Модель формування професійних планів студентів педагогічних коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Балтський педагогічний фаховий коледж, м. Балта

Модель формування професійних планів студентів педагогічних коледжів

Іванов Валерій Валерійович

викладач педагогіки та психології

предметно-циклової комісії

психолого-педагогічних дисциплін

Анотація

професійний студент педагогічний коледж

У статті обґрунтовано та презентовано функціональну модель формування професійних планів студентів педагогічних коледжів. Професійний розвиток здобувача освіти має своєрідну структуру, зміст та якісні характеристики, вони є цілком необхідними у межах цільових розвивальних програм, що передбачають врахування особливостей умов реалізації професійних функцій. Тому для його дослідження як складного процесу постала необхідність розробки функціональної моделі формування професійних планів студентів педагогічного коледжу.

Під час розробки функціональної моделі формування професійних планів студентів педагогічного коледжу було враховано певні психологічні і методологічні аспекти: по-перше, моделювання професійних планів студентів педколеджів необхідно розглядати у межах їхньої освітньої діяльності, враховуючи взаємозв'язок і взаємодію діяльності та особистості, через те, що педагогічна діяльність має базуватись на розвитку особистісних якостей, які є професійно необхідними і притаманними цій професійній діяльності, які адаптуються, оцінюються, розвиваються і компенсуються із позиції цієї діяльності. По-друге, функціональна модель формування професійних планів студентів педколеджу, ка адекватно відображає професійну діяльність фахівця педагогічного напрямку, має задавати вектор для вирішення цілого комплексу питань, що передбачають підбір, підготовку, розстановку педагогічних кадрів; підвищення ефективності їхньої професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, використання таких спеціалістів тощо. По-третє, функціональна модель формування професійних планів відображає лише основні базові компоненти, що характеризують особистість і діяльність, вона задає напрямок у дослідженні особистісного розвитку і динаміки професійного зростання майбутнього педагога на різних стадіях його професійналізації. По-четверте, моделювання професійних планів майбутнього педагога дозволяє приступити до розробки на його основі моделі відповідного психологічного супроводу. Тоді закладені у функціональній моделі професійних планів студента педколеджу компоненти трансформуються у цілі цього психологічного супроводу.

Ключові слова: професійні плани; студенти; педагогічний коледж; формування; модель.

Ivanov Valery Valeriyovych teacher of pedagogy and psychology subjectcycle commission of psychological and pedagogical disciplines, Balta's Pedagogical College, Balta

A model for the formation of professional plans for students of pedagogical colleges

Abstract

The article substantiates and presents a functional model for the formation of professional plans for students of pedagogical colleges. The professional development of an education applicant has a peculiar structure, content and qualitative characteristics, which are quite necessary within the framework of targeted development programmes that take into account the specifics of the conditions for the implementation of professional functions. Therefore, in order to study it as a complex process, it became necessary to develop a functional model for the formation of professional plans of students of a pedagogical college.

When developing a functional model for the formation of professional plans of students of a pedagogical college, certain psychological and methodological aspects were taken into account: firstly, the modelling of professional plans of students of pedagogical colleges should be considered within the framework of their educational activities, taking into account the relationship and interaction of activity and personality, since pedagogical activity should be based on the development of personal qualities that are professionally necessary and inherent in this professional activity, which are adapted, evaluated, developed and complemented. Secondly, the functional model of forming professional plans of pedagogical college students, which adequately reflects the professional activity of a pedagogical specialist, should set a vector for solving a whole range of issues involving the selection, training, placement of pedagogical staff; improving the effectiveness of their professional training, retraining and advanced training, the use of such specialists, etc. Thirdly, the functional model of professional plans reflects only the main basic components that characterise personality and activity; it sets the direction in the study of personal development and dynamics of professional growth of a future teacher at different stages of his/her professionalisation. Fourthly, modelling the professional plans of a future teacher allows to start developing a model of appropriate psychological support on its basis. Then, the components of the functional model of professional plans of a pedagogical college student are transformed into the goals of this psychological support.

Keywords: professional plans; students; pedagogical college; formation; model.

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку українського суспільства проблема розвитку студента педагогічного закладу освіти в його особистісному аспекті і формування готовності цього студента до майбутньої професійної діяльності посідає провідне місце у теорії та практиці системи середньої спеціальної і вищої освіти. Відомо, що саме під час навчання здійснюється моделювання процесу первинного освоєння майбутньої спеціальності, а світоглядна і життєва позиції молодої людини отримують своє більш чітке визначення. При цьому важливим є так побудувати систему освітнього процесу, щоб вона враховувала закономірності і специфіку і професійного розвитку студента як майбутнього спеціаліста, і й його особистісного розвитку. Таким чином постає необхідність визначити структурні складові професійного розвитку студента педагогічного коледжу для того, щоб створити відповідні умови для зростання рівня ефективності цього процесу. Розроблена з цією метою функціональна модель є структурно- орієнтовною основою подальшої розробки засобів психологічного супроводу розвитку студента педагогічного коледжу у його психологічному аспекті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових досліджень засвідчив постійний інтерес професійної спільноти до участі у дискурсі, пов'язаному із ґенезою та подальшим розвитком професійних планів індивіда на різних етапах його онтогенезу [3; 6], у т. ч. в процесі дорослішання у підлітковому та юнацькому віці [4], та й надалі - на стадії зрілості [1]. На вибірках підлітків та юнаків досліджувався обопільний зв'язок кар'єрної адаптивності із саморегуляцію поведінки людини [5], прогностичний характер усвідомленої саморегуляції в аспекті кар'єрної адаптивності особистості [2].

Мета статті - обґрунтування та презентація моделі формування професійних планів студентів педагогічних коледжів.

Виклад основного матеріалу

Особливу роль у цій моделі, а саме в процесі формування професійних планів студентів педагогічних коледжів відіграє практичний психолог навчального закладу. В умовах, коли щороку з'являються нові проблеми щодо вибору професії, коли наукова революція неухильно розвивається далі, ринок праці потребує кадрів нової генерації, а суспільство - роз'яснювальної роботи щодо планування вибору професій, які є необхідними у нашій державі. Якщо ж вибір професії здійснено необґрунтовано, то людина приречена до багаторічних мук, оскільки напрямок професійної діяльності виявляється обраним помилковим, через що ця діяльність не приносить людині задоволення, а психологічно особистість не готова до досягнення кращих виробничих результатів, показників, приречена на прискорене професійне вигорання та професійну деформацію, створюючи у своєму професійному оточенні несприятливий психологічний клімат.

Щоб запобігти помилкам під час планування вибору професії, необхідною є психологічно доцільна і педагогічно обґрунтована систематична профорієнтаційна робота зі здобувачами як вдома, так і у закладах освіти.

Таким здобувачам часто не вистачає необхідної інформації, що містить аспекти професійного вибору у сучасних соціально-економічних реаліях. У закладах освіти існує велика кількість методичного матеріалу, в яких розкриваються питання професійної орієнтації, разом з тим у них не міститься чітко визначених подальших дій, пояснень, допомоги щодо вибору бажаного професійного напрямку оптантом. Трапляється нерідко, що на шляху до власного професійного вибору на заваді стають батьки цих здобувачів, яким важко зрозуміти, на яких засадах їхня дитина зробила свій вибір. У такому разі на допомогу здобувачеві прийде практичний психолог закладу освіти.

Під професійною орієнтацією розуміють орієнтацію здобувачів освіти на певне коло професій та їхню специфіку. Близькі до цього визначення надаються і у науково-методичній літературі, де профорієнтація розглядається як вид допомоги молодим людям при виборі ними майбутньої професії. Крім того, під цим поняттям часто розуміють систему заходів, покликаних допомогти людині на науково обґрунтованих засадах обрати майбутню професію чи таку систему виховної роботи, яка має на меті розвиток професійної спрямованості, надання допомоги студентам в процесі їхнього професійного самовизначення. Іншими словами, профорієнтація - це організована діяльність профільних установ, які мають надавати весь спектр консультативних послуг тим, хто прагне до працевлаштування, а підприємствам - у пошуку відповідних спеціалістів. Професійна психологічна профорієнтація - це процес оволодіння особистістю тією чи іншою професією, який містить такі основні аспекти: вплив соціального середовища на особистість в процесі її формування; усвідомлення нею необхідності праці, вивчення особливостей конкретної сфери праці; і власне перетворення самої праці.

З т. з. психологічної науки першочергової уваги заслуговують ті концепції і поняття, які інтерпретують специфіку того чи іншого вибору. У психологічному дискурсі формується відповідний образ профорієнтації як різновиду психологічного супроводу, який містить ухвалення рішення оптанта про власний професійний вибір і вплив на його свідомість задля формування професійних намірів; а також вибір такої професії, яка б відповідала його здібностям та інтересам і водночас потребам українського суспільства.

У соціологічному підході процес професійної орієнтації розглядається як складова більш загального процесу соціальної орієнтації молодих людей. Відповідно до нього професійна орієнтація розглядається як вчинок, детермінований загальною життєвою орієнтацією, прагненням молодої людини посісти певне місце у соціальній групі зокрема і соціальній структурі загалом.

Таким чином, формування професійних планів щодо майбутньої діяльності є нічим іншим, як системою соціально-економічних і психолого-педагогічних заходів, які спрямовуються на забезпечення свідомого, активного професійного самовизначення та професійного становлення молодої людини, враховуючи власні ресурси, індивідуально-психологічні особливості і кон'юнктури ринку праці з метою повноцінної реалізації у професійній діяльності.

Формування професійних планів розглядається психологами як важлива складова професійного розвитку особистості. Вибір професій, що здійснюється свідомо, є маркером того, що професійне самовизначення відбулось і особистість переходить у нову фазу свого професійного розвитку. Це по суті - складний, перманентний процес професійного становлення особистості. При цьому психологічний супровід формування професійних планів розглядається як система, що складається із таких основних напрямків (підсистем), як то - професійне інформування, професійне консультування, професійний відбір, професійна адаптація, професійна підготовка у закладах освіти. Таким чином, резюмуємо, що професійна психологічна орієнтація має два аспекти: вплив на формування професійних інтересів людей, перш за усе позитивної мотивації щодо вибору конкретної спеціальності, вони забезпечують синхронізацію інтересів суспільства та особистості; а також - визначення вимог професії та її психологічний аналіз, оцінка психофізіологічних якостей студентів із врахуванням випробовувань їхніх ресурсів в обраній сфері професійної діяльності, підготовка молодих людей до усвідомленого формування професійних планів.

Основними етапами роботи психолога у закладі освіти є професійна орієнтація, професійна діагностика, професійне консультування, професійна адаптація, професійний відбір, професійне інформування, професійне самовизначення тощо. Основна мета його роботи: допомогти студентам у визначенні їхнього життєвого шляху, здійснив діагностичну оцінку їхньої особистості, їхньої спроможності виконувати конкретну роботу. Оскільки професійна орієнтація гарантується Конституцією України, то законодавчо професійна орієнтація у закладах освіти розглядається як один із видів соціальної допомоги людині в аспекті її професійного самовизначення.

Психолог здійснює психологічний супровід процесу формування професійних планів шляхом профорієнтації на усіх вікових етапах: дітей старшого дошкільного віку - емоційно-образному, учнів молодших класів - пропедевтичному, учнів 5-7 класів - пошуково-зондуючому, учнів 8-9 класів - на етапі формування їхньої професійної свідомості, старшокласників - протягом періоду уточнення їхнього соціально-професійного статусу, студентів закладів середньої спеціальної і вищої освіти - під час їхнього входження у професійну діяльність, поглибленої підготовка до неї, формування досвіду життєдіяльності у трудовому колективі, професійної переорієнтації.

Як зазначалось раніше, психологічна модель профорієнтації, яка розглядається як система, складається з таких підсистем, як професійне інформування, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація. Професійне інформування - це не що інше, як процес ознайомлення здобувачів певної фокус-групи із конкретною специфікою певних професій і спеціальностей, а також із тими вимогами, які висуваються до людини як потенційного отримувача певної професії. Разом з цим має місце ознайомлення здобувачів із тими закладами освіти, де можна одержати конкретну спеціальність і потенційними місцями працевлаштування. Основною метою цієї роботи є створення необхідного інформаційного базису для підготовки кожного студента до усвідомленого вибору конкретного виду майбутньої професійної діяльності.

Професійне інформування - це сукупність організаційних і психолого-педагогічних заходів, об'єднаних у систему і які спрямовано на засвоєння студентами необхідного обсягу знань щодо психофізиологічних і соціально-економічних особливостей певної професії. Професійне консультування є теж сукупністю, але вже науково-організованих дій, що мають на меті виявити психофізиологічні та індивідуально-психологічні особливості особистості, яка обирає конкретну професію. Такі дії можна вважати найбільш ефективними, якщо їх організовано, враховуючи освітні і вікові рівні, а також у випадку, коли до них залучено самих здобувачів та їхніх батьків. За допомогою самих різних методів професійної діагностики професійне консультування має визначити і повідомити студенту особливості його особистості, які є найбільш важливими для його майбутньої професійної діяльності, і на цій основі надати йому обґрунтовані з наукової т. з. рекомендації, які стосуються вибору ним професії.

Головне завдання психологічного професійного відбору у професійно орієнтаційній роботі є обґрунтоване з наукової т. з. визначення професійної придатності здобувача до конкретного виду професійної діяльності, враховуючи його індивідуально-психологічні якості і потреби конкретного виробництва. Професійний відбір проводиться в процесі прийому кандидата на роботу, при цьому враховуються результати професіографічного дослідження і спеціально відібраних психофізіологічних методик, останні якраз слугують для визначення ступеня розвитку суб'єкта відповідно до його психофізіологічних якостей вимогам, що висуваються до обраної ним професії.

Професійна адаптація - це процес активної інтеграції студента у світ конкретної професії, пристосування до своїх професійних обов'язків, організації і режиму праці, вимог виробничого середовища, це досягнення певного кваліфікаційного рівня в оптимальні терміни.

Взаємозв'язок психологічного і педагогічного впливів, що гарантує якість професійно орієнтаційної роботи, яку здійснює у закладі освіти психолог, реалізується у моделі формування професійних планів студентів педколеджу у напрямку вибору професійних аспектів майбутньої професійної діяльності, а саме, щоб їхній вибір дійсно був здійснений вільно та усвідомлено. Тут потрібно врахування щонайменше таких чинників, як знання своїх індивідуально-психологічних особливостей, інформованість про світ професій, взаємозв'язок усіх ланок педагогічного процесу (психолога, педагогів, медика та ін.), вміння співвідносити особисті якості із вимогами, що висуваються спеціальністю і самою професією.

Реалізація моделі формування професійних планів студентів педколеджу має сприяти їхньому професійному самовизначенню, і перш за усе - виявленню і розвитку здібностей і схильностей, формуванню професійних інтересів, стійких мотивів вибору професії, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої професійної діяльності.

Психолого-педагогічна функція професійної орієнтації полягає у виявленні і формування здібностей, схильностей, інтересів здобувачів, визначення умов та шляхів ефективного управління їхнім професійним самовизначенням. Саме це і можна вважати формуванням їхніх професійних планів у відповідності із потребами та інтересами конкретного регіону України у кадрах.

Професійна орієнтація у закладах освіти здійснюється на декількох рівнях:

діти старшого дошкільного віку - емоційно-образний рівень. На цій стадії відбувається формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. Дітям відомі професії лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками, такими, як манери поведінки, спецодяг, оцінка оточуючих людей;

молодші класи середньоосвітньої школи - пропедевтичний рівень. Характеризується розвитком інтересу до батьківських професій, а також професій, які є найбільш масовими, формуванням позитивного ставлення до праці. Відсутні підстави для усвідомленого професійного вибору, виражені схильності та інтереси до професій;

5-7 класи середньоосвітньої школи - рівень пошуковий. На ньому формується поступово професійна спрямованість, усвідомлюються здібності, інтереси, цінності, пов'язані із професійним вибором і визначенням власного місця у суспільстві. Можливі різкі переміни в інтересах, це викликано значним підвищенням пізнавальної активності;

8-9 класи середньоосвітньої школи - рівень формування професійної свідомості. На цьому рівні формується особистісний сенс професійного вибору, вміння співвідносити власні ідеали, уявлення про цінності із власними можливостями вибору професії і суспільними цілями. Оптант вже має сформулювати для себе задачу вибору майбутньої професійної діяльності, враховуючи наявні у нього психофізиологічних і психологічних ресурсів. Навчальні дисципліни орієнтовані на сприяння формуванню в учнів стійких інтересів, допомогу їм у виборі профільного навчання у наступних класах. В учнів підвищується увага до бажання постійно навчатись. Професійно орієнтаційна робота з ними планується, виходячи із можливості подальшого продовження освіти;

старші випускні класи середньоосвітньої школи - уточнюється соціально-професійний статус, формуються знання, вміння у визначеній сфері трудової діяльності, уточнюється відповідність своїх професійно важливих та інших якостей вимогам майбутньої професійної діяльності і стану здоров'я.

Мету психологічної моделі формування професійних планів орієнтації здобувачів слід розглядати у загальному зв'язку із ширшими цілями і завданнями трудової підготовки. Протягом усіх цих етапів вікового розвитку молодої людини має здійснюватись відповідна робота з боку керівництва закладів освіти, педагогів, практичних психологів. Під час реформування системи середньої спеціальної та вищої освіти студенти отримують можливість обирати профіль, що є дотичний до їхніх здібностей і схильностей, інтересів, що забезпечує покликано забезпечити більш усвідомлений вибір професії на найближчу перспективу. Виходячи з цього, робота з професійної орієнтації у закладі освіти має бути спрямована на надання допомоги у безпомилковому виборі свого професійного профілю. У того здобувача освіти, якому вдалось визначитись із напрямом профілізації, вже набагато легше відбувається ознайомлення із майбутньою професією під час поглибленого вивчення вибіркових освітніх компонентів, базових тощо.

Професійний розвиток здобувача освіти має своєрідну структуру, зміст та якісні характеристики, вони є цілком необхідними у межах цільових розвивальних програм, що передбачають врахування особливостей умов реалізації професійних функцій. Тому для його дослідження як складного процесу постала необхідність розробки функціональної моделі формування професійних планів студентів педагогічного коледжу.

Звернення до моделювання як науково-пошукового методу зумовлене потребою у розгляді професійного розвитку студента педколеджу як майбутнього фахівця педагогічного напрямку саме як цілісного феномену. За допомогою моделювання створюється можливість досліджувати професійний розвиток студента педагогічного коледжу через саме такий психологічний конструкт, а це дозволяє піддати більш ретельному аналізу окремі якості, новоутворення, властивості та аспекти цього процесу.

Висновки

Під час розробки функціональної моделі формування професійних планів студентів педагогічного коледжу було враховано певні психологічні і методологічні аспекти: по-перше, моделювання професійних планів студентів педколеджів необхідно розглядати у межах їхньої освітньої діяльності, враховуючи взаємозв'язок і взаємодію діяльності та особистості, через те, що педагогічна діяльність має базуватись на розвитку особистісних якостей, які є професійно необхідними і притаманними цій професійній діяльності, які адаптуються, оцінюються, розвиваються і компенсуються із позиції цієї діяльності. По-друге, функціональна модель формування професійних планів студентів педколеджу, яка адекватно відображає професійну діяльність фахівця педагогічного напрямку, має задавати вектор для вирішення цілого комплексу питань, що передбачають підбір, підготовку, розстановку педагогічних кадрів; підвищення ефективності їхньої професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, використання таких спеціалістів тощо. По-третє, функціональна модель формування професійних планів відображає лише основні базові компоненти, що характеризують особистість і діяльність, вона задає напрямок у дослідженні особистісного розвитку і динаміки професійного зростання майбутнього педагога на різних стадіях його професійналізації. По-четверте, моделювання професійних планів майбутнього педагога дозволяє приступити до розробки на його основі моделі відповідного психологічного супроводу. Тоді закладені у функціональній моделі професійних планів студента педколеджу компоненти трансформуються у цілі цього психологічного супроводу.

Література

1. Buchinger L., Richter D., & Heckhausen J. (2022). The development of life goals across the adult life span. The Journals of Gerontology: Series B, 77(5), 905-915. https://doi.org/10.1093/geronb/gbab154.

2. Hirschi A., & Koen J. (2021). Contemporary career orientations and career selfmanagement: A review and integration. Journal of Vocational Behavior, 12S, Article 103505. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2020.103505.

3. Hoff K.A., Briley D.A., Wee C.J. M., & Rounds J. (2018). Normative changes in interests from adolescence to adulthood: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 144(4), 426-451.

4. Hoff K., Van Egdom D., Napolitano C., Hanna A., & Rounds J. (2022). Dream jobs and employment realities: How adolescents' career aspirations compare to labor demands and automation risks. Journal of Career Assessment, 30(1), 134-156. https://doi.org/10.1177/1069072721102618.

5. Merino-Tejedora E., Hontangas P.M., & Boada-Grau J. (2016). Career adaptability and its relation to self-regulation, career construction, and academic engagement among Spanish university students. Journal of Vocational Behavior, 33, 92-102. https://doi.org/10.1016/jjvb. 2016.01.005.

6. Tellhed U., Backstrom M., & Bjorklund F. (2018). The role of ability beliefs and agentic vs. communal career goals in adolescents' first educational choice. What explains the degree of gender-balance? Journal of Vocational Behavior, 104, 1-13. https://doi.org/10.1016/jjvb.2017.09.008.

References

1. Buchinger L., Richter D., & Heckhausen J. (2022). The development of life goals across the adult life span. The Journals of Gerontology: Series B, 77(5), 905-915. https://doi.org/10.1093/geronb/gbab154.

2. Hirschi A., & Koen J. (2021). Contemporary career orientations and career selfmanagement: A review and integration. Journal of Vocational Behavior, 12S, Article 103505. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2020.103505.

3. Hoff K.A., Briley D.A., Wee C.J.M., & Rounds J. (2018). Normative changes in interests from adolescence to adulthood: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 144(4), 426-451.

4. Hoff K., Van Egdom D., Napolitano C., Hanna A., & Rounds J. (2022). Dream jobs and employment realities: How adolescents' career aspirations compare to labor demands and automation risks. Journal of Career Assessment, 30(1), 134-156. https://doi.org/10.1177/1069072721102618.

5. Merino-Tejedora E., Hontangas P.M., & Boada-Grau J. (2016). Career adaptability and its relation to self-regulation, career construction, and academic engagement among Spanish university students. Journal of Vocational Behavior, 33, 92-102. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2016.01.005.

6. Tellhed U., Backstrom M., & Bjorklund F. (2018). The role of ability beliefs and agentic vs. communal career goals in adolescents' first educational choice. What explains the degree of gender-balance? Journal of Vocational Behavior, 104, 1-13. https://doi.org/10.1016/jjvb.2017.09.008.

Размещено на Allbest.ru