Формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання в умовах ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання в умовах ЗВО

Вовк Богдан Іванович

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва

Рожков Олександр Миколайович

аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва



Анотація

У статті проаналізовано зміст та структуру готовності майбутніх педагогів професійного навчання до здоров'язбереження. Виокремлено складові процесу формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання в рамках освітнього процесу ЗВО: навчальна, науково-методична, спортивно- оздоровча, культурно-масова, практична. Наголошено на важливості комплексного підходу до формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до здоров'язбереження, який має охоплюаати теоретичну підготовку, практичне навчання та розвиток особистісних якостей.

Ключові слова: здоров'я, здоров'язбереження, готовність до здоров'язбереження, педагог професійного навчання, професійна освіта.



Introduction

FORMING READINESS FOR HEALTH CARE OF FUTURE PROFESSIONAL EDUCATION TEACHERS IN THE CONDITIONS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Vovk Bohdan

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Professional Education and Technologies of

Agricultural Production

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Rozhkov Oleksandr

Postgraduate Student Department of Professional Education and Technologies of Agricultural Production

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

The article analyzes the content and structure of the readiness of future professional education teachers for health care. The components of the process offorming readiness for health care within the framework of the educational process of higher education were highlighted: educational, scientific and methodical, sports and health, cultural and mass, and practical.

The importance of the comprehensive approach to forming the readiness of future professional education teachers for health care, which should include theoretical education, practical training and developing personal qualities, was emphasized.

Purpose. The purpose of the article was to substantiate the relevance of forming readiness for health care among future professional education teachers in the conditions of the higher education institution.

Methods. Theoretical analysis of the psychological and educational literature on the problem of health care and programme documents, scientific publications and best educational practices; analogy, induction and deduction; oral and written surveys of prodessional education students.

Results. The article identifies and characterizes the problem of forming readiness for health care of professional education future teachers in the conditions of the vocational training. It was found that health is not only the absence of diseases, but also a state of general well-being, which includes physical, mental and social aspects. Preserving and strengthening the young generation's health becomes a particularly urgent problem in the conditions of the difficult socio-economic situation and military operations in Ukraine. Studies have shown that the majority of teachers assess their level of competence in the health issues as insufficient. Therefore, forming readiness to preserve health among future teachers is an important and urgent problem. This process is determined by a number of key aspects: motivation, knowledge, skills, abilities. The use of innovative educational technologies can significantly increase its effectiveness. The formation of readiness for health care among future professional education teachers is a guarantee ofpreserving and strengthening the health of the young generation.

Originality. The novelty of the paper consists in applying the comprehensive approach to the study of the problem offorming readiness for health care offuture professional education teachers in the conditions of higher education institution. The justification and disclosure of key aspects offorming readiness for heal th care, focused on the use of the innovative educational technologies, the need to declare readiness for health care as an integral characteristics of the professional culture of the future teacher.

Conclusion. It was determined that readiness for health care is an integral characteristic based on the personality's awareness of their behavior, emotional control, regulation of family relations and the surrounding environment, giving up harmful habits, creating positive emotional background of life and harmonization of interpersonal relations.

An important task of higher education institutions is the formation of graduates readiness for health care.

The potential of the educational institution consisting in purposeful and constant forming students ' healthy lifestyle contributes to preserving and strengthening the health of the younger generation.

For this, it is necessary to implement the complex of measures that will include educational, scientific and methodical, sports and recreational, cultural and mass and practical components.

The implementation of these tasks will allow to ensure training professional education future teachers to effectively preserve and strengthen their own health, as well as the formation of the healthy personality in their students.

Key words: health, health care, readiness for health care, professional education teacher, professional education.



Постановка проблеми

Однією з головних цілей модернізації української професійної освіти є підвищення її якості та доступності. При цьому створення системи управління якістю освіти повинно сприяти формуванню у здобувачів ключових компетентностей, зокрема і тих, що пов'язані зі здоров'ям та його збереженням, що забезпечить високу ефективність їхньої майбутньої професійної діяльності. професійний навчання здоров'язбереження

Професіоналізм сучасного педагога професійного навчання визначається не лише здатністю досягати високих педагогічних результатів, але й вмінням зберігати та зміцнювати своє здоров'я та здоров'я здобувачів освіти. З урахуванням сучасних тенденцій у стані здоров'я молодого покоління актуальною стає проблема пошуку нових підходів у вирішенні завдань формування готовності до здоров'язбереження майбутніх освітян, які будуть відповідати за формування здорового способу життя своїх учнів.

Освітній процес у закладах вищої освіти визначається творчим пошуком та впровадженням авторських програм та інноваційних педагогічних технологій і моделей, спрямованих на вдосконалення навчальних занять. Водночас спостерігаються зміни у стані здоров'я здобувачів освіти, їх інформаційне перевантаження та негативний вплив гіподинамії через відсутність часу, бажання займатися фізкультурою та спортом.

У сучасних умовах процесу вищої освіти відбувається переосмислення пріоритетів. Збереження здоров'я молодого покоління визначається взаємодією педагогів, психологів, медичних та соціальних працівників. Обрані напрями модернізації системи вищої освіти та виховання сприяють підвищенню інтересу суспільства до формування здоров'язбережувальної компетентності.

Ураховуючи негативні тенденції стану здоров'я молоді, важливо, щоб кожен, хто здобуває педагогічну освіту, мав компетентність у сфері збереження здоров'я. Це вимагає вдосконалення наявних та розроблення нових освітніх технологій формування готовності здобувачів до здоров'язбереження, а також для збереження природного середовища, що сприятиме поліпшенню їхнього здоров'я.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідження, проведені в Україні та за кордоном, підтверджують важливість формування готовності до здоров'язбереження для успішної трудової діяльності. Різні аспекти цього питання активно досліджувала низка вчених: філософи і соціологи (Н. Башавець, В. Гунько, О. Вакуленко, Л. Лаврова, В. Мягких, С. Омельченко, Т. Подвисоцька та ін.); медичні дослідження (N. Pender, Г. Даниленко, В. Козакевич, В. Кулиниченко, О. Романів, В. Хільчевська); психологи (L. Green, M. Kreuter, М. Волошенко, О. Іонова, А. Комісаренко, Ю. Лукьянова, О. Савченко, А. Шамне та ін.). Методико-педагогічні аспекти здоров'язбереження висвітлювали у своїх працях О. Антонова, О. Бондаренко, Г. Грохова, Л. Височан, Т. Самусь, І. Царенко, Б. Долинський, С. Мельник, Г. Мешко, М. Рибалко, І. Гавриш, О. Міхеєнко, Л. Соколенко та ін.

Попри наявність значної кількості наукових розробок, присвячених аспектам досліджуваної проблеми, відзначається відсутність достатньої уваги та наукових доробків, спрямованих безпосередньо на проблему формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання.

Формулювання мети статті

Метою статті є обґрунтування актуальності формування готовності до здоров'язбереження у майбутніх педагогів професійного навчання в умовах закладу вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

У зв'язку зі складною соціально-економічною ситуацією, військовими діями в нашій державі, а також зі зміною мотивації здобувачів освіти до навчання, проблема збереження та укріплення здоров'я молодого покоління стає особливо актуальною в усіх сферах життєдіяльності, зокрема в галузі освіти.

Процес підготовки здобувачів вищої освіти характеризується активним пошуком і впровадженням нових освітніх програм, методів та моделей навчання, а також постійним прагненням до вдосконалення освітнього процесу.

Розв'язання проблеми формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання вимагає розкриття таких понять, як «здоров'я», «здоров'язбереження» та «готовність до здоров'язбереження».

Проаналізувавши соціологічну, філософську, медичну і психолого -педагогічну літературу з проблеми здоров'я, ми отримали можливість відзначити, що:

на державному рівні здоров'я людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Так, у Конституції України (ст. 3) зазначено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1];

здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад [2];

здоров'я - стан повного благополуччя людини на фізичному, психічному та соціальному рівнях, що гарантує її активність і розвиток особистого потенціалу. Це важливий соціальний ресурс, який досягається спільними зусиллями держави, суспільства та кожного індивіда [3];

здоров'я - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя здобувачів, який забезпечує їхню успішну професійну підготовку та подальшу діяльність [4];

здоров'я педагогів професійного навчання -- це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, що сприяє їхній ефективній професійній діяльності, особистісному розвитку та самореалізації [5].

Визначення поняття «здоров'я», які наводяться науковцями, сходяться в тому, що здоров'я - це не лише відсутність хвороб, але й стан загального добробуту людини, яке охоплює фізичний, психічний та соціальний аспекти. Здоров'я розглядається як важлива передумова для успішної професійної діяльності та повноцінного розвитку.

Підтримка здоров'я, здорового способу життя здійснюється шляхом забезпечення доступу до інформації про здоров'я, створення умов для занять фізичною активністю та відпочинку, а також боротьби зі шкідливими звичками [2, с. 15].

Таким чином, здоров'я виступає важливою потребою людини, що визначає її здатність до діяльності та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Воно є важливою передумовою пізнання навколишнього світу, самоствердження і розвитку особистості, а тому має бути пріоритетом як в українському суспільстві, так і в освітньому процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.

Поняття «здоров'язбереження» науковці розглядають як систему заходів, що спрямовані на створення умов збереження і зміцнення здоров'я особистості, запобігання захворюванням, формування у неї мотивації до здорового способу життя [6].

Закордонні науковці розглядають поняття «здоров'язбереження» як складний і багатогранний процес, спрямований на поліпшення здоров'я та благополуччя окремих осіб, груп та громад, що базується на принципі того, що кожен має право на здоров'я, незалежно від своїх обставин [7,8,9].

За М. Лехолетовою здоров'язбереження розуміється як процес збереження та зміцнення здоров'я, спрямований на трансформацію інтелектуальної та емоційної сфери особистості студента, який є майбутнім фахівцем. Цей процес має на меті підвищення ціннісного ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших, ґрунтуючись на усвідомленні особистої відповідальності за успішну професійну діяльність у майбутньому [10, с. 121].

Т. Самусь визначає здоров'язбереження як процес, що дозволяє людині підтримувати повноцінне існування, не втрачаючи з часом внутрішньої й зовнішньої гармонії [11, с. 151].

Узагальнюючи результати наукових досліджень, можемо стверджувати, що здоров'язбереження є однією з найважливіших проблем сучасності. Здоров'язбереження студента виявляється в динаміці, яка визначається умовами навколишнього середовища та індивідуальними інтересами, спрямованими на підтримку фізичної активності, зниження ризику захворювань і подовження тривалості життя, що є ключовим для високої працездатності та творчої активності, емоційного спокою та інтенсивності уваги у навчанні [12]. Воно є основою повноцінного життя людини, її фізичного, психічного та соціального розвитку.

Здоров'язбереження, своєю чергою, базується на принципах моральності, впорядкованого та активного трудового середовища, спрямованого не лише на загартування фізичного стану, а й на захист від негативного впливу навколишнього середовища. Дотримання цих правил гарантує збереження морального, психічного та фізичного здоров'я людини.

Структура здоров'язбереження може бути представлена наступним чином:

Психологічна безпека: забезпечення умов для стабільного психологічного стану.

Стійкість особистості та психологічна саморегуляція: розвиток внутрішніх механізмів адаптації та контролю над власним емоційним станом.

Заняття фізичною культурою та спортом: систематична фізична активність як засіб зміцнення організму та підтримки фізичного здоров'я.

Правильна організація режиму праці та відпочинку: раціональне використання часу для забезпечення нормального фізичного та психічного відновлення.

Правильне, раціональне харчування: забезпечення організму необхідними поживними речовинами для підтримки його функцій та здоров'я.

Ці аспекти утворюють комплексну систему, спрямовану на збереження та підтримку загального добробуту та здоров'я людини.

Збереження фізичного і психічного здоров'я учасників освітнього процесу ЗВО є складним і багатоплановим процесом, що впливає на трансформацію інтелектуальної та емоційної сфери особистості майбутнього педагога професійного навчання. Цей процес містить підвищення ціннісного сприйняття важливості власного здоров'я, засноване на розумінні особистої відповідальності за власне здоров'язбереження. Важливо також здобуття знань здобувачами про стан і зміни як фізичного, так і психічного здоров'я та методи і засоби їх збереження та підтримки.

У педагогічному вимірі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання концепція здоров'язбереження передбачає розробку нових освітніх технології, методів проєктування комплексної педагогічної системи. Дана система повинна включати позитивний мотиваційний аспект і когнітивну складову, що визначається глибокими теоретичними знаннями в галузі здоров'язбереження. Також слід розвивати когнітивний компонент, який базується на практичних навичках готовності в застосуванні отриманих знань. Важливою складовою цієї системи є готовність майбутніх педагогів до здоров'язбереження.

Поняття готовності до здоров'язбереження розглядається науковцями як психофізіологічний стан майбутнього педагога, що володіє теоретичними знаннями, практичними вміннями й навичками щодо організації та ефективного здійснення здоров'язбережувальної діяльності, спрямованої на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь [13, с. 43].

За Г. Мешко, готовність до збереження і зміцнення професійного здоров'я є узагальненим результатом процесу підготовки у визначеному аспекті, що повинна виявлятися у прагненні піклуватися про свій психічний і фізичний статус, готовності оздоровити свій спосіб життя, готовності до самореабілітації, готовності запровадити оздоровчу парадигму у власне життя і професійну діяльність [14]. Формування бережливого ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей передбачає врахування всіх його складників і можливе лише за умов неперервності та комплексності освітнього впливу педагогів вищої школи на особистість студента, що включає потребу особистості бути здоровим, жити за природо - відповідними законами, здатність будувати особистісні стосунки із самим собою та навколишнім середовищем [15, с. 91].

Спираючись на дослідження Т. Самусь, визначаємо «готовність до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання» як комплексну систему знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій і мотивів, що дозволяють людині здійснювати здоровий спосіб життя, зберігати та зміцнювати своє здоров'я [16].

Результати опитувань, проведених у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, вказують на те, що понад 63% педагогів характеризують свій рівень компетентності в галузі здоров'я як недостатній. Характерною ознакою недостатньої культури здоров'я серед викладачів є низький рівень медичної активності. Здебільшого опитані продовжують працювати при наявності ознак інфекційних захворювань, перебувають на роботі у стані нездужання приблизно 30% і лише 22% отримують листок непрацездатності. Отримані дані свідчать про те, що життєвий стиль сучасного викладача в більшості випадків не може слугувати прикладом для студентів, що ще раз підтверджує актуальність проблеми здоров'язбереження.

У проведеному опитуванні серед здобувачів освіти виявлено ключові риси поняття «готовність до збереження здоров'я»:

високий рівень мотивації до збереження здоров'я;

бажання стати гармонійною особистістю;

знання обов'язкових правил здоров'язбереження, і що важливіше, вміння реалізувати їх в повсякденному житті;

раціональний розподіл складових режиму життя (праці та відпочинку), що вказує на свідомість і вміння особистості оптимізувати свою діяльність для досягнення максимальної ефективності та збереження здоров'я;

спрямована діяльність на зміцнення і розвиток як індивідуального, так і громадського здоров'я;

використання різноманітних форм та способів повсякденного життя спрямованого на зміцнення здоров'я;

комплексний підхід до формування здорового способу життя тощо.

Ураховуючи зазначене вище, процес формування готовності до збереження здоров'я майбутніх педагогів професійного навчання визначається низкою ключових аспектів, серед яких: мотивація до збереження здоров'я (усвідомлення майбутнім педагогом цінності здоров'я, його важливості для особистого і професійного розвитку, а також розуміння необхідності його збереження і зміцнення); знання сутності здорового способу життя, його складові, що включає уявлення про розпорядок дня, правильне харчування, стиль життя, безпеку праці, зміцнення імунітету тощо; здатності організації діяльності спрямованої на здоров'язбереження (систематизація та інтеграція здоров'язбережувальних стратегій у свою професійну практику, роблячи акцент на педагогічних методах та підходах, що сприяють збереженню та підтримці здоров'я).

Аналіз діяльності викладачів закладів вищої освіти виявив, що ключовий елемент формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання - це використання інноваційних освітніх технологій. При цьому проблемне навчання визначається як важливий аспект цього процесу. Ця технологія сприяє розв'язанню проблемних ситуацій, пов'язаних із професійним завданням педагога в галузі збереження здоров'я та виховання учнів у культурі здорового способу життя. Особистісно орієнтована технологія виявляється ефективним інструментом для розвитку індивідуальних здібностей кожного студента з питань здоров'язбереження. Технологія ситуативного навчання (кейс -стаді) забезпечує групове осмислення конкретної професійної ситуації, пов'язаної з вирішенням завдань здоров'язбереження, що включає виявлення проблем, спільне обговорення та розробку практичних рішень.

Ігрові та проєктні технології, які базуються на дослідницькій і творчій роботі, відіграють важливу роль у цьому контексті. Вони спрямовані на створення конкретного продукту (зовнішній результат) та набуття досвіду діяльності (внутрішній результат) у сфері збереження здоров'я. Ці технології стимулюють творчий та дослідницький підхід до вивчення, сприяють активній участі студентів у формуванні навичок здоров'язбереження.

У контексті сказаного проблема формування готовності до здоров'язбереження в умовах закладу вищої освіти стає актуальною як важливий компонент підготовки майбутнього педагога професійного навчання до ефективної професійної діяльності. Формування готовності до здоров'язбереження в освітньому процесі ЗВО слід декларувати як невіддільну характеристику професійної культури бакалавра. У системі загальнокультурних цінностей особистості здоров'язбереження має займати провідні позиції, стати осмисленою необхідністю, установкою кожної людини протягом усієї її життєдіяльності.

Освітня діяльність з формування готовності до здоров'язбереження, на наш погляд, забезпечується формуванням у здобувачів освіти передусім знань та уявлень про здоров'язбереження. Сукупність знань про здоров'язбереження дозволить здобувачам освіти розуміти його позитивний вплив на психічний і фізичний стан організму та на соціальний успіх особистості. Крім того, потенціал знань про здоров'язбереження сприятиме визнанню значущості здоров'я в минулому, сучасному і майбутньому на всіх етапах життя людини. Здобувачі освіти на основі наявних теоретичних знань матимуть можливість усвідомити необхідність застосування певних зусиль, щоб розуміти, визнавати і перебудовувати своє життя відповідно до основ здоров'язбереження.

У зв'язку з вищезазначеним для реалізації процесу формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання в рамках освітнього процесу ЗВО необхідно впроваджувати комплекс заходів, які включатимуть наступні складові (рис. 1):

Навчальний складник:

розвиток у майбутніх педагогів професійного навчання навичок та знань щодо здоров'язбереження в контексті їхньої спеціальності;

впровадження освітніх програм, дисциплін і спецкурсів, що акцентують на важливості здоров'я та приділяють увагу засобам його збереження.

Науково-методичний складник:

розвиток наукових досліджень в університеті, які стосуються проблематики здоров'я та технологій здоров'язбереження;

проведення наукових досліджень серед студентів щодо впливу їхньої діяльності на здоров'я вихованців та самого педагога;

проведення наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів із проблем здоров'язбереження;

розробка методичних рекомендацій, спрямованих на інтеграцію здоров'язбережувальних аспектів в освітній процес підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.

Спортивно-оздоровчий складник:

проведення спеціалізованих спортивних програм, що сприяють зміцненню фізичного та психічного здоров'я здобувачів;

організація заходів з оздоровлення студентів: лікування та профілактика в санаторії-профілакторії університету, літні оздоровчі заходи тощо.

Культурно-масовий складник:

проведення заходів, спрямованих на підвищення усвідомлення майбутніми педагогами професійного навчання важливості здоров'я в їхній професійній діяльності;

організація творчих вечорів та інтелектуальних ігор, концертів, фестивалів, що сприятимуть розвитку майбутніх педагогів як особистостей та підтримці позитивного психологічного стану.

Практичний складник:

розвиток практичних здатностей, спрямованих на ефективне впровадження набутих знань та умінь в галузі здоров'язбереження;

організація тренінгів та семінарів, під час яких майбутні педагоги професійного навчання можуть вивчати та впроваджувати елементи здоров'язбереження в освітню практику;

створення можливостей для студентів здобувати практичний досвід в розробці та впровадженні здоров'язбережувальних програм для себе та учнів;

співпраця із закладами охорони здоров'я для організації заходів із вивчення практичних аспектів здоров'язбереження.

Отже, формування готовності до збереження здоров'я є інтегральною характеристикою, що базується на усвідомленні особистістю своєї поведінки, емоційному контролі, регуляції сімейних відносин та оточуючого середовища, відмові від шкідливих звичок, створенні позитивного емоційного фону життя та гармонізації міжособистісних відносин. Освітній процес ЗВО, спрямований на формування готовності до здоров'язбереження розглядає цінність здоров'я особистості як цінність всього суспільства, що повинно стати складовою суспільної та індивідуальної свідомості. Здобувачі освіти повинні володіти таким рівнем знань, які б дозволяли їм самостійно та свідомо конструювати модель свого життя, в якій пріоритетом буде збереження здоров'я.



Рис. 1. Система формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання в умовах ЗВО



Висновки

Формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання є важливим завданням, яке дозволяє забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців, які будуть відповідати за формування здорового способу життя майбутніх учнів.

Встановлено, що означена готовність є комплексною характеристикою, яка ґрунтується на усвідомленні особою своєї поведінки, контролі над емоціями, регулюванні взаємин у сім'ї та соціальному оточенні, відмові від шкідливих звичок, формуванні позитивного емоційного стану та створенні гармонії у міжособистісних відносинах.

Важливим завданням закладів вищої освіти стає формування готовності до здоров'язбереження випускників. Потенціал освітнього закладу полягає у цілеспрямованому та постійному формуванні здорового способу життя здобувачів, сприяючи збереженню та зміцненню здоров'я молодого покоління. Для цього необхідно впроваджувати комплекс заходів, які включатимуть навчальний, науково -методичний, спортивно-оздоровчий, культурно-масовий та практичний складники.

Реалізація цих завдань дозволить забезпечити підготовку майбутніх педагогів професійного навчання до ефективного збереження та зміцнення власного здоров'я, а також формування здорової особистості своїх учнів.

Розроблена концепція формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання є основою для подальших наукових досліджень у цій галузі.

А відтак, перспективний напрям дослідження та подальший науковий пошук убачаємо у визначенні та апробації педагогічних умов формування готовності до здоров'язбереження майбутніх педагогів професійного навчання (аграрне виробництво) засобами проєктної діяльності.



Список використаної літератури

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30, ст. 141.

2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801- XII (Редакція від 01.01.2024).

3. Гунько В. М. Соціально-економічні фактори здоров'я населення : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05. Київ, 2021. 32 с.

4. Смірнова Л. В. Теоретико-методологічні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2021. 36 с.

5. Британ Ю. А. Формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх інженерів-педагогів із країн Середньої Азії у вищих навчальних закладах України : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 24 с.

6. Мельник С. М. Формування здоров'язберігаючих компетентностей студентів у процесі навчання в закладах вищої освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 24 с.

7. Institute of Medicine of the National Academies. Health promotion: Disease prevention and health promotion in the United States. Washington, DC: The National Academies Press, 2009.

8. Pender N. Health promotion in nursing practice. 4th ed. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2006.

9. Green L., Kreuter M. Health promotion planning: an educational and ecological approach. 4th ed. Boston: McGraw-Hill, 2005.

10. Лехолетова М. М., Омері І. Д. Стан сформованості здоров'язберігальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах України. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2016. Вип. 55. С. 122-127.

11. Ковальчук В. І., Ігнатенко С. В., Ростовський М. Г., Ігнатенко Г. В., Вовк Б. І., Опанасенко В. П., Самусь Т. В., Ігнатенко О. В. Підготовка майбутніх педагогів навчання на засадах компетентнісного підходу : кол. монографія / за наук. ред. В. І. Ковальчука. Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2020. 194 с.

12. Грохова Г. П. Сутність та структура здоров'язбереження студентської молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2017. Вип. 147(2). С. 29-32.

13. Височан Л. Здоров'язберігаючий компонент діяльності вчителя початкових класів. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 10 (1). С. 41-49.

14. Мешко Г. М. Готовність до збереження і зміцнення професійного здоров'я як узагальнений результат здоров'яформувальної педагогічної освіти. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2014. Вип. 1. С. 87-93.

15. Носко М. О., Грищенко С. В., Носко Ю. М. Формування здорового способу життя : навчальний посібник. Київ, 2013. 268 с.

16. Самусь Т. В. Формування готовності до здоров'язбереження майбутніх інженерів-педагогів як психолого- педагогічна проблема. Вісник Луганського НУ ім. Тараса Шевченка. Педагогічні науки. Луганськ, 2013. Вип. 13 (272). Ч. ІІІ. С. 240-245.

Reference

1. Konstytutsiia Ukrainy, Zakon № 254k/96-VR vid 28.06.1996 roku, Vidomosti [Constitution of Ukraine No. 254k/ 96-VR of June 28, 1996] Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1996, 30, 141.

2. Zakon Ukrainy «Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia: pryiniatyi» 19.11.1992 [Law of Ukraine «Basics of Ukrainian legislation on health care» from November 19 1992]

3. Hunko, V.M. (2021). Sotsialno-ekonomichni faktory zdorovia naselennia [Social-economic factors of population health]. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Smirnova, L.V. (2021). Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological foundations of the formation of professional competence of future specialists in the process of professional training]. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Brytan, Yu. A. (2017). Formuvannia zdoroviazberihaiuchykh kompetentnostei maibutnikh inzheneriv-pedahohiv iz krain Serednoi Azii u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Formation of health-preserving competencies of future engineer-pedagogues from the countries of Central Asia in higher educational institutions of Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Melnyk, S.M. (2017). Formuvannia zdoroviazberihaiuchykh kompetentnostei studentiv u protsesi navchannia v zakladakh vyshchoi osvity: [Formation of health-preserving competencies of students in the process of studying in institutions of higher education]. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Institute of Medicine of the National Academies. (2009). Health promotion: Disease prevention and health promotion in the United States. Washington, DC: The National Academies Press. [in English].

8. Pender, N. (2006). Health promotion in nursing practice. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall. [in English].

9. Green, L., & Kreuter, M. (2005). Health promotion planning: An educational and ecological approach Boston: McGraw-Hill. [in English].

10. Lekholetova, M.M. & Omeri I.D. (2016). Stan sformovanosti zdoroviazberihalnoi kompetentnosti maibutnikh sotsialnykh pedahohiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy. [The state of formation of the health care competence of future social pedagogues in higher educational institutions of Ukraine]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University, 55, 122-127. [in Ukrainian].

11. Kovalchuk, V.I., Ihnatenko, S.V., Rosnovskyi, M.H., Ihnatenko, H.V., Vovk, B.I., Opanasenko, V.P., Samus, T.V., Ihnatenko, O.V. (2020). Pidhotovka maibutnikh pedahohiv navchannia na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Training of future teachers of education based on the competence approach] Hlukhiv: Hlukhivskyi NPU im. O. Dovzhenka. [in Ukrainian].

12. Hrokhova, H.P. Sutnist ta struktura zdoroviazberezhennia studentskoi molodi. [The essence and structure of student health care]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University, 147(2), 29-32.

13. Vysochan, L. (2014). Zdoroviazberihaiuchyi komponent diialnosti vchytelia pochatkovykh klasiv. [Healthpreserving component of primary school teacher's activity]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia, 10 (1), 41-49. [in Ukrainian].

14. Meshko, H.M. (2014). Hotovnist do zberezhennia i zmitsnennia profesiinoho zdorovia yak uzahalnenyi rezultat zdoroviaformuvalnoi pedahohichnoi osvity. [Readiness to preserve and strengthen professional health as a generalized result of health-forming pedagogical education.] Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu Ukraina - Collection of scientific papers of the Khmelnytsky Institute of Social Technologies of the University of Ukraine, 1, 87-93.

15. Nosko, M.O., Hryshchenko, S.V, & Nosko, Yu. M. (2013). Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Formation of a healthy lifestyle] . Kyiv. URL: http://surl.li/oeslq [in Ukrainian].

16. Samus, T.V. (2013). Formuvannia hotovnosti do zdoroviazberezhennia maibutnikh inzheneriv-pedahohiv yak psykholoho-pedahohichna problema. [Formation of readiness for health care of future engineers-pedagogues as a psychological and pedagogical problem]. Visnyk Luhanskoho NU im. Tarasa Shevchenka - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 13 (272, 240-245. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...