Сучасні наукові підходи до професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні наукові підходи до професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів

Петрова Інна Володимирівна докторка історичних наук, професорка кафедри графічного дизайну, проректорка з науково-педагогічної діяльності, КДАДПМД ім. М. Бойчука

Анотація

У цій публікації виявлено особливості у формуванні професійної компетентності майбутніх графічних дизайнерів. Методологія дослідження цієї проблеми професійної підготовки бакалаврів з графічного дизайну передбачає рівні: філософський, загальнонауковий та конкретнонауковий.

Огляд існуючих систем дизайн-освіти дозволяє зробити висновок про ступінь розвитку цієї сфери, її залежність від суспільних потреб, враховуючи глобальні впливи у цій системі з урахуванням соціальних, культурних та національних аспектів у формуванні професійної компетентності майбутніх бакалаврів з графічного дизайну.

Таким чином, формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів у графічному дизайні аргументує наявність багаторівневої методології її вивчення, інтегрованої через діалектичні, причинно-наслідкові зв'язки у контексті загального, особливого та конкретного в рамках наукового підходу до сутності професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів.

Рівень загальнонаукової методології вивчення предмету публікації визначається обґрунтуванням властивостей і якостей змісту та технологій професійної підготовки майбутніх дизайнерів на основі загальнонаукових принципів і підходів. Це допомагає отримати максимально об'єктивну, точну інформацію та розрізняє специфіку професійної підготовки майбутніх дизайнерів з урахуванням історичних та регіональних умов становлення дизайну та дизайн-освіти в Україні.

Розглядаючи подальші аспекти розвитку системи дизайн-освіти, важливо врахувати, що глобальні впливи суспільства на цю сферу необхідно адаптувати до специфіки соціокультурного контексту кожної країни. У зв'язку з цим, розробка методології формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів у графічному дизайні вимагає постійного оновлення та вдосконалення.

Отже, подальший розвиток системи дизайн-освіти та формування професійної компетентності майбутніх графічних дизайнерів вимагає постійного дослідження, оновлення та адаптації до сучасних викликів і потреб суспільства. Використання різних методологічних підходів, у тому числі діалектичного та загальнонаукового, дозволить досягти більш ефективного та якісного навчання майбутніх фахівців у цій важливій галузі.

Ключові слова: підготовка майбутніх фахівців з дизайну, методологічні підходи, професійна діяльність, дизайнерська освіта, розвиток компетенцій, технології в дизайні.

професійна компетентність дизайнер

Petrova Inna Volodymyrivna doctor of historical sciences, professor of the department of graphic design, vice-rector for scientific and pedagogical activities, KDADPMD named after M. Boychuk, Kyiv

MODERN SCIENTIFIC APPROACHES TO THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE GRAPHIC DESIGNERS

Abstract

This publication reveals peculiarities in the formation of professional competence of future graphic designers. The research methodology of this problem of professional training of bachelors in graphic design involves the following levels: philosophical, general scientific and specific scientific.

The review of existing systems of design education allows us to draw a conclusion about the degree of development of this field, its dependence on social needs, taking into account global influences in this system, taking into account social, cultural and national aspects in the formation of professional competence of future bachelors in interior design.

Thus, the formation of professional competence of future bachelors in graphic design argues for the presence of a multi-level methodology of its study, integrated through dialectical, cause-and-effect relationships in the context of general, special and specific within the scientific approach to the essence of professional training of future graphic designers.

The level of the general scientific methodology of studying the subject of the publication is determined by the justification of the properties and qualities of the content and technologies of professional training of future designers based on general scientific principles and approaches. This helps to get the most objective and accurate information. This distinguishes the specifics of the professional training of future designers, taking into account the historical and regional conditions of the formation of design and design in Ukraine.

When considering further aspects of the development of the design education system, it is important to take into account that the global influence of society on this sphere must be adapted to the specifics of the socio-cultural context of each country. In this regard, the development of a methodology for the formation of professional competence of future bachelors in graphic design requires constant updating and improvement.

Therefore, the further development of the design education system and the formation of professional competence of future graphic designers requires constant

research, updating and adaptation to modern challenges and needs of society. The use of various methodological approaches, including dialectical and general scientific, will allow to achieve more effective and high-quality training of future specialists in this important field.

Keywords: training of future design specialists, methodological approaches, professional activity, design education, development of competencies, technology in design.

Постановка проблеми. Систематичність у структуруванні освітнього процесу у вищому навчальному закладі обґрунтовується тим, що всі аспекти підготовки майбутнього бакалавра в галузі дизайну спрямовані на досягнення єдиної мети - розвиток системного мислення та формування професійних навичок, для цього потрібно розглянути основні методологічні засади під час наукового дослідження процесу професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Структурний підхід та питання щодо актуальності впровадження цього підходу у дизайн-освіту досліджено та викладено в працях та педагогічних дослідженнях Тименко В. П., Легенький Ю. Г., Орлов В. Ф., Руденченко А.А, Радкевич В. О., Прусак В. Ф., Удод Т. С., Фурса О., Швець О. А. та інших.

Мета статті: полягає у висвітленні та аналізі сучасних наукових підходів до професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів з метою розкриття їх ефективності та можливостей для підвищення якості освіти в цій галузі.

Виклад основного матеріалу. Принцип структурності у науковому дослідженні з використанням системного підходу, як правило, виступає як головний фактор, який у більшості випадків визначає організацію системних конструкцій, сприяючи таким чином використанню цього підходу з урахуванням вимог практики.

Цілісність професійної підготовки полягає у процесі розвитку системного мислення та охоплює всі аспекти розумової діяльності студента.

Системність і цілісність змісту професійної підготовки спеціалістів у галузі графічного дизайну передбачають: успішне освоєння базових дисциплін, вивчення яких базується на поетапному впровадженні методів аналізу та синтезу; виділення ключових професійних завдань, для вирішення яких потрібне використання інформаційних технологій в окрему область знань; посилення наукового складника в освітньому процесі в університеті; поступове переважання інформаційних технологій у професійних навчальних програмах; неперервний розвиток дизайнерської освіти з метою отримання нових спеціальностей і кваліфікацій, за рахунок посилення наукової складової в освіті.

Методичні принципи у графічному дизайні ґрунтуються на актуальності впровадження методів аналізу та синтезу. Аналітичне дослідження в сфері споживчих товарів розкриває передпроектний аналіз у дизайні. Реалізація досягнень аналітичного пошуку впроваджується через операцію синтезу, що включає структурну організацію та гармонізацію (композицію) об'єкту. Композиція (від лат. composition - складання, створення, зв'язування в інтер'єрному дизайні визначає художній зв'язок між всіма елементами предметно-просторового середовища для створення гармонійного та цілісного образу об'єкту дизайну. Аналітичні результати дизайнерської творчості методично втілюються у формоутворенні, перш за все за допомогою асоціативно-образного підходу.

Синтез у дизайні означає організацію відомостей про об'єкт дизайну, зібраних під час дизайнерського аналізу, та їхнє інтегрування у єдину систему - дизайн-проект. Зазвичай він має системну природу, оскільки під час синтезу у дизайні враховується дизайн-концепція - основна ідея, яка визначає зміст, цілі та методи проектування.

Можна виявити основні підходи до розробки структурної системної моделі змісту методології дизайн-освіти. Зокрема, системний підхід до організації навчання дозволяє розглядати навчальний процес як цілісно- структурований об'єкт у вигляді предметної системи. Системний характер дизайну проявляється у єдності взаємопов'язаних елементів та зв'язків між педагогом, студентом і об'єктом навчання, які матеріалізуються в процесі проектування через фази, такі як концепція і програма.

Отже, цей підхід до проектування процесу дизайн-освіти можна розглядати як інтеграцію змісту навчальних дисциплін у єдине професійне поле діяльності, що сприятиме у формуванні у студентів цілісного уявлення про майбутню професію.

Отже, концептуальні основи системності та цілісності у професійній підготовці фахівців у сфері дизайну вирішуються в рамках класичної системи "мета - засіб - результат", яка включає інтеграцію отриманих знань та навичок студентів у процесі вирішення професійних завдань, співвідношення цілей професійної підготовки дизайнерських кадрів, збільшення наукової складової та застосування науково обґрунтованого творчого підходу для забезпечення високого якісного рівня дизайн-освіти. Ці принципи реалізуються за допомогою критеріїв відбору навчальних моделей для вирішення професійних завдань у дизайні.

Отже, впровадження системного підходу у дизайн-освіті сприяє взаємодії теорії, експерименту та практики. Системний підхід, який є формою самосвідомості наук, відображає їхню мету усвідомлення суттєвих змін у стилі наукового мислення. У межах системного підходу студенти усвідомлюють характер стану та відповідність (або неспівпадіння) реальних або штучних методологічних засобів конкретним завданням дослідження та створення складних об'єктів. Сьогодні системний підхід - це провідний методологічний напрямок сучасної науки, який відзначає важливий історичний етап у розвитку духовно-практичного освоєння світу. Його основа - інтегральний та багатови¬мірний підхід до реальності; вивчення предмету як цілого, як системи і того, що робить його системою (системні якості, інтеграційні властивості та закономірності системоутворення). Системність та фундаменталізація, що виявляються в організації навчально-виховного процесу в університеті, виражаються у тому, що всі елементи професійної підготовки майбутніх фахівців підкоряються спільним цілям формування системного мислення, фундаментальних знань та вмінь. Цілісність для професійної підготовки проявляється в тому, що процес формування системного мислення охоплює всі компоненти структури когнітивної діяльності студентів.

При аналізі професійної підготовки дизайнерів інтер'єру ми використо¬вували системно-структурний підхід як комплекс взаємопов'язаних елементів з спільними функціями, метою та законами функціонування. У нашому дослідженні цей підхід допоміг виявити основні системні зв'язки та компоненти комплексної професійної підготовки дизайнерів інтер'єру, описати цілісність структури особистості фахівця, а також професійні, творчо- пізнавальні та комунікативні аспекти.

Зокрема, ми погоджуємося з думкою В. Тименка, що в умовах української дизайн-освіти взаємодія внутрішнього інформаційно-особистісного, зовнішнього інформаційно-соціального та навчального інформаційно-педагогічного сере¬довищ стає пріоритетною теоретичною основою для навчального процесу у всіх спеціалізаціях дизайну. Методологічною основою цього процесу фахової підготовки дизайнерів є "трикутник" трьох основних функцій сучасного дизайну: комунікативно-естетичної, соціально-культурної та утилітарно- споживчої, а не методологічний трикутник, пов'язаний із художнім розвитком, художньою культурою та мистецтвом, який є характерним лише для мистецьких вищих навчальних закладів [1].

Динамічні процеси розвитку у світі, що мотивують інтеграцію інформаційних ресурсів людства в усі сфери життєдіяльності, впливають на цивілізаційну та науково-технічну її аспекти. У контексті цивілізаційного зростання розвитку ці явища слід розглядати з точки зору накопичення всього традиційного, що призводить до проблем гармонізації відношень між сучасною та традиційною культурами. Ці роздуми привели науковців до поняття глобалізаційних процесів у культурі, які знаходять відображення у спектрі різноманітних культурних образів у межах єдиного культурного середовища. Багато вітчизняних дослідників розглядають це поняття як уніфікацію культурного простору за європейським зразком.

Методологічні основи професійної підготовки майбутніх дизайнерів детально розглянуті у працях сучасних науковців. Ґрунтовно висвітлюють проблеми дизайн-освіти в Україні із позицій євроінтеграції у своїх роботах В. Даниленко [с. 173-177.] та Н. Квач [с. 96-99.]. Історію виникнення та розвитку дизайну досліджує Ю. Легенький. Теоретико-методологічні основи

професійної освіти майбутніх дизайнерів досліджують В. Орлов. Сучасні проблеми та тенденції розвитку дизайн-освіти в Україні досліджують такі науковці як О. Фурса та ін., які базуються на системно-структурному, діяльнішому, акмеологічному, аксіологічному, культурологічному, проектному, компетентнісному та інших підходах.

Отже, для нас значущими є дослідження авторів, які аналізують особливості творчості з предметного дизайну та процесу навчання педагогічних кадрів у цій галузі. Наприклад, досліджуючи естетичний, прагматичний та критеріальний аспекти предметів, що користуються людиною, що дозволяє йому проаналізувати досвід творчості з предметів, їхню сутність та типи, місце у матеріально-художній культурі, закономірності їх формування, еволюцію предметної діяльності, методичні аспекти їх створення та проблеми проектного аналізу. За своїми дослідженнями Ю. Легенький розглядає матеріальний світ у глибинному онтологічному аспекті, а дизайн уявляє як творчу реалізацію цього онтологічного підґрунтя [2]. В. Орлов у своїй дисертаційній роботі, присвяченій професійному становленню вчителів мистецьких дисциплін, визначає теоретико-методичні засади та розробляє концепцію професійного становлення майбутніх викладачів мистецьких предметів у вищих педагогічних закладах. Автор обґрунтовує принципи їх реалізації у системі художньо-педагогічної освіти та експериментально перевіряє відповідні педагогічні умови. Також він аргументує доцільність впровадження розроблених ним теоретичних, методологічних та методичних підходів до вирішення проблеми професійного становлення особистості фахівця [3].

У праці О. Отич "Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуаль¬ності майбутнього педагога професійного навчання: теоретичні та методичні аспекти" розглянуто історичний досвід і методологічні засади використання мистецтва. Досліджено методологічні підходи до розвитку індивідуальності педагога за допомогою мистецтва. Описано вплив педагогіки мистецтва на формування вчителя як "людини культури". Дослідниця приділяє значну увагу проблемі індивідуальності у філософії, мистецтвознавстві та естетиці, обґрунтовуючи значення науково-мистецької парадигми освіти і визначаючи методологічні підходи та концептуальні засади впровадження мистецтва у зміст професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ [4].

У праці В. Радкевич "Художня культура у системі формування творчої особистості фахівця" зазначено, що в формуванні творчої особистості фахівця художнього профілю як суб'єкта культури вирішальним є діяльнісна активність у предметно-практичному перетворенні світу. Це вимагає забезпечення у процесі художньої діяльності предметної реалізації особистісних якостей фахівця, що проявляються у створених ним предметах культури, зокрема, творах образотворчого і декоративно-вжиткового мистецтва. Крім того, важливим є наявність здібностей художньо сприймати навколишнє середовище, художньо мислити, фантазувати, володіти художнім смаком та умінням створювати нове, оригінальне.

Тому навчання майбутнього фахівця художнього профілю естетично сприймати мистецтво, жити і творити відповідно до законів краси і корисності, стає однією з головних навчально-виховних мет у підсумку сприяючи розвитку морально-естетичних стимулів до праці, постійного духовного вдосконалення тощо [5].

У своєму навчальному посібнику "Педагогіка: загальна та мистецька" О. Рудницька розглядає останні досягнення теорії та практики викладання предметів художньо-естетичного циклу. Вона аргументує методологічні принципи організації навчально-виховного процесу, висвітлює культурологічні та психолого-педагогічні концепції розвитку особистості. Також автор намагається визначити пріоритетні напрями подальшого удосконалення мистецької освіти та показати її взаємозв'язок з основами загальної педагогіки. Захоплюючись тим, що робить мистецьку освіту унікальною від інших галузей навчання та виховання та спільним для всіх вікових груп, видів художньої діяльності, загальної і професійної освіти, автор не звертає увагу на питання спеціальних методик.

Дослідження В. Щербини щодо системи композиційних вправ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва приділяється питанням підвищення професійного рівня цих майбутніх учителів. Особлива увага зосереджується на формуванні композиційних умінь, основних і визначальних дій у художній практиці. Дослідження розкриває домінуючу роль навчального предмета "Композиція" серед дисциплін художнього циклу у підготовці майбутніх фахівців. Також дослідник обґрунтовує класифікацію методів навчання композиції за домінуючими ознаками та розподіляє композиційні уміння за складністю виконання спеціальних дій.

У своїй дисертації "Організаційно-педагогічні засади навчально- виховного процесу у мистецькому коледжі" О. Фурса обґрунтовує та впровад¬жує організаційно-педагогічні принципи навчально-виховного процесу у мистецькому коледжі, враховуючи варіативний компонент дизайн-освіти та інноваційні педагогічні підходи. Крім того, автор розробляє навчально- методичне забезпечення для підготовки майбутніх дизайнерів одягу й аксесуарів.

Реалізація базових підходів у професійній підготовці майбутніх дизайнерів інтер'єру ґрунтується на принципах гуманізації, історизму, системності та інших. Мета поетапного формування майбутнього дизайнера інтер'єру включає розвиток професійних навичок від базових етапів до складних проектних завдань.

Аналіз наукової літератури підтверджує, що професійна підготовка майбутніх дизайнерів інтер'єру спрямована на розвиток проектної культури та самосвідомості фахівця, визначення його ролі у суспільстві.

В процесі формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів ключовими завданнями дизайнера щодо трансформації середовища, включаючи практичні також є естетичні, комерційні та інші аспекти.

Отже, професійна компетентність майбутніх дизайнерів повинна відповідати вищезазначеним вимогам та включати загальнокультурні та професійні навички з урахуванням вимог ринку праці.

До загальнокультурних компетенцій належать різні аспекти, такі як інтелектуальність, соціокультурна освіченість, науково-дослідницька діяльність, інформаційна грамотність, організаційно-управлінські навички та економічний розум, які є важливими для різноманітних професій і передбачають не лише обов'язкові знання з загальноосвітніх предметів, а й розуміння основних закономірностей розвитку мистецтва. Щодо професійних компетенцій, то вони включають у себе такі аспекти, як художньо-мистецька діяльність, проектування, інформаційно-комунікативні навички, виробничо-технологічний досвід та організаційно-управлінські вміння.

Розглянуте раніше поняття професійної підготовки дизайнера з точки зору компетентності та культурологічного підходів вимагає критичного аналізу в рамках нашого наукового дослідження. Його методологічне обґру¬нтування з урахуванням дизайн-освіти знаходимо у різних дослідженнях, а саме: Т. Пойдіна, В. Прусак [6, с. 131-138], Т. Удод [7], О. Фурса [8, с. 340-349], О. Швець [9] та ін.

Отже, аналізуючи професійну підготовку графічних дизайнерів як наукову проблему, ми можемо виявити склад та структуру професійної компетентності дизайнера графіка, визначити цикли та структурно-логічну схему їхньої професійної підготовки, обґрунтувати концептуальні засади дизайн-освіти та розробити модель професійної підготовки майбутніх бакалаврів з графічного дизайну.

Необхідно відзначити, що підготовка фахівців, які втілюють художнє оформлення ідей у тиражі, вже вичерпала себе. Сучасний дизайн - це професійна діяльність, яка включає розробку ідей та концепцій, використання інноваційних технологій і відповідність вимогам ринкової економіки України. У зв'язку з цим фахівець у цій галузі має володіти високою науково-проектною культурою та достатнім рівнем знань для створення реальних проектів.

Таким чином, дизайн можна визначити як проектну діяльність, яка поєднує в собі професійні та наукові знання на основі аналізу проблем людини. Ця діяльність має науково обґрунтовану культурно-комунікативну функцію.

Разом із сучасними технологіями та оригінальними проектно- технічними рішеннями дизайн стає ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності і привабливості. Тому важливо, щоб дизайнер мав високий рівень професійної компетентності і здатність запропонувати оригінальні ідеї та нестандартні рішення з належною обґрунтованістю.

Україна ще не сформувала традицій дизайну та загальноприйнятої методології навчання в цій галузі. Специфіка професії полягає в різноманіт¬ності завдань, які потрібно виконати, відображаючи динаміку потреб ринку. Проте зараз підготовка фахівців в основному базується на традиційному підході, що не завжди відповідає реальним умовам роботи.

З урахуванням зростаючого значення дизайну в сучасному суспільстві та збільшення попиту на компетентних фахівців, які могли б пропонувати оригінальні продукти та рішення, виникає необхідність у розвитку творчої та модельної компоненти професійної компетентності дизайнерів на основі наукового підходу.

Під час дослідження процесу навчання бакалаврів-дизайнерів, важливо враховувати зв'язок формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів з різноманітними факторами, такими як майстерність у художньому проектуванні, застосування новітніх технологій у галузі дизайну та естетичне сприйняття майбутніми дизайнерами, що спрямоване на зміну предметно-просторового середовища та є основою їхнього професійного вміння. Розглядаючи зміст і структуру професійної компетентності дизайнера, слід враховувати специфіку, характер та особливості конкретного напрямку професійної діяльності.

За визначенням, дизайнер є творцем нових образів та функціональних рішень, відтворюючи роль художника і створюючи естетично привабливі форми. Аналізуючи середовище, дизайнер спочатку розглядає його як об'ємну та просторову структуру з композиційним, пластичним та кольоровим рішенням, тобто як естетично та образно цілісну сутність. Далі відбувається оцінка функціональної адаптації проекту до специфіки експлуатації, враховуючи ергономічні аспекти та оптимізацію. Цей процес також передбачає оцінку конструкційної раціональності, вибір матеріалів та технологій, а також аналіз економічних аспектів. Таким чином, можна припустити, що дизайнер повинен мати розуміння інженерії, оскільки при проектуванні він прагне створити цілісну структуру, що відповідає поставленим завданням.

Більшість вчених відзначає, що професія дизайнера має свою унікальність, яка відрізняє її від інженерних та художніх спеціальностей. Дизайнер опиняється на перехресті матеріальної та духовної сфер діяльності. Його завдання - задовольняти як матеріальні, так і духовні потреби людини. Без розвитку наукових, технічних та естетичних знань, без використання досвіду у живописі, скульптурі, архітектурі, та прикладному мистецтві цього неможливо уявити.

Багато наукових досліджень присвячено аналізу формування професійної компетентності у дизайнерів. Наприклад, розглядання професійної компе¬тентності як цілісної якості особистості, яка дозволяє успішно виконувати завдання та взаємодіяти з іншими людьми. Структура професійної компе¬тентності дизайнера включає гносеологічний компонент, який передбачає адекватне сприйняття та осмислення природних та соціальних процесів, праксеологічний компонент, що включає у себе різні професійні уміння, та аксіологічний компонент, що проявляється у ціннісному ставленні до професії та у здатності адаптуватись до змін, зберігаючи певний ціннісний базис. Також дослідники визначають умови, які сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх дизайнерів. Ці умови включають у себе освітнє середовище, рівень професійної кваліфікації викладацького персоналу, потребу в постійному оновленні знань і навичок, а також активну взаємодію між студентами та викладачами у творчому процесі. Можливою є ідея створення структурно-функціональної моделі формування компетентності під час викладання живопису в університеті. Розвиток математичних навичок у майбутніх дизайнерів є важливим, оскільки вони є базою для вивчення спеціальних дисциплін, що впливає на освоєння комп'ютерних технологій та міжкультурної комунікації. Ця потреба безсумнівно є ключовою для забезпечення конкурентоспроможності фахівця на сучасному ринку праці.

При розвитку і формуванні компетентності у майбутніх дизайнерів інтер'єру важливо розглянути всі її аспекти, встановити взаємозв'язки між ними та упорядкувати це поняття. Аналіз дисертаційних досліджень свідчить про зростання кількості наукових праць, присвячених формуванню професійної компетентності майбутніх дизайнерів. Проте, багато з них не враховують деякі ключові компоненти компетентності, такі як творчість, художня спрямованість, естетика, екологічна освіченість і т. д., або зосеред-жуються на вивченні окремих навчальних предметів, таких як живопис, макетування, комп'ютерна графіка і т. д. Як зазначалося раніше, дослідження щодо формування професійної компетентності дизайнера інтер'єру є фрагментарними, не визначено їх структурні компоненти та моделі освітнього процесу, а також відсутні чіткі критерії та методика оцінки рівня розвиненості такої компетентності, теоретичні та методичні основи її реалізації.

Висновки

Отже, майбутнім фахівцям з графічного дизайну необхідно активно залучатися до самостійних досліджень, щоб отримати предметні компетенції. Основи цих досліджень формуються під час навчання в університеті, особливо під час вивчення спеціалізованих предметів, самостійних занять, практик, виконання проектів та участі у конкурсах і олімпіадах. Творчість і наукові дослідження мають бути інтегрованими у всі аспекти навчального процесу.

Отже, виникає потреба в інноваційному підході до вищої освіти, спрямо¬ваному на активне формування теоретичної та практичної готовності майбутніх фахівців у галузі дизайну та розвиток їх професійної компетентності.

Література

1. Тименко В. П. Початкова дизайн-освіта : теорія і практика формування конструк¬тивних умінь особистості : монографія [Текст] / В. П. Тименко. - К. : Пед. думка, 2010. - 380 с.

3. Легенький Ю. Г. Дизайн : культурологія та естетика : [посіб. для худож. та техн. вузів] / Юрій Григорович Легенький ; Київ. держ. ун-т. технологій та дизайну. - К. : КДУТД, 2000. - 271 с.

4. Орлов В. Ф. Теоретичні та методичні засади професійного становлення майбутніх учителів мистецьких дисциплін : дис... доктора пед. наук : 13.00.04 / Орлов Валерій Федорович. - К., 2004. - 542 с.

5. Отич О. М. Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання : теоретичний і методичний аспекти : [монографія] /

О. М. Отич ; за наук. ред. І. А. Зязюна. - Чернівці : Зелена Буковина, 2009. - 752 с.

6. Радкевич В. О. Художня культура у системі формування творчої особистості фахівця / В. О. Радкевич / Професійна освіта : педагогіка і психологія : пол.-укр. щорічник / за ред. Т. Левовицького, І. Вільш, І. Зязюна, Н. Ничкало. - К., 2006. - Вип. УШ. - С. 219 - 229.

7. Прусак В. Ф. Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах України : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Прусак Володимир Федорович. - Івано-Франківськ, 2006. - 300 с.

8. Удод Т. С. Готовність майбутніх дизайнерів до професійної діяльності в контексті компетентнісного підходу : [метод. рекомендації] / Тетяна Сергіївна Удод. - Львів : НЛТУ України, 2006. - 28 с.

9. Фурса О. Тенденції створення компетентнісної моделі сучасного фахівця-дизайнера / О. Фурса // Наукові записки КДПУ. Серія : Педагогічні науки / ред. В. В. Радул (та ін.). - Кіровоград : КДПУ, [б. р.], 2012. - Вип. 103. - С. 340-349.

10. Швець О. А. Творчий розвиток фахівця з дизайну на засадах компетентнісного підходу у процесі підвищення кваліфікації : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Швець Олена Анатоліївна. - Вінниця, 2012. - 246 с.

References

1. Timenko, V. P. (2010). Pochatkova dizajn-osvita : teorija і praktika formuvannja konstruktivnih umin' osobistosti [Elementary design education: theory and practice of forming constructive personality skills]. K. : Ped. Dumka [in Ukrainian].

2. Legen'kij, Ju. G. (2000). Dizajn : kul'turologija ta estetika [Design: culture and aesthetics]. K. : KDUTD [in Ukrainian].

3. Orlov, У. F. (2004). Teoretichrn ta metodichrn zasadi profesijnogo stanovlennja majbutrnh uchitetiv mistec'kih disciptin [Theoretical and methodical principles of professional formation of future teachers of art disciplines]. Doctor's thesis. K. [in Ukrainian].

4. Otich, O. M. (2009). Mistectvo u sistemi rozvitku tvorchot individual'nosti majbutn'ogo pedagoga profesijnogo navchannja : teoretichnij і metodichnij aspekti [Art in the system of development of creative individuality of the future teacher of professional training: theoretical and methodical aspects]. Chemrvd : Zelena Bukovina [in Ukrainian].

5. Radkevich, У. O. (2006). Hudozhnja kul'tura u sistemі formuvannja tvorcho't osobistosti fahAcja [Artistic culture in the system of formation of the creative personality of a specialist]. Profesijna osvita : pedagogika і psihologija - Professional education: pedagogy and psychology, УІІІ, 219 - 229 [in Ukrainian].

6. Prusak, У. F. (2006). Organ^c^o-pedagog^m zasadi p^god^d majbutrnh dizajneriv u vishhih navchal'nih zakladah Ukra'ini [Organizational and pedagogical principles of training future designers in higher educational institutions of Ukraine]. Candidate's thesis. Іvano-Frankіvs'k [in Ukrainian].

7. Udod, T. S. (2006). Gotovnist' majbutnih dizajneriv doprofesijnotdijal'nosti v konteksti kompetentnisnogo pidhodu [The readiness of future designers for professional activity in the context of the competence approach], L'vA : NLTU Ukrami [in Ukrainian].

9. Fursa, O. (2012). Tendenci'i stvorennja kompetentnisnoi modeli suchasnogo fahivcja- dizajnera [Tendencies of creating a competency model of a modern specialist-designer]. Naukovi zapiski KDPU. Serija : Pedagogichni nauki - Scientific notes of KDPU. Series: Pedagogical sciences, 103, 340-349. [in Ukrainian].

10. Shvec', O. A. (2012). Tvorchij rozvitok fahivcja z dizajnu na zasadah kompetentnisnogo pidhodu u procesi pidvishhennja kvalifikaci'i [Creative development of a design specialist based on the competence approach in the process of professional development]. Candidate's thesis. Vinnicja [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru