Науково-методичне забезпечення професійної іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-методичне забезпечення професійної іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічної сфери

Вступ

Постійні зміни, що відбуваються в умовах світових глобалізаційних процесів у сучасному суспільстві та в умовах пандемії не оминають і вищу освіту. Сьогодні, як ніколи, особливо актуально звучить питання щодо змісту освіти, яка не встигає адаптовуватись до потреб суспільства та ринку праці, які постійно і динамічно змінюються. Тому необхідно постійно оновлювати освітні стандарти, навчальні програми, зміст навчально-дидактичних матеріалів, підручників, посібників, розмовників, словників, форм і методів навчання, тобто надавати сучасному фахівцю необхідні компетентності для забезпечення його гармонійної адаптації до сучасних мінливих вимог працедавців, в тому числі, для адаптації до онлайн-зайнятості. Отже, будуючи практичні заняття з іноземної мови за професійним спрямуванням, треба пам'ятати, що науково-методичне забезпечення є важливим чинником розвитку змісту сучасної вищої освіти та методичної науки з урахуванням онлайн-навчання.

Виклад основного матеріалу

навчальний матеріал професійний онлайн-ресурс

Проблема формування й удосконалення професійної іноземної мови сьогодні стає першочерговою, зокрема, Ю. Шмідт вважає, що «на сьогоднішній день навчання іноземної мови у вищій школі є невід'ємною та вкрай важливою складовою професійної підготовки фахівця. Адже знання іноземної мови постає одним із показників освіченості сучасної людини»[1, с. 112-116].

Зараз існує низка різних джерел для вивчення іноземної мови. Тому укладання онлайн-ресурсів з іноземної мови за професійним спрямуванням в домашніх умовах під час пандемії дає змогу не лише забезпечити нові дисципліни із фахово відібраним навчально-методичним матеріалом, але й допомогти студентам оволодіти необхідними знаннями, навичками та уміннями.

Проблемами укладанням навчально-методичних посібників з іноземної мови за професійним спрямуванням займаються такі українські та зарубіжні дослідники Т. Добрянська, М. Краснодебська, Т. Полонська, В. Редька, Є. Хадиняк.

Спробуймо з'ясувати значення деяких важливих для окресленої проблематики термінів. Так, термін «навчальний посібник» розглядається багатьма зарубіжними дослідниками. Зокрема E. Andrzejewska наголошує у своїх працях, що «навчальний посібник залишається найважливішим і найбільш часто використовуваним у навчанні» [2, с. 138]. J. Pieter у своєму дослідженні зазначає, «...що університетський посібник повинен бути актуальним синтезатором із певного фаху та належати до початкового наукового навчання в даному керунку» [3]. Згідно з теорією B. Tomlinson «навчальний посібник найчастіше представляє матеріали з певного фаху, які опрацьовані для учіння і навчання» [4, с. 148].

На наш погляд, не менш важливою проблемою під час укладання навчальних посібників є вдала структура. Із цього приводу Л.М. Ревуцька зазначає, що на сьогодні «при укладанні підручника слід врахувати такі вимоги: актуальність, відповідність його змісту програмі навчальної дисципліни, сучасні педагогічні технології, науково-методичний рівень, оригінальність» [5, с. 199-200].

Укладаючи навчальний посібник треба пам'ятати про принципи вибору навчального матеріалу, а саме: тематичний принцип підбору навчального матеріалу; принцип наступності з погляду представлення матеріалу; професійна орієнтація мовлення відповідно до напряму підготовки.

Під час написання навчального матеріалу не менш важливими є такі критерії: відповідність курсу та навчальної програми; оригінальність; використання традиційних і сучасних технологій викладання; використання «живого навчального матеріалу»; результати застосування недавніх наукових досліджень у відповідній прикладній галузі.

Зі свого боку D. Williams та L. Sheldon у своїх дослідженнях виділили такі критерії щодо написання підручника: мовні (розвиток та вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок); педагогічні (методи навчання, кількість матеріалу в розділах, рівень складності вправ); культурні (подача матеріалу з огляду на британську, американську, міжнародну культуру) [6, c. 237-246], [7, c. 251-255]. Тому важливо, коли студенти, ототожнюючи процес навчання дисципліни з процесом пізнання й можливістю розширити свій світогляд, мають можливість відкрити для себе щось нове, намагаються знайти відповідність і зв'язок між змістовою стороною навчального матеріалу й матеріалом профільних дисциплін.

З огляду на вище викладене, зазначимо, що вдалий підбір навчального матеріалу та розробка інтерактивних онлайн-вправ для вироблення навичок монологічного та діалогічного мовлення є невід'ємною частиною навчального процесу, бо саме актуальна та цікава тематика стане в нагоді під час навчання професійній діяльності майбутнього фахівця технічної сфери. Оскільки, навчальні посібники за професійним спрямуванням є виданнями нового покоління із використанням онлайн-ресурсів, то це, насамперед, дозволяє давати інформаційно насичений матеріал.

Навчання іноземної мови за професійним спрямуванням із використанням онлайн-ресурсів від самого початку дозволяє давати інформаційно насичений матеріал, що має логічну структуру з урахуванням наступності вивчення дисциплін фахового спрямування. Тому вони суттєво відрізняються від попередніх методичних спроб у викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням. Починаючи з першого курсу, на заняттях з іноземної мови у навчальних посібниках увага акцентується на міжпредметних зв'язках, тобто вивчення іноземної мови відбувається з поступовою імплементацією з професійноорієнтованими дисциплінами. Зокрема, інформаційні та комп'ютерні технології, військова чи інженерна підготовка, комп'ютерне моделювання чи графіка тощо.

Аналіз сучасних педагогічних видань вказує на те, що не менш важливими є і термінологічні словники, оскільки «без них неможливий ні розвиток різних галузей знань, ні сучасне міжнародне спілкування в різних сферах»[8]. Оскільки професійна термінологія стрімко розвивається, постійно уточняється та вдосконалюється, тому потреба у двомовних словниках із фахової професійної термінології.

На нашу думку, не менш важливими є розмовники для того, щоб полегшити мовне спілкування широкому колу користувачів, зокрема фахівцями технічної професійної сфери, чи то інформаційної, чи військової, чи іншої.

Отже, розуміємо, що навчально-методичний матеріал із використанням онлайн-ресурсів є одним із головних чинників забезпечення навчально-виховного процесу в підготовці фахівців технічних спеціальностей. На наш погляд, навчання іноземної мови за професійним спрямуванням позитивно впливає на навчальний процес майбутнього фахівця загалом, оскільки розширює, поглиблює та підвищує професійні знання з іноземної мови у певній галузі та сприяє оволодінню новими навичками та уміннями. Адже навчальні підручники, словники, розмовники, вдало підібрані дидактичні матеріали, наукові дослідження у технічній сфері допомагають студентам навчитися висловлювати свої думки й наміри під час розв'язування фахового завдання. Очевидно, що створення науково-методичного забезпечення з іноземної мови за професійним спрямуванням є важливим, складним процесом, який вимагає постійного вдосконалення та оновлення. Перспективним напрямом наукових досліджень іншомовної професійної підготовки може стати розроблення спеціальних онлайн-курсів іноземними мовами (англійською, французькою, німецькою) для студентів вищих технічних навчальних закладів та наукових установ.

Окрім навчально-методичних матеріалів, посібників і підручників, не менш важливим чинником є підготовка викладачів до забезпечення іншомовної професійної діяльності майбутніх фахівців технічної сфери. Тому знання іноземних мов фахового спрямування є нині невід'ємною складовою успішної професійної діяльності, необхідною умовою самореалізації людини, як фахової, так і особистісної. Недаремно свого часу було сказано: «Скільки іноземних мов ти знаєш, стільки разів ти є людиною». У нинішньому інтегрованому світі іншомовна підготовка забезпечує можливість контактів з зарубіжними колегами по професії, а відтак відкриває шлях до професійного зростання, підвищення кваліфікації, врешті підвищення рівня загальної культури. Вона забезпечує формування та розвиток майбутнього конкурентоспроможного фахівця в сучасних умовах, і це, безумовно і особливо, стосується фахівців ІТ- сфери, яким у їхній майбутній діяльності доведеться спілкуватися із зарубіжними партнерами, створювати нові продукти та проєкти, вивчати світовий досвід.

