Методична робота як шлях розвитку професійної мобільності фахівців спеціальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна

Методична робота як шлях розвитку професійної мобільності фахівців спеціальної освіти

Докучина Тетяна Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти

Докучина Т.О.

Методична робота як шлях розвитку професійної мобільності фахівців спеціальної освіти

Анотація

професійний мобільність фахівець

Стаття присвячена проблемі формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти шляхом методичної роботи. Визначено сутнісну характеристику професійної мобільності як вагомої інтегративної якості сучасного фахівця. Описано варіанти прояву мобільності в професійній діяльності фахівців спеціальної освіти. Обґрунтовано, що методична робота є шляхом формування мобільності в професійній діяльності, оскільки спрямована на вдосконалення професійної компетентності.

Визначено основні завдання методичної роботи в напрямі формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти. Представлено розроблені й апробовані форми методичної роботи, спрямовані на формування мобільності фахівців в освіті дітей з ООП (програма підвищення кваліфікації, науково-методичний семінар, тренінгові заняття, семінар-практикум, самоосвіта). Визначено необхідність розвитку особистісних якостей фахівця для мобільності в професійній діяльності, зокрема soft skills, що є основою для розвитку мобільності. Обґрунтовано потребу в підвищенні компетентності фахівців у використанні ІКТ та онлайн-сервісів у роботі з дітьми з ООП. Охарактеризовано самоосвіту як один з ефективних шляхів формування мобільності за умови її неформальної реалізації та стимулювання активності педагогів до самоосвітньої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти в методичній роботі. Підсумовано, що методична робота як шлях формування професійної мобільності передбачає вдосконалення фахових знань і вмінь, розвиток особистісних якостей, soft skills фахівців для якісної освіти дітей з ООП.

Ключові слова: професійна мобільність, методична робота, soft skills, фахівці спеціальної освіти, самоосвіта, підвищення кваліфікації.

Dokuchyna T.

Methodical work as a way to develop professional mobility of special education specialists

Abstract

The article is devoted to the problem of formation of professional mobility of special education specialists through methodical work. The essential characteristic of professional mobility as a significant integrative quality of a modern specialist is determined. Variants of mobility in the professional activity of special education specialists are described. It is substantiated that methodical work is a way of forming mobility in professional activity.

The main tasks of methodical work in the direction of formation of professional mobility of special education specialists have been defined. The developed and tested forms of methodical work on the formation of mobility of specialists in the education of children with special needs are presented (training program, scientific and methodical seminar, training classes, practical seminar, self-education). The need for the development of personal qualities of a specialist for mobility in professional activity, in particular «soft skills», which is the basis for mobility, is determined. The need to increase the competence of specialists in the use of ICT in working with children with special educational needs for the development of mobility in the process of methodical work is substantiated. Self-education is defined as one of the ways to develop mobility, provided that it is implemented informally. The organizational and pedagogical conditions for the effectiveness of the formation of professional mobility of special education specialists in methodical work have been determined. It is concluded that methodological work as a way of forming the mobility of specialists involves the improvement of professional knowledge and skills, the development of personal qualities, «soft skills» of specialists for the quality education of children with special educational needs.

Key words: professional mobility, methodical work, soft skills, special education specialists, self-education, professional development.

Професійний розвиток s систематичне підвищення кваліфікації фахівців спеціальної освіти є вагомою умовою вдосконалення їхньої професійної компетентності та її відповідності тенденціям освіти дітей з ООП. Значущим при цьому є не лише оволодіння новітніми знаннями і практичними вміннями та навичками, а й розвиток необхідних особистісно-професійних якостей. Однією з актуальних якостей сучасного фахівця спеціальної освіти є професійна мобільність, яка забезпечує «рухливість» у професійній діяльності, швидку адаптацію до змінних умов, ефективність використання нових методів і технологій роботи.

Теоретичний аналіз проблеми формування мобільності фахівців галузі освіти свідчить, що її вивченню присвячені праці низки вчених, а саме І. Горбачової, Л. Рибалко, Р. Черновол-Ткаченко, Л. Сушенцевої, Р. Пріми, Л. Фамілярської та ін. У спеціальній педагогіці вченими досліджувалися різні питання професійного розвитку фахівців спеціальної освіти (Н. Басалюк, С. Миронова, Л. Одинченко, В. Синьов, І. Яковлєва та ін.). Водночас проблема формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти цілісно не вивчалась.

Метою нашої статті є визначення й обґрунтування шляхів формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти в процесі здійснення методичної роботи.

Мобільність у професійній діяльності забезпечує здатність фахівця бути гнучким і готовим до змін у професії або ж самої професії, адаптивним до нових умов реалізації професійних завдань. Слушним вважаємо тлумачення професійної мобільності педагога Л. Сущенцевої (2016), яка розглядає її як інтегровану якість особистості, яка виявляється у здатності швидко змінювати завдання та види професійно-педагогічної діяльності, поєднувати суміжні дисципліни під час викладання здобувачам освіти; опановувати нові навчальні курси, посади, спеціалізації; змінювати стиль і зміст професійної діяльності; здійснювати саморозвиток у професії.

Відповідно до теорії соціальної мобільності мобільність може бути горизонтальною та вертикальною (Sorokin, 1956). У структурі професійної діяльності фахівців спеціальної освіти професійна мобільність у горизонтальному аспекті проявляється у зміні місця роботи чи посади відповідно до варіативності професійної діяльності фахівців спеціальної освіти (асистент вчителя, вихователь, вчитель-дефектолог та ін. у спеціальному закладі освіти, закладі освіти з інклюзивним навчанням, ІРЦ тощо); у зміні стилю, характеру та змісту професійної діяльності відповідно до актуальних умов; а також здатності здійснювати професійний розвиток і підвищувати свою кваліфікацію. У вертикальному аспекті професійна мобільність реалізується в плані кар'єри.

Аналіз теоретичних і практичних досліджень професійної мобільності (Н. Сургунд, 2014; В. Тернопільська & Н. Чіжова, 2016) засвідчив, що основними якостями та характеристиками мобільної особистості є креативність, активність, адаптивність, відкритість до нового, гнучкість, ініціативність, здатність до саморозвитку, прогностичність, самоефективність, самоконтроль, рефлексивність та ін. Формування здатності до професійної мобільності, на нашу думку, передусім передбачає сприяння розвитку вказаних якостей як метакомпетенцій сучасного фахівця. Здатність до професійної мобільності забезпечить якість виконання фахівцями професійних завдань відповідно до динамічних умов сьогодення, які обумовлені модернізацією освітньої галузі, розвитком інноваційних технологій, різними кризовим явищами (пандемія, війна в Україні) та ін.

Погоджуємось із твердженням І. Горбачової, Л. Рибалко, Р. Черновол-Ткаченко, що формування професійної мобільності педагогів сприяє розширенню меж професійно-педагогічної самореалізації, розкриває їхній ресурсний потенціал (2019, с. 22). Основним шляхом формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти визначаємо методичну роботу, яка спрямована на підвищення кваліфікації, професійної компетентності та майстерності. Дієвість впливу методичної роботи на формування мобільності фахівців визначаємо за умови вдосконалення не лише знань і вмінь, а й розвитку особистісно-професійних якостей.

Н. Басалюк (2012) визначено умови ефективності провадження науково-методичної роботи для підвищення професійної компетентності фахівців спеціальної освіти, які вважаємо доцільними й у напрямі формування мобільності, зокрема: поєднання методів активного навчання з традиційними формами і методами; удосконалення змісту підвищення методичної компетентності відповідно до сучасних вимог розвитку освітньої галузі; здійснення методичної роботи у процесі педагогічної взаємодії для усвідомлення особистісної значущості необхідності підвищення компетентності, розвитку мобільності.

Методична робота реалізується в різних формах (колективних, групових, індивідуальних), які взаємодоповнюють одна одну. Для формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти визначаємо необхідним поєднання різних форм, спрямованих на досягнення таких основних завдань:

формування системи знань про професійну мобільність, можливості її реалізації та розвитку в процесі педагогічної діяльності;

сприяння розвитку професійної мотивації, професійного розвитку;

формування здатності швидко й ефективно приймати рішення у складних і непередбачуваних умовах;

удосконалення здатності здійснювати рефлексію у професійній діяльності;

розвиток здатності адаптуватися до нових ситуацій і реагувати на потреби та запити у професії;

формування здатності використовувати сучасні інноваційні засоби, методи, прийоми, технології у професійній діяльності;

формування здатності планувати й реалізовувати власну кар'єру;

профілактика емоційного вигорання фахівців, сприяння підвищення активності, ініціативності та креативності в професійній діяльності;

розвиток комунікативних навичок, вміння працювати в команді та ін.

Для реалізації окреслених завдань розроблено й успішно апробовано різні форми методичної роботи. Опишемо окремі з них.

Поділяємо думку Л. Грибової (2015, с. 200), що підвищення кваліфікації є процесом, який стимулює професійну мобільність фахівця до професійного розвитку, освоєння та використання нових технологій, методів роботи та ін. Тож визначаємо підвищення кваліфікації як один із шляхів розвитку мобільності. У процесі дослідження було розроблено й апробовано програму підвищення кваліфікації «Професійна мобільність фахівців спеціальної освіти» для педагогічних працівників (учителів-дефектологів; учителів спеціального ЗЗСО, корекційних педагогів / учителів-дефектологів ЗДО, вихователів закладів освіти зі спеціальними й інклюзивними групами та класами, асистентів учителя / вихователя та ін.) і керівників закладів спеціальної освіти. Основною метою вивчення програми було підвищення рівня підготовки фахівців шляхом актуалізації професійного потенціалу та формування професійної мобільності з урахуванням вимог сучасної системи освіти. Тривалість освітньої програми - 30 годин (1 кредит ECTS).

Реалізація програми передбачала проведення лекційних і практичних занять, зміст яких спрямований на вивчення сутності та характеристик професійної мобільності фахівців спеціальної освіти в контексті сучасних освітніх тенденцій; інноваційних технологій роботи з дітьми з ООП та ін.

У межах нашого дослідження розроблено науково-методичний семінар «Професійна мобільність як умова конкурентоспроможності фахівця спеціальної освіти», спрямований на формування усвідомлення ролі мобільності фахівців в освіті дітей з ООП в сучасних умовах невизначеності та швидких змін. У процесі проведення семінару на основі наукового обґрунтування значущості та сутності мобільності здійснювалася самодіагностика здатності до професійної мобільності, обговорювалися шляхи та форми підвищення рівня мобільності в професійній діяльності тощо.

Для розвитку особистісної складової професійної мобільності ефективним було визначено проведення тренінгових занять, які сприяють зміні ставлення, знань і поведінкових навичок через отримання відповідного досвіду. Апробовані тренінгові заняття були орієнтовані передусім на формування soft skills, розвиток яких є основою для мобільності в професійній діяльності, зокрема, таких:

професійна мотивація;

навички колективної / командної взаємодії;

комунікативні навички;

здатність до тайм-менеджменту;

креативність і творчий підхід;

самоконтроль і самореалізація;

навички рефлексії у професійній діяльності та ін.

Інтенсивний розвиток ІКТ та їх інтеграція в освітній процес є світовою тенденцією розвитку системи освіти, що висуває нові вимоги до організації освітнього процесу і його учасників. Останніми роками відбувається активне впровадження дистанційного навчання, що передусім було спричинено світовою пандемією. В умовах сьогодення дистанційне навчання залишається актуальним для освіти в Україні через війну. Усі ці фактори обумовлюють потребу в готовності фахівців швидко переорієнтовуватись з очної форми навчання на дистанційну, освоювати різні ІКТ-технології, організовувати освітній процес в онлайн-форматі тощо. У цьому контексті нам імпонує думка В. Бикова, О. Спірін, О. Пінчук (2017, с. 192), що однією з ключових умов інформатизації освіти є забезпечення мобільності інформаційно-комунікаційної діяльності користувачів в інформаційному просторі, розвиток мобільно орієнтованих засобів та інформаційно-комунікаційних технологій доступу до електронних даних.

Тому для формування мобільності фахівців спеціальної освіти було визначено доцільним розвиток здатності використовувати різні ІКТ та онлайн-сервіси в роботі з дітьми з ООП, а також у процесі взаємодії з колегами та батьками. Із цією метою організовано різні форми роботи, а саме: участь фахівців у програмах підвищення кваліфікації, семінарах, вебінарах відповідної тематики, а також розробка і проведення семінару-практикуму «Застосування ІКТ та онлайн-сервісів у професійній діяльності фахівців спеціальної освіти», метою якого було ознайомити з особливостями використання ІКТ в роботі з дітьми з ООП.

Одним із напрямів професійного розвитку фахівця спеціальної освіти є самоосвіта. Поділяємо думку І. Радюк (2021, с. 35) щодо визначення самоосвіти як вмотивованої навчально-пізнавальної діяльності, яка спрямована на самостійне оволодіння новими знаннями, вміннями та навичками для підвищення якості інтелектуального і професійного рівня.

Самоосвіта містить у своїй основі мотивацію до навчання, прагнення самовдосконалюватися, здатність до саморозвитку тощо. Вважаємо, що неформальна форма реалізації самоосвіти є умовою розвитку професійної мобільності. Сьогодні є низка онлайн-платформ, що забезпечують можливість здійснення самоосвіти фахівцями відповідно до їхніх інтересів, напрямів професійної діяльності, а також сприяють розвитку мобільності. Наприклад: портал «Дія. Цифрова освіта» (https://osvita.diia.gov.ua) - цифрова платформа, за допомогою якої можна оволодіти цифровими навичками, навчитися застосовувати технології в професійній діяльності тощо; освітній хаб - EduHub.in.ua (https://eduhub.in.ua) - платформа, яка містить курси, спрямовані на розвиток soft skills; EdEra (Education Era) (https://www.ed-era.com/) - студія онлайн-освіти, яка містить різні курси для освітян, спрямовані на підвищення якості освіти, викладання та ін.

Для стимулювання активності фахівців у здійсненні самоосвіти потрібне створення баз даних про онлайн-платформи, сервіси для підвищення кваліфікації, професійного розвитку тощо, а також про творчих фахівців та їхні науково-методичні розробки, результати науково-дослідної, проєктної діяльності. Відображення цієї інформації має бути на сайті закладу, а також у соціальних мережах на сторінках закладу освіти або в чат-групах.

Організаційно-педагогічними умовами ефективності формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти в методичній роботі визначаємо такі:

систематичне ознайомлення фахівців з новаціями освіти в Україні та світі, нормативно- правовими документами, які їх регулюють;

здійснення цілеспрямованої та систематичної методичної роботи в закладі освіти шляхом реалізації різних форм її проведення з урахуванням інтересів, запитів фахівців, а також для забезпечення розвитку особистісно-професійних якостей фахівців, які є актуальними для освіти дітей з ООП в умовах сьогодення;

організація методичної роботи у співпраці з іншими інституціями, а саме із закладами вищої та післядипломної освіти для залучення науково-педагогічних працівників щодо удосконалення професійної компетентності та мобільності фахівців. Іншим аспектом такої взаємодії є співпраця із закладами освіти для обміну досвідом, поширення інноваційних ідей і практик;

використання в методичній роботі різних ІКТ для її організації та створення в закладі освіти системи інформаційної підтримки, що передбачає базу даних інновацій, поширення інноваційних ідей, досвіду та досягнень фахівців тощо.

Отже, професійна мобільність є актуальною якістю фахівця в сучасних умовах розвитку освіти дітей з ООП. Здатність до професійної мобільності є показником конкурентоспроможності фахівця, який готовий до потенційних змін у професійній діяльності, здатний здійснювати саморозвиток у професійному й особистісному аспектах. Одним із шляхів формування мобільності фахівців спеціальної освіти є методична робота, яка спрямована на вдосконалення професійної компетентності загалом. Ефективність методичної роботи для формування мобільності фахівців передбачає її здійснення в різних формах. Успішність методичної роботи в цьому напрямі визначається не лише вдосконаленням професійних знань і вмінь, а й розвитком особистісних якостей, soft skills фахівців для якісної освіти дітей з ООП.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в розробці етапів і цілісного методичного забезпечення з формування професійної мобільності фахівців спеціальної освіти.

Список використаної літератури

1. Басалюк Н. Науково-методична робота спеціальної школи як засіб удосконалення професійної компетентності вчителя-дефектолога: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.03 / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка. Київ, 2012. 23 с.

2. Биков В.Ю., Спірін О.М., Пінчук О.П. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України): збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. С. 191-198.

3. Грибова Л.В. Професійна мобільність як один із критеріїв ефективності підвищення кваліфікації фахівців. Педагогіка вищої та середньої школи. 2015. Вип. 44. С. 198-203.

4. Радюк І.В. Формування в майбутніх учителів початкової школи готовності до самоосвіти в процесі науково-дослідної роботи: дис. д-ра філософії: 01 Освіта / Педагогіка за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки / Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2021. 268 с.

5. Рибалко Л.С., Черновол-Ткаченко Р.І., Горбачова І.І. Формування професійної мобільності вчителів: акмеологічний підхід, загальна середня освіта. Харків: Основа. 2019. 96 с.

6. Sorokin P. Social and Cultural Mobility. New York: The Free Press, 1959. 645 p.

7. Сургунд Н.А. Професійна мобільність як складова системи професійного розвитку сучасного фахівця. Вісник Національного університету оборони України. 2014. N° 3 (40). С. 340-345.

8. Сушенцева Л., Шевчук Г., Дольнікова Л. Професійна мобільність педагога як умова його конкурентоздатності на сучасному ринку освітніх послуг. Молодь і ринок. 2016. № 5 (136). С. 6-12.

9. Тернопільська В.І., Чіжова Н.В. Мобільність особистості як предмет наукового дослідження. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2016. Вип. 20 (2). С. 234-243.

References

1. Basaliuk, N. Naukovo-metodychna robota spetsialnoi shkoly yak zasib udoskonalennia profesiinoi kompetentnosti vchytelia-defektoloha [Scientific and methodological work of a special school as a means of improving the professional competence of a special education teacher]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Bykov, V.Iu., Spirin, O.M., & Pinchuk, O.P. (2017). Problemy ta zavdannia suchasnoho etapu informatyzatsii osvity [Problems and tasks of the modern stage of education informatization]. Naukove zabezpechennia rozvytku osvity v Ukraini: aktualni problemy teorii i praktyky (do 25-richchia NAPN Ukrainy) - Scientific support of education development in Ukraine: Actual problems of theory and practice (to the 25th anniversary of the NAPS of Ukraine). (pp. 191-198). Kyiv: Vydavnychyi dim «Sam» [in Ukrainian].

3. Hrybova, L.V. (2015). Profesiina mobilnist yak odyn iz kryteriiv efektyvnosti pidvyshchennia kvalifikatsii fakhivtsiv [Professional mobility as one of the criteria for the efficiency of professional development]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly - Higher and secondary school pedagogy, 44, 198-203 [in Ukrainian].

4. Radyuk, I.V. (2021). Formuvannya v maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly hotovnosti do samoosvity v protsesi naukovo-doslidnoyi roboty [Formation of future elementary school teachers' readiness for self-education in the process of research work]. Doctor's thesis. Lutsk [in Ukrainian].

5. Rybalko, L.S., Chernovol-Tkachenko, R.I., Horbachova, I.I. (2019). Formuvannia profesiinoi mobilnosti vchyteliv: akmeolohichnyi pidkhid, zahalna serednia osvita [Formation of professional mobility of teachers: acmeological approach, general secondary education]. Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].

6. Sorokin, P. (1959). Social and cultural mobility. New York: The Free Press.

7. Surhund, N.A. (2014). Profesiina mobilnist yak skladova systemy profesiinoho rozvytku suchasnoho fakhivtsia [Professional mobility as a component of the system of professional development of a modern specialist]. VisnykNatsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 3 (40), 340-345 [in Ukrainian].

8. Sushentseva, L., Shevchuk, H., & Dolnikova, L. (2016). Profesiina mobilnist pedahoha yak umova yoho konkurentozdatnosti na suchasnomu rynku osvitnikh posluh [Professional mobility of the teacher as a condition of his competitiveness in the modern market of educational services]. Molod i rynok - Youth and the market, 5 (136), 6-12 [in Ukrainian].

9. Ternopilska, V.I., & Chizhova, N.V. (2016). Mobilnist osobystosti yak predmet naukovoho doslidzhennia [Personal mobility as a subject of scientific research]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi - Theoretical and methodological problems of education of children and student youth, 20 (2), 234-243 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru