Педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти

Севастьянова М.С., Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вступ

Сучасна молодь має чимало можливостей як для особистісної так і для професійної самовизначеності. Серед них - навчання у ЗВО, де можна оволодіти сучасними професіями і стати кваліфікованим, конкурентоздатним та мобільним фахівцем. Завдання ЗВО - підготовка професійної, освіченої молоді, яка володіє не лише фаховими теоретичними знаннями, а й може використовувати їх на практиці. Одним з основних шляхів реалізації цього завдання вважаємо підвищення мотивації до професійної діяльності в процесі вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів неможлива без застосування в освітньому процесі цифрових технологій та засобів навчання. Цифрова грамотність - ключова компетентність особистості сучасності, вона дає змогу проводити ґрунтовний аналіз процесів та фактів, формує критичне мислення, здатність оцінювати і створювати цифровий контент, розуміти принципи роботи та функції цифрових засобів. Уважаємо, що розвивати цифрову грамотність майбутніх учителів початкових класів є важливим елементом у системі професійної педагогічної освіти, оскільки вони закладають основи цифрової грамотності у підростаючого покоління, підвищували у школярів мотивацію до навчання, використовуючи сучасні цифрові технології для організації освітнього процесу.

Найактуальнішими педагогічними умовами формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у ЗВО вважаємо:

1) Підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу;

2) удосконалення змісту навчання майбутніх учителів початкових класів;

3) міжпредметна інтеграція дисциплін навчального плану на основі цифровізації;

4) використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

Чимало науковців приділяє значну увагу проблемам формування та підвищення мотивації особистості. Вони висвітлюють власні, теоретичні підходи до вивчення вказаних питань і до визначення понять «мотив» та «мотивація». Найголовнішою характеристикою у більшості теорій мотивації є поняття «мотиву», як однієї із головних мотиваційних причин. Цей термін в психологічній літературі розуміють не тільки, як усвідомлену потребу, або предмет потреби, а й проводять ототожнення із спонукальною причиною дій і вчинків людини [1, с. 5]. До мотивів науковці відносять інстинкти, драйви (у західній психології), емоції, потреби, установки, ідеали. Вільна енциклопедія - Вікіпедія, визначає «мотив» як рушійну силу, спонукальну дію [2].

Загальним механізмом виникнення мотивів є реалізація потреб в процесі пошукової активності. Їх джерелом є безмежний процес суспільного виробництва матеріальних та духовних цінностей. Такими потенційними мотивами в особистісному онтогенезі виступають притаманні суспільству цінності, інтереси, які у випадку їх інтеріоризації особистістю можуть набувати спонукальної сили і стати реальними мотивами. Мотив виникає тоді, коли потреба є предметною і конкретною [3, с. 170]

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виокремимо декілька найактуальніших груп мотивів для майбутніх вчителів початкових класів: Соціальні, спонукальні, пізнавальні, професійно-ціннісні, меркантильні [4, с. 9].

Нами визначено важливі умови для розвитку саме пізнавальних мотивів, так як вони відіграють найактуальнішу роль у процесі вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу:

1. Визначення педагогами рівня цифрової компетентності кожного студента.

2. Наявність варіантної системи завдань, які забезпечують перехід на більш високий рівень інтелектуального розвитку в цифровій сфері.

3. Наявність програм, розрахованих на визначений рівень цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

4. Забезпечення роботи студентів у режимі спільної продуктивної діяльності.

Ці умови сприяють формуванню у студентів позитивного ставлення до навчання, розвиватимуть вміння пристосовуватись до умов роботи в групах і забезпечують високу загальну активність студентського колективу під час вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу.

Комплекс мотивів утворюють мотивацію, що слугує для досягнення цілей [5, с. 245]. Розглянемо підходи до визначення терміна «мотивація». Мотивацію, як динамічний процес утворення мотиву розглядав у своїх роботах А. Маслоу. Він охарактеризував мотивацію, як процес спонукання особистості до задоволення потреби, надав їй енергетичної функції та динамічного характеру. Він поділяє думку західних психологів (З. Фрейд, Д. Гілфорд, Г. Мерфі) в тому, що під час врахування можливостей, досвіду індивіда, в одному випадку буде активною «енергії потреби» і відбуватиметься процес мотивації, а в іншому - ні [6, с. 4].

Найефективнішим підходом до підвищення мотивації майбутніх учителів початкових класів є використання викладачем комплексу різноманітних знань з використанням цифрових освітніх технологій. Вміння володіти відповідними засобами, методами, прийомами, формами, що допомагають покращити якість умов та сприятимуть підвищенню якості навчання.

Наступною педагогічною умовою для розвитку цифрової компетентності є удосконалення змісту навчання майбутніх учителів початкових класів, що ґрунтується на інтеграційних процесах, який є пріоритетним напрямом в науці. Основою для цього слугують тенденції середини ХХ ст., коли виявилися проблеми в окремих науках, які потребували зусиль та допомоги інших галузей знань. Виникли новітні напрями, які руйнували стереотипи та межі застосування окремих, суміжних наук. Отже, кінець ХХ ст. характеризується активними інтеграційними процесами в науковій і освітній сфері.

Знаходимо визначення поняття «інтеграція», у сучасному словнику іншомовних слів, це - « (лат., поповнення, відновлення) Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. » [7, с. 240], у педагогіці вищої школи, дане поняття трактується, як - «доцільне об'єднання та координація дій різних частин цілісної системи» [8, с.130].

Погоджуємося з О. М. Барановською, яка говорить у своїх працях, що: «інтеграція - це процес виявлення однотипних сутностей (закономірностей) в елементах змісту навчання та встановлення їх системної цілісності».Тривалий час терміни «інтеграція дисциплін навчального плану», «інтеграція навчального матеріалу» «міжпредметні зв'язки» вживалися як синоніми, проте згодом визначилась їх диференціація. У тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок, є підстава говорити про міжпредметну інтеграцію або інтегрований підхід.

Міжпредметна інтеграція удосконалює та покращує зміст навчання майбутніх учителів початкових класів. У студентів за законом вищої освіти має бути сформована цифрова компетентність (від англ. Digital competence), яка є однією з ключових для повноцінного життя, соціальної значущості і соціальної активності. Реалізація її можлива тільки за умови міжпредметної інтеграції на основі цифровізації. Підготовка нового типу - «цифрового фахівця», потребує нових форматів навчання. Тому інтеграція цифрових технологій (цифрова трансформація) повинна увійти у всі сфери життя задля змін у економічній та соціальній сферах.

За умови міжпредметної інтеграції професійна підготовка вчителів початкових класів буде реалізована, як складний багатогранний процес синтезу знань, відпрацювання навичок, комплексне використовування знань в розв'язуванні складних навчальних, наукових завдань.

Широкий суспільний і науковий резонанс викликає проблема інноваційного розвитку освіти і освітніх інновацій. Інноваційна освітня діяльність підвищує результативність навчального процесу та спонукає до зміни стилю мислення майбутніх учителів початкових класів.

Перед вищою педагогічною школою України стоїть конкретне завдання: формувати фахівців професіоналів, які вміють поєднувати глибокі фундаментальні теоретичні знання і практичну підготовку. Як зазначив науковець І.А. Зязюн, не можна чекати закінчення вищого педагогічного навчального закладу, щоб потім у практичній діяльності стати майстром. Потрібно саме у студентські роки набувати професіоналізму. Потрібна щоденна і наполеглива праця над розвитком своїх здібностей до педагогічної діяльності, формуванням професійної позиції, виховуванням уміння спілкуватися з людьми, у процесі органічної взаємодії розв'язувати завдання навчання та виховання [9, с. 4-5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що проблема використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів розглядається в працях зарубіжних та вітчизняних вчених - Р. Абта, С. Біра, В. Буркова, А. Вербицького, Л. Вовк, С. Гідровича, Н. Лазаренко, Л. Романишиної, Д. Форрестера, К. Хайнце, та інших. Незважаючи на значну кількість науково-методичних праць присвячених впровадженню освітніх інновацій у навчально-виховний процес, недостатньо вивченими залишаються можливості застосування інноваційних технологій у вищій школі, зокрема в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів.

У науковій літературі зустрічається різноманітні підходи до визначення поняття “інновація”. В нашому дослідженні виділяємо найбільш поширені дві точки зору:

Інновація (нововведення) розглядається, як наслідок фундаментальних, прикладних досліджень, розробок та експериментальної роботи у будь-якій сфері діяльності підвищення її ефективності (С. Стрілець); в іншому - як складний, багатогранний процес, що передбачає введення новітніх елементів, підходів та принципів замість діючих (О. Дубасенюк).

На основі даних визначень, ми можемо припустити, що освітні інновації - це вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування освітніх інноваційних технологій відбувається в умовах навчальної діяльності у ЗВО в період його професійно підготовки і має такі особливості: глибоке вивчення теоретичних питань; удосконалення власних навичок у навчальному процесі; знаходження позитивних сторін педагогічної теорії, ідей і технологій, які вже досліджувались і впроваджувалися в педагогічну практику.

Розвитку цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів сприяє поінформованість викладачів ЗВО, як і коли застосовувати інноваційні педагогічні технології, належне володіння їх змістом і методикою, висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі, та особиста переконаність у необхідності їх застосування.

Основою ґрунтовної роботи майбутніх учителів початкових класів з інноваційними педагогічними технологіями у сфері навчання й виховання є вивчення фундаментальних педагогічних теорій і технологій, обґрунтування механізму їх упровадження. У контексті нашого дослідження важливим є розгляд сутності інноваційних педагогічних технологій та їх вплив на цифрову компетентність майбутніх учителів.

Процес сприйняття нових ідей, інновацій у галузі педагогіки, за визначенням Е. Роджерса - складний багатоетапний розумовий процес прийняття рішення, який має тривалий термін від першого знайомства людини з інновацією до її кінцевого сприйняття. У ході цього процесу відбувається оцінювання значення і наслідків прийняття рішення. Е.Роджерс поділяє цей процес на основні етапи:

• ознайомлення з інновацією;

• появи зацікавленості;

• оцінки, апробації, кінцевого сприйняття [10, с.12].

Дослідники притримуються думки, що серед інноваційних педагогічних технологій навчання, актуальність яких підтверджена досвідом роботи ЗВО слід виділити:

• модульного, групового, контекстного, інтерактивного, розвивального навчання;

• інтегрально-педагогічні та інформаційно-комунікативні технології;

• проектні, імітаційні, дослідницькі;

• технології критичного мислення та кейс-стаді.

Опишемо педагогічну спрямованість даних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів.

Технологія модульного навчання слугує для активізації пізнавальної освітньої діяльності майбутніх професіоналів своєї справи, розвиток глибинних і стійких професійних знань, умінь та навичок та здатність самостійно розкрити творчій потенціал, що дозволить відкрити себе ще більше, як особистостість.

Технологія групового навчання активізує внутрішню мотивацію студентів до швидкого сприйняття інформації та умінь легкої її передачі іншим учасникам групової роботи.

Технологія контекстного навчання слугує через моделювання предметного змісту майбутньої професійної діяльності та за допомогою актуальних засобів наближає майбутніх учителів початкових класів до майбутньої професійної діяльності, формує у них позитивну мотивацію до розвитку, спрямовує їх діяльність на оволодіння найсучаснішими методиками навчання.

Технологія інтерактивного навчання спрямована на формування в студентів наступних умінь і навичок: вміння аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до завдань.

Технологія розвивального навчання формує в майбутнього вчителя здібності до самовдосконалення, творчого мислення та його масштабування, самостійного навчання.

Інтегрально-педагогічні технології слугують для створення комфортних педагогічних умов для розвитку та самореалізації студента шляхом формування конкретних знань про об'єкт, що вивчається.

Інформаційно-комунікативна технологія навчання та викладання допомагає формуватися інформаційній компетентності, як є однією зі складових професійної культури фахівця, професійної компетентності.

Проєктні технології стимулюють інтерес майбутніх учителів початкових класів до нових знань, всебічного розвитку себе, використання набутих знань у практичній діяльності, спрямовані на усвідомлену практичну та теоретичну діяльність.

Імітаційні технології дозволяють виконати перехід уваги студента з об'єкта навчання на суб'єкт професійного спрямування, що супроводжується його цілеспрямованою діяльністю та творчою участю у самостійному формуванні професійної компетентності.

Дослідницькі технології формують здатність до науково дослідної роботи та сприяють особистісно-професійному розвитку студента.

Технологія критичного мислення забезпечують всебічний розвиток мотиваційно-ціннісного потенціалу майбутнього професіонала своєї справи.

Технологія кейс-стаді, основою для якої є проблемно-ситуативний аналіз, що забезпечує високий рівень результативності навчання, та сприяє формуванню базових систем цінностей у студентів.

Основою ґрунтовної роботи майбутніх учителів початкових класів з інноваційними педагогічними технологіями у сфері навчання й виховання є вивчення фундаментальних педагогічних теорій і технологій, обґрунтування механізму їх упровадження. У контексті нашого дослідження важливим є розгляд сутності інноваційних педагогічних технологій та їх вплив на цифрову компетентність майбутніх учителів.

Висновки

Можемо визначити, що найактуальнішими педагогічними умовами формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у ЗВО, в контексті сучасних досліджень, - це, насамперед, орієнтація на процес навчання, особистісні досягнення мети майбутніх учителів початкових класів. В залежності від мети та завдань навчального процесу існує певна пріоритетність у виборі педагогічної умови. На нашу думку, максимально сприяє формуванню профорієнтаційної компетентності майбутніх учителів початкових класів - інноваційні педагогічні технології, так як вони дозволяють не тільки оптимально враховувати професійні вимоги обраної студентами спеціальності 013 “Початкова освіта”, але й повністю засвоїти поданий матеріал, закріпити, продіагностувати і змінити за потребою знання, вміння та навички, результатом яких є - сформованість професійної компетентності. Проте, хочемо зазначити, що для формування професійних навичок у студентів даної спеціальності, що всебічно розвинені та є творчими особистостями, не можна обмежуватися лише технологіями. Адже інтегрований результат може забезпечити комплексна система, компонентами якої являється сукупність прогресивних технологій, спрямованих на розвиток особистості майбутнього педагога.

Отже, одне з найважливіших завдань викладачів ЗВО є створення таких умов, при яких майбутні вчителі початкових класів мали б змогу за короткий час засвоїти максимальну кількість знань та вмінь, навчитися їх творчо застосовувати на практиці. Досить часто вони не розуміють істинну потребу у вивченні більшості університетських дисциплін, в тому числі предметів інформаційно-комунікаційного циклу. Все частіше виникають питання про їх допомогу у подальшому, та чи стануть дані знання у нагоді під час досягнення професійних цілей.

інноваційний педагогічний цифрова компетентність

Список використаних джерел

1. Словник психологічних термінів / Міністерство охорони здоров'я України, Національний фармацевтичний університет. Харків

2. Вікіпедія. Вільна енциклопедія

3. Психологічний / Авт.-уклад. В.В. Синявський / За ред.. Н.А. Побірченко

4. Кузьменко О. Педагогіка _Процес навчанння - С. 76 - 117

5. Основи психології: підручник / за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця - 3-тє вид., стереотип. - К. : Либідь, 1997. - 632.

6. Маслоу Абрахам. Мотивація і особистість / Абрахам Маслоу. -Abraham H. Maslow. Motivation and Personality (2nd ed.) N. Y.: Harper & Row]. - 1970; СПб.: Євразия, 1999.

7. Словник іншомовних слів

8. Педагогіка вищої школи: словник-довідник / упор. O.О. Фунтікова. Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2007. 404 с

9. Педагогічна майстерність: підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. - К., 1997. - 349 с.

10. Rogers E.M. Diffusion of innovations // Free Press. 1983. №3. Р. 12-14.

Размещено на Allbest.ru