Формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Школя З.М.



Вступ

Сучасний етап розвитку суспільства вимагає вдосконалення змісту та засобів реалізації дошкільної та початкової освіти в Україні, а також пошуку нових засад для підвищення її якості.

Актуальність проблеми дослідження зумовлена сучасними трансформаціями в культурно-освітньому та суспільно-політичному житті України, пріоритетним напрямком яких є виховання національно-патріотичної особистості, яка глибоко шанує національно-культурні цінності українського народу, знає і розмовляє рідною мовою, усвідомлює свою національну приналежність. Загальновідомо, що чим раніше розпочнеться виховання національно-патріотичної особистості майбутнього громадянина України, тим ефективнішим буде формування його як особистості, яка виявляє високий рівень сформованості національної свідомості та патріотичних почуттів, бере активну участь у суспільно-політичному житті країни. дошкільний патріотичність самосвідомість освіта україна

Актуальною освітньою проблемою сьогодення, починаючи з дошкільного віку дитини, є необхідність виховання самодостатньої, відповідальної особистості, здатної усвідомлювати свою роль у житті держави, якій не байдужа доля країни, і в майбутньому бути готовим її захищати.

Ефективність дошкільного виховання багато в чому визначається взаєминами вихователів і батьків, оскільки сім'я є основним соціальним інститутом, відповідальним за навчання, виховання та розвиток дитини. Водночас сучасні батьки, не маючи достатніх знань про специфіку науково доцільного виховання, вікові та індивідуальні особливості дитини, і часто здійснюють процес виховання інтуїтивно та хаотично, у зв'язку з цим, необхідна свідома та відповідальна співпраця батьків та вихователів дошкільного освітнього закладу, яка дозволяє забезпечити наступність виховних впливів та створити сприятливі умови для реалізації єдиних вимог повноцінного навчання, виховання та розвитку дітей, включаючи національно-патріотичне виховання. З огляду на це актуальним є дослідження особливостей формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематику дослідження особливостей формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку досліджує значна кількість науковців.

Зокрема, у наукових працях О. Кононко, Н. Пихтіної, С. Матвієнко, А. Аніщука, Л. Бобро, О. Лісовець проаналізовано соціально-моральний розвиток і процес виховання дітей дошкільного віку; Т. Дуки, Т. Журавко, Л. Шкребтієнко, С. Тесленко проаналізовано громадянсько-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури; А. Терник досліджено національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку; С. Матвієнко відображено особливості забезпечення наступності у національно-патріотичному вихованні старших дошкільників і молодших школярів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на незначну кількість оригінальних та змістових праць зарубіжних і вітчизняних вчених з досліджуваної проблематики, слід визначити, що практично відсутні дослідження, присвячені аналізу особливостей формування національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

У зв'язку з цим, невирішені аспекти загальної проблематики статті вимагають подальшого дослідження та пошуку підходів для забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та з-за сучасних умов.

Метою дослідження є висвітлення особливостей формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Для досягнення мети визначено наступні завдання:

1) визначити теоретичну сутність поняття «національно-патріотичне виховання»;

2) визначити основні аспекти формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

3) проаналізувати основні організаційно-педагогічні умови ефективного національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

4) сформувати модель національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку та молодшого шкільного віку.

При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз та історичний метод.



Виклад основного матеріалу

Національно-атріотичне виховання в історії отримало визнання та теоретичні основи від видатних зарубіжних мислителів, таких як Я. Коменський, Й. Песталоцці та А. Дістервег.

Чеський педагог Я. Коменський вважав, що сутність національно-патріотичного виховання полягає у вихованні громадянина, у якого вищий пріоритет полягає у забезпеченні благополуччя своєї батьківщини. Він наголошував на значенні навчання рідною мовою, вихованні гуманності та прагнення до формування таких людей, які були б готові жертвувати собою заради свободи і незалежності своєї країни [1].

Швейцарський педагог Й. Песталоцці, вбачав національно-патріотичне виховання у розвитку моральних почуттів на базі чуттєвого споглядання та підкреслював важливість формування здатності дітей розпізнавати та створювати добро [1].

Німецький педагог А. Дістервег, ґрунтував своє розуміння національно-патріотичного виховання на принципах гуманізму та підкреслював важливість внутрішньої свободи, природовідповідності, виховання любові до всього людства та свого народу в родинному та освітньому середовищі.

Ці педагоги надавали великого значення формуванню патріотичних цінностей, гуманності, доброти та справедливості у виховному процесі та акцентували національну самосвідомість та любов до батьківщини як основні складові національно-патріотичного виховання [1].

Видатний філософ і педагог Г. Сковорода підкреслював важливість значення національно-патріотичного виховання, який неодноразово захищав ідеї народності, вчив народ як жити, працювати, виховувати дітей, наголошував, що «кожен повинен знати свій народ, а в народі пізнати себе».

Г. Сковорода розглядав патріотизм як складне і багатогранне почуття до Батьківщини, в якому органічно переплітається любов до рідної природи, рідної мови з усвідомленням патріотичного обов'язку перед своїм народом [2].

К. Ушинський у своїй педагогічній системі першочергове значення відводив національно-патріотичному вихованню, тому що почуття народності в людині найсильніше: «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами» [3].

Як вважає К. Ушинський, саме національно-патріотичне виховання формує і зміцнює в дитині народність, розвиває водночас її розум і самосвідомість, вносить світло в тайники народного характеру та здійснює сильний і благородний вплив на розвиток суспільства, його мови, літератури, законів та на всю історію [3].

О. Духнович зазначав, що формування системи національно-патріотичного виховання повинно базуватись на врахуванні історичних та національних традицій народу. У власних педагогічних поглядах він дійшов висновків, що освітньо-виховний процес у ЗДО повинен реалізуватися у національному дусі, а основними засобами імплементації завдань виховання почуття патріотизму є застосування виховного потенціалу рідної мови, літератури, історії, пісенного мистецтва.

Вагомий внесок у розробку теорії і практики національно-патріотичного виховання зробила С. Русова, яка аргументувала думку про важливість виховання у дітей з перших днів життя почуття патріотизму, любові до свого народу і Батьківщини. Розв'язання цієї проблеми педагог вбачала у формуванні процесу виховання патріотизму у дітей на базі багатовікового досвіду українського народу, його історичних, культурних і духовних надбань. С. Русова відзначала, що виховання дітей потрібно реалізовувати «на рідному ґрунті», оскільки тільки національне оточення спроможне сприяти вихованню високоморальної і патріотично налаштованої особистості.

В. Верховинець, який був палким патріотом своєї Батьківщини, у справі національно-патріотичного виховання у молодого покоління, велику роль надавав застосуванню дитячого музично-ігрового репертуару [4].

Педагогічні спостереження привели В. Верховинця до висновку стосовно того, що «діти дошкільного віку дуже сильно люблять народні ігри зі співами і танцями і охоче виконують народні рухи під пісню», тому для національно-патріотичного виховання та формування національної культури у підростаючого покоління засобами народного танцю В. Верховинець пристосував усі танцювальні рухи та їх комбінації для дитячого виконання [4].

Формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є важливим завданням, що пов'язано з тим, що в цьому віці діти активно формують свою особистість і світогляд.

Національно-патріотичне виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку забезпечує розвиток почуття гордості за свою країну, поваги до національних традицій, культури та історії.

Національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є інтегральною динамічною властивістю особистості, яка відображає почуття любові до Батьківщини, народу, країни, ціннісне ставлення до родини, усвідомлення національних символів, державних свят, традицій, історичних подій, видатних подій та людей Батьківщини, які через гуманістичні переживання дитини відображаються в її поведінці [5].

Вважаємо за необхідне навести основні трактування поняття «національно-патріотичного виховання», які відображені в таблиці 1.



Таблиця 1.

Основні трактування поняття «національно патріотичного виховання»

Автор	Сутність поняття
Т. Маланюк [6]	цілісна системна якість, що характеризується ступенем сформованості суспільно значущих патріотичних якостей, генетично зумовлених і соціально набутих у процесі життєдіяльності.
А. Левицька [7]	якість особистості, яка характеризується наявністю та ступенем сформованості патріотичних якостей, що відображають знання й усвідомлення традицій та застосування їх у повсякденному житті.
Ю. Зубцова [8]	результат засвоєння особистістю національних цінностей і культурних норм, який визначається ступенем: сформованості національної громадянської самосвідомості, патріотичних переконань і поведінки; усвідомлення особистістю своїх вчинків і дій на благо народу і держави та її готовністю до захисту Батьківщини.
І. Котенєва [9]	1) системна характеристика особистості, яка відображає наявність і ступінь сформованості відповідних якостей і звичок поведінки; 2) взаємопов'язаний процес накопичення патріотичних знань та уявлень, формування патріотичних почуттів, цінностей, переконань та реалізація набутих і емоційно пережитих знань у вчинках і поведінці.
В. Будак [10].	процес виховання духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, що відображають специфіку формування та розвитку українського суспільства і держави, національної самосвідомості, способу життя, світобачення та долі українців.
Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України [11].	комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів із формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості, вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Джерело: сформовано автором на основі джерела [6-11].

Отже, національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку визначається як комплексна та системна діяльність органів державної влади, сім'ї та закладів освіти, яка спрямована на формування у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку високої патріотичної свідомості. Національно-патріотичне виховання повинно враховувати сучасні суспільно-політичні та економічні реалії країни, передбачати стратегічний підхід та забезпечувати формування глибокого та рефлексивного патріотизму в масовій свідомості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Варто відзначити, що національно-патріотичне виховання не може бути обмежене лише моральними аспектами, оскільки сучасна освітня практика виявляє ряд протиріч, зокрема:

1. Сучасне молоде покоління українців відхиляє цінності минулого та устоїв попереднього суспільства, більш реалістично сприймаючи новий соціальний тип особистості - відповідальну за долю своєї країни, людину-патріота. Це ставить під сумнів дієвість традиційних методів виховання, застосовуваних у освітніх закладах.

2. Швидкі зміни у суспільно-економічних та інформаційних сферах «віддаляють» молоде покоління від традиційних цінностей та способу життя українців, які раніше були основою народознавчої роботи в освітніх закладах.

Необхідно усвідомлювати ці протиріччя та розвивати нові підходи до національно-патріотичного виховання, які б враховували сучасні реалії та потреби молодого покоління [12]. На нашу думку, для розвитку національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку доцільно використовувати наступні механізми виховання:

- виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в дусі національної ідеї та відданості Батьківщині, проникнення в її серце і свідомість почуття захисту Батьківщини, що є почесним і священним обов'язком громадянина;

- пробудження почуття гордості за національних героїв, які самовіддано боролися за незалежність і процвітання улюбленої Батьківщини, виховання бажання гідно ставитися до своїх.

У зв'язку з цим важливо визначити систему, принципи, методи, форми, напрями та порядок оцінювання ефективності виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у національно-патріотичному дусі [13]. В основі національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку лежать наступні взаємопов'язані структурні компоненти.

Перший - когнітивний компонент у структурі національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку характеризує уявлення дитини про любов до Батьківщини, народу, країни; знання патріотизму, національної символіки, державних свят, традицій, історичних подій, видатних людей Батьківщини, у відповідності до вікових особливостей дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. За когнітивним компонентом дитина проходить процес пізнання, обробки отриманої інформації в результаті навчання, виховання, спостереження та осмислення навколишнього світу. Наявність у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень, знань і суджень про свою країну запобігає хибним уявленням про патріотизм.

Другий - емоційно-ціннісний компонент визначає ціннісне ставлення дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку до Батьківщини, до людей, до країни; до сім'ї; до національних традицій, а також гордість дитини за досягнення своєї країни. Емоційно-ціннісний компонент є загальною життєвою установкою, яка формується в процесі становлення дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Доцільність цього компонента зумовлена тим, що ознайомлення з патріотизмом здійснює вплив не лише на пізнавальну сферу дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а й, проходить через її емоційне сприйняття, що забезпечує формуванню відповідних цінностей у неї.

Третій - поведінковий компонент характеризується особливістю дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку через дії та поведінку проявляти любов до Батьківщини, до людей, до країни, а саме: збереження та відтворення традицій, дотримання суспільно корисних правил у різних видах діяльності, зокрема, ігровій; участь у колективних патріотичних заходах. У поведінковому компоненті вміння та навички формуються через набуття дитиною досвіду, залучення її до різноманітної соціальної діяльності, міжособистісних стосунків [5]. У зв'язку з цим педагогіці завжди велике значення надавалося питанню ознайомлення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з громадським життям, оскільки залучення дітей до дійсності є найважливішим засобом національно-патріотичного виховання [14]. Основні аспекти формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку відображені на рисунку 1.

Рис. 1. Аспекти формування національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Джерело: сформовано автором на основі джерела [15; 16].



Ці аспекти можуть бути відображені в розробці спеціальних програм, уроків, ігор та заходів, спрямованих на формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Рис. 2. Організаційно-педагогічні умови ефективного національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Джерело: сформовано автором на основі [12; 17].

На рисунку 2. відображено основні організаційно-педагогічні умови ефективного національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Провідні фахівці відзначають, що важливою умовою ефективного національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є створення розвивального середовища, якому необхідно приділяти особливу увагу. Це середовище містить не тільки дидактичні ігри, наочні матеріали, атрибути для ігор, літературу відповідного змісту, а й передбачає процес комунікації вихователя з дітьми, надання відповідей на запитання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, пояснення незрозумілого тощо [12].

Вважаємо за необхідне охарактеризувати основні наукові підходи для формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у батьківсько-виховательській взаємодії:

1. Системний підхід є ключовим для ефективного національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, застосування якого, надає змогу, розглядати патріотичне виховання як комплексний процес, що включає в себе взаємодію диференційованих суб'єктів та враховує їхні взаємозв'язки та взаємовплив. Системний підхід надає змогу віднайти диференційовані варіанти взаємодії батьків та вихователів, вибрати найбільш результативний для патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Цей підхід сприяє забезпеченню гармонійної взаємодії між диференційованими учасниками виховного процесу та враховує їхні особливості.

2. Особистісно-орієнтований підхід передбачає підтримку та розвиток особистості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку щодо патріотичного виховання, який враховує індивідуальні особливості кожної дитини та протегує її зростання як громадянина шляхом засвоєння ціннісних ставлень та формування патріотичних знань.

3. Діяльнісний підхід акцентує увагу на використанні диференційованих прийомів та методів взаємодії вихователів та батьків у процесі патріотичного виховання, який скеровує роботу на здобуття дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку патріотичних знань та ціннісних ставлень з подальшим відтворенням їх у практичній діяльності.

4. Герменевтичний підхід надає можливість виховання патріотизму у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у нових соціокультурних умовах, який сприяє застосуванню ефективних методів та форм взаємодії з батьками та дітьми, що забезпечують формування національно-патріотичних цінностей.

Використання системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та герменевтичного підходів сприяє комплексному розвитку дитини та формуванню її патріотичної свідомості [18].

Вважаємо за необхідне сформувати модель національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, яка базується на комплексній системній діяльності органів державної влади, сім'ї та освітніх закладів для забезпечення виховання громадянської активності та відповідальності, ціннісного ставлення до українського народу, Батьківщини, держави та нації тощо.

Модель національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку та молодшого шкільного віку містить три етапи: інформаційно-смисловий, активно-творчий, оцінно-рефлексивний (див. рис. 3).

Результатом реалізації моделі є національно-патріотичне виховання дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, під яким розуміють сформовану в процесі національно-патріотичного виховання здатність свідомо відтворювати власну поведінку на основі засвоєних патріотичних цінностей (шанобливе ставлення до мови, бажання спілкуватися нею, шанобливе ставлення до державних і національних символів; готовність захищати Батьківщину; розуміти й адекватно вживати слова, що позначають національно-патріотичні цінності). Відзначимо, що нами виокремлено пропедевтичний етап, який не увійшов до розробленої моделі, оскільки цей етап скерований на підготовку вихователів старших груп до впровадження моделі національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.



Рис. 3. Модель національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку та молодшого шкільного віку Джерело: сформовано автором на основі [5; 19; 20].

На першому етапі моделі дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку необхідно ознайомлювати з творами української літератури патріотичного змісту, з яких вони дізнаватимуться про звичаї та обряди рідного краю, традиції, свята, героїв українського народу, державні та національні символи. На цьому етапі необхідно впроваджувати наступні методи та прийоми: читання та розповідання казок, оповідань, віршів патріотичного спрямування, бесіди за змістом («Моє улюблене свято», «Цінності моєї родини», «Калина як символ єдності», «Улюблені місця моєї родини» тощо), дидактичні ігри та вправи («Знайди слово», «Склади загадку», «Опиши звичай», «Знайди знаки до слова», «Що це за дія?» тощо), ігри-наслідування за змістом твору («Подорож у палісандр», «Про що співає соловейко?», «Сумна верба золотоголова», «Веселі чорнобривці» тощо). Рекомендуємо застосування наступної ігрової форми роботи з дітьми, де головними героями будуть ляльки хлопчика Гарбузика та дівчаток Волошечки і Калинки, які знайомитимуть дітей з традиціями, звичаями рідного краю, національною та державною символікою України тощо, а пропонуємо розробляти для дітей цікаві завдання (наприклад, знайти символи рослин на картці-ілюстрації, назвати та розфарбувати їх, придумати історію повернення Солов'я на батьківщину, створити колаж «Мій прапор» тощо).

Отже, провідною формою роботи на цьому етапі є заняття з художньої літератури та розвитку мовлення, у зв'язку з чим, впроваджується наступна педагогічна умова, як стимулювання мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку засобами художнього слова патріотичного змісту [21].

Вважаємо за необхідне ознайомлювати дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з початками народознавства, яке виховує у них моральні, патріотичні, естетичні, творчі задатки, такими засобами як народна казка, пісня, приказка, вишиванка, які несуть надзвичайну виховну силу, вироблену протягом багатьох поколінь. Цей підхід надає змогу з найменшого привчати дітей поважати, любити власний народ, Батьківщину, не тільки відчувати, а бути частиною рідного краю та держави, а також сприяти формуванню у них почуття відповідальності за майбутнє власної Батьківщини, виховання почуття психологічної стійкості та готовності до збереження народних надбань.

Опираючись на досвід організації народознавчої роботи з дошкільнятами, рекомендуємо: долучати дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку до вивчення державних (герб, прапор, гімн) та народних символів (калина, верба, віночок, рушник, вишиванка); проводити заняття, які присвячені історії та культурі України, де вихователі розповідатимуть про важливі історичні події, національних героїв, традиції, народну творчість тощо; проводити національні свята, урочистості та заходи, що присвячені важливим датам та подіям в історії країни (наприклад, День Незалежності, День Конституції, День Прапора) - це можуть бути концерти, тематичні вистави, виставки, спортивні змагання тощо, де діти можуть брати участь у підготовці та проведенні цих заходів, виступати з виставами, піснями та танцями і матимуть змогу відчути національний дух та гордість за свою країну; ознайомлювати дітей із найближчим оточенням; на тематичних виховних заходах використовувати українські народні казки, легенди та притчі, оскільки український фольклорний скарб доступний для сприйняття дошкільнят та містить в собі глибокий пізнавальний і виховний потенціал; розширювати уявлення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку про народні ремесла (вишивання, петриківський розпис, гончарство, хліборобство, вівчарство, бджільництво) [22]. Ці засоби допоможуть дітям старшого дошкільного та молодшого шкільного віку познайомитися з історією українського народу, його звичаями та традиціями.

У зв'язку з цим, вихователі повинні розробити спеціальні програми, які включають планування тематичних уроків, заходів та діяльностей, які скеровані на формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Програми повинні бути цілеспрямовані, забезпечувати послідовне вивчення матеріалу та враховувати особливості розвитку дітей у цьому віковому періоді.

Вихователі повинні забезпечити активне застосування національної символіки (прапору, гербу, гімну тощо) в освітньому процесі та урочистих подіях, де діти повинні мати змогу вивчати та розуміти значення цих символів, а також мати можливість брати участь у церемоніях підняття прапора, співанні гімну тощо.

Варто відзначити, що необхідно виховувати у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку такі риси особистості, як: гостинність, доброта, мудрість, працелюбність, почуття гумору, щедрість, щирість тощо, які відзначаються безумовними національними рисами характеру українців [19].

На другому етапі, діяльнісно-творчому, вважаємо за необхідне, поглибити знання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з історії, символіки, звичаїв, легенд рідного краю, розвитку вміння дитини висловлювати свої почуття, стримувати емоції, адекватно вживати слова народного походження, розвитку патріотичного змісту в мовленні, сформовані патріотичні почуття (шанування державних і національних святинь; пошана до мови, українських звичаїв; гордість за бойові та трудові подвиги рідного народу).

Провідною формою роботи на цьому етапі є інтегровані заняття та заняття з різних видів художньо-мовленнєвої діяльності (малювання, музика, художня література). На цьому етапі увага скерована, зокрема, на ситуації успіху (І. Бех, І. Єфімова, В. Ільїн, Л. Спірін та ін.), що дозволяло дітям старшого дошкільного та молодшого шкільного віку із задоволенням виконувати різноманітні завдання та вправи, активно брати участь у художніх виставках та інших творчих проєктах, що сприяють розвитку творчих навичок та підтримці патріотичного духу.

Серед методів і прийомів, які використовуються на цьому етапі є: творчі ігри, подорожі-презентації (до Мовної країни, Сорочинські майстри, Запорізька Січ), квест-подорож (Скарби рідного міста, «Бабусина хата»); словесне коментування власних малюнків, ігри-драматизації, дидактичні ігри, створення пластилінового мультфільму за змістом творів патріотичного спрямування; для реалізації цих методів та прийомів використовувалися такі технології як STREAM, ICT та ART.

Зазначимо, що інноваційні технології стали ефективною формою роботи для забезпечення результативного формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Так, за допомогою ІКТ діти разом із педагогом можуть створювати колажі, комікси, нові казки, віртуально подорожувати різними містами та музеями України, віртуально приїжджати в гості до відомих українських видатних осіб. Використання технології STREAM впливає на розвиток критичного мислення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, уміння спостерігати, формування діалогічного характеру спілкування тощо. Особливе місце в роботі з фольклорним матеріалом відводиться прислів'ям і приказкам, оскільки ці жанри фольклору впливають на формування національно-мовної самосвідомості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку і є основою національно-патріотичного виховання майбутніх громадян Української держави.

Отже, рекомендуємо застосовувати наступні методичні картки вихователями у відповідності до теми заняття (наприклад, до теми «Моя Батьківщина»: прислів'я «Не бувши на чужині, не оціниш по-справжньому рідної землі», «Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме», «Людина без Вітчизни, як соловей без пісні», вислови «Кожен любить свій край», «Кожна пташка знає своє гніздо», «Кінь швидше біжить, якщо це дорога додому», «Рідна земля, як скриня із золотом»). Отже, на другому етапі реалізували таку педагогічну умову, як «інтеграція різних видів художньо- мовленнєвої діяльності (зображувально-мовленнєвої, музично-мовленнєвої, літературно-мовної, театрально-мовленнєвої) у вихованні національно-патріотичної особистості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку».

На третьому, оцінно-рефлексивному етапі моделі пропонуємо спеціально сформувати реальні життєві ситуації, в яких дитина виявляла б активну участь, повагу до символів і звичаїв рідної землі та проявляла здатність дотримуватись патріотичних норм. На цьому етапі необхідно реалізовувати такі методи та прийоми як: моделювання проблемних ситуацій («ситуації вибору, ситуації оцінювання, ситуації контролю, конкурс на кращого знавця української народної пісні, ток-шоу «Топ-5 найкращих українських дитячих пісень», «Топ-5 улюблених українських свят»).

Рекомендуємо вихователям планувати процес використання художніх творів в різних видах художньо-мовленнєвої діяльності для забезпечення результативного національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Наприклад, із теми «Моя Батьківщина»: відразу після вірша «Україна» Володимира Сосюри рекомендуємо дітям виконували в музично-мовленнєвій діяльності артикуляційну вправу «Соловейчик»; в образотворчій діяльності - малювати рідний край та представляти свої проєкти за власними малюнками, створювати колажі Палісандр та описувати їх; в літературно-мовленнєвій діяльності - придумувати власні історії про майбутнє України, про сивого Солов'я та жовтогарячу Іволгу; в театрально-мовленнєвій діяльності - виконувати зорово-мовленнєві замальовки, за авторською казкою «Летюче дерево» Юрія Ярмиша, квест «Пам'ятки рідного міста» [21].

Також, вихователі можуть розробити програму, яка включатиме роботу з волонтерськими проектами, благодійними акціями та громадськими ініціативами, які сприяють розвитку громадянської свідомості, де діти можуть долучатися до заходів, які скеровані на підтримку потребуючих, охорону довкілля та збереження культурної спадщини; яка передбачатиме організацію екскурсій до історичних місць, музеїв, пам'ятників, архітектурних об'єктів, де діти матимуть змогу побачити на практиці те, що вони вивчали у групі, та задавати питання експертам. Ці програми забезпечуватимуть психологічний та інтелектуальний розвиток дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Варто відзначити те, що підґрунтям для національно- патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є не лише моральне, але й правове та політичне виховання, які впроваджуються у процес проведення спеціальних навчальних занять і форм позакласної роботи, для забезпечення формуванню соціальної та комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку [23].

Рис. 4. Принципи національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Джерело: сформовано автором на основі [24].

На рисунку 4. відображено основні принципи, які допомагають створити систему національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, які враховують природу особистості, культурні особливості, її індивідуальність і сприяють формуванню громадянської особистості.

Всі принципи скеровані на формування систематичного та послідовного виховання, яке розвиває особистість, формує патріотичність, самостійність, толерантність та громадянську свідомість у дітей та молоді.

Науковці наголошують на необхідності забезпечення наступності у національно-патріотичному вихованні між освітніми ланками, у тому числі - через формування готовності вихователів до проведення ефективної патріотично-виховної роботи. У зв'язку з цим вважаємо, що впровадження наступності в національно-патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку імовірне за виконання наступних умов [25]:

1. Цілеспрямованій, безперервній, послідовній взаємодії освітніх закладів всіх рівнів.

2. Діалектичному взаємозв'язку цілей, завдань, змісту, форм, методів, послідовних етапів розвитку національно-патріотичних якостей дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, де кожен наступний етап опирається на попередній і формує перспективу для розвитку патріотизму в подальшому.

Специфіка дієвості наступності в освітніх закладах спричинена єдністю загального і специфічного, де до першого можна віднести те, що цей процес організовується, виходячи з мети та завдань національно-патріотичного виховання, які визначені на загально держаному рівні, а до другого можна віднести те, що діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку належать до різних вікових груп та мають індивідуальні перспективи розвитку [25].

Цей принцип наступності відзначається тим, що виховання повинно бути організоване таким способом, щоб передбачати послідовне врахування досягнень, навичок та знань, які одержані на попередніх стадіях виховання. Тобто це означає, що виховання повинно бути сплановане таким чином, щоб кожен новий етап доповнював і розширював попередні досягнення та давав змогу розвиватися далі.

Принцип наступності є важливим для забезпечення неперервності виховання, забезпечення перехідних етапів між різними ступенями освіти та розвитку особистості, що допомагає сформувати стійкі та послідовні основи для подальшого розвитку та формування особистості.

Застосовуючи принцип наступності в патріотичному вихованні, вихователі планують та організовують виховні заходи та програми таким чином, щоб вони відповідали віковим та розвивальним потребам дітей, а також були сформовані на базі попередніх досягнень та знань. Наступні етапи національно-патріотичного виховання розширюють та поглиблюють те, що було вивчено раніше, враховуючи здібності та розуміння дітей.

Принцип наступності виховання є важливим для планування та реалізації систематичного та послідовного національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, що сприяє розвитку цілісної та гармонійної особистості з глибоким розумінням патріотичних цінностей та громадянської свідомості [26].

У контексті впровадження принципу наступності у національно-патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку на основі аналізу праць провідних фахівців з цієї наукової проблеми, необхідно виокремити ряд особливостей, які, на нашу думку, здійснюють вплив на результативність цього процесу:

1) застосування особистісно-орієнтованого та індивідуального підходу до кожної дитини / кожного учня;

2) суттєве значення стосовно цього визначає спільна діяльність і спілкування усіх суб'єктів національно-патріотично-виховного процесу як на кожній із освітніх ланок, так і у взаємодії освітніх закладів;

3) збереження усього позитивного, що було здобуто у національно-патріотичному вихованні на попередньому етапі та опора на нього на наступному рівні освіті;

4) заходи, які реалізуються, зобов'язані мати комплексний і системний характер задля синергетичного впливу на розвиток дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

5) наступність у патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку забезпечується цілеспрямованістю, послідовністю та безперервністю педагогічної діяльності;

6) обов'язковою умовою є проведення моніторингу якості процесу виховання патріотизму в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку на кожному етапі його реалізації та внесення необхідних корективів [24].

З-за сучасних умов реалізація завдання наступності у вихованні патріотичних цінностей у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку ускладнюється рядом факторів. До цих факторів відносяться:

- громадянська позиція вихователя, який безпосередньо керує освітньою діяльністю дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку та стимулює їх пізнання про нашу країну, тому велике значення має вплив вихователя на формування патріотичних почуттів;

- роль сім'ї у патріотичному вихованні громадянина-патріота України, оскільки сім'я є першим вихователем дитини дошкільного віку і її сприйняття Батьківщини починається саме з родини, то ЗДО повинні залучати батьків до активної участі в освітньому процесі та організації патріотичних заходів та проведення виховних заходів патріотичного спрямування, оскільки батьки мають власним прикладом впливати на формування в дитини патріотичних почуттів;

- формальний підхід до розуміння і впровадження змісту патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Наприклад, створення музеїв українського мистецтва може бути недостатньо ефективним, якщо не залучати дітей дошкільного та молодшого шкільного віку до поповнення експонатів та не мотивувати їх до відвідування. Потрібно акцентувати увагу на якісних аспектах патріотичного виховання, таких як любов до рідної землі, гордість за приналежність до українського народу, формування національної свідомості та гідності [25];

- зміщення акцентів в педагогічному процесі з ігрової, предметної, дослідницької, комунікативної та інших специфічно дитячих видів діяльності на навчання може привести до недостатньої уваги саме вихованню патріотичних почуттів в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

- нерозробленість теоретико-методичних основ процесу виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у період переходу від дошкільної до початкової шкільної освіти та неузгодженість цілей цих етапів освіти.

Урахування цих факторів є необхідним для ефективного вирішення проблем наступності у вихованні патріотичних цінностей у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Принцип наступності у патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку передбачає системний підхід, який враховує їх вікові можливості.

Один із прикладів реалізації цього принципу можна знайти у державній програмі національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку під назвою "Україна - моя Батьківщина", де в програмі визначається правильне вікове узгодження, на якому активно формуються патріотичні почуття у дітей.

Наприклад, на етапі віком 3-4 роки у дітей починає формуватися ставлення до національної символіки, а в 5 років зростає їх емоційна чутливість і зацікавленість до розповідей про звичаї і традиції рідного краю, що підвищує бажання наслідувати їх, у зв'язку з чим активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

У шестирічному віці діти набувають можливостей для засвоєння знань, що виходять за межі їхнього досвіду, і це створює умови для формування любові до рідного краю, культурного спадку свого народу та інших патріотичних цінностей, духовно-моральних взаємин, почуття власної гідності тощо [25].

Зазначені новоутворення є основою формування патріотичних почуттів особистості у початковій школі, оскільки у молодшому шкільному віці відбувається зміна основних новоутворень, то на цьому етапі набувають важливого значення усвідомленість дій, формування відповідної поведінки, самооцінки і сприяння розвитку самостійності мислення. Патріотичне виховання відбувається в освітній діяльності, спілкуванні з іншими та самостійній трудовій діяльності.

Важливо розуміти, що процес патріотичного виховання розпочинається вже з першого року навчання дитини у школі, засновуючись на моральнодуховному фундаменті, який вона отримала в дошкільному віці та в процесі родинного виховання [26].

Патріотичне виховання має пронизувати всі аспекти освітнього процесу, поєднуючи національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, правове, фізичне та трудове виховання, яке також повинно базуватися на національній історії, громадянських правах та обов'язках, відповідальності за майбутнє і добробут нашої країни.

Ефективність наступності у патріотичному вихованні на індивідуально-особистісному рівні в групі ЗДО передбачає встановлення рівня патріотичних почуттів кожної дитини та групи загалом. Залежно від цього встановлюються конкретні цілі, а також вибір відповідних методів і форм організації освітнього процесу [27].

Критеріями і показниками сформованості національно-патріотичної вихованості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку визначено диференційовані рівні, які відображені в таблиці 2 [28].



Таблиця 2.

Критерії та рівні сформованості національно- патріотичної вихованості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Рівень	Опис	Критерії	Опис
Високий рівень	1. Відзначається повнотою знань й уявлень дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку про патріотизм та його прояви. 2. Дитина без складнощів може назвати видатних людей Батьківщини (письменників, художників, композиторів, спортсменів тощо), певні історичні події, доступні дітям старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. 3. Дитина має уявлення про національну символіку, державні свята; народні й сімейні традиції. 4. Дитина має повні усвідомлені знання про свої права та обов'язки, цінує історію своєї сім'ї, пишається досягненнями країни та позитивно відноситься до народних і сімейних традицій, державної мови. 5. Дитина проявляє почуття любові до Батьківщини, до сім'ї, активно приймає участь у державних святах, охоче втілює патріотичні почуття через відтворення культурних національних надбань (читання віршів, малювання символів, спів патріотичних пісень), завжди дотримується суспільно корисних правил у диференційованих видах діяльності.	когнітивний	1. Дитина має уявлення про малу і велику Батьківщину та усвідомлює свою причетність до неї; 2. Дитина обізнана з державними символами України, народними традиціями, звичаями та обрядами, символікою, оберегами, святами українського народу та розуміє їх зміст і володіє українською мовою та використовує слова національно-патріотичної спрямованості. 3. Дитина розуміє зміст літературних творів та уміє аналізувати вчинки їхніх героїв. 4. Дитина обізнана з композиторами, художниками, із творчістю українських письменників, їхніми національно-патріотичними творами.



Середній рівень	Відзначається недостатньою повнотою знань й уявлень дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку про патріотизм та його прояви. Дитина має неповні уявлення про національну символіку, державні свята; народні й сімейні традиції. Дитина може назвати декілька видатних постатей України, і може робити похибки в історичних подіях. Має достатні, але не усвідомлені знання про свої права та обов'язки. Загалом вона проявляє почуття любові до Батьківщини, до сім'ї, а також до традицій своєї сім'ї, свого народу, досягнень країни, хоча не завжди бажає розмовляти державною мовою. Дитина старшого дошкільного віку цього рівня не завжди охоче бере участь у державних святах; не достатньо активно втілює патріотичні почуття через відтворення культурних надбань народу України (читання віршів, малювання символів, спів патріотичних пісень), не дотримується суспільно корисних правил у різних видах діяльності.	Емоційно-ціннісний (Емоційно-почуттєвий)	Дитина виявляє активний інтерес до вивчення історії, традицій та культури України, та насамперед прагне оволодіти рідною мовою. Дитина проявляє любов до сім'ї та родини, гордість за трудові і бойові заслуги старшого покоління, зокрема рідного краю. Дитина вшановує культурну спадщину українського народу та проявляє емоційний відгук на ознайомлення із творами художньої літератури. Дитина вміє співвідносити вчинки героїв із їхніми патріотичними та моральними якостями, а також може виявляти національно-патріотичні почуття y реальних ситуаціях.
Низький рівень	Відзначається неповнотою знань й уявлень дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку про патріотизм та його прояви, обмеженістю знань стосовно державних та народних символів. Дитина старшого дошкільного та молодшого шкільного віку не виявляє зацікавленості у державних святах, не має бажання втілювати патріотичні почуття у відтворенні культурних надбань народу України (читання віршів, малювання символів, спів патріотичних пісень), не розуміє важливості дотримання суспільно корисних правил у різних видах діяльності. Дитина не може згадати прізвища видатних людей Батьківщини, помиляється в певних історичних подіях, не бажає розмовляти державною мовою, а також має не достатні й не усвідомлені знання про свої права та обов'язки.	Поведінковий (Рефлексивно-діяльнісний)	Діти виявляють бажання наслідувати позитивну поведінку літературних героїв у власній життєдіяльності. Діти турбуються про членів сім'ї та представників живого світу, допомагають дорослим. Дитина бере участь у підготовці і проведенні свят, обрядів, виконанні репертуару української музики для дітей. Дитина вміє оцінювати патріотичні вчинки дітей у реальних ситуаціях та усвідомлює свою належність до українського народу.

Джерело: сформовано автором на основі [12; 28; 29].



Ця система критеріїв сформованості національно-патріотичної вихованості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку також ураховує загальні вікові особливості дитини: наявність обмеженого емоційного та життєвого досвіду дитини; домінування емоційного компонента у структурі почуттів дитини; активний процес розвитку психічних явищ дитини та формування «Я-концепції». Набуття дитиною старшого дошкільного та молодшого шкільного віку основ патріотизму як однієї із провідних цінностей здійснюється під впливом навколишнього середовища та цілеспрямованого виховання. Основні засади реалізації національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку конкретизовано у кількох законодавчих і нормативно-правових документах [12].

Нормативно-правовим підґрунтям для патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у взаємодії вихователів закладів дошкільної освіти з батьками втілена у багатьох державних документах, а саме: Законах України «Про освіту» (2017 р.), «Про дошкільну освіту» (2001 р.), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013 р.), Стратегії національно-патріотичного виховання до 2025 р. (2020 р.), Концепції національно-патріотичного виховання (2019 р.), Базовому компоненті дошкільної освіти (2012 р.), наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (2014 р.), указі Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» (2015 р.), листах Міністерства освіти і науки України «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році» (2022 р.), «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання» (2014 р.).

У Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України акцентовано на необхідності нових підходів і шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості, її національно-усвідомленого ставлення до рідного народу, незалежно від національності та регіону проживання, збереженні надбань національної і світової культури, пріоритеті суспільно-державницьких цінностей.

До основних шляхів реалізації національно-патріотичного виховання в системі освіти України належить: процес удосконалення законодавства та нормативно-правової бази патріотичного виховання; формування порядку державного фінансування заходів, які скеровані вид національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; розроблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку та молоді, шляхом включення цієї проблематики до дослідницьких програм та планів наукових установ і закладів освіти; розробка комплексних програм громадянсько-патріотичного, військово-патріотичного, духовно-морального виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку [11].

Отже, на основі проведеного дослідження можемо відзначити, що процес цілеспрямованого виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку основ патріотизму необхідно розпочинати з дошкільного віку, оскільки у цьому віці можна успішно розвинути патріотичні почуття, розвитку переживань та любові у дітей до рідного дому, краю, країни, радості від зустрічі з рідною природою, захоплення народною творчістю [12]. Таким чином, виховання основ патріотизму у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є важливим структурним компонентом їхнього соціально-морального розвитку, що сприяє формуванню особистості та її громадянських почуттів, а в подальшому сприяє розвитку патріотичних переконань та громадянської позиції.



Висновки та перспективи подальших досліджень

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що дослідження особливостей формування національно-патріотичного виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку набуває все більшої актуальності з-за сучасних умов.

Встановлено, що результатом національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку є її національно-патріотична вихованість, яку визначаємо як інтегративну властивість, яка характеризується наявністю та рівнем сформованості патріотичних знань, почуттів, якостей, достатнім запасом слів національно-патріотичного змісту, що є вираженням національної свідомості особистості.

...