Медична освіта в контексті глобалізації: міжнародні програми обміну та співпраця університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медична освіта в контексті глобалізації: міжнародні програми обміну та співпраця університетів

Лукаш Юлія Михайлівна старший викладач кафедри, Гришина Олена Сергіївна старший викладач кафедри, Буряк Наталія Василівна викладач кафедри мовної підготовки та соціально-гуманітарних наук, Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Анотація

Підвищення якості медичної освіти в умовах глобалізації потребують значної активізації міжнародного співробітництва, особливо з огляду на зростання мобільності населення та зміцнення міжнародних зв'язків у сфері охорони здоров'я. Університети, що пропонують міжнародні програми обміну для майбутніх медичних працівників, відіграють ключову роль у підготовці кадрів, які відповідають вимогам глобального ринку праці. Метою цієї статті є аналіз програм міжнародного обміну та співробітництва у сфері медичної освіти з урахуванням потреб і можливостей українських студентів, які навчаються у закладах вищої освіти України. У статті було окреслено сучасний стан реалізації програм міжнародного обміну та співпраці у Європейському Союзі, США, Японії, Китаї, Індії, Латинській Америці, Азії та ін. країнах. За результатами цього огляду було визначено, що практика реалізації міжнародних програм обміну та співпраці в зарубіжних медичних університетах була вища на 50%, ніж в українських.

Визначено основні державні програми обміну (Erasmus+, Fulbright, Chevening), науково-освітні проєкти організацій Global Fund, World Health Organization та недержавні фонди обміну, їхні програми й ініціативи за напрямом медичної освіти (Soros Foundation, Open Society Foundation, Rotary Foundation, European Youth Foundation). З'ясовано можливості та перспективи міжнародних програм обміну та співпраці для українських студентів під час здобуття медичної освіти. Участь у міжнародних програмах обміну та проєктах в галузі медичної освіти може збагатити професійний досвід та підвищити конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці майбутніх фахівців-медиків. Окрім цього, це позначиться на збільшенні медичного потенціалу країни, підвищенні медичної культури населення й покращенні якості медичного обслуговування. Програми міжнародного обміну й співпраці сприятимуть залученню іноземних інвестицій у сферу медичної освіти та розвитку медичної інфраструктури в Україні.

Ключові слова: міжнародні програми обміну, студенти, медична освіта, співробітництво, професійний розвиток.

Abstract

Medical education in the context of globalization: international exchange programs and cooperation of universities

Lukash Yuliia Mykhailivna Senior Lecturer of the Department, Hryshyna Olena Serhiyivna Senior Lecturer of the Department, Buriak Nataliia Vasylivna Lecturer of the Department of Language Training and Social Sciences and Humanities, State Establishment “Lugansk State Medical University”

The challenges of medical education in the context of globalization require a high level of quality and international cooperation, especially given the growing mobility of the population and strengthening of international healthcare ties. Universities that offer international exchange programs for future healthcare professionals play a key role in training personnel that meet the requirements of the global labor market. The purpose of this article is to analyze international exchange and cooperation programs in the field of medical education, taking into account the needs and capabilities of Ukrainian students studying in higher education institutions of Ukraine. The article briefly outlines the current state of implementation of international exchange and cooperation programs in the European Union, the United States, Japan, China, India, Latin America, Asia and third world countries. The results of this review showed that the practice of implementing international exchange and cooperation programs in foreign medical universities was 50% higher than in Ukrainian ones.

State exchange programs (Erasmus+, Fulbright, Chevening), scientific and educational projects of the Global Fund, World Health Organization and non-governmental exchange funds, their programs and initiatives in the field of medical education (Soros Foundation, Open Society Foundation, Rotary Foundation, European Youth Foundation) were identified. The opportunities and prospects of international exchange and cooperation programs for Ukrainian students in medical education are identified. Participation in international exchange programs and projects in the field of medical education can enrich the professional experience and increase the competitiveness of future professionals in the international labor market. In addition, it will increase the country's medical potential, improve the medical culture of the population, and improve the quality of medical care. International exchange and cooperation programs will help to attract foreign investment in medical education and the development of medical infrastructure in Ukraine.

Після початку повномасштабної війни з Росією 24 лютого 2022 р. та окупації частини території України українське суспільство пережило значні втрати, як людські, так і соціально-економічні. Приблизно 8 мільйонів українців, в основному жінки, діти та молоді люди допризовного віку, стали біженцями, більшість з яких шукали притулку у західних регіонах України або у Європейському Союзі [2].

У таких умовах для України надзвичайно важливою стало питання розвитку ініціативи з міжнародного обміну студентами в сфері медичної освіти. По-перше, це дозволить українським студентам отримати доступ до якісної медичної освіти за кордоном, що допоможе підвищити рівень їхньої кваліфікації та підготувати їх до викликів сучасної медицини. По-друге, такі програми можуть сприяти обміну досвідом та передовими методиками навчання між українськими й міжнародними університетами, що сприятиме підвищенню якості медичної освіти в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження Х. де Віт та П. Г. Альтбах розглядає ефективні стратегії просування університету Jenderal Soedirman в Індонезії для побудови міжнародної довіри. Результати демонструють, що такі стратегії включають університетське бажання бути визнаним глобально, публікацію програм, діяльностей та відмінностей університету через різноманітні медіа, ініціативу міжнародного співробітництва та надання стипендій іноземним студентам [10].

А. Ву та ін. аналізували історичний контекст, поняття, ключові чинники, ініціативи та політику міжнародної терціарної освіти, визначаючи ключові дані, тенденції і виклики, що впливають на її майбутнє, особливо в період глобальних трансформацій, які спричинені націоналістично-популістичними рухами, змінами клімату та пандемією COVID-19. Домінуючі теми статей, опублікованих з 2000 по 2018 рік в США у напрямку медичної освіти, показують, що поширеними форматами є інституційні партнерства, міжнародне навчання вдома та програми мобільності студентів [11].

Стаття М. Туріссіні та ін. присвячена аналізу білатерального обміну учасниками освітньої програми AMPATH, яка є 30-річним партнерством між консорціумом з 12 університетів у Північній Америці та Університетом Мой у Кенії. Згідно зі статистикою, в обміні вже взяли участь 1 871 представник з

Північної Америки та понад 400 кенійських клінічних стажерів. Автори вивчили деталі обміну, включаючи навчальну програму, умови проживання та фінансові витрати, і розглядають їх як приклад застосування принципів етичної глобальної співпраці [12].

Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ) також підкреслює необхідність для малих країн приєднатися до міжнародного співробітництва, щоб здолати виклики, які пов'язані з післядипломною спеціалізованою підготовкою в довгостроковій перспективі [13].

Результати дослідження Дж. Хаффман та ін. демонструють, що навчання за кордоном підвищує майстерність англійської мови, знання медичної практики та культурну свідомість студентів. Вони також сприяють формуванню різних аспектів ідентичності. Висновок полягає у тому, що такий досвід покращує освітню місію медичних коледжів та може стати основою для розвитку інструментів оцінювання [14]. Дослідження Т.М. Дженкінс та ін. прослідковує повернення інтересу до медичної освіти, яке спостерігається останнім часом, і визначає головні напрями досліджень, включаючи нерівності у медичній освіті та вплив пандемії COVID-19 [15].

Незважаючи не те, що участь іноземних студентів у програмах обміну активно вивчається науковцями у всьому світі, проблема поглиблення участі українських студентів у програмах обміну та міжнародної співпраці потребує більш детального аналізу і пошуку шляхів її вирішення.

Отже, мета статті полягає у системному аналізі умов міжнародних програм обміну та співпраці у сфері медичної освіти в контексті потреб і можливостей для українських студентів, що навчаються у закладах вищої освіти України. Для реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) окреслити сучасний стан реалізації програм міжнародного обміну у рамках медичної освіти в Україні; 2) визначити доступність програм міжнародного обміну для українських студентів медичного закладу вищої освіти; 3) проаналізувати можливості наявних програм міжнародного обміну для українських здобувачів медичної освіти.

Виклад основного матеріалу

Для розвинених країн Заходу, таких як Європейський Союз та Сполучені Штати, важливим викликом є необхідність адаптації медичних програм до міжнародних стандартів і забезпечення міжкультурної компетентності майбутніх лікарів. Згідно зі статистикою, понад 60% медичних факультетів у Європейському Союзі пропонують міжнародні програми обміну для студентів, сприяючи розвитку їхнього професійного та особистісного зростання [5].

У Японії велика увага приділяється співпраці університетів з міжнародними партнерами з метою обміну досвідом і передовими методиками навчання. Близько 30% університетів у Японії мають активну співпрацю з іноземними вузами в сфері медичної освіти [14].

У Китаї та Індії спостерігається активний розвиток міжнародних програм обміну та співпраці у сфері медичної освіти. Наприклад, за останні роки в Китаї зросла кількість університетів, які співпрацюють з міжнародними партнерами, до 20 %. Також статистика показує, що в Індії близько 30 % медичних університетів мають активну співпрацю з іноземними закладами вищої освіти (ЗВО) в сфері медичної освіти [6].

У країнах Латинської Америки та Азії рівень залученості до міжнародних програм з обміну може суттєво варіюватися. Згідно з даними, лише близько 15% університетів у регіоні Латинської Америки мають активну міжнародну співпрацю у сфері медичної освіти. Водночас, у Азії, цей показник в середньому становить близько до 25%. Проте є країни, де такі програми можуть бути менш розвиненими через обмежені фінансові ресурси або відсутність відповідної інфраструктури [9; 12].

Щодо бідних країн третього світу, то за наявними даними лише близько 5% медичних університетів мають активну міжнародну співпрацю. Проте з наявністю підтримки зі сторони міжнародних організацій та урядів розвинених країн, стає можливою реалізація програм обміну та співпраці, що спрямовані на підвищення рівня медичної освіти у цих регіонах [7].

В Україні медична освіта потребує модернізації та адаптації до міжнародних стандартів. Лише 10% медичних університетів підтримують міжнародну співпрацю, а це свідчить про обмежений доступ до передових методик навчання [3].

В умовах війни з Росією у системі вищої освіти України важливо продовжувати розвивати міжнародну співпрацю у сфері медичної освіти, враховуючи потреби країн, що знаходяться на різному рівні розвитку, та забезпечуючи доступ до якісної освіти всім майбутнім медичним працівникам, незалежно від їхнього географічного розташування чи економічного статусу. Отже, міжнародні програми з обміну у сфері медичної освіти повинні бути спрямовані на:

1) професійний обмін, під час якого відбувається проходження стажування у клінічній лікарні з однієї з базових клінічних дисциплін;

2) дослідницький обмін, у межах якого студент навчається і створює науково-дослідницький проєкт під контролем професора з університету-партнера.

Дані про існуючі основні державні фонди та програми обміну за медичною освітою наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Державні програми обміну та науково-освітні проекти

Таблиця 2 Недержавні фонди обміну за напрямком медичної освіти

Перспективи для української молоді у Фонді Сороса полягають у можливості отримати цінний міжнародний досвід та підтримку для свого професійного розвитку в медичній галузі.

Фонд Відкритого Суспільства надає можливості для українських здобувачів отримати досвід роботи та навчання в різних країнах.

Фонд Ротарі надає гранти для медичного обміну та стажувань у різних країнах. Для українських здобувачів це можливість отримати нові знання та досвід у медичній галузі.

Європейський Фонд Молоді надає можливість розширити свої горизонти та отримати новий досвід у медичній сфері.

Медичні ЗВО у країнах з низьким і середнім доходом переважно орієнтовані на потреби та інтереси їхніх колег із країн з високим доходом. Однак існують певні обурення студентів з країн з високим доходом щодо участі у програмах обміну до таких країн. Зокрема, медична освіта повинна бути більш інклюзивною, а всі студенти медичних університетів повинні мати можливість отримати доступ до міжнародних перспектив і досвіду [5].

Участь у міжнародних програмах з обміну дозволяє студентам поглибити свої знання в області медицини, а також набути практичний досвід у відомих медичних установах. Вони можуть вивчати нові методи лікування, практикувати міжкультурну комунікацію з колегами та пацієнтами, що збагачує їх професійний розвиток. Також студенти отримують можливість брати участь у спільних дослідницьких проєктах, конференціях та семінарах з відомими медичними вченими та практиками, що сприяє їхньому науковому зростанню.

Міжнародне співробітництво у галузі медичної освіти допомагає удосконалити стандарти медичної практики та навчання, що відображається на якості медичного обслуговування в різних країнах. Взаємне навчання та обмін досвідом сприяють розвитку ефективних методів лікування та підвищенню результативності медичної допомоги.