Методика гурткової роботи з етнографії у вищій навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика гурткової роботи з етнографії у вищій навчальних закладах

Боян-Гладка Світлана Петрівна кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології і археології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Анотація

Важливість організації гурткової роботи в закладах вищої освіти є необхідно. Позаурочна діяльність в освітніх установах охоплює всю освітню діяльність і спрямована на задоволення індивідуальних потреб у творчій та самостійній діяльності, стимулювання творчого самовдосконалення та задоволення потреб молоді у професійному самовизначенні відповідно до їхніх здібностей. Більшість позакласних заходів відбувається на заняттях, які в даному випадку є їх логічним продовженням. Чим досконаліша методика навчання, тим активніші самі студенти на занятті, тобто чим більше вони використовують свої думки, здібності та ідеї, тим реальніша потреба продовжувати пізнавальну діяльність у гуртках, самодіяльних організаціях, громадських установах, наукових товариствах тощо. Організація позакласної роботи відповідно до виховних цілей - це суспільна корисність і пізнавальна спрямованість усіх видів діяльності. Уся позакласна діяльність студентів є надзвичайно корисною і необхідною для них, вищих навчальних закладів, їхніх родин, України загалом, а також формує індивідуальну свідомість та характер.

Гурток з етнографії - це мала група здобувачів вищої освіти, що реально існує в певній системі суспільних відносин, виступає як суб'єкт конкретного виду соціальної діяльності (у даному випадку етнографії), як частина суспільної структури, яка спроможна реалізувати зміст навчально-виховної роботи з молоддю у вищих навчальних закладах.

Сьогодні одним із пріоритетних завдань етнографічної науки України є пошук оптимальних шляхів творчого розвитку людини у процесі освіти. Багата традиційна культура українців в сучасних умовах є рудиментом української ідентичності й покликана бути основою національно- патріотичного виховання в українській освіті.

Гурткова робота у вищих навчальних закладах керується нормативними документами щодо формування і організації гурткової роботи в університетах України та передбачає ряд функцій, обов'язки, права керівника і студентів гуртка.

Ключові слова: гурток, етнографія, навчально-виховна робота, національно-патріотичне виховання, науково-дослідна робота, студенти, здобувачі вищої освіти, традиції, звичаї.

Abstract

Methods of group work on ethnography in higher educational institutions

Boian-Hladka Svitlana Petrivna Doctor of Philosophy, Associate Professor of the Department of Ethnology and Archeology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The Importance of organizing Group work in Institutions of higher education is necessary. Extracurricular activities in educational institutions cover all educational activities and are aimed at meeting individual needs in creative and independent activities, stimulating creative self-improvement and meeting the needs of young people in professional self-determination according to their abilities. Most extracurricular activities take place in classes, which in this case are their logical continuation. The more perfect the teaching method, the more active the students themselves are in class, that is, the more they use their thoughts, abilities and ideas, the more real the need to continue cognitive activities in circles, amateur organizations, public institutions, scientific societies, etc. The organization of extracurricular work in accordance with educational goals is the social utility and cognitive orientation of all types of activity. All extracurricular activities of students are extremely useful and necessary for them, higher educational institutions, their families, Ukraine in general, and also forms individual consciousness and character.

An Ethnography circle is a small group of students of higher education that actually exists in a certain system of social relations, acts as a subject of a specific type of social activity (in this case, ethnography), as part of a social structure that is able to implement the content of educational work with youth in higher educational institutions.

Today, one of the priority tasks of the ethnographic science of Ukraine is the search for optimal ways of creative development of a person in the process of education. The rich traditional culture of Ukrainians in modern conditions is a rudiment of Ukrainian identity and is intended to be the basis of national-patriotic education in Ukrainian education.

Group work in higher educational institutions is governed by regulatory documents on the formation and organization of group work in universities of Ukraine and provides for a number of functions, duties, and rights of the leader and students of the group.

Keywords: group work, ethnography, educational work, national patriotic education, research work, students, students of higher education, traditions, customs.

Постановка проблеми

Сучасна освіченість людини визначається не стільки спеціальними (предметними) знаннями, скільки її багатогранним розвитком як особистості, яка орієнтується зокрема в традиціях вітчизняної культури і європейської загалом, у системі духовних цінностей, здатної до соціальної адаптації в демократичному українському суспільстві, активної громадянської позиції й самостійному життєвому вибору, до самоосвіти й самовдосконалення. Українська етнографічна наука вивчає широкий спектр матеріальної і духовної культури, побутове життя, народні знання етнографічних груп України як цілісної системи.

У сучасних освітніх програмах навчальних закладів заплановано вивчення деяких особливостей традиційної культури українців у контексті курсу «Історії України» та суспільствознавчих дисциплін, проте не достатньо. На нашу думку, існуючі реалії несуть потребу впровадження окремих на всіх рівнях освіти навчальних курсів етнографічного характеру.

Зі становленням української державності в українській освіті активно діє гурткова робота етнографічного, народознавчого, краєзнавчого чи фольклорного напрямів, що дає якісні плоди національно-патріотичного виховання. Таким чином, здійснюється розвиток особистості, що є не тільки педагогічною, а й широкою суспільною проблемою, практичне вирішення якої надасть можливість реалізувати себе, досягти успіху в обраній сфері діяльності, що позитивно впливатиме на самооцінку особистості, підвищить її статус.

Саме гурткова робота з етнографії України є організаційною формою студентів у позанавчальний час, які об'єднуються за інтересами. Зацікавленість студентів гуртковою роботою з етнографії сприяє укріпленню самодисципліни, розвитку самоорганізованості й самоконтролю, появі навичок змістовного проведення вільного часу, дає змогу формувати практичні навички здорового способу життя, уміння протидіяти негативному впливу довкілля та вивчити традиції, звичаї українського народу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізом розвитку гурткової роботи, їх класифікації та ролі в історіографії займались О. Король [1], Г. Пустовіт [2], Р. Скульський [3], А. Горальський [4; 5]. Зорема, Г. Пустовіт поняття «гурток» пояснювала як основну традиційну форму реалізації змісту навчально-виховної роботи з молоддю в навчальних закладах різного спрямування [2].

Мета статті полягає висвітленні проблеми застосування етнографічних знань в гуртковій діяльності, що є необхідною і виходить з нормативних вимог до організації освітньо-виховного процесу, безперервної історичної освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Гурткова робота є важливим елементом навчально-виховного процесу, який відбувається через взаємодію розуму, волі та емоцій учня і потребує чіткої організації. Вона надає широкі можливості для розвитку творчої активності, нахилів, здібностей та інтересів особистості.

На наш погляд, робота в гуртка з етнографії - цілеспрямована діяльність, що здійснюється в позаурочний час з метою розширення і поглиблення знань традицій, звичаїв, минулого українського народу, умінь і навичок здобувачів, розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів і наукового світогляду, задоволення їхніх інтересів, забезпечення організованого дозвілля і формування національно-патріотичного почуття. Позакласна робота, спрямована відповідно до освітніх і виховних завдань навчального закладу, є важливим засобом підготовки студентів до життя і праці, оскільки сприяє підвищенню якості їхніх базових навчальних та наукових знань, розширенню загального світогляду, а також організовує науково-дослідну роботу студентів.

Гурткова робота будується з урахуванням вимог нормативних документів щодо формування і організації гурткової роботи у ВНЗ - «Положення про студентський науковий гурток, проблемну групу і кафедральний (міжкафедральний) науковий семінар», (нормативний документ, який діє в кожному ВНЗ і регулює діяльність студентських гуртків), інтересів і бажань студентів, інтектуального рівня їх розвитку і спирається на самодіяльність, активність і добровільність вихованців [6]. Правильно організована такого типу навчальна робота сприяє розвитку всебічної практичної діяльності і творчої активності здобувачів освіти, є важливим фактором формування їх особистості.

Одним із пріоритетних завдань позаурочної роботи у вищих навчальних закладах є реалізація на практиці особистісно орієнтованого підходу до кожної молодої людини. Важливу роль у цьому процесі відіграє гурткова робота, що здійснюється відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців та з використанням різних організаційних форм роботи.

В позаурочній діяльності, студенти проявляють себе з іншої сторони, вони більш активно включаються в роботу, пропонують нові, творчі підходи до вирішення проблем різного характеру, і найголовніше, вони задають цікаві та водночас складні запитання, що не є характерним для звичайного процесу навчання. Робота гуртка з етнографії дозволить поглибити теоретичні, набути практичних знання та поглибить дослідження за проблематикою наукової діяльності кафедри викладачів.

Основними завданнями студентського наукового гуртка з етнографії:

- залучення особливо обдарованих студентів, найбільш здібних і талановитих, які цікавляться традиційною культурою українців, схильних до науково-дослідної роботи студентів;

- поглиблення дослідження за проблематикою наукової діяльності кафедр за участю студентів;

- набуття навичок науково-дослідної та практичної роботи;

- залучення до роботи студентів, які виявляють інтерес до науково-дослідної роботи;

- організація науково-дослідної роботи студентів етнографічного спрямування;

- обмін досвідом організації й проведення наукової роботи серед членів гуртка.

Перед педагогом під час організації гуртка(групи) постає питання про те, як група зорганізується, кого приймати в гурток, які критерії відбору членів для творчої роботи в цьому колективі. До елементарних параметрів будь-якої групи (гуртка) належать: склад групи, структура групи, групові процеси, групові норми і цінності.

Так, в педагогіці радянського періоду вчені-педагоги не правильно зазначали, що склад групи може бути різним відповідно до вікових, професійних чи соціальних характеристик членів групи та типу діяльності групи, а структура групи залежить від функцій кожного з членів групи в спільній діяльності. Слід відмітити, що всі групові норми є не тільки соціальними але й нормами, тобто являють собою моделі, еталони поведінки з точки зору суспільства в цілому й соціальних груп та їх членів; це певні правила, що вироблені групою.

Загалом, гурткові заняття вимагають від здобувачів освіти міцних знань, активної уваги і бажання зберегти національну культурну спадщину. При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості членів гуртка.

На відміну від молоді шкільного віку, у студентському гуртку віковий критерій відбору не є принципово важливим для прийому в гурток, адже комплектування групи прийнято з учасників з віковою різницею не більше трьох років. Ще одним орієнтиром прийому в гурток може бути інтерес слухача до тої проблеми, яка буде представлена в змісті й тематиці роботи колективу, що створюється.

Організацію і контроль гурткової роботи з етнографії у вищих навчальних закладах здійснює науковий керівник, що призначається завідувачем профільної кафедри з числа науково-педагогічних працівників кафедри, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук, в окремих випадках - викладач, який не має наукового ступеня. Засідання гуртка проводяться не рідше одного разу на семестр з відкритим обговоренням результатів виконаних наукових робіт, реферативних повідомлень тощо. Членом гуртка є студент, який хоче поглибити свої знання з навчальних дисциплін етнографічного спрямування і набути навичок дослідницької діяльності.

Діяльність студентської гурткової роботи у вищій школі регламентується наступним переліком документів: список членів гуртка, затверджений графік засідань на навчальний рік, протоколи засідань (протоколи зберігаються на кафедрі протягом усього навчального року), звіти про наукову діяльність.

У процесі підбору складу гуртка необхідно дотримуватись однорідного його складу, відносно віку, готовності та уміння до співпраці, інтелектуального рівня, але різнорідними за статтю, рівнем освіти та досвідом роботи.

Кількість осіб у гуртку для навчання має бути 4-10 осіб. Важливо для керівника гуртка, щоб його комплектуванням викладач займався індивідуально, не доручати цю справу іншим [6]. Набір членів до гуртка, як правило, повинен відбуватися на наприкінці навчального року, якщо потрібно організувати роботу гуртка другого або третього року навчання, проте неприйнятим є, коли керівник розпочинає цю роботу на початку навчального року раніше. До початку навчального року складається розгорнутий річний план роботи гуртка, який розробляється відповідно до науково-дослідної тематики кафедри. Перелік тем засідань наукового гуртка затверджується завідувачем кафедри на рік.

Український дослідник А. Горальський у методичному посібнику «Правила тренінгу творчості» наводить правила організації занять: «Гурток переважно має лідера (найкраще, якщо він має певний практичний досвід колективної творчої роботи), якщо цю умову виконати неможливо - тоді особу, яка вирізняється особливою власною мотивацією до творчої діяльності, уміє співпрацювати з іншими та коректно і разом з тим результативно керувати. Доцільно розпочати роботу гуртка вступними заняттями, на яких ознайомити учасників з основними цілями, які група прагнутиме досягти; обговорити кількість і тривалість занять; ознайомити учасників із основними директивами; указати бажані орієнтації та очікувану мотивацію; окреслити загальну програму занять, підкреслити їх практичний, навчальний характер» [5, с. 98]. У контексті останнього А. Горальський повідомляє, що найважливішою передумовою успішності занять є забезпечення атмосфери співпраці, безпеки та доброзичливості. Бажано нікого ні до чого не примушувати, нічого не нав'язувати.

Під час діяльності гуртка керівник веде журнал на весь навчальний рік, де заносяться плани відповідно до програми роботи і обліковується зміст роботи гуртка, ведеться облік відвідування студентів. Усі записи потрібно вести чітко, забороняється викреслювати прізвища членів гуртка, які вибули; проти прізвища учня, що вибув, пишеться «вибув». Для відміток у розділі «Облік відвідування» вживаються такі умовні позначення: був відсутній з невідомої причини - «нб», був хворий - «хв.» [7].

За умови творчого підходу керівника гуртка до його комплектування з використанням різних форм роботи, у тому числі нетрадиційних, можна досягти позитивних результатів у роботі гуртка, що, у свою чергу, сприятиме соціалізації її членів.

Науковий керівник виконує такі функції:

- розробляє план діяльності наукового гуртка на навчальний рік та подає його для затвердження на засідання кафедри;

- координує науково-дослідну роботу наукового гуртка;

- виносить на обговорення наукового гуртка основні питання його діяльності;

- здійснює допомогу в науковій роботі учасників наукового гуртка;

- підбиває підсумки обговорення кожного засідання наукового гуртка;

- вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю наукового гуртка.

Планування роботи гуртка має включати як теоретичну, так і практичну роботу. На першому занятті керівник гуртка повинен представити його студентам. Плани, розроблені за активної участі членів гуртка, є найбільш практичними, оскільки вони є роботою кожного окремого студента. Під час обговорення проєкту плану з членами гуртка враховуються їхні пропозиції та побажання. Це дає змогу самим гуртківцям організовувати життя гуртка та відчувати відповідальність за нього.

Керівником наукового гуртка, як правило призначається голова гуртка - студент, якому притаманні організаторські здібності, активність, креативність. Науковий керівник та голова гуртка діють на підставі «Положення про студентський науковий гурток, проблемну групу і кафедральний (міжкафедральний) науковий семінар».

Голова наукового гуртка зобов'язаний:

- інформувати студентів про роботу наукового гуртка;

- виконувати організаційну роботу, необхідну для діяльності наукового гуртка;

- подавати науковому керівнику пропозиції щодо покращення роботи наукового гуртка;

- здійснювати іншу роботу за дорученням наукового керівника;

- складати спільно з науковим керівником звіт про роботу гуртка;

- систематичне проведення організаційної роботи;

- сприяння своєчасному виконанню плану наукових робіт членами гуртка;

- періодичне звітування про роботу на засіданнях гуртка;

- забезпечення зв'язку гуртка зі студентським науковим товариством факультету, інституту, університету.

Науковий гурток, проблемна група можуть бути реорганізовані та ліквідовані за рішенням кафедри на підставі поданням наукового керівника.

Гурткова робота розвиває естетичні та художні смаки студентів, поглиблює їхні знання, розвиває творчі здібності та виховує естетичну та національно-патріотичну свідомість. Добре спланована гурткова робота не перевантажує студентів. Навпаки, вони значно полегшують усвідомлення та засвоєння матеріалу під час аудиторних занять і допомагають студентам реалізувати своє покликання. Процес групової роботи дає викладачам можливість краще пізнати індивідуальність кожного студента і допомогти їм набути професійних знань.

Члени гуртка мають права та обов'язки:

- бути присутніми та виступати з доповідями і науковими повідомленнями на засіданнях гуртка;

- виконувати науково-дослідну роботу під керівництвом науково- педагогічного співробітника кафедри;

- публікувати результати своєї роботи в наукових виданнях університету та інших наукових виданнях;

- брати участь у наукових конференціях, виставках, майстер-класах та конкурсах різного рівня;

- брати участь у всіх заходах, що організовуються в межах університету;

- сприяти залученню до нових членів гуртка.

Гурткова робота нерозривно пов'язана з навчальним процесом, який відбувається в аудиторії, і спирається на знання та навички, які студенти набули раніше. Гурткова робота характеризується гнучкістю, оскільки вона не регламентується обов'язковою програмою і може краще враховувати побажання студентів. Цінність гурткової роботи полягає, серед іншого, в тому, що вона певною мірою вирішує проблему забезпечення вільного часу студентів, задоволення їхніх інтересів та активізації пізнавальної діяльності, що створює умови для практичного застосування набутих знань. Гурткова робота студентів ґрунтується на загальних принципах навчання, виховання і розвитку [7].

Основними напрямками діяльності наукових гуртків є закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих учнями в процесі навчання, розширення їхнього світогляду, формування інтересу та людові до історичного минулого, культурної спадщини, духовних цінностей українського народу, виявлення та розвиток обдарованості через залучення студентів до науково-дослідної роботи.

науковий гурток етнографія студент

Висновки

Отже, гурткова робота з етнографії у вищих навчальних закладах сприяє не тільки задоволенню інтересів і запитів студентської молоді, розвитку їх творчого потенціалу, здібностей, а й поглибленню професійної спрямованості, оволодінню сучасними методами, безпосередньо пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю здобувачів. Гурткові заняття забезпечать не лише істотне підвищення теоретичної та практичної підготовки вихованців, а й створюють сприятливі умови для досягнення ними високого рівня знань, умінь і навичок. Велику роль в організації гурткової роботи відіграє викладач, котрий формує план роботи гуртка, спрямовує його діяльність, дає студентам завдання, пропонує ідеї, теми для наукових робіт, надає членам гуртка постійну науково-методичну допомогу тощо.

Література

1. Король О.В. Методика викладання українського народознавства в школі: навчально-методичний посібник. Київ: ІЗМН, 1998. 368 с.

2. Пустовіт Г.П. Ціннісні виміри сучасної позашкільної освіти // Нова педагогічна думка. 2020. № 2. С. 131-139.

3. Як використовувати народознавство в школі: посібник для вчителів, вихователів, студентів педагогічних навчальних закладів / за ред. чл.-кор. АПН України, проф. Скульського Р.П. Івано-Франківськ, 2000. 374 с.

4. Горальський А. Правила тренінгу творчості: [методичний посібник]; [пер. з польської]. Львів: ВНТЛ, 1998. 54 с.

5. Горальський А. Теорія творчості. Львів: Каменяр, Warszawa: Universitas rediviva, 2002. 144 с.

6. Положення про студентський науковий гурток, проблемну групу і кафедральний (міжкафедральний) науковий семінар Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2022. 10 с.

7. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: Проблеми, пошуки, перспективи: [монографія] / [за ред. І.А. Зязюна]. Київ: Віпол, 2000. С. 11-57.

References

1. Korol O.V. (1998). Metodyka vykladannia ukrainskoho narodoznavstva v shkoli: navchalno-metodychnyi posibnyk [Methodology of Teaching Ukrainian Ethnology at School: Educational and Methodological Manual]. Kyiv: IZMN, 368. [in Ukrainian].

2. Pustovit H.P. (2020). Tsinnisni vymiry suchasnoi pozashkilnoi osvity [Value dimensions of Modern Extracurricular education]. Novapedahohichna dumka, 2. 131-139. [in Ukrainian].

3. Skulskyi R.P. (2000). Yak vykorystovuvaty narodoznavstvo v shkoli: posibnyk dlia vchyteliv, vykhovateliv, studentiv pedahohichnykh navchalnykh zakladiv [How to use Ethnology at School: a guide for teachers, educators, students of pedagogical educational institutions]. Ivano-Frankivsk, 374. [in Ukrainian].

4. Horalskyi A. (1998). Pravyla treninhu tvorchosti: [metodychnyi posibnyk]; [per. z polskoi] [Rules of creativity training: methodical guide]. Lviv: VNTL, 54. [in Ukrainian].

5. Horalskyi A. (2002). Teoriia tvorchosti [Theory of Creativity]. Lviv: Kameniar, Warszawa: Universitas rediviva, 2002. 144. [in Ukrainian].

6. Polozhennia pro studentskyi naukovyi hurtok, problemnu hrupu i kafedralnyi (mizhkafedralnyi) naukovyi seminar Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka. Ivano-Frankivsk, 2022. 10. [in Ukrainian].

7. Ziaziun I.A. (2000). Intelektualno-tvorchyi rozvytok osobystosti v umovakh neperervnoi osvity [Intellectual and Creative development of Personality in the Conditions of Continuous education]. Neperervna profesiina osvita: Problemy, poshuky, perspektyvy: [monohrafiia] / [za red. I.A. Ziaziuna]. Kyiv: Vipol, 11-57. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru