Розвиток пам’яті як одного з компонентів загальної культури мислення учнів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток пам'яті як одного з компонентів загальної культури мислення учнів початкових класів

Білецька Любов Степанівна кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри, Стасів Наталія Іванівна кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри фундаментальних дисциплін початкової освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті досліджено особливості реалізації ідей розбудови Нової української школи відповідно до чинних нормативних документів, розуміння сутності процесу оновлення підходів до провадження освітнього процесу в початковій школі та напрацювання шляхів його реалізації; розглянуто проблему забезпечення ефективності процесу засвоєння учнями початкових класів програмових знань та формування у них базових та спеціальних предметних компетентностей, практичних умінь і навичок; означено необхідність пошуку шляхів оптимізації навчальної діяльності учнів початкових класів; з'ясовано фактори забезпечення результативності освітнього процесу та формування загальної культури мислення учнів; розкрито особливості реалізації інноваційної діяльності сучасного вчителя відповідно до встановлених вимог; підкреслено роль та місце пам'яті як одного з важливих компонентів загальної культури мислення; описано особливості сприймання та осмислення учнями нової навчальної інформації, закріплення отриманої інформації з наступним її запам'ятовуванням та зберіганням у пам'яті; проаналізовано показники психічних процесів молодших школярів та взаємний зв'язок між ними; охарактеризовано індивідуальні відмінності здійснення мисленнєвої діяльності учнів; розкрито сутність процесу пам'яті, її види (рухова, емоційна, зорова, слухова, чуттєва, нюхова, смакова, словесно-логічна, мимовільна, довільна, короткочасна, довгочасна, оперативна, логічна, змістова), риси хорошої пам'яті дитини молодшого шкільного віку, особливості мнемічних процесів (запам'ятовування, зберігання, відтворення, забування) в учнів початкових класів; аргументовано ефективність застосування у навчальній діяльності прийомів запам'ятовування (мнемічних стратег), використання різноманітних ігрових вправ на розвиток у дітей різних видів пам'яті (мнемічних вправ); наведено вимоги та рекомендації для розвитку процесів пам'яті в учнів, використання різних методик для діагностування динамічних особливостей і характеристик різних видів пам'яті учнів.

Ключові слова: загальна культура мислення, мисленнєва діяльність молодших школярів, пам'ять та її види, мнемічні процеси, мнемічні прийоми.

Abstract

Features of the memory development of students of primary grades as one of the components of the general culture of thiking

Biletska Liubov Stepanivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department, Stasiv Natalia Ivanivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of Fundamental Disciplines of Primary Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The article explores the features of the implementation of the ideas of building a new ukrainian school in accordance with current normative documents, understanding the essence of the process of updating approaches to the implementation of the educational process in primary school and working out ways of its implementation; the problem of ensuring the effectiveness of the process of assimilation of program knowledge by primary school students and the formation of basic and special subject competencies, practical skills and abilities in them was considered; the need to find ways to optimize the educational activity of primary school students is defined; the factors of ensuring the effectiveness of the educational process and the formation of the general culture of thinking of students were clarified; the peculiarities of the implementation of the innovative activity of the modern teacher in accordance with the established requirements are revealed; the role and place of memory as one of the important components of the general culture of thinking is emphasized; the peculiarities of students' perception and understanding of new educational information, consolidation of the received information, followed by its memorization and storage in memory are described; the indicators of mental processes of junior high school students and the mutual connection between them were analyzed; individual differences in the implementation of students' thinking activity are characterized; the essence of the memory process, its types (motor, emotional, visual, auditory, sensory, olfactory, gustatory, verbal-logical, involuntary, arbitrary, short-term, long-term, operational, logical, content), features of a good memory of a younger child are revealed of school age, features of mnemonic processes (memorization, storage, reproduction, forgetting) in primary school students; the effectiveness of using memorization techniques (mnemic strategies) in educational activities, the use of various game exercises for the development of different types of memory in children (mnemic exercises) is argued; requirements and recommendations for the development of memory processes in students, the use of various methods for diagnosing dynamic features and characteristics of various types of student memory are given.

