Інтеграція цифрових технологій у навчальний процес в закладі вищої освіти: виклики та практичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція цифрових технологій у навчальний процес в закладі вищої освіти: виклики та практичні аспекти

Гончаренко Алла Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, КиївськийстоличнийуніверситетіменіБорисаГрінченка,м.Київ,

Дятленко Наталія Михайлівна кандидат психологічних наук, доцент, КиївськийстоличнийуніверситетіменіБорисаГрінченка,м.Київ,

Полякова Олена Василівна старший викладач, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м. Київ

Анотація. Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна, розпочата росією проти України, призвели до впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання в закладах освіти усіх рівнів. Відповідно до цього основними під час організації освітнього процесу стали цифрові технології навчання, оскільки саме завдяки ним стає можливою віддалена взаємодія викладача та здобувачів освіти. Нами було детально проаналізовано психолого-педагогічну літературу з теми наукового пошуку.

Було виявлено ґрунтовний доробок авторів у контексті впровадження цифрових технологій навчання. З'ясовано, що вчені виокремлюють як переваги (гнучкість у часі та місці, широкий доступ до ресурсів, індивідуалізація навчання, візуалізація матеріалів, можливості співпраці, миттєвий зворотній зв'язок, екологічна ефективність), так і недоліки (проблеми з технічним забезпеченням, відсутність особистого контакту, завищені вимоги до самодисципліни, проблема з утриманням уваги здобувачів освіти, мінімізація практики, питання безпеки та конфіденційності, технічні несправності, дотримання норм академічної доброчесності) їхнього використання. Таким чином, виникає необхідність пошуку таких шляхів інтеграції цифрових технологій у практику роботи закладів освіти, які би сприяли максимальному використанню переваг та мінімізації недоліків. Зважаючи на таку потребу, метою нашого дослідження є вивчення практичних аспектів та викликів упровадження цифрових технологій у навчальний процес закладів вищої освіти. Нами було розроблено таблицю, у якій представлено ресурси для цифрового навчання (Google meet, Zoom, Google Hangouts, Skype,

Jamboard, Classroomscreen, Explain Everything, Mindmeister, Coggle, Word Clouds, Google Classroom, ClassDojo, Moodle, Thinglink, Matific, MozaBook, Unimaster, Google Arts & Culture, Google forms, Kahoot!), посилання на сайти та коротко описано їхній практичний потенціал у контексті навчання здобувачів вищої освіти. Було запропоновано шляхи мінімізації недоліків цифрового навчання. У якості підсумку визначено перспективні теми дослідження, які дотичні до питання упровадження цифрових технологій навчання у практику роботи освітніх закладів.

Ключові слова: інтеграція, цифрові технологія навчання, навчальний процес, заклад вищої освіти, практика роботи, виклики, здобувачі вищої освіти.

Goncharenko Alla Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

Diatlenko Nataliia Mykhailivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv,

Polyakova Olena Vasylivna Senior Lecturer, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

INTEGRATION OF DIGITAL TECHNOLOGIES INTO THE EDUCATIONAL PROCESS IN A HIGHER EDUCATION INSTITUTION: CHALLENGES AND PRACTICAL ASPECTS

Abstract. The COVID-19 pandemic and the full-scale war waged by Russia against Ukraine have led to the introduction of distance and blended learning technologies in the educational process of educational institutions at all levels. Accordingly, digital learning technologies have become the main ones in the process of organising the educational process, as they make it possible to organise remote interaction between teachers and students. We have analysed in detail the psychological and pedagogical literature on the topic of scientific research.

The authors' substantial work in the context of the introduction of digital learning technologies was revealed. It has been found that scientists identify both the advantages (flexibility in time and place, wide access to resources, individualisation of learning, visualisation of materials, collaboration opportunities, instant feedback, environmental efficiency) and disadvantages (problems with technical support, lack of personal contact, excessive requirements for selfdiscipline, the problem of keeping the attention of students, minimisation of practice, security and privacy issues, technical problems, compliance with the standards of academic integrity) of their use. Thus, there is a need to find ways to integrate digital technologies into the practice of educational institutions that would maximise the benefits and minimise the disadvantages. In view of this need, the purpose of our study is to examine the practical aspects and challenges of introducing digital technologies into the educational process of higher education institutions. We have developed a table that presents resources for digital learning (Google meet, Zoom, Google Hangouts, Skype, Jamboard, Classroomscreen, Explain Everything, Mindmeister, Coggle, Word Clouds, Google Classroom, ClassDojo, Moodle, Thinglink, Matific, MozaBook, Unimaster, Google Arts & Culture, Google forms, Kahoot!), links to sites and a brief description of their practical potential in the context of teaching higher education students. We have proposed ways to minimise the disadvantages of digital learning. As a result, we have identified promising research topics related to the introduction of digital learning technologies into the practice of educational institutions of different levels.

Keywords: integration, digital learning technologies, educational process, higher education institution, work practice, challenges, higher education students.

Постановка проблеми

Цифрові технології застосовуються у всіх сферах суспільного життя. Освіта не стала винятком. Школи, коледжі та університети використовують електронні платформи для навчання, зокрема Moodle. Вони дають змогу викладачам та здобувачам освіти спілкуватися, співпрацювати та виконувати завдання онлайн. Викладачі використовують цифрові інструменти, такі як Zoom, Microsoft Teams або Google Meet, для проведення відеоконференцій, онлайн-лекцій та семінарів. Це дає змогу здійснювати дистанційне навчання та спілкування навіть у разі географічного віддалення учасників освітнього процесу. Деякі університети використовують цифрові платформи для створення та управління студентськими портфоліо. Завдяки цьому студенти збирають свої роботи, документують власний навчальний прогрес та демонструють досягнення.

Рис. 1. Упровадження цифрових технологій на базі ЗВО [10]

Заклади вищої освіти використовують віртуальні лабораторії для навчання студентів практичним навичкам у наукових дисциплінах, таких як хімія, біологія або фізика. Це дає змогу студентам отримати доступ до експериментів та дослідів без необхідності фізичної присутності в лабораторії. Деякі університети використовують інтелектуальні системи адаптивного навчання, які аналізують здатності та потреби кожного здобувача вищої освіти, щоб розробити індивідуальний підхід до нього. Заклади вищої освіти розробляють та використовують мобільні додатки для навчання, які дають змогу студентам отримувати доступ до курсових матеріалів, виконувати завдання та спілкуватися з викладачами за допомогою ґаджетів. На рис. 1 представлено інші шляхи впровадження цифрових технологій у практику роботи закладів вищої освіти.

Варто зауважити, що цифрові технології мають як переваги, так і недоліки. Вони представлені у табл. 1.

Таблиця 1

Таким чином, у статті було виявлено як переваги, так і недоліки упровадження цифрових технологій в освітній процес. Це свідчить про важливість їхнього розуміння задля використання переваг і мінімізації недоліків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі теоретико- практичні аспекти цифрових технологій у закладах освіти різних рівнів досліджували багато науковців. Зокрема, питання впровадження дистанційної та змішаної освіти у практику роботи ЗВО проаналізовано у доробку Т. Олефіренко, О. Матвієнко, Т. Васютіної та Т. Золотаренко [4], І. Шишенко [9], А. Черненко [8]. До прикладу, М. Мар'єнко, А. Сухіх [3] вивчали упровадження цифрових технологій під час організації цифрового навчання у ЗЗСО.

О. Рибак [5] аналізує у своїх дослідженнях використання цифрових технології навчання в початковій школі. З літературних оглядів, опублікованих С. Толочко [7], М. Толмач [6], О. Кривонос, О. Котенко [2], І. Колеснікова [1], відомо про можливості та виклики застосування цифрових технологій у закладах освіти різних рівнів.

Однак питання упровадження цифрових технологій у практиці роботи ЗВО усе ще потребує подальшого вивчення.

Мета статті - вивчення практичних аспектів та викликів упровадження цифрових технологій у навчальний процес закладів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Існує багато онлай-ресурсів, які допомагають під час організації освітнього процесу засобами цифрових технологій. Деякі з ним сприяють налагодженню віддаленої комунікації, інші виступають у ролі цифрової дошки, є ресурси для створення завдань чи універсальні платформи, на базі яких є все необхідне для організації освітнього процесу онлайн. До прикладу, сервіси для організації онлайн- спілкування (Google meet, Google Hangouts, Zoom, Skype) дозволяють проводити віддалені зустрічі з одним або декількома учасниками, обмінюватися екранами, спільно працювати над документами. Вони пропонують широкий набір інструментів для спільної роботи, таких як обмін екранами, віртуальні дошки, можливість спільного перегляду документів тощо. Це дає змогу користувачам ефективно працювати разом, навіть якщо вони знаходяться територіально досить далеко. Ці сервіси мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, завдяки якому користувачі легко приєднуються до відеоконференцій. Крім того, платформи доступні на різних пристроях -- від персональних комп'ютерів до смартфонів, що робить їх досить зручними для використання в різних умовах. Більшість із них прикладають значні зусилля задля забезпечення безпеки та конфіденційності своїх користувачів. Зокрема, Zoom має можливості управління доступом до конференцій, функцію блокування кімнат, а також інші заходи для захисту від несанкціонованого доступу.

Цифрові дошки (Jamboard, Explain Everything, Classroomscreen) дають змогу викладачу або ведучому взаємодіяти з матеріалом, використовуючи різні інструменти, такі як маркери, форми, лінійки тощо. Це може робити навчання більш цікавим та наочним для здобувачів освіти. У зв'язку зі збільшенням інтересу до віддаленого навчання цифрові дошки стали важливим інструментом для відтворення традиційного навчального процесу в онлайн-середовищі. Вони дають змогу викладачам пояснювати матеріал та показувати приклади, навіть коли здобувачі освіти перебувають далеко. Цифрові дошки можуть бути використані для спільної роботи над проєктами або завданнями. Вони дозволяють декільком користувачам одночасно працювати над спільними матеріалами, додаючи коментарі, вносячи зміни тощо. Окрім того, цифрові дошки дають можливість зберігати записи з уроків, конспекти, ілюстрації тощо, щоб згодом повторити матеріал або використати його в інших цілях. Завдяки можливостям цифрових дошок викладачі можуть візуалізувати складні концепції, діаграми, схеми тощо, що допомагає здобувачам освіти краще зрозуміти та запам'ятати матеріал.

Платформи для створення інтелект-карт (Coggle, Mindmeister) надають користувачам можливість візуалізувати свої думки, ідеї та концепції в структурованому та логічному форматі. Цифрові платформи для інтелект-карт дають змогу організувати інформацію в логічній послідовності, створювати структуровані діаграми, які відображають взаємозв'язки між ідеями та концепціями. Інтелект-карти допомагають візуалізувати складні концепції та інформацію. Замість традиційного списку або тексту, вони надають зручний спосіб відображення складних відношень між елементами. Створення інтелект-карт допомагає краще запам'ятовувати і розуміти інформацію, структурувати знання та відображати їх у вигляді графічної діаграми, що полегшує процес навчання та запам'ятовування. Багато цифрових платформ для інтелект-карт підтримують можливість спільної роботи над проєктами. Користувачі можуть одночасно працювати над однією і тією ж інтелект- картою, додавати коментарі та вносити зміни. Більшість цифрових платформ для інтелект-карт мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, що робить їх легкими у використанні. Деякі цифрові платформи дають змогу вбудовувати мультимедійний контент, такий як зображення, відео, аудіофайли тощо, що дозволяє створювати більш різноманітні та цікаві інтелект-карти. цифрова технологія інтелект карта

Цифрові платформи для створення хмар слів (Word Clouds) надають можливість візуалізувати текстову інформацію у вигляді «хмари», де слова, які часто трапляються у тексті, представлені більшими або яскравішими шрифтами. Завдяки хмарам слів можна швидко визначити найбільш важливі поняття в тексті. Їх використовують для швидкого аналізу тексту або підведення підсумків на основі його ключових понять. Хмари слів дають змогу отримати загальне уявлення про тему або контекст тексту, можуть бути корисні для швидкого виявлення основних тем або ідей, що розглядаються в ньому. Хмари слів надають можливість візуально порівнювати частоту вживання різних слів у тексті. Це може допомогти виявити тенденції або ключові теми, які важливі для аналізу. Хмари слів можуть бути використані для ефективного узагальнення інформації шляхом візуалізації ключових термінів або понять, для створення ілюстрацій до презентацій або звітів, що допомагає зрозуміти головні поняття без необхідності читати весь текст. Створення хмар слів може стимулювати творчий процес та критичне мислення. Вони дають змогу зосередитися на ключових термінах або поняттях, що може сприяти генерації нових ідей або асоціацій.

Цифрові класи (Google Classroom, ClassDojo, Moodle) допомагають викладачам індивідуалізувати навчальний процес відповідно до своїх потреб і вимог курсу. Викладачі можуть створювати та налаштовувати навчальні матеріали, завдання та інструменти, щоб вони відповідали конкретним вимогам навчальної програми. Цифрові класи забезпечують можливість спілкування між викладачами та здобувачами освіти через форуми, чати, обговорення тощо. Це стимулює активну взаємодію та обмін ідеями між учасниками курсу. Особливо в сучасних умовах, коли віддалене навчання стає все більш популярним, цифрові класи сприяють цьому процесу, надаючи інструменти для проведення відео- та аудіолекцій, завдань, тестів та оцінювання навчальних досягнень. Вони також містять інструменти для ведення журналів та статистики проходження курсу, що дає змогу викладачам відстежувати прогрес здобувачів освіти. Цифровий клас підтримує можливість співпраці між викладачами та іншими фахівцями з навчання через спільні ресурси, форуми та групи. Це сприяє обміну знаннями та навичками між колегами. У табл. 2 нами було описано деякі з таких ресурсів.

Таблиця 2

Онлайн-ресурси для організації цифрованого навчання у закладах

вищої освіти

подальші дослідження, присвячені пошуку інших ресурсів, які будуть дієвими у цьому контексті.

Висновки

У статті було проаналізовано процес інтеграції цифрових технологій у практику роботи закладів вищої освіти. Виявлено, що науковці виокремлюють як переваги (гнучкість у часі та місці, широкий доступ до ресурсів, індивідуалізація навчання, візуалізація матеріалів, можливості співпраці, миттєвий зворотний зв'язок, екологічна ефективність), так і недоліки (проблеми з технічним забезпеченням, відсутність особистого контакту, завищені вимоги щодо самодисципліни, проблема з утриманням уваги здобувачів освіти, мінімізація практики, питання безпеки та конфіденційності, технічні проблеми, дотримання норм академічної доброчесності) цифровізації освітнього процесу. Розуміння користі та шкоди дуже важливе, оскільки дає змогу упроваджувати лише позитивно дієві компоненти, натомість влив негативних - мінімізовувати.

Було проаналізовано практичні можливості Google meet, Zoom, Google Hangouts, Skype, Jamboard, Classroomscreen, Explain Everything, Mindmeister, Coggle, Word Clouds, Google Classroom, ClassDojo, Moodle, Thinglink, Matific, MozaBook, Unimaster, Google Arts & Culture, Google forms та Kahoot! у контексті інтеграції цифрових технологій у навчальний процес закладів вищої освіти. Зокрема, Google meet, Zoom, Google Hangouts та Skype допомагають здобувачам вищої освіти та викладачу віддалено організовувати процес комунікації та за необхідності робити його відеозапис. Цифрові дошки такі як: Jamboard, Classroomscreen та Explain Everything, надають можливість записувати ідеї та візуалізовувати матеріал. За допомогою Mindmeister та Coggle - сервісів для створення цифрових інтелект карти - зручно узагальнювати отримані дані та організовувати процес їхнього пошуку. Платформи для створення хмар слів (Word Clouds) дозволяють зручно та наочно визначити ключові слова. Для зручності викладача та здобувачів вищої освіти, під час процесу організації дистанційного навчання, створені повноцінні віртуальні класи (Google Classroom, ClassDojo та Moodle), які охоплюють майже усі необхідні інструменти для віддаленого навчання. Вони дають можливість задавати завдання, отримувати виконане, оцінювати, додавати матеріали і т.д. Окрім цього, є платформи, які наповнені різноманітними інтерактивними матеріалами (Matific, Google Arts & Culture) і ті - що не тільки надають доступ до матеріалів, а також дають змогу викладачу створювати завдання самостійно (Thinglink, MozaBook, Unimaster, Google forms, Kahoot!) Виявлено, що усі ці інструменти значно полегшують організацію процесу навчання за дистанційних умов, підвищують мотивацію та зацікавленість здобувачів освіти шляхом упровадження інтерактивних засобів навчання. Разом з тим, кожен з цих ресурсів має і свої слабкі сторони.

Перспективними вважаємо дослідження, пов'язані з пошуком та вивченням інших ресурсів для інтеграції цифрових технологій в освіту, а також розроблення способів мінімізації виявлених у них недоліків.

Література:

1. Колеснікова І. Цифрові технології в освітній діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти: перспективи та виклики. Нові технології навчання 95, 2021. С. 141-147. URL: http://journal.org.ua/index.php/ntn/article/view/214 (дата звернення: 23.02.2024).

2. Кривонос О. М., Котенко О. Д. Використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наука і техніка сьогодні 1 (15), 2023. С. 161-176. URL: http://eprints.zu.edu.ua/ 35920/1/1%2815%29%20%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%20%D0%9D%D0% B0%D1%83%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1% 96%D0%BA%D0%B0-162-177.pdf (дата звернення: 17.02.2024).

3. Мар'єнко М., Сухіх А. Організація навчального процесу у ЗЗСО засобами цифрових технологій під час воєнного стану. Український педагогічний журнал. Вип. 2. Червень, 2022. С. 31 -37. URL: https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/595 (дата звернення: 21.02.2024).

4. Олефіренко Т., Матвієнко О., Васютіна Т., Золотаренко Т. Основи організації дистанційного та змішаного навчання у закладах вищої та початкової освіти: навчально- методичний посібник для студентів спеціальності 013 Початкова освіта. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2022. 144 с. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36798 (дата звернення: 26.02.2024).

5. Рибак О. П. Використання цифрових технології навчання в початковій школі. The 3th International scientific and practical conference «Theoretical aspects of education development» (January 24-27, 2023) Warsaw, Poland. International Science Group, 2023. С. 373-376. URL: http://surl.li/rjsnx (дата звернення: 23.02.2024).

6. Толмач М. Цифрові технології в освіті: можливості й тенденції застосування. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 4.2, 2021. С. 159-171. URL: http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/247474 (дата звернення: 18.02.2024).

7. Толочко С. В. Цифрова компетентність педагогів в умовах цифровізації закладів освіти та дистанційного навчання. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка 169.13, 2021. С. 28-35. URL: https://visnyk.chnpu.edu.ua/ index.php/visnyk/article/view/358 (дата звернення: 15.02.2024).

8. Черненко А. В. Цифрові технології у процесі навчання майбутніх учителів іноземних мов. EDUCATIONAL CHALLENGES 61, 2020. С. 193-200. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/ index.php/pedagogy/article/view/3243 (дата звернення: 20.02.2024).

9. Шишенко І. Деякі аспекти впливу цифрових технологій на освітній процес закладів вищої освіти: огляд проблем та викликів. Освіта. Інноватика. Практика 10.5, 2022. С. 42-47. URL: https://www.oip-journal.org/index.php/oip/article/view/83 (дата звернення: 23.02.2024).

10. Ще раз про Цифровий Університет. URL: https://prof.nau.edu.ua/innonews/shhe- raz-pro-cifrovij-universitet/ (дата звернення: 23.02.2024).

References:

1. Kolesnikova, I. (2021). Tsyfrovi tekhnolohii v osvitnii diialnosti zakladu pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity: perspektyvy ta vyklyky [Digital technologies in the educational activity of postgraduate pedagogical education institutions: prospects and challenges]. Novi Tekhnolohii Navchannia - New Learning Technologies, 95, 141-147. URL: http://journal.org.ua/index.php/ ntn/article/view/214 (Accessed: 23.02.2024). [in Ukrainian].

2. Kryvonos, O. M., Kotenko, O. D. (2023). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii v osvitnomu protsesi [Use of digital technologies in the educational process]. Nauka i Tekhnika S'ohodni - Science and Technology Today, 1(15), 161-176. URL: http://eprints.zu.edu.ua/35920/ 1/1%2815%29%20%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%20%D0%9D%D0%B0% D1%83%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96% D0%BA%D0%B0-162-177.pdf (Accessed: 17.02.2024).

3. Mar'ienko, M., Sukhih, A. (2022). Orhanizatsiia navchal'noho protsesu u ZZSO zasobamy tsyfrovykh tekhnolohii pid chas viinoho stanu [Organization of the educational process in general secondary education institutions by means of digital technologies during martial law]. Ukrains'kyi Pedahohichnyi Zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, (2), 31-37. URL: https://uej.undip.org.ua/ index.php/journal/article/view/595 (Accessed: 21.02.2024).

4. Olefirenko, T., Matviienko, O., Vasiutina, T., Zolotarenko, T. (2022). Osnovy orhanizatsii dystantsiinoho ta zmishanoho navchannia u zakladakh vyshchoi ta pochatkovoi osvity: navchal'no- metodychnyi posibnyk dlia studentiv spetsial'nosti 013 Pochatkova osvita [Fundamentals of organizing distance and blended learning in higher and primary education institutions: a teaching manual for students of specialty 013 Primary Education]. Kyiv: NPU imeni M. P. Dragomanova, 144. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36798 (Accessed: 26.02.2024).

5. Rybak, O. P. (2023). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii navchannia v pochatkovii shkoli [Use of digital learning technologies in primary school]. In The 3th International Scientific and Practical Conference "Theoretical Aspects of Education Development" (January 24-27, 2023) Warsaw, Poland. International Science Group, 373-376. URL: http://surl.li/rjsnx (Accessed: 23.02.2024).

6. Tolmach, M. (2021). Tsyfrovi tekhnolohii v osviti: mozhlyvosti y tendentsii zastosuvannia [Digital technologies in education: opportunities and trends of application]. Tsyfrova Platforma: Informatsiini Tekhnolohii v Sotsiokul'turnii Sferi - Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 4.2, 159-171. [in Ukrainian]. URL: http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/ article/view/247474 (Accessed: 18.02.2024).

7. Tolochko, S. V. (2021). Tsyfrova kompetentnist pedahohiv v umovakh tsyfrovizatsii zakladiv osvity ta dystantsiinoho navchannia [Digital competence of teachers in the context of digitalization of educational institutions and distance learning]. Visnyk Natsional'noho Universytetu "Chernihivskyi Kolehium" imeni T. G. Shevchenka - Bulletin of the National University "Chernihiv Collegium" named after T. G. Shevchenko, 169(13), 28-35. URL: https://visnyk.chnpu.edu.ua/ index.php/visnyk/article/view/358 (Accessed: 15.02.2024). [in Ukrainian].

8. Chernenko, A. V. (2020). Tsyfrovi tekhnolohii u protsesi navchannia maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov [Digital technologies in the process of teaching future foreign language teachers]. Educational challenges, 61, 193-200. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/ pedagogy/article/view/3243 (Accessed: 20.02.2024). [in Ukrainian].

9. Shyshenko, I. (2022). Deiaki aspekty vplyvu tsyfrovykh tekhnolohii na osvitnii protses zakladiv vyshchoi osvity: ohliad problem ta vyklykiv [Some aspects of the impact of digital technologies on the educational process of higher education institutions: review of problems and challenges]. Osvita. Innovatyka. Praktyka - Education. Innovation. Practice, 10(5), 42-47. URL: https://www.oip-journal.org/index.php/oip/article/view/83 (Accessed: 23.02.2024). [in Ukrainian].

10. Shche raz pro Tsyfrovyi Universytet [Once again about the Digital University]. (n.d.). URL: https://prof.nau.edu.ua/innonews/shhe-raz-pro-cifrovij-universitet/ (Accessed: 23.02.2024). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru