Актуальні проблеми з організації надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії у підготовці майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Глухівський національного педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Актуальні проблеми з організації надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії у підготовці майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти

Єгорова Ксенія Григорівна кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри педагогіки, психології,

соціальної роботи та менеджменту

м. Глухів



Анотація

У статті висвітлено теоретичні аспекти проблеми організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (далі - діти з ОПП) в закладах загальної середньої освіти.

Здійснено аналіз законодавчої бази щодо організації інклюзивного навчання дітей з ООП. На основі опрацювання низки словникових джерел та наукових праць українських та зарубіжних дослідників уточнено сутність базового поняття дослідження - діти з ООП - ті, чиї освітні потреби виходять за рамки загальноприйнятої норми.

З'ясовано, що вагомим підходом в інклюзії є трансформація освітніх систем для задоволення потреб широкого кола учнів. У цьому контексті, одним із завдань інклюзивної освіти постає питання, щодо методів можливого включення дітей з ООП в освітній простір ЗЗСО.

Закцентовано увагу на важливості створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з ООП. Інклюзивне освітнє середовище в ЗЗСО визначено як сукупність психолого-педагогічних та матеріально-технічних умов, що уможливлюють перебування дітей з ООП у ЗЗСО, сприяють фізичному, психологічному та психічному розвитку дитини, а також подальшому формуванню та соціалізації її як особистості.

Розкрито роль батьків, які виховують дітей з ООП в організації інклюзивного навчання. Доведено, що сім'я є найпершим джерелом спілкування, ключовою умовою та основою розвитку підростаючої особистості, яке значною мірою визначає ефективність становлення соціальної сторони особистості, впливає на формування її життєвої позиції дитини та характер взаємовідносин з оточуючими, а також мотивів поведінки та ціннісних установок.

Доведено, що взаємодія між ЗЗСО та сім'єю, в якій виховується дитина з ООП можлива лише за умови спільної діяльності, основою якої є діалог або ж полілог, побудований з урахуванням принципу: довіра - рівність - добровільність - відповідальність, адже будь-яка взаємодіяльність ґрунтується на здатності сторін домовлятися, вступаючи в діалог

Зроблено висновок про те, що взаємодія ЗЗСО, зокрема працівників закладів загальної середньої освіти з сім'єю, в якій виховується дитина з ООП окрім надання освітніх послуг полягає також в організації адресної професійної допомоги родині в контексті розв'язання психолого-педагогічних та соціальних проблем; забезпечення всебічного розвитку дитини з ООП відповідно до її нахилів, задатків, здібностей, культурних потреб, формування моральних норм тощо.

Ключові слова: спеціальна освіта, інклюзія, інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, освітні послуги в умовах інклюзії, заклади загальної середньої освіти, особливості розвитку особистості.



Abstract

Actual problems from the organization of the provision of educational services children with special educational needs in the terms of inclusion in the training of future employees general institutions secondary education

Yehorova Kseniia Hryhorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer the department of pedagogy, psychology, social work and management, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

The article highlights the theoretical aspects of the problem of organizing inclusive education of children with special educational needs (hereinafter referred to as children with SEN) in institutions of general secondary education.

An analysis of the legislative framework regarding the organization of inclusive education of children with disabilities was carried out. On the basis of processing a number of dictionary sources and scientific works of Ukrainian and foreign researchers, the essence of the basic concept of the study was clarified - children with SEN - those whose educational needs go beyond the generally accepted norm.

It was found that a significant approach in inclusion is the transformation of educational systems to meet the needs of a wide range of students. In this context, one of the tasks of inclusive education is the question of methods of possible inclusion of children with special needs in the educational space of SEN.

Attention is focused on the importance of creating an inclusive educational environment for children with special needs. An inclusive educational environment in ZZSO is defined as a set of psychological, pedagogical and material and technical conditions that enable the stay of children with special needs in ZZSO, contribute to the physical, psychological and mental development of the child, as well as further formation and socialization of him as an individual.

The role of parents raising children with SEN in the organization of inclusive education is revealed. It has been proven that the family is the first source of communication, the key condition and basis for the development of a growing personality, which largely determines the effectiveness of the formation of the social side of the personality, influences the formation of the child's position in life and the nature of relationships with others, as well as behavioral motives and value attitudes.

It has been proven that the interaction between SEN and a family in which a child with SEN is brought up is possible only under the condition of joint activity, the basis of which is a dialogue or a polylogue, built taking into account the principle: trust - equality - voluntariness - responsibility, because any interaction is based on the ability of the parties to negotiate by entering into a dialogue

It was concluded that the interaction of the PPE, in particular the employees of general secondary education institutions, with the family in which a child with SEN is raised, in addition to providing educational services, also consists in the organization of targeted professional assistance to the family in the context of solving psychological-pedagogical and social problems; ensuring comprehensive development of a child with special needs in accordance with his inclinations, aptitudes, abilities, cultural needs, formation of moral norms, etc.

Keywords: special education, inclusion, inclusive education, children with special educational needs, educational services in conditions of inclusion, institutions of general secondary education, peculiarities of personality development.



Вступ

Постановка проблеми. У підготовці майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти однією з важливих задач є формування професійних компетентностей з надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії. Діти відповідної категорії, в першу чергу, потребують додаткової уваги зі сторони професійних фахівців освіти: їх толерантного відношення, терпіння й порозуміння, якісного виконання своїх професійних обов'язків, реалізації ролі посередника між дитиною та оточуючим освітнім середовищем.

Надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії потребує певної професійної, структурованої, цілеспрямованої й послідовної організації дій. Процес організації та реалізації інклюзивної освіти в освітніх закладах вимагає врахування організаційно-педагогічних умов, що, у свою чергу, передбачає спеціальні (особливі) педагогічні умови в освітньому просторі:формування розуміння толерантності суспільства, поєднання в одному освітньому середовищі дітей з особливими потребами й дітей з типовим розвитком, адаптації та модифікації навчально-методичного забезпечення інклюзивної освіти, співпраці з батьками й іншими людськими ресурсами (громадами, громадськими та державними організаціями тощо), спонукання і підтримка до вироблення життєстверджуючої позиції у особливих дітей та їх родин тощо.

Організація процесу інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами містить у собі певний ряд питань, які необхідно виокремити й проаналізувати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні аспекти організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами набули висвітлення в наукових розвідках В. Бондар, І. Бех, Е. Данілавічюте, С. Єфименко, Л. Коваль, А. Колупаєва, Л. Міщик, Ю. Найда, Л. Савчук, О. Таранченко, О. Федоренко, та інших.

Дослідження проблеми взаємодії школи і сім'ї у вихованні особистості знайшло відображення в науковому доробку вітчизняних учених. Особливості виховного потенціалу родинної педагогіки представлено в працях С. Бабишиної, З. Болтаровича, М. Стельмаховича. Основні напрями співпраці сім'ї й закладу освіти висвітлені теоретичному доробку Т. Алексєєнко, Н. Черв'якової. Форми організації роботи з батьками в закладах загальної середньої освіти висвітлено в доробку І. Рибальченко. Взаємодія батьків і педагогів є предметом дослідження Т. Виноградової. Обґрунтуванню сутності принципів педагогіки партнерства в контексті реалізації Концепції Нової української школи значну увагу приділяла М. Єпіхіна.

Мета статті - виявити та проаналізувати основні проблеми з організації надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії у підготовці майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти.



Виклад основного матеріалу

Характерною рисою сьогодення є перебудова системи освіти з урахуванням демократичного і гуманістичного підходів, розроблення альтернативних моделей соціально-педагогічного супроводу, механізмів вільного вибору форм навчання дітей з ООП залежно від рівня та діапазону освітніх потреб. Нагальною є необхідність зміни національного підходу до актуальних проблем забезпечення рівних освітніх прав дітей з ООП [1, с.71].

Нині для розвитку вітчизняної педагогічної науки характерним є пошук нових фундаментальних підходів щодо організації інклюзивного навчання дітей з ООП. Означена проблема знайшла відображення в Конституції України, низці Законів України: «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законів України про освіту з організації інклюзивного навчання»; а також в наказах Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах», «Концепціії розвитку інклюзивної освіти» та інших нормативно-правових актах.

У державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») визначено ключові завдання в контексті пошуку найбільш оптимальних та ефективних шляхів демократизації, гуманізації освітнього процесу, а також нових підходів щодо педагогічної підтримки дітей із ООП, надання їм допомоги психологічного, соціального та корекційного спрямування [2].

У правовому полі та у сфері соціального захисту України сьогодні використовується нова понятійна термінологія дітей з ООП, яка поступово стає загальноприйнятою та зрозумілою. Донедавна в нашій країні щодо дітей з ООП було законодавчо закріплено такі терміни, як «інваліди», «діти-інваліди», «аномальні особи», «дефективні» тощо.

Так, дефініція «інвалід» вперше булі проголошена на міжнародному рівні Декларацією ООН про права людей з інвалідністю (1975) як «особа, яка не може самостійно забезпечити повністю або частково потреби нормального особистого і/або соціального життя через порушення вроджене або ні, його або її фізичних чи розумових здібностей» [3, с. 25].

В межах нашого дослідження ми завдячуємо науковим поглядам, А. Колупаєвої, яка до категорії дітей з ООП пропонує відносити «всіх дітей, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. Вона стосується дітей з порушеннями психофізичного розвитку, в тому числі дітей з інвалідністю, обдарованих дітей, дітей із соціальними проблемами» [4, с. 24].

В державних законодавчих документах України відносно дітей з ООП використовуються такі терміни:

--«громадяни ...незалежно від ...стану здоров'я» (Закон України «Про освіту» ст. З, п. 1) [5];

--«діти, які потребують тривалого лікування» (Закон України «Про освіту» ст. 37, п. З, ЗаконУкраїни «Про загальну середню освіту» ст. 9, п. 1) [5; 15];

--«особи, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку» (Закон України «Про освіту» ст. 37, п. 4) [5];

--«діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» (Закон України «Про загальну середню освіту» ст. 9, ст. 11, ст. 12, ст. 21) [6];

--громадяни України «незалежно від ... особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості» (Закон України «Про загальну середню освіту» ст. 6, п. 1) [6];

--«діти з вадами фізичного та (або) розумового розвитку» (Закон України «Про освіту» ст. 12) [5];

--діти «з особливими освітніми потребами» (Закон України «Про загальну середню освіту» ст. 9, ст. 21) [15];

--«особи з особливими освітніми потребами» (Закон України «Про вишу освіту») [7].

У вітчизняних нормативно-правових документах дефініція «особливі потреби» використовується для позначення таких потреб, що «виникають у зв'язку з інвалідністю особи і спрямовані на відновлення або компенсацію порушених або втрачених здібностей до різного виду діяльності, у тому числі, у можливості оволодіння знаннями» (Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»).

Подібним є й поняття «діти з особливими освітніми потребами», в якому чітко простежується педагогічна складова. Ця дефініція часто використовується як у нормативно-правовій базі (Закони України «Про загальну середню освіту» (ст. 9, п. 1), «Про дошкільну освіту» (ст. 12), «Про вищу освіту» (ст. З, п. 3)), так і в наукових доробках вітчизняних авторів.

Підсумовуючи зазначимо, що реформування системи інклюзивної освіти в Україні нині повністю відповідає сучасним світовим тенденціям в організації освіти та підтримки дітей з ООП та має на меті перетворити її на самостійний заклад, який озброює дітей знаннями, необхідними для життя в ХХІ столітті. освітній інклюзивний психічний дитина

У процесі підготовки майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти щодо організації надання освітніх послуг дітям з ООП в умовах інклюзії окрім дотримання принципу законності й тлумачення основних понять з відповідної тематики, також потрібно приділити увагу питанню з розуміння сутності інклюзивного освітнього середовища.

«Інклюзивне освітнє середовище» - це середовище, в якому всі діти, незалежно від їхніх освітніх потреб, можуть вчитися ефективніше, розвивати ключові компетентності, удосконалювати комунікативні навички та відчувати себе частиною Всесвіту [8, с. 44-46].

Слушно зазначає О. Ковшар, що для інклюзивного освітнього середовища характерним є система ціннісного ставлення до навчання, виховання та особистісного розвитку дітей з ООП, а також сукупність ресурсів ( зовнішніх і внутрішніх умов, засобів, прийомів), життєдіяльності в ЗЗСО та їх спрямованість на реалізацію індивідуальної освітньої стратегії для кожної дитини [9, с. 123].

Іншими словами, інклюзивне освітнє середовище в ЗЗСО - це сукупність соціально-педагогічних та матеріально-технічних умов, що забезпечують перебування дітей з ООП у ЗЗСО, сприяють фізичному, психологічному та психічному розвитку дитини, а також подальшому формуванню та соціалізації її як особистості.

Соціально-педагогічна наука визначає основні складові інклюзивного середовища (особливі умови навчання та виховання, «безбар'єрне фізичне та психічне середовище тощо), а також необхідні умови для його успішного розвитку, рівність прав та можливостей для отримання педагогічної корекції та соціально-педагогічної підтримки для кожної особистості, відкритість та доступність інклюзивного освітнього середовища не лише для дітей з ООП, а й для їхніх батьків» [9, с. 123].

Аналіз теоретичного доробку українських авторів [ 10; 11; 12; 13; 14] дозволяє виокремити такі основні ознаки інклюзивного середовища в ЗЗСО, а саме:

1)наявність у соціально-педагогічних працівників ЗЗСО ціннісного ставлення до організації та реалізації інклюзивної освіти дітей з ООП, наявність ресурсів життєдіяльності (нормативно-правових, програмно- методичних, інформаційних, матеріально-технічних тощо) [15, с.43];

2)створення в ЗЗСО сприятливого психолого-емоційного клімату для включення дітей з ООП в освітній п16, с. 82];

3)надання соціально-педагогічної допомоги батькам, які виховують дітей з ООП [17, с. 125];

4)створення оптимальних умов для спільної взаємодії всіх учнів, а також взаємопідтримки в досягненні позитивного результату в навчанні дітей з ООП [15, с. 43];

5)розробка індивідуальних програм з урахуванням потреб, нахилів та здібностей кожного здобувача освіти з ООП;

6)наявність системи психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК) для підтримки та формування освітнього шляху дитини з ООП;

7)реалізація контрольно-консультативної та корекційно-розвиваючої складових» [15, с. 43].

Основним завданням інклюзивного середовища є подолання відхилень у розвитку дитини з ООП та запобігання небажаним негативним тенденціям.

З урахуванням поглядів О. Ковшар, основними принципами перебування дітей з ООП в інклюзивному освітньому середовищі вважаємо такі, а саме:

--індивідуалізації та диференціації навчального процесу, а також його модернізації;

--єдності сенсорного (безпосереднього чуттєвого досвіду дитини як основи розвитку), мовного (формування різних видів мовних навичок), мовленнєвого (оволодіння мовними засобами) та комунікативного (включення дітей у різні форми спілкування) розвитку дітей з ООП;

--гуманного ставлення до кожної дитини, сприяння її самостійності та активності;

--партнерської взаємодії з сім'єю, яка виховує дитину з ООП [12, с.124].

Важливу роль у процесі соціальної інтеграції дитини з ООП відіграє сім'я, яка є одним із головних чинників забезпечення її включеності в систему соціальних відносин. Особливості сім'ї, її активності у розвитку та виховному процесі дитини визначають її майбутній психофізичний та соціокультурний статус, ступінь реабілітаційного та соціально-інтеграційного потенціалу, ступінь готовності до інклюзивного навчання в умовах ЗЗСО.

Якісна інклюзивна освіта безпосередньо залежить від батьків учнів з ООП. Раннє виявлення особливих потреб у дитини, підготовка батьків таких дітей до взаємодії зі школою, вибір закладу, розуміння особливостей якісної інклюзивної освіти, власних прав і можливостей для власної дитини є, безперечно, чинниками високої якості інклюзивної освіти. За словами керівників ІРЦ, у групі ризику щодо перешкод у навчанні дітей з ООП найбільше ризикують сім'ї внутрішньо переміщених осіб, сім'ї, в яких дорослі члени сім'ї мають вади розвитку (психічного, інтелектуального тощо) та сім'ї, які опинилися у складних життєвих обставинах [6 с. 10].

Окрім традиційних функцій, сучасна сім'я дитини з ООП має виконувати низку специфічних завдань, зумовлених особливими потребами дитини (абілітаційно-реабілітаційну, корекційну, компенсаторну) [18, с. 127]

Сім'ю можна розглядати як першу і найважливішу сполучну ланку між суспільством і особистістю, які постійно взаємодіють. Безсумнівно, рівень розвитку суспільства впливає на сімейні відносини, в той час як сімейні відносини мають значний вплив на соціальне становище особистості.

Саме в сім'ї закладаються основи характеру та ставлення людини до праці, моральні, ідейні, політичні та культурні цінності, а також формуються основні риси майбутньої поведінки особистості у суспільстві: старші члени родини є зразком поведінки та впливають на становлення раціональних та емоційних оцінок суспільного життя.

Безумовно, сім'я є найпершим джерелом спілкування, ключовою умовою та основою розвитку підростаючої особистості, яке значною мірою визначає ефективність становлення соціальної сторони особистості, впливає на формування її життєвої позиції дитини та характер взаємовідносин з оточуючими, а також мотивів поведінки та ціннісних установок.

Сімейні умови, включаючи соціальне становище батьків, вид їхньої діяльності, матеріальний рівень і рівень освіти значною мірою визначають життєвий шлях дитини.

Отже, саме в сім'ї як мікросередовищі декількох поколінь людей розпочинається процес соціалізації підростаючої особистості, діти засвоюють накопичений людством, прадідами та батьками досвіду, закладається фундамент громадянської, трудової та моральної поведінки, а також формується зразок побудови майбутнього сімейного життя.

Кожна сім'я об'єктивно має певну систему виховання, яку її члени не завжди усвідомлюють. Це й усвідомлення мети виховання, і визначення його завдань, і відбір методів і прийомів виховного впливу, перелік дозволеного та не дозволеного для дитини [19, с. 175].

Варто зазначити, що сім'я, в яких виховуються діти з ООП можуть опинитися в гострій кризі, що, безумовно, негативно позначається на виконанні нею основних функцій, тобто на її життєздатності: матеріально- економічному забезпеченні, житлових умовах тощо. Це, відповідно, створює певний морально-психологічний клімат, що впливає на духовність сім'ї, виховання дітей і дозвілля членів сім'ї.

Окрім того, у таких сім'ях часто спостерігаються зміни на соціальному, психологічному та соматичному рівнях. Психофізичні розлади, наявні у дитини, призводять до змін у всій сімейній системі. Здійснення батьками виховної функції є складним і потребує допомоги та підтримки різних медичних, соціальних та психолого-педагогічних спеціалістів. Також для них притаманними є проблеми з сімейним вихованням.

Це свідчить про те, що сучасні сім'я, в яких виховуються діти з ООП недостатньо підготовлені до того, щоб бути ефективними чинниками соціальної інтеграції особливої дитини. Основними причинами такої ситуації є такі, а саме:

- низький економічний статус багатьох сімей;

- відсутність ефективної державної підтримки (зокрема освітньої);

- часто негативні соціальні установки [20, С. 128].

До групи ризику входять сім'ї, в яких виховуються діти з ООП. Відомо, що кількість психічних (невротичних і психосоматичних) розладів у сім'ях, де є діти з вадами розвитку, вдвічі більша, ніж у сім'ях, де немає дітей з вадами розвитку. Ці та інші фактори свідчать про те, що у багатьох випадках батьки самі створюють перешкоди реабілітації своїх дітей. Але навіть якщо батьки займають більш конструктивну позицію, вони відчувають емоційне перевантаження і потребують конкретних знань про проблеми здоров'я та розвитку дитини [20, с. 129].

Сім'я стикається з багатьма труднощами у вихованні та соціальної інтеграції дитини з обмеженими можливостями. Це також відсутність соціально-педагогічної підтримки, необхідного лікування, реабілітаційної допомоги дітям тощо. Іноді найближчі люди самі перебувають у хронічному стресовому стані через хворобу дитини, обставини лікування, навчання, освіта та професійний розвиток своєї конкретної дитини [20, С. 129].

Все це ускладнює соціальну інтеграцію дитини з ООП серед однолітків. Інклюзія має сприяти залученню батьків до вирішення цих проблем і, відповідно, батьки повинні вчитися працювати разом, щоб зробити процес виховання та навчання дитини з особливими потребами максимально приємним.

Добираючи форми та методи партнерської взаємодії між закладами загальної середньої освіти та батьками, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, фахівці освіти сприятимуть ефективнішому процесу з реалізації інклюзивної освіти.

Батьки, які виховують дітей з ООП та школа мають бути об'єднані спільною метою - створення умов, за яких дитина отримуватиме задоволення від навчання, відчуватиме себе щасливою та повноцінною в середовищі однолітків. Навколо цієї мети повинні об'єднатися всі учасники освітнього процесу в ЗЗСО.

Задля успішного впровадження інклюзивних програм у ЗЗСО необхідна ефективна співпраця педагогів та сімей дітей з ООП.

Не можливо не погодитися з думкою В. Кобильченко про те, що «Включення батьків в процес планування та організації навчально-виховного процесу, а також розробки індивідуальних навчальних планів для дітей дозволяє батькам почуватися повноправними учасниками колективу, який спрямовує свою діяльність на створення умов для розвитку дитини та прагне до успіху нелегке завдання адаптації дитини з ООП до повноцінного життя в суспільстві» [16, с. 81].

У педагогіці співробітництва відносини між усіма учасниками освітнього процесу вимагають залучення всіх учасників до спільної роботи та творчої взаємодії, спрямованої на досягнення високих результатів.

В межах нашого дослідження вважаємо необхідним охарактеризувати основні принципи, на яких, на нашу думку, будуються ефективні партнерські відносини між ЗЗСО та сім'єю, що виховує дитину з ООП. Опираючись на наукові здобутки О. Конопацької, виділяємо наступні принципи, а саме:

-- поваги до кожної особистості;

-- доброзичливого й позитивного ставлення;

-- відносин, заснованих на довірі;

-- діалогу -- взаємодії -- взаємоповаги;

-- розподіленого лідерства (ініціативність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків);

-- «соціального партнерства» (рівність учасників взаємодії, добровільність у прийнятті зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей) [3].

Існує безліч способів залучення батьків до співпраці: різноманітні заходи, свята, походи, екскурсії, зустрічі. Також доцільно та корисно організовувати вечори запитань і відповідей, дні відкритих дверей, консультації для батьків, читацькі конференції, практичні заняття.

Тож взаємодія ЗЗСО з сім'єю, в якій виховується дитина з ООП полягає в організації адресної професійної допомоги родині в контексті розв'язання психолого-педагогічних та соціальних проблем; забезпечення всебічного розвитку дитини з ООП відповідно до її нахилів, задатків, здібностей, культурних потреб, формування моральних норм тощо.



Висновки

Отже, проблема організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у підготовці майбутніх працівників закладів загальної середньої освіти є важливою в науковому дискурсі сучасності. Її розв'язання, потребує, насамперед, індивідуалізації інклюзивного навчання, використання різноманітних форм та методів реалізації освітнього процесу в умовах інклюзії, залучення батьків, які виховують дітей з ООП до процесу організації інклюзивного навчання.



Література

1.Малишевська І. А. Етимологія поняття діти з особливими освітніми потребами. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 2015. Вип. 9. С. 66-73.

2.Носон А. М. Організація інклюзивного навчання школярів з особливими потребами у сучасній шкільній практиці. 2023. URL: http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/503 (Дата звернення: 03.03.2024).

4.Татаринцев О. Методичні рекомендації щодо організації та змісту інклюзивного навчання дітей із особливими освітніми потребами. URL: http://www.osvitajagotin.com.ua/ index.php (Дата звернення: 03.03.2024).

5.Колупаєва А. А. Інклюзивне навчання: вибір батьків. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 56 с. (Інклюзивне навчання).

6.Закон України «Про освіту» (Редакція від 21.11.2021) URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text (Дата звернення: 03.03.2024).

7.Дослідження якості інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами. 2020-2021. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/ 2021/04/02/Doslid-zhennya_yakosti_inklyuzyvnoyi_osvity_1_02_04.pdf (Дата звернення 03.03.2024).

8.Діти з особливими потребами в освітньому просторі України. URL: http://old. zounb.zp.ua/node/5808 (Дата звернення: 03.03.2024).

9.Калініченко І. О. Сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу в інклюзивних школах. Імідж сучасного педагога. 2013. № 3. С. 44-46.

10.Ковшар О. В. Створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами в умовах сучасного закладу дошкільної освіти. 2019. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/27347 (Дата звернення: 03.03.2024).

11.Василенко Н. В. Сучасні підходи концепції інклюзивної освіти в Україні: нормативно-правове забезпечення. Наук. зап. ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2014. Вип. 4. С. 3-9.

12.Данілавічютє Е. А. Діти з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Особлива дитина: навчання і виховання, 2018. № 3 (87). С. 7-19.

13.Ковшар О. В. Створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами в умовах сучасного закладу дошкільної освіти. 2019. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/27347 (Дата звернення: 03.03.2024).

14.Колупаєва А. А., Таранченко О. М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. Київ, 2010. 96 с.

15.Миронова С. П. Корекційно-педагогічний супровід інклюзивної освіти. Вісн. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Корекц. педагогіка і психологія, 2013. С. 126-131.

16.Гаврилов О. В. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі: навчальний посібник. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. 308 с.

17.Кобильченко В. В. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами в освітньому просторі. Збірник матеріалів V Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки, психології та реабілітології, 2019. С. 81-84.

18.Колупаєва А. А. Навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітньому просторі. Актуальні проблеми виховання та навчання студентів із особливими потребами. Київ: Університет «Україна». 2012. С. 124-128.

19.Кобильченко В. В. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами в освітньому просторі. Збірник матеріалів V Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки, психології та реабілітології, 2019. С. 81-84.

20.Удич З. І. Проблема комплексного супроводу сім'ї дитини із особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта: ідея, стратегія, результат, 2021. С. 174-178.

21.Колупаєва А.А. Сучасні інноваційні тенденції в освіті, навчанні та психолого- педагогічному супроводі дітей з с особливими потребами. Основи соціальної педіатрії: навчально-методичний посібник. Київ, 2016. 243 с.



References

1.Malishevs'ka, І. A. (2015). Etimologija ponjattja diti z osoblivimi osvitnimi potrebami [Etymology of the concept of children with special educational needs]. Osvtta ostb z osoblivimi potrebami: shljahi rozbudovi - Education ofpersons with special needs: ways of development, 9, 66-73 [in Ukrainian].

2.Noson, A. M. (2023). Organizacija inkljuzivnogo navchannja shkoljariv z osoblivimi potrebami u suchasnij shkil'nij praktici [Organization of inclusive education of students with special needs in modern school practice]. rep.knlu.edu.ua Retrieved from http://rep.knlu.edu.ua/ xmlui/handle/787878787/503 [in Ukrainian].

3.Tatarincev, O. Metodichni rekomendacii shhodo organizaci'i ta zmistu inkljuzivnogo navchannja ditej iz osoblivimi osvitnimi potrebami [Methodological recommendations regarding the organization and content of inclusive education of children with special educational needs]. www.osvitajagotin.com.ua Retrieved from http://www.osvitajagotin.com.ua/index.php [in Ukrainian].

4.Kolupaєva, A. A. (2018). Inkljuzivne navchannja: vibtr bat'Mv [Inclusive education: choice of parents], Harkiv: Vid-vo «Ranok», VG «Kenguru» [in Ukrainian].

5.Zakon Ukra'ini «Pro osvitu» [The Law of Ukraine "On Education"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

6.Doslidzhennja jakosti inkljuzivnogo navchannja dlja ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami. 2020-2021 [Research on the quality of inclusive education for children with special educational needs]. mon.gov.ua/storage Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/ inkluzyvne-navchannya/2021/04/02/Doslid-zhennya_yakosti_inklyuzyvnoyi_osvity_1_02_04.pdf [in Ukrainian].

7.Diti z osoblivimi potrebami v osvitn'omu prostori Ukra'ini [Children with special needs in the educational space of Ukraine]. old.zounb.zp.ua Retrieved from http://old.zounb.zp.ua/ node/5808 [in Ukrainian].

8.Kalinichenko, І. O. (2013). Suchasni pidhodi do organizaci'i navchal'no-vihovnogo procesu v inkljuzivnih shkolah [Modern approaches to the organization of the educational process in inclusive schools]. Imtdzh suchasnogo pedagoga - The image of a modern teacher, 3, 44-46 [in Ukrainian].

9.Kovshar, O. V. (2019). Stvorennja inkljuzivnogo osvitn'ogo seredovishha dlja ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami v umovah suchasnogo zakladu doshkil'noi osviti [Creating an inclusive educational environment for children with special educational needs in the conditions of a modern preschool education institution]. enpuir.npu.edu.ua Retrieved from http://enpuir. npu.edu.ua/handle/123456789/27347 [in Ukrainian].

10.Vasilenko, N. V. (2014). Suchasni pidhodi koncepcii inkljuzivnoi osviti v Ukraini: normativno-pravove zabezpechennja [Modern approaches to the concept of inclusive education in Ukraine: regulatory and legal support]. Nauk. zap. TNPUіт. Volodimira Gnatjuka. Serija: Pedagogka - Science zap TNPU named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Pedagogy, 4, 3-9 [in Ukrainian].

11.Danilavichju*:, E. A. (2018). Diti z osoblivimi osvitnimi potrebami v inkljuzivnomu seredovishhi [hildren with special educational needs in an inclusive environment]. Osobliva ditina: navchannja і vihovannja - A special child: education and upbringing, 3 (87), 7-19 [in Ukrainian].

12.Kovshar, O. V. (2019). Stvorennja inkljuzivnogo osvitn'ogo seredovishha dlja ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami v umovah suchasnogo zakladu doshkil'noi osviti [Creating an inclusive educational environment for children with special educational needs in the conditions of a modern preschool education institution]. enpuir.npu.edu.ua Retrieved from http://enpuir.npu. edu.ua/handle/123456789/27347 [in Ukrainian].

13.Kolupaєva, A. A., Taranchenko, O. M. (2010). DUi z osoblivimi potrebami v zagal'noosvdn'omu prostori: pochatkova lanka. Putivnik dlja pedagogri [Children with special needs in the general educational space: the initial link]. Kiiv [in Ukrainian].

14.Mironova, S. P. (2013). Korekcijno-pedagogichnij suprovid mkljuzivno'i osviti [Correctional and pedagogical support of inclusive education]. VUn. Kam'janec'-PodH nac. un-tu m. І. Ogwnka. Korekc. pedagogda і psihologfa - Visn. Kamianets-Podil. national University named after I. Ohienko. Correction pedagogy and psychology, 126-131 [in Ukrainian].

16.Gavrilov, O. V. (2009). Osoblv ddi v zakladі і sodal'nomu seredovishh [Special children in the institution and social environment], Kam^ne^-Podd's'k^: Akstoma [in Ukrainian].

17.Kobil'chenko, V. V. (2019). Psihologo-pedagogtohnij suprovto driej z osoblivimi potrebami v osvitn'omu prostori [Psychological and pedagogical support of children with special needs in the educational space]. Proceedings from V Mizhnarodniy kongres zl spedal'nol pedagoghki, psihologu ta reabdUologu - The Fifth International Congress on Special Pedagogy, Psychology and Rehabilitation. (pp. 81-84). [in Ukrainian].

18.Kolupaєva, A. A. (2012). Navchannja ddej z osoblivimi potrebami v zagarnoosvdriomu prostori [Education of children with special needs in the general educational space]. Aktual'm problemi vihovannja ta navchannja studentiv h osoblivimi potrebami - Actual problems of education and training of students with special needs, 124-128 [in Ukrainian].

19.Kobil'chenko, V. V. (2019). Psihologo-pedagogtohnij suprovto ddej z osoblivimi potrebami v osvrin'omu prostori [Psychological and pedagogical support of children with special needs in the educational space]. Proceedings from V Mizhnarodniy kongres zi spedal'noU pedagoghki, psihologu ta reabUUologu - The Fifth International Congress on Special Pedagogy, Psychology and Rehabilitation. (pp. 81-84). [in Ukrainian].

20.Udich, Z. І. (2021). Problema kompleksnogo suprovodu sim,ї ditini to osoblivimi osvitnimi potrebami [The problem of complex family support of a child with special educational needs]. Inkljuzivna osvda: dja, strategfa, rezul'tat - Inclusive education: idea, strategy, result, 174-178 [in Ukrainian].

21.Kolupaєva, A.A. (2016). Suchasm mnovacym tendencu v osviti, navchanm ta psihologo-pedagogwhnomu suprovodi ddej z s osoblivimi potrebami. Osnovi sodaVnoi pedmtru [Modern innovative trends in education, training and psychological and pedagogical support of children with special needs. Basics of social pediatrics]. Ki'iv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...