Особливості публічного управління країн ЄС щодо дотримання академічної доброчесності в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»

Особливості публічного управління країн ЄС щодо дотримання академічної доброчесності в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Лебідь О.В.

Вступ

Напрямки діяльності органів публічного управління країн, що входять до Європейського Союзу вказують на високий рівень усвідомлення ролі безперервної освіти педагогічних працівників на розвиток системи освіти загалом й підготовку фахівців.

Активне використання цифрових ресурсів та комунікацій спричинило зміну вимог до системи безперервної освіти педагогічних працівників, для їх спроможності вчасно реагувати та відповідати викликам сучасності.

Одним з важливих та актуальних в усі часи завдань є забезпечення якості безперервної освіти, що містить у собі проблематику дотримання принципів академічної доброчесності, яка визначається одним з пріоритетів для освіти на світовому рівні.

Коли мова йде про академічну доброчесність, маємо на увазі насамперед морально-етичні принципи, яких повинні дотримуватись в усіх сферах діяльності країни, зокрема й в освітній.

Поняття «академічна доброчесність» стосується культури кожної окремої особистості, що формує етичні цінності та складає загальну й академічну культуру. Педагогічні працівники й здобувачі освіти мають поважати чужу інтелектуальну працю, думки та ідеї.

Розвиток технологій відкрив доступ до великих масивів інформації, проте це стало майданчиком для поширення такого негативного явища як плагіат та шахрайство. Академічний плагіат та його прояви зводять нанівець цінність освіти, впливають на її якість.

Виклад основного матеріалу

Кожна країна має свій досвід організації публічного управління освітньою галуззю, який може бути прикладом для іншої держави, освітня система якої перебуває у стані реформування. Такий досвід може стосуватися як усієї системи освіти, так і функціонування безперервної освіти педагогічних працівників, зокрема розв'язання питання дотримання принципів академічної доброчесності.

Питання дотримання принципів академічної доброчесності є одним з найважливіших завдань публічного управління в Україні. А досвід країн Європи може стати основою для впровадження нових ефективних змін в українській освіті.

Вченими відбувається активний пошук шляхів підвищення якості та ефективності освіти на теоретичному та практичному рівнях. Зокрема, більшість досліджень спрямовані на вивчення дотримання академічної доброчесності у вищій освіті європейських країн.

Погоджуємось з думкою Батченко Н. та Дурлас А. [1] що недостатньо сформована академічна культура педагогічних працівників негативно впливає на здатність до самостійного критичного мислення, дотримання норм і принципів чесності та гідності та на поширеність проблеми академічного плагіату серед усіх учасників навчального процесу, що прямо пропорційно впливає на якість освіти загалом. Здорова академічна культура є чинником успішного розвитку суспільства. Нормою нашої системи освіти повинні бути системна профілактика порушень академічної поведінки. Сучасні виклики часу мають досить сильний вплив на принцип і головні складові доброчесності, тому подолати їх можна лише за умов комплексного підходу публічного управління: міжнародного, загальнодержавного, галузевого та місцевого.

На нашу думку, найвищого рівня якості освіти можна досягти завдяки впровадженню ефективних інструментів для дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками. Це спонукало до проведення оглядового опису, аналізу та узагальнення щодо підходів, які використовуються органами публічного управління країн ЄС у таких напрямках як: забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності, протидія плагіату.

Оскільки питання дотримання академічної доброчесності в системі безперервної не було об'єктом досліджень науковців, будемо опиратись на дослідження що розкривають загальні підходи до цієї проблематики та що стосується вищої освіти, адже вона може бути одним з типів безперервного розвитку педагогічного працівника.

Отже, метою цього розділу є вивчення підходів публічного управління країн ЄС до розв'язання питання дотримання принципів академічної доброчесності в системі безперервної освіти педагогічних працівників.

Ми вивчили застосування органами публічного управління країн ЄС методів та інструментів, що сприяють дотримань академічної доброчесності у сфері освіти (рис. 1).

Рис. 1. Сильні сторони та можливості дотримання принципів академічної доброчесності у країнах ЄС в умовах публічного управління

публічне управління академічна доброчесність

Вивчення саме практичного досвіду дозволяє виявити сильні сторони та можливості, що сприятиме більш ефективному публічному управлінню в Україні. В аналізі взято до уваги досвід наступних країн, що входять до складу ЄС: Іспанії, Франції, Польщі, Швеції, Фінляндії та Австрії.

У своєму аналізі опираємось на дослідження закордонних та вітчизняних вчених, що у своїх працях порушували питання дотримання академічної доброчесності. Вчені А. Серда-Наварро, К. Туза, М. Морей-Лопес та Е. Куріель [2], А. Теіхейра та М. де Фатіма Роха [3] аналізували досвід Іспанії; Батченко Н. та Дуглас А. [3] вивчали досвід Франції; Шевчук Д. [4], Откалюк В. [5] досліджували Польський досвід; у наукових працях Недипіч А. [6], Логойди Л. [7], Сопової Д. [8] описано практики боротьби з академічною недоброчесністю у Швеції; також у наукових доробках Сопової Д. [9] розкрито практичний досвід Фінляндії; Зінчина О. та Конотопський В. [10] у своїх дослідженнях розглядали досвід Австрії.

