Педагогічні умови формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічних закладах вищої освіти у позааудиторній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічних закладах вищої освіти у позааудиторній роботі

Мартинюк В.В. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)

Вступ

педагогічний національна ідентичність студент позааудиторний

Проаналізовано та виокремлено педагогічні умови процесі формування національної ідентичності студентської молоді у педагогічних закладах вищої освіти у позааудиторній роботі. Розкрито сутність педагогічних умов на формування національної ідентичності студентської молоді. Визначено такі основні педагогічні умови формування національної ідентичності студентської молоді: наповнення національно-патріотичним змістом освітнього процесу педагогічного ЗВО; забезпечення взаємозв'язку ЗВО і сімї щодо здійснення формування національної ідентичності студентської молоді в поза аудиторній діяльності; забезпечення національно-ідентичної спрямованості поза аудиторної виховної роботи зі студентами.

Метою діяльності сучасних педагогічних закладів вищої освіти є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних педагогів, в основі яких лежить формування національно-спрямованої та соціально активної особистості. В усіх сферах вищої педагогічної освіти здійснюється пошук способів підвищення ефективності формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічних ЗВО у поззаудиторній роботі.

Виклад основного матеріалу

В останні роки з'явилася низка дисертацій, у яких науковці досліджували національну свідомість, самосвідомість, ідентичність та виховання молодого покоління. А саме: «Теоретико-методологічні засади формування націлнальної самосвідомості учнівської та студентської молоді» (В. Борисов) [2]; «Педагогічні умови ормування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів» (А. Фрідріх) [14]; «Виховання патріотизму учнівської молоді в умовах війського ліцею» (С. Мотика) [11]; «Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності» (О. Колодій) [7]; «Патріотичне виховання студентів в освітньо-виховному середовищі педагогічного університету» (О. Жаровська) [3]; «Організація позааудиторної роботи у вищій школі як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу» (І. Ляшенко) [9] та ін.

І хоча, проведені дослідження певним чином торкалися проблеми формування національної ідентичності студентської молоді в освітніх закладах, однак в них не розглядалися педагогічні умови формування національної ідентичності студентської молоді в позааудиторній роботі.

Представники різних верств українського суспільства та науковці все частіше обговорюють проблеми формування національної ідентичності студентської молоді як найбільш важливу для подальшого розвитку української держави. Дійсно у сфері національного виховання накопичилося чимало проблем, які носять вже системний характер:

- недостатній рівень виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь [3];

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації є національною проблемою [11];

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини має низький рівень [7];

- низький рівень у свідомості сучасної молоді об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності [14];

- недостатнє сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді [2].

Зокрема це пов'язано зі складністю та суперечністю соціально-економічних, політичних і духовних змін в Україні, глибоким соціальним розшаруванням українського суспільства, девальвацією духовних цінностей особливо в молодіжному середовищі, відсутністю єдиного науково - методологічного підходу в теорії й практиці державно- патріотичного та духовно-етичного виховання.

На сучасному етапі відродження й становлення України як суверенної держави виникла потреба створення принципово нової системи формування національної ідентичності студентської молоді. Саме тому виникла потреба у визначенні й реалізації таких педагогічних умов, які б якнайкраще формували національну ідентичність студентської молоді в педагогічних закладах вищої освіти в позааудиторній роботі [1, с. 5].

О. Колодій, під педагогічними умовами розуміє структурну оболонку педагогічних моделей і технологій, завдяки яким реалізуються компоненти технології. Педагогічні умови віддзеркалюють структуру

сформованості формування національної ідентичності в здобувачів вищої освіти в умовах освітньо-виховного середовища педагогічного університету і вміщують передбачені технологією формування національної

ідентичності компоненти моделі або технології [7, с. 113].

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що дослідники термін «педагогічна умова» розуміють, як деяку обставину, що сприяє формуванню та розвитку педагогічних систем, явищ, процесів, якостей особистості [2; 3; 7].

О. Жаровська та ін. під педагогічними умовами розуміє чинники, що впливають на процес досягнення мети, при цьому поділяють їх на [3, с. 17].

а) зовнішні: позитивні відносини викладача і студента; об'єктивність оцінки навчального процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо;

б) внутрішні (індивідуальні): індивідуальні властивості студентської молоді (стан здоров'я, властивості характеру, досвід, уміння, навички, мотивація тощо).

В. Борисов педагогічні умови визначає як сукупність об'єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети [2, с. 35].