Актуальність проблеми формування майбутніх фахівців зумовлена потребою суспільства у висококультурних кадрах і володіння іноземними мовами є важливою складовою вирішення цієї проблеми. «Це накладає велику відповідальність на педагогів, які здійснюють навчання майбутніх фахівців іноземним мовам, тільки той педагогічний колектив, який здатний впроваджувати в навчально-виховний процес найновіші досягнення світової педагогічної практики, зможе здійснювати кардинальні перетворення у змісті, формах і методах навчання й виховання, виконувати у повному обсязі будь-яке соціальне замовлення»[9] та вимагає від них не лише відповідних знань, але й уміння їх застосувати так, щоб мовна підготовка слухачів була максимально ефективною, щоб вони могли використовувати отримані знання з іноземної мови і для «живого» спілкування в режимі діалогу, і для читання та засвоєння професійної літератури, та й узагалі, для знайомства з досягненнями світової культури, літератури в оригіналі, без чого освічену людину важко уявити. Оскільки спілкування - «одна з найважливіших потреб, яка впорядковує цілеспрямований розвиток особистості для професійної діяльності й забезпечує максимальну ефективність»[10, с. 23], тому, на ефективність процесу навчання вирішальний вплив має добре підготовлений викладач. Він повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, бо компетентність викладача визначається не лише його знаннями та вміннями, а й кваліфікацією, яка необхідна для виконання функцій навчання. Це стосується як змісту навчання, так і форм підвищення кваліфікації викладачів [10, с. 27]. Викладач повинен постійно вивчати зміни у прикладній сфері, для якої він готує фахівців, і не тільки на локальному рівні, а й постійно вивчати і досліджувати міжнародний досвід, досвід провідних іноземних закладів освіти.

Роль педагога в сучасному суспільстві взагалі надзвичайно велика. Сьогодні від діяльності педагога залежить доля цивілізації, та й саме збереження людини на планеті. Саме педагог має формувати в молодих людей почуття відповідальності за себе, свою країну, своє майбутнє і майбутнє всього світу, який нині став таким маленьким і тісним. Важливим і плідним з методологічної погляду є розвиток у педагогів прагнення не лише озброїти студентів передбаченим навчальними програмами обсягом знань, а й подбати, з огляду на реальну необхідність освіти упродовж усього життя, про неперервність процесу їх опанування. Суспільство покладає надію на викладача- педагога як на «керманича» не лише освітніх, але й соціокультурних процесів узагалі. Особистість викладача, як суб'єкта професійної діяльності, виступає ключовою особою, яка реформує освітню систему.

Відомий українськи педагог Н. Ничкало наголошує, що «досвідом попередніх поколінь і багатьох наших сучасників доведено, що професійне самовизначення й подальше професійне зростання є фундаментом життєвої успішності особистості»[11]. Основою визначення змісту професійної освіти фахівця будь-якої галузі є модель його професійної діяльності, поведінки. Відтак, традиційно вважається, що викладачам необхідно володіти суто профільними знаннями й уміннями, а освіта має зосереджуватися на засвоєнні навчального матеріалу, засвоєнні мовних норм і правил, поповненні словникового запасу, умінні перекладати тексти (передусім на професійну тематику), і лише потім - на знаннях, дотичних до суто мовного аспекту (зокрема загальнокультурних). Уважається, що цей аспект для професійної підготовки фахівця відіграє другорядну, підпорядковану професійним знанням роль. Проте, досвід підказує, що успішне вивчення іноземної мови часто є наслідком саме загальнокультурних, а не професійних інтересів слухачів. Стимулом для них в їхньому вивченні мови може стати те, що це дає їм можливість задовольнити своє зацікавлення досягненнями світової культури, спілкуватися з колегами із зарубіжних країн; часом навіть бажання розуміти чужий менталітет виявляється достатньо потужним стимулом для вивчення іноземної мови.

Доцільно зазначити, що викладач, який хоче, щоб його робота виявилася успішною, мусить мати високий рівень власної культури, добре орієнтуватися в сучасних трендах, знати популярні новинки, які можуть зацікавити слухачів - наприклад, модні літературні твори, які здобули широкий розголос у світі. У цьому контексті викладач мусить уміти долати труднощі, спричинені тим, що нині люди взагалі мало читають - як через масове поширення телебачення, інтернет- сервісів, соціальних мереж і т. п., так і через високий темп життя, що не залишає надто багато часу на читання. Тому, слід знайти підхід, який міг би зацікавити студентів, бо знайомство із сучасними літературними творами є необхідною умовою підвищення загального рівня знань іноземної мови, зокрема, воно забезпечує вміння читати й розуміти тексти не обов'язково вузькопрофесійного спрямування, що зі свого боку збільшує словниковий запас, покращує розуміння й відчуття мови, а відтак, полегшує можливість спілкуватися.

Роль особистості викладача тут виступає на перший план. Як свідчать проведені дослідження, формування й розвиток особистих якостей студента взагалі в значно більшій мірі залежить від особистості викладача, ніж від характеру й змісту спеціально організованих виховних впливів, особливо тоді, коли йому доводиться виступати проти певних тенденцій у суспільстві, зокрема, втрати інтересу до читання, як у наведеному прикладі.

Труднощі мовної освіти у вищих навчальних закладах визначаються також недостатнім рівнем її сформованості ще в загальноосвітній школі, де одним із серйозних питань цієї педагогічної галузі є й недостатня кількість професійно підготовлених викладачів, і той загальний сумний стан, у якому нині перебуває шкільна освіта. Щоб подолати ці негативні тенденції, викладач мусить бути не лише висококваліфікованим фахівцем, якому доводиться мобілізовувати всі свої професійні вміння й навики, але й до деякої міри фанатиком, який робитиме все можливе й неможливе для навчання іноземним мовам. Зокрема, щоб мова добре засвоювалася, студентам повинно бути цікаво її вивчати. А для цього викладачеві зі свого боку варто володіти деякими прийомами, які можуть викликати зацікавлення студентів. Зокрема, він може (і мусить) звертати їхню увагу на ті чи інші особливості мови, що вивчається, які зближують її з рідною мовою - або, навпаки, створюють цікаву відмінність, яка свідчить про схожість та розбіжність менталітетів різних народів. Наприклад, зосереджуючи увагу слухачів на тому, що в англійській мові слова «ти» і «ви» перекладаються як «you», він може жартома сказати: «Погляньте, які вони ввічливі, ці англійці! Вони навіть до кота звертаються на «ви»!

Мета вивчення іноземної мови завжди повинна бути конкретною, відчутною, необхідною для студента, і, відповідно, за умови правильної організації викладання навчальних завдань, які мають комунікативну цінність для студентів, вона може бути засвоєна в процесі адекватної педагогічної взаємодії викладача зі студентами не менш ефективно, ніж будь-яка інша навчальна дисципліна[12, c. 82-88].

Життєвий досвід підказує, що найкраще засвоює чужу мову людина, яка опинилася в іншомовному середовищі й постійно має справу з цією мовою - наприклад, людина, яка виїхала в іншу країну й мусить спілкуватися лише мовою місцевих мешканців. Щоб створити подібні умови для слухачів, слід запровадити правило спілкуватися на заняттях лише тією мовою, яку вивчають. При цьому слід звертати увагу на ті особливості розуміння й володіння чужою мовою, що не пов'язані прямо зі словниковим запасом, але радше зі способом мислення носіїв цієї мови. Тут варто врахувати ще один момент. Особливостями формування культури сучасних студентів є, так би мовити, боротьба зі середовищем, оскільки те, що відбувається в закладі освіти і поза ним - це два різних, часто антагоністичних світи, у яких існують студенти. Виховання культури фактично залишилося доменою сімей, у яких батьки, витрачаючи увесь свій час на заробляння грошей, мають дедалі менше часу для виховання дітей. Проте, є й інші важливі аспекти мовної освіти. Зокрема, під час вивчення іноземної мови викладач має пояснити студентам, що в кожній мові існує фактично декілька мов, і досить часто кожен фах, кожна професія користується власною мовою, у якій одні й ті ж слова можуть мати дещо (а часом цілком) різний зміст (тут доцільно навести відповідні приклади з української мови, наприклад «кран», «коса» тощо). І навпаки, для визначення одного й того ж поняття в різних професійних мовах використовуються різні слова. Особливо це притаманне англійській мові; достатньо розгорнути англійський словник на довільній сторінці - й можна побачити, скількома різними способами може бути перекладене одне й те ж англійське слово, і навпаки - скільки різних англійських слів може відповідати одному й тому ж українському слову, залежно від контексту.

Унаслідок цього молоді люди, які блискуче навчалися на філологічному факультеті, часто виявляються цілком безпорадними, коли доводиться перекладати якийсь фаховий текст. Цілковите засвоєння усіх цих нюансів здебільшого приходить з практикою, проте, під час навчання викладач повинен дати студентам уявлення про їхнє існування. А відтак, рівень його власної професійної підготовки обов'язково повинен включати, принаймні, початки знань професійної термінології в тій галузі, у якій спеціалізуються його студенти - у нашому випадку військової та ІТ-сфери.

Ефективність навчання, як уже говорилося, надзвичайно сильно залежить від особистості викладача. Його широка ерудиція, знання матеріалу й самостійність його інтерпретації та подання, наведення різноманітних наукових і життєвих прикладів, щирий пафос, глибина пристрасті - усе це викликає непідробний інтерес вихованців. І навпаки, перевантаження записами лекційного матеріалу, цитатами, механічне завчання правил, відсутність власних оцінок відштовхують студентів від предмета, викликають байдужість до логічного й чуттєвого сприйняття, розуміння й запам'ятовування дисципліни. Лекція, яка просто віддзеркалює підручник чи конспект, підриває авторитет викладача, не розвиває пізнавального інтересу студента, не мобілізує його на активну творчу діяльність, а відтак не сприяє успішному засвоєнню мов. Відтак, найкращими можна вважати тих викладачів, які вміють розуміти потреби й індивідуальні особливості студентів, обирати найбільш дієві форми спілкування, підтримувати їхню впевненість у тому, що вони роблять справу, яка потрібна перш за все їм самим, справу справді цікаву й важливу. Викладач повинен мати широкий світогляд, високий інтелектуальний рівень викладання, уміти відповідати на запитання слухачів, що можуть виникати в ході занять, навіть якщо ці запитання не мають безпосереднього стосунку до вивчення мови; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність слухачів; особистим прикладом втілювати ті принципи загальнолюдської й професійної моралі, які він хоче передати майбутнім фахівцям.

На основі викладеного вище можна сформулювати такі висновки: забезпечення іншомовної професійної діяльності майбутніх фахівців покладається не тільки на викладачів іноземної мови, але різною мірою на усіх викладачів закладу; успішне вивчення іноземної мови професійного спрямування вимагає поєднання загальнокультурних та професійних інтересів студентів; професійна іншомовна підготовка повинна не тільки забезпечувати вивчення однієї мови, але й сприйняття однієї чи більше мов; навчання має передбачати занурення у відповідне мовне середовище (співпраця між закладами освіти, міжнародний обмін, мовні та професійні клуби); навчання має передбачати вивчення спеціальних дисциплін іноземними мовами, найперше англійською; викладач повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Список використаних джерел

1. Шмідт Ю.О. Місце іншомовної комунікативної компетентності в системі підготовки військових фахівців // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2011. - Вип. 90. - С. 112-116.

2. Andrzejewska E. Swiadomosc podrccznikowa nauczyciela. Teoretyczne ramy opisu / Andrzejewska E. // Neofilolog 40 (2), 2013. S. 303-317.

3. Pieter J. Ogolna metodologija pracy naukowej. Ossolineum, Wroclaw, Warszawa, Krakow. 1967. - 165 s.

4. Tomlinson B. Materials development for language learning and teaching/ Tomlinson B. // Language Teaching 45 (2), 2012. - P. 143-179.

5. Ревуцька Л.М. Підручники та навчальні посібники як визначальні фактори якісної освіти / Нова педагогічна думка: науково-методичний журнал: матеріали IX Міжнародної науково-методичної конференції. - Рівне, 2009 - [спецвип. 2]. - С. 197-203.

6. Williams D. Developing criteria for textbook evaluation ELT /Williams D.// Journal 37 (3), 1983. - P. 251-255.

7. Sheldon L. Evaluating ELT textbooks and materials/ Sheldon L. // ELT Journal 42 (4), 1988. - P. 237-246.

8. Герд А.С. К определению понятия “словарь” // Проблемы лексикографии: Сб. статей. - Спб.: СПГУ, 1997. - С. 191-203.

9. Цехмістер Я.В. Теорія і практика допрофесійної підготовки студентів у ліцеях медичного профілю при вищих навчальних закладах: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.04 / Цехмістер Я.В. - К., 2002. - 450 с.

10. Кульчицька М.О. Культура міжособистісної комунікації: Навчальний посібник./ - ЛДУ БЖД, 2013. - 216 с.

11. Ничкало Н. Особистісний і професійний розвиток дорослих у контексті цивілізаційних змін. Європейський Союз - Україна: освіта дорослих: збірник матеріалів Форуму до Міжнародних днів освіти дорослих в Україні (м. Київ, 4-6 листопада 2014 р.) [колектив авторів]. - К.; Ніжин: Видавець 1П1 Лисенко М.М., 2015. 200 с.

12. Кобяцка І. Роль мотивації вивчення іноземної мови студентами технічних ВНЗ у період адаптації // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 5. - С. 82-88.

Размещено на Allbest.ru