Особливості підготовки фахівців (медіаторів) в умовах магістратури публічного управління та адміністрування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки фахівців (медіаторів) в умовах магістратури публічного управління та адміністрування

Радиш Ярослав Федорович доктор держуправління, професор, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», м. Вінниця

Анотація

реформування вища освіта публічний службовець

В статті висвітлюються питання щодо проблем ефективного реформування вищої освіти, зокрема підготовка публічних службовців за окремими актуальними спеціалізаціями ( на прикладі медіації), які постійно порушуються в працях вітчизняних науковців та практик, особливо в умовах бакалаврської освіти. Тому окремо виявлені основні здобутки та недоліки підготовки публічних фахівців (медіаторів), які виникли у зв'язку з попередніми реформами в освіті та вироблення рекомендацій стосовно майбутнього реформування в умовах магістерської освіти в Україні. З цією метою, були досліджені зміни, які відбулися у зв'язку із запровадженням Болонського процесу в країнах Європейського Союзу та в Україні; визначені здобутки та недоліки попередніх реформ; запропоновані заходи, які сприятимуть реформуванню вищої освіти, зокрема магістерської. Ми прийшли до думки, що використання медіації у сфері публічного управління та адміністрування дозволить узгодити інтереси та дотриматися балансу інтересів у будь-якій сфері суспільних відносин, зміцнить організаційну спроможність суб'єктів управління, а також їхню координацію дій; підвищить соціальну стабільність в суспільстві та знизить конфліктність у суспільстві тощо. Досліджені питання підготовки публічних фахівців, зокрема і медіаторів, в умовах магістратури привели до думки, що в даний період відіграє важливу роль у суспільстві. Тому на сьогодні є досить актуальною та потребує осмислення та досконального дослідження проблема подолання конфлікту інтересів на публічній службі.

І за роки незалежності України неодноразово робилися спроби її реформування. Тому науковці, беречу до уваги сучасні тенденції Євроінте- грації, прийшли до висновку, що є потреба у новій концепції підготовки сучасних фахівців, що призведе до підвищення рівня професіоналізму та компетентності здубачів вищої освіти. Показали також невирішені проблеми, зокрема, це обмежена автономія закладів освіти, яка не відповідає Болонській системі. Тому встановили, що проблема реформування системи вищої школи є актуальною, а мета її - забезпечення потреб держави у публічних фахівцях (посередниках) і наукових розробок щодо їх підготовки.

Ключові слова: вища освіта, магістратура, публічне управління та адміністрування, спор, конфлікт, медіація, медіатор, метод, консенсус.

Abstract

реформування вища освіта публічний службовець

Radish Yaroslav Fyodorovych Doctor of public administration, Professor, Communal institution of higher education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

FEATURES OF THE TRAINING OF SPECIALISTS (MEDIATORS) UNDER THE MASTER'S DEGREE OF PUBLIC ADMINISTRATION

AND ADMINISTRATION

The article highlights issues related to the problems of effective reform of higher education, in particular, the training of public servants in specific relevant specializations (for example, mediation), which are constantly discussed in the works of domestic scientists and practitioners, especially in the conditions of bachelor's education. Therefore, the main achievements and shortcomings of the training of public specialists (mediators) that arose in connection with previous reforms in education and the development of recommendations regarding future reforms in the conditions of master's education in Ukraine are separately identified. For this purpose, the changes that took place in connection with the introduction of the Bologna Process in the countries of the European Union and in Ukraine were investigated; identified achievements and shortcomings of previous reforms; proposed measures that will contribute to the reform of higher education, in particular master's education. We have come to the opinion that the use of mediation in the field of public management and administration will allow to reconcile interests and maintain a balance of interests in any sphere of social relations, will strengthen the organizational capacity of management subjects, as well as their coordination of actions; will increase social stability in society and reduce conflict in society, etc. Researched issues of training of public specialists, in particular mediators, in the conditions of a master's degree led to the opinion that in this period it plays an important role in society. Therefore, today the problem of overcoming the conflict of interests in the public service is quite relevant and needs to be understood and thoroughly researched.

And during the years of Ukraine's independence, there were repeated attempts to reform it. Therefore, scientists, taking into account the modern trends of European integration, came to the conclusion that there is a need for a new concept of training modern specialists, which will lead to an increase in the level of professionalism and competence of higher education teachers. Unsolved problems were also shown, in particular, the limited autonomy of educational institutions, which does not correspond to the Bologna system. Therefore, it was established that the problem of reforming the system of higher education is urgent, and its purpose is to ensure the needs of the state in public specialists (intermediaries) and scientific developments related to their training.

Keywords: Higher Education, magistracy, public management and administration, dispute, conflict, mediation, mediator, method, consensus.

Постановка проблеми

Питання підготовки публічних фахівців, зокрема і медіаторів, в умовах реформування вищої освіти в Україні в даний період відіграє важливу роль у суспільстві. І за роки незалежності України неодноразово робилися спроби її реформування. Беручи до уваги сучасні тенденції Євроінтеграції, є потреба у новій концепції підготовки сучасних фахівців, що призведе до підвищення рівня професіоналізму та компетентності випускників.

У 2005 році Україна приєдналась до Болонського процесу, який повинен був би підвищити рівень освіти на території нашої держави. У 2010 році до програми економічних реформ Президента України увійшла і реформа освіти. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо проблем ефективного реформування освіти, і вищої зокрема, порушувалися в останнє десятиріччя в працях таких науковців, як В. Андрущенко, Я. Болюбаш, Н.Василенко, М. Кісіль, Ю. Жук, Л. Зязюн, О. Навроцький, Н. Пасічник, В. Суханцева та ін. Однак потрібно виділити невирішені проблеми. Зокрема, це обмежена автономія закладів освіти, яка не відповідає Болонській системі. Тому проблема реформування системи вищої школи є актуальною, а мета її - забезпечення потреб держави у публічних фахівцях (посередниках) і наукових розробок щодо їх підготовки.

Мета статті - виявити основні здобутки та недоліки підготовки публічних фахівців (медіаторів), які виникли у зв'язку з попередніми реформами в державі та вироблення рекомендацій стосовно майбутнього реформування вищої освіти в Україні в умовах магістерської освіти.

Відповідно до мети в статті реалізуються такі завдання:

- досліджено зміни, які відбулися у зв'язку із запровадженням Болонського процесу в країнах Європейського Союзу та в Україні;

- визначені здобутки та недоліки попередніх реформ;

- запропоновані заходи, які сприятимуть реформуванню вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Вивчення наукових джерел, показало, освіта є одним з ключових інститутів, що підтримують не тільки ідеологію і єдність нації, а отже, і її економічну та політичну безпеку в державі. ХХІ століття ознаменувалося зростанням уваги суспільства до вищої освіти, реформування якої стало об'єктивною необхідністю, особливої значущості в цьому процесі набуває модернізація діяльності вищих навчальних закладів щодо підготовки публічних фахівців.

Дослідження показало, що вища освіта відігриває провідну роль. І тому важливо, щоб вища школа мала необхідні ресурси й інституційний потенціал для виконання всіх своїх завдань, зокрема таких, як підготовка студентів до професійної кар'єри та особистісний розвиток, створення і підтримання бази новітніх знань, заохочення до наукових досліджень та інновацій. Тому і постало питання державного замовлення щодо вдосконалення вищої школи з метою підвищення ефективності її діяльності, гарантування якості вищої освіти публічних фахівців, зокрема медіаторів в умовах магістратури публічного управління [1].

Вивчення зарубіжному досвіду надало можливість зясувати, що після приєднання України до Болонського процесу 19 травня 2005 року розпочалося широке впровадження Болонських принципів [9]. При цьому в першочерговому порядку здійснювалися такі заходи, які відповідали Болонським вимогам:

- запровадження кредитної системи обліку наданих студентам освітніх послуг;

- зниження аудиторного навантаження на студентів та надання їм більше часу для самостійної підготовки;

- перехід від п'ятибальної до стобальної шкали оцінювання знань [7].

У вітчизняній системі вищої освіти за роки незалежності відбулися значні зміни, що відповідають засадам Болонської декларації:

1) введено ступені бакалавра і магістра (Законами України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017));

2) введено систему циклів вищої освіти (отримання вищої освіти - кваліфікації магістра неможливо без завершення бакалаврату);

3) розширюється співпраця із закордонними навчальними закладами щодо навчання і досліджень [6, С.3].

Болонські принципи розглядаються як основа та механізм модернізації системи вищої освіти в Україні.

Аналіз динаміки змін у структурі вищої освіти України надав можливість зясувати, що організаційна структура вищої освіти України базується на таких поняттях, як освітній та освітньо- кваліфікаційний рівні. Освітні рівні - це неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук [2].

Вивчення досвіду европейских держав, відповідно до Болонського процесу, надали можливість ЗВО України втілити двоступеневу систему освіти (бакалаврат - магістратура). Це надає можливість випусковим кафедрам розвантажити ОПП підготовки магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» з урахуванням іншої спеціалізації, зокрема і медіатора. До того ж, у Європі диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту, на відміну від України, де отримання диплому бакалавра свідчить про неповну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора, що прирівнюється до кандидата наук в Україні.

Наступний аспект оптимізації структури вищої освіти в Україні повязаний із зменшенням кількості вищих навчальних закладів. Нині державою вже здійснено деякі спроби інтегрувати менші заклади в більші.

З цього можна зробити висновок, що реформа освіти відповідно до Болонського процесу просувається вперед.

Можна зробити порівняльний аналіз системи вищої освіти в Україні, Німеччині та Великобританії.

Порівнюючи систему освіти України та Німеччини важливо відмітити, що кожна з 16 федеральних земель Німеччини має власні закони та норми у сфері вищої освіти. Крім того, ЗВО у Німеччині великою мірою автономні, чого не можна сказати про ЗВО України.

У звязку з участю Німеччини у Болонському процесі почала діяти двоступенева система;бакалавр - магістр (Master)". Тривалість програми 4,5 - 5 років: початкова вища освіта (3 курси) і основна вища освіта (1,52 курси) [8, С.1]. Для отримання диплому бакалавра в Україні термін навчання становить 4 роки, магістра - 1,5 роки [10].

Істотною перевагою навчання у Німеччині є можливість поєднувати роботу із навчанням. Так, тут дуже розвинене співробітництво університетів з великими підприємствами, де студенти можуть підробляти під час навчання, проходити практику і працювати в майбутньому за своїм профілем. В українських ВНЗ також можливо поєднувати роботу з навчанням. Так, наприклад, в КУП НАН України студентам надається можливість працювати в університеті під час навчання, щоб отримувати практичні навички.

Що стосується вартості навчання у вузах Німеччини, то можна навчатись безкоштовно або за невелику плату (у деяких федеральних землях встановлюється плата в розмірі 500-1000 євро за семестр).

Необхідно підкреслити, що Федеративна Республіка Німеччини займає четверте місце в світі за рівнем підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Основними напрямами на шляху конструктивних динамічних перетворень у вищій освіті Німеччини є якісна освіта на всіх рівнях підготовки, інноваційний розвиток освіти, розвиток суспільства на засадах конкурентоспроможності освіти [8, С.2].

Ми також провели аналіз системи вищої освіти Великобританії та України.

Перш за все потрібно звернути увагу на те, що автономія університетів в Великобританії є найбільш широкою в світі. У Великобританії також діє двоступенева система «бакалавр - магістр». Ступінь бакалавра надається після 3-4 років навчання на денному відділенні університету, коледжу чи інституту. Після отримання диплому бакалавра навчання триває, як правило, один або півтора року і закінчується присвоєнням кваліфікації «магістр» (Master) або «доктор» (PhD).

Ще однією відмінністю є те, що у деяких сферах ступінь бакалавра є вищим рівнем і не потребує продовження освіти. В Україні ж після отримання диплому бакалавра потрібно отримати диплом магістра. Очевидною перевагою освітньої системи Великобританії є її виняткова гнучкість.

Адже є можливість самим вибирати дисципліни, які будуть вивчатися студентами. До того ж, при бажанні обрані предмети і напрями можна змінити. Вища освіта в Великобританії є взірцем для наслідування. ЗВО Великобританії користуються великим авторитетом.

В Україні також важливим питанням є продовження навчання в аспірантурі.

Аспірантура -- основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в Україні. Варто зауважити, що вимоги при вступі в аспірантуру не є жорсткими. Адже потрібно тільки подати такі документи: заява вступника; копію диплома магістра із зазначенням здобутої спеціальності (кваліфікації); у разі потреби документ про визнання особи органами медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю.

У правилах прийому до закладу вищої освіти (наукової установи) може бути визначено додатковий перелік документів, обов'язкових для допуску до вступних випробувань. Вступні випробування до аспірантури (ад'юнктури) закладу вищої освіти (наукової установи) складаються з: вступного іспиту із спеціальності (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності); вступного іспиту з іноземної мови (англійської, німецької або французької) в обсязі, який відповідає рівню В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти; інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень). Вступні випробування для осіб з особливими освітніми потребами проводяться з урахуванням особливих освітніх потреб, зазначених у заяві вступника, та рекомендацій медико-соціальної експертизи [4].

Навчання проводиться з відривом (очна) і без відриву(заочна) від виробництва. На нашу думку, умови вступу до аспірантури потрібно модернізувати та удосконалити. Це потрібно зробити для того, щоб зменшити кількість некваліфікованих осіб. Так, можна вжити наступні заходи:

- на навчання в аспірантуру з відривом від виробництва приймати тільки тих осіб, які мають диплом магістра з відзнакою, проявили здібності до науки за результатами участі в конкурсах та мають здобутки у науковій роботі;

- на навчання в аспірантурі без відриву від виробництва приймати осіб, якімають науковий доробок у даній галузі та стаж роботи за фахом.

Аспірантура є найкращим вибором для людини, яка хоче глибоко вивчати улюблену справу, розвиватись, робити свій внесок в науку.

Можна виокремити такі основні здобутки вищої освіти за роки незалежності:

1) створено необхідну правову основу функціонування вищої школи;

2) введено ступінь бакалавра та магістра;

3) сформовано розгалужену мережу вищих навчальних закладів;

4) оновлюється перелік професій, введена кредитно-модульна система;

5) в освітній процес стрімко входять сучасні інформаційні технології (дистанційна освіта, інтерактивні методики тощо);

6) поглиблюється міжнародна інтеграція [6, С.18];

7) запроваджено зовнішнє незалежне оцінювання та врахування його результатів при вступі до вищих навчальних закладів.

Не можна не відмітити той факт, що на території пострадянських країн надається високий рівень знань та широка спеціалізація. Це відрізняється від спеціалізації в Європі, адже там надається вузька спеціалізація. Додаток до диплома є обовязковим документом у переважній більшості країн-учасниць Болонського процесу і видається разом із дипломом про вищу освіту. Більшість країн без цього додатка взагалі не визнають дипломи про вищу освіту. 4 вересня 2013 року на засіданні Уряду прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. № 1260».

Відповідною постановою затверджено зразок додатку до диплома європейського зразка (DIPLOMA SUPPLEMENT) [3].

Серед недоліків можна виділити такі:

1) внаслідок слабкого контролю процесу розвитку мережі вищих навчальних закладів різного рівня виникли ризики здобуття молоддю неякісної освіти;

2) приєднавшись до Болонського процесу, невиконаними залишились такі вимоги:

- оптимізація кількості вищих навчальних закладів і освітніх послуг, що ними надаються (сьогодні в Україні діє більше 350 навчальних закладів ІІІ - ІУ рівня акредитації, тоді як у Франції - 78, Італії - 65;

- визнання українського диплому про вищу освіту в країнах європейського простору;

- створення умов щодо привабливості українських вузів для студентів з інших країн [8];

3) недостатня автономія навчальних закладів. Говорячи про фінансову автономію, ВНЗ в Україні досі не можуть самостійно розпоряджатися навіть тими коштами, які самі заробляють [6];

4) неефективне фінансування освіти. Більше 90% державних коштів йде на поточні витрати, перш за все - на зарплати й комунальні платежі. На купівлю обладнання, компютерів, ремонт будівель залишається не більше 5% від фінансування;

5) й досі із ЗВО випускається дуже багато юристів та економістів, хоча рівень їх знань не завжди відповідає вимогам. Так, на обліку в Державній службі зайнятості України знаходиться понад 40 тисяч осіб з вищою юридичною освітою і більше 34 тисяч - з вищою економічною освітою. В той час, престижність таких професій, як механік, інженер-механік, слюсар і т.д. падає.

25 червня 2013 року вийшов Указ Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», у якому містяться стратегічні напрями розвитку освіти. Так, до основних напрямів розвитку вищої освіти належать:

- створення дослідницьких університетів, розширення автономії вищих навчальних закладів;

- перегляд та затвердження нового переліку професій педагогічних і науково-педагогічних працівників;

- залучення роботодавців до співпраці з вищими навчальними закладами, зокрема, до участі у розробленні стандартів вищої освіти, організації проходження практики студентами, вирішенні питань надання першого робочого місця випускникам;

- переоснащення навчальної, науково-методичної та матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів [5].

Якщо вдасться втілити ці завдання в життя, то рівень нашої освіти значно підніметься і буде відповідати стандартам європейської освіти.

На нашу думку, до цього списку слід включити ще такі завдання: більш ефективне використання фінансів. Це допоможе зберегти кошти та застосовувати їх у потрібному напрямі. Наприклад, впровадження нових технологій (комп'ютеризація ЗВО, проведення майстер-класів для студентів), підвищення стипендій студентам, що, у свою чергу, збільшить мотивацію до навчання; надання пільг та привілеїв не тільки особам, які належать до соціальних категорій, а й особам, які показують відмінні успіхи.

Саме втіливши всі ці завдання, ми зможемо рухатись далі, ввійти в європейський простір вищої освіти та бути конкурентоспроможними.

Висновки

Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що вища освіта в Україні все ще потребує вдосконалення. Тому необхідно усунути всі недоліки та відзначити позитивний ефект Болонського процесу. Ми маємо можливість отримати вищу освіту на європейському рівні. Однак, перш за все, нам потрібно впровадити європейські стандарти в нашій системі освіти, беручи звідти лише найкраще, і не забувати про власні освітні традиції та культуру.

Література

1. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education. Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mes.gov.ge/uploads/Axali%20Ambebi/bologna/Leuvenn.pdf

2. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

3. Національний Темпус/Еразмус+офіс в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.tempus.org.ua/uk/vyshha-osvita-ta-bolonskyj-proces/informacijno-analitychni- materialy/ 1015-zatverdzheno-zrazok-dodatku-do-diploma-j evropej skogo-zrazka-diploma-supplement- .html

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» від 19.04.2019 № 261-2016-п [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261 -2016m#Text

5. Указ Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada .gov.ua/l aws/ show/344/2013

6. Вaкaрчук І. Вищa освіта Укрaїни - європейський вимір: стан, проблеми, перспективи /І.Вакарчук // Вищa штга. - 2008. - № 3. - C. 3-18

7. Красіловська З.В. Альтернативні способи вирішення спорів у сфері державного управління: поняття та сутність. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. Вип. 1(24). С. 158-167.

8. Мазаракі Н. Медіація в Україні: проблеми теорії та практики. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2016. № 1. С. 92-100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2016_1_11.

9. Радомська Л., Стадній А. Українська система вищої освіти: переваги й недоліки Болонського процесу. Гуманізм та освіта - 2010 : електронне наукове видання матеріалів конференції. URL: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Radomska_Stadniy. php

10. Штефуца В. О. Реформування системи вищої освіти Німеччини в умовах реалізації цілей Болонського процесу / В.О. Штефуца // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Збірник наукових праць. - 2012. - №97. - С.3

References

1. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade. www.mes.gov.ge Retrieved from http://www.mes.gov.ge/uploads/Axali%20Ambebi/bologna/ Leuvenn.pdf [in English].

2. Zakon Ukra'ini «Pro vishhu osvriu» [The Law of Ukraine "On Higher Education"]. (n.d). zakon4.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18 [in Ukrainian].

3. Nadonal'nij Tempus/Erazmus+ofis v Штаті [National Tempus/Erasmus+office in Ukraine]. www.tempus.org.ua Retrieved from https://www.tempus.org.ua/uk/vyshha-osvita-ta- bolonskyj -proces/informacijno-analitychni-materialy/1015 -zatverdzheno-zrazok-dodatku-do- diploma-j evropej skogo-zrazka-diploma-supplement-.html [in Ukrainian].

4. Postanova Kabmetu Mlmstriv Шгаїш «Pro zatverdzhennja Porjadku p^god^i zdobuvachrv vishho't osvrii stupenja doktora filosofn ta doktora nauk u zakladah vishho't osvrii (naukovih ustanovah)» [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of the Procedure for Training Candidates for Higher Education Degrees of Doctor of Philosophy and Doctor of Science in Higher Education Institutions (Scientific Institutions)"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-p#Text [in Ukrainian].

5. Ukaz Prezidenta Ukrami «Pro nadonal'nu strategiju rozvitku osvrii v Штаті na period do 2021 roku» [Decree of the President of Ukraine "On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the Period Until 2021"]. (n.d). zakon4.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 [in Ukrainian].

6. Vakarchuk, І. (2008). Higher education of Ukraine - the European dimension: state, problems, prospects Vishha shkola - Higher education, 3, 3-18 [in Ukrainian].

7. Krasdovs'ka, Z.V. (2015). Al'ternativm sposobi virishennja sporiv u sferi derzhavnogo upravlmnja: ponjattja ta sutmst' [Alternative ways of resolving disputes in the field of public administration: concept and essence]. Derzhavne upravlmnja ta mhceve samovrjaduvannja - State administration and local self-government, 1(24), 158-167 [in Ukrainian].

8. Mazaraki, N. (2016). Mediacija v Ukraini: problemi teorii ta praktiki [Mediation in Ukraine: problems of theory and practice]. Zovmshnja torgrvlja: еквпвшіка, finansi, parvo - Foreign trade: economy, finance, law, 1, 92-100. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_ 2016_1_11. [in Ukrainian].

9. Radoms'ka, L., Stadnij, A. (2010). Ukrains'ka sistema vishhoi osviti: perevagi j nedoliki Bolons'kogo procesu [The Ukrainian system of higher education: advantages and disadvantages of the Bologna process]. Gumamzm fa osvUa - 2010 - Humanism and education - 2010. Retrieved from http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Radomska_Stadniy. php [in Ukrainian].

10. Shtefuca, V. O. (2012). Reformuvannja sistemi vishhoi osviti Nimechchini v umovah realizacii cilej Bolons'kogo procesu [Reforming the system of higher education in Germany in the context of the implementation of the goals of the Bologna process]. VUnik Chernіgіvs'kogo nadonal'nogo pedagogwhnogo unversitetu mem T.G. Shevchenka. Zblrnik naukovih prac' - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko, 97, 3 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru