Основні напрями застосування засобів інноваційних технологій у процесі формуванні професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрями застосування засобів інноваційних технологій у процесі формуванні професійної компетентності

Гляненко Катерина Андріївна кандидат педагогічних наук, викладач, Відокремлений структурний підрозділ "Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технологій", м. Кам'янське

Анотація

Сучасні тенденції в освіті вимагають персоналізації освітнього процесу адаптації до психологічних особливостей, інтересів та здібностей здобувачів освіти. Цьому сприяє застосування інноваційних технологій в освіті, зокрема моделі «перевернутий клас». Вони допомагають розвинути критичне мислення здобувачів освіти, використовувати методи проєктування, моделювання, дослідних завдань. Автор зазначає, що сучасним здобувачам освіти складніше зосередитися та сприймати складну інформацію тривалий час, вони уникають монотонної роботи. Враховуючи ці особливості, педагоги прагнуть модернізувати процес навчання, застосовують ігрові технології на заняттях, використовують технологічні засоби (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, персональні комп'ютери).

Обґрунтовано, що заропоноване «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких прийомів, як виступи здобувачів освіти біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів і презентацій тощо. Натомість запроваджуються елементи педагогіки співробітництва: викладач виступає в ролі колеги та консультанта. Здобувачі освіти опановують навчальний матеріал, значною мірою за допомогою самонавчання, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Доведено, що концепція «перевернутого класу» тісно пов'язана з використанням технічних засобів навчання. Ця модель навчання спрямована на відпрацювання практичних навичок на матеріалі дослідницьких завдань, вправ, проблемних дискусій, проектів, для чого необхідна пізнавальна активність здобувача освіти, бажання брати участь у дослідницьких експериментах, науковій діяльності, здатність до аналізу та ініціативність у навчанні. Використання інноваційних технологій в освіті дозволяє адаптувати процес професійної підготовки здобувачів вищої освіти до психологічних особливостей сучасного студентського покоління. Сьогодні важливим стає формування практичних навичок, активної та самостійної ролі у навчанні, використання інноваційних технологій.

Ключові слова: змішане навчання, «перевернутий клас», інтерактивні вправи, дистанційне навчання, синхронний / асинхронний формат.

Abstract

персоналізація освітній перевернуте навчання

Hlianenko Kateryna Andriivna Candidate of Pedagogical Sciences, lecturer, Separate structural unit "Dnipro Professional College of Engineering and Pedagogy of the Ukrainian State University of Science and Technology", Kamianske,

MAIN DIRECTIONS OF APPLICATION OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION

Modern trends in education require the personalization of the educational process of adaptation to the psychological characteristics, interests and abilities of those seeking education. This is facilitated by the use of innovative technologies in education, in particular the "inverted class" model. They help to develop the critical thinking of education seekers, to use the methods of design, modeling, research tasks. The author notes that it is more difficult for modern learners to concentrate and perceive complex information for a long time, they avoid monotonous work. Taking into account these features, teachers strive to modernize the learning process, apply game technologies in classes, use technological tools (mobile phones, tablets, laptops, personal computers).

It is well-founded that the proposed "inverted learning" involves the rejection of such methods as presentations by students at the blackboard, face-to-face interviews, dictation of notes, watching long educational films and presentations, etc. Instead, elements of cooperation pedagogy are introduced: the teacher acts as a colleague and consultant. Students master the educational material, largely through self-study, which contributes to the development of cognitive activity and independence.

It has been proven that the concept of the "inverted classroom" is closely related to the use of technical teaching aids. This model of education is aimed at working out practical skills on the basis of research tasks, exercises, problem discussions, projects, which requires the cognitive activity of the student, the desire to participate in research experiments, scientific activity, the ability to analyze and initiative in learning. The use of innovative technologies in education makes it possible to adapt the process of professional training of students of higher education to the psychological characteristics of the modern student generation. Today, the formation of practical skills, an active and independent role in education, and the use of innovative technologies are becoming important.

Keywords: blended learning, flipped classroom, interactive exercises, distance learning, synchronous/asynchronous format.

Постановка проблеми

Сьогодні технічний прогрес впливає на всі сфери життя людини, у тому числі на освіту. Змінюються психологічні особливості здобувачів освіти: з'являється розсіяна увага, кліпове мислення. Сучасним здобувачам освіти складніше зосередитися та сприймати складну інформацію тривалий час, вони уникають монотонної роботи. Враховуючи ці особливості, педагоги прагнуть модернізувати процес навчання, застосовують ігрові технології на заняттях, використовують технологічні засоби (мобільні телефони, планшети, ноутбуки, персональні комп'ютери). Деякі викладачі прагнуть індивідуалізувати навчання для того, щоб враховувати психологію кожного здобувача освіти, його нахили, інтереси та можливості. Цьому допомагає інноваційна модель освіти «перевернутий клас». Ця модель належить до змішаного типу навчання. Ідея «перевернутого навчання» полягає в попередньому самостійному ознайомленні здобувачів освіти з новим навчальним матеріалом за підручником чи відео-аудіо-матеріалом, а на занятті - короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань і вироблення практичних навичок. Оцінювання опанування нового матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп'ютерного тестування тощо.

Заропоноване «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких прийомів, як виступи здобувачів освіти біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів і презентацій тощо. Натомість запроваджуються елементи педагогіки співробітництва: викладач виступає в ролі колеги та консультанта. Здобувачі освіти опановують навчальний матеріал, значною мірою за допомогою самонавчання, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У 2007 році принцип «перевернутого навчання» був запропонований учням Вудландської школи в штаті Колорадо (США) двома вчителями природничих наук - Джонатаном Бергманом та Аароном Самсом. Вони почали створювати короткі відеоподкасти з матеріалами лекцій, які учні мали переглядати вдома. Уроки ж присвячувались лабораторним роботам, а також відповідям на питання від учнів. У цьому дослідженні розглядається реалізація моделі «перевернутий клас» у сучасній освіті та її застосування на практиці у процесі викладання «Комунікативні процеси у педагогічній діяльності».

Пилипчук О. зазначає: «Перевернуте навчання - це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання так: домашнім завданням для здобувачів освіти є перегляд відповідних відеофрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку. Здобувачі освіти самостійно опановують теоретичний матеріал, а під час аудиторних занять час використовується на виконання практичних завдань. Перевернутий клас - це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій і організація домашніх завдань міняються місцями. Здобувачі освіти дивляться вдома короткі відеолекції, у той час як на занятті відводиться час на виконання вправ, обговорення проєктів і дискусії. Відеолекції часто розглядаються як ключовий компонент у «переверненому» підході, вони створюються викладачем і розміщуються в Інтернеті» [4].

Дослідження використання інформаційних технологій у професійній діяльності викладачів розкриті в роботах Л.Е.Гризуна, С.О.Гунька, Р.С.Гуріна, М.І.Жалдака, Л.М.Забродської, Л.Л.Ляхоцької, В.В.Олійника, С.М.Яшанова та ін. Впровадження технології «перевернутого навчання» в освітній процес досліджували Д.Бергман, О.Єльникова, М.Курвітс, Е.Попов, А.Самс.

Мета статті - основні напрями застосування засобів інноваційних технологій у процесі формуванні професійної компетентності через застосування технології "перевернутого навчання".

Виклад основного матеріалу

Важливою вимогою сучасного процесу навчання є активізація діяльності здобувачів освіти, що сприяє формуванню їх активної життєвої позиції, самостійності, інтересу до вивчення дисципліни, підвищення якості знань, навичок і вмінь. Стратегія і напрями змін в освіті чітко визначені у Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ сторіччя»), Законах України «Про освіту» і «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти та Національній програмі інформатизації України, в яких наголошується на необхідності розвитку освіти на основі сучасних педагогічних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес ЗВО особистісно розвивальних і діяльнісних педагогічних технологій, а саме інформаційно-комунікаційних технологій. Під час традиційних лекцій здобувачі освіти часто намагаються сприймати весь матеріал, що вони чують під час лекції. У них немає можливості зупинитися, щоб обміркувати сказане, і тому вони можуть пропустити важливі моменти, тому що намагаються дослівно записати почуте. Студенти, володіючи широким колом комп'ютерних навичок, прагнуть і можуть їх використовувати в опануванні низки дисциплін. Використання відео та інших попередньо записаних інформаційних носіїв дозволяє здобувачам освіти повністю контролювати хід лекції: вони можуть дивитися, перемотувати назад або вперед за потреби [8].

Змішане навчання - форма навчання, за якої навчання проводиться як в традиційній очній формі, так і з використанням технологій дистанційного навчання. KhanAcademy - міжнародна освітня мережа, заснована американським підприємцем Салманом Ханом. У 2006 році він почав записувати невеликі навчальні відеоролики, щоб допомогти своїй молодшій сестрі розібратися з математикою, та викладав їх у відкритий доступ. За два роки відео KhanAcademy переглянули більше 200 млн разів. Одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є запровадження інновацій та інформаційних технологій у навчанні й вихованні здобувачів освіти. Тому навчально-виховний процес у закладах освіти має бути зорієнтований на використанні педагогічних інновацій, які ґрунтуються на інформаційних технологіях і сучасних засобах комунікації. Однією з таких інноваційних педагогічних технологій, яка може успішно використовуватися при вивченні нового матеріалу здобувачами освіти є технологія «перевернутого класу» і це є найвідоміша модель змішаного навчання.

Модель навчання «Перевернутий клас» (Flipped Class) є різновидом змішаного навчання, головною особливістю якого є те, що домашнім завданням для здобувачів освіти є робота в онлайн-середовищі: перегляд навчальних відеоматеріалів або інформаційних ресурсів для опрацювання нового навчального матеріалу або закріплення вже вивченого. Натомість у групі здобувачі освіти під керівництвом і за допомогою викладача виконують практичні завдання до тієї теми, яку опанували вдома.

У рамках концепції навчання «перевернутий клас» здобувачі освіти вивчають лекційний матеріал та презентації вдома, а домашнє завдання виконують в аудиторії. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу передбачає дослідницький підхід, а не просте запам'ятовування фактів. Такий підхід робить ставку на розуміння інформації. Здобувач освіти формулює для себе питання, які залишилися неясними, для того, щоб поставити їх викладачеві під час заняття.

У цьому полягає індивідуальний підхід до навчання: викладач під час навчання, виконання домашнього завдання стимулює здобувачів освіти до осмислення вивченого матеріалу та відповідає на запитання кожного студента. Заняття в аудиторії будується на основі вправ, тренінгів, обговорень. Це також сприяє глибокому аналізу пройденого матеріалу.

«Перевернутий клас» змінює роль викладача в освітньому процесі. З головного транслятора знань викладач перетворюється на помічника - консультанта і координатора, що сприяє тісній взаємодії зі здобувачами освіти на заняттях. Роль здобувачів освіти також змінюється. Вони більше вже не спостерігачі, а відповідають за отримані знання, спрямовують освітній процес, шукають практичне застосування отриманій інформації.

Розглянемо досвід застосування даної методики у практиці закордонних педагогів. Європейські дослідники визначили декілька різновидів «перевернутого навчання»:

1. Типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom). Здобувачі освіти отримують домашнє завдання, яке передбачає перегляд відеолекцій, ознайомлення з матеріалами, що стосуються теми наступного заняття, під час якого на практиці застосовують отримані теоретичні знання, а викладачі мають додатковий час для індивідуальної роботи з кожною особистістю.

2. Орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion- Oriented Flipped Classroom). Здобувачі освіти отримують завдання переглянути певні відеоролики або матеріали інтернет-ресурсів. А викладач на занятті організовує обговорення отриманої інформації. Така форма буде корисною на заняттях з гуманітарно-соціальних дисциплін.

3. Сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom). Така форма буде ефективною для тих дисциплін, які вимагають демонстрації матеріалів, проведення наочних досліджень. Викладач демонструє необхідну діяльність, а здобувачі освіти сприймають та аналізують її, а потім виконують певні дії у власному темпі тоді, коли їм зручно.

4. Псевдоперевернутий клас (The Faux-Flipped Classroom). Застосування цієї форми буде доцільним у тому випадку, якщо викладач не можете бути впевненим, що здобувачі освіти точно готуватимуться вдома. Така модель дозволяє здобувачам освіти дивитися відео на занятті та після цього виконувати відповідні завдання. А викладач може бути впевнений, що всі здобувачі освіти в аудиторії готові до виконання практичних завдань і, переходячи від здобувача до здобувача, надавати їм індивідуальні консультації.

5. Груповий перевернутий клас (The Group-Based Flipped Classroom). Ця модель спонукає здобувачів освіти вчитися один в одного, пояснювати одногрупникам відповіді, ефективні способи отримання інформації, проведення наукового дослідження тощо. Перед заняттям здобувачі освіти об'єднуються в групи, ознайомлюються з відповідними матеріалами, а на занятті працюють разом над певною науковою проблемою.

6. Віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom). Можна організувати роботу здобувачів освіти так, щоб весь процес навчання відбувався дистанційно: викладач пропонує здобувачам освіти матеріал для перегляду, видає практичні завдання, консультує онлайн, проводить тестування і виставляє підсумкові оцінки. Головне - розпочати вивчення відповідного матеріалу із самостійного опрацювання теорії, так, як це відбувається за принципами «Перевернутого класу».

7. «Перевернутий» вчитель (Flipping The Teacher). Не обов'язково всю роботу має виконувати викладач - готувати або шукати відеоматеріали, формувати практичні завдання, консультувати, перевіряти роботи. Певні види робіт можуть виконати здобувачі освіти, а викладач стежитиме за тим, як буде організовано процес навчання, як буде представлена інформація, і надаватиме у разі необхідності допомогу.

Отже, не існує єдиної моделі «перевернутого заняття». Перевернутий клас - термін, що широко використовують для опису структури практично будь-яких занять, які будуються на перегляді лекції з подальшим обговоренням в аудиторії. Пропонуємо розглянути такі моделі структури заняття:

1 модель передбачає самостійний перегляд однієї або кількох лекцій (відеороликів, презентацій). Між лекціями можуть бути завдання у тестовій формі для перевірки отриманих знань або виконання інтерактивних вправ Learning Apps. Під час аудиторних занять з даної теми група виконує завдання на створення інфографіки (використання GoogleМалюнків), робота з проектами, творче конструювання, піраміда твору.

2 модель передбачає у своїй основі теорію циклів Девіда Колба. Модель Колба - теорія психолога освіти дорослих Девіда Колба , присвячена поетапному формування розумових дій, яка в різних варіаціях застосовується під час інтерактивних занять (опертя на суб'єктний досвід, зв'язок теорії з практикою, навчання з майбутньою професійною діяльністю) [11].

Розглянемо структуру заняття за Девідом Колбом:

1. Мотивація: опертя на суб'єктний досвід.

2. Актуалізація: відеоролики, презентації, гіперпосилання, хмарні технології.

3. Вивчення нового матеріалу. Формування загальних та спеціальних (фахових) компетентностей для досягнення програмних результатів навчання: інтерактивні вправи Learning Apps, створення інфографіки (використання GoogleM^^™^), робота з проєктами, творче конструювання, картки понять, піраміда твору.

4. Рефлексія. Оцінювання.

Мікрофон, мозковий штурм, незакінчене речення.

Учасники освітнього процесу обмінюються побажаннями та зауваженнями.

Деякі викладачі прагнуть удосконалити таку модель навчання. Наприклад, Браян Бенетт на своїх уроках у рамках моделі «перевернутого класу» враховує індивідуальні особливості здобувачів освіти. Він обєднує їх у групи залежно від того, який тип сприйняття інформації їм ближче: аудіальний чи графічний. Залежно від цього підбираються завдання для здобувачів освіти, а потім змішує групи, щоб здобувачі освіти могли поділитись досвідом навчання один з одним [11].

Викладач, працюючи за моделлю «перевернутого класу», може використовувати різні форми подання теоретичного матеріалу. Він може надіслати здобувачам освіти текст лекції з мультимедійною презентацією як ілюстрація теоретичного матеріалу. Деякі викладачі записують подкасти чи YouTube Shorts. Подкаст - це лекція, прочитана викладачем та записана у формі аудіофайлу. Здобувач освіти може завантажити подкаст на свій гаджет і слухати в зручний час. Водкаст - це лекція, записана як відеофайл. Лекції у відеоформаті більш затребувані студентською аудиторією, проте вони вимагають більш ретельної підготовки. Якщо у викладача немає можливості записати відеолекцію, він може скористатися різними відеохостингами. Наприклад, на каналі YouTube є велика кількість лекцій на різні теми, записані іншими викладачами. Також можна використовувати YouTube Shorts, тобто записувати відео тривалістю до 60 секунд [2].

Перший етап вивчення теми, який здобувач освіти опановує самостійно, складається з відеолекції, що пояснює теоретичний матеріал та тестів, що перевіряють опанування теми. На наступному етапі, в аудиторії, викладач пояснює студентам складну частину теоретичного матеріалу, відповідає на їхні запитання, а здобувачі освіти виконують дослідницькі, творчі завдання. І третій, заключний етап опанування теми - виконання здобувачами освіти більш складних завдань у тестовій формі для перевірки розуміння та опанування матеріалу [6].

Модель «перевернутого класу» - це модель активного навчання. Навіть засвоєння лекційного матеріалу - це пасивне сприйняття, а інтерактивний процес стосується взаємодії та активної участі. Переглядаючи відеопояснення, здобувач освіти може повторно прослухати незрозумілі моменти та пропустити те, що він уже добре знає. Під час аудиторних занять здобувачеві освіти надається більше можливостей для активної взаємодії. Він може обговорити зміст лекції, самостійно шукати розв'язання у межах дослідницьких завдань, у процесі групової роботи обмінюватися досвідом один з одним. Модель «перевернутого класу» зорієнтована на самостійність та пізнавальну активність здобувача освіти у навчальному процесі та досягненні програмних результатів навчання [4].

Модель «перевернутого класу» має переваги та недоліки. Переваги цієї моделі навчання полягають у тому, що формат відеолекцій сприяє кращому опануванню матеріалу. Здобувач освіти може повторно прослухати незрозумілий момент лекції завдяки тому, що всі відеолекції знаходяться у вільному доступі, здобувач освіти може повернутися до того матеріалу, який його цікавить; реалізується студентоцентрований підхід у навчанні.

Недоліки цієї моделі полягають у тому, що вона зорієнтована на активну роль здобувача освіти та вимагає більшої відповідальності студентів у процесі професійної підготовки. Одна з умов успішності моделі «перевернутого класу» - мотивація до навчання, активна пізнавальна діяльність, вміння працювати самостійно та в команді. Якщо у здобувача освіти не сформовано такі якостей, йому буде складно працювати в рамках цієї моделі.

Концепція «перевернутого класу» тісно пов'язана з використанням технічних засобів навчання (комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів). Це вносить певні обмеження до освітнього процесу [4]. Не випадково дослідники зазначають, що модель «перевернутого класу» найуспішніше реалізується у групах з підвищеною мотивацією до навчання і наявність в аудиторії комп'ютерів (ноутбуків), підключених до мережі Інтернет. Ця модель навчання спрямована на відпрацювання практичних навичок на матеріалі дослідницьких завдань, вправ, проблемних дискусій, проектів, для чого необхідна пізнавальна активність здобувача освіти, бажання брати участь у дослідницьких експериментах, науковій діяльності, здатність до аналізу та ініціативність у навчанні [2].

У статті модель «перевернутого класу» розглядається у контексті застосування змішаного навчання, навчання із застосуванням дистанційних технологій навчання у синхронному та асинхронному форматі.

Порівняймо традиційний і «перевернутий» підходи до навчання за такими критеріями: роль здобувача освіти, роль викладача, роль інноваційних технологій в освітньому процесі.

Таблиця 1Порівняння традиційного та «перевернутого» підходів до навчання

1. Dyshlieva, S. IKT-tekhnolohii ta yikh rol v navchalno-vykhovnomu protsesi». URL: https://ru.osvita.ua/school/method/technol/6804/ (accessed: 01.02.2024). [in Ukrainian].

2. Kalenskyi, A.A. (2011). Zastosuvannia pedahohichnykh informatsiinykh tekhnolohii u navchalnomu protsesi vyshchoi shkoly [The use of pedagogical information technologies in the educational process of a higher school]. Kyiv : Ahrarna osvita. 280 s. [in Ukrainian].

3. Metodychni rekomendatsii shchodo rozvytku STEM-osvity v zakladakh zahalnoi serednoi ta pozashkilnoi osvity u 2023/2024 navchalnomu rotsi [Methodological recommendations for the development of STEM education in institutions of general secondary and extracurricular education in the 2023/2024 academic year]: Lyst IMZO vid 01.08.2023 № 1242. URL: https://imzo.gov.ua/2023/08/23/lyst-imzo-vid-01-08-2023-1242-metodychni-rekomendatsii- shchodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladakh-zahal-noi-seredn-oi-ta-pozashkil-noi-osvity-u-2023- 2024-navchal-nomu-rotsi/ (accessed: 01.02.2024). [in Ukrainian].

4. Pylypchuk, O. «Perevernene» navchannia informatyky ["Flip" learning of informatics]. URL: https://osvita.ua/school/method/42677/ (data zvernennia: 03.02.2024). [in Ukrainian].

5. Plan zakhodiv shchodo vprovadzhennia STEM-osvity v Ukraini do 2027 roky [Plan of measures to implement the concept of development of stem education until 2027]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/oprilyudneno-plan-zahodiv-shodo-realizaciyi-koncepciyi-rozvitku- stem-osviti-do-2027-roku (accessed: 01.02.2024). [in Ukrainian].

6. Prykhodkina, N.O. (2014). Vykorystannia tekhnolohii «perevernenoho» navchannia u profesiinii diialnosti vykladachiv vyshchoi shkoly [Using the technology of "inverted" learning in the professional activity of teachers of a higher school]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pedahohika. Sotsialna robota. Vyp. 30. S. 141-144. URL: http://surl.li/qfabn. (accessed: 01.02.2024). [in Ukrainian].

7. Savchenko, I. M. (2015). Realizatsiia idei STEM-osvity Natsionalnym tsentrom «Mala akademiia nauk Ukrainy» [Implementation of STEM education ideas by the National Center "Small Academy of Sciences of Ukraine"]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. Vyp. № 7. S. 148-157. [in Ukrainian].

8. Semerikov, S. O. (2009). Fundamentalizatsiia navchannia informatyvnykh dystsyplin u vyshchii shkoli: monohrafiia [Fundamentalization of the teaching of informatics disciplines in higher education]. / Naukovyi redaktor akademik APN Ukrainy, d. ped. n., prof. M. I. Zhaldak. Kryvyi Rih: Mineral; Kyiv: NPU im. Drahomanova. 340 s. [in Ukrainian].

9. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy (2015). [Modern information technologies and innovative teaching methods in training specialists: methodology, theory, experience, problems]. Zb. nauk. prats. Vyp. 43. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma «Planer», 471 s. [in Ukrainian].

10. Brabazon, T. (2007). Mobile Learning: the iPodification of Universities, 7 p. [in English].

11. Naismith, L., Lonsdale, P., Vavoula, G., Sharples, M. (2005) Literature Review in Mobile Technologies and Learning. Report 11, NESTA Futurelab. Bristol. [in English].

12. Sharples, M. (Ed., 2007). Big issues in mobile learning: Report of a workshop by the Kaleidoscope Network of Excellence Mobile Learning Initiative. Nottingham, UK: University of Nottingham, Learning Sciences Research Institute/ [in English].

13. Kolb D. (1984). Experiential learning. Englewood Cliffs (N.J.), 40 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru