Виховний процес у Нижньогаївській середній школі на Дрогобиччині (1950-1980-ті рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС У НИЖНЬОГАЇВСЬКІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ НА ДРОГОБИЧЧИНІ (1950-1980-ТІ РР.)

Галів Микола Дмитрович доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри історії України та правознавства

Невмержицька Олена Василівна доктор педагогічних наук,

професор, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти

м. Дрогобич

Анотація

школа виховний нижньогаївський освітній

У статті представлено результати дослідження практичних аспектів організації та реалізації виховного процесу Нижньогаївської середньої школи у 1950-1980-ті рр. Джерельною основою дослідження стали матеріали архіву школи с. Нижні Гаї Дрогобицького району, передовсім книги наказів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено аналіз виховної діяльності конкретної середньої школи на Дрогобиччині у роки піднесення та занепаду радянської освітньої системи.

Констатовано, що виховна діяльність Нижньогаївської середньої школи у 1950-1980-ті рр., визначалася радянськими стандартами, програмами і планами, з усіма позитивними і негативними аспектами. Водночас на її розвиток впливали досвід, наполегливість і професійність учителів та вихователів, пізнавальна і спортивна активність учнів. Виховна робота Нижньогаївської школи у радянський час, звісно, зосереджувалася передовсім на ідеологічному (т.зв. «комуністичному»), громадянсько-патріотичному, атеїстичному (антирелігійному) та фізичному вихованні молоді. Вона включала різноманітні заходи, які приурочувалися переважно до різних річниць радянської міфологізованої історії («жовтневої революції», днів народження В. Леніна, травневих свят, дня конституції СРСР, дня перемоги у т.зв. «Великій Вітчизняній війні» тощо). Основними організаційними формами школи, в рамках яких відбувалася виховна (передовсім, ідеологічна, патріотична, антирелігійна) робота були комсомольська та піонерська організації школи. Однак їхня діяльність була надмірно формалізованою і часто не викликала ініціативності школярів. Частина вчителів школи, особливо місцевого походження, також формально ставилися до виконання обов'язків у річищі комуністичного та антирелігійного виховання. Найбільш масштабним і успішним в Нижньогаївській середній школі було фізичне виховання учнів, натомість недостатнім й епізодичним - естетичне виховання.

Ключові слова: Нижньогаївська середня школа, виховний процес, комсомол, піонерська організація, форми і методи виховання, радянська система освіти.

Annotation

Haliv Mykola Dmytrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of History of Ukraine and Law, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, Drohobych

Nevmerzhytska Olena Vasylivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, Drohobych

THE EDUCATIONAL PROCESS IN NYZHNI HAYI SECONDARY SCHOOL IN DROHOBYCH DISTRICT (1950s-1980s)

The results of the study of practical aspects of the organization and implementation of the educational process of the Nyzhni Hayi secondary school in the 1950s-1980s are presented in this article. The source material of the research was the materials of the archive of the school of the village Nyzhni Hayi of the Drohobytsky district, first of all, order books. The scientific novelty is that for the first time an analysis of the educational activities of a specific secondary school in Drohobych region during the rise and fall of the Soviet educational system has been carried out.

The educational activities of the Nyzhni Hayi secondary school in the 1950s1980s were determined by Soviet standards, programs and plans, with all positive and negative aspects. At the same time, its development was influenced by the experience, perseverance and professionalism of teachers and educators, cognitive and sports activity of students. The educational work of the Nyzhni Hayi school in Soviet times, of course, focused on ideological (so-called “communist”), civicpatriotic, atheistic (anti-religious) and physical education of young people. It included a variety of events that were timed mainly to different anniversaries of Soviet mythologized history (“October Revolution”, V. Lenin's birthday, May holidays, USSR Constitution Day, Victory Day in the so-called “Great Patriotic War”, etc.). The main organizational forms of the school, within which educational (primarily, ideological, patriotic, anti-religious) work took place, were the Komsomol and pioneer organizations of the school. However, their activities were excessively formalized and often did not arouse the initiative of schoolchildren. Some of the school's teachers, especially those of local origin, also had a formal attitude towards fulfilling their duties in the midst of communist and anti-religious education. Physical education of students was the most extensive and successful in Nyzhni Hayi secondary school, while aesthetic education was insufficient and episodic.

Keywords: Nyzhni Hayi secondary school, educational process, Komsomol, pioneering organization, forms and methods of education, Soviet education system.

Постановка проблеми

Дослідження історії виховної діяльності загальноосвітніх шкіл України в умовах наростання кризи радянської системи (50-80-ті рр. ХХ ст.) потребує формування не лише узагальненого, синтезованого погляду на історико-педагогічну проблематику, але й з'ясування коректно-історичних обставин та умов організації та реалізації виховання учнів у закладах освіти. Таке дослідження матиме мікроісторичний характер і потребуватиме особливого комплексу джерел: документації конкретної школи, яка, на жаль, не завжди збереглася в архівних установах. До нашого часу дійшли документи середньої школи с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області (зараз - Нижньогаївська гімназія), які збереглися власне в шкільному архіві. Завдяки опрацюванню цього архіву (книги наказів, протоколи педагогічних рад) маємо змогу з'ясувати особливості виховного процесу в українському закладі загальної середньої освіти у добу піднесення та занепаду радянської системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Організаційні засади освіти, зокрема й виховання в радянських школах окресленого періоду висвітлювалися у працях Л. Березівської [13], В. Кульчицького [18], Л. Пироженко [19], О. Сухомлинської [20] та багатьох інших вчених. Нарис історії шкільництва с. Нижні Гаї на Дрогобиччині (до 1939 р.) опублікували М. Галів та Т. Батюк [14]. Наразі тривають дослідження історії Нижньогаївської школи після 1939 р. [15], які потребують узагальнення значного обсягу джерельного матеріалу, які містяться в різних архівних установах.

Мета статті - представити результати дослідження практичних аспектів організації та реалізації виховного процесу Нижньогаївської середньої школи у 1950 - 1980-ті рр.

Виклад основного матеріалу

Виховна робота Нижньогаївської СШ у радянський час, звісно, зосереджувалася на ідеологічному (т.зв. «комуністичному»), громадянсько-патріотичному, атеїстичному (антирелігійному) вихованні молоді. Вона включала різноманітні заходи, які приурочувалися переважно до різних річниць радянської міфологізованої історії («жовтневої революції», днів народження В. Леніна, травневих свят, дня конституції СРСР, дня перемоги у т.зв. «Великій Вітчизняній війні» тощо). Так, у 1970 р. з нагоди столітньої річниці від народження найвідомішого більшовицького лідера, у Нижньогаївській СІП, як і в інших школах, учні 5-10 кл. записували і конспектували біографію Леніна та тези ЦК КПРС «До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», слухали і готували реферати на різну тематику, присвячену працям вождя, його виступам і промовам [6, арк. 118-119]. Щоправда, вчителі часто формально ставилися до таких обов'язків. Так, класні керівники В. В. Іванців та М. М. Борис у 8-х класах не змушували учнів конспектувати праці Леніна і його біографію, а деякі класні керівники не провели передбачену планом роботи школи заочну екскурсію із використанням діафільмів «Дитячі та юнацькі роки В. І. Леніна», не приступили до вивчення тез ЦК КПРС [6, арк. 120-122]. Як і в інших радянських школах, в Нижньогаївській СІП з виховною метою було відкрито кімнату В. І. Леніна [9, арк. 54-55].

Виховна робота в ідеологічному дусі розгорталася й через піонерську та комсомольську організації в школі. Уже в звіті Дрогобицького райвно за 1950-- 1951 н.р. констатувалася добра робота в Нижньогаївській СІП щодо залучення учнів до піонерії і комсомолу. Комсомольська організація школи налічувала 90 осіб (комсорг Плутинська). Наголошувалося, що вся позакласна та позашкільна робота з учнями була спланована і проводилася в тісному зв'язку з піонерською і комсомольською організаціями [16, арк. 12]. У 1955-1956 н.р. директора М. С. Савицького хвалили за добре поставлену роботу із залучення молоді до комсомольської та піонерської організацій [17, арк. 16]. Прийом до піонерської організації здійснювався в школі, а прийом до комсомолу - в Дрогобицькому районному комітеті ЛКСМУ. Відомо, що 17 листопада 1964 р. старшу піонервожату М. М. Околович направили в райком комсомолу з 8 учнями (Галина Василенко, Анна Матвіїшин, Наталія Матвіїшин, Анна Скоропад, Микола Грицин, Богдан Глодан, Галина Вінсковська, Марія Вінсковська) для прийняття учнів до ЛКСМУ. 11 травня 1965 р. для вступу до комсомолу відправили 22 учні школи, а 27 листопада того ж року ще 20 учнів (8-А кл.) [4, без пагінації]. На проїзд і харчування їм виділялися кошти з фонду всеобучу [5, арк. 37].

Комсомольців і піонерів часто залучали до громадських робіт, праці на колгоспних полях. Відомо, що 23 комсомольцям за участь у вивозі гною на колгоспні поля в неділю 9 квітня 1961 р. було оголошено «подяку з занесенням в особову справу» [3, арк. 26]. Аналізуючи стан суспільно-корисної роботи комсомольців і піонерів в колгоспі імені Ф. Енгельса впродовж вересняжовтня 1965 р., директор школи відзначив, що більшість комсомольців і піонерів добре працювали на колгоспному полі. Зокрема, підкреслювалася хороша робота комсомольців 8-Б кл. (комсорг Віра Мацигіна), понерів 5-А кл. (голова ради загону Ярослава Янишин). Непогано працювала значна частина комсомольців і піонерів 8-А, 7-Б, 6-А, 6-Б кл. Проте незадовільно працювали піонери 5-Б кл., більшість з яких не виходили на роботу. Погано працювали піонери 7-А кл., значна частина яких також не з'являлася на роботу. За це директор школи оголосив догану піонерській раді загону 5-Б класу, а піонерській організації 7-А кл. - попередження [5, арк. 27-29]. До слова, у наказі директора школи від 17 квітня 1965 р. вказувалося, що піонерська організація школи працює погано. Відсутня перевірка виконання піонерами зобов'язань загону, дружини. Особливо дорікали піонерській організації тим, що вона не взяла шефство над сім'ями фронтовиків і сім'ями, які «зазнали жертв від рук українських буржуазних націоналістів» [4, без пагінації].

Саме комсомольцям доручали стежити за учнями школи під час релігійних свят. Наказами директорів школи у 1950-1980-х рр. на присілках села Гаї Нижні (Грехи, Гора, Заріка, Березина, Луцьові, Кут, Мельник, Ухачі, Торхів, Лесьові, Бійничі) утворювалися комсомольські патрульні пости, визначався поіменний склад учасників кожного поста, години чергування, а начальники постів зобов'язувалися складати письмові звіти про виявлені порушення. Напередодні різдвяних і великодніх свят учителі та комсомольці, згідно з численними наказами директорів, які збереглися в архіві Нижньогаївської школи, повинні були навідатися додому до кожного учня школи та попередити батьків і дітей про недопустимість участі в релігійних обрядах (богослужіння, коляда, гаївки тощо) та попередити про відповідальність за такі «провини». Слід відзначити, що доволі часто учнікомсомольці до таких своїх обов'язків ставилися пасивно.

Проводилися й певні комсомольські заходи. Так, 23 лютого 1966 р. був організований комсомольський вогник «За чашкою кофе» (sic!) [5, арк. 55]. У 1971 р. нижньогаївські піонери та комсомольці зайняли перше місце в районних змаганнях: піонерському маршруті «В країну знань» та комсомольському маршруті «Тобі, Батьківщино, наші знання». За це директор М. І. Стефанський оголосив подяку 119 учням й наказав нагородити 9 кл. туристською поїздкою у Закарпаття, 4-А клас - туристською поїздкою до Львова [7, арк. 163-167]. У листопаді 1978 р. проводився загальношкільний конкурс на кращий зовнішній вигляд учнів 1-10 кл., під час якого виявилося, що окремі учні ігнорують правила особистої гігієни: з'являються на уроки брудними, непідстриженими, в несправному одязі і нечищеному взутті. Приблизно половина піонерів не носять червоних галстуків, а комсомольці - значків [11, арк. 66]. З огляду на це, наказувалося раді шкільної піонерської дружини ім. Чапаєва та колективові комсомолу систематично контролювати зовнішній вигляд кожного піонера і комсомольця [11, арк. 98-99].

У наказі директора школи від 6 березня 1974 р. аналізувався стан військово-патріотичного виховання учнів. У ньому зазначалося, що впродовж минулого року кожним вихователем і класним керівником проведено низку бесід для учнів про героїчні подвиги воїнів і дітей, організовано і проведено «вечори бойової і трудової слави», зустрічі з ветеранами, воїнами - випускниками школи. Проводиться читання і обговорення книг на військово-патріотичні теми. Піонери і комсомольці ведуть переписку з воїнами-односельчанами. З ініціативи організатора позакласної роботи О. М. Дунець та класних керівників було проведено урочисті піонерські збори загонів, дружин, комсомольські збори під девізом «Є така професія - захищати Батьківщину!». Учні побували в «музеях бойової слави» Бреста, Ленінграда, Львова, Києва [8, арк. 53]. Додамо, що в школі практикувалися культпоходи в театри Дрогобича і Львова, регулярні політінформації, виховні години, які також мали на меті реалізацію різновекторного, передовсім політично зорієнтованого виховного впливу.

У системі виховної роботи (шкільної і позашкільної) велике значення відводилося фізичному вихованню учнів. Воно, безумовно, здійснювалася передовсім на уроках фізичної культури. Однак, учні школи часто брали участь і різного роду спортивних змаганнях і спартакіадах. Так, у лютому 1955 р. в школі відбувалися змагання з шахів і шашок. Чемпіонами школи стали: серед юнаків - Ярослав Гайда з шахів, Ярослав Пиль і М. Лисишин - з шашок, серед дівчат - Л. Іщук з шашок [1, арк. 9зв-10]. Кращі учні-спортсмени брали участь в районних спартакіадах. Так, для участі в районній спартакіаді 12 червня 1955 р. сформували команду з 12 учнів: Ярослав Гайда, Ігор Гук, Михайло Мацигін, Василь Мацигін, Михайло Скоропад, Іван Гук, Петро Лесишин, Степанія Гук, Віра Глодан, Катерина Гук, Розалія Кравець, Леонора Борис. Представником команди був вчитель М.В. Матвіїшин [1, арк. 14-15].

Кількість видів спорту під час спартакіад спочатку була невеликою. Для прикладу, у зв'язку з підготовкою до районної спартакіади 1960 р. учнів готували до змагань з легкої атлетики, баскетболу, волейболу, стрільби (це завдання покладалося на вчителя фізкультури Ю. К. Петришина). До 26 квітня проводилися змагання у класах, до 10 травня - шкільні змагання. Крім того, до 30 квітня слід було провести піонерсько-комсомольський крос учнів 5-10 кл. [2, без пагінації].

Для участі в районній та обласній спартакіаді учнів 1960 р. було затверджено такий склад збірної команди Нижньогаївської СШ: 1) баскетбол і волейбол (дівчата): Дарія Іванівна Стецько - 10 кл., Дар'я Федорівна Стецько - 10 кл., Віра Кришталь - 10 кл., Ганна Стецько - 10 кл., Наталка Галелюка - 8 кл., Катерина Палюх - 8 кл.; 2) баскетбол і волейбол (хлопці): Ярослав Василенко - 10 кл., Микола Василенко - 10 кл., Богдан Кравець - 10 кл., Микола Вінсковський - 8 кл., Ігор Василенко - 10 кл.; 3) легка атлетика (дівчата): Марія Кравець - 8 кл., Наталка Калічак - 8 кл., Наталка Галелюка - 8 кл., Дарія Стецько - 10 кл., Марія Василенко - 10 кл., Катерина Палюх - 8 кл.; 4) легка атлетика (хлопці): Ярослав Василенко - 10 кл., Юрій Стефанський - 8 кл., Микола Василенко - 10 кл., Мирон Софіяник - 9 кл., Микола Вінськовський - 8 кл.; 5) стрілецька команда: Михайло Калічак - 10 кл., Дарія Стецько - 10 кл. Ці команди командирували у с. Болехівці, де відбудуться змагання на шкільну першість району. За активну участь у районній спартакіаді, яка відбулася 15 червня 1960 р. та за здобуте перше місце команди Нижньогаївської СШ серед середніх шкіл району, директор оголосив подяку таким учням: Ярослав Василенко, Богдан Кравець, Микола Василенко, Ігор Пиль, Марія Василенко, Марія Кравець, Наталка Калічак, Наталка Кравець, Розалія Федис, Наталка Галелюка [2, без пагінації]. У 1961 р. учні Нижньогаївської СШ повторили свій успіх і зайняли перше місце в районних спортивних шкільних змаганнях з легкої атлетики [3, арк. 32].

Нижньогаївчани своїми перемогами здобули право представляти школи Дрогобицького району на рівні області. Так, 29 квітня 1971 р. на обласну спартакіаду з легкої атлетики у Львові відправили 18 учнів (Іван Мацигін, Ярослав Василенко, Любомир Стефанський, Володимир Василенко, Ігор Бойко, Зіновій Василенко, Зіновій Мацигін, Богдан Глодан, Василь Сікора, Анна Вошик, Анна Живчин, Анна Копач, Ольга Мазур, О. Василиків, Любов Харкавців, Анна Спанчак, Агафія Ротайська, Катерина Пурій). Їх супроводжували два вчителі [7, арк. 19]. Відзначимо, що спортивні змагання у школі і на районному рівні проводилися впродовж всього року з таких видів спорту: шахи, шашки, теніс, лижі, волейбол, баскетбол, ручний м'яч, футбол, легка атлетика [11, арк. 54].

Інколи змагання приурочували до певних подій. Для прикладу, у 1964 р. з нагоди 25-річчя «возз'єднання Західної України і радянської України» у с. Брониця на Дрогобиччині проводилися районні змагання учнів шкіл. З Нижніх Гаїв для участі в них відправили таких школярів: Микола Грищин, Володимир Глодан, Наталія Матвіїшин, Галина Василенко, Марія Орищак [4, без пагінації]. У лютому 1965 р. команди з Нижньогаївської СШ на чолі з вчителем фізкультури Є. П. Маковецьким перебували у Меденичах на змаганнях з настільного тенісу і лижних змаганнях. У 1966 р. з нагоди чергових роковин І. Франка в родинному селі Каменяра відбувалися змагання з легкої атлетики, в яких теж брала участь команда школярів із Нижніх Гаїв [5, арк. 68-69].

Задля демонстрації інтенсивності спортивної боротьби учнів Нижньогаївської СШ, наведемо низку фактів. 15 жовтня 1970 р. у районних змаганнях з легкої атлетики взяли участь 17 учнів школи [6, без пагінації]. У квітні 1971 р. в районних змагання брали участь дві команди (хлопців і дівчат) з баскетболу, дві команди з волейболу, дві команди з гандболу, дві команди з кросу [7, арк. 9]. 12 лютого 1972 р. районні змагання з баскетболу проводилися в Грушові. Зі школи Нижніх Гаїв відправили 10 дівчат і 9 юнаків [7, арк. 132-133]. 19 травня 1974 р. на змагання і піонерській зліт у с. Нагуєвичі (на той час - с. Івана Франка) командирували 20 учнів школи [8, арк. 99-100]. Для підготовки учнів школи до обласних змагань зі стрільби тренування нижньогаївських школярів проводили наприкінці лютого 1976 р. у тирі м. Дрогобич. У цих змаганнях брали Ярослав Кравець, Михайло Стецько, Євген Витичак, Оксана Кравець, Оксана Калічак [9, арк. 1, 5-6]. Цього ж місяця у Дрогобичі відбувалися районні змагання з лижного спорту, в яких брало участь 10 учнів Нижньогаївської школим [9, арк. 4-5]. У березні 1976 р. на районні змагання з баскетболу в с. Підбуж відрядили команду у складі: Богдан Василенко, Василь Стецько, Степан Федис, Михайло Калічак, Ігор Кравець, Зиновій Кирилів, Зиновій Візер, Михайло Федис [9, арк. 22]. 1977 року у с. Рихтичі 16 учнів школи брали участь у змагання з баскетболу і стільки ж з волейболу [10, арк. 112-113, 116-117]. 13, 16, 20 квітня 1977 р. команду учнів відрядили у с. Нагуєвичі на районні змагання з футболу на приз «Шкіряний м'яч» [10, арк. 136-137]. 18 березня 1979 р. відбулися районні змагання «Дружньо, хлопці», в яких узяла участь команда з 16 хлопців і дівчат 9-10 кл. Нижньогаївської СШ під керівництвом військового керівника М. І. Стефанського та вчителя фізкультури Я. М. Глодана. Команда зайняла 2 місце [11, арк. 154-155]. 13 травня 1979 р. у Рихтичах відбувалися районні змагання «Старти надії», на які відрядили учнів 5 класу (24 особи) та вчителя фізкультури Я. П. Кирилів [11, арк. 181-182]. Районні змагання з футболу серед середніх шкіл відбувалися 29 жовтня і 1 листопада 1980 р. у с. Уличне (Нижні Гаї представляла команда з 25 осіб) [12, арк. 88-89]. Таких прикладів можна наводити багато. Зауважимо, що змагання проводилися навіть серед учнівських санітарних дружин шкіл району, в яких брали участь і нижньогаївчани.

Фізичне загартування та виховання учнів школи здійснювалося й під час туристичних походів. Для прикладу, у червні 1974 р. учні 9 кл. провели дводенний туристичний похід за маршрутом Дрогобич - Борислав - Урич - Бубнище - Уличне - Стебник - Дрогобич - Нижні Гаї. Мета походу декларувалася пафосно: збір матеріалу про героїчні і трудові подвиги прикарпатців, вивчення ріної природи, збір усної народної творчості (зібраний матеріал учні повинні були оформити у фотоальбомі «Дорогами рідної Батьківщини»). Відповідальними за похід були вчителі Валентина Олександрівна Димшакова і Богдан Федорович Николяк. Учасникам походу видали 13 шерстяних ковдр, 3 палатки, 2 рюкзаки, 2 казани, 2 сокири, 2 фляги [8, арк. 107-109]. Відомо також, що у червні 1980 р. туристичний похід Карпатами здійснили 9 учнів школи та вчителі Л. С. Дмитрюк, І. М. Ільницький і Г. П. Кусько [12, арк. 40].

Наприкінці 1970-х рр. у СРСР значну увагу почали приділяти фізичному вихованню дітей у школах. Медики били на сполох через погіршення зору, неправильну осанку, збільшення кількості захворювань рухового апарату у дітей. Тож згори посипалися вказівки щодо виправлення проблем. З'явилися наказ Міністерства освіти СРСР від 5.11.1977 р. № 200 «Про введення в дію Положення про колективи фізичної культури загальноосвітньої школи», інструктивний лист Міністерства освіти СРСР і Комітету фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР від 1.11.1979 р. «Про порядок організації спортивних змагань серед школярів», наказ Міністерства освіти УРСР від 22.1.1980 р. «Про серйозні недоліки в фізичному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл та заходи щодо його поліпшення».

У Нижньогаївській школі, зокрема, з січня 1979 р. було вирішено організовувати фізичні ігри і проводити їх на великих перервах: у 1-3 кл. після другого уроку, в 4-10 кл., після третього уроку по 10 хв. Відповідальними за це визначалися вчителі, які перебували на уроці в кожному класі (на той час діяла кабінетна система). Вчителі фізкультури Я. М. Глодан та Я. П. Кирилів повинні були підготувати учнів-інструкторів в кожному класі для керівництва фізичними іграми. Комплекс вправ слід було розробити згідно з «Орієнтовним планом проведення фізкультурно-оздоровчої перерви з учнями 1-10 кл.». Вихователям ГПД доручалося проводити фізичні ігри на повітрі (15 хв.) після другої самопідготовки [11, арк. 111-112].

Відтак 27 вересня 1980 р. директор школи Б. Д. Драла видав наказ, згідно з яким вчитель фізкультури Я. М. Глодан зобов'язувався створити низовий колектив фізкультури, а вчителі початкових класів повинні були забезпечити виконання програми з фізичного виховання. Усім вчителям на всіх уроках слід було приділяти належну увагу формуванню правильної постави учнів, враховувати вікові особливості дітей, посилити вимогливість до якості виконання ними фізичних вправ. Вихователям доручено докорінно покращити фізкультурно-оздоровчу роботу в ГПД. Відтепер перед початком уроків слід було проводити гімнастику, під час великих перерв - рухливі та спортивні ігри. Відповідальність за проведення гімнастики покладено на вчителя фізкультури, за вчасну появу учнів - на класних керівників 4-10 кл. і класоводів 2-3 кл. Організацією рухливих ігор, спортивних забав під час великих перерв мали займатися чергові вчителі, фізорги під керівництвом вчителя фізкультури. Вчителі-предметники на уроках обов'язково повинні були проводити фізкультхвилинки, а класні керівники - заповнювати у класних журналах сторінку «Фізичний стан учнів» [12, арк. 75-77].

Виховні завдання школи реалізовувалися і в рамках гурткової роботи. Для прикладу, на 1969-1970 н.р. у Нижньогаївській школі діяли, зокрема, такі гуртки виховного спрямування: 1) літературно-драматичний (8-10 кл.) - керівник Н. М. Калічак; 2) художнього слова (5-10 кл.) - керівник Є. В. Стах; 3) любителів новинок художньої літератури (8-10 кл.); 4) юних краєзнавців (5-9 кл) - керівник Марія Максимівна Борис; 5) юних істориків (5-10 кл.) - керівник М. В. Стефанська; 6) спортивний (5-10 кл.) - керівник Є. П. Маковецький, 7) хоровий (1-10 кл) - керівник Н. Г. Волошанівська; 8) танцювальний (1-8 кл) - керівник Н. І. Кулик і помічник-акомпаніатор Н. Г. Волошанівська [6, арк. 39-41]. Класних керівників зобов'язано домогтися, щоб кожен учень класу брав участь за своїми бажаннями і здібностями у двох гуртках. Усю відповідальність за відвідування учнями занять гуртків також покладено на класних керівників 5-10 кл. [6, арк. 41-41]. Учасники гуртків зобов'язані були брати участь у різного роду конкурсах, передовсім районного рівня.

Наприкінці 1970-х рр. система гуртків у школі частково трансформувалася в шкільне наукове товариство з секціями. Проте навіть в рамках наукового товариства, діяли організаційні структури, котрі мали здебільшого виховне спрямування. Зокрема, для виховання «радянського патріотизму, пролетарського інтернаціоналізму, непримиренності до буржуазної ідеології» функціонував клуб ім. Ярослава Галана з секціями літературною та суспільно-політичною (керівник В. Г. Урюпіна), клубу інтернаціональної дружби (керівник Т. В. Дружиніна). Передбачалося створити клуб «Прапор батьків - крила синів» [11, арк. 26-27]. Щоправда, слід брати до уваги, що робота секцій і гуртків доволі часто була формальною.

Частиною позакласної навчально-виховної роботи Нижньогаївської школи були екскурсії для учнів. Зокрема, 8 жовтня 1964 р. відбулася екскурсія учнів 7 кл., які вивчали домоводство, на швейну фабрику у Дрогобичі. 26 квітня 1965 р. 19 школярів відправили на екскурсію в Дрогобицький краєзнавчий музей [4, без пагінації]. 13 вересня 1969 р. організували екскурсійну поїздку учнів 9 кл. (40 осіб) в Дрогобицьку автошколу. 17 березня 1970 р. учні 5-6 кл. навідалися до планетарію в м. Трускавець [6, арк. 52-53, 160]. 20 квітня 1971 р. організували навчальну екскурсії з історії для учнів 4-х кл. (62 учні) у Дрогобицький краєзнавчий музей та до «пам'ятника полеглим червоноармійцям». У червні 1971 р. проведено екскурсію у райоб'єднання «Сільгосптехніка» з учнями 9 класу (28 осіб), а з учнями 10 кл. (34 учні) - на нафтопереробний, автокрановий, долотний заводи у Дрогобичі і склозавод у м. Стрий [7, арк. 15, 49, 51-52]. Учнівські відвідини промислових підприємств Дрогобича тривали і в наступні роки (до переліку екскурсованих підприємств ще додалися заводи машинобудівний та газової апаратури) [8, арк. 69-70, 82]. Майже щороку учні різних класів відвідували Трускавецький планетарій.

Крім цього, організовувалися й пізнавальні краєзнавчі екскурсії. Так, 16-20 липня 1971 р. 25 учнів - членів гуртка юних слідопитів екскурсували в Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Маршрут охоплював такі пункти: Нижні Гаї - Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці - Снятин - Косів - Криворівня - Ворохта - Надвірна. Діти та учителі відвідували музеї, на ночівлю зупинялися в готелях. На цю екскурсію з фонду всеобучу виділили 80 крб. [7, арк. 53]. Від 30 вересня до 1 жовтня 1978 р. тривала екскурсія 28 учнів 7-А і 8-А кл. до Ужгорода [11, арк. 45-46]. З метою вивчення історії рідного краю 4-6 листопада 1978 р. відбулася екскурсія учнів 7-А класу (24 учні) в Яремче [11, арк. 64]. У контексті ідеологічно-виховної роботи учнів, які брали участь в роботі шкільного клубу ім. Я. Галана (25 осіб), у жовтні 1980 р. скерували до Львова в музей цього радянського письменника [12, арк. 86-86].

Висновки

Підсумовуючи опис виховної діяльності Нижньогаївської СШ у 1950-1980-ті рр., відзначимо, що вона визначалася радянськими стандартами, програмами і планами, з усіма позитивними і негативними аспектами. Водночас на її розвиток впливали досвід, наполегливість і професійність учителів та вихователів, пізнавальна і спортивна активність учнів. Виховна робота Нижньогаївської СШ у радянський час, звісно, зосереджувалася на ідеологічному (т.зв. «комуністичному»), громадянсько-патріотичному, атеїстичному (антирелігійному) та фізичному вихованні молоді. Вона включала різноманітні заходи, які приурочувалися переважно до різних річниць радянської міфологізованої історії («жовтневої революції», днів народження В. Леніна, травневих свят, дня конституції СРСР, дня перемоги у т.зв. «Великій Вітчизняній війні» тощо). Основними організаційними формами школи, в рамках яких відбувалася виховна (передовсім, ідеологічна, патріотична, антирелігійна) робота були комсомольська та піонерська організації школи. Однак їхня діяльність була надмірно формалізованою і часто не викликала активності школярів. Частина вчителів школи, особливо місцевого походження (М. Борис, В. Іванців та ін.), також формально ставилися до виконання обов'язків у річищі комуністичного та антирелігійного виховання. Найбільш масштабним і успішним в Нижньогаївській СШ було фізичне виховання учнів.

Література