Використання педагогічних та технічних інновацій в навчанні медиків

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання педагогічних та технічних інновацій в навчанні медиків

Марушко Юрій Володимирович доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Ходаківська Світлана Петрівна кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Анотація

В статті розглядаються основні педагогічні та технічні інновації, що застосовуються у навчальному процесі вищих закладів медичної освіти з метою активізації пізнавальної активності студентів та формування практичних навичок, необхідних у професійній діяльності. Серед таких технологій особливе місце займають метод аналізу конкретних ситуацій та ділові ігри. Використання інтерактивної технології навчання передбачає відтворення життєвих ситуацій і спільне рішення проблем, коли з об'єкта впливу студент стає суб'єктом спільної діяльності. Цікавим новітнім методом навчання медиків є «віртуальний пацієнт» - комп'ютерна технологія, яка охоплює всі складові елементи комплексного огляду пацієнта: збір скарг та анамнезу, обстеження, лабораторні та інструмен-тальні методи дослідження, а також пропонує різні тактики лікування. Симуляція лікування пацієнта може продемонструвати негативні наслідки неправильного рішення, не завдавши шкоди реальній людині. Популяри-зація та широке впровадження «віртуальних пацієнтів» в навчальний процес вітчизняних медичних університетів дозволить підвищити якість підготовки майбутніх с лікарів. педагогічний технічний інновація освіта

Доповненням до цих методів є засоби унаочнення, інтерактивні дошки, комп'ютеризовані манекени, екранні симулятори, тренажери. Нині у закладах вищої освіти широко використовуються інтерактивні системи візуалізації: сенсорний стіл Anatomage (розробка США); анатомічний стіл Sectra (Швеція), Briolight - анатомічний стіл, розроблений українськими вченими.

Робиться висновок, що основа педагогічної майстерності - це правильний вибір технологій навчання. Особливо важливо це в умовах сучасних викликів освіті в Україні: низька якість базової підготовки абітурієнтів, надлишок інформації, що доступна студентам в режимі он-лайн, що, певною мірою, знецінює працю викладача, дистанційний формат навчання під час пандемії COVID-19 та воєнного стану тощо.

Ключові слова: інтерактивні методи навчання, аналіз ситуацій, ділова гра, «віртуальний пацієнт», інтерактивний стіл, тренажер.

Marushko Yurii Volodymyrovych Doctor of Medical Sciences, Full Professor, Department Chair, Department of Pediatrics Of postgraduate education,

O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv

Khodakivska Svitlana Petrivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor Department of Pediatrics Of postgraduate education, O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv

THE USE OF PEDAGOGICAL AND TECHNICAL INNOVATIONS IN THE EDUCATION OF MEDICAL STUDENTS

Abstract

The article examines the main pedagogical and technical innovations used in the educational process of higher medical education institutions with the aim of activating the cognitive activity of students and forming practical skills necessary for professional activity. Among such technologies, the method of analyzing specific situations and business games occupy a special place. The use of interactive learning technology involves the reproduction of life situations and the joint solution of problems, when the student from the object of influence becomes the subject of joint activity. An interesting new method of training doctors is the "virtual patient" - computer technology that covers all the components of a comprehensive examination of a patient: collection of complaints and anamnesis, examination, laboratory and instrumental research methods, and also offers various treatment tactics. A patient treatment simulation can demonstrate the negative consequences of a wrong decision without harming a real person. The popularization and widespread introduction of "virtual patients" into the educational process of domestic medical universities will improve the quality of training of future doctors.

In addition to these methods, visualization tools, interactive boards, computerized mannequins, screen simulators, simulators. Nowadays, interactive visualization systems are widely used in higher education institutions: the Anatomage touch table (developed in the USA); anatomical table Sectra (Sweden), Briolight - anatomical table developed by Ukrainian scientists.

It is concluded that the basis of pedagogical skill is the correct choice of learning technologies. This is especially important in the conditions of modern challenges to education in Ukraine: the low quality of the basic training of applicants, the excess of information available to students online, which, to some extent, devalues the work of the teacher, the distance learning format during the COVID-19 pandemic and martial law etc.

Keywords: interactive learning methods, situation analysis, business game, "virtual patient", interactive table, simulator.

Постановка проблеми. Сьогодні ми є свідками стрімкого розвитку медицини. Впроваджуються нові методи терапії та діагностики. Ці зміни в галузі вимагають перегляду навчальних програм, підходів, методів та засобів навчання майбутніх фахівців-медиків. Вони мають базуватися на європейських стандартах лікування, сучасних інформаційних технологіях, надавати можливість оволодіти практичними навичками роботи із сучасним лікувальним та діагностичним обладнанням.

У підготовці медичних спеціалістів важливо формувати вміння збирати інформацію, аналізувати її, синтезувати клінічну інформацію у вигляді нових знань: діагностика, прогноз, побудова індивідуального плану лікування. Формування цієї здатності вимагає не тільки достатнього обсягу знань, а й певного практичного досвіду, який починає накопичуватися в процесі лікування хворих в умовах навчального закладу і продовжується в процесі клінічної роботи. Уміння збирати інформацію про пацієнта, аналізувати її, ставити діагноз, планувати лікування та профілактичні заходи зазвичай називають клінічним мисленням.

Розробка, впровадження та використання нових, інноваційних технологій у навчанні та самоосвіті, спрямованих на формування навичок клінічного мислення, завжди є актуальним завданням. Це пов'язано з тим, що невміння застосовувати набуті знання на практиці часто є основою лікарських помилок і неефективності лікувальних заходів. Крім того, постійне зростання обсягів медичної інформації диктує необхідність оптимізації можливостей синтетичного мислення, які часто доводиться використовувати «на підсвідомому рівні».

Питання якості освіти було актуальним в усі часи, однак особливої гостроти воно набуло у зв'язку з розвитком інформаційних технологій, коли викладачам потрібно доводити свою цінність та перевагу у порівнянні з Інтернет-джерелами інформації.

Мета статті - з'ясувати актуальні для медичної освіти засоби унаочнення, візуалізації, геймеризації навчального процесу, що є абсолютно необхідними для утримання уваги студентів, формування критичного мислення, вміння комунікувати, практичних фахових компетенцій.

Виклад основного матеріалу. На вибір різноманітних освітніх технологій у медичній освіті впливає специфіка лікарської спеціальності, в якій, звичайно, яскраво виражені теоретична та практична складові. Серед найпоширеніших заперечень щодо доцільності використання різноманітних освітніх технологій у медичній освіті слід виділити тезу про те, що немає кращого місця, ніж біля ліжка хворого, щоб дізнатися, чи володіє лікар необхідними знаннями, уміннями та навичками. Однак не завжди і не кожен приклад можна розглядати безпосередньо «на хворому». Часом, це пов'язано з відсутністю тематичних пацієнтів під час вивчення певної теми, натомість існують активні технології та методи навчання, які дозволяють відносно ефективно готувати спеціалістів.

За час навчання студент-медик повинен бути підготовлений до роботи з пацієнтом будь-якої складності. Однак, на жаль, у навчанні студентів все ще дуже часто теорія переважає над здобуттям практичних навичок. Цей істотний недолік стає особливо очевидний при проходженні практики. Значна частина студентів не вміє комунікувати з пацієнтом, з'ясувати анамнез, виокремити головні симптоми. Значна частина не вміють оцінити виявлені при обстеженні зміни в різних системах і органах, показники біохімічного дослідження крові, інтерпретувати і використовувати для діагностики сучасні методи дослідження.

Тому навчання студентів практичним навичкам і логічному мисленню -- найважливіше завдання викладання у медичних університетах.

Нині у вищих навчальних закладах світу широко використовуються інтерактивні системи візуалізації: сенсорний стіл Anatomage (розробка США); анатомічний стіл Sectra (Швеція). Інтерактивний анатомічний стіл - це більше і цікавіше, ніж підручник анатомії людини. Це дає можливість розробити власну програму навчання та є проривом у освіті лікарів.

Briolight - анатомічний стіл, розроблений українськими вченими. Пристрій складається з потужного комп'ютера та інтерактивної панелі високої роздільної здатності. Анатомічний стіл значно підвищує якість медичної освіти, дає можливість демонстрації реальних клінічних випадків [3].

Для тренування практичних навичок у медичних закладах освіти використовуються комп'ютеризовані манекени, екранні симулятори (дозволяють імітувати відповідну реакцію пацієнта); анатомічні моделі, фантоми, манекени - фігури, на яких можна формувати систему взаємопов'язаних умінь і навичок; тренажери - пристрої для штучного створення (імітації) різних ситуацій або об'єктів, що дозволяє формувати окремі вміння та навички; стандартизовані пацієнти; системи ситуаційних завдань; навчальні ігри клінічного типу; навчальні ігри організаційно-діяльнісного типу (сприяють формуванню професійних умінь і навичок організаційного характеру) [2].

Маючи справу з цифровим поколінням, викладачі мають бути свідомі необхідності замінити архаїчну подачу будь-якої навчальної інформації на сучасну - через навчальні мобільні додатки, інтеративні панелі, 3D підручники, анімовані відео, що представляють світові здобутки медицини; повинні бути готові розробляти інтерактивні методи навчання та матеріали до них.

Інтерактивність - це здатність взаємодіяти або перебувати в режимі діалогу з ким-небудь або навіть із чим-небудь (комп'ютером). Використання інтерактивної технології навчання передбачає відтворення життєвих ситуацій і спільне рішення проблем, коли з об'єкта впливу студент стає суб'єктом спільної діяльності.

Серед інтерактивних технологій навчання для медиків найбільш використовуваною вважаємо технологію аналізу ситуацій (case-study).

Метод case-study, або метод конкретної ситуацій (від англійського case випадок, ситуація) - метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, оснований на навчанні шляхом вирішення конкретних ситуацій (вирішення кейсів). Ціль методу case-study - спільними зусиллями групи студентів проаналізувати case, що виникає у конкретному клінічному випадку, і виробити практичне рішення по діагностиці, плану обстеження, лікування.

При викладенні клінічних дисциплін кейсовий метод допомагає:

застосовувати правильні рішення в умовах невизначеності;

розробляти алгоритм ведення пацієнтів у клініці;

оволодівати навичками дослідження конкретних ситуацій;

розробляти план лікування, реабілітаційних та профілактичних заходів;

застосовувати отримані теоретичні знання, у тому числі при вивченні інших дисциплін, для вирішення практичних завдань;

враховувати точки зору інших фахівців на розглянуту проблему при ухваленні остаточного рішення [5].

Метод аналізу конкретних ситуацій розвиває здатність до аналізу життєвих і професійних завдань. Зустрічаючись з конкретною ситуацією, студент повинен визначити: чи є в ній проблема, в чому вона полягає, визначити своє ставлення до ситуації, запропонувати варіанти вирішення проблеми. Робота в групі з аналізу ситуації дозволяє студентам не тільки краще засвоїти матеріал, але й розглядати різноманітні можливості та підходи до вирішення тієї чи іншої практичної задачі або проблеми.

Метод аналізу ситуацій дозволяють розвивати аналітичні здібності та критичне мислення, формувати навик оцінки альтернатив в умовах ризику, точно виражати свою точку зору й аргументувати її.

Ділова гра -- також ефективний метод оволодіння професією лікаря. Бажано, щоб у діловій грі були задіяні всі студенти групи: в ролі «пацієнта», «лікаря, що лікує», «лікаря-рентгенолога», «лікаря-лаборанта» тощо. У процесі підготовки до ділової гри у студентів з'являється мотив для активного пошуку інформації відповідно до виконуваної ролі, виробляється навичка аналізу цієї інформацією. Студент, що не підготувався чи погано підготувався до заняття, не зуміє розібратися в запропонованій клінічній ситуації і не досягне мети -- ухвалення правильного рішення. Щоб уникнути цього, постановка задачі і розподіл ролей проводиться заздалегідь, на попередньому занятті, з тим, щоб студент зміг максимально підготуватися до участі в клінічному розборі хворого.

