Основні проблеми інтернаціоналізації системи вищої освіти: академічна мобільність студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ

Карп Роман Васильович аспірант

кафедри педагогіки та інноваційної освіти

м. Львів

Анотація

Метою дослідження є визначення основних проблем інтернаціоналізації системи вищої освіти в Україні, пов'язаних з академічною мобільністю студентів. Встановлено, що формування якісно нових та інноваційних структур та функцій або ж повноцінне оновлення вже існуючих, а також покращення професійної та особистісної кваліфікації всіх учасників освітнього процесу зможуть вивести вітчизняні заклади вищої освіти на якісно новий рівень, утвердить їх позиції на міжнародному ринку освіти. Такі переваги зможуть позитивно вплинути не лише на діяльність вищих закладів освіти, а і посилити статус нашої країні на міжнародній арені. Встановлено, що процеси інтернаціоналізацій в системі вищої освіти стають предметом ціленаправленої політики багатьох країн світу, мета якої вирішення найбільш вагомих соціально-політичних та економічних проблем в державі за допомогою якісного оновлення сфери вищої освіти, також питанням інтернаціоналізації приділяється особлива увага як з боку дослідників, теоретиків та практиків від освіти, так і з боку влади та широкого загалу. Уряди багатьох країн розпочинають розробку національних стратегій інтернаціоналізації. Беззаперечною перевагою інтернаціоналізації вищої освіти можна вважати збільшення доступності до вищої освіти, універсалізація та поліпшення стандартів освітніх програм, покращення матеріально-технічної бази вищої освіти, активний розвиток науково - дослідницьких програм, розвиток міжнародної кооперації, активізація студентської та академічної мобільності.

Визначено, що вкрай низьким є рівень залученості наукових та науково - педагогічних працівників у процес міжнародного освітнього співробітництва, також надзвичайно малою є частка тих, хто навчався за кордоном та отримав там наукові ступені, а потім повернувся працювати в Україну. На думку більшості науковців, Україна по сьогоднішній день, попри всі намагання інституційних структур та вдосконалення нормативно-правового забезпечення, залишається країною, яка переважно експортує працівників вищої наукової кваліфікації. З огляду на це, формування стимулюючого та конкурентоспроможного освітнього середовища стає основним викликом для нашої країни.

Ключові слова: студент, академічна мобільність студентів та викладачів, інтернаціоналізація системи вищої освіти, міжнародне співробітництво, заклади вищої освіти.

Annotation

інтернаціоналізація академічний мобільність студент

Karp Roman Vasylovych graduate student of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv

MAIN PROBLEMS OF THE INTERNATIONALIZATION OF THE HIGHER EDUCATION SYSTEM: ACADEMIC MOBILITY OF STUDENTS

The purpose of the study is to determine the main problems of the internationalization of the higher education system in Ukraine, related to the academic mobility of students. It has been established that the formation of qualitatively new and innovative structures and functions or the complete renewal of existing ones, as well as the improvement of the professional and personal qualifications of all participants in the educational process, will be able to bring domestic institutions of higher education to a qualitatively new level, will confirm their position on the international education market. Such advantages will be able to positively affect not only the activities of higher education institutions, but also strengthen the status of our country in the international arena. It has been established that the processes of internationalization in the system of higher education are becoming the subject of a targeted policy of many countries of the world, the purpose of which is to solve the most important socio-political and economic problems in the state with the help of qualitative renewal of the sphere of higher education, and the issue of internationalization is also given special attention by researchers and theorists and practitioners from education, as well as from the authorities and the general public. Governments of many countries are starting to develop national internationalization strategies. An indisputable advantage of the internationalization of higher education can be considered an increase in access to higher education, universalization and improvement of standards of educational programs, improvement of the material and technical base of higher education, active development of research programs, development of international cooperation, activation of student and academic mobility.

It was determined that the level of involvement of scientific and scientific pedagogical workers in the process of international educational cooperation is extremely low, and the share of those who studied abroad and received scientific degrees there, and then returned to work in Ukraine, is also small. According to the majority of scientists, Ukraine, despite all the efforts of institutional structures and the improvement of regulatory and legal support, remains a country that mainly exports workers with higher scientific qualifications. In view of this, the formation of a stimulating and competitive educational environment becomes the main challenge for our country.

Keywords: student, academic mobility of students and teachers, internationalization of the higher education system, international cooperation, higher education institutions.

Постановка проблеми

Інтернаціоналізація вищої освіти - процес, що відбувається на національному, галузевому та інституційному рівнях, при якому цілі, функції та механізм надання освітніх послуг набувають міжнародного характеру. В даний час інтернаціоналізація освіти стає об'єктом та предметом цілеспрямованої політики з боку держави, орієнтованої на вирішення національних, політичних, соціальних та економічних проблем. Нині інтернаціоналізація розвивається у двох напрямках. З одного боку, вона допомагає студентам здобувати якісну освіту та вести наукові дослідження. Вона дає можливість на практиці вивчити те, що не можна просто брати з підручників. З іншого боку, ЗВО можуть здобути міжнародне визнання та гідно відповісти на виклики глобалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогоднішній день процеси інтернаціоналізації стали актуальним питанням як політичної, так і наукової спільноти нашої країни. На думку більшості науковців, успішність реалізації будь-якої стратегії інтернаціоналізації в наші країні залежить від того, наскільки під час цього процесу буде враховуватись сучасні тенденції на міжнародному ринку освітніх послуг. На сьогодні проблеми інтернаціоналізації системи вищої освіти досліджено, але не в повній мірі де ми намагаємося продовжити процес дослідження.

Метою статті є визначення основних проблем інтернаціоналізації системи вищої освіти в Україні, пов'язаних з академічною мобільністю студентів та викладачів.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на те, що наша країна в останні десять років стала на шлях реформації та інтернаціоналізації вищої освіти, на сьогоднішній день ця сфера досі має велику кількість проблем та перешкод. З огляду на це, відповідно до основних положень міжнародних проектів та програм співпраці, процес вдосконалення системи вищої освіти задля активізації та подальшої реалізації процесів інтернаціоналізації повинен відбуватись на наступних структурних рівнях:

Особистісний - на якому повинен відбуватись проградієнтний розвиток фахівців сфери освіти, що буде базуватись на адаптованому зарубіжному досвіді, а також активної участі у міжнародних проектах та програмах кооперації в сфері освіти.

Інституційному, на якому, за допомогою розширення міждержавного співробітництва та налагодження міжнародних зв'язків, буде відбувати активна кооперація між університетами та академічними спільнотами країн - учасниць міжнародних програм та кооперацій. Окрім того, на цьому рівні існують низка завдань, які повинні бути реалізовані в контексті розвитку інтернаціоналізації:

- розвиток міжінституційної кооперації;

- покращення кадрового потенціалу закладів освіти;

- формування розгалуженої університецької структури;

- стимулювання процесу академічної мобільності студентів, викладачів та адміністративних робітників закладів вищої освіти, яка направлена на отримання ними нових особистісних та професійних якостей та навичок, які є необхідними як для їхньої успішної професії та розвитку всієї країни;

- модернізація старих та неефективних на сьогоднішній день навчальних планів та програм, впровадження оновлених методик викладання та стандартів, які спираються на міжнародний досвід та дослідження та відповідають світовим стандартам;

- збільшення частки практичної складової освітніх програм;

- подальше розширення автономії закладів вищої освіти, розвиток їх інфраструктури та самоврядування.

Слабкі сторони інтернаціоналізації вищої освіти:

- відсутність університетів світового класу через невідповідність якісним параметрам світових рейтингів;

- недосконале фінансове законодавство, зокрема щодо фінансової автономії університетів;

- не сформованість культури якості та академічна не доброчесність;

- незадовільна якість вищої освіти;

- низький рівень англомовної компетентності студентів, викладачів і дослідників.

Сильні сторони:

- Європейська державна освітня політика (Угода про Асоціацію Україна ЄС, асоційоване членство України у програмі ЄС «Горизонт», стратегічні документи);

- відповідне освітнє законодавство щодо забезпечення інтерна - ціоналізації вищої освіти;

- наявність державних структур з академічної мобільності та міжнародної освіти;

- ініціативний персонал університетів з досвідом реалізації міжнародних проектів.

Можливості:

- Розвиток потенціалу вищої освіти, науки, університетів, людей через участь в освітніх і дослідницьких програмах ЄС (Еразмус - , Горизонт);

- створення привабливих для іноземних і міжнародних студентів вітчизняних освітніх програм і міжнародних спільних програм.

Загрози:

- Невиконання зобов'язань в міжнародних проектах, особливо як ґрантхолдер, університетами через законодавчі фінансові обмеження щодо використання міжнародних грантів;

- невизнання українських дипломів про вищу освіту;

- невизначеність вітчизняної вищої освіти та університетів у світовому просторі;

- відплив інтелекту.

До прикладу, якщо говорити про основний елемент інтернаціоналізації вищої освіти - академічну мобільність, то існує низка чинників, які виступають інгібіторами цього процесу в нашій країні [1 -2].

Академічна мобільність студентів - найважливіший напрямок міжнародної діяльності, що сприяє покращенню якості вищої освіти, підвищенню ефективності наукових досліджень, встановленню зовнішніх та внутрішніх інтеграційних зв'язків.

Незважаючи на те, що академічна мобільність нині є обов'язковою складовою освітнього процесу, можна виділити низку проблем у її розвитку в Україні (рис.1).

Рис. 1 Основні перешкоди для мобільності українських студентів у світі та в Україні

Основна складність завдання переходу до масової практики академічної мобільності пов'язана з тим, що заклади вищої освіти не повній мірі виявляють для вирішення проблем академічної мобільності студентів необхідної ініціативи.

Таким чином, розвиток академічної мобільності студентів потребує серйозних змін у роботах ЗВО, від нових організаційних вимог до зміни нормативно - методичної бази періодів навчання, пройдених в інших закладах вищої освіти.

Окрім того, вкрай низьким є рівень залученості наукових та науково - педагогічних працівників у процес міжнародного освітнього співробітництва, також надзвичайно малою є частка тих, хто навчався за кордоном та отримав там наукові ступені, а потім повернувся працювати в Україну. На думку більшості науковців, Україна по сьогоднішній день, попри всі намагання інституційних структур та вдосконалення нормативно-правового забезпечення, залишається країною, яка переважно експортує працівників вищої наукової кваліфікації [3-4].

Якщо українські перспективні та молоді спеціалісти з інноваційним та креативним баченням є надзвичайно затребуваними закордоном, то якщо мова йде про викладацький склад закладів вищої освіти, то тут ситуація діаметрально протилежна. Викладацький склад закладів вищої освіти не користується значним рівнем популярності в світі. Це зумовлено тим, що заклади вищої освіти є також маловідомими або ж маються незначний індивідуальний статус у провідних міжнародних рейтингах закладів освіти.

Попри значну активність українських закладів освіти у міжнародних науково-дослідних проектах, інтернаціональних дослідженням, процеси інтернаціоналізації власної системи вищої освіти досі не стали пріоритетним напрямом державної політики [5-6].

З огляду на це, велика кількість науковців пропонують змінити існуючу ситуацію, та актуалізують необхідність комплексного підходу розвитку транснаціональної освіти в України, концептуальні засади якої будуть будуватись на принципах, зображених на рис.2.

Рис. 2 Основні принципи, на яких повинна будуватись транснаціональна вища освіта в Україні

З огляду на посилений інтерес з боку наукової спільноти, в останні два - три роки питання інтернаціоналізації вищої освіти стало більш згадуваним як на державному, так і на інституційному рівні. Але, на жаль, у більшості випадків воно так і залишилось на рівні теоретичного питання [7].

На нашу думку, основними чинниками, які в більшій мірі перешкоджають дієвій реалізації стратегій інтернаціоналізації, в контексті активізації академічної мобільності та міжнародній науково-дослідній діяльності є низький рівень володіння іноземною мовою у працівників сфери вищої освіти.

Висновки

Важливим кроком в процесів поліпшення процесів інтерна - ціоналізації, в контексті підтримання реалізації Болонського процесу є розроблення якісно нової Національної стратегії розвитку вищої освіти з посиленою увагою на процеси інтернаціоналізації, в контексті стимулювання та загальнодержавного забезпечення міжнародних програм кооперації. Дана стратегія повинна бути сформована на принципах європейської інтеграції, орієнтування на міжнародні стандарти якості функціонування сфери вищої освіти.

Література

1. Криштанович М.Ф. (2021). Пріоритети та перспективи українсько-польського партнерства в реалізації правової міжнародної політики. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, Вип. 28, с. 11-15. http://doi.org/10.5281/zenodo.4896824

2. Криштанович М.Ф. (2021). Розвиток міжнародного співробітництва України з Польщею в сучасних умовах. Літопис Волині. (24), 219-222. https://doi.org/10.32782/23059389/2021.24.35

3. Ліпич Л.Г. Теоретичні засади функціонування системи освітніх послуг підприємств. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2016. Вип.16. Серія економічна. С. 31-37.

4. Лондар С.Л., Блискавка Т.В. Вища школа як фактор сприяння інноваційному розвитку національної економіки. Вісник Київського національного університеті імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. 2010. № 94-96. С. 93-97.

5. Матвіїв М. Я. Методологія та організація маркетингового менеджменту в сфері вищої освіти: монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2005. 560 с.

6. Оболенська Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний та зарубіжний досвід: монографія. Київ: КНЕУ, 2001. 208 с.

7. Панчишин С. М., Гринькевич О. С. Поняттєвий апарат інституційного аналізу конкурентоспроможності системи вищої освіти. 2017. № 1 (81). С. 50-58.

References

1. Kryshtanovych M.F. (2021). Priorytety ta perspektyvy ukrainsko-polskoho partnerstva v realizatsii pravovoi mizhnarodnoi polityky. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Seriia ekonomichna. Seriia yurydychna, Vyp. 28, 11-15. http://doi.org/10.5281/zenodo. 4896824 [in Ukrainian].

2. Kryshtanovych M.F. (2021). Rozvytok mizhnarodnoho spivrobitnytstva Ukrainy z Polshcheiu v suchasnykh umovakh. Litopys Volyni, Seriia. (24), 219-222. https://doi.org/ 10.32782/2305-9389/2021.24.35 [in Ukrainian].

3. Lipych L.H. (2016). Teoretychni zasady funktsionuvannia systemy osvitnikh posluh pidpryiemstv. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Vyp.16. Seriia ekonomichna. 31-37 [in Ukrainian].

4. Londar S.L., Blyskavka T.V. (2010). Vyshcha shkola yak faktor spryiannia innovatsiinomu rozvytku natsionalnoi ekonomiky. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universyteti imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiia. Politolohiia. № 94-96. 93-97 [in Ukrainian].

5. Matviiv M. Ya. (2005). Metodolohiia ta orhanizatsiia marketynhovoho menedzhmentu v sferi vyshchoi osvity: monohrafiia. Ternopil: Ekonomichna dumka, 560 s. [in Ukrainian].

6. Obolenska T. Ye. (2001). Marketynh osvitnikh posluh: vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid: monohrafiia. Kyiv: KNEU, 208 s. [in Ukrainian].

7. Panchyshyn S. M., Hrynkevych O. S. (2017). Poniattievyi aparat instytutsiinoho analizu konkurentospromozhnosti systemy vyshchoi osvity. № 1 (81). 50-58 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru