Особливості практики викладання науково-педагогічних працівників в умовах підготовки здобувачів інженерних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості практики викладання науково-педагогічних працівників в умовах підготовки здобувачів інженерних спеціальностей

Івахненко Євген Іванович, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри машин та технології ливарного виробництва, Скоробогата Маріанна Василівна старший викладач кафедри інтегрованих технологій зварювання та моделювання конструкцій, Огренич Євген Вікторович кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій електронних засобів, Національний університет «Запорізька політехніка»

Анотація

Стаття присвячена особливостям практики викладання науково-педагогічних працівників в умовах підготовки здобувачів інженерних спеціальностей. Мета дослідження - запропонувати удосконалення викладацької практики для студентів інженерії, акцентуючи увагу на впровадженні зарубіжного досвіду. В процесі наукового дослідження використано методи порівняльного аналізу, кейс-стадії та емпіричне спостереження. Результати дослідження показують, що підготовка фахівців у інженерній галузі є ключовим фактором для технологічного та економічного розвитку. Встановлено, що інтеграція теоретичних знань з практичними навичками сприяє формуванню інноваційних, адаптивних спеціалістів, здатних відповідати на виклики сучасного технічного середовища.

Акцентовано на значущості комплексного підходу до навчання, котрий включає застосування передових технологій, стимулювання творчих здібностей через практичні завдання та фокус на самоосвіту. Згідно з дослідженням, викладання науково - педагогічних працівників має бути поєднане з активним залученням студентів до практичної діяльності, що включає використання високотехнологічного обладнання та участь у різноманітних проектах і стажуваннях у співпраці з індустрією. Важливим аспектом є також розвиток міжнародної співпраці, що відкриває нові перспективи для студентів, збагачуючи їхній досвід та знання. Висвітлено, що адаптація зарубіжних освітніх практик до умов вітчизняної вищої освіти може суттєво підвищити якість підготовки інженерних кадрів і зробити їх конкурентоспроможними на міжнародному рівні.

Для удосконалення практичної підготовки інженерів запропоновано низка рішень: оновлення матеріально-технічної бази через інвестиції у сучасне обладнання, розширення співпраці з бізнесом для забезпечення доступу до реальних проектів, інтеграція практичного досвіду у навчальні плани, застосування цифрових платформ для самостійного навчання, розвиток професійних «м'яких» навичок через спеціалізовані курси, використання симуляційних технологій для підвищення практичної підготовки, створення міждисциплінарних проектних груп, та розширення міжнародних програм академічної мобільності. Практичне значення дослідження полягає в наданні рекомендацій щодо модернізації освітніх програм, покращення матеріально - технічної бази та розширенні міжнародних програм для розвитку професійних навичок студентів у реальних індустріальних умовах.

Ключові слова: інженерна освіта, міжнародна співпраця, практичне навчання, інноваційність, самоосвіта.

Abstract

Features of teaching practice for scientific-pedagogical staff in the training of engineering students

Ivakhnenko Ievgen Ivanovich Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Machinery and Technology Foundry, Skorobogataya Marianna Vasylivna Senior Lecturer of the Department of Integrated Technologies of Welding and Modeling of Structures, Ohrenych Yevhen Viktorovych Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Information Technologies of Electronic Devices, National University «Zaporizhzhia Polytechnic»

This article is dedicated to the specific teaching practices of scientific-pedagogical staff under the conditions of training engineering students. The goal of this research is to suggest improvements in teaching practices for engineering students, with a focus on implementing international experience. The research methodology included comparative analysis, case studies, and empirical observation. The results indicate that the preparation of professionals in engineering is a key factor for technological and economic development. It has been established that integrating theoretical knowledge with practical skills facilitates the formation of innovative, adaptable specialists capable of responding to the challenges of the modern technical environment.

The importance of a comprehensive approach to education is emphasized, which includes the application of advanced technologies, fostering creativity through practical tasks, and a focus on self-education. According to the research, teaching of scientific-pedagogical staff should be combined with active student involvement in practical activities, which includes the use of high- tech equipment and participation in various projects and internships in collaboration with industry. An important aspect is also the development of international cooperation, opening new perspectives for students, enriching their experience and knowledge. The article highlights that adapting foreign educational practices to the conditions of domestic higher education can significantly enhance the quality of engineering training and make it competitive at an international level.

To improve practical training for engineers, several solutions are proposed: updating the material-technical base through investments in modern equipment, expanding collaboration with business to ensure access to real projects, integrating practical experience into educational plans, using digital platforms for self-learning, developing professional "soft" skills through specialized courses, utilizing simulation technologies to enhance practical training, creating interdisciplinary project teams, and expanding international academic mobility programs. The practical significance of the research lies in providing recommendations for modernizing educational programs, improving the material-technical base, and expanding international programs to develop professional skills of students in real industrial conditions.

Keywords: engineering education, international cooperation, practical training, innovation, self-education.

Постановка проблеми

Актуальність теми визначається стрімким розвитком інженерних галузей, що вимагає адаптації освітніх практик до змінюваних умов та технологічних інновацій. В умовах глобалізації та інтенсифікації технологічного прогресу зростає потреба у кваліфікованих фахівцях, які здатні не тільки застосовувати наявні знання, але й ефективно реагувати на професійні виклики, виробляючи інноваційні рішення. В контексті інженерної освіти це ставить нові вимоги до підготовки науково - педагогічних кадрів, здатних викладати за сучасними методиками та використовувати передові технології у навчальному процесі.

Розгляд практик викладання в інженерній освіті вимагає адаптації до динамічно змінного технологічного середовища. Важливість цього процесу обумовлена постійними інноваціями у технічних дисциплінах та потребою у підготовці фахівців, які могли б ефективно використовувати сучасні технології у своїй роботі. Особлива увага приділяється ролі науково - педагогічних працівників, котрі відіграють ключову роль у формуванні професійних навичок та компетенцій майбутніх інженерів. Здатність викладачів інтегрувати теоретичні знання з практичною діяльністю, використовувати інноваційні підходи у навчанні є вирішальною для якості інженерної освіти.

Актуальність цього питання посилюється необхідністю врахування міжнародного досвіду, що дозволяє розширити горизонти викладання та навчання. Виклики, з якими стикаються вітчизняні викладачі в умовах глобалізації та міжнародної конкуренції, вимагають розроблення нових методик та підходів, що будуть спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу та професійної підготовки студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання підготовки майбутніх інженерів є достатньо дослідженим у вітчизняній науковій літературі, що відображається в численних публікаціях, зосереджених на різних аспектах цієї теми. Основний вклад у розвиток теми мають такі автори як Р.М. Горбатюк та В.В. Кабак [2], які у своїй монографії розглядають використання комп'ютерних технологій у професійній підготовці інженерів - педагогів. О.С. Грицюк [3] зосереджується на педагогічних умовах професійної спрямованості математичної підготовки, яка є критичною для формування кваліфікованих фахівців інженерно-технічних спеціальностей. Інший значний внесок зробила Л.М. Бивалькевич [1], дослідивши методики використання творчих технічних задач у підготовці інженерів -педагогів.

Попри достатню кількість літератури з цієї теми, відчувається нестача систематизованого матеріалу з розвитку практики викладання науково - педагогічного персоналу студентам інженерам. Таким чином, з використанням різних методів наукового пізнання було проаналізовано, згруповано, систематизовано інформацію та подано у світлі теми дослідження, що дозволяє підсилити змістовне наповнення та актуальність подальших досліджень у цій галузі.

Мета статті - запропонувати удосконалення практики викладання для студентів інженерних спеціальностей з використанням зарубіжного практичного досвіду.

Виклад основного матеріалу

Підготовка фахівців у інженерній галузі має вирішальне значення для розвитку професійно-технічної освіти та економіки. Основне завдання такої освіти полягає у формуванні кваліфікованих інженерів, які здатні адаптуватися до швидкозмінних умов робочого середовища та інноваційних технологій. Такі фахівці повинні глибоко розуміти технології відповідної галузі та володіти необхідними практичними навичками для проведення як практичних завдань в умовах сучасних потреб ринку та замовників. Це включає здатність застосовувати комплексний підхід у вирішенні інженерних проблем, впровадженні новітніх рішень та оптимізації виробничих процесів, що вимагає не лише володіння новітніми технологіями у предметній області, але й розробки методик їх викладання, що відображає інтегративний характер інженерної освіти [9].

Особливе значення у навчанні інженерів має практична підготовка, яка дозволяє застосувати теоретичні знання в реальних умовах, набути необхідні навички та розвинути професійні компетенції. Виділяють кілька ключових видів практик, кожен з яких має свої цілі та методики викладання [6].

- Виробнича практика. На цій стадії студенти мають можливість закріпити практичні навички роботи на сучасному обладнанні, вивчають взаємодію різних підрозділів виробництва, а також особливості структури підприємства. Це допомагає їм краще розуміти процеси виготовлення продукції та їх вплив на загальну ефективність роботи.

- Технологічна практика. Головна мета цього виду практики - розвиток здібностей до виконання конструкторських і технологічних завдань. Студенти вивчають склад та структуру інженерних служб, участь у розробці технічної документації, що є ключовим для їхньої майбутньої професійної діяльності.

- Педагогічна практика. Цей вид практики націлений на розвиток педагогічних навичок, які можуть бути корисними інженерам при проведенні навчальних семінарів, тренінгів або під час роботи в освітніх проектах. Студенти вдосконалюють свої психолого-педагогічні знання, що сприяє їхньому професійному розвитку.

- Переддипломна практика. На завершальній стадії освітнього процесу студенти фокусуються на підготовці до виконання дипломних робіт. Під час цієї практики вони вивчають діяльність різних служб на виробництвах, збирають необхідні матеріали та аналізують отримані дані [6].

Практична підготовка інженерів включає інтеграцію різних педагогіч - них підходів та використання передових технологій для досягнення максимальної ефективності в освоєнні професійних навичок. Основні особливості кожного виду практики включають творчий підхід у викладанні, застосування інноваційних технологій та використання сучасного технічного забезпечення. Розглянемо особливості організації практичного навчання інженерів.

Творчий підхід до викладання. Вирішення творчих технічних задач студентами включає сукупність інтелектуальних операцій, пов'язаних зі збором, аналізом, обробкою та зберіганням інформації, що є критично важливим для ефективного виконання практичних завдань. Пізнавальні задачі з технічним змістом є ефективним засобом для розвитку творчих здібностей інженерів. Це підкреслює унікальність та важливість технічного мислення у процесі професійної підготовки, зокрема у вирішенні технічних задач, які містять різні суперечності та вимагають креативного підходу для їх розв'язання [1].

Даючи можливість студентам-інженерам працювати творчо, необхідно опиратися на практичний досвід, який активно використовується в професійній діяльності. Ситуативні завдання, які пропонуються студентам, повинні бути тісно пов'язані з реальними умовами роботи, щоб вони могли відпрацьовувати ті навички, які їм знадобляться в майбутній професійній діяльності. Важливо, що завдання для студентів -інженерів не лише сприяють розвитку творчих здібностей, але й включають в себе елементи реальних професійних викликів, що дозволяє інтегрувати теоретичні знання з практичними діями [11].

Науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, відповідальні за підготовку майбутніх інженерів, повинні забезпечити наявність достатнього обсягу практичного матеріалу, заснованого на реальних кейсах і проблематиці сучасної індустрії. Це включає не тільки стандартні практичні завдання, але й комплексні мультимедійні сценарії, які мімікрують реальні проєктні середовища. Такий підхід дозволяє студентам не лише застосовувати навички в контрольованих умовах, але й розвивати здатність до інноваційного мислення та адаптації до змінливих умов роботи.

Інноваційні підходи в практичній підготовці інженерів. Використання передових технологій, зокрема Інтернету, штучного інтелекту та навчальних середовищ у процесі підготовки інженерів забезпечує студентам можливість розвивати свою науково-технічну творчість і допомагає їм краще розуміти сучасні технічні системи і об'єкти.

Застосування інноваційних технологій у аудиторних заняттях, таких як лекції, семінари, практичні та лабораторні роботи, сприяє підвищенню рівня самостійності студентів у опануванні навчальних дисциплін.

Додатково, залучення студентів до наукових проєктів та комунікації зі студентами вищих курсів, дозволяє визначити мотиви та цілі їх майбутньої професійної діяльності. Такий підхід не тільки сприяє кращому розумінню студентами своїх професійних інтересів, але й формує в них вміння критично мислити та інноваційно підходити до вирішення задач [5].

Важливим є застосування інноваційних технологій в самостійній освіті, яка повинна активно пропагуватися викладачами. Сучасні студенти інженерних спеціальностей мають можливість відкритого доступу до всієї необхідної інформації для навчання. Вони можуть, навчаючись в домашніх умовах, експериментувати з різними програмними засобами для інженерії, зокрема, такими як AutoCAD для проектування, MATLAB для технічних обчислень, SolidWorks для тривимірного моделювання, та ANSYS для аналізу складних інженерних систем [2].

Додаткові курси та тренінги з розвитку інженерних навиків, які є доступними на навчальних платформах, також відіграють ключову роль у самостійному навчанні. Платформи, такі як Coursera, EdX, і Udacity, пропонують широкий спектр курсів з різних аспектів інженерії, від базових курсів для новачків до складних програм для досвідчених фахівців. Ці ресурси дозволяють студентам не тільки поглиблювати технічні знання, але й розвивати критичне мислення та навички вирішення складних задач.

Інтеграція віртуальних лабораторій та інтерактивних симуляційних інструментів з навчальним процесом може значно підвищити якість освіти. Використання таких інструментів, як LabVIEW для віртуальних лабораторних дослідів і Tinkercad для простих 3D моделювань, допомагає студентам здобувати практичний досвід та зрозуміти абстрактні концепції в реальному часі.

Крім технічних навичок, важливим аспектом є розвиток м'яких навичок, які включають комунікацію, управління проєктами та лідерство. Онлайн - платформи також пропонують курси, які фокусуються на цих аспектах, забезпечуючи студентам комплексний підхід до освіти та професійного розвитку. Таким чином, сучасні технології та онлайн-ресурси відіграють вирішальну роль у формуванні готовності студентів до ефективної роботи в швидко змінюваному технічному світі [4].

Таким чином, інноваційні підходи в інженерній освіті не просто підвищують ефективність навчання, але й забезпечують студентам необхідні навички та знання для успішної кар'єри в динамічному технологічному світі [5].

З метою пропагування самоосвіти серед студентів-інженерів, викладачі повинні адаптувати навчальний матеріал. Для цього весь методичний матеріал повинен бути доповнений інтернет-ресурсами, зокрема відеоуроками, лекціями, практичним матеріалом, які студенти матимуть змогу опрацювати в домашніх умовах у зручний для них час. Залучення сучасних інтернет-технологій та цифрових ресурсів дозволяє гнучко відповідати на потреби сучасних студентів та забезпечувати їх більш ефективну та зацікавлену участь у навчальному процесі [7].

На жаль, вітчизняна практика викладання науково -педагогічного персоналу стикається із низкою проблем. Перша і найгостріша - недостатність фінансування для забезпечення технічного інструментарію для підготовки інженерів. Більшість закладів вищої освіти України пропонують вивчення дисциплін із застосуванням програмного забезпечення, яке може бути недостатньо актуальним для сучасних вимог індустрії. Наприклад, застосування застарілих версій CAD систем не дозволяє студентам розробляти складні проекти згідно сучасних стандартів [3].

Окрім того, в умовах виробничої практики студенти часто стикаються із проблемою доступу до реальних проєктів, в яких вони могли би відпрацювати свої навички. У цьому аспекті важливою стає неформальна зайнятість студентів, зокрема фрілансерство та участь у технічних проєктах під час навчання, дозволяє їм отримати цінний досвід, який може бути ефективно використаний та розвинений у подальшому навчанні.

Загалом студенти, які мають можливість працювати у своїй сфері під час навчання, часто краще розуміють своє професійне становлення та мають вищу професійну мотивацію. Це особливо помітно серед студентів, які поєднують навчання з роботою в галузях, таких як будівництво, дизайн, архітектура.

Щоб розглянути напрями розвитку викладання в інженерній справі, доцільно розглянути прогресивні напрями освіти за кордоном, які включають застосування передових технологій і методів у навчанні, забезпечуючи студентам доступ до останніх розробок у галузі інженерії, а також залучення їх до реальних проєктів і дослідницької роботи, що значно підвищує якість їхньої освіти і підготовки до професійної діяльності.

Практика викладання для інженерів у зарубіжних країнах відзначається своєю сучасною організацією та високими стандартами, що відповідають міжнародним вимогам і наголошують на важливості освіти у соціально - економічному розвитку держав. Зокрема, у Великобританії, Німеччині, Франції, США та Польщі викладацька практика зосереджена на формуванні конкурентоспроможних фахівців, готових сприяти успішності своїх країн. Ефективність інженерної освіти залежить від гармонійного поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою, що орієнтоване на сучасні технічні спеціальності, такі як машинобудування, комп'ютерні науки, бізнес і управління, а також мистецтво і дизайн. Ця інтеграція забезпечується через широку базу виробничого навчання, що дозволяє студентам застосовувати теоретичні знання на практиці та розвивати необхідні навички для роботи у високотехнологічних галузях [5].

Зарубіжний досвід практики викладання для науково-педагогічних працівників, що займаються підготовкою здобувачів інженерних спеціальностей, відрізняється значними інвестиціями у матеріальну базу та інтенсивне використання технологічно складного обладнання. Наприклад, університетські аудиторії за кордоном часто оснащені таким чином, щоб кожен студент мав комфортне особисте навчальне місце. Під час лабораторних робіт студенти працюють з дорогим обладнанням, як наприклад портативний збірник даних National Instruments MyDAQ, що вимагає чіткого нагляду викладача під час виконання завдань.

На практичних заняттях обладнання виділяється групам студентів залежно від конкретного завдання, що сприяє розвитку командної роботи та співпраці.

Викладачі за кордоном також підтримують тісні та дружні стосунки зі студентами, часто залучаючи їх до участі у власних наукових проєктах, міжнародних конференціях та тренінгах. Це забезпечує студентам унікальні можливості для професійного зростання та розвитку.

Під час канікул університети за кордоном часто проводять різноманітні проєкти та навчальні тренінги, доступні студентам на основі конкурсного відбору. Ці заходи можуть включати курси з вивчення спеціалізованих мов програмування, проекти з розрахунків для гоночних машин Formula 1, курси з графічного дизайну та багато іншого, що допомагає студентам розширити свої професійні горизонти і набувати практичних навичок у різних областях [8].

То ж враховуючи зарубіжний досвід, можна запропонувати наступні напрями удосконалення освітнього процесу студентів інженерних галузей.

Таблиця 1. Рішення з удосконалення практичної підготовки інженерів

Запропоновані напрями удосконалення враховують потребу в модернізації освітнього процесу та інфраструктури, залученні студентів до реальних індустріальних проектів, інтеграції теоретичних знань з практичною діяльністю, та розвитку міжнародної співпраці. Це не тільки підвищить якість інженерної освіти в Україні, але й забезпечить випускників необхідними навичками для успішної професійної кар'єри.

викладацький інженерія фахівець

Висновки

Підготовка фахівців у інженерній галузі є ключовим елементом для розвитку технологічної компетентності та економічного прогресу. Значення інтеграції теоретичних знань з практичними навичками у цьому контексті важко переоцінити, оскільки саме це забезпечує виробництво здатних до інновацій, адаптивних фахівців, готових відповідати викликам сучасного технічного середовища. Важливість комплексного підходу до навчання, що охоплює використання передових технологій, розвиток творчих здібностей через практичні завдання та активізація самоосвіти, демонструє необхідність реформ у вітчизняній системі вищої освіти.

Враховуючи аналіз зарубіжного досвіду викладання науково-педагогічних працівників для підготовки здобувачів інженерних спеціальностей, можна стверджувати, що ефективність інженерної освіти тісно пов'язана з інтеграцією передових технологій, сучасних методів навчання та активного залучення студентів до практичної діяльності. Ці підходи включають застосування високотехнологічного обладнання, проведення різноманітних проєктів та стажувань, що відбувається у співпраці з індустрією. Також значущим аспектом є розвиток міжнародної співпраці, що відкриває для студентів нові можливості для обміну знаннями та досвідом. У контексті України, актуалізація зарубіжних практик та адаптація їх до вітчизняної системи освіти можуть значно підвищити якість підготовки фахівців інженерних спеціальностей та сприяти їхній конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

З огляду на викладене, рекомендується звернути увагу на модернізацію освітніх програм, покращення матеріально-технічної бази та збільшення кількості міжнародних програм, що дозволить студентам розвивати професійні навички в реальному індустріальному середовищі.

Література

1. Бивалькевич Л.М. Підготовка майбутніх інженерів-педагогів до використання творчих технічних задач на заняттях у ПТНЗ. Педагогічні науки, 2019, № 19, 141-143.

2. Горбатюк Р.М., Кабак В.В. Підготовка майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності засобами комп'ютерних технологій: монографія. ВМА «ТЕРЕН», Луцьк, 2015.

3. Грицюк О.С. Педагогічні умови професійної спрямованості математичної підготовки майбутніх фахівців інженерно-технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах: автореф. дис. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Кременчуг, 2008.

4. Гулай О.І. Особливості ступеневої підготовки майбутніх інженерів. ФМО, 2018, № 1 (15).

5. Кокарєва А.М. Особливості системи інженерної підготовки студентів у закладах вищої технічної освіти зарубіжних країн. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2019, № 66, Т. 2, 18-23.

6. Мельниченко О.А., Малініна Ю.В. Безперервність процесу практичної підготовки інженерів-педагогів як засіб удосконалення професійної підготовки фахівця. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 2011, № 30-31, 93-96.

7. Нізовцев А.В. Розробка моделі професійної компетентності інженера. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 8, 243-255.

8. Новик К.С. Особливості підготовки інженерів в університеті м. Марібор. Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., Чернігів, НУ «Чернігівська політехніка», 2020, 269-271.

9. Ткачук С.І. Особливості підготовки інженерів-педагогів для системи професійно-технічної освіти. Педагогічні науки, 2015, № 125.

10. Фоміна М.В. Структурування змісту психолого-педагогічної підготовки інженерів машинобудівного профілю: автореферат дис. Вінниця, 2005.

11. Яковенко Т.В. Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчальнометодичного забезпечення модульної технології: монографія. УІПА, Харків, НТМТ, 2009.

References

1. Byvalkevych L.M. (2019). Pidhotovka maibutnikh inzheneriv-pedahohiv do vykorystannia tvorchykh tekhnichnykh zavdan na zaniattiakh u PTNZ [Preparation of future engineering educators for using creative technical tasks in PTNZ classes]. Pedahohichni nauky, (19), 141-143. [In Ukrainian].

2. Horbatyuk R.M., Kabak V.V. (2015). Pidhotovka maibutnikh inzheneriv-pedahohiv do profesiinoi diialnosti zasobamy kompiuternykh tekhnolohii: monohrafiia [Preparation of future engineering educators for professional activities using computer technologies: monograph]. VMA "TEREN", Lutsk. [In Ukrainian].

3. Hrytsiuk O.S. (2008). Pedahohichni umovy profesiinoi spryamovanosti matematychnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv inzhenerno-tekhnichnykh spetsialnostei u vyshchykh navchalnykh zakladakh: avtoref. dys. [Pedagogical conditions of professional orientation of mathematical preparation of future specialists in engineering and technical specialties in higher educational institutions: author's abstract]. Kremenchutskyi natsionalnyi universytet imeni Mykhaila Ostrohradskoho, Kremenchuk. [In Ukrainian].

4. Hulai O.I. (2018). Osoblyvosti stupenevoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv [Features of the staged preparation of future engineers]. FMO, (1)15. [In Ukrainian].

5. Kokarieva A.M. (2019). Osoblyvosti systemy inzhenernoi pidhotovky studentiv u zakladakh vyshchoi tekhnichnoi osvity zarubizhnykh krain [Features of the system of engineering training of students in higher technical education institutions of foreign countries]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 66(2), 18-23. [In Ukrainian].

6. Melnychenko O.A., Malinina Y.V. (2011). Bezperervnist protsesu praktychnoi pidhotovky inzheneriv-pedahohiv yak zasib udoskonalennia profesiinoi pidhotovky fakhivtsia [Continuity of the process of practical training of engineering educators as a means to improve the professional training of a specialist]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity, (30-31), 93-96. [In Ukrainian].

7. Nizovtsev A.V. (2013). Rozrobka modeli profesiinoi kompetentnosti inzhenera [Development of a model of professional competence of an engineer]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, (8), 243-255. [In Ukrainian].

8. Novyk, K.S. (2020). Osoblyvosti pidhotovky inzheneriv v universyteti m. Maribor [Features of training engineers at the University of Maribor]. Novitni tekhnolohii u naukovii diialnosti i navchalnomu protsesi: zb. tez Vseukr. nauk.-prakt. konf., Chernihiv, NU "Chernihivska politekhnika", 269-271. [In Ukrainian].

9. Tkachuk, S.I. (2015). Osoblyvosti pidhotovky inzheneriv-pedahohiv dlia systemy profesiino-tekhnichnoi osvity [Features of the preparation of engineering educators for the system of vocational and technical education]. Pedahohichni nauky, (125). [In Ukrainian].

10. Yakovenko T.V. (2009). Metodyka navchannia maibutnikh inzheneriv-pedahohiv proektuvanniu navchalno-metodychnoho zabezpechennia modulnoi tekhnolohii: monohrafiia [Methodology of teaching future engineering educators to design educational and methodological support for modular technology: monograph]. UIPA, Kharkiv, NTMT. [In Ukrainian].

11. Fomina M.V. (2005). Strukturiuvannia zmistu psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky inzheneriv mashynobudivnoho profiliu: avtoref. dys. [Structuring the content of psychological and pedagogical training of mechanical engineering profile engineers: author's abstract]. Vinnytsia. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru