Професійна компетентність вчителя з громадянської освіти учнів як показник його педагогічної майстерності й соціальної зрілості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Міжнародний гуманітарний університет

Професійна компетентність вчителя з громадянської освіти учнів як показник його педагогічної майстерності й соціальної зрілості

Цокур Ольга Степанівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри романо-германської філології та методики викладання іноземних мов, Бойчев Іван Іванович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музичного та образотворчого мистецтва

м. Ізмаїл, м. Одеса

Анотація

Стаття висвітлює особливості феномена професійної компетентності майбутнього вчителя з громадянської освіти та виховання учнів як вагомого освітнього результату їхньої педагогічної підготовки у закладі вищої освіти.

Продемонстровано, що громадянська освіта й виховання визнаються в умовах сьогодення, зокрема, воєнного стану, найбільш актуальним та соціально значущим видом педагогічної діяльності, в процесі якої здійснюється:

спеціалізована систематична підготовка підростаючого покоління як громадян нового типу - мобільних, творчих, підприємливих, демократичних, відповідальних за долю своєї сім'ї, громади, країни, європейського континенту і людства загалом;

формування відповідального ставлення і любові до рідного краю, усвідомлення спільності інтересів особистості, громади та держави, навичок активної участі у демократичному житті та впливу на процеси прийняття рішень на місцевому, регіональному та світовому рівні;

виховання громадянськості як інтегративної системної властивості людини (в формі сукупності відповідних рис і вищих почуттів, яка характеризується ідентифікацією особистості з державою, розумінням та сприйняттям цінності прав та свобод людини, почуттям обов'язку та відповідальності, здатністю критично мислити, відстоювати власну позицію та готовністю до активної участі у суспільних справах) - ядра моральності особистості шляхом вияву позитивного ставлення до суспільства (патріотична самосвідомість, суспільна активність та ініціативність, громадянська участь і відповідальність), до інших людей (гуманізм, доброзичливість, толерантність, взаєморозуміння, дружність, здатність до співчуття, благодійність, повага, недискримінаційність), до самої себе (громадянська гідність, чесність, мужність, принциповість, зрілість).

Не зважаючи на те, що «громадянськість» Увагу сконцентровано на тому, що на відміну від традиційної точки зору, аспекти полікультурного й гендерного виховання розглядаються складовими сучасної громадянської освіти, концептуальні засади якої ґрунтуються на ідеях конструктивізму, соціокультурного й гендерного підходів.

Під професійною компететністю майбутнього педагога з громадянської освіти учнів ми розуміємо соціально важливе новоутворення його особистості як фахівця сучасної сфери освітніх послуг, яке забезпечує успішність його навчально-виховної діяльності на підставі творчого використання ідейних настанов та принципів етнопедагогічного, соціокультурного й гендерного підходів задля їхнього повноцінного інтелектуально-творчого, соціального й морально-етичного розвитку як громадянин держави, Європи і світу. Це інтегральна характеристика особистості майбутнього педагога як професіонала в галузі громадянської освіти учнів, набута шляхом опанування системи соціально-гуманітарних, правових і психолого-педагогічних знань (мисленнєво-когнітивний компонент), оволодіння техніко-технологічним інструментарієм та конструктивними способами проектування й практичної реалізації заходів з громадянського, полікультурного й гендерного виховання в контексті вирішення освітніх завдань (організаційно-технологічний компонент) і привласнення демократичних світоглядних установок, моральних ідеалів і громадянських цінностей (аксіологічно-особистісний компонент).

Ключові слова: громадянська освіта, громадянське виховання, громадянськість, громадянська компетентність, громадянська ідентичність, громадянські цінності, толерантність, недискримінаційність, професійна компетентність педагога з громадянської освіти, полікультурне виховання, гендерне виховання, педагогічна майстерність, соціальна зрілість.

Abstract

Tsokur Olga Stepanovna Doctor of Pedagogical Science, Professor, Professor of the Chair of Romanic-Germanic Philology and Methodic of Teaching Foreign Languages, International Humanitarian University, Odesa

Boitchev Ivan Ivanovytch Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor at the Chair of Musical and Image-Creating Arts, Izmail State Humanitarian University, Izmail,

THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF TEACHERS OF CIVIL EDUCATION AS AN INDICATOR OF THEIR PEDAGOGICAL PROWESS AND SOCIAL MATURITY

In this article we have attempted to elucidate the peculiarities of the phenomenon of professional competence of future teachers of civil education and upbringing of students being an essential educational outcome of their psychological-pedagogical training at higher educational institutions.

In fact, we have managed to demonstrate that the civil education and upbringing are duly recognized in the everyday reality, in particular during the current state of warfare, as the most topical and socially significant type of pedagogical activities, in the process of which the following activities are being implemented:

the specialized systematic preparation of the younger generation as citizens of the new type - mobile, creative, undertaking, democratic, responsible for the future of their own families, communities, homeland, the European continent and the mankind in general;

the formation of the responsible attitude and love for one's homeland, the acceptance of the common interests of an individual, his/her community, country of residence, the necessary skills of active participation in the democratic life and the impact on the relevant decision-making processes at the local, regional and global levels;

the nurturing of civil awareness as an integrative systematic trait of an individual (represented by a set of relevant human features which are characterized by the identification of an individual with his/her country of residence, the understanding and acceptance of the value of human rights and liberties, the acquisition of the sense of obligation and responsibility, the capability of critical thinking, the ability to defend one's standpoints as well as the readiness for the active participation in the social matters) - the very core of morality of an individual by means of exercizing the positive attitude for the society (the patriotic self-awareness, the social activeness, initiativeness and responsibility), respect for other humans (humanism, friendliness, tolerance, mutual understanding, empathy, charity, non- discriminativess), the sense of self-respect (the civil dignity, honesty, integrity, courage, maturity).

Therefore, the main emphasis in the article under study has been placed on the fact that, unlike the traditional belief, the aspects of multi-cultural and gender- oriented education are herein being treated as the components of the contemporary civil education, the conceptual basis of which builds upon the ideas of constructivism, the social-cultural and gender-oriented approaches.

Hence, under the professional competence of future pedagogues specializing in the civil education we understand a socially important evolution of his/her personality as of a professional in the field of contemporary education, which enables the efficiency of his/her educative activities on the basis if the creative implementation of the respective concepts and principles that reflect the ethno- pedagogical, social-cultural and gender-oriented approaches aimed at their ample intellectual-creative, social and moral-ethical development as of a citizen of one's country of residence, Europe and the world on the whole. This is deemed as an integral trait of a future pedagogue as of a professional in the field of civil education of students, which has been developed by means of mastering the system of social- humanitarian, legal and psychological-pedagogical knowledge (the cognitive component), the technical-technological tools and the constructive methods of project-setting and realization of the relevant activities related to the civil, multicultural and gender-oriented education in the context of resolving of miscellaneous educational tasks (the organizational-technological component) as well as the incorporation of the democratic outlook-related beliefs, moral and civil values (the axiological component).

Keywords: civil education, civil upbringing, civil functioning, civil competencies, civil identity, civil values, tolerance, non-discrimination, the professional competence of a pedagogue specializing in civil education, the multicultural education, the gender-oriented education, the pedagogical prowess, the social maturity.

Постановка проблеми

В процесі творення й зміцнення української державності під дією сучасних глобалізаційних та євроінтеграційних чинників [10] свідомо мислячий й відповідально діючий громадянин визнається головним суб'єктом. Останній, зберігаючи свою етнічну й національну ідентичність в умовах стрімкого розвитку багатомовного й полікультурного європейського суспільства, має виявляти не тільки прагнення до розуміння й поваги інших культур, але й здатність жити в мирі та злагоді з представниками різних національностей, рас і вірувань, активно, творчо й відповідально діяти на благо розвитку демократичного громадянського суспільства [8]. Цьому мають сприяти як кардинальні демократичні зміни у політиці, економіці й соціальній сфері, так і пріоритетні завдання перспективного розвитку громадянської освіти й виховання дітей та молоді як багатокомпонентної та багатовекторної системи [9], про що наголошено в державних документах (Закони України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017), «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (2022), Державна програма «Молодь України» (2016), Концепція розвитку громадянської освіти в Україні (2018), Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (2019), Стратегія національно-патріотичного виховання (2019); Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 рр. (2022)).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Предметом науково-педагогічних досліджень українських учених були різні аспекти проблеми громадянської освіти та виховання дітей та молоді, які висвітлили особливості формування свідомого громадянина (П. Вербицька, Н. Дерев'янко, П. Кендзьор, К. Чорна, Т. Швець), особливості становлення громадянської зрілості (Ю Маринкіна, В. Радул, Р. Хмелюк), умови розвитку громадянськості (О. Пометун, Р. Сойчук, О Сухомлинська), громадянської активності та відповідальності (М. Бабкіна, П. Волошин, Н. Корпач, О. Кошолап, Л. Момотюк, Л. Рехтета, Т. Ціпан). Зокрема, в дослідженнях останніх років (Н. Богомолова, Н. Іванець, Т. Кравченко) громадянська освіта й виховання визнаються найбільш актуальним та соціально значущим видом професійної діяльності педагогічних та науково-педагогічних кадрів, в процесі якої здійснюється:

спеціалізована систематична підготовка підростаючого покоління як громадян нового типу - мобільних, творчих, підприємливих, демократичних, відповідальних за долю своєї сім'ї, громади, країни, європейського континенту і людства загалом [4, с. 52];

формування громадянської ідентичності, активності й готовності до дієвого виконання громадянського обов'язку [6, с. 172], відповідального ставлення і любові до рідного краю, усвідомлення спільності інтересів особистості, громади та держави, навичок активної участі у демократичному житті та впливу [3]; професійний компетентність освіта любов

виховання громадянськості як інтегративної системної властивості людини (в формі сукупності відповідних рис і вищих почуттів, яка характеризується ідентифікацією особистості з державою, розумінням та сприйняттям цінності прав та свобод людини, почуттям обов'язку та відповідальності, здатністю критично мислити, відстоювати власну позицію та готовністю до активної участі у суспільних справах) - ядра моральності особистості шляхом вияву позитивного ставлення до суспільства (патріотична самосвідомість, суспільна активність та ініціативність, громадянська участь і відповідальність), до інших людей (гуманізм, доброзичливість, толерантність, взаєморозуміння, дружність, здатність до співчуття, благодійність, повага, недискримінаційність), до самої себе (громадянська гідність, чесність, мужність, принциповість, зрілість [1, с. 65].

З огляду на це, проблема осучаснення й вдосконалення професійної підготовки нині діючих та майбутніх педагогічних кадрів до впровадження найсучасніших технологій громадянської освіти й виховання дітей і молоді, особливо в період воєнного стану в Україні, значно актуалізувалася [2; 7]. Натомість, незважаючи на певні позитивні зрушення й досягнення, аналіз наукових праць дозволив виявити суттєві недоліки, які мають місце в практиці впровадження різних технологій громадянської освіти та виховання підростаючого покоління, серед яких:

недостатній рівень обізнаності нині діючих педагогів щодо концептуальних засад освіти для демократичного громадянства, освіти з прав людини й ознак національної ідентифікації;

відсутність у переважного складу педагогів довіри до державних інституцій та громадських організацій, а також соціального партнерства з ними та моделювання позитивного ставлення до них учнів та студентів;

недосконалість досвіду педагогів з впровадження сучасних інтерактивних технологій з громадянської освіти учнівськоїУстудентської молоді та відсутність індивідуального досвіду соціально-проектної діяльності з нею;

недостатній рівень професійної компетентності педагогічних працівників щодо наукового та навчально-методичного забезпечення процесів громадянської освіти та виховання дітей та молоді з врахуванням їхніх вікових, соціокультурних та індивідуальних особливостей [1, с. 9].

Отже, з огляду на означене вище, особливу актуальність та практичну значущість набувають дослідницькі розвідки, які спрямовані на вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх педагогів як організаторів громадянської освіти та виховання сучасного покоління, формування в них соціально важливих якостей, здібностей і професійних компетентностей.

Мета статті - висвітлити особливості феномена професійної компетентності майбутнього вчителя з громадянської освіти та виховання учнів як вагомого освітнього результату їхньої психолого-педагогічної підготовки та показника педагогічної майстерності й соціальної зрілості.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи реальний стан психолого- педагогічної підготовки майбутнього вчителя у напряму формування в нього професійної компетентності з громадянської освіти учнів, ми передусім намагалися з'ясувати ті її стратегічні цілі і завдання, які окреслено у провідних нормативних документах. Вивчення змісту Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (2018) дозволило встановити, що нею передбачено досягнення таких соціально важливих освітніх результатів:

формування здатності особи реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідності його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;

формування здатності особи зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя [3].

Суттєво, що у Законі України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (2022) уточнено, що громадянська освіта - це «сукупність систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов'язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей» [2], соціально значущими результатами якої мають стати:

громадянська компетентність як здатність особи реалізовувати і захищати права та свободи людини і громадянина, відповідально ставитися до обов'язків громадянина, брати активну участь у суспільному житті, підтримувати розвиток демократичного суспільства та утверджувати верховенство права, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, пов'язаних з ідеями демократії та верховенства права, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

громадянська стійкість як «здатність особи виявляти свою національну та громадянську ідентичність у повсякденному житті і в умовах негативних зовнішніх впливів»;

українська громадянська ідентичність як стійке усвідомлення громадянином України, закордонним українцем свого політико-правового зв'язку з Україною, українським народом та громадянським суспільством [2].

Крім того, в означеному документі акцентовано на тому, що громадянська освіта в Україні:

має бути заснованою на суспільно-державних (національних) цінностях, цінностях особистої ефективності, правдивості та критичного мислення, взаємоповаги, відкритого спілкування та ефективної співпраці, захисту прав людини і громадянина;

спрямовується на формування та розвиток громадянських компетентностей через викладацьку і просвітницьку діяльність, соціальну рекламу, залучення громадян до процесів формування та реалізації державної, регіональної і місцевої політики, участь громадян у масових просвітницьких заходах;

охоплює усі види освіти (формальну, неформальну, інформальну), а також усі складники освіти, усі рівні освіти та всі вікові групи громадян [2].

Як логічний наслідок, в Постанові Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1196, яка затвердила «Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» наголошено, що «метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців є здобуття, поглиблення чи удосконалення компетентностей за напрямами національно-військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти, їх безперервний професійний розвиток на основі раніше здобутої освіти та досвіду професійної і громадської діяльності відповідно до завдань державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» [7]. При цьому, зосередження на аспектах національно- патріотичного виховання (для зміцнення національної ідентичності та підтримки суверенітету країни) та громадянської освіти (необхідної для формування активних та відповідальних громадян як членів демократичного українського суспільства) в їх єдності відображає стратегічні напрями державної освітньої політики. Згідно останніх:

вагомим елементом має стати формування у громадян відповідального ставлення до захисту суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення безпеки та усвідомлення спільності інтересів людини та держави, формування навичок активної участі у демократичному житті та впливу на процеси прийняття рішень на всеукраїнському та місцевому рівні;

суб'єкти педагогічної діяльності, які опікують систему громадянської освіти та виховання дітей і молоді, мають набути найвищих рівнів професійної компетентності і культури, демонструючи громадянську компетентність і полікультурний світогляд, громадянську відповідальність та відкритість до нових ідей, толерантність, недискримінаційність та здатність до міжкультур- ного діалогу [2].

Аналізуючи з огляду зазначених вище нормативно-правових настанов освітньо-професійні програми низки сучасних закладів вищої освіти, які здійснюють професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів різних спеціальностей, ми, враховуючи багатомовність, поліетнічність та полікультурність південного регіону України, мали намір з'ясувати: яким чином і в якій мірі вони використовують під час навчально-методичного забезпечення освітніх компонент ідеї громадянської, міжкультурної і тендерної освіти, а також принципи відповідних - етнонаціонального, міжкультурного й гендерного підходів. При цьому, ми вважали аспекти полікультурного, міжкультурного й гендерного виховання складовими громадянської освіти в її широкому значенні [8], через що намагалися конкретизувати сутність і структуру професійної компетентності майбутнього учителя з громадянської освіти учнів як найбільш значущого освітнього результату його фахової підготовки, побудованої на засадах найсучасніших концептуальних підходів, властивих демократичному громадянському суспільству.

Під професійною компетентністю майбутнього учителя з громадянської освіти учнів ми розуміємо соціально важливе новоутворення його особистості як фахівця сучасної сфери освітніх послуг, яке забезпечує успішність його навчально-виховної діяльності на підставі творчого використання ідейних настанов та принципів етнонаціонального, міжкультурного й гендерного підходів. Це інтегральна характеристика його особистості як професіонала в галузі громадянської освіти учнів, набута шляхом опанування відповідних предметних компетенцій (мисленнєво-когнітивний компонент), оволодіння конструктивними способами вирішення функціональних навчально-виховних завдань (організаційно-технологічний компонент) і привласнення певних світоглядних установок і моральних цінностей (аксіологічно-особистісний компонент).

Згідно наших спостережень і розвідок, професійна компетентність учителя з громадянської освіти учнів у своєму складі передбачає наявність трьох провідних компонентів:

мисленнєво-когнітивного компонента, поданого у вигляді спеціальної - предметно-наукової (громадянської, полікультурної, гендерної, правової, психологічної, педагогічної, методичної) компетенції, який виконує пошуково-дослідницьку й пізнавальну функції. Функціонування означеного компонента засновано на поінформованості учителя (знаю, що) з теорії державотворення, громадянського права, етнопедагогіки і психології, гендерних досліджень; міжнародного й вітчизняного досвіду демократичних перетворень та їх нормативно-правового поля; етнічних, соціальних та гендерних відмінностей, характеру громадянських, соціальних і гендерних ролей, сутності громадянської, національної і гендерної ідентичності учнів; теорії цілісного педагогічного процесу, його сутності, структури, закономірностей і протиріч, традиційних і альтернативних технологій громадянського, полікультурного, гендерного виховання і соціалізації особистості; здобутків передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з впровадження програм і стратегій з громадянської, міжкультурної і гендерної освіти;

організаційно-технологічного компонента, поданого у вигляді провідних складових функціональної (аналітичної, проектуальної, конструк-тивної, комунікативної, управлінської) компетенції, який виконує праксеологічну функцію. Функціонування означеного компонента передбачає наявність у вчителя сформованої системи розумових дій (знаю, як) у вигляді вмінь: аналізу освітнього середовища за критеріями демократичного, міжкультурного, гендерного виміру; демонстрації методів і прийомів, доцільних в плані практичної реалізації технологій громадянського, полікультурного, гендерного виховання (визначати їх провідні цілі та завдання, підбирати відповідні засоби, класифікувати і розуміти їх доцільність; володіти алгоритмами виховного впливу, взаємодії та комунікації з учнями, управляти їхньою індивідуальною і груповою роботою, налагоджувати співпрацю); розробляти з відповідним психолого-педагогічним обґрунтуванням перспективні і поурочні плани роботи з громадянського, полікультурного, гендерного виховання учнів,

ураховуючи можливості змісту і способів їх діяльності з огляду етносу, віку і статі учнів, а також спроможності застосування традиційних та інноваційних методів, прийомів і форм; добирати і самостійно створювати репродуктивні і нестандартні завдання, вправи, задачі, дидактичні та інтелектуальні ігри в контексті громадянського, полікультурного, гендерного виховання, самостійно формулювати проблемні питання та розробляти алгоритми пошуку раціональних відповідей на них; адекватно оцінювати пізнавальні, комунікативні і поведінкові досягнення учнів, діагностувати стан розвитку компонентів їхньої громадянської, полікультурної, гендерної свідомості та ідентичності; впроваджувати у власний педагогічний досвід найбільш ефективні форми, методи і прийоми, а також технології формування громадянської, полікультурної, тендерної компетентності, чутливості, ідентичності, культури учнів;

- аксіологічно-особистісного компонента, ґрунтованого на персональній (критичність, рефлективність, чутливість, емпатія, недискримінаційність, креативність) компетенції вчителя (знаю, навіщо), який виконує ціннісно- орієнтувальну, світоглядну й творчу функції. В основі означеного компонента лежать моральні настанови, ціннісні орієнтації та світоглядні установки на: усвідомлення значущості педагогічної діяльності з громадянського, полікультурного й гендерного виховання учнів; інтерес до означених аспектів педагогічної діяльності, задоволеність нею; позитивне ставлення до різновидів роботи з громадянського, полікультурного, гендерного виховання учнів; потребу вдосконалення власної педагогічної техніки та майстерності щодо здійснення виховних заходів громадянського, полікультурного, гендерного спрямування; стійку схильність до самоаналізу громадянських, полікультур- них, гендерних характеристик та критичної самооцінки своїх якостей і професійних дій, спрямованих на вдосконалення форм і методів громадянської, полікультурної, гендерної освіти й виховання учнів; творчий підхід до реалізації завдань з громадянського, полікультурного, гендерного виховання учнів та до розвитку власних якостей як педагога-фасилітатора та модератора громадянських проектів та ініціатив.

Отже, означене вище розуміння сутності і структури професійної компетентності учителя з громадянської освіти учнів, слугувало розробці методики діагностики рівнів її сформованості. Означена методика застосовувалася в практиці організації освітнього процесу Міжнародного гуманітарного університету та Ізмаїльського державного гуманітарного університету як інструмент моніторингу якості теоретичної та практичної підготовки майбутніх учителів до організації громадянської освіти учнів. За її допомогою було проведено констатувальний експеримент, в якому приймали участь бакалаври і магістри спеціальностей 013 Початкова освіта, 014 Середня освіта, 025 Музична освіта, 035 Філологія. По закінченні констатувального експерименту виявлено низький (37,5%), середній (29,8%) та достатній (18,6%) рівні сформованості в них професійної компетентності з громадянської освіти учнів, при контингенті майбутніх учителів (14,1%), в яких означений феномен знаходився в стадії становлення. В результаті співставлення отриманих даних було виявлено недоліки і суперечності, усунення яких слугуватиме покращенню процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до здійснення громадянської освіти учнів. Загалом, отримані результати засвідчили необхідність оновлення змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів, що вимагає перегляду та відповідної корекції нині діючих освітніх програм з означених спеціальностей.

Висновки

В сучасних умовах активного залучення української держави до загальносвітових політичних, соціально-економічних і культурних процесів та європейської освітньо-наукової інтеграції, питання громадянської освіти і виховання всіх верств населення визначено найважливішим аспектом державної освітньої й соціальної політики, а також науково-педагогічної теорії та освітньої практики. Зумовлено це тим, що ефективність результатів громадянського виховання підростаючого покоління тісно пов'язана з рівнем соціальної й моральної зрілості вчителя, а також його педагогічної майстерності та громадянської компетентності. Адже вчитель нової української школи має бути не тільки носієм ідей громадянського суспільства, але й взірцем громадянських рис і благородних громадянських вчинків.

З огляду на нові настанови державної освітньої політики та виклики воєнного стану, соціальна значущість проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів з громадянської освіти учнів у реальній практиці вітчизняних закладів вищої освіти осмислена недостатньо, оскільки дотепер не знаходить свого належного висвітлення ні в фахових публікаціях науково-педагогічних кадрів, ні в створеному ними навчально-методичному забезпеченні дисциплін, які входять до чинних освітньо-професійних програм. У робочих програмах і змісті предметів соціально-гуманітарного й фахового циклів переважно відсутній або дуже слабко виражений контекст з громадянської освіти майбутніх учителів, у т.ч. з їхнього патріотичного, полікультурного та гендерного виховання. Відсутність у змісті освітньо- професійних програм предметних аспектів з громадянської, міжкультурної та гендерної освіти у їх єдності вважаємо основною причиною не досить досконалої професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів як провідних суб'єктів та організаторів громадянського виховання учнів, тому що це заважає їм набути вищих рівнів педагогічної майстерності та соціальної зрілості як фахівців нового демократичного суспільства - педагогів- фасилітаторів та модераторів громадянських проектів та ініціатив.

Перспективи подальших досліджень складають шляхи, засоби та умови формування професійної компетентності учителя з громадянської освіти учнів.

Література

1. Богомолова Н. М. Формування рис громадянськості у старшокласників в умовах полікультурного регіону: Дис. ... канд. пед. наук /13.00.07. Київ, 2019. 315 с.

2. Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».

3. Значення громадянських цінностей.

4. Іванець Н. В. Феномен громадянської освіти в умовах інформаційної війни: соціально-філософський аналіз: Дис. ... доктора філософії за спеціальністю 033 - Філософія. Київ, 2023. 220 с.

5. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні.

6. Кравченко Т. В. Громадянське виховання у працях українських та британських учених. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. VI (68). P.164-173.

7. Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1196.

8. Banks J.A. Citizenship education and global migration: Implications for theory, research, and teaching. Washington: American Educational Research Association, 2017. 238 р.

9. Civic Education. Stanford Encyclopedia of Philosophy.

10. Shultz L. Educating for Global Citizenship: Conflicting Agendas and Understandings. Alberta Journal of Educational Research, 2007. №53(3). P. 248-258.

References

1. Bohomolova N. М. Formuvannia rys hromads'kosti u starschoklasnykiv v umovakh polikul'turnoho rehionu [Formation of Citizenship Features of High School Students in a Multicultural Region]: DN. ... kand. ped. nauk /13.00.07. Kyiv, 2019. 315 p. (in Ukraine)

2. Zakon Ukrayiny "Pro osnovni zasady derzhavnoii polityky u sferi utverdzhennia ukrayins'koii natsional'noii ta hromadians'koii identytchnosti» [The Ukrainian Law on "The Basic Fundamentals of the State Politics in the Sphere of Establishment of the Ukrainian National and Civic Identity"].

3. Znatchennia Hromads'kykh Tsinnostey [The Significance of Civil Values].

4. Ivanets' N.V. Fenomen hromadians'koii osvity v umovakh informatsiynoii viyny: sotsial'no-filosofs'kyy analiz [The phenomenon of civic education under the conditions of information warfare: socio-philosophical analysis]: Dissertation Doctor of Philosophy on a specialty 033 - Philosophy. Kyiv, 2023. 220 p. (in Ukraine)

5. Kontseptsiia rozvytku hromadianskoi osvity v Ukraini [Concept of development of civic education in Ukraine].

6. Kravchenko T.V. Hromadianske vykhovannia u pratsiakh ukrainskykh ta brytanskykh uchenykh [Civic education in the works of Ukrainian and British scientists]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2018. VI (68). P. 164-173. (in Ukraine)

7. Poryadok pidhotovky, perepidhotovky ta pidvyschennia kvalifikatsii fakhivtsiv u sferi utverdzhennia ukrayins'koii natsional'noii ra hromadians'koii identytchnosti: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 14 lystopada 2023 r. № 1196 [The Sequence of Preparation, Re-Freshing and Upgrading of the Qualification of Professionals in the Sphere of Establishment of the Ukrainian National and Civic Identity: Injunction of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 14 Nov. 2023].

8. Banks J.A. Citizenship education and global migration: Implications for theory, research, and teaching. Washington: American Educational Research Association, 2017. 238 p.

9. Civic Education. Stanford Encyclopedia of Philosophy.

10. Shultz L. Educating for Global Citizenship: Conflicting Agendas and Understandings. Alberta Journal of Educational Research, 2007. №53(3). P. 248-258.

Размещено на Allbest.ru