Культурологічний компонент у практиці викладання української мови іноземним студентам медичних факультетів (на прикладі пісенного матеріалу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурологічний компонент у практиці викладання української мови іноземним студентам медичних факультетів (на прикладі пісенного матеріалу)

Кравченко Ю.В., Запорізький державний медичний університет, Гнатенко С.А., Запорізький державний медичний університет, Огіренко Л.П., Запорізький державний медичний університет)

Вступ

викладання української мови

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» [1] зобов'язує студентів-іноземців, здобувачів вищої освіти в Україні, вивчати українську мову. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти основна мета навчання іноземної мови (а для студентів-іноземних громадян у Запорізькому державному медичному університеті такою є українська мова) - це розвиток у студентів уміння використовувати іноземну мову як інструмент міжкультурного спілкування в будь-яких сферах життєдіяльності.

Щорічне збільшення кількості іноземних студентів, які здобувають вищу медичну освіту в нашій країні, потребує постійного удосконалення і збагачення методики викладання української мови як іноземної. Основне завдання відповідного практичного курсу - навчити вільно володіти українською, розвивати вміння застосовувати лінгвостилістичні засоби у процесі живого спілкування. Як засвідчує практика, для більш ефективного опанування будь- якою мовою процес теоретичного засвоєння знань варто доповнювати й певними виховними заходами, які дуже органічно можна застосувати на уроці. Так, після вивчення нової граматики та виконання низки завдань на її закріплення, викладач робить паузу для відпочинку студентів, використовуючи цей час для інформації про значення окремих пісень, рідше поезії. Існує думка, що саме пісні вдало репрезентують культуру української мови.

Актуальність роботи полягає у пошуках нових методів та прийомів використання міжкультурної комунікації (на прикладі пісенного матеріалу) в методиці викладання української мови як іноземної медичних факультетів (з англійською та українською мовами навчання).

Об'єктом аналізу є використання пісенного матеріалу у процесі навчання української мови іноземних студентів- медиків.

Мета статті - дослідити можливості використання пісенного матеріалу в процесі викладання української мови як іноземної студентам медичних спеціальностей із застосуванням інтерактивних технологій; визначити систему методичних прийомів і матеріалів, спрямованих на ознайомлення з українською культурою та традиціями народу на прикладі народної пісні; з'ясувати шляхи реалізації комунікативного підходу у процесі формування мовленнєвої компетенції.

Виклад основного матеріалу

Культурологічний аспект - один із кількох аспектів міжкультурної комунікації, визначених відомим сучасним українським мовознавцем В. Манакіним [2, С. 10]. Проблеми міжкультурної комунікації досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними лінгвістами (Н. Алієва, М. Баретт, Л. Кузнецова, А. Полупан, О. Константинова, С. Гогильчина, Є. Верещагіна, В. Костомарова, В. Фурманова, Г. Томахіна, Є. Пассова, І. Біма та ін.). Міжкультурна комунікація розглядається ними

як необхідна умова успішної інтеграції в політичний соціум, що дозволяє ефективно брати участь у процесі міжетнічної комунікації в реаліях глобалізованого світу.

Культурологічне спрямування мають відповідні навчально-методичні розробки викладачів кафедри мовної підготовки. На заняттях використовується матеріал народознавчого, культурологічного плану: «Українська вишивка», «Українське вбрання та побут», «Хортиця - серце України», «Запоріжжя - козацький край».

Т. Лещенко, І. Єамойленко, В. Юфименко підкреслюють, що «використання народної творчості стимулює мотивацію засвоєння української мови як іноземної і сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу завдяки дії механізмів мимовільного запам'ятовування» [3, С.259]. Такий матеріал краще й легше сприймається, оскільки він ненав'язливий, цікавий, емоційно-зворушливий. Залучати український пісенний матеріал лише в навчальному процесі, але й на виховних заходах, широко запроваджуваних кафедрою мовної підготовки (тематичні тижні до Дня української писемності, Дня матері, Дня вишиванки, святкування Різдва, Міжнародного дня рідної мови тощо). На таких заходах лунає українська пісня, що впливає на емоційний і психологічний стан присутніх, покращує мовленнєву комунікацію й об'єднує діалог культур.

Слушною є думка про те, що «упровадження пісень у навчальний процес має багато позитивних ознак, серед яких: 1. вироблення мовних навичок: орфоепічних, лексичних, граматичних; 2. активізація видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, слухання; 3. розширення культурної пам'яті студентів-іноземців; 4. вироблення естетичних смаків. Використовувати пісенний текст на початку заняття - для зацікавлення аудиторії, створення позитивного фону заняття (одягнути студентів в українське

вбрання: чоловічі й жіночі вишиванки); всередині заняття - пояснити новий матеріал (терміни, значення слів, різницю одягу), у кінці - закріпити вивчений матеріал» [там само, С.261].

Як здійснювати добір пісень? Пісенний матеріал повинен бути лексично і граматично доступним, лаконічним і простим. Текст і подальші завдання до нього слід подавати після відповідних тем, вивчених на занятті. Деякі дослідники віддають перевагу сучасним пісням, тому що вони є загальнодоступними та зрозумілими студентській аудиторії. У нашій практиці ширше використовуються старі пісні, здатні більшою мірою відтворити національний колорит. У будь-якому разі методичний супровід повинен бути доцільним та вправним.

Іноземні реципієнти умовно поділяються на дві категорії: до першої належать студенти, які вступають на підготовче відділення і отримують базові знання з української мови протягом 3-9 місяців (у нашому виші це - Центр підготовки іноземних громадян); до другої - ті, хто починає вивчати предмет «Українська мова» на 1-му курсі «з нуля». Для обох категорій важливим є використання мови- посередника (англійської чи французької), за допомогою якої викладач може пояснити іноземним студентам особливості лінгвістичних явищ та процесів.

На початковому етапі навчання (підготовчий етап або 1-й курс) викладач для розвитку основ спілкування обов'язково повинен включати до заняття такі види робіт, як діалог, рольові, моделюючі ігри, заняття з мовного етикету. Усі ці види діяльності вчать іноземних студентів міжкультурному спілкуванню, допомагають подолати мовні бар'єри. Досвідчений педагог повинен уміти налагодити контакт з групою та з кожним студентом окремо.

Т. Олійник вважає, що введення елементів культури в процес викладання іноземної мови є необхідною потребою

сьогодення, оскільки усвідомлення та відокремлення ознак відмінностей різних культур, толерантне ставлення до цих відмінностей стимулює лінгвістичний, когнітивний та соціальний розвиток студентів [4, С.29].

На думку А. Постригань, мова - дзеркало культури, адже в мові відображено навколишній світ, національний характер, менталітет, традиції, систему цінностей; мова - скарбниця культури, бо вона зберігає культурні надбання в лексиці, граматиці, фразеології, закарбовує їх у фольклорі, художній та науковій літературі [5, С.112].

Пісня є одним із видів художньої літератури. Кожен пісенний текст має не тільки унікальне змістове наповнення, але й особливості лексичного характеру. Фразеологізми надають мові більшої образності, а сам текст роблять стилістично багатим та цікавим.

Методика викладання української мови для іноземних студентів-медиків різноманітна та багатогранна. Одна з таких граней - використання української пісні. Термін «пісенний матеріал» використовує дослідниця Г. Кокоріна. Вона небезпідставно вважає, що стосовно процесу навчання іноземної мови більш коректно говорити не про пісні, а про пісенні матеріали [6], адже для вивчення пісні спершу використовується власне текст, а вже потім - текст і музика.

Використання пісенного матеріалу на заняттях з української мови як іноземної - це не «нова методика» у вивченні мов, але насамперед інструмент, за допомогою якого викладач може зробити ефективним та якісним процес навчання [5, С. 165]. Пісня - це допоміжний матеріал до підручника й робочого зошита, вона може використовуватися як на заняттях, так й після них, тобто під час проведення виховних заходів. Саме позааудиторна діяльність може бути більш різноманітною, природною і не обмеженою в часі.

Пісенний матеріал дає можливість легше та якісніше засвоїти вимову українських звуків (особливо це стосується тих студентів, які вивчають українську мову на основному етапі. Мелодія полегшує іноземній молоді завдання правильного звукоутворення й артикуляції, адже висловлювати свої думки за допомогою готових фраз і словосполучень легше, ніж за допомогою використання окремих слів. Маркером різного сприйняття, засвоєння та відтворення звуків і фраз української мови може бути залежність від країни/регіону проживання іноземних студентів. Українська пісня, милозвучна й яскрава за змістом, допомагає їм засвоїти наголос, інтонацію розмовної та літературної мови, удосконалює навички говоріння й аудіювання.

Тім Мерфі у праці «Music & songs» наголошує на тому, що викладач у процесі навчання мови може робити з піснями все те саме, що і з текстами [7]: закріплювати навички правильної вимови, аудіювання тексту, робити переклад тексту пісні рідною мовою студентів (арабською, французькою, англійською). Можна використовувати тексти пісень у процесі вивчення граматики, супроводжуючи їх відповідними завданнями: визначення частин мови, числа іменників і прикметників, правильне вживання об'єктів (відмінків), заповнення пропусків у тексті або закінчення речення (після детального ознайомлення з цим текстом); лексики: знайомство із власне українськими словами; знайомити іноземних студентів-медиків з багатими традиціями і культурою українського народу. Як свідчить досвід, студенти позитивно сприймають такі заняття.

Музика, зазначав В. Леві, - це «найсильніший психологічний стимул, здатний проникати в приховані глибини свідомості, вона при всій своїй абстрактності завжди містить ту чуттєву безпосередність» [8, С. 37].

Розглянемо на прикладах із власного досвіду способи використання пісенного матеріалу, який має виразне культурологічне спрямування.

У Запорізькому державному медичному університеті щороку відзначається Свято вишиванки. Це демонстрація одягу і перегляд відео про вишиванку (різні регіони - різні кольори і різні візерунки), виконання пісень та декламування віршів студентами. Маючи пізнавальне й виховне значення такий та аналогічні заходи переслідують і навчальну мету, оскільки тему «Звичаї і традиції українського народу» визначено серед інших для монологу на державному екзамені з дисципліни «Українська мова як іноземна» для студентів спеціальності «Фармація, промислова фармація» з українською формою навчання.

Пісня «Два кольори» дозволить дати пояснення культурного фону лексеми «вишиванка», з'ясувати, де і коли одягають вишиванку в Україні. Викладачі пояснюють традиції вишивання, демонструють кольорову гаму й особливості орнаменту вишиванок з різних місцевостей України.

Використання пісенного матеріалу було апробовано на заняттях у двох групах студентів.

Перша група - марокканські студенти (спеціальність «Фармація, промислова фармація»). Мова навчання - українська. Більшість із них опановувала українську мову на підготовчому відділенні. Під час вивчення теми «Звичаї та традиції українського народу» (2-й курс) викладач розповідає про вишиванку, потім студенти читають текст про історію вишиванки. Далі - перегляд відеопрезентації для ознайомлення з новою лексикою: «вишиванка», «традиція», «оберіг», «доля», «козак», «візерунок». Це - перший етап заняття.

Другий етап - викладач роздає студентам текст пісні «Два кольори». Читають уголос студенти з хорошою дикцією та вимовою. Приспів перший раз промовляється одним студентом, а вдруге і втретє - колективно, що є своєрідним орфоепічним тренінгом. Після цього - ознайомлення зі специфічними українськими словами, фразами, реченнями (викладач пише їх на дошці, читає, пояснює).

Наступний, третій, етап - бесіда за змістом пісні.

1. Про кого йдеться в пісенному тексті: про юнака чи малого хлопця?

2. Куди збирався йти хлопчик?

3. Хто вишив сорочку маленькому синові?

4. Якими нитками мати вишила сорочку?

5. Що сказано про червоний колір? А про чорний?

6. Як ви розумієте фразу «Мені війнула в очі сивина»?

7. Що символізує «горточок старого полотна»?

8. Про що ця пісня?

Четвертий етап - фонетичний: відеозапис пісні «Два кольори». Перед прослуховуванням викладач зауважує, що виконавців пісні буде двоє. Завдання студентів - звернути увагу на вимову, порівняти її. Перший відеозапис - у виконанні Дмитра Гнатюка. Другий - у виконанні Квітки Цісик. Викладач подає короткі їхні біографії. Після прослуховування студенти-майбутні фармацевти відзначили відмінності у вимові обох виконавців пісні.

П'ятий етап - лексико-граматична робота з текстом пісні.

1. Який числівник вживається у тексті?

2. Знайти антоніми у приспіві та у другій строфі.

3. Підкреслити займенники у тексті.

4. Вставити пропущене слово (можна давати кільком студентам один текст - одну строфу, але пропущені слова - різні).

Наприкінці заняття організовано виконання пісні студентами групи.

Друга група - студенти з Індії (2-й курс, спеціальність «медицина»). Мова навчання - англійська. Усі студенти почали опановувати українську мову «з нуля» на першому курсі. У цій групі заняття з використанням пісенного матеріалу дещо відрізняється від попереднього.

Перший етап - знайомство з піснею «Два кольори» - здійснювалося під час читання тексту «Історія української вишиванки».

Другий і третій етапи - ідентичні (як і в першій групі студентів).

Четвертий етап - переклад тексту приспіву англійською мовою, яка вивчалася індійськими студентами в школі, і якою вони досить добре володіють. Це було домашнє завдання однієї зі студенток з високим рівнем підготовки. Вся група слухає переклад, а потім його оцінює заздалегідь призначений експерт.

П'ятий етап - лексико-граматична робота з текстом. Вона була дещо простішою, ніж з марокканськими студентами: увага зверталася на об'єкти у словосполученнях, визначення антонімів, займенників, пропущених слів.

Шостий етап - фонетичний (як і з марокканськими студентами).

Сьомий етап - виконання пісні двома студентами цієї групи.

Висновки

Навчально-виховний процес у роботі з іноземними студентами медичних факультетів повинен бути спрямований на оволодіння українською мовою як іноземною. Використання розгляданого матеріалу у навчальному процесі сприяє не лише знайомству студентів з таким унікальним явищем нашої культури, як українська пісня, але й стимулює їхній пізнавальний потенціал та є ефективним засобом міжкультурної комунікації.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №2704-VIII від 25.04.2019. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2704-19#Text

2. Манакін В. Мова і міжкультурна комунікація / В.Манакін. К.: Академія, 2012, 284 с.

3. ЛещенкоТ., Самойленко І., Юфименко В. Формування лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів медичних ВНЗ засобом української пісні. URL: http://repository.pdmu.edu.Ua/bitstream/123456789/2659/1/Formu vannya.pdf

4. Oliynyk T. Raising cross-cultural awareness through English language teaching. Іноземні мови. 2008. №4. С.29-32.

5. Постригань А. Мова як інструмент міжкультурної комунікації для формування особистості. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасного ВНЗ. КНЕУ. 2016. С. 112-115.

6. Кокоріна Г. Соціокультурний аспект пісенних матеріалів. URL: htth://www.gim29/tomsk/ru/files/img13_publ.doc/.

7. Tim Murphey. Music & song. Oxford University Press. 1992. 151 p. URL: https://www.twirpx.com/file/1553088/

8. Леві В. Питання психобіології музики. URL: https://naurok.com.ua/avtentichni-pisni-u-vikladanni-angliysko-movi- yak-zasib-rozvitku-movlennevo-kompetenci-uchniv- 164623.html

Размещено на Allbest.ru