Для органів публічного управління використання регуляторних засобів та ресурсів є можливістю закріплення на законодавчому рівні правил дотримання академічної доброчесності та методів покарань за виявлення плагіату. Так в Іспанії діють академічні правила та кодекси поведінки у закладі освіти. Дослідження показують домінування у Франції дотримання стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в освітньому просторі. У Фінляндії встановлено правила реагування на випадки виявлення плагіату. Органами публічного управління Австрії розроблено національні вимоги до проведення досліджень в частині дотримання академічної доброчесності.

Такий метод, на нашу думку, позитивно впливає на якість освіти, адже наявність задокументованих вимог більше дисциплінує до їх виконання, ніж звичайний перелік правил.

Проте, використання регуляторних засобів та ресурсів має свої недоліки. Дуже важливою є чіткість формулювання вимог, що прописуються у нормативно-правовому акті, що прямо пропорційно впливає на їх дотримання. Окрім наявності таких документів, важливим є донесення їх положень до усіх учасників навчального процесу: як здобувачів освіти, так і педагогічних працівників.

Також, серед недоліків Логойда Л. С. [7] зазначає обмеженість покарань та санкцій за плагіат, що своєю чергою ставить під сумнів наявність фактору стримування від академічного шахрайства.

Одним з найпопулярніших методів боротьби з академічним шахрайством в освітній сфері є використання програмного забезпечення для виявлення плагіату у текстах, що використовується в Іспанії, Польщі, Швеції та Австрії. Цей метод дійсно сприяє сильнішому контролю, проте він недостатньо ефективний, оскільки не в змозі визначити матеріали, що були перекладені з інших мов та перефразовані.

Важливу роль в публічному управлінні відіграє статистика. Тому у Швеції й Австрії використовується збір статистичних даних щодо виявлення випадків академічної доброчесності. У Швеції окрім збору статистики, на її основі пишуться щорічні звіти що публікуються. На нашу думку, статистика надає можливість органам публічного управління аналізувати дієвість проведених заходів, адже за її допомогою є можливість простежити зміни у дотриманні академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.

Аналізуючи регуляторні засоби й ресурси органів публічного управління країн ЄС, ми вказували на важливість донесення основних принципів академічної доброчесності та відповідальності за плагіат до усіх учасників освітнього процесу. Органи публічного управління й заклади освіти Франції, Іспанії та Швеції активно використовують інструмент навчання культури академічного письма.

У Франції запроваджено навчальні методики з метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань сучасного академічного письма. Окрім цього таке навчання має мотиваційний характер і сприяє не лише засвоєнню навичок, а й використанню їх у професійній діяльності та під час написання наукових публікацій. Також розповсюджене проведення онлайн-тренінгів де навчають правил цитування та коректного оформлення власних наукових здобутків.

Влучною є думка вчених [2], що для досягнення максимальної якості освіти органам публічного управління недостатньо розробити чіткі правила й систему покарань за плагіат, а потрібно впроваджувати та виховувати філософію академічної доброчесності, акцентувати не на застосуванні санкцій, а на підвищенні рівня обізнаності. Заклади освіти мають стати «етичними спільнотами», в яких відношення до нечесності, плагіату, шахрайства та інших негативних проявів категорично неприйнятне.

А. Теіхейра та М. де Фатіма Роха [3] у своїх дослідженнях вивчали академічний плагіат та списування. У висновках вони також дотримуються думки, що підвищення обізнаності про відповідальність за списування серед здобувачів освіти та педагогічних працівників є важливим кроком до підвищення якості освіти.

У польській практиці використовується метод публічних обговорень проблем академічних порушень. Окрім організації форумів, ця проблема висвітлюється на шпальтах великих періодичних видань. Це дає змогу боротися з плагіатом у польській освіті шляхом винесення проблем шахрайства не просто в освітянському колі, а на широкий загал.

Один з найактивніших учасників боротьби з науковою недоброчесністю - Марек Вронський. На сторінках видання «Академічний форум» він описує найгучніші справи академічних порушень не лише в польській, а й у світовій науці.

Проте, не дивлячись на широкий розголос, Откалюк В. [5] у своїх наукових напрацюваннях, визначає наявність проблеми доведення до логічного завершення гучних справ з порушень авторського права. Ситуація погіршується й через те, що майже неможливо виявити факти написання роботи на замовлення.

Батченко Н. та Дуглас А. [1] у своєму дослідженні порушують питання мотивації майбутніх фахівців Франції та зазначають що лише третина здобувачів освіти, що брала участь в дослідженні, має бажання навчатись заради набуття навичок, для інших же - важливе «перебування» у закладі освіти. Проведемо паралелі й розглянемо питання мотивації педагогів, адже якщо працівник націлений лише на формальне виконання своїх обов'язків, вірогідність якісного виконання наукових робіт буде низькою.

Окрім методів та інструментів, що використовуються країнами ЄС, велику цінність та вагомий вклад у дотриманні академічної етики грають міжнародні організації, асоціації тощо.

Яскравим прикладом є діяльність Європейської мережі академічної доброчесності (ENAI). Це асоціація, що об'єднує навчальні заклади та осіб, зацікавлених у підтримці та популяризації академічної доброчесності. ENAI є найбільшою мережею академічної доброчесності в Європі та належить до ключових гравців у сфері академічної доброчесності в усьому світі [11].

Діяльність асоціації сприяє розвитку культури академічної доброчесності на європейському рівні та за його межами. Також забезпечує функціонування платформи для науковців та інших зацікавлених сторін у всіх секторах для дослідження, обміну, розробки, співпраці та доступу до ресурсів у сфері академічної доброчесності. Діяльність ENAI надає можливість дослідникам, освітянам, здобувачам освіти та практикам взяти на себе провідну роль у сфері академічної доброчесності. Окрім того, асоціацією реалізується чимало проєктів, організовуються конференції, семінари та інші заходи, що популяризують академічну доброчесність.

Висновки

Отже, вивчення методів та інструментів що спрямовані на дотримання принципів академічної доброчесності у країнах ЄС дозволило зробити висновки, що ця проблема є актуальною для органів публічного управління усіх досліджених держав. Повністю вирішити її не вдалось жодній країні, проте кожна визнає її наявність та застосовує різноманітні методи боротьби з нею. Спільним позитивним досвідом є застосування програмного забезпечення для перевірки робіт. Проте, виявися й недолік - неможливість визначення перефразованого та перекладеного з інших мов тексту, що створює «вікно можливостей» шахрайства та плагіату.

Одним з найбільш важливих методів є підвищення рівня обізнаності щодо принципів академічної доброчесності, проведення заходів й обговорень. Тобто акцент органів публічного управління країн ЄС є підвищення етичного рівня та академічної культури. Щоб використання чужої розумової праці сприймалось суспільством і окремо взятим громадянином як крадіжка й унеможливлювало допущення таких ситуацій.

Досвід створення міжнародних асоціацій посилить вплив публічного управління на дотримання академічної етики та сприятиме створенню філософії академічної доброчесності не в окремо взятій країні, а й у світовому освітньому просторі.

Органи публічного управління мають працювати над удосконаленням законодавства з захисту авторських прав та напрацьовувати ефективні методи й інструменти для недопущення випадків порушень принципів академічної доброчесності.

Список використаних джерел

1. Batechko N., Durdas A. Академічна доброчесність в контексті європейських практик: досвід Франції. Continuing Professional Education: Theory and Practice. 2019. № 3. С. 88-94.

2. Academic integrity policies against assessment fraud in postgraduate studies: An analysis of the situation in Spanish universities / A. Cerda-Navarro et al. Heliyon. 2022. Vol. 8(3). URL: https://www. sciencedirect. com-/science/article/pii/S2405844022004583 (date of access: 01.02.2023).

3. Teixeira A. A., Rocha M. D. F. Academic cheating in Spain and Portugal: An empirical explanation. International Journal of Iberian Studies. 2008. Vol. 21(1). P. 3-22.

4. Шевчук Д. Чатування на плаґіят: польський досвід. Критика. 2007. № 3 (113). С. 19-20.

5. Откалюк В. Є. Проблема академічної доброчесності вищих навчальних закладів (на прикладі України та Польщі). Дидаскал. 2020. № 20. С. 299-300.

6. Недипіч А. В. Особливості дотримання принципів академічної доброчесності: зарубіжний досвід. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2022. № 1(14). С. 234-238.

7. Логойда Л. С. Академічний плагіат: вплив академічної доброчесності на якість вищої фармацевтичної освіти. «Академічна доброчесність: виклики сучасності»: Зб. наук. есе учасників дистанц. етапу наук. стажування для освітян, м. Варшава, 26 квіт. - 6 лип. 2019 р. Варшава, 2019. С. 83-102.

8. Сопова Д. О. Академічна чесність як складова професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах Європейського Союзу: дис. д-ра філософії в галузі педагогіки: 011. Київ, 2020. 228 с. URL: http://eprints.kname.edu.ua/58508/ 1/МКЦ_2021_посл_26.pdf#page=249 (дата звернення: 05.02.2023).

9. Сопова Д. О. Тенденції розвитку академічної чесності майбутніх фахівців в європейських університетах. Cultural sciences. 2020. № 43. С. 18-24.

10. Зінчина О. Б., Конотопський В. Є. Проблемні аспекти академічної доброчесності у сучасному університеті. Місто. Культура. Цивілізація: виклики сучасності: матеріали міжнар. наук.-теор. інтернет-конф., м. Харків, 1 квіт. 2021 р. Харків, 2021. С. 249-253.

11. European Network for Academic Integrity. URL: https://www.academicintegrity.eu/wp/about-enai/ (date of access: 10.02.2023).

Размещено на Allbest.ru