Keywords: general culture of thinking, thinking activity of younger schoolchildren, memory and its types, mnemonic processes, mnemonic techniques.

Постановка проблеми

Сьогодні переконливої актуальності набувають дослідження ідей Концепції Нової української школи (НУШ), розуміння сутності проблем сучасної початкової школи та напрацювання шляхів їх реалізації, умілої організації вчителем навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах модернізації освітнього процесу, створення інформаційно-методичного забезпечення її реалізації у практиці навчання відповідно до Державного стандарту початкової освіти, побудови розвиваль - ного предметного середовища освітнього процесу, здійснення у навчанні компетентнісного, особистісно зорієнтованого та індивідуального підходів, реалізації інноваційної діяльності сучасного вчителя початкових класів, упровадження інтерактивних та креативних освітніх технологій у практику початкової школи [1].

Загальною метою освітнього процесу є міцне засвоєння теоретичних знань та формування практичних умінь і навичок, загальних базових та спеціальних предметних компетентностей в учнів початкової школи у рамках програмових вимог вивчення усіх освітніх галузей початкової освіти, пропедевтика навчання у наступних класах загальноосвітньої школи, а також загальний розвиток учнів, розширення їх світобачення, виховання у них кращих якостей особистості та підготовка до свідомого вибору майбутньої професії тощо.

В основу провадження математичної освіти у початковій школі покладено застосування принципів, методів, прийомів та засобів навчання, які сприяють досягненню цілей вивчення математичної освітньої галузі, формуванню в учнів встановлених програмних результатів навчання.

Молодший шкільний вік є неповторним періодом неперервного інтенсивного психічного розвитку особистості кожного учня. Основною діяльністю дитини у школі є навчальна діяльність, тому загальний психічний розвиток дитини молодшого шкільного віку відбувається у переплетенні зі свідомим сприйманням, глибоким осмисленням і опануванням нової навчальної інформації, запам'ятовуванням навчального матеріалу, практичним його засвоєнням, первинним та загальним закріпленням, з наступним його запам'ятовуванням, зберіганням у пам'яті та відтворенням здобутих знань.

Саме тому процесам пам'яті відводять центральне місце в мисленнєвій сфері особистості та в загальному розвитку психічних процесів учнів. На перший план під час вивчення математики виходить формування загальної культури мислення та логічно-математичного мислення учнів [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання вдосконалення математичної підготовки учнів початкової школи та формування їх математичної культури є у полі зору науковців-теоретиків та вчителів-практиків, які працюють над створенням сприятливого освітнього середовища для всебічного креативного розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку та розкритті її потенційних творчих можливостей, формуванням логічного складника математичної компетентності молодших школярів [3].

Проблемою формування загальної культури мислення учнів, пожвавленню їх мислення у молодшому шкільному віці під час вивчення початкового курсу математики займались багато вчених, зокрема, такі, як М. Богданович, Л. Волошин, Л. Гайдай, О. Гісь, С. Губарєва, К. Дрозденко, В. Ільченко, Л. Коваль, Я. Король, Т. Костюк, О. Леміжанська, Л. Листопад, Г. Лишенко, С. Логачевська, Н. Підгорна, І. Підкасистий, І. Харченко, Н. Цуркан, Н. Чутко та інші.

Особливо важливим для формування загальної культури мислення є правильний підхід до закладення основ формування та подальшого розвитку у дитини усіх психічних процесів - мислення, пам'яті, сприймання, уяви, уваги, мовлення. Відомими є фундаментальні дослідження особливостей формування основних психічних процесів особистості (І. Бех, П. Блонський, Л. Виготський, Я. Гальперін, Л.Занков, П. Зінченко, А. Леонтьєв, Г. Люблінська, С. Рубінштейн, А. Смирнов та інші).

Дослідження науковців, педагогів, психологів, учителів-новаторів засвідчують, що триває творчий пошук шляхів оптимізації вивчення математики у початковій школі, зокрема, розвитку пам'яті як одного з важливих компонентів загальної культури мислення учнів.

На основі оновленої навчальної програми з математики випрацьовуються нові підходи до процесу розвитку пам'яті під час мисленнєвої діяльності та вдосконалення загальної математичної підготовки учнів початкових класів (О. Астряб, М. Беденко, Л. Бочева, С. Бурчак, В. Гавриш, Г. Гап'юк, В. Грещук, Л. Іванова, М. Ігнатенко, П. Карнаух, Н. Кіщук, М. Козак, С. Лук'янова, С. Скворцова, Л. Стадник та інші).

Певний досвід з розвитку різних видів пам'яті учнів є у системах розвивального навчання, але зміст такої роботи у цих системах не зовсім відповідає чинним вимогам навчальної програми, тому їх не варто безпосередньо застосовувати в умовах традиційного навчання.

Однак, незважаючи на проведені дослідження, ще не в повному обсязі систематизовано та розроблено питання про особливості розвитку пам'яті учнів та її ролі для оптимізації загального процесу формування математичних знань. Важливість практичного розв'язання цієї проблеми і її недостатня вивченість поряд з її значущістю для удосконалення навчання математики у початковій школі зумовлюють її актуальність.

Мета статті полягає у визначенні психолого-педагогічних чинників розвитку пам'яті як одного з важливих компонентів загальної культури мислення учнів початкових класів та аналізі дидактичних передумов для їх організації на уроках математики.

Виклад основного матеріалу

Математика є особливою навчальною дисципліною, яка передбачає широкі можливості для провадження загального розвитку особистості молодшого школяра. Зміст навчального матеріалу з математики створює усі передумови для здійснення мисленнєвої діяльності учнів початкових класів.

Розвиток мислення молодших школярів не є чимось окремо визначеним, а базується на наявності у дітей молодшого шкільного віку конкретного рівня показників усіх психічних процесів, а саме:

• точність дотикового, зорового та слухового сприймання інформації;

• багата уява про виучувані об'єкти та їх властивості;

• якість мислення (гнучкість, глибина, критичність, логічність, креативність, самостійність), яка виявляються шляхом варіювання способів певних дій і сприяють забезпеченню легкості й швидкості переходу у проведенні глибоких та логічних міркувань на основі реальних або зображених предметів до міркувань з опорою на графічні зображення, схеми, дані таблиць, числові та буквені формули;

• свідоме міцне заучування та запам'ятовування нового матеріалу різними прийомами (групування, планування, розбиття на змістові одиниці, схематизація, структурування тощо);

• пильна увага учнів під час навчальної діяльності;

• багатогранність й детальність мовленнєвого описування певного зображення, яке учень побачив уперше;

• здатність до здійснення самоконтролю у отриманні результатів своєї діяльності, вміння зауважувати власні помилки та неточності в міркуваннях ровесників.

Для отримання високих результатів навчання перш за все учням необхідно мати добре розвинену пам'ять. Якби в пам'яті людини не зберігалось усе те, що нею було здобуто та пережито, то вона кожного разу починала б все спочатку, для неї все було б постійно новим, незнайомим та незвичним. Відомо з [4], що пам'ять школярів є не сталою, а повинна постійно і поступово розвиватися під час освітнього процесу, бо вона є необхідною передумовою для набуття дітьми потрібних знань, умінь і навичок, для нагромадження певного досвіду, для формування предметних компетентностей, загального розвитку особистості та розширення кругозору учнів.

Дитина, яка йде у школу, переважно прагне буквально запам'ятати зовні яскраві та емоційно вражаючі події, описи, розповіді. Але шкільне життя таке, що від початку вимагає від дітей довільного запам'ятовування матеріалу. Учні повинні запам'ятати режим дня, правила поведінки, домашнє завдання та вміти керуватися ними.

Порівняно з дошкільним віком у дітей молодшого шкільного віку значно зростає здатність запам'ятовувати відомості, зберігати їх у пам'яті та відтворювати потрібну інформацію. З кожним роком навчання дитини у початковій школі збільшується продуктивність та якість процесу запам'ятовування навчального матеріалу, підвищується швидкість та точність упізнавання та відтворення необхідних об'єктів з усіх збережених у її пам'яті.

З перших днів навчання у школі дитина зустрічається з необхідністю запам'ятати досить значний обсяг певної інформації. Цей процес можна перетворити на цікаву та захоплюючу діяльність. Надати допомогу дітям мають дорослі - вчитель, батьки, шкільний психолог. Запам'ятовування нової інформації має відбуватися без примусу, ніби саме собою, ненав'язливо, непомітно, але цікаво для дітей, тоді воно не буде важкою працею для учня.

Пам'ять є одним з психічних процесів людини, який тісно пов'язаний з усіма компонентами її загального розвитку, мисленнєвої діяльності. Процес здійснення розумового розвитку учнів початкових класів під час освітнього процесу має характерні індивідуальні відмінності, які виявляються шляхом удосконалення вчителем наявних природних загальних і спеціальних задатків, нахилів та здібностей дітей, а також дотриманням відповідного притаманного кожній дитині темпу, гнучкості та швидкості її розумових дій [5, С.30].

Головна мета кожного вчителя полягає в озброєнні учнів міцними знаннями, які нагромаджуються за обсягом з класу в клас. Щоб навчальна діяльність учнів давала позитивні результати, треба досягнути того, щоб обсяг необхідних знань не лише постійно поповнювався, але й міцно та надовго зберігався і був готовий за потреби до якісного відтворення учнями.

Невміння дитини міцно запам'ятовувати потрібну інформацію відбивається на результативності навчальних досягнень та впливає на ставлення дитини до навчання загалом. У цьому процесі визначальне місце посідає пам'ять. Адже якби дитина не запам'ятовувала все те, що відчула, почула, сприйняла, робила, переживала, її загальний розвиток був би неможливим. З психологічної точки зору, пам'ять є однією з важливих і основних властивостей нервової системи людини, яка виражається у можливості не лише здобувати, але й довгостроково зберігати та за потреби відтворювати потрібну інформацію. Під пам'яттю розуміють процес сприймання, запису, зберігання та відтворення слідів колишнього досвіду, який дає змогу дитині нагромаджувати певну інформацію.

Важливою та цінною є не лише сама істина, але і процес її пошуку та засвоєння дитиною, з усіма можливими спробами та уточненнями, подальше її усвідомлення та запам'ятовування. З часом у дітей формуються прийоми самостійної розумової діяльності [6], а це розвиває творчу думку школярів і привчає їх діяти та мислити самостійно з метою здобування нових математичних знань.

Пізнавальна самостійність може виявлятися у потребах та вмінні учнів мислити самостійно, бути здатним орієнтуватися у нових навчальних ситуаціях, самим побачити запитання, вміти зберігати, а за потреби швидко і правильно знаходити у пам'яті та відтворювати потрібну інформацію для розв'язання задач.

Самостійність думки кожного учня характеризується певною мірою критичності розуму, вмінням висловити свою ідею, не дивлячись на думки інших. А це можливе лише для дітей з хорошою пам'яттю. Для закріплення набутих знань запроваджуються різноманітні види творчих робіт. Під час виконання самостійної діяльності учні спроможні успішно виконувати завдання, які вимагають пошуку, розмірковування, розумових зусиль, відтворення потрібної інформації.

Реальні умови освітнього процесу у початковій школі дедалі більше потребують орієнтації учнів на свідоме засвоєння та запам'ятовування великого обсягу різноманітного навчального матеріалу, міцного зберігання його в пам'яті, швидкого та ефективного відтворення потрібної інформації для розв'язання навчальних практичних завдань. Досвід практики освітнього процесу свідчить про те, що за таких умов перевантаження школярів часто є наслідком здійснення їх нераціональної діяльності, а також інколи недостатнього рівня компетентностей вчителя про психологічні особливості пам'яті та шляхи її розвитку у дітей.

Та часом серед учнів молодшого шкільного віку трапляються діти з певними відхиленнями чи тимчасовим затриманням у розумовому розвитку. Під час виконання навчальних завдань їм доводиться долати певні труднощі, тому в процесі організації навчальної діяльності учнів вчитель має здійснювати індивідуальний підхід та забезпечувати особистісно орієнтоване навчання. Щоб учні могли краще вчитися, вчителеві потрібно подавати новий матеріал цікаво, доступно, більше часу відводити на первинне сприймання та повторення навчального матеріалу, сприяти належному формуванню усного й письмового мовлення учнів, підтримувати впевненість учнів у власних розумових силах.

Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку здатна нагромадити велику кількість уявлень, які відображають усе те, що дитина зауважує та бачить навколо себе, чує з вуст учителя, від оточення, ровесників, однокласників, старших дітей, батьків, про що дізнається з книг, телебачення, інтернету тощо. Діти легко та жадібно можуть засвоїти все нове, цікаве та яскраво виражене.

За певними ознаками розрізняють різні види пам'яті [7]:

• за переважанням форм психічної активності та об'єктами діяльності - моторна (рухова), емоційна, образна (зорова, слухова, чуттєва, нюхова, смакова) та словесно-логічна;

• за способом запам'ятовування - мимовільна та довільна;

• за тривалістю зберігання інформації - короткочасна та довгочасна.

При всій різноманітності рис хорошої пам'яті (повнота, точність, міцність запам'ятовування, об'єм запам'ятовування, пошук інформації, швидкість, жвавість відтворення) їх поєднання є виявом унікальності та неповторності складу пам'яті кожної дитини зокрема.

Порівняно недавно науковці визначили ще такі види пам'яті:

• оперативна пам'ять (пов'язана з широким процесом швидкої обробки великого обсягу певної інформації);

• логічна пам'ять (пов'язана з процесом засвоєння нових знань шляхом мисленнєвої діяльності з використанням логіки міркувань);

• змістова пам'ять (базується на засвоєнні нових знань на основі структурування змісту виучуваного матеріалу).

Діти мимовільно запам'ятовують цікавий навчальний матеріал, який подається в ігровій формі і є пов'язаним з наочними яскравими образами. У цьому активними є процеси пам'яті індивіда, тобто мнемічні процеси (грец. mnemonikon - мистецтво запам'ятовування) у всіх їх проявах. Учні можуть користуватися засвоєними знаннями лише завдяки тому, що вони зберігаються в пам'яті дітей та можуть бути поновлені в їх свідомості та відтворені тоді, коли це буде потрібно.

У дітей виробляється розрізнення самих мнемічних завдань (завдань для запам'ятовування). Одне із них передбачає буквальне запам'ятовування матеріалу, друге - лише переказ його своїми словами тощо. Продуктивність пам'яті молодших школярів залежить від розуміння дітьми характеру самих мнемічних завдань і від оволодіння відповідними прийомами, всіма засобами запам'ятовування та відтворення.

Науковці розрізняють основні мнемічні процеси, які мають своєрідні особливості та нерозривно пов'язані між собою:

• запам'ятовування (заучування);

• зберігання;

• відтворення;

• забування.

Щоб вийти на вищий рівень керування освітнім процесом, створити і використати досконалі педагогічні технології, треба мати й глибокі уявлення про процеси здобування, переробки, запам'ятовування, зберігання та відтворення інформації дитиною, які відбуваються в системі «засвоєння-забування».

З метою кращого запам'ятовування учнями навчальної інформації вчителю доцільно використовувати у роботі з дітьми такі основні прийоми запам'ятовування (мнемічні стратеги):

• повторення навчального матеріалу,

• виявлення аналогій у новій і вивченій навчальній інформації,

• виділення змістових опор нового матеріалу,

• розбиття навчальної інформації на змістові одиниці,

• схематизація та структурування тексту нового матеріалу,

• логічне групування нового матеріалу,

• складання плану,

• створення мислених образів,

• класифікація та систематизація програмового матеріалу тощо.

З усіма ними треба ознайомити учнів, але особливо важливо підвести дітей до того висновку, що кожна дитина має індивідуально обрати з цих прийомів особливо вдалі особисто для неї і користуватися переважно ними. Особливо часто вчителі використовують такі прийоми для розвитку пам'яті молодших школярів: прийом записування інформації, прийом багаторазового повторення, прийом змістового запам'ятовування тощо.

Закладені в змісті та методах навчання дидактичні можливості можуть бути успішно реалізовані у роботі з дітьми лише за умови правильного педагогічного керівництва з боку вчителя. Надзвичайно важливо, щоб вчитель не лише добре знав особливості та передумови психологічних процесів учнів, закономірності їхнього розвитку пам'яті в процесі навчання, але й правильно застосовував ці знання в освітньому процесі, використовував їх для отримання поставленої мети. Особливо важливим і продуктивним серед методів розвитку пам'яті учнів є ейдетика [8].

Під час проведення вчителем роботи з учнями щодо розвитку їх пам'яті, треба дотримуватись встановлених вимог та рекомендацій:

1. Обробка певної навчальної інформації, її запис і відтворення учнями суттєво полегшуються за умови свідомого вибору стимулів для концентрації уваги учнів саме на них.

2. Врахування логічних і емоційних реакцій дитини гарантує більш міцне запам'ятовування навчального матеріалу, а від якості того запису залежить правильність його відтворення.

3. Під час навчання треба працювати з довготривалою пам'яттю учнів, бо короткочасна пам'ять є більш поверхневою, неміцною. Щоб інформація не зникла з короткочасної пам'яті дитини уже за кілька секунд, треба постійно повторювати її. Довготривала пам'ять пов'язана зі складними розумовими діями, тому завжди підкріплюється пошуком значення навчального матеріалу, який треба запам'ятати.

4. Пам'ять є суб'єктивною, бо залежить від зовнішніх умов, тому піддається певним змінам, а згадки можуть змінюватися після кожного їх відтворення. Щоб тренувати учнів, які мають низьку якість пам'яті, треба використовувати спеціальні вправи.

Для досягнення суттєвих результатів у розвитку пам'яті учнів вчителеві доцільно використовувати різноманітний дидактичний матеріал - ігрові вправи на розвиток у дітей різних видів пам'яті, наприклад: «Запам'ятай числа або слова», «Хто більше», «Хто швидше», «Запам'ятай розміщення фігур», «Піктограма», «Назви відмінності», «Побач і скажи», «Повтори за мною» тощо. Для цього вчитель може широко використовувати мультимедійні засоби навчання, програмні продукти різного рівня та видів. Тому сучасний вчитель має ґрунтовно володіти ІТ-компетентностями [9] і бути готовим до проведення уроків з мультимедійною підтримкою.

У науково-педагогічній та навчально-методичній літературі відомими є кілька методик діагностування особливостей пам'яті учнів для визначення об'єму короткочасної зорової пам'яті; оцінки оперативної слухової пам'яті; загальної оцінки оперативної зорової пам'яті; діагностики опосередкованої пам'яті; характеристики динамічних особливостей процесу запам'ятовування.

Вчитель повинен ознайомитись з усіма методиками діагностування розвитку пам'яті і використовувати їх відповідно до вікових і індивідуальних особливостей дітей. Усі вони у комплексі застосування дають можливість визначити рівень і дати характеристику різних видів пам'яті дітей та процесу запам'ятовування. Рівень розвитку пам'яті оцінюють балами: 10 балів - дуже високо розвинена; 8-9 балів - високо розвинена; 4-7 балів - посередньо розвинена; 2-3 бали - низько розвинена; 0-1 бал - слабко розвинена.

Для визначення характеристики динамічних особливостей процесу запам'ятовування у дітей різного віку доцільно використовувати різні набори слів і цифр. Кількість спроб для цієї методики передбачається в межах шести і кожного разу встановлюється кількість правильно відтворених дитиною слів, за цими показниками будується вчителем крива заучування. За підсумками аналізу кривої заучування визначаються динамічність і продуктивність заучування.

До важливих наукових і практичних проблем вчительської праці належить широке коло питань розвитку навчально-пізнавальної активності й самостійності учнів у процесі навчання математики. У центрі уваги дидактики та психології навчання перебуває проблема формування математичної культури учнів початкової школи. Саме під час навчальної роботи учнів на уроках математики відбувається заучування нових математичних термінів та понять. Для цього широко використовують вправи з термінологічним спрямуванням [10, С. 65].

Значно зросло значення початкової освіти як підготовчої ланки до наступного навчання школярів. Це ще більше підносить важливість глибини і міцності тих знань, умінь і навичок, які формуються в початкових класах і є основою подальших успіхів дитини в навчанні. Також це вимагає від класоводів оптимального впливу на формування особистості учня, який у молодшому шкільному віці є найбільш сприйнятливим до розвитку мислення і пам'яті учнів.

інформація пам'ять психічний школяр

Висновки

Пам'ять є складним психічним процесом особистості, який вкрай потрібний для успішного здобування знань, умінь та навичок. Вчителі ефективно використовують різні форми та прийоми роботи щодо розвитку у дітей процесів пам'яті, способи та прийоми запам'ятовування, зберігання, відтворення потрібної інформації. Під час проведення цієї роботи треба враховувати індивідуальні та вікові особливості пам'яті кожної дитини.

Покращенню пам'яті учнів сприяє виконання завдань на спостереження, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, який треба запам'ятати, розв'язування завдань на порівняння та аналогію, на знаходження відмінностей, вивчення певних теоретичних положень, розповіді тощо. Учні повинні йти шляхом осмисленого запам'ятовування інформації навчального матеріалу, а не вдаватися до її механічного запам'ятовування чи банального зазубрювання. Важливо правильно оцінити і використовувати індивідуальні особливості пам'яті: динамічність і продуктивність заучування, швидкість і якість запам'ятовування, зберігання в пам'яті, відтворення і безпомилкове згадування, необхідність повторення інформації.

Література

1. Коновець С. Впровадження креативних освітніх технологій у практику початкової школи / С. Коновець // Початкова школа. - 2011. - № 7. - С. 29-30.

2. Василенко Н. Сучасні підходи до змісту і методики формування логічно-математичного мислення школярів / Н. Василенко // Початкова школа. - 2015. - № 9. - С. 24-27.

3. Листопад Н. Логічний складник математичної компетентності молодшого школяра: сутнісна характеристика та шляхи його формування / Н. Листопад // Початкова школа. -2013. - № 11. - С. 13-17.

4. Чутко Н. Розвиток пам'яті школярів / Н.Чутко. - К.: Освіта, 2006. - 96 с.

5. Овчаренко К. Як розвивати пам'ять, мислення і розумові сили дитини / К. Овчаренко // Початкова школа. - 2008. - № 8. - С. 29-32.

6. Білецька Л. Особливості самостійної діяльності молодших школярів у процесі вивчення математики / Л. Білецька, Н. Стасів // Педагогічні науки: реалії та перспективи. - 2023. - Серія 5. - Вип. 94. - С. 116-120.

7. Логачевська С. Використання різних типів пам'яті для розв'язання задач / С. Логачевська, Т. Логачевська // Початкова школа. - 2011. - № 10. - С. 19-22.

8. Цуркан Н. Ейдетика як метод розвитку пам'яті в учнів початкової школи / Н. Цуркан // Початкова школа. - 2016. - № 9. - С. 44-46.

9. Vasylykiv I., Kovalchuk V., Biletska L, Stasiv N., Vynnytska N., Vijchuk, T. Higher education's role in developing primary school teachers' IT competence // Information and educational environment. Revista Eduweb, 2023, Vol. 17(3). 81-92.

10. Ковальчук В., Білецька Л., Силюга Л., Стасів Н. Формування математичної культури учнів початкової школи шляхом використання вправ з термінологічним спрямуванням / В. Ковальчук, Л. Білецька, Л. Силюга, Н. Стасів // Фізико-математична освіта. - 2018. - Вип. 1(15). - С. 63-67.

References

1. Konovecj S. (2011). Vprovadzhenma kreatyvnykh osvitnikh tekhnologhii u praktyku pochatkovoi shkoly [Implementation of creative education technology in the practice of primary school]. Pochatkova shkola - Primary school, 7, 29-30 [in Ukrainian].

2. Vasylenko N. (2015). Suchasni pidkhody do zmistu i metodyky formuvannia lohichno-matematychnoho myslennia shkoliariv [Modern approaches to the content and methods of forming logical-mathematical thinking of schoolchildren]. Pochatkova shkola - Primary school, 9, 24-27 [in Ukrainian].

3. Lystopad N. (2009). Lohichnyi skladnyk matematychnoi kompetentnosti molodshoho shkoliara: sutnisna kharakterystyka ta shliakhy yoho formuvannia [The logical component of the mathematical competence of a junior high school student: essential characteristics and ways of its formation]. Pochatkova shkola - Primary school, 11, 13-17 [in Ukrainian].

4. Chutko N. (2006). Rozvytok pamiati shkoliariv [Development of memory of schoolchildren]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].

5. Ovcharenko K. (2008). Yak rozvyvaty pamiat, myslennia i rozumovi syly dytyny [How to develop a child's memory, thinking and mental powers]. Pochatkova shkola - Primary school, 8, 29-32 [in Ukrainian].

6. Biletska L., Stasiv N. (2023). Osoblyvosti samostiinoi diialnosti molodshykh shkoliariv u protsesi vyvchennia matematyky [Peculiarities of independent activity of younger schoolchildren in the process of studying mathematics]. Pedahohichni nauky: realii taperspektyvy - Pedagogical sciences: realities and prospects. ser. 5. issue 94. 116-120 [in Ukrainian].

7. Lohachevska S., Lohachevska T. (2011). Vykorystannia riznykh typiv pamiati dlia rozviazannia zadach [Using different types of memory to solve problems]. Pochatkova shkola - Primary school, 10, 19-22 [in Ukrainian].

8. Tsurkan N. (2016). Eidetyka yak metod rozvytku pamiati v uchniv pochatkovoi shkoly [Eidetic as a method of memory development in primary school students]. Pochatkova shkola - Primary school, 9, 44-46 [in Ukrainian].

9. Vasylykiv I., Kovalchuk V., Biletska L., Stasiv N., Vynnytska N., Vijchuk T. (2023). Higher education's role in developing primary school teachers' IT competence // Information and educational environment. Revista Eduweb, Vol. 17(3). 81-92.

10. Kovalchuk V., Biletska L., Syluha L., Stasiv N. (2018). Formuvannia matematychnoi kultury uchniv pochatkovoi shkoly shliakhom vykorystannia vprav z terminolohichnym spriamuvanniam [Formation of mathematical culture of elementary school students by using exercises with terminological direction]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education. issue 1(15), 63-67 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru