Інтерактивне навчання та використання віртуальної реальності в освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Івано-Франківський національний медичний університет

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ОСВІТІ

Шакун Наталія Андріївна аспірантка

кафедри педагогіки,

Кравчук Марія Ігорівна викладач

кафедри фізичної терапії та ерготерапії

м. Київ, м. Івано-Франківськ

Анотація

інтерактивний віртуальний реальність навчання

У сучасному світі галузь освіти стикається із викликами, які були невідомі раніше. Мобільні додатки, онлайн-заняття та віртуальна реальність стали невід'ємною частиною життя кожної людини і впливають на процес трансформації освіти. Сучасні підходи до освіти акцентують увагу на використанні різних інтерактивних методів і технологій. Технологія віртуальної реальності являє ефективний інструмент для підвищення якості вищої освіти, охоплюючи різноманітні галузі від науки та техніки до іноземних мов та соціальних наук. Доступність пристроїв віртуальної реальності ставить перед наукою і педагогікою завдання їх широкого впровадження у навчальний процес.

Метою статті є проаналізувати можливі переваги і труднощі у процесі реалізації інтерактивного навчання, та використання при цьому засобів віртуальної реальності. Зазначено, що інтерактивне навчання представляє собою форму організації навчального процесу, що спрямована на створення таких умов, де кожен здобувач освіти особисто відчуває свій успіх, який визначається його інтелектуальною спроможністю.

В статті наведено огляд найбільш поширених методів інтерактивного навчання та їх характеристики. До цих методів було віднесено інтерактивні виставки, квест-ігри, ділові ігри, рольові ігри, воркшопи, методика «ПОПСформула», кейс-метод, метод сторітелінгу, тренінги. Також відзначено, що для покращення навчального процесу використовуються інтерактивні дошки - візуальний інструмент, який допомагає викладачам надавати новий матеріал жваво та захоплююче. Зазначено, що віртуальна реальність - це середовище, яке створене за допомогою комп'ютерних систем, що здатне відтворювати візуальні та звукові ефекти з метою глибокого занурення користувача. Важливо усвідомлювати, що на сьогоднішній день інтерактивна система освіти не може бути визнана повноцінною. Тому вона повинна розглядатися лише як доповнення до навчального процесу, ефективний інструмент для поліпшення навчання.

Ключові слова: інтерактивні технології, віртуальна реальність, методи інтерактивного навчання, віртуальні навчальні середовища, інтерактивні сервіси

Annotation

Shakun Nataliya Andriivna Graduate Student of the Faculty of Pedagogy, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv,

Kravchuk Mariia Igorivna Tutor at the Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

INTERACTIVE LEARNING AND USE OF VIRTUAL REALITY IN EDUCATION

In today's world, the education industry is facing challenges that were unknown before. Mobile applications, online classes and virtual reality have become an integral part of every person's life and influence the process of educational transformation. Modern approaches to education emphasize the use of various interactive methods and technologies. Virtual reality technology is an effective tool for improving the quality of higher education, covering a variety of fields from science and technology to foreign languages and social sciences. The availability of virtual reality devices presents science and pedagogy with the task of their widespread introduction into the educational process.

The purpose of the article is to analyze the possible advantages and difficulties in the process of implementing interactive learning, and the use of virtual reality tools. It is noted that interactive learning is a form of organization of the educational process aimed at creating such conditions where each student of education personally feels his success, which is determined by his intellectual capacity.

The article provides an overview of the most common methods of interactive learning and their characteristics. These methods included interactive exhibitions, quest games, business games, role-playing games, workshops, the "POPS-formula" method, the case method, the storytelling method, and trainings. It was also noted that interactive whiteboards are used to improve the educational process - a visual tool that helps teachers present new material in a lively and exciting way. It is noted that virtual reality is an environment created with the help of computer systems capable of reproducing visual and sound effects for the purpose of deep immersion of the user. It is important to realize that today the interactive education system cannot be considered complete. Therefore, it should be considered only as a supplement to the educational process, an effective tool for improving learning.

Keywords: innovative technologies, modern teaching methods, virtual learning environments, interactive teaching methods, interactive learning.

Постановка проблеми

Сучасне покоління молоді стало здатним швидко та ефективно сприймати візуальну інформацію завдяки щоденному використанню цифрових пристроїв, тривалому перегляду відеоматеріалів, широкому доступу до комп'ютерів та Інтернету. Воно відчуває більший комфорт в середовищі, яке насичене образами, але не так схильне читати об'ємний текстовий матеріал. Таким чином, важливо розуміти, що традиційні методи подачі інформації, які ґрунтуються головним чином на вербальному способі, стають нині менш ефективними. Сучасні вимоги до освіти визначають необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних інтегрувати теоретичні знання та практичні навички в єдину систему та володіти новими технологіями. Нині особливо актуальними є інтерактивні методи навчання, де відбувається взаємне навчання, спільна робота та колективна діяльність. У такому підході викладачі та здобувачі освіти виступають рівноправними учасниками навчального процесу. Використання такої інтерактивної технології, як віртуальна реальність має великий потенціал у зміні способу навчання, оскільки зростанню активності здобувачів освіти у навчальному процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості впровадження інтерактивного навчання та технологій віртуальної реальності в освіту активно досліджуються вітчизняними науковцями. Так, О. Башкір дослідила у своїй праці такі загальновизнані інтерактивні методи як ділова гра, рольова гра, методика «ПОПС-формула», метод «Six Thinking Hats», світове кафе (The World Cafе), кейс-метод. Авторка зазначила, що використання зазначених ресурсів дає викладачу можливість не лише активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти, а й викликати їхній інтерес до себе, до свого предмета та навчання в цілому [1].

Г. Бєлєнька розглянула можливості використання інтерактивних технологій в контексті розвитку однієї із ключових навичок ХХІ століття - критичного мислення. Навчання за допомогою інтерактивних методів сприяє формуванню здатності здобувачів освіти мислити неординарно і забезпечує розвиток комунікативних навичок [2].

В. Волинець виокремила технології віртуальної реальності (VR), які вже використовуються для модернізації системи освіти. Вона наголосила, що суттєвою передумовою розвитку освітнього сектору є інтенсивне поширення технологій віртуальної реальності, при цьому розробка програм під VR все ще має високу вартість та вимагає багато часу, сил і коштів, до того ж, далеко не всі навчальні матеріали можна коректно і ефективно перенести у VR. Ефективне застосування VR-технологій вимагає істотної зміни програм навчання на державному рівні, відтак їх впровадження в освітню галузь поки відбувається на рівні експериментів [6].

Наукова праця Н. Хміль та Т. Галицької-Дідух присвячена дослідженню перспектив використання доповненої реальності (AR) у вищій освіті. Автори визначили ключові етапи процесу впровадження технологій доповненої реальності в учбовий процес українських закладів вищої освіти (ЗВО). Серед цих етапів виокремлено: аналіз потреб та можливостей, навчання викладачів, розробка навчальних матеріалів, створення інструкції щодо використання технології доповненої реальності та оцінювання роботи здобувачів вищої освіти [10].

С. Сорокіна, В. Колодій та О. Абрамчук зазначили, що використання технології віртуальної реальності сприяє створенню стимулюючого та безпечного освітнього середовища, що призводить до покращення розуміння та більш глибокого засвоєння інформації, розвитку практичних навичок та формування доступного та активного процесу навчання [9].

Мета статті - проаналізувати різні аспекти використання інтерактивного навчання та технології віртуальної реальності в ЗВО, а також розглянути позитивні сторони та можливі труднощі, що пов'язані із їх впровадженням.

Виклад основного матеріалу

Інтерактивне навчання - специфічна форма організації навчальної діяльності, яка спрямована на досягнення конкретної мети: створення умов для навчання, де кожен здобувач освіти особисто відчуває свою успішність, що визначається його інтелектуальною спроможністю. Ефективність інтерактивної взаємодії в значній мірі залежить від особистісних відносин між учасниками навчального процесу.

Принципами інтерактивного навчання є:

• принцип активності;

• принцип відкритого зворотного зв'язку;

• принцип експериментування;

• принцип довіри у спілкуванні;

• принцип рівності позицій.

До особливостей інтерактивного навчання належать наступні аспекти (рис. 1):

Рис. 1 Особливості інтерактивного навчання Джерело: власна розробка авторів

Здобувачі освіти мають опанувати основні вміння, що є необхідними в процесі інтерактивного навчання:

• ставити питання;

• здійснювати порівняльний аналіз не лише різних точок зору, а й проводити оцінку обґрунтованості аргументації;

• самостійно шукати докази, які можуть підтверджувати чи спростовувати отриману інформацію;

• робити узагальнення;

• формулювати висновки, прогнозувати та здійснювати необхідні дії (презентувати власні уміння, генерувати нові ідеї тощо) [2].

Інтерактивне навчання орієнтоване на більш широку взаємодію здобувачів освіти не лише з викладачем, а й один з одним. На таких лекційних або практичних заняттях викладач направляє здобувачів освіти на досягнення поставлених цілей. Одна із тактик інтерактивного навчання - спільна робота в невеликих групах, що дозволяє усім учасникам процесу (включаючи тих, хто може бути сором'язливим) активно приймати участь у навчанні, розвивати навички співпраці та міжособистісної взаємодії, що іноді складно досягти у великому колективі. Робота в малих групах є обов'язковою вимогою використання багатьох методів інтерактивного навчання.

До інтерактивних методів у вищій освіті належать (рис. 2):

Рис. 2 Інтерактивні методи навчання Джерело: розроблено авторами на основі аналізу [1]

Якщо детальніше розглядати кожен з інтерактивних методів, то варто акцентувати увагу на деяких аспектах.

Інтерактивні виставки - це заходи, які поєднують навчальний процес із використанням інтерактивних технологій та виставкових елементів. Це може бути віртуальна чи реальна виставка, яка спрямована на навчання та взаємодію здобувачів освіти з певним предметом чи темою.

Використання ділової гри, яка є однією з форм інтерактивного навчання, дозволяє конвертувати визначені цілі пізнавальної діяльності здобувачів освіти у конкретні результати через ігрове моделювання. Це призводить до більш глибокого засвоєння соціального та професійного досвіду, оскільки створюються умови для актуалізації, трансформації та екстраполяції отриманих у процесі навчання знань, умінь та навичок, що пов'язані із майбутньою професійною діяльністю. Застосування ігрових методів передбачає визначення та дотримання ролі її учасниками відповідно до встановлених правил. Серцевиною ігрової ролі є закладена в грі проблема та необхідність її рішення.

Наприклад, у педагогічних ЗВО такі ігри можуть імітувати різні освітні події, такі як педагогічні заходи (методичні наради, педагогічні ради, обговорення уроків, співбесіди), а також атмосферу та умови, в яких відбуваються події або здійснюється діяльність (кабінет директора, учительська, відвідування зарубіжної школи та інше).

Рольова гра представляє собою метод групового навчання, де використовується система ролей для проведення занять, тобто набір ролей, які регламентують діяльність і поведінку здобувачів освіти. У процесі рольової гри учасники взаємодіють не від свого імені, а втілюють поведінку та виражають почуття уявного персонажа. Зазвичай це набагато легше, ніж діяти від себе особисто. Рольова гра надає учаснику можливість глибше осягнути та висловити свої емоції, не боячись виявити себе і бути висміяним. Це відмінна можливість для конкретного відпрацювання навичок у сценаріях, що нагадують реальні життєві обставини.

Методика «ПОПС» є інтерактивним прийомом зворотного зв'язку і включає чотири обов'язкові елементи: вираження особистої позиції (П), обґрунтування точки зору (О), подання прикладу (П) і формулювання висновку. На відміну від тестового контролю, який часто залежить від випадковостей, інтуїції або удачі, цей метод наочніше виявляє прогалини в знаннях здобувачів освіти. Окрім цього, метод «ПОПС» може бути відмінним інструментом для стимулювання дискусій. Він дозволяє здобувачам освіти виражати свої погляди в коротких, лаконічних формулюваннях, підкріплених аргументами та обґрунтуваннями.

Кейс-метод - активний аналіз ситуацій, що має на меті вирішення конкретних завдань. Метод призначений для набуття знань з предметів, де істина має плюралістичний характер, а основний акцент робиться на формуванні знань, співтворчості здобувача освіти і викладача. Результатом використання цього методу є розвиток навичок професійної діяльності, при цьому викладач виступає у ролі провідника. Однією з переваг цього методу є формування системи цінностей здобувачів освіти та наявність творчої конкуренції. метод Як інтерактивний, кейс-метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, що були отримані на попередніх заняттях, розвиткові навичок аналізу та критичного мислення, зв'язку теорії та практики.

В освіті сторітелінг являє собою метод навчання, який застосовує словесні засоби для створення цікавих сценаріїв або використання візуальних матеріалів з метою збудження інтересу до предмета та більш глибокого засвоєння знань. Метод сторітелінгу сприяє активній роботі з укладання історій для соціалізації та розвитку комунікаційних навичок [1]. Вид історії, який використовується в сторітелінгу, безпосередньо залежить від цільової аудиторії. Наприклад, одній групі слухачів можуть більше сподобатися емоційно насичені розповіді, інші можуть віддавати перевагу детективам, а треті - пізнавальним історіям. Проте в будь-якій історії, незалежно від жанру, існують кілька ключових принципів, що відрізняють її від простого викладу фактів, таких як наявність персонажа, інтриги та сюжету. Основними функціями сторітелінгу є мотиваційна, об'єднувальна, комунікативна, функція впливу та утилітарна.

Тренінг - це інноваційна технологія, яка користується великим попитом серед викладачів і здобувачів освіти. Цей метод передбачає інтенсивне навчання, яке, передусім, орієнтоване на практичний аспект. На відміну від навчальних програм, що спрямовані на формування системи знань, метою тренінгу є розвиток конкретних навичок і освоєння нового досвіду його учасниками.

Якщо традиційне навчання спрямоване на виховання особистості здобувача освіти, засвоєння певного обсягу знань та формування на їхній основі умінь і навичок, то тренінгове навчання спрямоване на створення сприятливих умов для особистісно-професійного становлення та формування загальних і фахових компетентностей. У контексті традиційної системи освіти навчання розглядається як педагогіка з елементами примусу, тоді як тренінг базується на використанні партисипативної педагогіки.

Ще одним інтерактивним методом є квест - форма гри, яка включає чітко визначене дидактичне завдання та ігровий сценарій, обов'язково має керівника або наставника, який встановлює чіткі правила та сприяє підвищенню знань і навичок XXI століття у здобувачів освіти. Викладачеві належить визначати освітні цілі квесту та формувати сюжетну лінію, а також оцінювати не лише кінцевий результат, але й сам процес діяльності здобувачів освіти, забезпечуючи організацію дослідницького навчання та інші аспекти. Головними особливостями даного методу є здійснення освітніх завдань через ігрову діяльність, цілеспрямоване мотивування емоційної та інтелектуальної активності здобувачів освіти та розвиток інформаційної і медіа грамотності.

Цінним інструментом для забезпечення ефективного освітнього процесу на сьогоднішній день є використання інтерактивних дошок. Цей інструмент візуалізації допомагає викладачам жваво та захоплююче подавати новий матеріал. За допомогою різних мультимедійних ресурсів викладачі та здобувачі освіти можуть обговорювати та ретельно вивчати інформацію. Використання інтерактивної дошки не лише підвищує наочність викладання матеріалу, що робить заняття живим та захоплюючим, але також збільшує зацікавленість здобувачів освіти та сприяє кращому запам'ятовуванню навчального матеріалу [3].

Інтерактивна дошка - це візуальний ресурс, що може допомогти викладачам зробити заняття живими та цікавими для здобувачів освіти.

Основні методи використання інтерактивної дошки на заняттях включають:

1) виокремлення різними кольорами потрібного матеріалу, який заздалегідь підготовлено на інтерактивній дошці, поверх зображень, що відображаються на екрані;

2) зміна тексту у документах, виведених на дошку, за допомогою віртуальної клавіатури;

3) збереження всіх позначок, що робить викладач під час заняття, у спеціальному файлі на комп'ютері для подальшої демонстрації на інших семінарах;

4) демонстрація навчальних відеороликів (особливо під час організації проєктної діяльності);

5) створення малюнків на інтерактивній дошці без використання комп'ютерної миші, наприклад, для пояснення деяких тем за допомогою схем і малюнків.

Інтерактивні методи навчання відрізняються від інших технологій освіти особливими умовами роботи, перш за все специфічною атмосферою заняття та ролями викладача і студентів. Різноманітність та висока адаптивність дозволяють використовувати елементи інтерактивних методів практично на будь-якому етапі лекційних і практичних занять. Впровадження інтерактивних методів значно підвищує ефективність навчання на будь-якому рівні освіти, особливо за умови інтегрованого підходу.

Швидкі технологічні зміни у сфері хмарних технологій та розповсюдження доступу до Інтернету відкривають нові можливості для впровадження інтерактивних методів навчання. Застосування хмарних сервісів в освітньому процесі дозволяє викладачам використовувати різноманітні педагогічні методики та сприяє створенню інтерактивного навчального середовища через співпрацю. До основних інтерактивних сервісів належать:

• Padlet (https://uk.padlet.com/) - інтерактивна дошка для організації спільної роботи;

• Canva (https://www.canva.com/) - інструмент для дизайну та візуалізації навчального матеріалу;

• Puzzlecup (http://puzzlecup.com/crossword/) - інтерактивний сервіс для створення кросвордів;

• OnlineTestPad (https://onlinetestpad.com/ua) - багатофункціональний сервіс для проведення тестування;

• Wizer (https://app.wizer.me/) - інструмент для створення інтерактивних робочих аркушів;

• Learning Apps (https://learningapps.org/) - онлайн-ресурс, який дозволяє створювати ріщні вправи, тести, ігри;

• Study Stack (https://www.studystack.com/) - інструмент для створення флешкарт та ігор.

Використання віртуальної реальності у сфері освіти може робити навчальний процес більш захопливим, підвищувати цінність програм STEM (Наука, Технології, Інжиніринг і Математика) і полегшувати процес дистанційного навчання, яке активно впроваджується останнім часом в Україні. Однак важливо, щоб здобувачі освіти розуміли, що в реальному житті не завжди можна повторити або змінити параметри умов для виконання певної дії. Таким чином, використання імерсивних технологій повинно здійснюватися з чітким усвідомленням їхніх пізнавальних можливостей, а також принципових відмінностей від реальності [8]. Потрібно також оновити методики навчання та підвищувати кваліфікацію викладачів, адже кількість таких спеціалістів, що обізнані з технологіями VR, у ЗВО поки ще недостатня. Це є перепоною на шляху впровадження повноцінних інтерактивних лекційних та практичних занять у освітній процес.

Сьогодні для забезпечення інтерактивного навчання у закладах вищої освіти у всьому світі застосовуються різноманітні інноваційні технології. До цього спектру інтерактивних інструментів відносяться також технології віртуальної реальності та доповненої реальності, між якими важливо підкреслити значущу відмінність. Технології доповненої реальності здатні відтворювати цифрову інформацію, таку як зображення, відео, текст та графіку, поза екранами пристроїв, і сполучати віртуальні об'єкти з реальним оточенням. Віртуальна реальність - це уявна реальність, яка створена за допомогою комп'ютерних систем, що забезпечують візуальні і звукові ефекти та занурюють глядача в ілюзорний світ за екраном.

Технологія віртуальної реальності має певні елементи, такі як автономні окуляри або шолом VR, операційні програми, що є спеціалізованими для конкретної галузі, та навчальний контент. Останній складається з трьох компонентів, які можна використовувати окремо або комбінувати: відео 360°, навчальні платформи та інтерактивні програми [4]. Відеофайли у форматі Video 360° представляють собою тематичний контент, створений за допомогою спеціальних камер, які дозволяють сприймати об'єкти з різних кутів і спостерігати за ними так, ніби ми їх бачимо в реальному світі. На платформу My Way VR можна завантажити понад п'ятдесят відеороликів високої якості. У різних додатках користувач може вибирати каталоги файлів на різноманітні теми та візуалізувати об'єкти реального світу. Це надає можливість створювати лекції або практичні заняття, які максимально наближені до умов реального часу та фізичної присутності [5].

Віртуальна реальність має певні особливості у порівнянні методиками традиційної освіти (рис. 3):

Рис. 3 Особливості віртуальної реальності в освіті

Джерело: розроблено авторами на основі аналізу [5]

Отже, використання технологій віртуальної реальності в ЗВО забезпечує здобувачам освіти захоплюючий та інтерактивний досвід навчання, а також доступні та економічно ефективні рішення для забезпечення якості освіти.

Розглядаючи технічний аспект доступу до технології віртуальної реальності, важливо відзначити такий варіант окулярів віртуальної реальності, як Esperanza Glasses 3D VR. Ці окуляри дозволяють користувачеві зануритися у віртуальний світ за допомогою лише смартфону. Для цього потрібно завантажити один із додатків з Google Play або Apple Store за ключовими словами 3D VR 360, помістити смартфон у спеціальний слот, запустити додаток, встановити телефон у шолом та насолоджуватися віртуальним досвідом [6]. Проте важливо врахувати, що для успішного освітнього процесу необхідно не лише VR-шолом та смартфон, але й якісний навчальний контент.

Впровадження технологій віртуальної реальності в освітній процес повинно відбуватися згідно з наступними критеріями:

• отримання досвіду - цей критерій враховує той факт, що середовище віртуальної реальності розглядається як частина педагогіки, а особистий досвід здобувача освіти є ключовою основою для можливої трансформації його особистості та для розвитку й закріплення нових навичок і умінь;

• соціальна роль - враховує те, що в інтерактивній взаємодії здобувач освіти бере на себе роль, яка регулюється набором правил, а індивідуальний досвід здобувачів освіти при цьому може відрізнятися, навіть якщо вони виконують однакові ролі;

• важливість у житті та навчанні - враховує той факт, що сценарій віртуальної реальності є унікальною соціальною діяльністю, що необхідна для розвитку здобувача освіти та його соціалізації;

• здобуття знань та самопізнання - віртуальна реальність та діяльність у віртуальному середовищі базуються на розважальному навчанні та дозволяють викладачам краще розуміти здобувачів освіти [7].

Один із складових елементів віртуальної реальності - це віртуальна лабораторія, яка представляє собою тип середовища, що спроектоване для моделювання конкретного об'єкта у цифровому просторі. VR надає здобувачам освіти можливість відчути більш реалістичне лабораторне середовище та здійснювати віртуальні експерименти. Прикладом інструменту віртуальної лабораторії є LablnApp Virtual Labs - це набір програмних рішень для віртуального навчання, які створюють віртуальні лабораторні середовища для освіти в різних наукових галузях, з основним акцентом на біології. Сайт LabInApp пропонує експериментальні ресурси, які можна використовувати в освітньому процесі, включаючи демонстраційні відео та функції віртуального експерименту в природничих науках [9].

Серед поширених інструментів інтерактивної освіті слід також відзначити наступні:

• Google expeditions pioneer program - програма, що дозволяє здобувачам освіти відправлятися у віртуальні екскурсії до екзотичних і зазвичай недоступних місць (доступно більше 100 таких екскурсій);

• Lecture VR - платформи віртуальної реальності, такі як Oculus Rift, HTC Vive та PlayStation VR, що відкривають можливості для перегляду лекцій видатних науковців, які супроводжуються наочною візуалізацією. Ці лекції доступні для індивідуальних переглядів або в рамках групових сеансів, наприклад, як доповнення до лекційних або практичних занять;

• Human Body (Male) Educational VR 3D - додаток, який відображає основні органи і системи людського організму. Ця програма дозволяє збільшувати та оглядати конкретні прошарки органів людського тіла з наперед заданими кутами. Більшість SD-сцен мають вбудовані текстові коментарі, анімацію, підписи, розважальні анімаційні вікторини та інші візуальні елементи [10];

• Universe Sandbox 2 - це симулятор космосу, де здобувачі освіти можуть візуально спостерігати за впливом гравітації, клімату і фізичних взаємодій у космосі;

• The VR Museum of Fine Art - це віртуальний музей, де можна ретельно роздивитися кожну деталь найвідоміших музейних експонатів завдяки високоякісній графіці [6].

Використання віртуальної реальності у сфері освіти може робити навчальний процес більш захопливим, підвищувати цінність програм STEM (Наука, Технології, Інжиніринг і Математика) і полегшувати процес дистанційного навчання, яке активно впроваджується останнім часом в Україні. Однак важливо, щоб здобувачі освіти розуміли, що в реальному житті не завжди можна повторити або змінити параметри умов для виконання певної дії. Таким чином, використання імерсивних технологій повинно здійснюватися з чітким усвідомленням їхніх пізнавальних можливостей, а також принципових відмінностей від реальності [8]. Потрібно також оновити методики навчання та підвищувати кваліфікацію викладачів, адже кількість таких спеціалістів, що обізнані з технологіями VR, у ЗВО поки ще недостатня. Це є перепоною на шляху впровадження повноцінних інтерактивних лекційних та практичних занять у освітній процес.

Висновки

Загалом, інтерактивні технології і віртуальна реальність - це ті інструменти, які можуть посприяти підвищенню якості вищої освіти за допомогою занурення та інтеграції з іншими навчальними дисциплінами, починаючи від науки і техніки і закінчуючи мовами. Можливість вибору різноманітних методів інтерактивного навчання надає викладачу можливість вибирати саме ті з них, що найбільш точно відповідають конкретній темі та рівню знань здобувачів освіти. Використання інтерактивних методів, технологій віртуальної реальності у ЗВО забезпечує здобувачам освіти захопливий та інтерактивний досвід навчання, а також надає доступні та економічно ефективні рішення для забезпечення високоякісної освіти. Проте, важливо усвідомлювати, що використання віртуальної реальності не змінює того факту, що освітній процес залишається зоною відповідальності викладачів. Імерсивні технології можуть лише доповнювати процес навчання і не можуть повністю замінити роль викладача. Однак вони розкривають безліч можливостей, таких як демонстрація тривимірних проекцій, підвищення мотивації здобувачів освіти (особливо тих, які навчаються дистанційно), використання інтерактивних дошок та організація лекційних та практичних занять.

Перспективами подальших досліджень може бути розгляд впровадження віртуальної реальності у закладах вищої освіти спеціальних галузей (медицина, інженерія, мистецтво).

Література

1. Башкір О. І. Онлайнові застосунки організації активного та інтерактивного навчання. Перспективи та інновації науки. 2023. № 1 (19). С. 33-44. DOI: https://doi.org/ 10.52058/2786-4952-2023-1(19)-33-44 (дата звернення: 21.12.2023).

2. Бєлєнька Г. В. Інтерактивні методи навчання як засіб розвитку критичного мислення студентів. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 4. № 16. С. 33-46. URL: https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/32666/1/H_Bielienka_IMNuaZRKMS_2020.pdf (дата звернення: 21.12.2023).

3. Бондаренко Л. Ю, Тетервак І. Р. Інтерактивне навчання у вищому навчальному закладі. Сучасні комп'ютерні та інформаційні системи і технології: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. (м. Мелітополь, 01-12 грудня 2021 р.,). Мелітополь, 2021. С. 53-58. UrL: http://elar.tsatu.edu.Ua/bitstream/123456789/17028/1/ zbirnik_KN_53-58.pdf (дата звернення: 21.12.2023).

4. Вараксіна Н. В. Можливості використання технологій віртуальної реальності в освіті. Аналітичний вісник у сфері освіти й науки. 2022. № 16. С. 16-33. URL: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2022/07/Analituchnuy_visnuk_2022-16.pdf#page=15 (дата звернення: 21.12.2023).

5. Вільчинський М. Особливості використання технологій віртуальної реальності в освіті. Актуальні проблеми професійної та технологічної освіти: погляд у майбутнє: матер. Всеукр. студ. наук.-практ. конф. (м. Умань, 04 квіт. 2023 р.). Умань, 2023. С. 24-28. URL: https://tpf.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/05/collection-student-theses-2023-opt_ compressed.pdf#page=24 (дата звернення: 21.12.2023).

6. Волинець В. Використання технологій віртуальної реальності в освіті. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. № 2 (67). С. 40-47. DOI: https://doi.org/ 10.28925/1609-8595.2021.2.5 (дата звернення: 21.12.2023).

7. Горбаченко В. І. Роль систем віртуальної реальності для освіти. Звітна науковопрактична конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України: матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 11 лютого 2021 р.). Київ, 2021. С. 25-26. URL: https://t.ly/1HZTo (дата звернення: 21.12.2023).

8. Пінчук Д. М. Використання технологій віртуальної реальності в освіті. Імерсивні технології в освіті: збірник матеріалів І Науково-практичної конференції з міжнародною участю. Київ: ІІТЗН НАПН України, 2021. С. 118-122. URL: https://t.ly/gWeJ7 (дата звернення: 21.12.2023).

9. Сорокіна С. І., Колодій В. А., Абрамчук О. М. Використання віртуальної реальності в навчанні біології: можливості та переваги. Перспективи та інновації науки. 2023. № 13 (31). С. 338-349. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-13(31)-338-350 (дата звернення: 21.12.2023).

10. Хміль Н. А., Галицька-Дідух Т. В., Цяньці В. Використання віртуальної та доповненої реальності в українській освіті. Академічні візії. 2023. № 22. DOI: http://dx.doi.org/ 10.5281/zenodo.8251886 (дата звернення: 21.12.2023).

References

1. Bashkir, O. I. (2023). Onlainovi zastosunky orhanizatsii aktyvnoho ta interaktyvnoho navchannia [Online applications for organizing active and interactive learning]. Perspektyvy ta Innovatsii Nauky - Perspectives and Innovations of Science, (1(19), 33-44. https://doi.org/ 10.52058/2786-4952-2023-1(19)-33-44 [in Ukrainian].

2. Bielienka, H. V. (2020). Interaktyvni metody navchannia yak zasib rozvytku krytychnoho myslennia studentiv [Interactive teaching methods as a means of developing students' critical thinking]. Aktualni Problemy Psykholohii - Actual Problems of Psychology, 4(16), 33-46. https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/32666/l/H_Bielienka_IMNuaZRKMS_2020.pdf [in Ukrainian].

3. Bondarenko, L. Yu, & Tetervak, I. R. (2021). Interaktyvne navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi [Interactive learning in a higher educational institution]. In Suchasni kompiuterni ta informatsiini systemy i tekhnolohii [Modern computer and information systems and technologies] (pp. 53-58). Melitopol: Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University. http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/17028/1/zbirnik_KN_53-58.pdf [in Ukrainian].

4. Varaksina, N. V. (2022). Mozhlyvosti vykorystannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v osviti [Possibilities of using virtual reality technologies in education]. Analitychnyi Visnyk u Sferi Osvity y Nauky - Analytical Bulletin in the Field of Education and Science, (16), 16-33. https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2022/07/Analituchnuy_visnuk_2022-16.pdf#page=15 [in Ukrainian].

5. Vilchynskyi, M. (2023). Osoblyvosti vykorystannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v osviti [Peculiarities of using virtual reality technologies in education]. In Aktualni problemy profesiinoi ta tekhnolohichnoi osvity: Pohliad u maibutnie [Actual problems of professional and technological education: A look into the future] (pp. 24-28). Uman: Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. https://tpf.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/05/collection-studenttheses-2023-opt_compressed.pdf#page=24 [in Ukrainian].

6. Volynets, V. (2021). Vykorystannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v osviti [The use of virtual reality technologies in education]. Neperervna Profesiina Osvita: Teoriia i Praktyka - Continuous Professional Education: Theory and Practice, (2(67), 40-47. https://doi.org/10.28925/ 1609-8595.2021.2.5 [in Ukrainian].

7. Horbachenko, V. I. (2021). Rol system virtualnoi realnosti dlia osvity [The role of virtual reality systems for education]. In Zvitna naukovo-praktychna konferentsiia Instytutu informatsiinykh tekhnolohii i zasobiv navchannia NAPN Ukrainy [Report of the scientific and practical conference of the Institute of Information Technologies and Teaching Aids of the National Academy of Sciences of Ukraine]” (pp. 25-26). Kyiv: Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine. https://t.ly/1HZTo [in Ukrainian].

8. Pinchuk, D. M. (2021). Vykorystannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v osviti [Use of virtual reality technologies in education]. In N. V. Soroko, O. P. Pinchuk, & S. H. Lytvynova (Eds.), Imersyvni tekhnolohii v osviti [Immersive technologies in education] (pp. 118-122). Kyiv: Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine. https://t.ly/gWeJ7 [in Ukrainian].

9. Sorokina, S. I., Kolodii, V. A., & Abramchuk, O. M. (2023). Vykorystannia virtualnoi realnosti v navchanni biolohii: Mozhlyvosti ta perevahy [Use of virtual reality in teaching biology: Opportunities and advantages]. Perspektyvy ta Innovatsii Nauky - Perspectives and Innovations of Science, (13(31), 338-349. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-13(31)-338-350 [in Ukrainian].

10. Khmil, N. A., Halytska-Didukh, T. V., & Tsiantsi, V. (2023). Vykorystannia virtualnoi ta dopovnenoi realnosti v ukrainskii osviti [The use of virtual and augmented reality in Ukrainian education]. Akademichni Vizii - Academy Vision, (22). http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8251886 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru