Актуальність та можливості впровадження педагогіки М. Монтессорі у вітчизняну дошкільну освіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність та можливості впровадження педагогіки М. Монтессорі у вітчизняну дошкільну освіту

Глазкова Ірина Яківна, докторка педагогічних наук, професорка,

професорка кафедри іноземних мов і методики викладання,

декан факультету філології та соціальних комунікацій,

Бердянський державний педагогічний університет

Анотація

Стаття присвячена аналізу педагогічних ідей та філософських принципів видатного італійського психолога, антрополога, педагога М. Монтессорі. Педагогічна система, яку вона розробила понад століття тому, не втрачає популярності та актуальності у багатьох країнах світу. Поряд із цим існують, так звані «міфи» про сам метод, які час від часу спростовують дослідники методу та самі монтессорі-педагоги. Таке явище виникає внаслідок поверхневих знань основних положень, нерозуміння філософії педагогічної системи серед традиційних педагогів і, власне, батьків дітей дошкільного віку. Звідси іноді спостерігається абсолютно негативне ставлення до монтессорі- педагогіки.

У змісті статті подано перелік «міфів» від дослідників творчого доробку М. Монтессорі (Н. Тарасенко, К. Кисельова, К. Крутій) та їх спростування. Аргументи, наведені у тексті статті, ґрунтуються на достовірній інформації, знанні теоретичних основ методу, вивченні першоджерел. На жаль, в Україні дуже обмежені можливості щодо доступу і користування авторськими текстами М. Монтессорі через відсутність їх у перекладі українською мовою. Можливо, це ще одна причина невірного тлумачення основних положень педагогічної системи.

На основі зробленого аналізу психолого-педагогічних досліджень, визначені позитивні аспекти педагогіки М. Монтессорі, які співзвучні з тими вимогами, що проголошені у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (2021 р.). Це гуманізм, дитиноцентризм, реалізація індивідуального підходу у навчанні та вихованні, з урахуванням індивідуальної траєкторії розвитку кожної дитини. Універсальність методу, як одна із його характеристик, дозволяє успішно впроваджувати його у вітчизняній дошкільній освіті не лише у приватних дошкільних закладах, а й у державних.

Отже, на часі постає проблема розроблення освітньої програми, методичних рекомендацій та визначення необхідних умов для впровадження гуманістичної педагогічної системи в освітній процес дошкільних закладів в Україні.

Ключові слова: педагогіка М. Монтессорі філософські принципи М. Монтессорі., педагогічні ідеї М. Монтессорі, діти, дошкільний вік,дошкільне виховання, розвивальне середовище, заклад дошкільної освіти.

Glazkova Iryna Yakivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages and Teaching Methods, Dean of the Faculty of Philology and Social Communications, Berdiansk State Pedagogical University

RELEVANCE AND POSSIBILITIES OF IMPLEMENTING M. MONTESSORI'S PEDAGOGY IN DOMESTIC PRESCHOOL EDUCATION

Abstracts

The article is devoted to the analysis of pedagogical ideas and philosophical principles of the outstanding Italian psychologist, anthropologist, teacher M. Montessori. The pedagogical system, which she developed more than a century ago, does not lose its popularity and relevance in many countries of the world. Along with this, there are so-called "myths" about the method itself, which are refuted from time to time by researchers of the method and Montessori teachers themselves. Such a phenomenon arises as a result of superficial knowledge of the main provisions, misunderstanding of the philosophy of the pedagogical system among traditional teachers and, in fact, parents of preschool children. This is why sometimes there is an absolutely negative attitude towards Montessori pedagogy.

The content of the article contains a list of "myths" from researchers of M. Montessori's creative work (N. Tarasenko, K. Kiselyova, K. Kruty) and their refutations. The arguments presented in the text of the article are based on reliable information, knowledge of the theoretical foundations of the method, and the study of primary sources. Unfortunately, in Ukraine, there are very limited opportunities to access and use the author's texts of M. Montessori due to the lack of their translation into Ukrainian. Perhaps this is another reason for the misinterpretation of the main provisions.

On the basis of the analysis of psychological and pedagogical research, the positive aspects of M. Montessori's pedagogy were identified, which are consistent with the requirements announced in the Basic Component of Preschool Education in Ukraine (2021). This is humanism, child-centeredness, the implementation of an individual approach to education and upbringing, taking into account the individual development trajectory of each child. The universality of the method, as one of its characteristics, allows its successful implementation in domestic preschool education not only in private preschool institutions, but also in state ones.

Therefore, the problem of developing an educational program, methodical recommendations and determining the necessary conditions for the introduction of a humanistic pedagogical system into the educational process of preschool institutions in Ukraine arises.

Keywords: pedagogy of Montessori philosophical principles of Montessori, pedagogical ideas of Montessori, children, preschool age, preschool education, developmental environment, preschool education institution.

Вступ

Постановка проблеми. Вирішення проблем, які постали перед людством на порозі третього тисячоліття, передбачає неминуче звернення та ґрунтовне вивчення дитинства як особливого соціального явища. В процесі розвитку людства дитинство виконує особливу, надзвичайно значиму роль - воно виступає носієм майбутнього. Прогрес окремої країни та цивілізації загалом залежить від того, в якій мірі дорослі виявляють турботу про дітей. Просування світової спільноти на більш високий щабель історичного розвитку кожного разу потребує посилення такої відповідальності.

Сьогодні основною задачею є підготовка вільної, активної особистості, яка дотримується гуманістичних життєвих принципів. Зміст цілей виховання визначає напрямок пошуку науки і практики у вивченні феномену дитинства і побудови системи взаємодії зі світом дорослих. Розробка моделі особистості XXI століття базується на гуманістичних основах філософії, педагогіки і психології, що робить актуальним звернення до творчого і наукового доробку представників гуманістичного виховання у зарубіжній та вітчизняній науці. Одним із таких вважають італійського лікаря, філософа, антрополога, психолога і педагога - Марію Монтессорі. В її педагогічних поглядах проблема дитинства стоїть в центрі уваги та підпорядковує собі всі інші. Суспільство, на думку М.Монтессорі, повинно забезпечити якнайкраще турботу про дітей, бо саме від них залежить майбутнє людства, досягнення позитивних результатів на шляху розвитку матеріальної та духовної культури, покращання умов життя людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним із провідних вітчизняних дослідників наукового і творчого доробку М. Монтессорі в Україні є Ілона Дичківська. Її дисертаційна робота «Індивідуальне виховання дітей дошкільного віку в педагогічній спадщині М. Монтессорі» (1996 р.) стала першим науковим дослідженням на пострадянському просторі. Пізніше з'явились «дві дисертаційні роботи: А. Ільченко «Ідеї раннього розвитку і виховання дітей з обмеженими розумовими можливостями у педагогічній спадщині М. Монтессорі (2007 р.) і Г. Міленіна «Порівняльний аналіз педагогічних ідей М. Монтессорі та С. Русової» (2015 р.). Результати цих досліджень отримали подальший розвиток у працях В. Бондаря, А. Ільченко «Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі» (2009 р.), С. Якименко, Г. Міленіної «Педагогічні ідеї Софії Русової та

Марії Монтессорі: порівняльний аналіз» (2015 р.). Певним чином система Монтессорі досліджувалася в окремих дисертаційних роботах, присвячених зарубіжній гуманістичній педагогіці: О. Барило «Ідеї вільного виховання в реформаторській педагогіці кінця XIX - першій третині XX ст.» (2004 р.), А. М.Растригіна «Розвиток вільного виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці XIX - першої половини XX ст.» (2004 р.)» (Григор'єва, Улюкаєва, 2021 р.) [1, С. 274].

Згодом, у монографії «Педагогіка М. Монтессорі: виклики сучасності» (2016р.) І. Дичківська розповіла про життєвий і творчий шлях М. Монтессорі, здійснила аналіз розвитку педагогічних ідей, подала філософське та психолого-педагогічне обґрунтування теорії і практики методу. В результаті співпраці з Т. Поніманською вийшов друком підручник для студентів вищих навчальних закладів «М. Монтессорі: теорія і технологія».

Українські науковці майже не торкалися у своїх дослідженнях спадщини Марії Монтессорі. Не були зроблені й переклади українською мовою першоджерел, за винятком фрагментів педагогічних творів М. Монтессорі в монографії І. Дичківської. У 2017 р. вийшов друком навчальний посібник М. Чепіль «Педагогіка Монтессорі», який орієнтований на використання в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти.

В окремій статті І. Улюкаєвої, що міститься в підручнику «Історія дошкільної педагогіки» (2016 р.), розкриваються основні положення педагогічної системи М. Монтессорі.

Частину теоретичного матеріалу можна знайти в періодичних виданнях «Дошкільне виховання», «Вихователь-методист дошкільного закладу». У них містяться статті, присвячені більш конкретним питанням, зокрема про специфіку роботи монтессорі-педагогів, організацію освітнього процесу а монтессорі-закладі, формування навичок практичного життя, взаємодії з батьками вихованців (Т. Вакуленко «Як стати Монтессорі-педагогом в Україні», Н. Прибильська «Організація роботи педагога за методом спостереження у педагогічній системі Марії Монтессорі», Т. Михальчук «Як відрізнити справжню Монтессорі-групу від несправжньої: пам'ятка для батьків та педагогів», О. Андрющенко «Уроки самостійності: формування навичок практичного життя за методикою М. Монтессорі», О. Помазан «Гострі речі в руках малечі», Ж. Грядовкіна «Методика Марії Монтессорі в освітньому процесі дошкільного закладу» та «Співпраця дошкільного закладу і сім'ї за системою Монтессорі». Розкриттю ролі і функцій монтессорі- педагога присвячена стаття Н. Григор'євої "Ідеї М. Монтессорі щодо ролі і функцій педагога закладу дошкільної освіти та їх використання в умовах реформування вітчизняної дошкільної освіти».

Мета статті - спростувати негативну оцінку методу М. Монтессорі, конкретизувати та визначити основні педагогічні ідеї та філософські погляди італійського педагога та можливості впровадження їх у освітній простір дошкільних закладів в Україні.

Виклад основного матеріалу

педагогіка монтессорі дошкільний

У книзі «Гуманістична педагогіка Марії Монтессорі» Н. Тарасенко розглядає питання актуальності використання ідей італійського педагога в сучасній системі освіти. Дослідниця виділяє певні аспекти: психолого-педагогічний метод відповідає основним цілям сучасної освіти, спрямованої на розвиток дітей; дидактичний матеріал сприяє створенню сприятливого розвивального середовища і творчому розвитку суб'єктів освіти; система М. Монтессорі допомагає індивідуалізації процесу навчання; різноманітність дидактичних матеріалів сприяє розвитку у дітей пізнавальної активності, створенню атмосфери довіри, поваги до особистості дитини; метод М. Монтессорі відповідає всім вимогам гуманістичної педагогіки. Педагогіка М. Монтессорі дуже популярна в усьому світі, але її впровадження без врахування культури і менталітету в будь-якій країні не можливе. Психолого-педагогічний метод передбачає глибоке розуміння принципів і правил, суть яких зводиться до усвідомленого прагнення до діяльності, постійного ненав'язливого стимулювання пізнавальної активності, дисциплінованої свободи. Система, яка впроваджується в освітній процес дошкільних закладів і шкіл в більшості країн світу, залишається актуальною понад 100 років. Приваблює, перш за все, її «природовідповідність», врахування особливостей дитячої природи. На думку М. Монтессорі, початком наукової педагогіки, яка народжується з вивчення особистості, є свобода, що полегшує розвиток спонтанних та індивідуальних проявів. Для італійки свобода від початку - поняття біологічне, що означає незалежність та автономність суб'єкта. Це не вседозволеність, а захист права дитини на індивідуальність, на власну думку, прийняття власного рішення. Вивчення особистості відбувається під час спостереження за дитиною в природних умовах. Отже, в основі методу спостереження лежить свобода у самостійних проявах дітей, і свобода - це діяльність. Вихованцям, які відвідували монтессорі-заклади притаманні такі риси: швидка адаптація в різних життєвих ситуаціях, прагнення самостійно вирішувати проблеми, уміння працювати індивідуально і в групах, вільно спілкуватись та планувати свою діяльність.

В дитині природою закладена здатність до самонавчання. Підтвердженням цьому є існування такого феномену, як «абсорбувальний розум» - особливість дитячої психіки, яка дозволяє малюку цілісно, недиференційовано сприймати предмети та явища оточуючої дійсності. Велика роль в цьому процесі належить підсвідомості. Система прямого навчання завжди боролась з ідеєю свободи, саморозвитку, індивідуальності, натомість, досвід самостійної діяльності, самонавчання і саморозвитку є вагомим внеском в особистісний розвиток дитини.

Сучасна соціокультурна ситуація передбачає максимальне врахування індивідуальних особливостей дітей, тому завданням педагога є допомагати реалізації внутрішнього потенціалу малюка, майстерно пропонуючи стимули розвивального середовища. Спеціально підготовлений простір, наповнений класичними дидактичними матеріалами, дозволяє дітям обирати діяльність, керуючись власним інтересом та потребами. Основними принципами побудови розвивального середовища є продумане зонування, розташування матеріалів у певній послідовності і дотримання цього порядку, доступність будь-якого дидактичного матеріалу для дитини, наявність його лише в одному екземплярі. Правильно організований робочий простір дозволяє дитині краще орієнтуватись у різноманітті дидактичних матеріалів і розвиватись у власному темпі - не затримуватись та не пришвидшуватись. Розподіл предметного середовища на тематичні осередки (зонування) дозволяє структурувати інформацію і підтримувати порядок, розвиваючи регулятивні та пізнавальні здібності дітей. Порушення Марією Монтессорі традиційної класно-урочної системи та створення нового унікального освітнього процесу, побудованому на визнанні за кожною дитиною права на самостійність, стали досить нетрадиційним нововведенням.

Дослідники наукового і творчого доробку М. Монтессорі визнають безсумнівні переваги авторського методу, в основі якого індивідуальні особливості дитини. Вагомим внеском в розвиток педагогіки вони вважають ретельно розроблений зміст, методи і засоби виховання та навчання дошкільників. Система саморозвитку дітей в спеціально підготовленому розвивальному середовищі, заснована на предметній грі з сенсорним дидактичним матеріалом, дозволяє розвивати інтелектуальні та пізнавальні здібності. Дидактичний (автодидактичний) матеріал, який майже не зазнав змін і не втратив своєї актуальності за 100 років, використовується і сьогодні. Можливість широкого вільного вибору комплектів для проведення презентацій, робота в індивідуальному темпі, зосередженість на діяльності, усвідомлена дисципліна - головні переваги методу. Високу оцінку отримали розділи, присвячені розвитку навичок практичного життя, математичний розділ і методи навчання читанню. Неабиякий інтерес викликає ідея «космічного виховання» - розвиток уявлень про єдність та взаємозв'язок всього живого на Землі, яка співзвучна із сучасними ідеями екологічного виховання.

Проте і досі існує думка, що педагогічна система М. Монтессорі містить ряд протиріч та обмежень. Так, дослідниця К.Кисельова, визначає п'ять, на її думку, найбільш стійких хибних уявлень про метод наукової педагогіки та спростовує їх.

1. Педагогічна система М. Монтессорі створена лише для дітей, які мають особливості розвитку, тому не може використовуватись для роботи з дітьми «у нормі». М. Монтессорі говорила про те, що система універсальна та діє ефективно незалежно від темпу розвитку дитини, дає можливість повністю виявити і реалізувати її здібності. Не можна заперечувати і той факт, що М. Монтессорі лише два роки працювала з дітьми, які мали особливості у розвитку і 45 років присвятила роботі із «нормотиповими» малюками. Саме під час перебування в Домі дітей (Casa dei Bambini) була започаткована робота по створенню методики, проєктуванню та відбору дидактичних матеріалів.

2. Це мовчазна методика. Показ презентацій (показ алгоритму роботи з матеріалом) триває лише кілька хвилин і не передбачає зайвого коментування та словесного пояснення. Педагог показує вправу з тим чи іншим дидактичним матеріалом майже без словесного супроводу, озвучуючи деякі дії, назви предметів, явищ, бо великі коментарі заважають дитині концентруватись. Коли малюк працює з матеріалом самостійно, дорослий не має права переривати її, щоб виправити недоліки у роботі або похвалити. Це також може завадити концентрації уваги під час певної діяльності. В результаті малюк втратить інтерес до роботи і не повернеться до вправляння, а, отже, не набуде певних умінь та навичок. Такі «прогалини» будуть заважати у виконанні більш складних вправ. Навіть, коли діти спостерігають за роботою інших, вони роблять це мовчки. Для розвитку мовлення у системі передбачені інші вправи. Діти, які відвідують монтессорі-заклади починають читати рано і роблять це усвідомлено.

3. Діти дуже багато знають і вміють, а тому їм буде не цікаво у звичайній початковій школі. Діти, які мають певний досвід, можуть допомагати своїм однокласникам. Вони вміють домовлятись; виявляють терплячість; знають, що помилка «позитивна», тому з розумінням ставляться до чужих прорахунків.

4. Заняття в монтессорі-групі втомлюють. Діти пересуваються по групі вільно, самостійно обирають режим роботи, матеріал - відповідно до власного інтересу, місце роботи, тривалість, вирішують з ким їм працювати - наодинці чи спільно з кимось із дітей. Врешті, малюки самі визначають - будуть вони працювати чи просто спостерігати за роботою інших.

5. Діти в монтессорі-закладі роблять лише те, що хочуть, а тому не зможуть дотримуватись правил у школі. Іноді, можна зустріти думку про те, що монтессорі-педагогіка - це там, де все дозволено. М. Монтессорі розуміла свободу не як вседозволеність, а як свободу вільного вибору. Діти в групі керуються чіткими та зрозумілими правилами, які, по суті, регулюють існування в ній. Коли дошкільник потрапляє до 1 класу звичайної школи, то він дуже швидко починає виконувати ті правила, які існують в школі. Життя за правилами для дітей-монтессорі важливе, бо порядок - одна із умов успішної адаптації.

До переліку таких «міфів» дослідниця І. Ісаєва додає декілька інших та спростовує їх.

1. В монтессорі-групі дитина не отримує конкретні знання. Навпаки, діти їх отримують, просто іншим способом: через індивідуальні уроки, заняття Коло, через презентації матеріалу педагогом.

2. Монтессорі-освіта - це для заможних родин. Так, монтессорі-освіта як для дітей, так і для дорослих, які прагнуть стати монтессорі-педагогами - це не дешево. Дорогі дидактичні матеріали, послуги, оренда приміщень. Проте, результат того вартий, адже гарна освіта дитини - це старт для подальшого успішного життя.

3. Цей метод підходить не всім дітям. Скоріше, він підходить не всім батькам, бо це філософія, яку можна сприймати або не сприймати. Якщо дитина відвідує монтессорі-заклад, то відповідних принципів мають дотримуватися і батьки. Інакше, говорити про результативність методу немає сенсу, бо монтессорі-педагоги 40% свого робочого часу приділяють саме взаємодії з батьками вихованців. Метод допомагає реалізувати той природний потенціал, який закладений в дитині від народження, а завдання педагога - не нав'язувати, не «научати», а під час постійного спостереження і аналізу допомогти дитині розкрити цей потенціал.

У 2020 році до 150-річчя дня народження М. Монтессорі вийшла друком стаття доктора педагогічних наук Катерини Крутій «Педагогіка Марії Монтессорі: руйнуємо міфи». Авторка розповіла про маловідомі факти з життя італійської педагогині, а також спростувала деякі «міфи» про метод Монтессорі.

1. Жінка, яка не виховувала власного сина, не може запропонувати результативну педагогічну систему. «Не варто розглядати жодну постать поза історичним контекстом» [2, С. 18], важливо з'ясувати всі причини та обставини, а потім робити висновок. До того ж Марія не лише створила теоретичні засади методу, а й вдало реалізувала його на практиці - саме в роботі з дітьми дошкільного віку.

2. Монтессорі-педагогіка годиться лише для дітей з порушеннями в розвитку. За рахунок того, що в системі відсутнє оцінювання в порівнянні з іншими дітьми, певні базові стандарти, вона стає універсальною для всіх дітей. Важливими є особисті досягнення на певному етапі і в порівнянні з попередніми результатами.

3. Монтессорі-середовище - це штучно створений простір, наповнений предметами, які не можуть навчити дитину «жити у великому світі». Сама М. Монтессорі називала дидактичні матеріали «ключем для пізнання світу», а їх історія бере початок в працях психолога, педагога Є. Сегена.

Педагогічна система М. Монтессорі, яка була створена більше століття тому, має дивну силу, яка допомагає малюкам і дорослим вирішувати життєві задачі: дітям - зростати щасливими, а дорослим - щасливо їх ростити. Бути монтессорі-наставником (це стосується і батьків) - дуже відповідальна справа, яка потребує поваги до дитини, розуміння її природи та бережливого супроводу малюка на шляху пізнання світу. «Підкреслюючи відмінність Монтессорі-вчителя від звичайного педагога, автор системи вказує, що він не може трансформуватися з останнього: його слід творити заново, уникаючи педагогічних забобонів» [3, С. 74].

М. Монтессорі зауважувала, що не лише середовище освітнього простору, але і домашнє середовище, в якому мешкає малюк, має відповідати його потребам та бути зручним для користування. Про це мають подбати батьки, які є його невід'ємною частиною. Організація такого простору повинна бути поєднана зі створенням духовної атмосфери. Таким чином, Монтессорі закликає дорослих розпочати змінюватись самим, якщо вони хочуть позитивних змін для дітей.

Доктор Монтессорі однією з перших змогла перенести наукове знання про дитину в конкретну, зрозумілу методику роботи з нею. Ця важлива перевага методу одночасно стала його «недоліком». Система висуває дуже серйозні вимоги до тих, хто його застосовує, і не лише до професійної підготовки, а й до людських якостей. В жодній педагогічній системі ми не зустрінемо згадку про «духовну підготовку педагога». Тому висуваються високі вимоги до підготовки педагогів - знання теорії методу та обов'язкове проходження довготривалої практики.

Незважаючи на дивовижні відкриття у нейронауці, біології, психології, які були зроблені за останні роки і виявили нові факти розвитку людини, загальні підходи до виховання і навчання практично не змінились. Інститут сім'ї, як і багато десятиліть тому, залишається інститутом соціалізації людини. Одна із головних задач, які стоять перед сучасними батьками, полягає в тому, щоб допомогти дитині стати людиною свого часу та місця, адаптуватися і бути успішною в тих умовах, в яких вона перебуватиме.

Вітчизняна педагогіка, зберігаючи традиції і розвиваючи власні теорії та експериментальні основи, одночасно відкрита традиційному та інноваційному педагогічному досвіду різних країн. Шлях впровадження Монтессорі-освіти в Україні свідчить про неоднозначне ставлення педагогічної науки і практики до її ідей: від визнання і захоплення до повної заборони, а згодом поступового відновлення. Разом із тим, педагоги часто звертаються до прогресивних ідей психолого-педагогічного доробку італійського педагога, визначаючи основними такі з них: пріоритет особистісної свободи дитини, визначальна роль спеціально організованого культурно-освітнього середовища, врахування знання про сенситивні періоди в житті дитини, можливостей абсорбувального розуму.

Висновок

Відтак, впровадження і розвиток педагогічної системи М. Монтессорі в дошкільну освіту України може збагатити її та сприяти взаємопроникненню різних педагогічних систем гуманістичної спрямованості. Метод і сьогодні залишається актуальним та має цілий спектр можливостей для впровадження в практику українського дошкілля.

Універсальний характер закономірностей педагогіки Монтессорі і можливість їх практичного врахування в конкретній педагогічній практиці обумовлює адаптаційні можливості методу вільного виховання в різних соціокультурних умовах. Суголосність теоретичних положень монтессорі- педагогіки і стандартів, проголошених у Базовому компоненті дошкільної освіти України, свідчить про зближення ціннісних орієнтирів вітчизняної педагогіки та методу М. Монтессорі. Невирішеною залишається проблема розробки методичного механізму реалізації педагогічних ідей італійського педагога у вітчизняному освітньому просторі.

Література

1. Григор'єва Н., Улюкаєва І. Вітчизняна історіографія педагогічної спадщини Марії Монтессорі. Професійна компетентність фахівців дошкільної освіти: сучасні вектори формування: монографія / за ред. І.Г. Улюкаєвої. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. С. 266-277.

2. Крутій К. Педагогіка Марії Монтессорі: руйнуємо міфи. Дошкільне виховання. 2020. № 10. С. 16-20.

3. Дичківська І.М. Педагогіка М. Монтессорі: виклики сучасності: монографія. Рівне: Волинські обереги, 2016. 384 с.

4. Базовий компонент дошкільної освіти України (нова редакція). Дата оновлення: 12.01.2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/novij-bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti- zabezpechit-pidvishennya-yiyi-yakosti-ta-vidpovidnist-mizhnarodnim-standartam-sergij-shkarlet (дата звернення: 21.07.2023).

5. Григор'єва Н. А. Ідеї М. Монтессорі щодо ролі і функцій педагога закладу дошкільної освіти та їх використання в умовах реформування вітчизняної дошкільної освіти. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи: зб. наук. праць / за ред. С.В. Совгіри. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань: Візаві, 2021. Вип. 1(5). С. 79-85.

6. Улюкаєва І.Г. Історія дошкільної педагогіки: підр. Київ: Слово, 2016. 424 с.

References

1. Hryhorieva N., Uliukaieva I. (2021). Vitchyzniana istoriohrafiia pedahohichnoi spadshchyny Marii Montessori [Domestic historiography of Maria Montessori's pedagogical heritage] Profesiina kompetentnist fakhivtsiv doshkilnoi osvity: suchasni vektory formuvannia: monohrafiia / za red. I. Uliukaievoi. Kharkiv: Vydavnytstvo Ivanchenka I. [in Ukrainian].

2. Krutii K. (2020). Pedahohika Marii Montessori: ruinuiemo mify [Maria Montessori's pedagogy: destroying myths] Doshkilne vykhovannia. 2020. № 10. Pp 16-20 [in Ukrainian].

3. Dychkivska I.M. (2016). Pedahohika M. Montessori: vyklyky suchasnosti [M. Montessori's pedagogy: modern challenges]: monohrafiia. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].

4. Bazovii komponent doshkіl'no'ї osvUi (2021) [Elektronnii resurs] [Basic Component of Preschool Education [Electronic Resource]: https://mon.gov.ua/ua/news/novij-bazovij-komponent- doshkilnoyi-osviti-zabezpechit-pidvishennya-yiyi-yakosti-ta-vidpovidnist-mizhnarodnim- standartam-sergij -shkarlet

5. Hryhorieva N.A. (2021). Idei M. Montessori shchodo roli i funktsii pedahoha zakladu doshkilnoi osvity ta yikh vykorystannia v umovakh reformuvannia vitchyznianoi doshkilnoi osvity [M. Montessori's ideas regarding the role and functions of the preschool teacher and their use in the context of reforming domestic preschool education]. Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkoly: zb. nauk. prats / za red. S.V. Sovhiry. Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Pavla Tychyny. Uman: Vizavi [in Ukrainian].

6. Uliukaieva I.H. (2016). Istoriiadoshkilnoipedahohiky [History of preschool pedagogy]: pidr. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru