Експериментально-педагогічна діяльність з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа

Размещено на http://allbest.ru

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Експериментально-педагогічна діяльність з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа

Пономаренко Тетяна Олександрівна

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри дошкільної освіти,

Факультет педагогічної освіти,

Кузіна Оксана Тадеївна аспірантка

спеціальності 012 Дошкільна освіта

третього (освітньо-наукового рівня) вищої освіти

м. Київ

Анотація

У статті розглянуто проблему формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти. На засадах аналізу нормативних документів у галузі дошкільної освіти, ряду наукових досліджень визначено актуальність досліджуваної проблеми. Окреслено теоретико-методичне підґрунтя проблеми дослідження. Розглянуто зміст експериментально-педагогічної діяльності з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти.

Визначено педагогічні умови ефективного формування пізнавальної активності у дітей: (забезпечення суб'єкт-суб'єктних міжособистісних стосунків усіх учасників освітнього процесу (вихователів, здобувачів дошкільної освіти, їх батьків) в умовах закладу дошкільної освіти; розробка й упровадження середовищної моделі організації життєдіяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти; застосування комплексу традиційних та інноваційних освітніх методів і форм взаємодії вихователя з дітьми в освітньому процесі закладу дошкільної освіти) та коротко схарактеризовано їх змістове наповнення.

Коротко схарактеризовано зміст спеціально розробленої й реалізованої структурно-функціональної схеми формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя у сукупності її компонентів: мета, завдання, методологічні підходи, принципи, компоненти пізнавальної активності, критерії, рівні її розвитку, етапи дослідження, зміст, педагогічні умови, форми, методи освітньої взаємодії, засоби медіа, результат експериментально-педагогічної діяльності.

Окреслено сучасні, інтерактивні, наповнені суб'єктно-суб'єктним змістом форми взаємодії вихователів з дітьми та комплекс традиційних та інноваційних педагогічних методів, що застосовувалися протягом формувального експерименту.

Розглянуто загальну динаміку розвитку показників пізнавальної активності на етапі формувального експерименту та порівняльне співвідношення рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя в експериментальних та контрольних групах на констатувальному та контрольному етапах експерименту, що зумовило можливість визначення ефективності експериментально-педагогічної діяльності.

Зроблено висновок за результатами аналізу контрольного етапу експерименту, які засвідчують зростання рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя за всіма її компонентами та дозволяють зробити висновок про ефективність запропонованої експериментально-педагогічної діяльності з формування досліджуваної якості в умовах закладу дошкільної освіти.

Ключові слова: пізнавальна активність, діти шостого року життя, заклад дошкільної освіти, засоби медіа, педагогічні умови, експериментально-педагогічна діяльність.

Abstract

Experimental and pedagogical activity for the formation of cognitive activity in children of the sixth year of life through media

Ponomarenko Tetyana Oleksandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Preschool Education, Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

Kuzina Oksana Tadeivna postgraduate student, specialty 012 Preschool education of the third (educational and scientific level) of higher education, Kyiv Metropolitan University named after Boris Grinchenko, Kyiv

The article deals with the problem of formation of cognitive activity in children of the sixth year of life by means of media in the conditions of a preschool education institution. On the basis of the analysis of regulatory documents in the field of preschool education, a number of scientific studies, the relevance of the investigated problem was determined. The theoretical and methodological basis of the research problem is outlined. The content of experimental-pedagogical activity on the formation of cognitive activity in children of the sixth year of life by means of media in the conditions of a preschool education institution was considered.

Pedagogical conditions for the effective formation of cognitive activity in children are defined: (ensuring subject-subject interpersonal relations of all participants in the educational process (educators, preschoolers, their parents) in the conditions of a preschool education institution; development and implementation of an environmental model of the organization of children's life activities in the conditions of the preschool education institution; the application of a complex of traditional and innovative educational methods and forms of interaction of the teacher with children in the educational process of the preschool education institution) and briefly characterized their content.

The content of the specially developed and implemented structural-functional scheme for the formation of cognitive activity in children of the sixth year of life is briefly characterized in the aggregate of its components: purpose, tasks, methodological approaches, principles, components of cognitive activity, criteria, levels of its development, stages of research, content, pedagogical conditions , forms, methods of educational interaction, media tools, the result of experimental and pedagogical activity.

Modern, interactive, filled with subject-subject content forms of interaction of educators with children and a complex of traditional and innovative pedagogical methods used during the formative experiment are outlined.

The general dynamics of the development of indicators of cognitive activity at the stage of the formative experiment and the comparative ratio of the levels of development of cognitive activity in children of the sixth year of life in experimental and control groups at the ascertainment and control stages of the experiment were considered, which led to the possibility of determining the effectiveness of experimental and pedagogical activity.

A conclusion was made based on the results of the analysis of the control stage of the experiment, which testify to the growth of the levels of cognitive activity development in children of the sixth year of life in all its components and allow us to draw a conclusion about the effectiveness of the proposed experimental- pedagogical activity on the formation of the investigated quality in the conditions of the preschool education institution.

Keywords: cognitive activity, children of the sixth year of life, preschool education institution, media tools, pedagogical conditions, experimental and pedagogical activity.

Вступ

Постановка проблеми. Психолого-педагогічний супровід формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку є ефективною умовою поступового, рівномірного, логічного пізнання довкілля, самовизначення особистості в навколишньому середовищі, в якому відбувається її становлення. На сучасному етапі розвитку освіти підвищуються вимоги до її якості. Забезпечення якості дошкільної освіти визначається й тим, що діти мають стати активними суб'єктами освітнього процесу. Зважаючи на це, проблема формування пізнавальної активності дітей є однією з найбільш актуальних проблем сучасної дошкільної освіти.

Медіаосвіта дітей дошкільного віку спрямована на всебічний, гармонійний розвиток особистості дитини, забезпечує її захист від агресивного медіасередовища (зокрема від інформаційного «сміття», невідповідних віковим можливостям психіки дитини інформаційних впливів, зокрема продукції, що містить елементи насильства, жахів, еротики тощо), сприяє формуванню уміння орієнтуватись, обирати й використовувати адаптовану відповідно до вікових норм медіапродукцію.

Реалізація визначених в нормативних документах завдань медіаосвіти здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту» (2017 р.) [5], «Про дошкільну освіту» (2001 р.) [4], Державного стандарту дошкільної освіти (2021 р.) [1], в яких наголошується на необхідності грамотного використання медіаресурсів, відображається запит суспільства на особистість, що володіє культурою використання медіапродукції.

Водночас, проблема формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти не була предметом спеціального вивчення. Тож її дослідження є доцільним і на часі. вихователь школяр пізнавальний інноваційний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати вивчення різних аспектів проблеми пізнавальної активності особистості відображено в низці досліджень (Г. Костюк, О. Савченко). Науковцями визначено залежність розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку від особливостей їх контактів з довкіллям (О. Брежнєва, А. Богуш, О. Кононко). Окреслено концептуальні ідеї формування пізнавальної активності в дітей дошкільного віку (О. Кононко, В. Котирло, С. Ладивір).

Теоретичні положення щодо визначення структури пізнавальної активності дітей дошкільного віку розкрито в наукових розвідках О. Брєжнєвої, В. Котирло, С. Ладивір, Б. Мухацької, Т. Ткачук). Дослідниками Л. Артемовою, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грамою, Е. Карповою, М. Машовець, Б. Мухацькою визначено ефективні форми та методи формування пізнавальної діяльності в умовах освітнього процесу закладу дошкільної освіти.

Досліджено зміст та особливості формування пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку при вивченні сезонних явищ (Л. Буркова). Визначено ефективні форми та методи формування пізнавальної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Л. Мацко, Н. Голота, К. Волинець).

У сучасних наукових дослідженнях вивчаються проблеми важливі для нашої дисертаційної роботи: особливості соціалізації дітей в умовах сучасного медіасередовища (А. Мудрик, О. Петрунько, Б. Потятиник, М. Фішер); зміст та особливості інформаційно-комунікаційної підготовки майбутніх вихователів ЗДО (Р. Гуревич, С. Дяченко, С. Іць, О. Чекан); вплив сучасного інформаційного простору на психічний розвиток людини (О. Хартман). За результатами досліджень встановлено (Т. Давидченко, І. Кіндрат, М. Машовець, Е. Огар,

О. Петрунько, Ю. Семеняко та інші), що застосування в освітньому процесі закладів дошкільної освіти засобів медіа зумовлює ефективність цілеспрямованої медіаосвіти дітей дошкільного віку й дошкільної освіти загалом, зокрема формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Таким чином, результати аналізу вищеозначених досліджень надають змогу констатувати наявність теоретико-методичних засад щодо можливості вирішення досліджуваної проблеми.

Мета статті полягає у висвітленні змісту та особливостей експериментально-педагогічної діяльності з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти та характеристиці загальної динаміки розвитку показників пізнавальної активності на етапі формувального експерименту, порівнянні їх з показниками констатувального етапу дослідження, що зумовило можливість визначення ефективності експериментально-педагогічної діяльності.

Виклад основного матеріалу

У процесі експериментально-педагогічної діяльності з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти нами було визначено та обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування досліджуваної якості. Схарактеризовано результати експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов формування досліджуваної якості.

Доведено, що сукупність педагогічних умов відрізняється від умов соціальних, психологічних, організаційних тощо (Т. Сорочан) [6]. Соціальні умови пов'язуються з особливостями політичного, соціально-економічного розвитку держави, спрямованістю її політики (гуманістичною, демократичною або авторитарною, жорсткою).

Підґрунтям психологічних умов формування пізнавальної активності є врахування індивідуальних, особистісних якостей дітей шостого року життя, їх вікових особливостей, своєрідності розвитку їх психічних пізнавальних процесів (сприймання, відчуття, ваги, уяви, пам'яті, мислення, мовлення тощо).

В контексті нашого дослідження організаційні умови ми розуміємо як спеціально визначені обставини, що забезпечують успішну взаємодію всіх учасників освітнього процесу (дітей, вихователів, батьків вихованців), упорядкування застосування всіх структурних компонентів цілісної системи формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа.

На підставі вищеозначених позицій, нами було визначено такі педагогічні умови результативного застосування експериментальної системи формування пізнавальної активності у дітей: (забезпечення суб'єкт-суб'єктних міжособистісних стосунків усіх учасників освітнього процесу (вихователів, здобувачів дошкільної освіти, їх батьків) в умовах закладу дошкільної освіти; розробка й упровадження середовищної моделі організації життєдіяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти; застосування комплексу традиційних та інноваційних освітніх методів і форм взаємодії вихователя з дітьми в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Можливість запровадження суб'єкт-суб'єктних міжособистісних стосунків в освітньому процесі закладу дошкільної освіти можлива у межах особистісно-орієнтованої освіти.

Тож для нашого дослідження важливим є положення про те, що мета особистісно-орієнтованої освіти передбачає ефективне формування в дитини дошкільного віку особистісних якостей, зокрема й такої якості особистості як пізнавальна активність, що сприяє саморозвитку та самореалізації зростаючої особистості.

Тож авторитарному управлінню дитиною ми намагалися протиставляти модель виховання, що основується на визнанні самоцінності дитинства, здатності дорослого бачити та приймати внутрішній світ дитини. Декларували та реалізовували в експериментально-педагогічній діяльності такий постулат: виховання дітей з позиції суб'єкт-суб'єктного підходу, на засадах суб'єкт-суб'єктних стосунків - це їх орієнтація на сприймання та розуміння іншої людини, розвиток у неї здібності ідентифікувати себе з іншими людьми.

Єдине функціонування пізнавальних, поведінкових, мотиваційних, емоційних процесів становить у вихованні й розвитку дитини при такому підході одне з головних завдань.

Визначення другої педагогічної умови ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа (розробка й упровадження середовищної моделі організації життєдіяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти) зумовлюється її актуальністю.

У своїй дисертаційні роботі ми основувались на результатах наукових робіт учених (Н. Гавриш, О. Ліннік) [2] стосовно того, що традиційна навчальна модель в умовах закладу дошкільної освіти характеризується організацією змістів освіти за принципом окремих розділів освітніх програм для дітей дошкільного віку (за сферами пізнання або за видами діяльності), кожен з яких має свою логіку побудови. Такий зміст освіти тісно пов'язаний з певною позицією дорослого - учительською: ініціатива й напрямок діяльності належить цілком дорослому.

Модель розрахована на жорстке програмування освітнього середовища у вигляді «збірки» занять і розгортання освітніх змістів протягом року за логікою певного розділу освітньої програми.

Протягом нашої експериментально-педагогічної діяльності ми намагалися гармонійно поєднувати такі освітні блоки як самостійна діяльність дітей шостого року життя, спільна діяльність дітей з вихователями, навчальна діяльність дітей в межах освітнього напряму Державного стандарту дошкільної освіти [1] «Дитина в природному довкіллі». При цьому визнаючи пріоритетними перші два освітні блоки.

Третьою педагогічною умовою ефективного формування пізнавальної активності у дітей визначено застосування комплексу традиційних та інноваційних педагогічних методів і форм взаємодії вихователя з дітьми в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Очевидно, що ефективну реалізацію означеної умови забезпечить застосування різних форм і методів, відомих сучасній дошкільній освіті, і, звісно, урахування можливостей безпосередньо засобів медіа.

Беручи до уваги рекомендації науковців і методистів кардинально змінити ставлення до заняття, як традиційно основної освітньої форми взаємодії з дітьми (назва, структура, стиль спілкування), ми окреслили альтернативні форми, які можуть використовувати педагоги-практики: освітні ситуації природничого змісту; подорожі, мандрівки в природу (реальні й віртуальні); експериментування з природничими матеріалами тощо.

Зауважимо, що сучасні діти, представники покоління «Альфа», усе більше й більше потребують суб'єктного включення в пізнавальну діяльність.

Тож цілком логічними й доречними стали інтерактивні форми взаємодії з дітьми шостого року життя: пізнавальні діалоги; спілкування в колі; квести - пригодницька командна гра; геокешинг - туристична гра із застосуванням GPS; гра-стратегія тощо.

Зрозуміло, що вищезазначені освітні форми взаємодії з дітьми варіюються й модифікуються в контексті фронтального, групового, парного та індивідуального форматів спілкування вихователів з вихованцями.

На наше переконання, застосування лише традиційних освітніх методів в нашій експериментально-педагогічній діяльності не вистачало для зберігання інтересу до довкілля та підвищення рівня пізнавальної активності у дітей шостого року життя.

Сучасна освіта має в своєму арсеналі низку цікавих інноваційних методів, які, за певним адаптуванням або модифікацією, можна й потрібно застосовувати у взаємодії з дітьми.

Тож ми використовували ще й такі впливи, безумовно, цікаві та ефективні для формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя, як методи імітацій або рольові, графічних моделей або ілюстративні, проєктивні тощо.

Для здійснення формувального експерименту було розроблено й реалізовано струкурно-функціональну схему формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя у сукупності її компонентів: мета, завдання, методологічні підходи, принципи, компоненти пізнавальної активності, критерії, рівні її розвитку, етапи дослідження, зміст, педагогічні умови, форми, методи освітньої взаємодії, засоби медіа, результат експериментально- педагогічної діяльності та коротко схарактеризовано їх зміст.

Мета формувального етапу експерименту: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти.

Завдання формувального експерименту:

1. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в освітньому процесі закладів дошкільної освіти.

2. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти.

3. Узагальнити результати формувального етапу експерименту.

Методологічні підходи до ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя: гуманістичний, системний, аксіологічний, акмеологічний, ситуаційний, оптимізаційний, дослідницький, оптимізаційний, інтегративний, компетентнісний, діяльнісний.

Принципи ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя: загальнопедагогічні; виховання; навчання; специфічні (діалогічності, співробітництва, партнерства, радісного набування досвіду, дослідження, відкриття - пріоритетні форми освітньої взаємодії).

Компоненти пізнавальної активності дітей шостого року життя: емоційний, мотиваційний, знаннєвий, діяльнісний, особистісний, вольовий.

Критерії розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя: емоційно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-вольовий.

Рівні розвитку пізнавальної активності дітей шостого року життя: високий, середній, низький.

Етапи експериментально-педагогічної діяльності (блоки): мотиваційно- цільовий; змістовно-контекстний, організаційно-змістовий; рефлексивно- прогностичний.

Педагогічні умови ефективного формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя: забезпечення суб'єкт-суб'єктних міжособистісних стосунків усіх учасників освітнього процесу (вихователів, здобувачів дошкільної освіти, їх батьків) в умовах закладу дошкільної освіти; розробка й упровадження середовищної моделі організації життєдіяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти; застосування комплексу традиційних та інноваційних освітніх методів, форм взаємодії вихователя з дітьми в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Підґрунтям змісту формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя було визначено освітній напрямок Державного стандарту дошкільної освіти (2021 р.) [1] «Дитина в природному довкіллі»; підрозділ освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (2020 р.) [3] «Природний світ: дитина у світі природи» (старша група «Фантазери- мрійники»; шостий рік життя)

Форми організації життєдіяльності дітей шостого року життя: освітні ситуації природничого змісту, віртуальні подорожі, мандрівки, екскурсії у природу; цільові прогулянки, експериментування з природничими матеріалами, колекціонування природних матеріалів, ігри-стратегії, створення ментальної мапи, пізнавальні діалоги, спілкування в колі, квести, геокешинг, телевізійні римейки.

Методи освітньої взаємодії вихователя з дітьми: словесні, наочні, практичні; аналітичні, синтетичні, індуктивні, дедуктивні; репродуктивні, пояснювальні (інформаційно-репродуктивні), проблемні, частково-пошукові, дослідницькі.

Засоби медіа: традиційні, інноваційні.

Результат: підвищення рівня сформованості пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти.

На основі необхідності зміни ставлення до занять в закладі дошкільної освіти, як традиційно основної освітньої форми взаємодії вихователя з дітьми (назва, структура, стиль спілкування тощо), ми застосовували альтернативні форми занятійної (навчальної) діяльності: тематичні мініатюри, освітні ситуації природничого змісту, подорожі, мандрівки в природу (реальні й віртуальні), екскурсії (у природу), цільові прогулянки, експериментування з природничими матеріалами, колекціонування природних матеріалів тощо).

Також ми надавали перевагу використанню сучасних, інтерактивних, наповнених суб'єктно-суб'єктним змістом форм взаємодії вихователів з дітьми (пізнавальні діалоги, спілкування в колі, квести (пригодницька командна гра), геокешинг (туристична гра із застосуванням GPS), гра-стратегія, «авторське дитяче телебачення» (телевізійні римейки) тощо).

Обираючи комплекс педагогічних методів, прийомів на засадах інтеграційного підходу ми застосовували інтегративний комплекс традиційних та інноваційних педагогічних впливів на дитину (словесних, наочних, практичних).

Також використовували методи, класифіковані за критерієм особливостей передачі та сприймання дітьми освітньої інформації (аналітичні, синтетичні, індуктивні, дедуктивні) та за ступенем самостійності мислення, напруженості їх пізнавальної діяльності (репродуктивні, пояснювальні (інформаційно-репродуктивні), проблемні, частково-пошукові, дослідницькі тощо).

На контрольному етапі експериментально-педагогічної діяльності вивчення динаміки розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя проводилося за такими ж методиками, що застосовувалися на констатувальному етапі експерименту (бесіда, спостереження, діагностичні методики), зміст яких розроблявся нами з опорою на Державний стандарт дошкільної освіти (2021 р.) [1], освітню програму для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (2021 р.) [3].

Запровадження експериментальної схеми формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа дало можливість дослідити загальну динаміку розвитку показників пізнавальної активності на етапі формувального експерименту та порівняти їх з показниками констатувального етапу дослідження, що зумовило можливість визначення ефективності експериментально-педагогічної діяльності.

Узагальнені результати співвідношення рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя в експериментальних та контрольних групах на констатувальному й контрольному етапах експерименту представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльне співвідношення рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя в експериментальних та контрольних групах на констатувальному та контрольному етапах експерименту

За даними таблиці 24,8% дітей ЕГ (експериментальних груп) та 18,3% дітей КГ (контрольних груп) за спостереженням показали високий рівень сформованості пізнавальної активності за емоційно-мотиваційним критерієм (проти 15% дітей ЕГ та 15,2 % дітей КГ на етапі КЕ). Середній рівень розвитку пізнавальної активності засвідчили 54% дітей ЕГ та 47,7% дітей КГ (проти 43,7% дітей ЕГ та 44,3 % дітей КГ на етапі КЕ). У 21,2% дітей ЕГ та 34 % дітей КГ за результатами спостереження виявлено низький рівень розвитку досліджуваної якості (проти 41,3% дітей ЕГ та 40,5 % дітей КГ на етапі КЕ).

За аналізом результатів в таблиці, 28,6% дітей ЕГ та 21,2% дітей КГ у межах когнітивно-діяльнісного критерію виявили високий рівень сформованості пізнавальної активності (проти 16,5% дітей ЕГ та 17,2 % дітей КГ на етапі КЕ). У 49,6% дітей ЕГ та 43,4% дітей КГ констатовано середній рівень сформованості пізнавальної активності (проти 41,5% дітей ЕГ та 40,7 % дітей КГ на етапі КЕ). Низький рівень сформованості досліджуваної якості продемонстрували 21,8% дітей експериментальних та 35,4% дітей контрольних груп (проти 42% дітей ЕГ та 42,1 % дітей КГ на етапі КЕ).

За результатами дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей у межах її особистісно-вольового компоненту 24,2% дітей ЕГ та 18,6% дітей КГ показали високий рівень її стану (проти 16,1% дітей ЕГ та 15,9 % дітей КГ на етапі КЕ). У 51,9% дітей ЕГ та 48,3% дітей КГ виявлено середній рівень розвитку досліджуваної якості (проти 42,7% дітей ЕГ та 44,3 % дітей КГ на етапі КЕ). У 23,9% дітей ЕГ та 33,1% дітей КГ визначено низький рівень її розвитку (проти 41,2% дітей ЕГ та 39,8 % дітей КГ на етапі КЕ).

Висновки

Таким чином, розглянуто зміст та особливості експериментально-педагогічної діяльності з формування пізнавальної активності у дітей шостого року життя засобами медіа в умовах закладу дошкільної освіти. Визначено актуальність досліджуваної проблеми. Окреслено її теоретико-методичне підґрунтя.

Аналіз результатів контрольного етапу експерименту засвідчив зростання рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей шостого року життя за всіма її компонентами та дозволив зробити висновок про ефективність запропонованої експериментально-педагогічної діяльності з формування досліджуваної якості в умовах закладу дошкільної освіти.

Вважаємо, що подальших наукових розвідок потребують питання змісту та особливостей формування пізнавальної активності у дітей різних вікових періодів на підґрунті розробки та застосування сучасного, особистісно зорієнтованого, педагогічно доцільного психолого-педагогічного супроводу.

Література

1. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція : наказ МОН № 33 від 12.01.2021 р. URL: https://ezavdnz.mcfr.ua/ book?bid=37876 (дата звернення: 26.12.2023).

2. Гавриш Н., Ліннік О. Організовувати, але не обмежувати. Управління розвитком дітей в освітньому середовищі дитсадка. Дошкільне виховання. 2013. № 1. С. 8-13.

3. Дитина : Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. кер. проєкту В. О. Огнев'юк ; авт. кол.: Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, В. М. Вертугіна та ін. ; наук. ред. Г. В. Бєлєнька ; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. 440 с.

4. Про дошкільну освіту : Закон України, док. № 2628-Ш, чинний, поточна редакція від 31.03.2023. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2628-14#Text (дата звернення: 09.01.2024).

5. Про освіту : Закон України, док. № 2145-VIII, чинний, поточна редакція від 04.01.2024. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2145-19#Text (дата звернення: 09.01.2024).

6. Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика : монографія. Луганськ : Знання, 2005. 384 с.

References

1. Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) nova redaktsiia (nakaz MON № 33 vid 12.01.2021 r.) [On the approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education) new edition]. Retrieved from https://ezavdnz.mcfr.ua/book?bid=37876 [in Ukrainian].

2. Havrysh, N., & Linnik, O. (2013). Orhanizovuvaty, ale ne obmezhuvaty. Uprav. rozvyt. ditei v osvitn. seredovyshchi dytsadka [Organize, but do not limit. Management of children's develop. in the educat. environment of a kindergarten]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education,!, 8-13 [in Ukrainian].

3. Bielienka, H. V., Bohinich O. L., & Vertuhina, V. M. (2020). Dytyna : Osvit. prohrama dlia ditei vid dvokh do semy rokiv [Child: Educat.l progr. for children from two to seven years old ]. Kyiv: Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka [in Ukr.].

4. Zakon Ukrainy Pro doshkilnu osvitu: dok. № 2628-III, chynnyi, potochna redaktsiia vid 31.03.2023 [Law of Ukraine On Preschool Education, doc. No. 2628-III, valid, current edition dated 03/31/2023]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» - Database «Legislation of Ukraine». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy Pro osvitu : dok. № 2145-VIII, chynnyi, potochna redaktsiia vid 04.01.2024 Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» [Law of Ukraine On Education: Doc. No. 2145-VIII, valid, current edition dated 04.01.2024]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» - Database «Legislation of Ukraine». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19#Text [in Ukrainian].

6. Sorochan, T.M. (2005). Pidhotovka kerivnykiv shkil do upravlinskoi diialnosti: teoriia ta praktyka: monohrafiia [Preparation of school heads for managerial activities: theory and practice]. Luhansk: Znannia [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru