Методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: сучасні орієнтири

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: сучасні орієнтири

Лалак Наталія Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти, Мукачівський державний університет, м. Мукачево

Фенчак Любов Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти, Мукачівський державний університет, м. Мукачево

Анотація

методична компетентність вчитель початкових класів

Стаття присвячена проблемі формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Зміни у змісті початкової освіти значною мірою вплинули на характер професійної підготовки вчителів початкової школи. Педагог мусить постійно оновлювати свої фахові знання та уміння. Проаналізовано наукові підходи та уточнено зміст дефініції «методична компетентність». У дослідженні вона визначається як система знань, умінь, практичного досвіду та наявних педагогічних здібностей, спрямованих на реалізацію професійної діяльності з одночасною здатністю до самоосвіти та постійного самовдосконалення. Виокремлено компоненти методичної компетентності та описано компетенції, що визначають рівень її сформованості. Закцентовано увагу на структурі методичної компетент- ності: мотиваційно-ціннісному, когнітивному, діяльнісному та рефлексивно- творчому компонентах. Наголошено, що у процесі фахової підготовки важливу роль для формування методичної компетентності майбутніх учителів відіграє науково-дослідна робота, використання в освітньому середовищі ЗВО інноваційних педагогічних технологій, активних та інтерактивних методів навчання. Добре сформована методична компетентність у майбутнього педагога сприяє його фаховому станов- ленню, розвиває, ініціативу і творчість. Показниками сформованої методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів автори вважають: здатність до творчої професійно-методичної діяльності, прояв нетрадиційного мислення, оригінальне вирішення педагогічних ситуацій, здатність творчо осмислювати й продукувати нові методичні ідеї. Зазначено, що зміст початкової освіти та її методика, відповідно до Концепції «Нова українська школа», мають бути наближені до практики, а сучасними орієнтирами майбутнього педагога повинні стати: методична освіченість, методичне мислення, методична творчість та методична культура.

Ключові поняття: методична компетентність, майбутній учитель початкових класів, Концепція НУШ, освітній процес, компоненти методичної компетентності, методичні ідеї.

Abstract

Lalak Nataliia Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Theory and Met hods of Primary Education, Mukachevo State University, Mukachevo

Fenchak Liubov Mykhaylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Theory and Met hods of Primary Education, Mukachevo State University, Mukachevo

THE METHODOLOGICAL COMPETENCE OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER: MODERN GUIDELINES

The article has been devoted to the problem of forming the methodological competence of a future primary school teacher. Changes in the content of primary education had a significant impact on the nature of the professional training of primary school teachers. A modern teacher must constantly update his professional knowledge and skills. The author has analyzed scientific approaches and clarified the content of the definition of "methodological competence". In the research, it has been defined as a system of knowledge, skills, practical experience and available pedagogical abilities aimed at the implementation of professional activities with the simultaneous ability to self-education and continuous self-improvement. Also, we have identified the components of methodological competence and described the competencies that determine the level of its formation. The attention has been focused on the structure of methodological competence: motivational and value, cognitive, activity and reflective-creative components. It has been emphasized that in the process of professional training, research work, the usage of innovative pedagogical technologies, active and interactive teaching methods in the educational environment of higher educational institutions play an important role in the formation of future teachers' methodological competence. A well-formed methodological competence of the future teacher contributes to his professional formation, develops initiative and creativity.The authors believe that the indicators of the formed methodological competence of the future primary school teacher are: the ability to creative professional and methodological activity, the manifestation of unconventional thinking, the original solution of pedagogical situations, the ability to creatively comprehend and produce new methodological ideas. It has been noted that the content of primary education and its methodology, according to the Concept "New Ukrainian School", should be brought closer to practice, and the modern benchmarks of the future teacher should be: methodological education, methodological thinking, methodological creativity and methodological culture.

Keywords: methodological competence, future primary school teacher, NUS Concept, educational process, components of methodological competence, methodological ideas.

Постановка проблеми

Одним із першочергових завдань в умовах модернізації освітнього процесу є формування у майбутніх учителів загальних і фахових компетентностей, які визначатимуть у подальшому їх успішну професійну діяльність. В контексті сьогодення методична підготовка педагогів і оволодіння ними методичними компетенціями набувають нового змісту і є необхідною умовою ефективності функціонування оновленої національної школи. У Концепції НУШ зазначається, що зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики. Важливо, щоб сучасний учитель зорієнтувався, зміг фахово, адекватно підібрати навчально-методичний інструментарій, використання якого забезпечить якість освітнього процесу. Актуальним нині є формування методичної грамотності та методичного мислення майбутніх учителів початкових класів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослід- женнях як вітчизняних, так і зарубіжних учених (М. Бердатська, В. Бондар, В. Гриньова, Л. Даниленко, Л. Денисович, О. Зайченко, Г. Єльнікова, Л. Карамушка, О. Карпенко, Л. Кричевський, О. Лук'яненко, В. Маслов, О. Мармаза, Р. Шакуров та інші), значну увагу приділено упровадженню компетентісного підходу в практику професійної освіти. Вивченню методичної компетентності як невід'ємного складника профе- сійної підготовки, її змісту присвячено наукові доробки Ю. Бабанського, О. Бігич, Н. Остапенко, Є. Пасічника, Ю. Присяжнюк, Т. Руденко, О. Семеног, К. Ткаченко, В. Шуляра та інших. Умови формування методичної компетентності майбутніх учителів подає у своїх працях С. Скворцова.

Науковці зазначають, що професійні та методичні компетенції педагога формуються в процесі його фахової підготовки та включають теоретичні знання (розуміти і оперативно застосовувати професійні знання відповідно до конкретних ситуацій), практичні вміння та навички, наявність мотиваційної і емоційно-вольової сфери, здатність вчителя реалізовувати на практиці свою компетентність.

Мета статті - проаналізувати наукові підходи щодо сутності та структури методичної компетентності, закцентувати увагу на сучасних аспектах методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Виклад основного матеріалу

У фаховій літературі існують різні підходи до тлумачення поняття «методична компетентність», тому виникає необхідність в уточненні цієї дефініції та опису її компонентів. У Концепції НУШ «компетентність» розглядається як динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [5].

Виходячи із поняття «методика» можна стверджувати, що майбутній учитель початкових класів повинен бути методично озброєним для успішного здійснення професійної діяльності, тобто володіти методичною компетентністю. Т. Волобуєва вважає, що методична компетентність передбачає володіння різноманітними методами навчання, знання дидактичних методів, прийомів і вміння застосовувати їх у освітньому процесі, знання психологічних механізмів засвоєння знань і вмінь [2]. В структуру методичної компетентності педагога, на її думку, входить: знання методології та методів науково- педагогічного дослідження, знання і вміння з проєктування і конструювання освітнього процесу, усвідомлення, формулювання і творче розв'язання педагогічних завдань, методологічна рефлексія.

О. Лебедєва зазначає, що методична компетентність - це знання в галузі дидактики, методики навчання предмета, уміння логічно обґрунтовано конструювати освітній процес для конкретної дидактичної ситуації з урахуванням психологічних механізмів. К. Ткаченко вважає, що методична компетентність випускників педагогічних ЗВО проявляється через оволодіння ними формами, засобами, шляхами, методами та прийомами педагогічних впливів, їх ефективне використання й диференціацію; вміння застосовувати набуті теоретичні професійні знання у практичній діяльності [8].

На думку науковців, методична компетентність є інтегральною багаторівневою професійно значущою характеристикою особистості та діяльності педагогічного працівника, що опосередковує його професійний досвід [7]. Ця компетентність визначається як система знань, умінь, практичного досвіду та наявних педагогічних здібностей, спрямованих на реалізацію професійної діяльності з одночасною здатністю до постійного самовдосконалення.

Слушною є думка О. Біляковської, яка вважає, що методична компетентність включає засвоєння педагогом нових методичних і педагогічних ідей, підходів до освітнього процесу в сучасних особистісно-зорієнтованих, розвивальних, креативних технологіях, володіння різними методами, прийомами і формами організації освітнього середовища [1].

У своєму дослідженні пропонуємо розглядати методичну компетентність як інтегральну професійно значущу характеристику особистості та діяльності педагога, що визначає знання методологічних і теоретичних засад навчання, концептуальних основ, структури та змісту засобів навчання, володіння інноваційними методами, формами й способами організації освітнього процесу, готовність та здатність до творчої професійної діяльності. До компонентів методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів варто віднести: ґрунтовні знання з теорії та методики навчання предметів Державного стандарту початкової освіти; сформовану систему дидактико- методичних компетенцій; володіння технологією організації освітнього середовища для молодших школярів; дидактичні та творчі здібності для розв'язання різноманітних методичних завдань; досвід педагогічної діяльності, зокрема й досвід вирішення навчальних методичних завдань; професійні якості (критичність мислення, відповідальність, зацікавленість, здатність до самовдосконалення та саморозвитку, любов до професії, емпатію тощо).

О. Ігна виділяє такі компоненти методичної компетентності педагога: знання і навички в галузі теорії, технології і методики навчання; володіння методичною термінологією; методичні уміння: аналізу, реалізації педагогічної діяльності, планування та ін.; дидактичні і творчі здібності, здібність застосовувати наявні знання в практичній діяльності; досвід розв'язання навчальних методичних задач; досвід квазіпрофесійної та професійної діяльності; критичне методичне мислення та інші. Частина учених вважають, що в структуру методичної компетентності входять професійні знання, професійні уміння та особисті якості. Науковець О. Лебедєва до структури методичної компетентності педагога відносить загальнопедагогічні, дидактичні та конкретно-методичні компоненти. Заслуговують на увагу дослідження С. Скворцової та Я. Гаєвець, які у структурі методичної компетентності вчителя початкових класів виокремлюють мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивно-творчий компоненти [3; 6]. Поділяємо думку науковців і спробуємо адаптувати цю структуру для майбутніх педагогів.

Мотиваційно-ціннісний компонент забезпечує спрямованість майбутніх учителів на ціннісне засвоєння знань з циклу фахових дисциплін та самовдосконалення в професійній діяльності і включає систему мотивів, цінностей, бажань, зацікавленість в роботі, позитивне ставлення до організації освітнього середовища в початковій школі.

Когнітивний компонент розглядається як система пізнавальних розумових конструктів, що забезпечують адекватне сприймання, відображення, осмислення інформації щодо сутності освітнього процесу в початковій школі, і виявляється у наявності аналітико-синтетичних, прогностичних, конструктивно-проєктувальних умінь.

Діяльнісний компонент виявляється у можливості майбутнього вчителя ефективно діяти під час навчання молодших школярів, актуалізуючи, у потрібний момент, накопичені професійні знання та вміння, володіючи технологією розв'язування різних педагогічних задач. Рефлексивно-творчий компонент розкривається через здатність майбутнього учителя до професійної рефлексії, що спрямована на аналіз власної діяльності та оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів початкової освіти; наявність рефлексивної позиції та самоаналізу; прагнення до постійного самовдосконалення.

Нам імпонує позиція К. Ткаченко, яка зазначає, що якостей, які б характеризували майбутнього вчителя як такого, що має сформовану методичну компетентність, багато, але визначальну роль варто надавати гуманістичній спрямованості, професійно- педагогічному інтересу, професійній мобільності, креативності, соціальній відповідальність, самостійності, ініціативності, тактовності, толерантності, здатності до рефлексії тощо [8].

Виходячи із методичних завдань, які зобов'язані виконувати сучасні вчителі початкових класів, можна представити у загальному вигляді структуру їх методичної компетентності такими компонентами: методична освіченість, методичне мислення, методична творчість, методична культура. Проаналізуємо детальніше:

- методична освіченість - це сукупність методичних знань, умінь, навичок та особистісних якостей педагога;

- методичне мислення - система розумових дій, що виникають на основі пізнання, оцінювання та урегулювання професійної діяльності; вміння визначати цілі, планувати, вибирати оптимальні форми, методи, прийоми та засоби організації освітнього процесу;

- методична творчість - розвиненість уяви, інтуїції, прояв ініціативи, оригінальності і самостійності, уміння успішно та гнучко вирішувати методичні завдання відповідно до педагогічної теорії і практики, вимог сьогодення та прояв інтелектуальної активності при прийнятті рішень;

- методична культура - рівень досконалості, довершеності оволодіння системою цінностей, способами діяльності, які формуються в процесі активної, цілеспрямованої педагогічної діяльності.

Як показує практика, всі структурні компоненти методичної компетентності взаємопов'язані та взаємозумовлені. Методичне мислення неможливе без методичних знань та умінь, методична творчість неможлива без володіння розумовими операціями, методичну культуру можна розглядати як результат методичної творчості, методичного мислення та методичної освіченості. Методична культура майбутнього педагога є складовою його загальної культури і формується на кожному етапі професійного зростання, впродовж набуття життєвого досвіду, через рефлексію, засвоєння знань, умінь та навичок як в процесі фахової підготовки у ЗВО, так і в процесі самонавчання за допомогою методичного інструментарію з врахуванням освітніх традицій, ідей та ідеалів і є, по суті, найвищим результатом методичної підготовки. Сьогодні, як ніколи, актуальними є такі аспекти методичної компетентності, як: мобільність знань (постійне відновлення знань для успішного вирішення педагогічних завдань), гнучкість методу (застосування того або іншого методу залежно від освітніх завдань), критичність мислення (творче, нестандартне вирішення проблеми), відповідальність за дії. У процесі фахової підготовки важливу роль для формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів відіграє використання в освітньому середовищі ЗВО інноваційних педагогічних технологій, активних та інтерактивних методів навчання (проблемно-пошукові методи, метод проєктів, тренінги, рольові та ділові ігри, групова робота тощо).

Висновки

Таким чином, контекст державної політики та стратегії розвитку освіти в Україні орієнтує на нове осмислення методичної роботи як важливого чинника реалізації Концепції «Нова українська школа». Посилюється тенденція затребуваності суспільством інновацій в освіті, що зумовлює необхідність розробки принципово нових підходів до взаємодії педагогічної науки та практики, запровадження сучасних технологій методичного менеджменту, формування методичної компе- тентності вчителів. Показниками сформованої методичної компетент- ності майбутнього вчителя початкових класів вважаємо: здатність до творчої професійно-методичної діяльності (відкритість до інноваційної діяльності; креативний погляд на події, явища); прояв нетрадиційного мислення (здатність генерувати нові ідеї; неординарно мислити; здатність відмовитись від стереотипних способів мислення; сформована творча уява, фантазія); оригінальне вирішення педагогічних ситуацій (вміння швидко, нетипово розв'язувати різні проблемні ситуації); здатність творчо осмислювати й продукувати нові методичні ідеї.

Література

1. Біляковська О.О. Професійна компетентність учителя як складова ефективної педагогічної діяльності. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2021. С. 229-234.

2. Волобуєва Т. Б. Структура професійної компетентності сучасного педагога. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць [за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. Вип. XXVHL. С. 33-42.

3. Гаєвець Я. Методична компетентність вчителя початкових класів: компоненти системи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 2(28). С. 212?224.

4. Жигайло О., Гунза О. Формування методичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів у процесі викладання дисциплін природничо- математичного циклу. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич: Просвіта, 2013. Вип. 4. С. 184-190

5. Концепція «Нова українська школа», 2016. URL: https://www.kmu.gov.ua/.../ukrainska-shkola- compressed.pdf. (дата звернення: 05.02.2022).

6. Скворцова С. О. Методична компетентність учителя початкової школи.Зб. наук. праць. Педагогічні науки. Херсон: ХДУ, 2017. Вип. 65. С. 254?259. 74.

7. Словник довідник з професійної педагогіки: за ред. А. Семенової. Одеса: Пальміра, 2018. 272 с.

8. Ткаченко К. Г. Формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики: автореф. дис. канд. пед. наук: [спец.] 13.00.04 «Теорія і методика проф. Освіти» ДВНЗ ДДПУ. Слов'янськ, 2015. 20 с.

References

1. Bilyakovska, O.O. (2021) Profesiyna kompetentnist? uchytelya yak skladova efektyvnoyi pedahohichnoyi diyal?nosti [Professional competence of the teacher as a component of effective pedagogical activity]. Scientific Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University, pp. 229-234 [in Ukrainian].

2. Volobuyeva. T. B. (2005). Struktura profesiynoyi kompetentnosti suchasnoho pedahoha [Structure of professional competence of a modern teacher]. Humanization of the educational process. Slovyansk: SDPU Publishing Center, pp. 33-42 [in Ukrainian].

3. Hayevets, Ya. (2013). Metodychna kompetentnist? vchytelya pochatkovykh klasiv: komponenty systemy [Methodical competence of primary school teachers: components of the system]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. Vol. 2(28), pp. 212?224 [in Ukrainian].

4. Zhigaylo, O., Gunza, O. (2013). Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti maybutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv u protsesi vykladannya dystsyplin pryrodnycho-matematychnoho tsyklu [Formation of methodological competence of future primary school teachers in the process of teaching the disciplines of the science and mathematics cycle]. Current issues of humanitarian sciences. Drohobych: Prosvita, Vol. 4, pp. 184-190 [in Ukrainian].

5. The concept of "New Ukrainian school", 2016. Available at: https://www.kmu.gov.ua/.../ ukrainska-shkola- compressed.pdf. [in Ukrainian].

6. Skvortsova, S. O. (2017). Metodychna kompetentnist? uchytelya pochatkovoyi shkoly [Methodical competence of the primary school teacher]. Collection of science works. Kherson: KhSU, Vol. 65, pp. 254?259 [in Ukrainian].

7. Semenova, A. (2018). Slovnyk dovidnyk z profesiynoyi pedahohiky [Vocational pedagogy dictionary]. Odesa: Palmyra, 272 p. [in Ukrainian].

8. Tkachenko, K. G. (2015). Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u protsesi pedahohichnoyi praktyky [Formation of methodological competence of future primary school teachers in the process of pedagogical practice]. Candidate's thesis. Slovyansk, 20 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru