Комплементарність у навчально-пізнавальному процесі міжнародного культурного діалогу: фестивальні практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплементарність у навчально-пізнавальному процесі міжнародного культурного діалогу: фестивальні практики

Сендецький Андрій Владиславович, аспірант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Міжнародний фестиваль - одна із форм культурного діалогу, важливим вектором якого є культурна дипломатія [3, 17-19; 5, 26-28]. Організатори деяких творчих фестивалів включають у програму навчально-пізнавальний процес у вигляді пасивного спостереження глядацької аудиторії і / або активного залучення у дійство відвідувачів події. Ключову роль при цьому відіграють майстер-класи, які доповнюють тематику фестивалю, що утверджує ідею комплементарності на практиці.

Комплементарність (дослівно: взаємодоповнюваність) - поняття, що означає органічне поєднання елементів в єдине явище. Воно набуло міждисциплінарного тлумачення, вийшовши за межі використання в природничих науках.

Навчально-пізнавальна частина міжнародних фестивалів - комунікативна форма, яка є знаковим інструментом у межах soft pawer, оскільки репрезентує культуру країни-учасника [2, 21-28; 8]. Сучасні політичні, економічні, соціальні, історичні, культурні та науково-освітні зміни помітно впливають на моделювання ландшафту міжнародних зв'язків. Культура та її виразна складова - мистецтво і його популяризація, попри московсько -українську війну, залишаються одним з головних засобів комунікації на шляху зміцнення взаєморозуміння та мирного співіснування України з країнами -партнерами цивілізованого світу. Тому фестивалі, що містять у програмі функцію комплементарності, реалізовують основне завдання заходу - стимулювати культурний трансфер і сприяти особистісному розвитку засобами творчого самовираження, збагачення світогляду індивіда та колективу шляхом пізнання різних видів мистецтва. Означені аргументи переконують про актуальність задекларованої проблеми.

Мета дослідження - презентувати ефективність використання комплемен- тарності артзаходів у міжнародних фестивальних практиках.

Відповідно до мети поставлено завдання наукової розвідки: визначити місце та значення навчально-пізнавальної програми у фестивальній діяльності; проаналізувати функції комплементарності у творчому процесі міжнародного івенту.

Прелімінарний огляд літератури на тему місця навчально-пізнавальних програм у міжнародному культурному діалозі, зокрема в офіційних дипломатичних відносинах, незалежних культурологічних та мистецтвознавчих студіях, а також вибіркове опрацювання інтернет-джерел засвідчили значну популярність таких заходів: майстер-класів, тематичних лекцій, презентацій творчого доробку, артпрактикумів та ін. [1, 292-299]. Інтенсивність цих заходів особливо помітна впродовж останнього десятиліття.

Утім проблема комплементарності навчально -пізнавального процесу в межах фестивалів поки залишається не достатньо висвітленою. Необхідні комплексні наукові дослідження щодо едукаційної мистецької програми в умовах реалізації фестивальної діяльності, де поряд з традиційними завданнями постають завдання творчого розвитку особистості на тлі глобалізаційних процесів.

Найактивнішими ініціаторами та реалізаторами міжнародних фестивалів виявилися насамперед громадські організації і культурні еліти. Цю тезу підтверджує оглядовий аналіз культурного дозвілля такого виду в Східній і Центральній Європі (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія). На особливу увагу заслуговують фестивалі, до програми яких залучено театральне мистецтво не тільки з оглядово-репрезентативною функцією, а й навчально-просвітницьким компонентом розвитку естетичного світогляду [6, 110-146].

Основу художнього явища театру становить взаємодія низки незалежних видів мистецтва: образотворчого, декоративно-прикладного, музичного, танцювального, літературного, акторського. Саме такий синтез мистецтв увиразнює функцію комплементарності, яка повинна бути обов'язковою в навчально- пізнавальному процесі. Адже завдяки вихованому смаку, уважному спостереженню, аналітичному порівнянню і базису знань глядач сприймає художній твір, зокрема виставу, емоційно й інтелектуально. Щоправда, значний відсоток глядацької аудиторії оцінює кожен переглянутий твір традиційно схвально - оплесками і навіть вставанням (як вияв найвищого захоплення), навіть тоді, к оли спектакль зіграно доволі посередньо. Таке явище засвідчує кричущий брак театральної критики - своєрідного навігатора й вихователя справжньої естетики з глибоким розумінням її завдання. Тому транслятор (репрезентант дійства) - інтерпретатор (критик) - реципієнт (глядач) є оптимальною комплементарною тріадою апробації та популяризації творчого продукту.

У процесі проведеного аналізу виявлено слабку участь офіційних владних структур департаментів культури у фестивальному русі, зокрема в навчально- пізнавальних програмах, що спричинене як формальними (законодавчими) вимогами, так і поширеною невідповідністю держслужбовців різних рівнів їхнім посадам. Помітна тенденція: місце державних акторів посіли представники третього сектору.

Виразним прикладом означеної тези є Міжнародний благодійний фестиваль (трієнале) казок «KAZ.KAR.», започаткований 2005 року у Львові [4, 304309]. Кредо фестивалю - «Казка - мистецтво без вікових обмежень», що вже є виразним виявом комплементарності. Його організатори - Львівський авторський драматичний театр «ScenA8», громадська організація «Центр культурно- мистецьких ініціатив» та Львівський обласний благодійний фонд «ТОРБА». Програма міжнародного дійства охоплює різні види мистецтва та науковий круглий стіл як взаємодоповнювальний напрям у вивченні феномену казки. Цей проєкт реалізовують понад 15 років виключно як громадську ініціативу без жодної фінансової підтримки з боку держави. Учасниками є професійні, навчальні та аматорські театри, які презентують вистави-казки; професійні художники та початківці, ілюстратори й художники по костюму; літератори, які захоплюються казкою. Програма передбачає майстер -класи, презентаційні зустрічі й едука- ційні практикуми в межах фестивалю, що триває п'ять днів. Традиційно в ньому також беруть участь сотні дітей, позбавлених батьківської опіки, і люди з особливими потребами. Тож тут комплементарність проявляється також в інклюзивній діяльності цього масштабного заходу, у якому названі категорії людей залучено не тільки як глядачів, а й активних учасників практично в усіх н а- прямах.

Ідея фестивалю «KAZ.KAR.» базується на засадах комплементарного навчально-творчого процесу. Репрезентативна географія учасників фестивалю к а- зок - Польща, Словаччина, Чехія, Литва, Білорусь, Німеччина, Іспанія, Франція, Італія, Коста-Ріка, Велика Британія, США, Іран, Сирія, Нігерія, Китай, Мексика, Нідерланди, Японія, Еквадор, Ізраїль.

Висновки

комплементарність артзаходів навчально-пізнавальний фестивальний

Комплементарність, яка спирається на принцип всезагального зв'язку, є доцільним інструментом комплексного пізнання будь-якого явища. Фестиваль як одна з масштабних форм дозвілля дає змогу розкрити низку функцій комплементарності. На прикладі Міжнародного благодійного фестивалю (трієнале) казок «KAZ.KAR.» комплементарність проявляється у взаємодопов- ненні номінацій і, головне, у навчально-пізнавальному процесі вікових, соціальних, поліетнічних верств суспільства; усесторонньому розкритті видів мистецтва; інтеграції людей з особливими потребами в русло повноцінного функціонування соціуму.

Література

1. Завидівська О. І. Феномен комплементраності в системі професійної освіти майбутніх менеджерів: концепт навчання здоров'яорієнтованому управлінню. Вісник університету імені Альфреда Нобеля: Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2019. № 2 (18). С. 292-299. DOI: 10.32342/2522-4115-2019-2-18-37.

2. Процюк М. Публічна та культурна дипломатія як засіб «м'якої сили» України: запозичені моделі, реальні кроки та стратегічні пріоритети. Зовнішня політика і дипломатія: традиції, тренди, досвід. Політичні науки. 2016. Вип. 22. Ч. 2. С. 21-28.

3. Сендецький А. Роль незалежного театру у культурній дипломатії. Гуманітарний корпус: зб. наук. ст. з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. Вип. 46. Київ : НВП Інтерсервіс, 2022. С. 17-19.

4. Сендецький А. Роль театрального мистецтва в культурному трансфері на прикладі реалізації Міжнародного Благодійного Фестивалю (трієнале) Казок «KAZ.KAR.» (2006-2019 рр.). Мистецька культура: історія, теорія, методологія : матер. ІХ Міжнар. наук. конф. (Львів, 19 листопада 2021 р.). Львів : Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, 2021. С. 304-309.

5. Сендецький А. Українсько-польська театральна діяльність початку ХХІ ст.: осмислення діалогу культур сусідів і стратегія його вивчення. Культурні та мистецькі студіїХХІ століття: науково-практичне партнерство : матер. ІІ Міжнар. наук.- практ. конф. Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2021. С. 26-28.

6. Соломаха С. О. Технологія розвитку художньо-естетичного світогляду майбутніх вчителів засобами театрального мистецтва. Творчий розвиток особистості засобами мистецтва : навч.-метод. посіб. / за ред., передмова Н. Г. Ничкало. Чернівці : Зелена Буковина, 2011. С. 110-146.

7. Nye J. S. Jr. «Soft power» : The Means to Success in World Politics. New York : Public Affairs, 2004. 208 s.

Размещено на Allbest.ru