Отже, дослідники [2; 3; 7] визначають педагогічні

умови як сукупність об'єктивних можливостей, що забезпечують успішне вирішення поставлених завдань або як функціональну залежність суттєвих компонентів педагогічного явища від комплексу об'єктів (речей, їх станів, процесів, взаємодій) у різних проявах.

Загальною рисою для усіх визначень цього поняття є направленість умов на вдосконалення взаємодії учасників педагогічного процесу при вирішенні конкретних дидактичних завдань. Таким чином, ми педагогічні умови визначаємо як сукупність чинників, які забезпечують організацію, регулювання, взаємодію об'єктів і явищ педагогічного процесу для досягнення поставленої мети.

Під педагогічними умовами формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічних закладах

вищої освіти в позааудиторній діяльності ми будемо розуміти таку сукупність факторів, які будуть ефективно впливати на формування та розвиток усіх компонентів патріотизму у студентської молоді як складової формування національної ідентичності.

Одним із важливих аспектів дослідження формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти є врахування реалізації педагогічних умов. Характерною ознакою педагогічних умов є те, що вони акумулюють цілемотивовану, ціннісноорієнтаційну, самоактуалізаційну спрямованість формування особистості. Специфіка педагогічних умов полягає і в тому, що вони самі по собі, без діяльності людського індивіда, не можуть стати визначально продуктивними для виховання особистості. Умови лише створюють можливості суб'єкту, зумовлюючи розвиток творчого начала особистості [4, с. 218].

Завдяки наявності відповідних педагогічних умов значущі духовно-моральні властивості особистості переходять з можливості у дійсність, сприяють формуванню готовності до діяльності у новій соціокультурній ситуації. Гуманістичні цінності формуються у процесі спільної діяльності педагогів та здобувачів вищої освіти, що є двобічним процесом. Останній передбачає, з одного боку, організаційно-педагогічний вплив педагогів у навчально - виховному процесі, з іншого - творчу самостійну діяльність студентської молоді, спрямовану на саморозвиток та самовдосконалення гуманної особистості, самоактуалізацію її творчих здібностей та нахилів [14, с. 11].

Теоретичний аналіз педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дозволив виділити педагогічні умови, які забезпечують ефективність процесу формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічних закладах вищої освіти у позааудиторній роботі.

Розглянемо більш детально виокремлені нами педагогічні умови.

Педагогічна умова 1. Наповнення національно- патріотичним змістом освітнього процесу педагогічного ЗВО. Національна ідентичність має бути основою усієї навчально-виховної роботи, оскільки ЗВО має виховувати особистість, яка б мала почуття гордості за свою державу, сумлінно виконувала свої обов'язки, усвідомлювала соціальні проблеми Батьківщини й українського народу [12, с. 87].

Вибір першої педагогічної умови зумовлений тим, що формування національної ідентичності студентської молоді здійснюється, перш за все, у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної у професійній підготовці майбутнього педагога шляхом внесення національно- ціннісних складових у позааудиторній роботі [11, с. 109].

Перед педагогічними закладами вищої освіти постало завдання - формування національної ідентичності здобувачів вищої осстудентської молодівіти, які готові самовіддано захищати і розбудовувати правову і соціальну державу. При цьому вони мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи і вміють цивілізованим шляхом відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві та дотримуючись законів [8, с. 121].

Отже, у сучасному вихованні відбувається перехід від регулюючих функцій спеціальних педагогічних умов і вимог, системи виховних заходів і стихійного впровадження інноваційних форм діяльності до організації особистого соціального досвіду у процесі створення виховних ситуацій. Такі ситуації потребують від студентської молоді здійснення відповідальної соціальної дії, формування особистого соціального досвіду.

Педагогічна умова 2. Забезпечення взаємозв 'язку ЗВО й сім 'ї щодо здійснення формування національної ідентичності в здобувачів вищої освіти. Варто пам'ятати, що саме в родині закладаються підвалини почуття національної належності та ідентичності [9, с. 1].

Ефективність формування національної ідентичності студентської молоді в педагогічному середовищі значною мірою залежить від спрямування виховного процесу, від вибору педагогічних умов, які об'єднують зусилля заклади вищої освіти та сімї. Пріоритетна роль у патріотичному вихованні належить тим педагогічним умовам, які базуються на демократичній взаємодії, напрямлені на самостійне відшукання істини і сприяють формуванню самокритичності, творчості та ініціативи [6, с. 1].

Завдання педагогічних закладів вищої освіти полягає в залученні батьків студентів до активної участі у навчально - виховному процесі, організації та проведенні поза аудиторної діяльності. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами за здобутками їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та своїм прикладом [5, с. 1].

О. Жаровська переконана у тому, що формування національної ідентичності студентської молоді в ЗВО і сім'ї - це нероздільний процес з єдиною метою, який зорієнтований не лише на спільні зусилля навчального закладу і сім'ї у вихованні студентів, а й на їх виховну співпрацю у цьому процесі. Його здійснення передбачає єдино спрямовану взаємодію у взаємозалежній діяльності у системі стосунків батьків і педагогів. Стосунки співпраці передбачають рівність сторін, взаємну доброзичливість і повагу [3, с. 19].

В. Сухомлинський стверджував: «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я - це джерело, водами, якого живиться повноводна

річка нашої держави. На моральному здоров'ї сім'ї будується педагогічна мудрість школи» [13, с. 184].

Отож, успішне формування національної ідентичності студентської молоді у позааудиторній роботі значною мірою залежить від дружньо і погодженої виховної роботи педагогічних закладів вищої освіти і сім'ї.

Педагогічна умова 3. Забезпечення національно- ідентичної спрямованості позааудиторної виховної роботи зі студентською молоддю. Позааудиторна виховна робота зі студентами передбачає використання широкого спектру форм роботи (бесіди, вікторини, свята, зустрічі, круглі столи, добродійні акції, волонтерська діяльність тощо), через які педагог впливає на рівень формування національної ідентичності студентської молоді [10, с. 312].

Висновки

Отже, нами розглянуто та обґрунтовано такі педагогічні умови: наповнення національно-патріотичним змістом освітнього процесу педагогічного ЗВО; забезпечення взаємозв'язку ЗВО і сімї щодо здійснення формування національної ідентичності студентської молоді в поза аудиторній діяльності; забезпечення національно-ідентичної спрямованості поза аудиторної виховної роботи зі студентами.

На нашу думку, у результаті впровадження вище означених педагогічних умов очікується: утвердження патріотизму та національної ідентичності студентської молоді, поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду; пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства; формування у студентської молоді характерних рис патріота: активна підтримка і розвиток Української державності, дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, готовність до захисту Батьківщини, пошана до

історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення власного здоров'я; підвищення зацікавленості молоді щодо державної служби та служби у Збройних силах України, її готовності до захисту України, збереження та шанування національної пам'яті; збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки; створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді; консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу // Виша освіта України, № 1. 2004. С. 5-13.

2. Борисов В. Теоретико-методологічні засади формування націльнальної самосвідомості учнівської та студентської молоді : автореф. дис. докт. пед. наук: Спец. 13.00.07 - теорія і методика виховання / В. В. Борисов; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Тернопіль, 2006. - 40 с.

3. Жаровська О. Патріотичне виховання студентів в освітньо-виховному середовищі педагогічного університету: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.07 - теорія і методика виховання / Жаровська Олена Петрівна; Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2015. - 20 с.

4. Журавськин В. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. - 416 с.

5. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37-38. Ст. 2004. Режим доступу: (дата звернення: 06.09.2021).

6. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Режим доступу: http://ispp.org.ua/ (дата звернення: 06.11.2021).

7. Колодій О. Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності: автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Колодій Олена Сергіївна ; Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2016. - 20 с.

8. Лонгвиновська Т. Вплив освітньо-виховного середовища вищого навчального закладу на виховання соціальної спрямованості молоді / Т. Логвиновська// Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. 2014. Вип. 131. -С. 121-124.

9. Ляшенко І. Організація позааудиторної роботи у

вищій школі як умова підвищення ефективності навчально - виховного процесу [електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/ page_id=2196 (дата звернення: 06.11.2021).

10. Михальченко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. К.: Відродження, 2004. -488 с.

11. Мотика С. Виховання патріотизму учнівської молоді в умовах війського ліцею // Військова освіта. 2018, № 1. - С. 109-116.

12. Пелагеша Н. Україна у смислових війнах постмодерну : трансформація української національної дентичності в умовах глобалізації / Н. Пелагеша. К.: НІСД, 2008. - 288 с.

13. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. К.: Радянська школа, 1978. - 263 с.

14. Фрідріх А. Педагогічні умови формування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07. Київ, 2006. - 21с.

Размещено на Allbest.ru