Інтеграція - основа системного ознайомлення дітей із мистецтвом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем

Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України

Інтеграція - основа системного ознайомлення дітей із мистецтвом

Стеценко Ірина Борисівна (Stetsenko Irina),

науковий співробітник

У статті йдеться про інтегровану STREAM-технологію роботи з дітьми, де засоби мистецтва допомагають дошкільнятам і молодшим школярам пізнавати світ цілісно, системно, щоб діти розуміли як все в ньому взаємопов'язано, взаємодіє. Така робота допомагає навчити дитину аналізувати інформацію, розрізняти об'єктивну і суб'єктивну інформацію, грамотно використовувати ту і іншу, перевіряти наскільки вона надійна, критично ставитися до неї, використовувати її в подальшому для отримання нових знань. Наведено приклад бесіди з дітьми з підручника інтегрованого курсу «Мистецтво» для 3 класу.

Ключові слова: STREAM, активізація пізнавальної діяльності дітей, мистецтво, відкриті питання, дошкільнята, учні молодших класів.

The article is about integrated STREAM technology for working with children, where the arts help preschoolers and younger students to learn about the world in a holistic, systemic way so that children understand how everything in it is interconnected and interacting. Such work helps to teach the child to analyze information, to distinguish between objective and subjective information, to use both competently, to check how reliable it is, to be critical of it, to use it in the future to gain new knowledge. The example of a conversation with children from the textbook of the integrated course «Art» for the 3rd grade is given.

Keywords: STREAM, activation of cognitive activity of children, art, open questions, preschoolers, primary school students.

Педагоги і батьки мають допомогти дошкільникам і молодшим школярам пізнавати світ цілісно, системно, щоб діти розуміли як все у ньому взаємопов'язано, взаємодіє. Ми маємо допомогти дитині для пізнання світу задіяти відчуття та почуття, щоб малюк міг якомога виразніше, в усій повноті побачити об'єкти та явища навколишнього світу: відчуваючи міркувати і діяти, споглядаючи розуміти, милуватись і не шкодити.

Таку діяльність дітей можна забезпечити у STREAM-освіті, яка з кожним роком стає все популярнішою серед педагогів дошкільної та початкової освіти. Причин цього кілька - щільна інтеграція освітніх напрямів (наприклад, різних видів мистецтва та ознайомлення з природним довкіллям), практична спрямованість знань, акцент на дослідницьку діяльність, конструювання, моделювання, сюжетну гру як перевірку зробленого (наприклад, малята зробили машинки і гаражі для них, побудували місто, а потім грають у відповідну сюжетну гру) [4].

Усі компоненти STREAM спрямовано на всебічне глибоке дослідження світу, розвиток мислення і мовлення, сенсорної сфери, навчання дитини використовувати знання у повсякденні. Напрями взаємодіють, допомагають пізнавати довкілля в усій повноті, розглядати явища з різних боків, шукати їх «плюси» і «мінуси», розмірковувати як збільшити переваги і зменшити недоліки.

Поштовхом до такого пізнання мають бути емоції, адже дитина живе у світі емоцій, тому й пізнання світу через емоції для неї природно. Вразити, здивувати малюка - для малюка означає дати поштовх до поглибленого вивчення об'єкта знов таки через емоції. Тому й запитання під час бесід з дітьми мають на меті не тільки підвести дитину до певного висновку, звернути її увагу на певну особливість об'єкта, а найперше включити емоції, допомогти пізнавати через емоції.

Емоції допомагають дітям відповідати на запитання, тому й у кожного може бути своя відповідь, своє емоційне бачення. Через створений емоційний образ об'єкта педагог поступово підводить дітей і до створення іншого, наукового, образу об'єкта. Таким чином педагог веде дітей шляхом образів до наукових знань про об'єкт: виходить образи в знаннях і знання в образах.

Різні джерела інформації можуть створити різну картину, допомогти дитині відкрити різні сторони одного і того ж явища або об'єкта. І тільки порівняння і взаємодоповнення відомостей з різних джерел створить цілісну картину. Тож дитина має вчитися аналізувати відчуте, розрізняти об'єктивне і суб'єктивне, грамотно використовувати те та інше, перевіряти наскільки її відчуття надійні, критично ставитися до відчутого, використовувати надалі для отримання нових знань.

Таким чином, робота з дітьми ґрунтується на діяльнісному підході, який передбачає формування в них знань про істотні, внутрішні властивості предметів чи явищ навколишнього світу. Процес формування таких знань невіддільний від формування способів дій з предметами, які відкривають їх істотні властивості, що дитина може засвоїти тільки опосередковано, за допомогою певних предметно-перетворювальних дій. Формування таких способів дій ґрунтується на процесі мислення, яке, у свою чергу, в цих предметних способах і формується, і проявляється [1].

Активізувати пізнавальний розвиток дитини, навчити її дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати і відчувати світ навколо, помічати зміни в ньому і знаходити їх причини допоможуть відкриті запитання (на які немає і не може бути єдиної правильної відповіді). Вони спонукають до міркування, висування власних ідей, знаходження нестандартних шляхів розв'язування, аналізування і зрештою, критичного ставлення до отриманих результатів.

В. Тименко зазначає, що кожний профіль обдарованості (академічний, естетичний, практичний) включає не сукупність, а ієрархічну структуру суміжних здібностей та наводить класифікацію суміжних здібностей за профілями обдарованості. За цією класифікацією музична, логіко-математична, лінгвістична здібності є суміжними здібностями профілю академічної обдарованості. Тож для активізації пізнавальної діяльності дітей використаємо поєднання такі види мистецтва - живопис, художня література, музика, танець [3].

Розглянемо як засоби живопису, художньої літератури, музики, хореографії можуть допомогти дітям дослідити певну тему. Наприклад, дізнатися більше про світанки. Порівняймо з малюками світанки у природі та відображення світанків засобами мистецтва. Яким різним може бути світ навкруги! Які яскраві барви, неповторні поєднання різних природних явищ! Звуки і барви гармонійно доповнюють словесний опис, і ми маємо можливість побачити світанок в усій красі «очима» художників, поетів і музикантів, додати свої враження. Під час роботи з дітьми активізуємо творчу уяву, використовуємо завдання на розвиток сенсорних здібностей, спостережливості.

Звичайно, дітям складно одразу аналізувати різнопланову інформацію з кількох джерел, тому підключаємо джерела поступово: спочатку активізуємо власний досвід дитини, допомагаємо дітям інтегрувати життєвий досвід один одного, взаємозбагатитися досвідом інших, потім - поступово підключаємо по одному джерелу (послідовність залежить від того, яке джерело ближче до дітей певної групи), насамкінець, - виходить ціла палітра відомостей, у дітей формуються знання про певне явище довкілля, знання дітей уточнюються, поглиблюються, активізується пізнавальна діяльність. Якщо педагог зміг зацікавити дітей, вони потім ще більше дізнаються про явище самостійно.

Пропонуємо конструктор бесід-спостережень з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Із запропонованих відкритих запитань та завдань можна побудувати ланцюжок бесід з дітьми, які можна використати на заняттях та уроках художньо-естетичного розвитку, розвитку мовлення, музичній діяльності тощо - вони також можуть стати основою проєктної діяльності з дітьми. Така діяльність показує міжпредметні зв'язки, є прикладом роботи з дітьми за темами [5].

Технологія успішно апробована на заняттях зразкового художнього колективу театру пісні «Ладоньки» (художній керівник - заслужений діяч мистецтв України, професор Світлана Садовенко).

Ознайомлюємо дітей з колисковими.

1. Намальована пісня - бесіда за картиною Оксани Збруцької «Сад снів» (див. рис. 1).

Оксана Збруцька створила незвичайну картину. Вона запросила нас у країну, яку кожний бачить по своєму, країну фантазій, вигадки, дивовижних подій та небачених мешканців.

Рис. 1. Картина Оксани Збруцької «Сад снів».

інтегрований курс мистецтво

Увійдемо у картину. Озирнемося навколо.

* Чи будемо у картині голосно говорити? Бігати? Галасувати? Чому?

* Що поєднує мешканців фантастичної країни, яку змалювала художниця?

Тихо! Усі мешканці диво-країни... сплять.

* Чому вони заснули?

* А чому тоді на картині світло як у день?

* Що сниться героям картини?

Роздивимося навкруги. Хто живе у диво-країні? На картині художниця зобразила реальних персонажів, але виглядають вони як у казці -- павичі, котик, сонечко, місяць. Чи не забули ми кого?

* Як ви впізнали на картині сонечко та місяць?

* Чому художниця саме так зобразила космічні об'єкти?

Місць ми бачимо вночі, тож ми вважаємо, що саме місяць вночі не спить. Але художниця намалювала соню-місяця. Чому місяць заснув? Придивіться чи міцний у нього сон? Чому? А можливо хитрющий місяць лише вдає, що спить? Для чого він це робить?

Зазвичай, розповідаючи про сон, ми використовуємо темні барви - чорну, темно синю, сіру... Майстриня створила картину, використавши теплі барви.

* Які саме? Пошукайте на картині холодні кольори. Та чи помітні вони? Чому художниця обрала саме такі барви?

Як ви почуваєте себе в картині? Мені у картині затишно, цікаво, незвичайно, спокійно. Саме теплі барви допомогли створити майстрині теплу лагідну картину, у якій живе добра казка.

Прислухайтеся! Що чутно у картині? Чи чути у картині музику? Яку саме? Спочатку уявімо проспіваємо подумки музику, яка може звучати у картині, - спокійна, тиха, мелодійна, нічна, лагідна. Впізнали? Звичайно, це може бути колискова: вечірня мамина пісня, що завжди навіває добрі сни.

Пофантазуйте! Що можуть бачити уві сні персонажі картини? Звісно, у кожного свій сон - яскравий, сонячний, казковий, барвистий, незвичайний, як і сама картина. Уві сні можуть статися дивовижні події, незвичайні пригоди, кожний може зробити щось таке, чого у житті ще не може, приміряти на себе будь-яку роль.

Художниця назвала картину «Сад снів». Чому вона вигадала таку дивну назву? Пригадайте, що таке сад, уявіть його, дозвольте снам, що вирують у картині, ще раз промайнути у вашій уяві. Сподіваюсь, назва картини вже не буде здаватися такою дивною.

І наостанок загадка: персонажів на картині багато, а чи є хтось кого ми не бачимо, але весь час згадуємо? Самі він і є головним персонажем картини. Здогадалися? Так, це сон. Добраніч! Гарних снів!

2. Колискова для сонечка - слухаємо колискові (художня література, музика, хореографія, образотворче мистецтво)

Слухання колискової «Місяць яснесенький» (музика Якова Степового, слова Лесі Українки) - фонограма мінус.

Лагідна мамина пісня лине прямо від серця. Уявіть, як мама заколисує дитинку, як малятко зручненько влаштувалося на маминих руках і мама розпочала співати. Очі самі заплющуються і маля бачить барвисті казкові сни.

* Як дитя почувається у маминих руках? Що відчуваєте ви на маминих руках?

* Як думаєте, про що може йтися у пісні з такою мелодією?

Колискові пісні передаються вже багато століть від покоління до покоління: від мами та бабусі до дітей, а ті, співають своїм дітям. Так здавна передавалася музика без нот, слова пісні без запису. Кожний додавав щось своє, колискові змінювалися, але не втрачали головних рис.

* Як гадаєте, яких саме? Як можна впізнати колискову пісню?

* Що змінюється з роками, а що залишається незмінним?

У колискових батьки передають дітям любов до рідної землі, захоплення природою, повагу до людей. Український народ каже: «Найдорожча пісня - та, з якою мама колисала». Як думаєте, чому?

Слухання колискової «Місяць яснесенький» - фонограма зі словами.

Розкажіть про колискову, використовуючи слова з хмари (див. рис. 2).

Рис. 2. Хмара зі словами для стоврення розповіді про колискову

* Чи можете збільшити хмару? Як саме?

* Чи всі слова з хмари ви використали під час розповіді? Чому?

* Поміркуйте, чому музика тиха, співуча.

* Виконайте танець-імпровізацію з легенькими хустинками «Ніч, все спить».

Послухайте українські колискові.

* Які слова у них найчастіше повторюються? Чому саме ці?

Чому ж колискова називається саме так? Пригадаймо схожі слова - заколисую, колишу, колисанка, колиска... Напевно першим було слово «колиска». У матусь завжди багато роботи, але ж маля потребує особливої уваги. Як приспати дитинку? Як зробити так, щоб маля не почувалося самотнім? Зараз є багато чудових ліжечок для маляток, технічних пристроїв, а от у давні часи нічого такого не було. Народні майстри знайшли чудовий вихід - створювали ліжечка для дітей, які самі їх заколисували - колиски.

У родині завжди була одна колиска змінювалися тільки її господарі - новонароджені малята. Колиски підвішували до стелі або ставили на підлогу біля ліжка батьків. У такому ліжечку маля почувалося затишно і безпечно. Колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.

* Роздивіться світлини колисок. Чому ці ліжечка самі заколисували дитину?

* Зробіть колиску для лялечки. Що треба робити, щоб колиска заколисувала?

Звісно, колиска час від часу зупинялася, але дитинка поворухнеться і колиска знову запрацює.

У різних народів світу ліжечка для новонароджених називають по різному, по різному звучать і колискові. Послухаймо їх.

Слухаємо колискові народів світу.

* Як ви зрозуміли, що звучать колискові? Що у всіх колискових спільного?

* Чи можете передати зміст пісень?

* Про що мріють усі мами світу?

* Як треба співати колискові? Заспівайте колискову лялькам.

* Чи обов'язково колискова має бути зі словами? Чи обов'язково маляті розуміти зміст колискової?

* Спробуйте заспівати колискову без слів, без музики. Вигадайте свою власну мелодію.

Мабуть, саме так у різні часи матусі придумували колискові своїм малятам.

Подивіться, як по-різному про якісь явища можуть розповідати нам картини, поезія, музика. Тож маємо навчатися дітей розуміти мову всіх видів мистецтва, міркувати, складати своє враження, бути самостійними і розкутими в поглядах.

Така технологія покладена в основу підручника інтегрованого курсу «Мистецтво» для 3 класу (автори - Ірина Стеценко, Ганна Остапенко, рецензенти - Катерина Завалко, Катерина Крутій, Світлана Садовенко, Ольга Волощенко, Олександра Козак, Роман Шиян) [2], який відповідає Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Р. Шияна. Він поєднує навчальні матеріали для розкриття всіх змістових ліній мистецької галузі (див. рис. 3).

Рис. 3. Сторінки підручника інтегрованого курсу «Мистецтво» для 3 класу

Підручник «Мистецтво» ознайомлює дітей із живописом, музикою, танцем та іншими видами мистецтва і допомагає побачити красу та багатогранність навколишнього світу. На уроках учні активно діють, пізнають мистецтво через емоції - обговорюють, досліджують, музикують, імпровізують, інсценізують, диригують, зіставляють образи у творах мистецтва та явища довкілля тощо.

Поняття у підручнику подаються чітко і зрозуміло, з прикладами- ілюстраціями, автори використовують зрозумілі дітям образні порівняння.

Учні - не сторонні спостерігачі, а дослідники, експериментатори, які відкривають секрети роботи з різними матеріалами, у різних техніках, таємниці ритму, тактів і звучання музичних інструментів, роблять інструменти власноруч і одразу грають на них.

У підручнику є міжпредметні зв'язки з такими освітніми галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформатичною, громадянською та історичною. До кожного уроку додаються медіаматеріали.

Отже, звертаючись до емоцій дітей, ми активізуємо їхній досвід, поглиблюємо їхні знання, надаємо поштовх для самостійного пізнання світу.

Педагог демонструє дітям, як по-різному можуть описувати образи картини, поезія, музика, рух. Іноді вони доповнюють одне одне, іноді - передають різне. Тож потрібно вчити дітей розуміти мову всіх видів мистецтва, міркувати, складати своє враження, бути самостійними і розкутими в поглядах.

Використані джерела

1. Бех І., Зайцева Л. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід. // Дошкільне виховання. 2013. № 1. С. 2-5.

2. Мистецтво: підруч. для 3 кл. закл. загал. серед. освіти / І. Б. Стеценко, Г. С. Остапенко. Київ: Світич, 2020. 128 с.: іл. Електронний ресурс. Режим доступу: https://svitdovkola.org/files/svitych-stetsenko-mystectvo-3kl.pdf

3. Тименко В. П. Інформаційно-особистісне та інформаційно-педагогічне середовище обдарованої дитини // Молодь і ринок. 2010. № 12 (71). С. 34-39.

4. Стеценко І. Обґрунтування необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному віці // Комп'ютер у школі та сім'ї. 2016. № 8. С. 31-34.

5. Стеценко І. Б. Розгортання проектної діяльності дошкільників та учнів молодших класі за допомогою засобів інформаційно -комунікаційних технологій // Комп'ютер у школі та сім'ї. 2014. № 8. С. 44-48.

Размещено на Allbest.ru