Педагогічні технології й інноваційне забезпечення формування елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі

Вплив педагогічних технологій та інноваційного забезпечення на формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі. Виокремлення педагогічних підходів, які сприяють розвитку когнітивних аспектів - знання, навички та уміння.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.06.2024
Размер файла 30,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні технології й інноваційне забезпечення формування елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі

Шліхта Ганна Олександрівна, кандидат педагогічних наук, професор, доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики, Рівненський державний гуманітарний університет

Анотація

В статті розглядається вплив педагогічних технологій та інноваційного забезпечення на формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі. Зосереджуючись на висвітленні різноманітних методів та стратегій, в статті розкривається, як педагогічні підходи сприяють розвитку когнітивних, а саме - знань, навичок, умінь, студентів. Зосереджуючись на висвітленні різноманітних методів та стратегій, розкривається невичерпна роль педагогічних технологій у сприянні гармонійному розвитку майбутніх ІТ-фахівців. Оголошені та виокремлені педагогічні підходи, допомагають не лише у формуванні когнітивних аспектів, таких як знання, навички та уміння. Ці педагогічні технології відкривають нові горизонти для покращення також міжособистісних навичок, емоційного і соціального інтелекту.

Такий підхід визначається використанням інноваційних методів, що не лише розширюють знання студентів, але й стимулюють розвиток їхніх ціннісних орієнтацій і внутрішніх якостей. Особливий акцент робиться на використанні інновацій у професійній підготовці, спрямованих на підвищення моральних та етичних стандартів майбутніх ІТ-професіоналів. Аналіз спеціальних досліджень дає підстави виокремити ключові аспекти педагогічних технологій, таких як використання онлайн-ресурсів, віртуальних навчальних середовищ і спільної роботи над проектами, які сприяють ефективному впровадженню цих інновацій. Дослідивши окреслену проблему, автор пропонує практичні рекомендації для вдосконалення процесу формування ціннісно-деонтологічних компетент-ностей в рамках професійної підготовки фахівців ІТ-галузі, покликаної відповідати сучасним вимогам та викликам галузі та відзначає переваги і позитивні тенденції формування таких компетентностей у фахівців ІТ-галузі у відповідності до стану розвитку ІТ-галузі в Україні.

Ключові слова: педагогічні технології, інноваційне забезпечення, формування ціннісно-деонтологічних компетентностей, когнітивні елементи ціннісно-деонтологічних компетентносте, професійна підготовка фахівців ІТ-галузі.

Abstract

Pedagogical technologies and innovative support for formation of value-deontological competencies of future it professionals

Shlikhta Ganna Oleksandrivna Ph.D., Associate Professor, The Department of Information and Communication Technologies, Rivne State University of Humanities

In the article, the influence of pedagogical technologies and innovative support on the formation of value-deontological competencies of future IT professionals is examined. Focusing on various methods and strategies, the paper reveals how pedagogical approaches contribute to the development of cognitive aspects, namely knowledge, skills, and abilities, of students. Emphasizing the role of pedagogical technologies in fostering the harmonious development of future IT professionals, the declared and highlighted pedagogical approaches assist not only in shaping cognitive aspects such as knowledge, skills, and abilities. These pedagogical technologies open new horizons for improving interpersonal skills, emotional, and social intelligence. This approach is characterized by the use of innovative methods that not only expand students' knowledge but also stimulate the development of their value orientations and internal qualities.

Special emphasis is placed on the use of innovations in professional training aimed at raising the moral and ethical standards of future IT professionals. An analysis of specialized research provides grounds to highlight key aspects of pedagogical technologies, such as the use of online resources, virtual learning environments, and collaborative project work, contributing to the effective implementation of these innovations. After exploring the outlined issue, the author proposes practical recommendations for improving the process of forming value- deontological competencies within the professional training of IT professionals, aligning with the modern requirements and challenges of the field. The article also recognizes the advantages and positive trends in developing such competencies in IT professionals in line with the current state of the IT industry in Ukraine.

Keywords: pedagogical technologies, innovative support, formation of value-deontological competencies, cognitive elements of value-deontological competencies, professional training of IT professionals.

Постановка проблеми

Практичне вирішення завдання формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі, засноване на низці актуальних освітніх парадигм - гуманітарній, класичній, людино орієнтованій, прагматичній і інтеграційній, а також повинне кореспон- дентуватися з провідними універсальними освітніми концепціями сучасної педагогіки: особистісно орієнтованого навчання, освітнього розвивального середовища, практико-орієнтованого навчання. Завдання професійної підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі детермінують залучення специфічних освітніх концептів як-от концепту зони найближчого розвитку, концепції комплексної професійної підготовки, концепту спрямованості освітнього процесу у професійне майбутнє [1].

Наголосимо, що концептуалізовані нами теоретико-методологічні основи освітнього процесу сучасної професійної підготовки підтверджуються практикою освітнього процесу провідних у сфері підготовки /Т-фахівців зарубіжних закладів вищої освіти. Водночас, аналіз українського та зарубіжного освітнього досвіду вказує на те, що попри увагу до формування загальних компетентностей й навичок ХХІ століття відсутній системний підхід до формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /Т-галузі, актуальність й обов'язковість яких доводиться контент- аналізом національних й міжнародних нормативно-правових актів у сфері освіти, а також напрацюваннями теоретиків і практиків професійної підготовки фахівців /Т-галузі, що було продемонстровано на етапі дослідження теоретико-методологічних передумов формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців відповідного профілю.

Означене зумовило необхідність дизайну ціннісно-деонтологічних компетентностей сучасного ІТ-фахівця, результатом чого стали формули відповідних компетентносте [2], а також похідні від цих формул бажані програмні результати навчання. Вказані формули й заявлені програмні результати навчання мають визначальний характер для обґрунтованого вибору педагогічних технологій й інноваційного забезпечення формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців галузі 12 «Інформаційні технології».

В якості додаткового чинника виокремлення педагогічних методик і технологій формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /Т-галузі та перспективними з точки зору формування ціннісно-деонтологічних компетентностей вважаємо педагогічні технології, що відповідають критеріям освітньої доцільності й методичної ефективності, а саме: 1) створення умов для осмислення основних положень ціннісної теорії й теорії належного в історичній ретроспективі; 2) сприяння усвідомленню особливої ролі цінностей і ціннісних феноменів також деонтологічних категорій (належне, обов'язок, відповідальність) для людини і суспільства; 3) забезпечення умов для емоційного переживання цінностей-елементів аксіологічної й деонтологічної компетентностей ІТ-фахівця; 4) сприяння розкриттю інтелектуального, морального, творчого, професійного потенціалу особистості майбутнього ІТ-фахівця через засвоєння навичок ХХІ століття (21st Century Skills); 5) забезпечення реалізації суб'єкт-суб'єктного типу відносин в процесі професійної підготовки фахівців галузі 12 «Інформаційні технології»; 6) створення умов для інтегрованих освітніх впливів на здобувача ІТ-освіти з метою його(її) особистісного розвитку; 7) орієнтованість на формування професійної аксіологічної культури й деонтологічного типу мислення, що засвідчується сформованими ціннісно-деонтологічними компетентностями [2].

Метою статті є представлення педагогічних технологій та інноваційного забезпечення, що орієнтовані на формування когнітивних, а саме - знання, навички й уміння, елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі.

Виклад основного матеріалу

Формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі, як було з'ясовано нами на попередніх етапах дослідження передбачає засвоєння аксіологічних й деонтологічних знань. Щодо аксіологічного знання, то його засвоєння пов'язуємо з використанням педагогічних технологій, у тому числі інноваційного характеру, орієнтованих на усвідомлення й опанування декларативної й процедурної складових такого знання. Своєю чергою, засвоєння деонтологічних знань, уможливлюється залученням педагогічних технологій, що сприятимуть становленню деонтологічного мислення й утвердженню індивідуальних професійних імперативів майбутнього ІТ-фахівця. У світі означеного, з точки зору необхідності засвоєння аксіологічних й деонтологічних знань, перспективними вважаємо застосування таких педагогічних технологій:

1. Технологія порогових понять (Threshold concepts). Засадничим положенням відповідної технології є уявлення про існування понять (концептів), що потребують спеціальних зусиль для засвоєння, втім це зумовлено низкою принципових властивостей таких понять: 1) вони змінюють уявлення студента про предмет вивчення; 2) їх засвоєння формує основу для подальшого навчання; 3) вони часто мають системний характер, кореспондуючи різні сфери пізнання [3]. З цього походить необхідність виявлення порогових понять з метою визначення логіки їхнього вивчення. Наприклад, такими поняттями для аксіології є «цінності», «ціннісні орієнтації», «аксіологічна культура», а для деонтології - «належне», «обов'язок», «імператив» й «деонтологічне мислення».

Як відзначають британські експерти, на практиці навчання покликане трансформувати учнів, щоб вони отримали глибокі знання понять і концепцій, необхідних для розуміння та застосування знань, що концентровані у освітній програмі. «Порогові поняття можуть стати відправною точкою для цієї трансформації. Ефективне розроблення навчальної програми навколо ключових понять може забезпечити структуроване навчання, сприяти діалогу між студентами, допомагати у введенні складних» [4, с. 33]. При цьому, технологія порогових понять цінна тим, що орієнтовна на сприяння глибокому розумінню складних систем знань через засвоєння їхніх фундаментальних понять і категорій, як основи наукових теорій.

2. Технологія педагогіки наративів (Narrative pedagogy). Означена технологія ґрунтується на тому, що наратив (англ. і фр. narrative - «оповідь», від лат. narrare - «розповідати», «пояснювати»), є чудовим способом вираження досвіду, що набувається з часом або, щоб сформулювати своє бачення вирішення певної проблеми (здійснення певних дій у певних обставинах) у майбутньому [5]. Формуючи власні наративи, обмірковуючи їх самостійно й у колаборації з іншими учасниками освітнього процесу, студент набуває досвіду розуміння мотивів своїх дій, їх ціннісної основи, а також вміння детермінувати проблеми та дилеми, з якими стикаються усі, зрештою, шукати засади практичної реалізації морально-етично обґрунтованих вимог (обов'язків) щодо поведінки людини у певній сфері життєдіяльності.

Технологія педагогіки наративів на практиці передбачає звернення до інтерпретації та критичного осмислення ідей та ситуацій. Студенти та викладачі працюють разом, щоб поділитися та інтерпретувати свій досвід. При цьому, студентів також доречно заохочувати до створення рефлексивних щоденників, у яких вони розмірковують про свої дії, аналізують навчальні (або професійні) ситуації [4, с. 29]. У контексті формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі залучення технології педагогіки наративів зумовлене обґрунтованою позицією, що «завдяки наративній педагогіці розширюється людяність людини, усувається педагогічна зарозумілість, що народилася в результаті професійної конкуренції, і відкриваються можливості вчителів і учнів як унікальних особистостей» [6].

3. Технологія педагогіки, орієнтованої на справедливість (Equity- oriented pedagogy). Актуальність вказаної технології походить з позитивної освітньої практики, відповідно до якої особисте зростання і успіхи у навчанні ґрунтуються на створенні справедливих й неупереджених умов здобуття освіти. «Необхідно забезпечити рівність у можливостях доступу до освіти, але також потрібно зосередитися на тому, як педагогіка може привести до справедливості та неупередженості («безсторонності») у навчанні та його результатах» [7, с. 27].

На практиці реалізація настанов педагогіки орієнтованої на справедливість, передбачає посилення суб'єктного статусу здобувача освіти через його залучення до формування начальної траєкторії, а також стратегії викладання. Зокрема регулярні опитування студентів щодо якості й змістовного наповнення навчальних матеріалів (професійного й гуманітарного блоків), обсягу й темпів їхньої подачі, формує відчуття особистої участі в організації освітнього процесу, почуття обов'язку і усвідомлення відповідальності щодо належних результатів навчання. Іншими словами, відбувається і підвищення якості освіти, і долучення практики формування внутрішніх деонтологічних приписів й моделей поведінки в освітній сфері, що у подальшому матиме ефект у професійній сфері (наприклад, ІТ-фахівця) й соціально-комунікативному просторі загалом.

4. Технологія гуманістичних спільнот з формування знань (Humanistic knowledge-building communities). Головний принцип вказаної технології, полягає у прагненні поєднати особистісно орієнтований підхід (створення умов для самоосвіти, креативності й самореалізації) з ідея-центричним підходом (створення умов для промоції науковими спільнотами ідей і знань). «Дослідження показують, що студенти, які беруть участь у них (гуманістичних спільнотах - Г. Ш.), розвивають свої знання та себе комплексно та трансформаційно» [8]. Технологія гуманістичних спільнот з формування знань є сучасною реалізацією концепції Карла Роджерса щодо особистісного зростання через (1) вміння цінування особистості, (2) здатність слухати й співпереживати, (3) здатність до самопізнання й саморефлексії.

Означені вміння й здатності найкраще формують у спільноті, що поділяє відповідні ідеї і прагнення, задає (популяризує) певний знаннєвий контекст, а також здатна конструктивно вплинути на особистість, її компетентності. Таким знаннєвим контекстом може стати аксіологія й деонтологія, апеляція до яких членами певної спільноти може позитивно впливати на формування професійної аксіологічної культури й деонтологічного типу мислення. Технологічно спільноти з формування знань можуть працювати за формулою «face-to-face», в он-лайн середовищі або залучати трендові нині гібридні форми організації освітнього процесу [7, с. 10-11].

Відзначимо, що усі вказані вище технології формування аксіологічних й деонтологічних знань (узагальнено у табл. 1) кореспондуються з провідними універсальними освітніми концепціями сучасної педагогіки, а саме: особистісно орієнтованого навчання й освітнього розвивального середовища.

Таблиця 1 Технологічне забезпечення формування аксіологічних й деонтологічних знань.

Знання

Зміст знання

Педагогічні технології

Аксіологічні

S основні положення ціннісної теорії в історичній ретроспективі;

S зміст напрацювань теорії цінностей у процесі дослідження «людиномірних систем», а також методичного потенціалу аксіологічного підходу;

S методики застосування аксіологічних знань у процесі практичної діяльності в ІТ-сфері і зміст професійно значущих для ІТ-фахівця цінностей.

1. Технологія порогових понять (Threshold concepts).

2. Технологія педагогіки наративів (Narrative pedagogy).

3. Технологія педагогіки, орієнтованої на справедливість (Equity-oriented pedagogy).

4. Технологія гуманістичних спільнот з формування знань (Humanistic knowledgebuilding communities).

Деонтологічні

S основні положення теорії належного в історичній ретроспективі;

S зміст й засади практичної реалізації морально-етично обґрунтованих вимог (обов'язків) щодо поведінки людини у певній сфері життєдіяльності;

S деонтологічні приписи й моделі поведінки сучасного ІТ-фахівця у професійній сфері й соціально-комунікативному просторі загалом.

На етапі з'ясування змістовних характеристик навичок як елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутнього ІТ-фахівця, нами була сформульована теза, що формування відповідних компетентностей передбачає розвиток навичок, які є, по-перше, ціннісно-орієнтованими і, по-друге, спонукають до дій у системі координат належного, обов'язку й відповідальності. Зважаючи на це положення надалі зосередимося на педагогічних технологіях, що сприяють отриманню відповідних освітніх результатів.

1. Технологія взаємодії з етикою даних (Engaging with data ethics). Поява вказаної технології зумовлена усвідомленням академічною спільнотою тих викликів, що зумовлені технологічним прогресом - зокрема, захист приватності, запобігання медійним маніпуляціям, протидія кіберзлочинності [9]. Отож, «оскільки нові та складні технології усе більше проникають у всі аспекти життя, з'являється більше ситуацій, у яких потрібні своєчасні етичні відповіді» [7, с. 22]. Отож технологія взаємодії з етикою даних на практиці передбачає ознайомлення з наявними етичні кодекси та кодекси поведінки, яких слід дотримуватися в роботі з комп'ютерними системами та он-лайн-платформами.

Крім цього, вказана технологія допускає залучення елементів педагогіки наративів - інтерпретації та критичного осмислення ідей «Етики даних» та ситуацій етичних колізій під час створення, аналізу та поширення таких даних [10]. Зрештою, у процесі виконання різноманітних завдань щодо використання баз даних рекомендовано акцентувати увагу на етичну сторону відповідних процесів [7, с. 24]. Практичним результатом залучення в освітній процес технології взаємодії з етикою даних є напрацювання навичок спілкування, співпраці, критичного мислення й вирішення проблем, відповідальної поведінки, що, як було показано раніше є важливими для формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі.

2. Технологія «Дизайн-мислення» (Design thinking). В основу цієї педагогічної технології покладено концепт «дизайн-мислення», що об'єднує креативне мислення з системним підходом щодо вирішення різноманітних проблем (у науковій, виробничій або творчих сферах) [11]. При цьому дизайн-мислення характеризується певною процесуальністю, що поєднує креативність із критичним мисленням, а потім аналіз і конструювання [4, с. 22]. Відповідно технологія «Дизайн-мислення» сприяє формуванню таких навичок як-от критичне мислення і вирішення проблем, гнучкість і адаптивність, продуктивність і відповідальність. В освітньому контексті вказана технологія може бути застосована до будь-якої предметної сфери, яка створює інноваційні продукти для задоволення потреб людей, включаючи інженерію, архітектуру, медицину, ІТ-сферу [12].

Прикметно, що технологія «Дизайн-мислення» первинно почала застосовуватися Інноваційним центром Стенфордського університету (Stanford University), який, як було показано у попередньому викладі, є одним зі світових лідерів у сфері підготовки майбутніх фахівців /Т-галузі. Його курси та навчальна програма базуються на процесі дизайнерського мислення, під час якого студенти різних спеціальностей - медицина, освіта, право та комп'ютерні науки, поєднуються для реалізації певних наукових проєктів і спільно занурюються у процеси спостереження, мозкового штурму, синтезу ідей, створення прототипу та впровадження його у життя. Таким чином, маємо наочне доведення що технологія «Дизайн-мислення» змістовно й функціонально відповідає ідеям концепцій освітнього розвивального середовища й практико-орієнтованого навчання, а також концепту спрямованості освітнього процесу у професійне майбутнє.

3. Технологія педагогіка соціальної справедливості (Social justice pedagogy). Означена технологія ґрунтується на ідеї, що освіта має потенціал для особистого зростання й допомагає людям усунути несправедливість у їхньому власному житті та у суспільстві. Педагогіка соціальної справедливості «спрямована на те, щоб навчити студентів бути активними громадянами, які розуміють соціальну нерівність і можуть зробити суспільство більш демократичним і рівноправним» [7, с. 26]. Реалізація технології педагогіки соціальної справедливості передбачає залучення здобувачів освіти до різних форм соціальної й навчальної активності - громадські заходи, студентське самоврядування, публічні обговорення й діалоги на актуальні теми, формування освітньої програми, що сприяє формуванню навичок спілкування й співпраці, соціальним й міжкультурним навичкам, а також навичкам лідерства й відповідальності. Усі перераховані навички, як було обґрунтовано у попередньому викладі, є важливими елементами ціннісно-деонтологічних компетентностей.

Крім цього практика технології педагогіки соціальної справедливості має очевидний ціннісний аспект, оскільки теми справедливості/ несправедливості завжди кореспондуються з питаннями універсальних цінностей, традицій і новаторства (модернізації). Водночас, залучення здобувачів освіти до різних форм соціальної активності, що передбачають артикуляцію й захист власної позиції, є приводом для формування особистісного ставлення до таких цінностей як-от толерантність, доброзичливість, правила, процедура й досягнення. Отож технологія педагогіки соціальної справедливості відповідає настановам концепції особистісно орієнтованого навчання, що має значне аксіологічне навантаження.

4. Технологія педагогіки автономії (Pedagogy of autonomy). Цінність відповідної технології полягає в її спрямованості на розвиток у здобувачів освіти відповідального підходу до навчання, усвідомлення цінності освіти й можливості формувати власний освітній шлях. Нині обґрунтовано, що технологія педагогіки автономії сприяє узгодженню навчальної діяльності й способів викладання, щоб відкрити нові освітні можливості, а не обмежувати студентів рамками навчальної програми [13]. Крім того, європейські науковці розглядають педагогіку автономії як засіб утвердження суб'єкт-суб'єктного підходу й реалізації концепції особистісно орієнтованого навчання: «люди повинні розуміти, що вони не просто пасивні одержувачі навчання: вони активно залучені у процес навчання. Їм необхідно розвивати навички, щоб визначити свій власний шлях до освіти, діючи як професіонали, які враховують обов'язкові вимоги, але приймають власні рішення щодо своїх навчальних цілей і способів їх досягнення» [7, с. 27].

На практиці технологія педагогіка автономії може застосовуватися на різних етапах освітнього процесу через надання можливості здобувачам освіти вибору навчальних ресурсів, проєктування взаємодії у межах навчальних проєктів, а також шляхом використання викладачами спеціальної аналітики щодо перебігу освітнього для покращення процесу викладання та навчання. Особлива увага зосереджується на розвитку здатності до саморегуляції (емоційної й діяльнісної), а також здатності зосередитися на завданні або, у разі потреби, перефокусувати увагу на нове завдання, налагоджуючи співпрацю з іншими суб'єктами освітнього процесу (викладачами, студентами, роботодавцями). Є підстави стверджувати, що застосування технології педагогіки автономії забезпечує формування таких навичок ціннісно-деонтологічного характеру як-от критичне мислення, гнучкість і адаптивність, інноваційність, продуктивність і відповідальність.

У підсумку застосування вказаних технологій (табл. 2) не лише сприяє формуванню навичок ціннісно-деонтологічного характеру, але й забезпечує реалізацію суб'єкт-суб'єктного типу відносин в процесі професійної підготовки фахівців галузі 12 «Інформаційні технології», а також розкриття інтелектуального, морального й професійного потенціалу особистості майбутнього ІТ-фахівця.

Таблиця 2. Технологічне забезпечення формування навичок ціннісно-деонтологічного характеру

Навички

Зміст навичок

Педагогічні технології

Аксіологічні

1) спілкування;

2) співпраця;

3) соціальні й міжкультурні навички;

4) гнучкість і адаптивність.

1. Технологія взаємодії з етикою даних (Engaging with data ethics).

2. Технологія «Дизайн-мислення» (Design thinking).

3. Технологія педагогіка соціальної справедливості (Social justice pedagogy).

4. Технологія педагогіка автономії (Pedagogy of autonomy).

Деонтологічні

1) критичне мислення і вирішення проблем;

2) інноваційність;

3) лідерство і відповідальність;

4) продуктивність і відповідальність.

Узагальнюючи педагогічні технології й інноваційне забезпечення формування умінь як складових когнітивних елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі, наголосимо на кореляції таких умінь з рівнем опанування положень ціннісної теорії й теорії належного, а також з сформованістю ціннісно-деонтологічних навичок. Крім того, є підстави стверджувати, що описані нами вище педагогічні технології засвоєння аксіологічних й деонтологічних знань, а також розвитку відповідних навичок, зрештою сприяють формуванню умінь ціннісно-деонтологічного плану. Водночас, у контексті формування відповідних умінь варто звернути увагу на такі інноваційні педагогічні технології:

1. Технологія «продуктивних невдач» (Productive failure). Потенціал вказаної інноваційної технології обґрунтовується дослідженнями, що доводять стимулюючий до навчання характер ситуації зіткнення з проблемою, розв'язок якої можливий лише з набуттям певних знань. За останні два десятиліття дослідниками у сфері методики навчання накопичено докази того, що способом підвищення ефективності освітнього процесу може виступати послідовність вивчення навчального матеріалу або його подачі. Зокрема, виявляється, що невдача у вирішенні певного завдання, якщо її ретельно спланувати, може стати джерелом потужного стимулу навчатися й опановувати певні знання. Звідси термін «продуктивна невдача» [14].

Специфіка змісту технології «продуктивних невдач» полягає саме у виборі послідовності вивчення навчального матеріалу. За класичною схемою здобувач освіти спочатку отримує теоретичні знання, а потім практикується в них за допомогою певних вправ (завдань, задач). Натомість підхід з точки зору концепції «продуктивної невдачі» рух до глибоких знань зворотній: спочатку студенти намагаються вирішити погано структуровані проблеми, а потім отримують прямі інструкції, на що варто звернути увагу (які знання залучити), аби отримати результат [4, с. 17]. Відповідно до рекомендацій знавців технології «продуктивних невдач», творчі або практичні завдання мають укладатися таким чином, щоб забезпечувати активізацію попередніх знань з метою здобуття нових. «Проблеми розроблені таким чином, щоб бути привабливими та інтуїтивно зрозумілими, з розрахунком на те, що, хоч студенти можуть генерувати кілька ідей та рішень, вони, як очікується, будуть неоптимальними або неправильними. Саме це активізує знання, необхідні для навчання» [14]. Відзначимо, що технологія «продуктивних невдач» кореспондується з освітнім концептом зони найближчого розвитку, що, як показано вище, важлива для формування компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі. Крім того за такої організації здобуття знань у студента випрацьовуються уміння аналітично діяльності, самоменеджменту, керування цілями й завданнями. Водночас технологія «продуктивних невдач» може застосовуватися для здобуття умінь концептуалізувати цінності й детермінувати різні ціннісні контексти, зокрема при опрацюванні завдань пов'язаних з дослідженням ціннісних традицій або ціннісних мотивів професійної поведінки.

2. Технологія «Навчання дією» (Action learning). Концептуальною основою цієї технології є принцип «не може бути навчання без дії та дії без навчання» [8, с. 27]. Водночас, функціонально технологія «Навчання дією» забезпечує розуміння предмету вивчення через розв'язок пов'язаних з ним проблемних завдань у співпраці з іншими здобувачами освіти [15]. навчання дією передбачає вжиття заходів для вирішення певної проблеми, а потім оцінювання ефективності вжити заходів (здійснених дій). Навчання дією поєднує освітній процес з рефлексивним навчанням і навчанням у співпраці, допомагаючи при цьому здобувачам освіти сприймати повсякденний досвід як можливість навчатися та розвиватися.

Супутнім результатом застосування технології «Навчання дією» є формування таких умінь як-от (1) реалізація інноваційних і творчих ідей у формах, які діють і можуть бути прийнятими, а також (2) керування цілями й завданнями й керування проєктами. Відповідні уміння обґрунтовано визначені нами як важливі складові когнітивних елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /Т-галузі. Прикметно, що експерти з педагогічних інновацій вказують на те, що технологія «Навчання дією» нині має новий потенціал, оскільки сучасні комунікаційні технології дозволяють залучати студентів до онлайн-навчання дій. «Сеанси можна проводити за допомогою популярних комунікаційних платформ, таких як Skype або Google Hangouts, або інших інструментів для проведення конференцій. Дискусійні форуми уможливлюють проведення сеансів «Навчання дією», коли немає необхідності, щоб усі учні були присутні одночасно» [8, с. 27]. При цьому відповідні форуми тематично можна пов'язувати з аксіологічною проблематикою, що сприятиме формуванню умінням (1) концептуалізувати цінності й детермінувати різні ціннісні контексти, (2) здійснювати ціннісну рефлексію.

При комплексному застосуванні технологій формування умінь ціннісно-деонтологічного характеру (табл. 3) у поєднанні з технологіями формування аксіологічних й деонтологічних знань та пов'язаних з ними навичок, значно ефективнішим стає процес формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі.

Таблиця 3. Технологічне забезпечення формування умінь ціннісно-деонтологічного характеру

Уміння

Зміст умінь

Педагогічні технології

Аксіологічні

1) концептуалізувати цінностей детермінувати різні ціннісні контексти;

2) сприймати й толерувати різні ціннісні контексти;

3) здійснювати ціннісну рефлексію (саморефлексію)

1. Технологія «продуктивних невдач» (Productive failure).

2. Технологія «Навчання дією» (Action learning).

Деонтологічні

1) аналітична діяльність у нормативному дискурсі;

2) реалізація інноваційних і творчих ідей у формах, які діють і можуть бути прийнятими;

3) самоменеджмент, керування цілями й завданнями, керування проєктами.

інноваційний ціннісно-деонтологічних компетентність

Висновки

Підсумовуючи черговий етап дослідження, що був присвячений педагогічним технологіям та інноваційному забезпеченню формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі варто відзначити: 1) на підставі аналізу актуальних матеріалів, що присвячені інноваційним процесам в сучасній педагогіці, нами була виокремлена низка педагогічних технологій (загалом 12), що є перспективними з точки зору вирішення практичних завдань представленого дослідження; 2) вказані технології кореспондуються з провідними універсальними освітніми концепціями сучасної педагогіки, а також специфічними освітніми концептами, орієнтованими на завдання професійної підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі; 3) виокремлені педагогічні технології відповідають сформульованим нами критеріям освітньої доцільності й методичної ефективності щодо професійної підготовки фахівців вказаного профілю; 4) описані педагогічні технології мають кумулятивний ефект, тобто працюючи на забезпечення одного із елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей, сприяють ґенезі і інших їхніх елементів. Отже, запропоновані нами технології обґрунтовано імплементувати в освітній процес професійної підготовки фахівців галузі 12 «Інформаційні технології».

Література

1. Шліхта Г.О. Basic educational concepts as the basis of professional training of IT industry specialists. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Педагогічні науки. Житомир. 2023. Вип. 3 (114). с. 138-144.

2. Шліхта Г.О. Змістовне наповнення структурних елементів ціннісно-деонтологічних компетенцій майбутніх ІТ-фахівців. Інноватика у вихованні: зб. наук. пр. Вип. 18 (2023). / упоряд. О.Б. Петренко; ред. кол.: О.Б. Петренко, Т.С. Ціпан, Н.М. Гринькова та ін. - Рівне: РДГУ, 2023. - С.259-274.

3. Threshold Concepts and Transformational Learning / Eds. J.H.F. Meyer, R. Land & C. Baillie Rotterdam: Sense Publishers, 2010. 444 p.

4. Sharples M., Adams A., Ferguson R., Gaved M., McAndrew P., Rienties B., Weller M., Whitelock D. Innovating Pedagogy 2014: Open University Innovation Report 3. Milton Keynes: The Open University, 2014. 37 р.

5. Hazel P. Toward a narrative pedagogy for interactive learning environments. Interactive Learning Environments. 2008. № 16. Pp. 199-213.

6. Narrative pedagogy: ideas for teacher professional development. School Education Gateway. 01.08.2019.

7. Kukulska-Hulme A., Bossu C., Coughlan T., Ferguson R., FitzGerald E., Gaved M., Herodotou C., Rienties B., Sargent J., Scanlon E., Tang J., Wang Q., Whitelock D., Zhang S. Innovating Pedagogy 2021: Open University Innovation Report 9. Milton Keynes: The Open University, 2021. 51 p.

8. Ferguson R., Barzilai S., Ben-Zvi D., Chinn C. A., Herodotou C., Hod Y., Kali Y., Kukulska-Hulme A., Kupermintz H., McAndrew P., Rienties B., Sagy O., Scanlon E., Sharples M., Weller M., Whitelock D. Innovating Pedagogy 2017: Open University Innovation Report 6. Milton Keynes: The Open University, 2017. 45 р.

9. Isaak J., Hanna M.J. User Data Privacy: Facebook, Cambridge Analytica, and Privacy Protection. Computer. 2018. № 51(8). Pp. 56-59.

10. Fransson G. Understanding Morality and Ethics: Maneuvering Ethical Dilemmas in Digital Educational Contexts. Teacher Education for Ethical Professional Practice in the 21st Century / Oliver Dreon and Drew Polly (eds.). IGI Global, 2016. Pp. 72-97.

11. Lawson B. How Designers Think: The Design Process Demystified (4th edition). London: The Architectural Press, 2005. 334 р.

12. Koh J.H.L., Chai C.S., Wong B., Hong H.-Y. Design Thinking for Education: Conceptions and Applications in Teaching and Learning. Springer Singapore, 2015. 131 р.

13. Cotterall S. The pedagogy of learner autonomy: Lessons from the classroom. Studies in Self-Access Learning Journal. 2017. № 5(2). Pp. 102-115.

14. Kapur M. Using productive failure to activate deeper learning. Times Higher Education. 13.10.2021.

15. Revans R.W. The ABC of action learning: empowering managers to act and to learn from action, 3rd edition, London: Lemos & Crane, 1998. 151 p.

References

1. Shlikhta H.O. (2023). Basic educational concepts as the basis of professional training of IT industry specialists. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia: Pedahohichni nauky. Zhytomyr. Vyp. 3 (114). s. 138-144. [in English].

2. Shlikhta H.O. (2023). Zmistovne napovnennia strukturnykh elementiv tsinnisno-deontolohichnykh kompetentsii maibutnikh IT-fakhivtsiv. Innovatyka u vykhovanni: zb. nauk. pr. Rivne. Vyp. 18 (2023). S.259-274. [in Ukrainian].

3. Threshold Concepts and Transformational Learning (2010). Rotterdam: Sense Publishers. 444 p. [in English].

4. Sharpies M., Adams A., Ferguson R., Gaved M., McAndrew P., Rienties B., Weller M. & Whitelock D. (2014). Innovating Pedagogy 2014: Open University Innovation Report 3. Milton Keynes: The Open University. 37p. [in English].

5. Hazel P. (2008). Toward a narrative pedagogy for interactive learning environments. Interactive Learning Environments. № 16. Pp. 199-213. [in English].

6. Narrative pedagogy: ideas for teacher professional development. School Education Gateway. (2019). [in English].

7. Kukulska-Hulme A., Bossu C., Coughlan T., Ferguson R., FitzGerald E., Gaved M., Herodotou C., Rienties B., Sargent J., Scanlon E., Tang J., Wang Q., Whitelock D., Zhang S. (2021). Innovating Pedagogy 2021: Open University Innovation Report 9. Milton Keynes: The Open University. 51 p. [in English].

8. Ferguson R., Barzilai S., Ben-Zvi D., Chinn C. A., Herodotou C., Hod Y., Kali Y., Kukulska-Hulme A., Kupermintz H., McAndrew P., Rienties B., Sagy O., Scanlon E., Sharples M., Weller M., Whitelock D. (2017). Innovating Pedagogy 2017: Open University Innovation Report 6. Milton Keynes: The Open University. 45 r. [in English].

9. Isaak J., Hanna M.J. (2018). User Data Privacy: Facebook, Cambridge Analytica, and Privacy Protection. Computer. № 51(8). Pp. 56-59. [in English].

10. Fransson G. (2016). Understanding Morality and Ethics: Maneuvering Ethical Dilemmas in Digital Educational Contexts. Teacher Education for Ethical Professional Practice in the 21st Century / Oliver Dreon and Drew Polly (eds.). IGI Global. Pp. 72-97. [in English].

11. Lawson B. (2005). How Designers Think: The Design Process Demystified (4th edition). London: The Architectural Press. 334 r. [in English].

12. Koh J.H.L., Chai C.S., Wong B., Hong H.-Y. (2015). Design Thinking for Education: Conceptions and Applications in Teaching and Learning. Springer Singapore. 131 r. [in English].

13. Cotterall S. (2017). The pedagogy of learner autonomy: Lessons from the classroom. Studies in Self-Access Learning Journal. № 8(2). Pp. 102-115. [in English].

14. Kapur M. (2021). Using productive failure to activate deeper learning. Times Higher Education. [in English].

15. Revans R.W. (1998). The ABC of action learning: empowering managers to act and to learn from action, 3rd edition. London: Lemos & Crane. 151 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.