Пошук конкретного вирішення поставленого завдання змушує студента переключитися на активні форми навчання, зокрема, самонавчання: самостійна робота з літературою, конспектування книг, статей, аналіз конкретних ситуацій, пошук інформації в Інтернет і т.д. Студент виробляє навик сприймати і аналізувати чужу думку.

Переваги ділової гри перед іншими видами навчання полягають у тому, що ділова гра, імітуючи реальні ситуації, розвиває вміння шукати і аналізувати інформацію, дозволяє значно активізувати творчий потенціал студента, дає можливість вчитися на помилках, не завдаючи шкоди здоров'ю пацієнта.

На нашу думку, такі заняття також дають можливість відпрацьовувати навички комунікації у команді. Людям багатьох спеціальностей, в тому числі і медикам, властиво не завжди усвідомлювати, що скорочені мовні конструкції, професійний сленг, якими вони користуються у своєму трудовому колективі, можуть бути незрозумілими для нових членів команди - в результаті новий фахівець може неправильно інтерпретувати вказівки колеги, наприклад, дозування препарату, яке потрібно застосувати пацієнту. Тому треба працювати і над чітким використанням термінів, понять, формулюванням вказівок, над зворотнім зв'язком, який підтверджує їх правильне сприйняття, трактування і прийняття до виконання.

Варто пам'ятати, що у стані стресу, який в медицині є вкрай поширеним, кількість помилок, хибних висновків та рішень значно зростає, тому важливо навчити майбутніх фахівців вести обговорення у дружній, позитивній атмосфері. Замість звинувачень у помилках, викладач і студенти разом відзначають успіхи, вказують на правильний хід думок, приходять до висновку, що саме потрібно змінити, щоб команда працювала ефективніше.

Нині можливість проводити інтерактивні практичні заняття підвищилася завдяки технічним новаціям. Комп'ютерні програми, генерують інтерактивних SD-персонажів, створених з візуалізацією високої роздільної здатності на ігровій платформі, здатних підтримувати діалог та виявляти емоції. Досвід використання «віртуального пацієнта» в США, Канаді, країнах ЄС, а нині і в Україні, засвідчує високу реалістичність бесіди з «віртуальним пацієнтом», а також величезну користь як для освоєнні навичок професійного спілкування з хворим, так і для вироблення здатності до емпатії. Встановлено, що «віртуальний пацієнт» дає однакові з традиційним методам результати, при рівних витратах часу. Крім того, поступове доопрацювання віртуальних сценаріїв дозволяє прогнозувати, що в найближчій перспективі буде представлений весь спектр діагностичних ситуацій, з якими може зіткнутися лікар в реальній практиці. На сьогодні сценарії віртуальних пацієнтів розширилися до «віртуальної сім'ї» [1].

«Віртуальний пацієнт» - це технологія, яка охоплює всі складові частини комплексного огляду пацієнта: збір скарг та анамнезу, обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, а також пропонує різні тактики лікування. Студенти не відразу дізнаються, чи вірну тактику лікування вони обрали. Тільки після повної реалізації сценарію лікування віртуального пацієнта, студенти розуміють наслідки, до яких спричинив їх вибір. Іноді результатом вибору невірної тактики може бути погіршення стану хворого, або навіть «втрата» віртуального пацієнта. Завершальним етапом роботи з віртуальним пацієнтом є комплексне оцінювання застосованих діагностичних та лікувальних заходів.

Здобувачі вищої освіти, таким чином, мають можливість аналізувати власні дії та дії колег, невірні рішення, що в подальшому без сумніву сприятиме ефективності роботи. Крім того, обговорення кожного етапу роботи допомагає розвинути комунікативні навички у майбутніх лікарів та навчає принципам командної роботи.

Популяризація та широке впровадження «віртуальних пацієнтів» в навчальний процес вітчизняних медичних університетів дозволить підвищити якість підготовки майбутніх с лікарів.

Таким чином, використання сучасних технологій і методів навчання в підготовці фахівців медичних ЗВО дозволяє успішно розвивати професійні компетенції, стимулювати і активізувати пізнавальну активність студентів, домагатися високого ступеня зацікавленості та самостійності.

Висновки

Основа педагогічної майстерності - це правильний вибір технологій навчання. Особливо важливо це в умовах сучасних викликів освіті в Україні: низька якість базової підготовки абітурієнтів, надлишок інформації, що доступна студентам в режимі он-лайн, що, певною мірою, знецінює працю викладача, дистанційний формат навчання під час пандемії COVID-19 та воєнного стану тощо.Тому використання передових педагогічних та технічних інновацій в навчальному процесі без сумніву є актуальним та перспективним напрямком діяльності закладів вищої освіти та НПП, суттєво покращує якість підготовки фахівців у сфері медицини.

Серед основних технологій варто виокремити інтерактивні методи залучення студентів такі як метод аналізу ситуацій та ділові ігри. Доповненням до цих методів є засоби унаочнення, інтерактивні дошки, комп'ютеризовані манекени, екранні симулятори, тренажери.

Література

Березуцький В. І. Методика «віртуальний пацієнт» як інструмент забезпечення якості вищої медичної освіти URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/400/400

Грицун Т.О.Роль та використання симуляційних технологій у підвищенні професійної компетенції лікарів-курсантів та інтернів на кафедрах ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» URL: http://zmapo.edu.ua/index.php/metod/394-simulation-technology/

Мітяй М. В., Шахман Н. В., Лисенко Є. М.3 Інноваційні нововведення у здобутті медичної освіти. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/17640/826-%d0% a2% d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%82%20%d1%81 %d1%82%d0%b0%d 1 %82%d1%82%d1%96- 1636-1-10-20211125.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Онул Н. М. Інноваційні підходи до розвитку вищої медичної освіти в Україні. URL: https://repo.dma.dp.ua/3382/1/2-converted.pdf

Скрипник І.М., Сорокіна С.І., Шевченко Т.І., Кудря І.П., Шапошник О.А. Кейс- метод як приклад інтерактивного навчання студентів-медиків клінічним дисциплінам URL: http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/2720/5/kejs_metod.pdf

References

Berezuc'kij, V. І. Metodika «Мг^Г^ pacmnt» jak mstrument zabezpechennja jakosti vishho'i medichno'i osvіti [The "virtual patient" method as a tool for ensuring the quality of higher medical education]. perspectives.pp.ua Retrieved from http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/ article/view/400/400 [in Ukrainian].

Gricun, T.O. Rol' ta vikoristannja simuljadjnih tehnologij u pMvishhenm profesіjnoї kompetencії lіkarіv-kursantіv ta іntemіv na kafedrah DZ «ZMAPO MOZ Ukrami» [The role and use of simulation technologies in increasing the professional competence of trainee doctors and interns at the departments of the ZMAPO Ministry of Health of Ukraine]. zmapo.edu.ua Retrieved from http://zmapo.edu.ua/index.php/metod/394-simulation-technology/ [in Ukrainian].

Mhjaj, M. V., Shahman, N. V., Lisenko, Є. M. Innovadjrn novovvedennja u zdobutti medichnoї osvhi [Innovative innovations in obtaining medical education]. ekhsuir.kspu.edu Retrieved from http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/17640/826-%d0%a2%d0% b5%d0%ba%d1%81%d1%82%20%d1%81%d1 %82%d0%b0%d 1%82%d1%82%d 1%96-1636- 1-10-20211125.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

Onul, N. M. Innovadjrn pMhodi do rozvitku vishhoї medichnoї osvіti v Ukraїnі [Innovative approaches to the development of higher medical education in Ukraine]. repo.dma.dp.ua Retrieved from https://repo.dma.dp.ua/3382/1/2-converted.pdf [in Ukrainian].

Skripnik, I.M., Sorokma, S.I., Shevchenko, T.I., Kudrja, I.P., Shaposhnik, O.A. Kejs- metod jak priklad mteraktivnogo navchannja studentіv-medikіv klіnіchnim disciplіnam [Case method as an example of interactive training of medical students in clinical disciplines]. repository.pdmu.edu.ua Retrieved from http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/ 2720/5/kejs_metod.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru