Особливості прокрастинації студентів під час воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості прокрастинації студентів під час воєнного стану в Україні

Дубініна Катерина Віталіївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології педагогічного факультету, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ,

Притуляк Тетяна Семенівна заслужений працівник освіти України, викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист дисциплін природничого циклу, Комунальний заклад «Балтський педагогічний фаховий коледж», м. Балта

Попельницька Світлана Іванівна викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист іноземних мов, Комунальний заклад «Балтський педагогічний фаховий коледж», м. Балта

Анотація

У статті досліджуються особливості прокрастинації студентів під час воєнного стану в Україні. Зазначено, що в сучасному мінливому та динамічному світі через надмірно швидкий темп життя, підвищенні вимоги соціуму, інформаційне перенавантаження студенти все частіше вдаються до прокрастинації. Дана проблематика почала загострюватися після введення карантинних обмежень у зв'язку з пандемією короновірусу, а масовості набула з початком широкомасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Запропоновано власне визначення поняття «прокрастинація». Під прокрастинацією ми розуміємо феномен, який проявляється у звичці та схильності відкладати справи на потім через лінощі, фрустрацію або емоційне вигоряння. Виділено основні чинники, які призводять до прокрастинації, а саме: дезорганізацію; відсутність вміння систематизувати; страх: страх успіху або страх невдачі; перфекціонізм; лінощі; відсутність мотивації; відсутність контролю за здобувачами з боку викладачів. Розглянуто п'ять видів прокрастинації: щоденна (побутова) - передбачає відкладення справ, які повинні виконуватися регулярно, такі як прибирання квартири, купівля їжі та інше; прокрастинація у прийнятті рішень (незалежно від значущості подібних рішень); невротична прокрастинація - передбачає відкладення прийняття життєво важливих рішень (наприклад, вибір кар'єри чи створення сім'ї); компульсивна прокрастинація - означає ситуацію, в якій у людини поєднуються одночасно поведінкова прокрастинація (відкладення будь-яких справ) та прокрастинація у прийнятті рішень; академічна прокрастинація - проявляється у відкладенні виконання академічної діяльності, такої як виконання домашніх робіт, написання курсової роботи. Охарактеризовано три компоненти, які входять до складу прокрастинації: емоційний, когнітивний та поведінковий. Проведено анонімне опитування для виявлення особливостей прокрастинації у студентів під час війни, а також досліджено рівні прокрасти- нації у здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що особливість прокрас- тинації та її наслідки, не зважаючи на чинники, які її викликають проявляються у студентів на емоційному, також когнітивному та поведінковому рівнях, що негативно впливає на їх особистість та психологічне благополуччя, позначається на успішності їх навчальної діяльності та ефективності професійної підготовки. прокрастинація студент воєнний

Ключові слова: студенти, прокрастинація, війна, воєнний стан, академічна прокрастинація.

Dubinina Kateryna Vitaliivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Practical Psychology Faculty of Education, Dragomanov Ukrainian State University, Kyiv,

Prytuliak Tetiana Semenivna Honored Worker of Education of Ukraine, Teacher of the Highest Qualification Category, Teacher-Methodologist of Natural Science Disciplines, Municipal Institution «Balta Pedagogical Professional College», Balta

Popelnytska Svitlana Ivanivna Teacher of the Highest Qualification Category, Methodist Teacher of Foreign Languages, Municipal Institution «Balta Pedagogical Professional College», Balta

Honcharuk Valentyna Hryhorivna Teacher of the Highest Qualification Category, Methodist Teacher of Musical Disciplines, Municipal institution «Balta Pedagogical Professional College», Balta

Bondarenko Liudmyla Serhiivna Teacher of the Highest Qualification Category, Methodist Teacher of Mathematical Disciplines, Municipal Institution «Balta Pedagogical Professional College», Balta

FEATURES OF STUDENT PROCRASTINATION DURING MARTIAL LAW IN UKRAINE

Abstract

The article examines the peculiarities of students' procrastination during martial law in Ukraine. It is noted that in today's fast-changing and dynamic world, due to the excessively fast pace of life, increased demands of society, and information overload, students are increasingly resorting to procrastination. This problem began to escalate after the introduction of quarantine restrictions in connection with the coronavirus pandemic, and became widespread with the beginning of the large-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine. We propose our own definition of the concept of "procrastination". By procrastination, we understand the phenomenon that manifests itself in the habit and tendency to postpone things for later due to laziness, frustration or emotional burnout. The main factors that lead to procrastination are highlighted, namely: disorganization; lack of ability to systematize; fear: fear of success or fear of failure; perfectionism; laziness; lack of motivation; lack of control over students by teachers. Five types of procrastination are considered: daily (household) procrastination - involves postponing tasks that should be done regularly, such as cleaning the apartment, buying food, etc.; procrastination in decision-making (regardless of the importance of such decisions); neurotic procrastination - involves postponing vital decisions (for example, choosing a career or starting a family) compulsive procrastination - means a situation in which a person combines both behavioral procrastination (postponing any tasks) and procrastination in decision-making; academic procrastination - manifests itself in postponing academic activities, such as doing homework, writing a term paper. Three components of procrastination are characterized: emotional, cognitive and behavioral. An anonymous survey was conducted to identify the characteristics of procrastination in students during the war, and the levels of procrastination in higher education students were studied. It is concluded that the peculiarity of procrastination and its consequences, despite the factors that cause it, are manifested in students at the emotional, cognitive and behavioral levels, which negatively affects their personality and psychological wellbeing, affects the success of their educational activities and the effectiveness of their professional training.

Keywords: students, procrastination, war, martial law, academic

procrastination.

Постановка проблеми. В сучасному мінливому та динамічному світі через надмірно швидкий темп життя, підвищенні вимоги соціуму, інформаційне перенавантаження студенти все частіше вдаються до прокрастинації. Дана проблематика почала загострюватися після введення карантинних обмежень у зв'язку з пандемією короновірусу, а масовості набула з початком широкомасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.

Відомо, що прокрастинація супроводжується нервовою напругою, погіршенням концентрації уваги, емоційним та фізичним стресом, зниженням самооцінки, відчуттям провини, втратою віри в себе та своєї сили. Всі перераховані вище стани негативно впливають на навчальну діяльність здобувачів вищої освіти і призводить до зниження їх академічної успішності, що в кінцевому результаті впливає на їх професійний розвиток та професійну компетентність.

Сьогодні можемо спостерігати, що студенти накопичують велику заборгованість з виконання завдань, вони постійно «відкладають їх на потім». Сутність даного феномену полягає в тому, що людина це робить усвідомлено. Дослідження цієї проблеми свідчить про її соціальну значущість, актуальність та важливість її вивчення з метою попередження та уникнення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій дозволив визначити, що дослідження феномену прокрастинації здійснювали вітчизняні та закордонні вчені.

Науковці Т. Ільхан, М. Каган, М. Кандемір, О. Чакір, О. Шакир досліджували студентів в університетах Туреччини і обґрунтували, що академічна прокрастинація пов'язана з перфекціонізмом і обсесивно-компульсивними рисами особистості [1].

Цікавим є дослідження Дж. Феррарі та С. Шер [2] в якому вони з'ясували, що студентами однаково на потім відкладаються академічні та неакадемічні завдання. Автори зробили припущення, що винні у цьому не здобувачі, а викладачі, бо саме вони приділяють мало уваги дисципліні і вірять виправданням студентів, які невчасно виконали завдання, адже таким чином вони підкріплюють і стимулюють розвиток прокрастинації у навчаємих.

Є. Базика акцентує увагу на тому, що прокрастинація є ознакою нерозвинених вольових якостей та процесів, нездатністю до самоорганізації, цілеспрямованості і пов'язує її з лінивством, сибаритством, депресією. До різновидів цього явища науковиця виокремила: відстрочку, марнування і контрпродуктивність [3].

К. Дубініна досліджувала прокрастинацію як проблему психології особистості студентів і довела, що прокрастинація - це своєрідна емоційна реакція особистості на планові або необхідні справи, схильність людини до відкладання своїх справ [4].

Метою статті є визначення головних особливостей прокрастинації студентів під час воєнного стану в Україні.

Виклад основного матеріалу. Феномен прокрастинації лише відносно недавно з'явився в науковому психологічному розумінні. За останні десять років науковці опублікували значну кількість важливих для розвитку психологічної науки праць присвячених феномену прокрастинації, його причинам та наслідкам для індивідів у різних сферах людського життя.

Проте поняття «прокрастинація» не є новим для людства, оскільки його витоки можна простежити, проаналізувавши літературні джерела та навіть фольклор різних народів світу. Згадки про прокрастинацію є навіть у прислів'ях та приказках, які передавалися з покоління в покоління. У різні епохи та у різних народів світу ми знаходимо як негативні, так і позитивні згадки про явище прокрастинації [5].

Теоретичний аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що перший історичний аналіз поняття був зроблений у 1992 році в книзі Н. Мілграма «Прокрастинація - хвороба сучасності», але широкий спектр наукових досліджень розпочався значно раніше, за два десятиліття до виходу цієї книги. У широкому розумінні науковий термін «прокрастинація» згадується в 1977 році в книзі П. Рінгенбаха «Прокрастинація в людському житті» (P. Ringenbach «Procrastination in Human Life»). Того ж року вийшла ще одна книга під назвою «Подолання прокрастинації», написана А. Еллісом і В. Кнаусом. Ця книга була заснована на серії клінічних досліджень. У 1983 році Дж. Берк і Л. Юен опублікували науково-популярну книгу «Прокрастинація: що це таке і як з нею боротися». У середині 1980-х років почався науковий та академічний аналіз цього явища. Саме в цей час були складені перші опитувальники для вивчення проблеми прокрастинації [6].

Не дивлячись на значну кількість досліджень цього феномену та написаних праць, науковці до сих пір не мають одностайності щодо його трактування.

Так наприклад, Н. Мілграм розглядає прокрастинацію як поведінку послідовного зволікання; наслідок неякісного поведінкового продукту таку, що включає завдання, яке сприймається прокрастинатором як важливе для виконання; результат емоційного розладу [7].

Психолог П. Стіл стверджує, що «прокрастинацію слід аналізувати майже як типову людську помилку». Він трактує прокрастинацію саме як добровільне відкладання виконання заздалегідь запланованого завдання, незважаючи на його негативні наслідки. На його думку, це явище є ірраціональним, оскільки не існує прийнятної причини для прокрастинації. Тому при описі цього явища виділяють три основні критерії, які визначають поведінку людини як прокрастинацію: затримка, марність і контрпродуктив- ність [8; 9].

В. Ковилін вважає, що прокрастинація - це поведінковий патерн, при якому особистість свідомо відкладає виконання важливих справ на потім, проте, вона лишається діяльною, але її активність спрямована на сторонні, часом безглузді заняття [10; 11].

Таким чином, здійснивши аналіз наукових підходів щодо трактування поняття «прокрастинація» можемо запропонувати власну дефініцію цього терміна. На нашу думку, прокрастинація - це феномен який проявляється у звичці та схильності відкладати справи на потім через лінощі, фрустрацію або емоційне вигоряння.

Досить багато вчених намагалися пояснити чинники та причини виникнення прокрастинації у людини.

Виділимо основні чинники, які призводять до прокрастинації [12]:

Дезорганізація. Здобувачі починають концентруватися на «комфортних» завданнях, які є найбільш зручними, цікавими або легко реалізованими розділяючи їх на:

важливі та термінові;

важливі та нетермінові;

неважливі та термінові;

неважливі та нетермінові.

Відволікання.

Забування.

Відсутність вміння систематизувати.

Страх: страх успіху або страх невдачі.

Перфекціонізм, який проявляється у формі твердості чи негнучкості свідомості.

Лінощі.

Відсутність мотивації.

Відсутність контролю за здобувачами з боку викладачів.

Н. Мілграм із співавторами виділили п'ять видів прокрастинації:

S щоденна (побутова) - передбачає відкладення справ, які повинні виконуватися регулярно, такі як прибирання квартири, купівля їжі та інше;

*S прокрастинація у прийнятті рішень (незалежно від значущості подібних рішень);

*S невротична прокрастинація - передбачає відкладення прийняття життєво важливих рішень (наприклад, вибір кар'єри чи створення сім'ї);

*S компульсивна прокрастинація - означає ситуацію, в якій у людини поєднуються одночасно поведінкова прокрастинація (відкладення будь-яких справ) та прокрастинація у прийнятті рішень;

*S академічна прокрастинація - проявляється у відкладенні виконання академічної діяльності, такої як виконання домашніх робіт, написання курсової роботи [7].

Розглянемо як прокрастинація проявляється у студентів більш детально.

Період навчання - особливо важливий час для професійного становлення кожного студента. Він характеризується особистісним розвитком, зміною перспективи та світогляду, професійним самовизначенням, плануванням майбутніх професійних цілей та набуттям самостійності. Академічні та професійні досягнення є дуже важливими, оскільки вони формують основу для особистого успіху в обраній професії. Академічна прокрастинація часто стає перешкодою на шляху до цих досягнень.

Прокрастинація проявляється в тому, що студент, розуміючи, що потрібно виконати важливі і конкретні завдання, ігнорує їх і зосереджується на неважливих, але більш приємних і легких заняттях, таких як прогулянки, інтернет, домашні справи, читання книг, перегляд фільмів і телепередач, ніби відпочиваючи, але це відрізняється від відпочинку, тому що в нормальному стані енергетичні запаси людини відновлюються, в той час як при прокрастинації вони, навпаки, втрачаються. В результаті важливі справи відкладаються і нагромаджуються. Коли стає зрозуміло, що дедлайни вже дотримані або скоро будуть дотримані, студент відмовляється виконувати завдання або намагається зробити все за відносно короткий час. Завдання зазвичай виконуються поспіхом, неякісно, із запізненням і помилками, що призводить до поганих оцінок, зниження успішності, втрачених можливостей, а іноді навіть до відрахування з університету.

Таким чином, в контексті навчальної діяльності прокрастинація є проміжним процесом між сприйняттям самого завдання та прийняттям рішення про його виконання. Внутрішня та зовнішня привабливість завдання є дуже важливим моментом, оскільки впливає на подальший вибір учнем стратегії поведінки. Привабливі завдання спонукають студента бути достатньо вмотивованим, щоб виконати їх до певного терміну. Непривабливі завдання через свою нестандартність, складність та відсутність інтересу в здобувача часто призводять до перенесення або повного затягування термінів виконання та пропуску всіх дедлайнів. Оцінка власних здібностей також є важливим елементом у прийнятті рішення про те, як виконати завдання, і пов'язана з нерішучістю, тривогою, перфекціонізмом і негативним досвідом виконання складних завдань. Тому конфлікти між «важливим» і «приємним», «я можу» і «я повинен» зазвичай призводять до прокрастинації, яка має три компоненти: емоційний, когнітивний і поведінковий [8]. Розуміння цих складових дозволяє виокремити прояви прокрастинації на кожному рівні з урахуванням причинно- наслідкових зв'язків, що пов'язують їх між собою.

На емоційному рівні академічна прокрастинація супроводжується відчуттям дискомфорту через зволікання, що пов'язано з ірраціональністю мотивації, коли продуктивна діяльність замінюється тимчасовим задоволенням. Вираженим проявом дискомфорту є виникнення паніки, неспокою, стресу та тривоги [5]. Емоційними наслідками прокрастинації є виникнення почуття провини, сорому, байдужості, гніву, розчарування, депресії, зневіри, фрустрації, стресу, панічних атак і незадоволеності в різних сферах життя [10].

На когнітивному рівні студенти, які прокрастинують, сумніваються у власних здібностях і використовують негативні сценарії, такі як «Від мене нічого не залежить», «Це провал, я не зможу виконати це завдання», а невпевненість у собі виникає як реакція на прокрастинацію: «Зі мною завжди так трапляється» тощо. Такий тип мислення породжує почуття відчаю та провини, а також призводить до відчуття безнадійності та депресії. Результатом є хибні установки та ірраціональні переконання.

На поведінковому рівні прокрастинація проявляється по-різному. Адаптивний варіант - це поведінкова стратегія мобілізації, при якій студент під впливом стресу і дефіциту часу все ж виконує завдання вчасно, часто завдяки позитивному підкріпленню - позитивній винагороді (гарній оцінці). Дезадаптивний варіант характеризується тим, що людина відкладає виконання певного завдання на невизначений термін через нерішучість. Така поведінкова стратегія пов'язана з погіршенням фізичного та психоемоційного самопочуття студента. Неодноразове звернення до прокрастинації створює відчуття незадоволеності собою, неможливості щось змінити у своїй поведінці, сприяє формуванню негативних тенденцій на шляху до самоактуалізації. Наслідками є такі ознаки дисбалансу, як блокування діяльності та зниження продуктивності [13].

Таким чином, когнітивна, емоційна та поведінкова складові прокрастинації причинно пов'язані між собою, і, зрозумівши їх, можна осягнути прояв механізму прокрастинації та його негативні наслідки. Наслідками явища прокрастинації у студентів є зниження академічної успішності, що негативно впливає на особистість студентів, їх психологічне благополуччя та ефективність професійної підготовки.

Для виявлення особливостей прокрастинації у студентів під час війни нами було проведено анонімне опитування. В опитуванні прийняли участь 47 студентів. Студентам пропонувалося серед перерахованих чинників обрати той, який найбільше призводить до виникнення у них прокрастинації та обґрунтувати свій вибір. Отримані результати ми відобразили в таблиці 1.

Таблиця 1

Чинники, які найбільше впливають на виникнення прокрастинації у студентів під час воєнного стану в Україні

З таблиці 1 ми бачимо, що 2 (4%) студенти вважають, що до прокрастинації їх призводить дезорганізація, тобто в першу чергу вони виконують ті завдання, які є найбільш цікавими або легкими.

12 (26%) студентів обрали чинник відволікання. Вони пояснили це тим, що постійно відволікаються на прочитання новин в різних месенджерах, адже переймаються тим, що відбувається в Україні.

5 студентів (11%) забувають вчасно виконувати завдання.

студент (2%) зазначив, що у нього виникають труднощі із систематизуванням інформації.

студенти (4%) визначилися з тим, що вони починають прокрастинувати через те, що відчувають «страх невдачі», адже бояться того, що завдання буде виконане не правильно.

1 студент (2%) обрав чинник перфекціонізму, обґрунтувавши це тим що аби як завдання виконувати не годиться, а якщо його виконувати, то на високому рівні.

10 осіб (21%) зазначили, що прокрастинувати вони починають із-за лінощів.

9 здобувачів (19%) вважають, що прокрастинацію у них викликає відсутність мотивації до навчання та виконання завдань, адже в майбутньому не планують працювати за фахом.

5 здобувачів (11%) чинником обрали «відсутність контролю за здобува- чами з боку викладачів», адже вважають, що викладачі неналежним чином контролюють виконання завдань студентами.

Також у своєму дослідженні ми використали методику «Шкала загальної прокрастинації» розроблену К. Лей.

Відповідно до результатів нашого дослідження, ми відобразили їх у таблиці 2.

Таблиця 2

Рівні прояву прокрастинації у студентів під час воєнного стану в Україні

Відповідно до нашого дослідження ми встановили наступні результати за тестом «Шкала загальної прокрастинації» (К. Лей), було виявлено, що 17% опитаних притаманний високий рівень схильності до прокрастинації, 74% мають середній рівень схильності до прокрастинації і 9% досліджуваних мають низьку схильність власне до прокрастинації.

З кількісних показників, наведених у таблиці 2, можна говорити про те, що 17% учасників мають високий рівень саме схильності до прокрастинації. Це свідчить про те, що прокрастинація є нормальним і звичним явищем для цих студентів, які систематично вдаються до відкладання всіх важливих справ. Середній рівень прокрастинації є характерним для 74% опитаних студентів.

Іншими словами, ці студенти власне час від часу вдаються до прокрастинації та відкладання справ. Низький рівень академічної прокрастинації, який характеризується відсутністю тенденцій до прокрастинації, виявлено у 9% досліджуваних студентів.

Висновки

Теоретичний аналіз наукової літератури показав, що явище прокрастинації найбільш поширене серед людей у студентські роки. Надано власне визначення поняття прокрастинація, під яким ми розуміємо феномен який проявляється у звичці та схильності відкладати справи на потім через лінощі, фрустрацію або емоційне вигоряння.

При дослідженні чинників виникнення цього явища у студентів під час воєнного стану в Україні було виявлено, що найбільш поширеними детермінантами власне є перфекціонізм, страх невдачі, також страх успіху, погана саморегуляція, опір зовнішньому контролю, цілепокладання, погана перцептивно-смислова організація часу та певний дискомфорт від виконання конкретних завдань.

У науковій статті розкриваються особливості та наслідки цього явища, яке проявляється у студентів на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях, негативно впливають на їх особистість та психологічне благополуччя, позначається на успішності їх навчальної діяльності та ефективності професійної підготовки.

В результаті аналізу даних отриманих в ході опитування студентів було виявлено, що більшість здобувачів характеризуються середнім рівнем прокрастинації, а є і такі, які мають епізодичну прокрастинацію і постійну прокрастинаційну поведінку.

Література

Чуйко Г. В., Комісарик М. І. Прокрастинація: сутність і причини. International scientific innovations in human life. Proceeding of the 1st International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. Manchester, United Kingdom. 2021. P. 408-416. URL: https://sci-conf.com.ua/i-mezhdunarodnaya-nauchnoprakticheskaya-konferentsiya-international- scientificinnovations-in-human-life-28-30-iyulya-2021-godamanchester-velikobritaniya-arhiv

Scher S. J. & Ferrari J. R. Toward an understanding of academic and nonacademic task procrastinated by students: The use of daily logs. Psychology in the Schools. 2000. V. 37. № 4. P. 359-366.

Базика Є. Л. Стан прокрастинації як чинник, який пригнічує формування успішної особистості студента: результати дослідження. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 5. С. 23-30.

Дубініна К. В. Прокрастинація як проблема психології особистості студента. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2018. Випуск 7. С. 172-180.

Журавльова О. В. Психологія прокрастинації особистості студента: дис. ... доктора психол. наук. 19.00.07. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2020. 465 с.

Соболєва С. Академічна прокрастинація як психолого-педагогічна проблема. Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Педагогіка. Психологія. Філософія. 2014. Вип.34. С. 190-197. URL://nbuv.gov.ua/UJRN/gvpdpu_2014_34_26

Milgram, N., & Tenne, R. (2000). Personality correlates of decisional and task avoidant procrastination. European Journal of Personality, 14 (2), 141-156.

Колтунович Т. А., Поліщук О.М. Прокрастинація - конфлікт між «важливим» і «приємним». Молодий вчений. 2017. № 5(45). С. 211-218.

Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., Medynskii, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328. https://doi.org/10.18662/brain/12.47252

Sarancha, I., Maksymchuk, B., Gordiichuk, G., Berbets, T., Berbets, V., Chepurna, L., Golub, V., Chernichenko, L., Behas, L., Roienko, S., Bezliudna, N., Rassskazova, O., & Maksymchuk, I. (2021). Neuroscientific Principles in Labour Adaptation of People with Musculoskeletal Disorders. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 206-223. https://doi.org/10.18662/brain/12.4/245

Крейдун, Н. П., Невоєнна, О. А., Поліванова, О. Є., Яворовська, Л. М., Яновська, С. Г. Особливості особистості студентів, схильних до ліні та прокрастинації. Проблеми сучасної освіти: збірник науково-методичних праць. 2013. №4. С. 6-12.

Дворник М.С. Соціально-психологічні практики відтермінування в конструюванні особистістю власного майбутнього : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05. Київ, 2014. 200 с.

Шевченко В. В. «Синдром біженця» як психологічна проблема і умовах війни. Габітус. 2022. Випуск 42. С. 228-231. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.42.39

References

Chuiko H. V., Komisaryk M. I. (2021). Prokrastynatsiia: sutnist i prychyny [Procrastination: the essence and causes]. International scientific innovations in human life. Proceeding of the 1st International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. Manchester, United Kingdom. URL: https://sci-conf.com.ua/i-mezhdunarodnaya-nauchnoprakticheskaya-konferentsiya- international-scientificinnovations-in-human-life-28-30-iyulya-2021-godamanchester-velikobritaniya- arhiv

Scher S. J. & Ferrari J. R. (2000). Toward an understanding of academic and nonacademic task procrastinated by students: The use of daily logs. Psychology in the Schools, V. 37, № 4. P 359-366.

Bazyka Ye. L. (2014). Stan prokrastynatsii yak chynnyk, yakyi pryhnichuie formuvannia uspishnoi osobystosti studenta: rezultaty doslidzhennia [The state of procrastination as a factor that suppresses the formation of a successful student's personality: research results]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota - Practical psychology and social work, 5, 23-30.

Dubinina K. V. (2018). Prokrastynatsiia yak problema psykholohii osobystosti studenta [Procrastination as a problem of student's personality psychology]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12: Psykholohichni nauky - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 12: Psychological sciences, Vypusk 7, 172-180.

Zhuravlova O. V. (2020). Psykholohiia prokrastynatsii osobystosti studenta [Psychology of student's procrastination]. Extended abstract of Doctor's thesis. Lutsk.

Cobolieva S. (2014). Akademichna prokrastynatsiia yak psykholoho-pedahohichna problema [Academic Procrastination as a Psychological and Pedagogical Problem]. Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia - Humanitarian Bulletin of the State Higher Educational Institution "Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University". Pedagogy. Psychology. Philosophy, Vyp. 34, 190-197. URL://nbuv.gov.ua/UJRN/gvpdpu_2014_34_26

Milgram, N., & Tenne, R. (2000). Personality correlates of decisional and task avoidant procrastination. European Journal of Personality, 14 (2), 141-156.

Koltunovych T. A., Polishchuk O.M. Prokrastynatsiia - konflikt mizh «vazhlyvym» i «pryiemnym». Molodyi vchenyi. 2017. № 5(45). S. 211-218.

Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., Medynskii, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328. https://doi.org/10.18662/brain/12.47252

Sarancha, I., Maksymchuk, B., Gordiichuk, G., Berbets, T., Berbets, V., Chepurna, L., Golub, V., Chernichenko, L., Behas, L., Roienko, S., Bezliudna, N., Rassskazova, O., & Maksymchuk, I. (2021). Neuroscientific Principles in Labour Adaptation of People with Musculoskeletal Disorders. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 206-223. https://doi .org/10.18662/brain/12.4/245

Kreidun, N. P., Nevoienna, O. A., Polivanova, O. Ye., Yavorovska, L. M., Yanovska, S. H. (2013). Osoblyvosti osobystosti studentiv, skhylnykh do lini ta prokrastynatsii [Personality traits of students prone to laziness and procrastination]. Problemy suchasnoi osvity: zbirnyk naukovo- metodychnykh prats - Problems of modern education: a collection of scientific and methodological works, 4, 6-12.

Dvornyk M. S. (2014). Sotsialno-psykholohichni praktyky vidterminuvannia v konstruiuvanni osobystistiu vlasnoho maibutnoho. Candidate's thesis. Kyiv.

Shevchenko V. V. (2020). «Syndrom bizhentsia» yak psykholohichna problema i umovakh viiny ["Refugee Syndrome" as a Psychological Problem in the Context of War.]. Habitus - Habitus, Vypusk 42, 228-231. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.42.39

Размещено на Allbest.ru