Розробка інструментів оцінювання обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти 5-6 класів у природничій освітній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ 5-6 КЛАСІВ У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Шаповал Лариса Василівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри природничих

дисциплін і методики навчання

м. Переяслав



Анотація

оцінювання результат навчання освіта

У статті обґрунтована необхідність процесу переосмислення і модернізації сучасної освіти у питаннях оцінювання і контролю результатів навчання здобувачів освіти 5-6 класів у природничій освітній галузі.

Вказано на актуальність даної теми як однієї з невирішених проблем, яка ще не отримала належного висвітлення у педагогічних виданнях.

Висвітлена проблема розробки інструментарію оцінювання обов'язкових результатів навчання згідно Держаного стандарту базової середньої освіти.

Вказано на невідповідність між актуальними вимогами щодо впровадження нових функцій контрольно-оцінювальної діяльності та відсутністю відповідного інструментарію для вимірювання результатів навчання.

Показано, що дослідження цієї проблеми є кроком до реалізації концепції Нової української школи на адаптаційному циклі базової середньої освіти щодо розробки підходів до формування інтегрованих предметів у профільних класах.

Підкреслено, що оскільки вимоги до обов'язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу, то й сам інструментарій контролю та оцінювання навчальних досягнень (загальних результатів навчання) здобувачів освіти має відповідати змісту ключових компетентностей, серед яких: - здійснення комунікації в усній та письмовій формі, здобуття та опрацювання інформації з різних джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критичне осмислення її для обстоювання власних поглядів, переконань;

-здатність застосовувати систему наукових знань і методів дослідження для пояснення світу природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації;

здатність до інновацій, відкритість до нових ідей та ін.

Визначено перелік основних умінь, що складають здатність учнів до дослідницького пізнання світу природи, яка є провідною серед інших згідно Державного стандарту базової середньої освіти.

Розроблено та запропоновано критерії сформованості уміння спостерігати як фундаментального уміння, ключової компетенції, базового елементу наукового методу та дослідницького підходу.

Запропоновано принципові характеристики оцінки рівнів сформованості умінь (зокрема уміння спостерігати).

Наведено приклади критеріїв та характеристик рівнів сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження.

Ключові слова: контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів, Державний стандарт базової середньої освіти, загальні результати навчання, конкретні результати навчання, обов'язкові результати навчання, природнича освітня галузь, інтегровані природничі курси, здобувачі освіти 5-6 класів, критерії сформованості дослідницьких умінь, показники та рівні сформованості обов'язкових результатів навчання.



Annotation

Shapoval Larysa Vasylivna PhD. in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Natural Sciences and Methods of Teaching, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

DEVELOPMENT OF INSTRUMENTS FOR ASSESSING MANDATORY LEARNING OUTCOMES FOR STUDENTS OF 5-6 GRADES IN THE NATURAL EDUCATIONAL BRANCH

The article substantiates the necessity of the process of rethinking and modernizing of education in terms of assessing and monitoring the learning outcomes of students of 5-6 grades in the natural educational branch.

The relevance of this topic as one of the unresolved problems that has not yet received adequate coverage in pedagogical publications is indicated.

The problem of developing tools for assessing mandatory learning outcomes in accordance with the State Standard of Basic Secondary Education is highlighted.

The author points out the discrepancy between the current requirements for the introduction of new functions of control and evaluation activities and the lack of appropriate instruments for measuring of learning outcomes.

It is shown that the study of this problem is a step towards the implementation of the concept of the New Ukrainian School in the adaptation cycle of basic secondary education to develop approaches to the formation of integrated subjects in specialized classes.

It is emphasized that since the requirements for mandatory learning outcomes are determined on the basis of a competency-based approach, the tools for monitoring and evaluating the learning achievements (general learning outcomes) of students should correspond to the content of key competencies, including

- communicating orally and in writing, obtaining and processing information from various sources in different educational fields and contexts, critically comprehending it to defend their own views and beliefs;

- ability to apply the system of scientific knowledge and research methods to explain the natural world and formulate evidence-based conclusions based on the information received;

- ability to innovate, openness to new ideas, etc.

The list of basic skills that make up the "ability of students to research knowledge of the natural world", which is the leading among others according to the State Standard of Basic Secondary Education, is determined.

The criteria for the formation of the ability to observe as a fundamental skill, key competence, basic element of the scientific method and research approach are developed and proposed.

The fundamental characteristics of assessing the levels of skills (including the ability to observe) are proposed.

Examples of criteria and characteristics of the levels of formation of the ability to formulate conclusions about the achievement of the research goal are given.

Keywords: control and evaluation of students' learning achievements, State Standard of Basic Secondary Education, general learning outcomes, specific learning outcomes, mandatory learning outcomes, natural science education, integrated science courses, students of 5-6 grades, criteria for the formation of research skills, indicators and levels of formation of mandatory learning outcomes.



Постановка проблеми

Пріоритетним напрямом у модернізації загальної середньої освіти є підвищення ефективності контролю та оцінювання обов'язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі.

Проте впровадження ключових аспектів Нової української школи як комплексної ініціативи, спрямованої на суттєве трансформування системи освіти в Україні, яка передбачає не лише оновлення змісту навчальних програм, але й впровадження нових підходів до навчання, оцінювання та розвитку учнів, призвело до змін у механізмах контролю та оцінювання. При цьому залишилися невирішеними важливі аспекти теоретичної та методичної бази, принципів наповнення, організації та подальшої інтерпретації результатів оцінювання досягнень на нових принципах.

Педагогічна спільнота прагне модернізувати зміст освіти, але відсутність чіткої системи номенклатури системи контролю та оцінювання ускладнює впровадження цих змін. Виявляється, що для встановлення їх якості саме вчитель має розробляти, або запозичити в готовому вигляді в інших авторів інструменти оцінювання (критерії, шкали, види робіт тощо). Якщо вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі визначені Державним стандартом [1], вказані загальні та конкретні результати і орієнтири для оцінювання, то готових критеріїв оцінювання немає. Тому вчителі, з одного боку, отримали велику свободу у проведенні контролю та оцінювання, а з іншого - це призвело до появи стану невизначеності та розгубленості серед них.

Таким чином, існує неузгодженість між сучасними вимогами до впровадження нових функцій контрольно-оцінювальної діяльності та відсутністю відповідного інструментарію для вимірювання результатів навчання. Це створює виклик для освітньої системи. Сучасна освіта вимагає більш різноманітних та об'єктивних методів контролю та оцінювання, а існуючі засоби вимірювання часто є несумісними з новими завданнями.

Ця розбіжність може призвести до несправедливих чи неефективних оцінок навчальних досягнень учнів, до недостатньої якості контролю над навчальним процесом. Тому важливо розробляти та впроваджувати сучасні інструменти для вимірювання результатів навчання, які відповідають сучасним вимогам і завданням освіти.

Таким чином, щоб процес контролю та оцінювання не відбувався як невпорядкований набір дій, спрямованих на перевірку результатів навчання, яка має несистемний характер, важливо розробити інструменти оцінювання, які здатні оцінити весь спектр навчальних досягнень учнів під час різних видів діяльності.

Які ж обов'язкові результати навчання учнів 5-6 класів з природничої освітньої галузі? Тобто, що саме має оцінюватися вчителем? На що мають бути спрямовані зусилля учнів задля подальшого оцінювання? Як оцінювати здатність учнів до дослідницького пізнання світу природи, яка є провідною серед інших згідно Державного стандарту базової середньої освіти? Ці та багато інших запитань ще чекають на свої відповіді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз літературних джерел із означеної проблеми дає змогу констатувати, що на різних етапах розвитку освіти система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів займала одне з визначальних місце у наукових дослідженнях. На початку ХХІ століття спостерігався інтенсивний розвиток методології педагогічних вимірювань, що проявився у створенні та апробації стандартизованих матеріалів для контролю та вимірювань. Ці матеріали стали предметом досліджень багатьох вчених, серед яких І. Булах, Л. Ващенко, В. Кім, М. Мруга, В. Сергієнко та інші.

Мета статті - показати приклад розробки інструментів оцінювання обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти 5-6 класів у природничій освітній галузі, зокрема уміння спостерігати та уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження.

Виклад основного матеріалу

Впровадження нової моделі освіти в базовій школі передбачає актуалізацію термінів, які використовуються для опису навчальних досягнень як результату освоєння матеріалу.

У педагогічній сфері концепція навчальних досягнень розглядається в контексті втілення загальної мети освіти, яка визначається передусім філософськими та соціальними поглядами [2]. Ця мета конкретизується через формулювання конкретних цілей, які відображають психологічні та педагогічні уявлення про очікувані характеристики особистості та передбачені результати навчання.

Оновлення освітньої галузі, де кожен вчитель самостійно створює засоби оцінювання, є важливим етапом розвитку системи контролю та оцінювання навчальних успіхів учнів. Цей підхід дозволяє більш точно враховувати особливості кожного навчального закладу, методичні системи та індивідуальні характеристики учнів.

Впровадження компетентнісного підходу в освіту суттєво розширило зміст поняття "навчальних досягнень". Крім знань, вмінь і навичок, тепер визначення досягнень також охоплює різні аспекти, такі як методи діяльності, творчий досвід, психічно-ціннісні установки та інше. Це відображає сучасний підхід до навчання, який не лише підкреслює важливість засвоєння фактів, але й наголошує на розвитку загальних та спеціальних компетентностей, необхідних для успішного функціонування учнів у сучасному суспільстві [3].

Окрім знань, вмінь та навичок поняття «навчальні досягнення» охоплюють різноманітні параметри, такі як методи діяльності, творчий досвід, психічно-ціннісні установки та інше. Це відображає сучасний підхід до навчання, який не лише підкреслює важливість освоєння фактів, але й акцентує увагу на розвитку загальних і спеціальних компетентностей, необхідних для успішного функціонування в сучасному суспільстві [4].

Наведемо приклад окремих обов'язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі, на основі яких має здійснюватися оцінювання здобувачів освіти. Виходячи із Державного стандарту базової середньої освіти, основними уміннями, що складають «здатність учнів до дослідницького пізнання світу природи», яка є провідною серед інших, є:

• розпізнавати із запропонованих такі проблеми, які можна розв'язати у дослідницький спосіб;

• формулювати гіпотезу відповідно до запропонованої мети;

• пропонувати етапи дослідження і складати його план;

• проводити спостереження і досліди, використовуючи запропоноване обладнання;

• використовувати моделювання в простих формах;

• фіксувати дані дослідження у запропонований спосіб;

• формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження за отриманими результатами;

• пояснювати, яким чином удалося досягти мети дослідження, або визначати чинники, які завадили досягненню мети;

• виявляти ставлення до дослідження природи;

• здобувати інформацію природничого змісту, використовуючи різні джерела і засоби пошуку інформації;

• порівнювати інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел;

• відрізняти факти від суджень;

• висловлювати на основі доказів власні судження щодо інформації природничого змісту;

• вирізняти різні погляди на проблему;

• визначати головне в інформації;

• робити висновки щодо суті описаних об'єктів і явищ природи;

• представляти інформацію природничого змісту в різних формах;

• розпізнавати проблему в запропонованій ситуації;

• ставити проблемні запитання;

• діяти на основі набутих знань і досвіду з урахуванням наслідків цих дій і т. д. [1].

Оскільки уміння спостерігати є ключовою компетенцією, фундаментальним елементом наукового методу та дослідницького підходу, першим кроком у науковому дослідженні, необхідною передумовою для створення гіпотез, проведення експериментів та формулювання висновків, розкриємо критерії та характеристики лише високого рівня сформованості уміння спостерігати.

Оцінку розвиненості уміння спостерігати можна здійснити, враховуючи наступні критерії.

Рівень усвідомленості процесу спостереження - здатність учня усвідомлювати необхідність проведення спостережень.

Інтерес та мотивація. Учень має демонструвати інтерес до навколишнього середовища і виявляти бажання вивчати його.

Використання різних сенсорних систем - здатність учня використовувати різні органи чуття (зір, слух, нюх, дотик) для отримання інформації під час проведення спостережень.

Здатність реєструвати та описувати спостереження. Учень повинен вміти фіксувати свої спостереження у формі тексту, малюнків або схем та передавати їх усно.

Комунікація. Учень повинен вміти обговорювати свої спостереження з іншими учнями, ділитися враженнями та висновками.

Спостереження в повсякденному житті. Важливим є активне спостереження різних об'єктів у повсякденному житті (вдома, в школі чи в найближчому оточенні).

Вміння користуватися інструментами - здатність учня використовувати різні інструменти та прилади для здійснення своїх спостережень, такі як вимірювальні прилади, відота фотозйомка тощо.

Аналіз та висновки - уміння критично аналізувати свої спостереження та робити висновки на їх основі, порівнювати їх з наявними знаннями і висувати власні висновки.

Оцінка рівнів сформованості умінь має базуватися на принципових характеристиках і визначається з урахуванням конкретних вимог, відповідних стандартів чи завдань. Охарактеризуємо ці принципові вимоги.

Високий рівень.

Обсяг прояву уміння - широкий. Учень ефективно використовує уміння в різних випадках, у тому числі і в нестандартних.

Самостійність. Здатність виконувати завдання самостійно і в той же час - ефективно.

Інновації. Може вносити інновації, адаптувати уміння до нових умов та розвивати їх.

Достатній рівень.

Обсяг прояву уміння - вищий за середній. Учень ефективно використовує уміння в різних ситуаціях, прагне до їх постійного розвитку та вдосконалення, має хороший рівень майстерності.

Самостійність. Здатний виконувати завдання самостійно, хоча інколи потребує допомоги чи підказки з боку інших.

Структура уміння. Повністю опановує базові прийоми, але в нових ситуаціях допускається помилок.

Середній рівень.

Обсяг прояву уміння - середній. Здобувач освіти володіє умінням в різних контекстах, але не завжди систематично.

Самостійність. Може виконувати завдання самостійно, але часто звертається по допомогу.

Структура уміння. Спостерігається тенденція до ускладнення структури та удосконалення уміння через використання на практиці. Діє за зразком, хоча інколи може відступати від нього.

Низький рівень.

Обсяг прояву уміння - обмежений. Здобувач освіти здатний використовувати уміння в обмеженому контексті або з обмеженими можливостями.

Самостійність. Існує потреба в регулярній підтримці або допомозі з боку інших.

Структура уміння. Учень орієнтується на базові елементи уміння, але може виявляти невпевненість або помилки. Діє за аналогією.

Які ж характеристики високого рівня сформованості уміння спостерігати?

Уважність. Учень виявляє високий рівень уваги, помічаючи навіть дрібні деталі та зосереджуючись на об'єкті або явищі під час спостереження.

Систематичність. Учень організований у своїх спостереженнях, застосовуючи структурований підхід і виконуючи спостереження згідно з планом.

Об'єктивність. Учень залишається об'єктивним і утримується від суб'єктивних висновків, аналізуючи факти та джерела інформації перед формулюванням висновків.

Деталізованість. Учень здатний докладно описати спостережуваний об'єкт чи явище, використовуючи різноманітні деталі, характеристики та ознаки. Він також використовує засоби візуалізації, такі як малюнки, схеми, графіки чи таблиці для наочного представлення своїх спостережень і висновків.

Здатність до класифікації та категоризації. Учень вміє розподіляти спостережувані об'єкти або явища на категорії, виділяти загальні ознаки та встановлювати взаємозв'язки між ними.

Аналіз та інтерпретація. Учень володіє навичками аналізу зібраних даних, робить висновки та формулює відповідні висновки, які підтверджуються його спостереженнями.

Глибина спостережень. Учень може проникнути в глибину спостережуваної ситуації чи об'єкта, розуміє складні процеси, взаємозв'язки та взаємодії, що відбуваються.

Критичне мислення. Учень піддає сумніву факти або ідеї, робить гіпотези, перевіряє їх та формулює альтернативні пояснення.

Креативність. Учень використовує креативні підходи до спостереження, застосовуючи нетрадиційні методи, інструменти для отримання нової інформації.

Не вдаючись до характеристики достатнього та середнього рівня сформованості уміння порівнювати, детально зупинимося на полярному, протилежному за значенням - низькому рівні сформованості цього уміння.

Низький рівень сформованості уміння спостерігати можна визначити за наступними характеристиками.

1. Незацікавленість. Учень виявляє мало інтересу до спостережуваних явищ і об'єктів. Він може бути байдужим до деталей і не проявляти бажання звертати на них увагу.

2. Непослідовність. Учень не дотримується систематичності у спостереженнях. Він може забувати про заплановані спостереження або виконувати їх безпосередньо перед дедлайном.

3. Суб'єктивність. Учень вносить багато особистих вражень та оцінок у свої спостереження. Він не розрізняє факти від власних уявлень і може спотворювати об'єктивну картину.

4. Поверхневе розуміння, відсутність аналізу. Учень виділяє мало деталей і характеристик у своїх спостереженнях. Він не розглядає ситуацію чи об'єкт уважно, не розуміє складні процеси, взаємозв'язки та взаємодії, що відбуваються у спостережуваній ситуації. Він не здатний поглиблено аналізувати спостережуване. Він не робить припущень, не ставить питань і не шукає зв'язків між фактами і обмежується загальними висновками;.

5. Відсутність візуалізації. Учень не використовує засоби візуалізації, такі як малюнки, схеми або графіки для подання результатів своїх спостережень. Він не намагається візуально представити отриману інформацію.

Однак, важливо зрозуміти, що це лише орієнтири і рівень сформованості може варіюватись у кожного учня.

Аналіз Державного стандарту базової середньої освіти дає змогу виокремити такі уміння, формування і оцінювання яких викликає у вчителівпрактиків величезні труднощі. Розглянемо одне з них (уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження), яке інколи є складним завданням для науковців зі стажем, а не те, що для учнів 5-6 класів.

На нашу думку, критеріями сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження можуть бути наступні.

Чіткість і конкретність висновків. Висновки повинні бути зрозумілими. Вони не повинні бути абстрактними або загальними.

Обґрунтованість і доказовість. Висновки повинні бути обґрунтованими науковими даними або доказами, які були зібрані під час дослідження.

Інтерпретація результатів. Висновки мають включати інтерпретацію отриманих результатів, пояснюючи їх сутність і важливість.

Логічність і послідовність.

Відповідність між даними і результатами. Висновки мають відображати і підтримуватися фактичними даними та результатами дослідження.

Рекомендації і подальші кроки. У висновках мають бути надані рекомендації щодо подальших досліджень, особливо якщо вони стосуються виявлених проблем або невирішених аспектів.

Як же оцінити сформованість цього уміння? Характеристики високого рівня сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження, на нашу думку, можуть бути такі.

1. Чіткість і конкретність висновків. Учень здатний чітко і конкретно сформулювати висновки, які пов'язані з метою дослідження. Висновки повинні бути зрозумілими і лаконічними, відображати головні результати і відповідати поставленим запитанням.

2. Обґрунтованість. Учень підкріплює висновки доказами і фактами, зібраними в ході дослідження, може пояснити, як саме отримані дані і аналіз спираються на мету дослідження та відповідають на поставлені запитання.

3. Зв'язок з гіпотезою або очікуваннями. Висновки зводяться до підтвердження або спростування початкової гіпотези чи очікувань дослідника. Учень розуміє, як результати дослідження впливають на початкові припущення і може висловити свої спостереження щодо цього зв'язку.

4. Критичне мислення. Учень здатний критично аналізувати результати дослідження, оцінювати достовірність даних.

5. Зв'язок із попередніми дослідженнями. Висновки поширюються на загальні принципи або закономірності, що стосуються предметної області дослідження.

6. Учень розуміє важливість своїх висновків і може переконливо аргументувати їх значущість.

Характеристики середнього рівня сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження.

Показники середнього рівня сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження включають.

1. Достатню чіткість висновків. Учень здатний сформулювати висновки, які відображають основні результати дослідження. Його висновки можуть бути дещо загальними або не дуже конкретними, але все ж вони пов'язані з поставленою метою дослідження.

2. Відповідність результатів меті. Висновки відповідають поставленій меті дослідження. Учень розуміє, що його висновки повинні бути підтвердженням або спростуванням гіпотези або цілей дослідження.

3. Простоту і доступність. Висновки сформульовані таким чином, щоб бути зрозумілими для інших. Учень використовує доступну мову та логічну структуру, щоб передати свої висновки іншим людям.

4. Відсутність суперечностей. Висновки не суперечать зібраним даним і не вводять у помилку. Учень усвідомлює необхідність уважно аналізувати результати дослідження, щоб уникнути некоректних висновків.

5. Перспективність. Висновки мають потенціал для подальшого розвитку і дослідження. Учень може вказати на можливі напрями подальших досліджень або висунути пропозиції щодо покращення методології або процесу дослідження.

Як бачимо, учень із середнім рівнем сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження може зробити деякі загальні висновки, але потребує додаткової підтримки та керівництва вчителя.

Наведемо приклад характеристик низького рівня сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження.

Показники низького рівня сформованості уміння формулювати висновки щодо досягнення мети дослідження можуть передбачати:

• Недостатню чіткість висновків. Учень має труднощі з формулюванням чітких і конкретних висновків, які б відображали результати дослідження. Висновки можуть бути загальними, не пов'язаними з поставленою метою або неправдоподібними.

• Невідповідність результатів меті. Висновки не відповідають поставленій меті дослідження. Учень не розуміє, як результати його дослідження пов'язані з цілями і гіпотезою.

• Суперечливість. Висновки суперечать зібраним даним або між собою. Учень може зробити некоректні висновки, недостатньо аналізувати результати дослідження або вводити в помилку.

• Недостатню зрозумілість. Висновки можуть бути сформульовані незрозуміло для інших. Учень не здатний чітко та логічно викласти результати дослідження.

• Відсутність перспективи. Висновки не мають потенціалу для подальшого розвитку або дослідження. Учень не може вказати на можливі напрями подальших досліджень або висунути пропозиції щодо покращення методології або процесу дослідження.

Таким чином, ефективні інструменти оцінювання є ключовим елементом успішного навчання та розвитку учнів. Добре розроблений інструментарій дозволяє адаптувати підходи до навчання, забезпечуючи оптимальні умови для кожного учня, допомагає уникати суб'єктивності та непередбачуваності у визначенні навчальних досягнень, Різноманітні методи та форми оцінювання враховують індивідуальні особливості учнів та стимулюють різні стилі навчання. Оцінка навчальних досягнень є інструментом для визначення ефективності освітніх програм та методів навчання. Ефективні інструменти оцінювання є основою для створення сприятливого середовища для навчання та розвитку учнів, сприяючи досягненню освітніх цілей та покращенню якості освіти.



Висновки

У результаті вивчення проблеми встановлено, що питання контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів дуже широко розкрита в педагогічній літературі з позицій можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у їх реалізації. З'ясовано, що у той же час залишається абсолютно не розкритою проблема контролю та оцінювання обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти для природничої освітньої галузі з точки зору інструментарію оцінювання.

Набір інструментів для контролю та оцінювання досягнень є описом дидактичних елементів навчального матеріалу, що відображають певний рівень їх освоєння.

В основі розробки інструментарію оцінювання навчальних досягнень учнів мають бути такі головні постулати.

Інструментарій повинен бути чітким та зрозумілим для учнів, вчителів та інших зацікавлених сторін. Критерії оцінювання мають бути доступними та відомими усім учасникам освітнього процесу.

Оцінка повинна базуватися на об'єктивних критеріях, які можна однозначно застосовувати. Це допомагає уникнути суб'єктивізму та забезпечити справедливість оцінювання.

Інструментарій повинен сприяти формуванню та підвищенню якості знань та вмінь учнів. Оцінка має стимулювати навчання та розвиток, а не лише фіксувати результати.

Використання різноманітних методів та форм оцінювання, які враховують різні стилі навчання та індивідуальні особливості учнів.

Врахування конкретного контексту навчального процесу, потреб та особливостей учнів таким чином, щоб оцінка відповідала конкретним умовам та завданням.

Залучення учнів до процесу оцінювання та надання їм можливості висловлювати свої думки та погляди допомагає зробити оцінювання більш справедливим та мотивуючим.

Враховуватися повинні не лише кінцеві результати, але й динаміка розвитку учнів, які дозволяють виявляти їх прогрес протягом часу.



Література

1. Державний стандарт базової середньої освіти. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ru.osvita.ua/legislation/ser_osv/76886/.

2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/.

3. Ляшенко О. І. Компетентність як об'єкт оцінювання навчальних досягнень учнів. Збірник наукових праць Кам 'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2014. №20. С. 36-39.

4. Локшина О. Інновації в оцінюванні навчальних досліджень учнів у шкільній освіті країн Європейського союзу. Дослідження порівняльної освіти. 2020. №2. С.126-132.

5. Морзе Н. В. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. С. 45-57.

References

1. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity [State standard of basic secondary education] (n.d.). ru.osvita. Retrieved from http://ru.osvita.ua/legislation/ser_osv/76886/ [іп Ukrainian].

2. Kontseptsiia realizatsii derzhavnoi polityky u sferi reformuvannia zahalnoi serednoi osvity “Nova ukrainska shkola” na period do 2029 roku [The concept of implementation of state policy in the field of general secondary education reform "New Ukrainian School" for the period until 2029] (n.d.). osvita.ua. Retrieved from https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/.

3. Liashenko, O. I. (2014). Kompetentnist yak obiekt otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen uchniv. [Competence as an object of assessment of students' educational achievements]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka - Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko, 20, 36-39 [In Ukrainian].

4. Lokshina, O. (2020). Innovatsii v otsiniuvanni navchalnykh doslidzhen uchniv u shkilnii osviti krain Yevropeiskoho soiuzu. [Innovations in the assessment of educational research of students in school education in the countries of the European Union]. Doslidzhennia porivnialnoi osvity - Comparative education research,2, 126-132. [In Ukrainian].

5. Morze, N. V. (2013). Formuvalne otsiniuvannia: vid teorii do praktyky. [Formative assessment: from theory to practice]. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh - Informatics and information technologies in educational institutions, 6, 45-57. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...