Дистанційне навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України на заняттях з іноземної мови в умовах воєнних реалій

Обґрунтування ефективності дистанційного навчання іноземній мові та виявлення специфіки та особливостей навчання у воєнних умовах. Переваги й недоліки дистанційної освіти для майбутніх офіцерів Збройних Сил України та шляхи оптимізації процесу.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.06.2024
Размер файла 61,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ВОЄННИХ РЕАЛІЙ

Осадчук Наталія Петрівна кандидат педагогічних

наук, доцент кафедри іноземних мов

Закрасіна Галина Володимирівна викладач,

кафедра іноземних мов

м. Житомир

Анотація

Проведення дистанційної викладацької діяльності в Україні не є новим рішенням, оскільки ця система була впроваджена задовго до війни і має відпрацьовану інфраструктуру. Втім, в контексті повномасштабної війни, було потрібно шукати нові рішення, зокрема більш потужні дистанційні платформи. Звичайно, існує низка популярних платформ (Zoom, Moodle, Discord, Google Classroom), де можливо працювати з автентичними матеріалами. Ці платформи активно й ефективно використовуються в українській системі освіти. Звичайно, дистанційне навчання може подеколи демотивувати здобувачів освіти. З огляду на це, представлена робота має на меті дослідити практичні можливості, які пропонують платформи для дистанційного навчання як альтернативного навчального інструменту до традиційного викладання англійської мови (військово-спеціальний курс). Дослідження спрямоване на вивчення труднощів, які постають перед науково-педагогічними працівниками закладів вищої військової освіти у використанні таких інструментів.

Робота також має на меті довести гіпотезу про те, що активне використання усіх можливостей, які пропонують платформи дистанційного навчання на заняттях з англійської мови, сприяє позитивному імпліцитному засвоєнню матеріалу. У цій розвідці проведено аналіз поняття дистанційного навчання, інструментів навчання і описано дві платформи, які успішно використовуються для підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України на заняттях з англійської мови (військово-спеціальний курс). Визначені основні критерії вибору дистанційної платформи і проблемні аспекти, які впливають на їх вибір (технічний доступ до навчання, часові обмеження, технічні можливості, необхідність індивідуальної взаємодії між викладачами та курсантами). У висновках наголошено на доцільності одночасного використання дистанційних платформ Google Meet і Microsoft Teams, оскільки такий підхід дає змогу ефективно залучати всіх курсантів до освітнього процесу (як синхронно, так і асинхронно) і враховувати їхні індивідуальні потреби, пов'язані з війною.

Ключові слова: англійська мова, дистанційне навчання, синхронне та асинхронне навчання, платформи дистанційного навчання, індивідуальні потреби.

Annotation

Osadchuk Nataliia Petrivna PhD in Pedagogy, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Korolov Zhytomyr Military Institute, Zhytomyr,

Zakrasina Halyna Volodymyrivna Teacher of the Department of Foreign Languages, Korolov Zhytomyr Military Institute, Zhytomyr, https://orcid.org/0000-0002-1899-8396

DISTANCE EDUCATION AND TRAINING OF PROSPECTIVE OFFICERS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE IN FOREIGN LANGUAGE CLASSES IN THE CONTEXT OF WAR REALITIES

Conducting distance teaching activities in Ukraine is not a new solution, as this system was implemented long before the war and has a well-established infrastructure. However, in the context of full-scale war, new solutions had to be sought, including more powerful distance learning platforms. Of course, there are popular platforms (Zoom, Moodle, Discord, Google Classroom) where it is possible to work with authentic materials. These platforms are actively and effectively used in the Ukrainian education system. Of course, distance learning can sometimes demotivate students. In view of this, the presented work aims to investigate the practical possibilities offered by distance learning platforms as an alternative educational tool for traditional teaching of English (Military and Special Course). The research is aimed at studying the difficulties that teachers face in using educational tools. The work also aims to prove the working hypothesis that the active use of all the possibilities offered by distance learning platforms in English language classes as an educational tool leads to positive implicit material assimilation.

This paper analyzes the concept of distance learning, and teaching tools, and describes two platforms that are successfully used for prospective officers of the Armed Forces of Ukraine in English language classes. The main criteria for choosing a distance learning platform and problematic aspects that influence their choice (technical access to learning, time constraints, technical capabilities, and the need for individual interaction between teachers and cadets) are defined. The conclusions emphasize the expediency of simultaneous use of remote platforms Google Meet and Microsoft Teams, as this approach allows for the effective inclusion of all cadets in the educational process (both synchronously and asynchronously) and takes into account their individual needs related to the war.

Keywords: English language, distance education and training, synchronous and asynchronous learning, distance learning platforms, individual needs.

Постановка проблеми

Володіння іноземними мовами особовим складом у системі Міністерства оборони України, зокрема офіцерами-випускниками закладів вищої військової освіти, є важливим фактором реформування та розвитку Збройних Сил України, впровадження євроатлантичних стандартів, участі у багатонаціональних операціях, навчаннях, інших заходах міжнародного співробітництва [14, с. 273], що сприяє підвищенню обороноздатності нашої країни. В умовах повномасштабної війни, завдяки творчому підходу українських викладачів, навчання продовжується навіть у нових реаліях, коли фізична присутність в аудиторії неможлива. Заняття проводяться за індивідуальними методиками, використовуючи всі доступні ресурси та досвід педагогів. Система освіти оновлюється та розвивається, залучаючи різні методи навчання, такі як офлайн, онлайн, гібридні й індивідуальні форми. Для досягнення успіху в умовах воєнних реалій використовуються інформаційні ресурси, технології та дослідження, що дають змогу ефективно реагувати на складні виклики і забезпечувати якісну, сучасну й доступну освіту. Незважаючи на складні умови та труднощі, українські освітяни мають сильну мотивацію та зобов'язання перед своїми здобувачами освіти та країною, щоб забезпечити функціонування освіти й надати молодому поколінню необхідні знання та навички для подальшого життя та підвищення обороноздатності країни. Протягом останніх двох років відбулися значні зміни в освітньому процесі закладів вищої військової освіти, зокрема поширення онлайн-платформ, збільшення складності обміну інформацією та розробки нових освітніх ресурсів. Українські педагоги успішно освоюють такий різноманітний інформаційний простір, забезпечуючи якісну освіту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нині дистанційні платформи широко застосовуються на різних рівнях освіти. Завдяки цьому учні, студенти (курсанти) можуть навчатися, користуючись віддаленими ресурсами для досягнення освітніх цілей [1, с. 620]. Такі платформи можуть використовуватися окремо або інтегруватися в змішані навчальні програми. Вони підтримують індивідуальний або спільний процес навчання, надають доступ до різноманітних ресурсів та обговорень на актуальні освітні теми, а також засоби для комунікації між вчителями, учнями, репетиторами і навіть батьками [2, 4]. Використання платформ дистанційного навчання може мати багато переваг у програмах університетської та післядипломної освіти [3]. У дотичних дослідженнях учені звертають увагу на значимість дистанційного підходу до дидактики, який пов'язаний з вивченням роботи викладачів у цифровому контексті [5]. І. Краснощок описує власні спостереження в рамках концептуального закріплення інформаційної практики у поєднанні з розумінням використання інформації як різних емпіричних проявів цієї практики [6, с. 146]. У цьому ракурсі Р. Лоран, Д. Вофрейдаз, П. Дессус формалізують інформаційну практику як спосіб, у якому використовуються різноманітні пристрої, джерела, інструменти та когнітивні навички для ефективної мобілізації виробництва, дослідження й обробки інформації [7].

Таке визначення широко використовується в дослідженнях, присвячених інформатизації освіти, наголошуючи на ключовій ролі педагога [8]. Протягом десятиліть дослідження, що стосуються дистанційної освіти та використання інформаційних технологій, змінювали свої концепції залежно від технологічного розвитку й геополітичної ситуації [9]. Це дослідження ставить за мету узагальнити розуміння дистанційної освіти. Практики у сфері освіти повинні постійно трансформуватися та розвиватися в рамках виконання професійних, а також індивідуальних і колективних завдань [10, с. 204]. У цьому плані платформи дистанційного навчання є рятівними. Вони зазнали експоненціального зростання за останні роки [11]. В умовах війни майже всі заклади вищої освіти оперативно перейшли на такі платформи, як Moodle, Google Meet, Microsoft Teams, Cisco Webex або Zoom. Проте дослідження свідчать, що поряд з імплементацією дистанційного навчання, вищі навчальні заклади стикаються з різними проблемами (стосовно фізичного та психологічного здоров'я здобувачів освіти і науково-педагогічних працівників, надзвичайно стресових ситуацій, індивідуальних труднощів у сприйнятті матеріалу у віртуальному середовищі) [12]. Навчальні онлайн-платформи постійно вдосконалюються завдяки розвитку цифрових технологій. Простота використання та доступність є двома головними їхніми перевагами. Загалом такий інструмент демократизує доступ до знань і сприяє гармонійному розвитку навичок. Використання платформ дистанційного навчання може бути актуальним як у професійній сфері, так і для особистого розвитку.

Мета статті - довести ефективність дистанційного навчання іноземній мові (англійській), а також виявити специфіку й особливості такого навчання у воєнних умовах. Стаття ставить за мету також розглянути переваги й недоліки дистанційної освіти для майбутніх офіцерів Збройних Сил України і запропонувати можливі шляхи оптимізації та поліпшення процесу їх навчання.

Виклад основного матеріалу

дистанційний навчання офіцер збройний

Дистанційна освіта є важливим інструментом у навчанні майбутніх офіцерів Збройних Сил України, особливо на заняттях з іноземної мови в умовах воєнних реалій. Вона дає змогу курсантам отримувати якісну освіту, а також забезпечує гнучкість у навчальному процесі.

Отже, аналізуючи тему освітніх ресурсів в умовах дистанційного навчання, необхідно розглянути їх у професійній практиці педагогів. Існує велика кількість унікальних ресурсів, які можна застосовувати при плануванні роботи, що передбачає використання інформаційних практик педагогів. На перетині комунікаційних і навчальних питань, теоретичні дослідження зазвичай акцентовані на інформаційних і комунікаційних аспектах, а також на навчальному контексті. Ця розвідка стосується процесів дослідження, виявлення джерел і обробки інформації, водночас вона нерозривно пов'язана з питаннями професійної ідентифікації педагога і освітнім процесом. Саме в цьому контексті, крім опису використання, дослідження допомагає визначити межі культури викладання з використанням освітніх ресурсів. Дистанційна освіта дає змогу зосередити увагу на специфічних потребах майбутніх офіцерів. На заняттях з англійської мови, в умовах воєнних реалій, курсантам можна надати доступ до спеціалізованих матеріалів, які стосуються військової термінології та комунікаційних стратегій, необхідних для успішної служби. Використання інформаційних ресурсів формує знання щодо майстерності володіння інформацією та ставлення до неї, що лежить в основі професійного самовизначення. Взагалі, питання про місце освітніх ресурсів в освітніх практиках є досить специфічним через їх ієрархічний характер [13].

В умовах війни інформаційні освітні ресурси виявили свою цінність, оскільки вони вціліли навіть після фізичного знищення закладів освіти. Також дистанційне навчання уможливлює використання новітніх технологій, таких як відеоконференції та веб-семінари, для забезпечення ефективного спілкування й інтерактивного навчання. Це допомагає курсантам отримувати особистий зв'язок з викладачами та спілкуватися з однокурсниками, незважаючи на фізичну віддаленість.

Інформаційні ресурси (платформи для онлайн-освіти, державні цифрові майданчики, системи навчання без кордонів, віддалені платформи для спілкування) використовуються для навчання і мають швидке впровадження. Цифрові освітні програми та їх розвиток, а також рівень мотивації сприяють мобілізації всіх систем освіти України.

Загалом дистанційна освіта має великий потенціал у навчанні майбутніх офіцерів Збройних Сил України на заняттях з іноземної мови в умовах воєнних реалій. Вона дає змогу курсантам отримувати якісну освіту, зосереджуватися на специфічних потребах і використовувати новітні технології для ефективного навчання. Дистанційна освіта забезпечує курсантам можливість учитися у власному темпі та у зручний для них час, не прив'язуючись до розкладу, місця або викладача. Вона також забезпечує гнучкість навчання, що особливо важливо для слухачів заочної форми навчання, які можуть перебувати в умовах постійного пересування, відряджень або активних бойових дій.

Використання новітніх технологій, таких як відеоконференції, електронні підручники, інтерактивні вправи та ігри, також забезпечує більш ефективне навчання. Курсанти мають можливість спілкуватися з викладачами й одногрупниками через онлайн-платформи, що сприяє активній взаємодії та обміну думками.

Також дистанційна освіта дає змогу курсантам зосередитися на специфічних потребах, пов'язаних із воєнною та міжкультурною комунікацією. Вона може охоплювати спеціальні модулі, які допоможуть курсантам зрозуміти особливості вживання іноземної мови у воєнному контексті, зокрема у командуванні, веденні переговорів або в публічних виступах. Це сприяє покращенню комунікативних навичок і підвищенню професійного рівня офіцерів Збройних Сил України для забезпечення взаємосумісності з арміями держав-членів НАТО, що безпосередньо впливає на обороноздатність держави, її подальший розвиток [14, с. 273].

Для навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України на заняттях з іноземної мови широко використовується цифрова платформа Moodle. Вона спрямована на співпрацю в наповненні ресурсу та має сильний соціальний аспект, пов'язаний з досвідом педагога та інших учасників навчального процесу [8]. Отже, наголошуємо на важливості особистішого підходу до роботи з інформаційними ресурсами (якщо немає вже розробленої онлайн платформи) та дотриманні рекомендацій колег щодо змісту ресурсів, які були перевірені та розроблені згідно з навчальною програмою.

Велике значення має вибір платформи для дистанційного навчання. Він залежить від надійності ресурсів і можливості їх перевірки чи схвалення керівництвом закладу вищої освіти. Оцінка адекватності враховує інституційні обмеження та індивідуальні професійні практики. Для багатьох українських закладів вищої освіти інституційний характер ресурсу є вирішальним, особливо в умовах фізичного знищення.

Вибір навчального ресурсу викладачами залежить від їхніх уявлень про дисципліну, професію та маргінальної інтерпретації навчального плану, який вони узгоджують. Наприклад, один викладач може бачити дисципліну як сукупність теоретичних знань, які слухачі повинні освоїти. У такому випадку він буде шукати навчальні ресурси, які надають достатньо велику кількість теоретичного матеріалу.

Інший викладач може бачити дисципліну як можливість для розвитку практичних навичок слухачів. У такому випадку він буде шукати навчальні ресурси, які надають багато можливостей для виконання практичних завдань і розв'язання реальних проблем.

Також викладач може мати маргінальну інтерпретацію навчального плану, тобто він може бачити його як засіб для досягнення своїх особистих цілей або може вважати, що в навчальному плані недостатньо уваги приділяється певним аспектам дисципліни.

Отже, викладачі обирають навчальні ресурси, які відповідають їхнім уявленням про дисципліну, професію та навчальний план.

Важливість англійської мови в українських збройних силах стала вирішальною і фундаментальною. Англійська мова (військовоспеціальний курс) - це спеціалізований курс, розроблений для військовослужбовців, який передбачає викладання конкретної тематичної лексики й термінології. Для дистанційного викладання англійської мови майбутнім офіцерам ЗСУ використовується багато інструментів і методик, особлива увага приділяється освітнім платформам. Перелічимо стандарти освітньої платформи для дистанційного викладання англійської мови та її можливості для навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України (табл. 1):

Стандарти освітньої платформи та їх можливості

Стандарти Можливості

Доступність

дистанційної

освіти

Необмежений доступ до технічних ресурсів розкриває нові можливості.

Зміна методів

навчання

Кардинальні зміни у навчальних програмах і планах.

Нові навички

навчання

Формування нових навичок, які уможливлюють швидке реагування майбутніх офіцерів у критичних ситуаціях.

Безперервне

навчання

Безперервне підвищення кваліфікації.

Введення в освіту нових освітніх стартапів

Доступ до презентації матеріалів з YouTube, Moodle, блогів тощо.

Освітні технології

Вміння використовувати новітні освітні технології як норма сучасності

Джерело: власна розробка авторів

Основними критеріями вибору освітньої платформи для майбутніх офіцерів ЗСУ є умови й можливості технічного доступу до навчання, індивідуальної взаємодії викладачів і курсантів, часові рамки. У контексті занять з військової та спеціальної англійської термінології, активно використовуються дистанційні платформи Google Meet і Microsoft Teams. Це поєднання допомагає ефективно включати всіх курсантів у навчальний процес, враховуючи їхні індивідуальні потреби як синхронно, так і асинхронно.

Google Meet створює гнучкі навчальні рішення, які дають змогу отримати доступ до інформації з різних типів ПК, а також створювати матеріали в різноманітних ситуаціях. Майбутні офіцери ЗСУ можуть вільно користуватися хмарою. Ця платформа не є нейтральною з погляду типу соціалізації.

Однією з переваг, що надає безкоштовна послуга від Google у «G Suite», є її спрямованість на розвиток онлайн-навчання і покращення співпраці та комунікації, що робить процес навчання ефективнішим і продуктивнішим. Google Meet, що так само є безкоштовною платформою, славиться своєю надійністю і безпекою в контексті електронного навчання. Ця платформа широко використовується викладачами англійської мови, оскільки вона дозволяє надавати студентам миттєвий зворотний зв'язок і відстежувати їхній прогрес. Крім того, Google Meet інтегрує в себе такі інструменти, як Google Документи, Таблиці, Слайди, Gmail і Календар, щоб надати повну платформу для управління спілкуванням між викладачами та курсантами.

Майбутніх офіцерів ЗСУ можуть запросити на заняття за допомогою особистого коду або автоматично додати до групи через електронну пошту. Викладачі використовують систему Google для створення, поширення тематичних матеріалів і завдань та оцінювання робіт і знань курсантів. Кожна група курсантів має власну папку на Google Drive, куди вони можуть надсилати виконані завдання для перевірки викладачем. Терміни й теми можуть бути додані до Google календаря і розподілені за категоріями або підтемами. Викладачі мають можливість контролювати прогрес кожного курсанта, переглядаючи історію документів, і після перевірки надати зворотний зв'язок разом з коментарями й оцінками. Також для зручного доступу існує мобільний додаток Google Meet.

Щодо Microsoft Teams, ця платформа є частиною Microsoft 365 та надає широкі можливості для проведення цифрових навчальних і робочих заходів. Одна з основних переваг використання Microsoft Teams полягає в тому, що ви можете підключатися до неї з будь-якого пристрою, використовуючи веб-сторінку або спеціальну програму, не дивлячись на те, є ви учасником організації чи ні. Ця платформа також дає змогу проводити анкетування у дистанційному форматі. Анкетування може створюватися самою системою, і учасники чату можуть вибрати свою відповідь. Варто зазначити, що після вибору відповіді її неможливо змінити. Автор анкетування може переглядати результати, але не бачить, хто саме і що відповів. Крім того, для створення анкети можна використати Microsoft Forms.

Для обрання такого міксованого формату роботи в рамках викладання англійської мови для майбутніх офіцерів ЗСУ, педагоги враховували організацію та тривалість занять, а також потреби курсантів, які з різних причин не можуть брати участь у синхронних заняттях. У таких випадках необхідно використовувати індивідуальний підхід та інший спосіб комунікації, такий як асинхронний матеріал (відео, записані лекції) для можливості проходження кінцевого тестування.

Платформа Google Meet ідеальна для проведення занять з англійської мови в синхронному режимі. За її допомогою викладач вписується у часові рамки стандартного дистанційного заняття. Водночас для виконання завдань в асинхронному форматі зручніше працювати з платформою Microsoft Teams. Ці платформи дають змогу створювати і розповсюджувати завдання, виставляти оцінки, коментувати роботи курсантів, спілкуватися у групах чи приватно. Вони також підтримують можливість завантаження та обміну документами, створення віртуальної дошки для спільної роботи над проєктами тощо. Кожна з цих платформ має свої особливості, тому вибір залежить від потреб викладача (таблиця 2):

Таблиця 2

Організація дистанційного заняття з англійської мови в Google Meet в синхронному режимі

Часові межі

Вид роботи

Тип виконання

15 хв.

Виконання тестів

Контрольне тестування з Microsoft Forms.

15 хв.

Робота у письмовому форматі

Асинхронна робота над письмом на PC в

Microsoft Word.

15 хв.

Самостійне опрацювання нової лексики

Асинхронна робота з виведенням лексики на екран (слайд в Google Meet).

20 хв.

Інтерактивна робота над словником

Синхронне обговорення. Підсумки.

15 хв.

Самостійне виконання (твір, есе)

Асинхронне опрацювання за зразком.

10 хв.

Усне відтворення написаного та обговорення.

Підсумовування заняття, оцінювання.

Джерело: власна розробка авторів

В умовах воєнних реалій виявилося можливим змінити підходи до освіти та використання інноваційних технологій, зокрема цифрових, дистанційних і педагогічних, а також переглянути цілі освіти та способи використання оновленого підходу для створення інструментів дистанційного навчання. Майбутні офіцери ЗСУ відзначають значні позитивні зміни у використанні платформ дистанційного навчання в середовищі закладу вищої військової освіти під час воєнних дій, порівняно з періодом пандемії COVID-19, що дає надію на подальше вдосконалення освітнього процесу.

Отже, поєднання платформ може забезпечити більше можливостей для викладачів і курсантів. Google Meet відзначається своєю простотою використання та зручним інтерфейсом, що сприяє легкому проведенню відеоконференцій і спільній роботі над документами в реальному часі. Додавши до цього Google Classroom, ця платформа стає ідеальним інструментом для онлайн-навчання. Google Classroom дає змогу викладачам створювати й організовувати заняття, давати завдання та спілкуватися з курсантами. Усі матеріали та завдання зберігаються в одному місці, що спрощує здобувачам освіти доступ до них.

До того, Google Meet вбудований у Google Classroom, тож викладачі можуть легко запрошувати здобувачів освіти на відеоконференції прямо в класній кімнаті. Це зручно й ефективно, особливо для малих і цілісних груп.

Таке поєднання платформ дає можливість науково-педагогічним працівникам і здобувачам освіти безпроблемно комунікувати, спілкуватися і спільно працювати над завданнями, що максимально зближує онлайн-навчання з традиційним класним навчанням. Відеоконференції стають більш інтерактивними й особистісними, а спільна робота над матеріалами стає більш ефективною.

У планах Google також додавання нових функцій і поліпшення інтерфейсу для більшої зручності користувачів. Microsoft Teams, з іншого боку, дає змогу створювати віртуальні класні кімнати, де курсанти можуть легко спілкуватися, обмінюватися матеріалами та виконувати спільні завдання. Ба більше, у Teams є інтегрований набір інструментів для коллаборативної роботи, таких як віртуальна дошка, розподілення завдань і спільне редагування документів.

Інтеграція Google Meet та Microsoft Teams у навчальні програми може допомогти забезпечити безперешкодне переключення між різними форматами навчання та взаємодії, забезпечуючи відкрите навчання і доступ до різноманітних інструментів. Це також забезпечить викладачам можливість використовувати найкращі ресурси кожної платформи, забезпечуючи більш ефективне та зручне навчання для курсантів.

Висновки

Отже, проведений аналіз свідчить про необхідність одночасно використовувати Google Meet та Microsoft Teams, а також потребу їх інтегрування у навчальні програми, оскільки воєнний і післявоєнний період вимагають суттєвих змін у вищій освіті, які мають забезпечити їй не лише виживання, а й розвиток. Погляди в цьому напрямі вказують на необхідність створення дружнього освітнього середовища та використання додатків і навчальних платформ, а також проведення інституційних та освітніх реформ, що сприяють розвитку навчальних програм. Ці перспективи потребують ширшого обсягу змін, а також охоплюють інституційні й освітні реформи, що сприяють розвитку навчальних програм.

Література

1. Burde D., Kapit A., Wahl R. L., Guven O., Skarpeteig M. I. Education in emergencies: A review of theory and research. Review of Educational Research. 2017. No. 87 (3). P.619-658. DOI: https://doi.org/10.3102/0034654316671

2. Cole D. R. The designation of a deleuzian philosophy for environmental education and its consequences. Australian Journal of Environmental Education. 2019. No. 35(3). P. 173-182. DOI: https://doi.org/10.1017/aee.2019.16

3. Kulichenko A., Shramko R., Rakhno M., Polyezhayev Y. Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania. Apuntes Universitarios. 2022. Vol. 13 (1). P. 474-493. DOI: https://doi.org/10.17162/au.v13i1.1351

4. Dobiesz V. A., Schwid M., Dias R. D., Aiwonodagbon B., Tayeb B., Fricke A., Erickson, T. B. Maintaining Health Professional Education During War: A Scoping Review. Medical Education. 2022. Vol. 56 (8). P. 793-804. DOI: https://doi.org/10.1111/ medu.14808

5. Laurent R., Dessus P., Vaufreydaz D. Design spatial sociotechnique. Le role des classes sensibles au contexte. Distances et mediations des savoirs. Distance and Mediation of Knowledge. 2020. No. 30. DOI: https://doi.org/10.4000/dms.5228

6. Краснощок І. П. Формування лідерських якостей студентів як завдання виховної діяльності куратора студентської групи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. 2021. Вип. 194. С. 144-150. URL: https://pednauk.cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/article/view/802/733

7. Laurent R., Vaufreydaz D., Dessus P. Ethical teaching analytics in a ContextAware Classroom: A manifesto. ErCIM News. 2020. Vol. 120. P. 39-40. URL: https://hal.science/hal-02438020/document

8. Hodges C. B., Moore S., Lockee B. B., Trust T., Bond M. A. The difference between emergency remote teaching and online learning. ResearchGate. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/340535196_The_Difference_Between_Emergency_ Remote_Teaching_and_Online_Learning

9. Machusky J. A., Herbert-Berger K. G. Understanding online learning infrastructure in US K-12 schools: A review of challenges and emerging trends. International Journal of Educational Research. 2021. Vol. 114. DOI: https://doi.org/10.1016/_j.ijer.2022.101993

10. Qizi S. Z. M. Pedagogical Mechanisms of The Formation of The Social Outlook of Future Teachers in The Context of The Informatization Of Education. The American Journal of Applied sciences. 2021. No. 3 (04). P. 203-207. DOI: https://doi.org/10.37547/tajas/Volume03Issue04-28

11. Palvia S., Aeron P., Gupta P., Mahapatra D., Parida R., Rosner R., Sindhi S. Online education: Worldwide status, challenges, trends, and implications. Journal of Global Information Technology Management. 2018. No. 21 (4). P. 233-241. https://doi.org/10.1080/1097198X.2018.1542262

12. Rajab K. D. The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access. 2019. Vol. 6. 6783-6794. DOI: https://doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2800164

13. Ricard M., Zachariou A., Burgos D. Digital education, information and communication technology, and education for sustainable development. In Radical solutions and eLearning. Springer, Singapore. 2020. P. 27-39.. URL: https://link.springer.com/ chapter/10.1007/978-981-15-4952-6_2

14. Осадчук Н. Іншомовна підготовка майбутніх офіцерів у контексті воєнних реалій. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXXI Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Рим (Італія): ГО «ВАДНД», 07 квітня 2023 р. С. 273-277.

References

1. Burde, D., Kapit, A., Wahl, R. L., Guven, O., & Skarpeteig, M. I. (2017). Education in emergencies: A review of theory and research. Review of Educational Research, 87(3), 619-658. https://doi.org/10.3102/0034654316671

2. Cole, D. R. (2019). The designation of a deleuzian philosophy for environmental education and its consequences. Australian Journal of Environmental Education, 35(3), 173-182. https://doi.org/10.1017/aee.2019.16

3. Kulichenko A., Shramko R., Rakhno M., Polyezhayev Y. Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania. Apuntes Universitarios, 2022. 13(1), P. 474-493. https://doi.org/10.17162/au.v13i1.1351

4. Dobiesz, V. A., Schwid, M., Dias, R. D., Aiwonodagbon, B., Tayeb, B., Fricke, A.,... & Erickson, T. B. (2022). Maintaining Health Professional Education During War: A Scoping Review. Medical Education. Vol. 56 (8), P. 793-804. https://doi.org/10.1111/ medu.14808

5. Laurent, R., Dessus, P., & Vaufreydaz, D. (2020). Design spatial sociotechnique. Le role des classes sensibles au contexte. Distances et mediations des savoirs. Distance and Mediation of Knowledge, (30).

6. Краснощок І. П. (2021) Формування лідерських якостей студентів як завдання виховної діяльності куратора студентської групи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. Випуск 194, С. 144-150. https://pednauk.cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/article/view/802/733

7. Laurent, R., Vaufreydaz, D., & Dessus, P. (2020). Ethical teaching analytics in a Context-Aware Classroom: A manifesto. ERCIM News, (120), 39-40. https://hal.science/ hal-02438020/document

8. Hodges, C. B., Moore, S., Lockee, B. B., Trust, T., & Bond, M. A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. https://www.researchgate.net/ publication/340535196_The_Difference_Between_Emergency_Remote_Teaching_and_ Online_Learning

9. Machusky, J. A., & Herbert-Berger, K. G. (2022). Understanding online learning infrastructure in US K-12 schools: A review of challenges and emerging trends. International Journal of Educational Research, 114. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2022.101993

10. Qizi, S. Z. M. (2021). Pedagogical Mechanisms of The Formation of The Social Outlook of Future Teachers in The Context of The Informatization Of Education. The American Journal of Applied sciences, 3(04), 203-207. https://doi.org/10.37547/tajas/ Volume03Issue04-28

11. Palvia, S., Aeron, P., Gupta, P., Mahapatra, D., Parida, R., Rosner, R., & Sindhi, S. (2018). Online education: Worldwide status, challenges, trends, and implications. Journal of Global Information Technology Management, 21(4), 233-241. https://doi.org/10.1080/ 1097198X.2018.1542262

12. Rajab, K. D. (2018). The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access, 6, 6783-6794. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2800164

13. Ricard, M., Zachariou, A., & Burgos, D. (2020). Digital education, information and communication technology, and education for sustainable development. In Radical solutions and eLearning (pp. 27-39). Springer, Singapore. https://link.springer.com/c hapter/10.1007/978-981 -15-4952-6_2

14. Osadchuk, N. (2023). Inshomovna pidhotovka maibutnikh ofitseriv u konteksti voiennykh realii [Foreign language training of future officers in the context of military realities]. Suchasni aspekty modernizatsii nauky: stan, problemy, tendentsii rozvytku - Modern aspects of science modernization: state, problems, development trends: materials of the XXXI International Scientific and Practical Conference / edited by I.V. Zhukova, E.O. Romanenko. Rome (Italy): NGO "VADND", April 07, 2023. pp. 273-277.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.