Практична підготовка майбутніх дошкільних педагогів у світлі сучасних парадігм освіти: досвід організації та проведення

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Практична підготовка майбутніх дошкільних педагогів у світлі сучасних парадігм освіти: досвід організації та проведення

Шулигіна Р.А.,

Довбня С.О.

Вступ

Секрети якісної професійної підготовки вихователя закладу дошкільної освіти, від професіоналізму якого залежить майбутнє наступних поколінь, актуалізує її практичну складову. Саме практика в системі вищої педагогічної освіти сприяє набуттю майбутніми фахівцями професійного досвіду, готує до реалізації індивідуальної траєкторії у взаємодії з дітьми дошкільного віку, більш глибокого вивчення феномену дитинства, системного формування цілісної, всебічно розвиненої особистості. Ці важливі аспекти покладені в основу Законів України «Про освіту» (2017) [5], «Про дошкільну освіту» (зі змінами, 2001) [4], «Про охорону дитинства» (2002) [6], оновленого Базового компоненту дошкільної освіти [1], Концепції освіти дітей раннього та дошкільного віку, у який окреслено напрями діяльності різних соціальних інститутів, відповідальних за освіту дітей раннього та дошкільного віку, відповідно до сучасних викликів та проблем дошкільної освіти [7, С. 2].

В особливих умовах невизначеності освітньої ситуації триває процес широкого обговорення науковцями,

стейкхолдерами, педагогами-практиками змістового

наповнення Освітньо-професійних програм підготовки

кваліфікованих кадрів для дошкільної галузі, шляхів

оволодіння майбутніми фахівцями необхідними

інтегральними, загальними, фаховими компетентностями та універсальними (м'якими) soft skills-навичками євопейського рівня, без яких не може «відбутися» справжній фахівець.

Зважаючи на важливість даного питання щодо умов забезпечення якісної дошкільної освіти, формування відповідних педагогічних компетентностей у майбутніх дошкільних педагогів, заклади вищої освіти надають «особливий статус» практичній підготовці з урахуванням вітчизняних та європейських сучасних тенденцій. Вивчення вітчизняного та закордонного досвіду дає можливість розглядати порушену проблему як багатовекторну, оскільки вона постійно перебуває у полі зору вітчизняних й зарубіжних вчених, ба більше, саме дошкільна освіта має однією з перших реагувати на сучасні суспільні запити.

Свої наукові доробки з питань підготовки сучасного педагога-вихователя присвятили В. Андрущенко, І. Бех, А. Богуш, С. Витвіцька, І. Дичківська, С. Максименко, І. Мачинська, Н. Мельник, О. Пометун, О. Сухомлинська, Г. Цвєткова, А. Чаговець та ін. Зокрема А. Чаговець зазначає, що у закладі вищої освіти головним завданням підготовки є «...формування в майбутнього спеціаліста таких професійних якостей, які забезпечують розуміння особистості та орієнтацію на розвиток і саморозвиток індивідуальності вихованця» [13, С. 99].

Вагомого значення особливостям організації, проведення та успішного виконання майбутніми дошкільними педагогами завдань педагогічної практики надають Н. Білоус, О. Богініч, С. Довбня, О. Кошелівська, Р. Шулигіна та інші.

Багатьма науковцями доведений факт, що чітко визначений зміст, особливості організації практики, врахування її безпосереднього зв'язку з теорією є одним з основних шляхів покращення професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема для дошкільної галузі [15, С. 124].

Не менш важливими є питання педагогічної культури, майстерності та конструювання індивідуального стилю педагогічного спілкування педагога, вихователя закладу дошкільної освіти, які активно розробляли Р. Абдулов, Є. Захарина, І. Зязюн, І. Ісаєв, Л. Крамущенко, Г. Сагач, С. Логачевська, Л. Онучак, Р. Шулигіна та ін. У своїх доробках вони наголошували на важливої ролі педагогічної практики для набуття студентами відповідних компетентностей, які тісно пов'язані з національною культурою, традиціями, менталітетом, а також з неповторністю кожної особистості, проявом індивідуальності в усіх видах діяльності, зокрема професійної. Дійсно, конструювання індивідуального стилю педагогічного спілкування майбутнього вихователя - процес складний і динамічний... Його умовами є як внутрішні характеристики («провідні мотиви»), так й зовнішні види навчально- професійної діяльності майбутніх вихователів (виробнича педагогічна практика, спілкування з викладачами в аудиторії і поза ними, виконання курсових робіт, науково-дослідницька діяльність) [14, С. 491].

У зоні постійної уваги вітчизняних дослідників С. Довбні, Н. Мельник, Р. Шулигіної, Н. Андрущенко, Ю. Косенко перебуває проблема розкриття сутності творчого потенціалу студентів педагогічних спеціальностей, його

діагностики [16, С. 48]. Не менш важливими питаннями вчені вважають зв'язок між теорією та майбутньою професійною діяльністю, які вивчали Н. Білоус, О. Богініч, Л. Рибалко, О. Семеног, Т. Поніманська; практику, як мотиваційну складову щодо самореалізації особистості майбутнього фахівця розглядали І. Гриньова, Е. Гришина, Н. Кузьміна, В. Лозова, Т. Троцко та інші.

Вирішенням проблем компетентної дошкільної освіти, професійної підготовки майбутніх вихователів шляхом збільшення її практичної складової та насиченням інноваційними формами, методами, технологіями у зарубіжних країнах займались Б. Ван Орс (Van Oers) [19], П. Оберхьюмер і М. Уліх (P. Oberhuemer, M. Ulich) [17], М. Урбан (M. Urban), М. Ванденбрук (M. Vandenbroeck), К. Ван Лайер (K. Van Laere), А. Лаззарі (A. Lazzari), Дж. Пітерс (J. Peeters) [18] та інші.

Цікавими також є дослідження проблем теорії та практики підготовки майбутніх вихователів, відтворені у зарубіжних концепціях, які пропонує до розгляду О. Мкртічян [8]. Так, традиційна концепція Т. Парсонса і К. Дейвіса полягає в тому, що з моменту народження людина є професіоналом, і щоб знайти професійну діяльність для кожної конкретної людини, необхідно вивчити її індивідуальні здібності. М. Міллер і Е. Фромм розробили теорію образів, що пов'язана з пошуком схематичного опису людей та їхньої діяльності. Мотиваційна теорія А. Маслоу і Е. Ро характеризує фактори, що впливають на успішність діяльності та ступінь задоволеності нею. Процес формування професійної зрілостіособистості, її індивідуальних особливостей вивчали Д. Сьюперт і Р. Тідеман [8, С. 62].

Отже, спираючись на налізу вітчизняних і зарубіжних доробків з проблеми практичної підготовки дошкільного педагога до здійснення професійної діяльності, вважаємо доцільним оприлюднити досвід кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова з організації та проведення практик здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у світлі сучасних змін та умовах невизначеності освітньої ситуації.

Виклад основного матеріалу

Зважаючи на твердження багатьох науковців, важливим завданням є використання в освітньому процесі сучасних методів та технологій, спрямованих на його оновлення відповідно до вимог часу, надбань науки, культури і практики. Розвиток інноваційних технологій потребує зміни пріоритетів у вимогах до компетентностей майбутніх вихователів [12, С. 78]. Перенесення акценту з навчальної діяльності викладача на діяльність студента, перехід від репродуктивного навчання до продуктивного є пріоритетним у низці країн Євросоюзу, де ці питання успішно розв'язані, тому їх досвід ефективно впроваджується в практику підготовки майбутніх педагогів в Україні [2, С. 33]. Тому одним зі шляхів набуття студентами відповідних компетентностей та майстерності є використання новітніх технологій, як-от диференційоване, проблемне, імітаційне навчання, інформаційні технології, дистанційне, особистісно орієнтоване, різні online-платформи - Google Meet, Zoom, Google Classroom, Microsoft Teams, Impactorium та ін. Інноваційні технолог ії доцільно використовувати не тільки під час нетрадиційних форм аудиторної роботи (організація дидактичних ігор, «круглих столів», розробка кейсів, тренінгів, проведенням дискусій, конференцій, конкурсів творчих робіт, моделювання професійних завдань, презентацій тощо), а й під час практики.

Досвід організації та проведення педагогічної практики науково-педагогічними працівниками кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ґрунтується на принципах:

тісного взаємозв'язку між теорією та практичною діяльністю майбутнього фахівця;

співпраці викладачів і студентів щодо планування, організації та проведення реальних процесів навчання й практики в умовах забезпечення комфортності для всіх суб'єктів освітньої діяльності.

Безпосередньо підготовка майбутніх дошкільних педагогів до проходження практики здійснюється на семінарських, практичних, лабораторних заняттях шляхом: моделювання різних педагогічних ситуацій, виконання завдань творчого характеру (майстер-класи, презентації проєктів, різноманітні ігри - ділові, рольові, ігри-драматизації, колективні/групові творчі завдання, серії педагогічних задач та ситуацій), відпрацювання прийомів оперативного педагогічного реагування, ефективних дій тощо.

Значно розширює межи можливостей студентів середовище створеної при кафедрі педагогіки і психології дошкільної освіти й оснащеної лабораторії гри та дитячої

творчості, де здобувачі вищої освіти можуть навчатися мистецтву гри, а використання різноманітних інноваційних методів і форм розкривають потенціал кожного, зокрема:

«case-метод» (аналіз ситуацій, випадків з життя: правові, моральні, естетичні тощо);

«практика “занурення”» (адаптація студентів до професійного життя, первинне формування професійних компетенцій);

«евристичні діалоги» (інтуїтивні, ірраціональні методи генерації нових ідей тощо);

«технології ситуативного моделювання» (модель навчання у грі);

технології колективно-групового навчання (спільна (фронтальна) робота всієї групи, привертання уваги до складних або проблемних питань, мотивація до участі у дискусії) тощо.

Практика готує здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта до здійснення різноманітних видів професійної діяльності безпосередньо в реальних умовах, на підставі укладених Угод з освітніми установами усіх типів і форм власності, які відповідають професійному спрямуванню підготовки фахівців дошкільної галузі та вимогам Програм практичної підготовки для набуття здобувачами вищої освіти професійних компетентностей.

В цілому всі види практик: навчально-педагогічна (Дитячий простір закладу дошкільної освіти; Дитина раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти; Дитина в формах освітньої взаємодії в умовах закладу дошкільної

освіти), виробнича (Дитина в різних видах діяльності в закладі дошкільної освіти; Альтеративна практика в сучасному закладі дошкільної освіти), кожна з якої має конкретну мету, розроблений алгоритм її проходження та повне методичне забезпечення [10].

Варто зазначити, що особливий період часу, згідно з Положенням про організацію освітнього процесу в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, студенти виконують завдання практики у форматі змішаного навчання [3; 11]: offline - безпосереднє відвідування бази практики та практична реалізація студентами програмних завдань; online - використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій для проходження всіх етапів практики та вирішення відповідних завдань у дистанційному форматі.

Такий (змішаний) формат проходження практик сприяє виконанню важливих завдань, зазначених у Програмах та дозволяє виконувати їх у зручному ритмі та у зручний час. Звичайно дистанційний формат вимагає набагато більше зусиль для концентрації уваги та самоорганізації роботи студента-практиканта, тому вдалим є використання прийомів microlearning - подача інформації невеликими, логічно завершеними частинами, які доповнюються різними завданнями для дітей, що дозволяє перемикати їх увагу та краще закріплювати матеріал. Також онлайн-формати можуть сприяти обміну досвідом та спілкування.

Види та алгоритм проходження навчально-педагогічних практик здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти подаємо у табл. 1.

Таблиця 1

Види та алгоритм проходження навчально- педагогічних практик здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

Також демонструємо види та алгоритм проходження виробничих практик здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у табл. 2.

Таблиця 2

Види та алгоритм проходження виробничих практик здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

До слова, кожний педагогічний колектив має власний стиль діяльності й накопичує власний педагогічний досвід роботи, який характеризується результатом творчого пошуку з елементами новизни, тобто втілення конкретної ідеї, а не перенесення досвіду (думка К. Ушинського - прим. авторів). Тому наведемо яскраві приклади співпраці із сучасними, перспективними закладами дошкільної освіти у місті Києві та Київській області - «Wonderland» та «Мандаринка».

Інноваційна практика приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» - це діяльність, що спрямовується на конструювання, створення, апробацію, впровадження й поширення досягнень передового досвіду педагогічної науки, технологій тощо. Це ефективні освітні практики (як локальні, у межах нових засобів і напрямів роботи, так й системні, що охоплюють усю діяльність закладу), які орієнтовані на вимоги сучасності та забезпечують найвищі результати.

Стратегія закладу «Wonderland» відкрита і прозора, його місія - досягнення цілей, а саме єдності зусиль дорослих у формуванні відповідних життєвих компетентностей дитини, що передбачає психолого-педагогічне просвітництво батьків. Основна мета діяльності закладу - розвиток гармонійної особистості кожної дитини з якостями щасливої та успішної людини. Педагогічний колектив, разом із студентами- практикантами допомагає батькам виховувати в дітей проактивну життєву позицію, віру в свої сили, важливі та життєве необхідні якості. Діяльність закладу спрямована на збереження природної допитливості дитини, на розвиток креативного, логічного мислення, розуміння причинно- наслідкових зв'язків побудови світу (цілісна картина світу), навичок доброзичливої ефективної взаємодії з дорослими та іншими дітьми.

Програма розвитку закладу дошкільної освіти «Wonderland» передбачає активне впровадження принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці дитини, вихователя й батьків, особистісно орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному та інтегрованому підходах, перевагах самостійної творчої діяльності дитини в освітньому процесі з урахуванням вікових особливостей психофізичного розвитку дітей, ігрової діяльності як провідної.

Зазначені підходи до організації освітнього процесу передбачають повагу до дитини, пріоритет щасливого проживання дитини в закладі дошкільної освіти «Wonderland». Це є умовою її повноцінного подальшого життя, визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі у розвитку особистості, збереженні дитячої субкультури тощо.

Для студентів-практикантів досвід такої педагогічної співпраці з вихователями закладу дошкільної освіти «Wonderland» є цінним й практично корисним, оскільки відповідно Базового компоненту дошкільної освіти [1], основні пріоритетні напрями їхньої роботи реалізуються через:

набуття особистого досвіду дитини та процесу його

формування в усіх видах діяльності: руховій, ігровій, мистецькій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-

побутовій;

виховання у дитини емоційно-ціннісного ставлення до природи, мистецтва, предметно-технічного та соціального, духовного світу. В компетентностях збалансовані бажання особистості, інтереси, наміри з набутими знаннями, уміннями,

навичками та вольовими зусиллями дитини до регуляції своєї поведінки та діяльності;

формування цілісної реалістичної картини світу дитини, основ світогляду: радісне проживання подій, смислове наповнення, активне включення дитини у різноманітні процеси, види діяльності, взаємозбагачення соціальних контактів та предметно-змістових характеристик тих явищ, які засвоює дитина;

розкриття базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикаторів ефективності освітнього процесу.

Організація освітнього процесу здійснюється у «Wonderland» за особистісно-зорієнтованою моделлю дошкільної освіти, в ролі активного суб'єкта якої виступає повноцінна життєдіяльність самої дитини.

Індикатором ефективності освітнього простору закладу є розвиток активності, самостійності, ініціативності та креативності дітей, при чому надзвичайно важливим виступає єдність зусиль дорослих у формуванні досвіду дитини з однолітками в усіх дитячих видах діяльності: предметно- практичної, ігрової, мистецької, пізнавальної. Крім цього, практичний психолог допомагає дітям легко адаптуватись до умов нового середовища, сприяє розвитку психічних процесів, використовує арт-терапевтичні технології тощо.

Педагогічний колектив базового закладу дошкільної освіти «Wonderland» працює за Індивідуальними тематичними маршрутами, наприклад, створення фундаментальних проєктів та їх успішна реалізація спільно з дітьми і батьками

та відкрито й щиро ділиться своїм досвідом зі студентами- практикантами, яких активно включає у ці проекти.

Не менш цікавим серед багатьох базових закладів для практичної підготовки студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта та співпраці педагогічного колективу кафедри є «Мандаринка». Це заклад дошкільної освіти приватної форми власності, який має декілька локацій у Києві та Київській області, що розширює можливості використання бази практики студентами різних форм навчання. Під час практики вони (студенти) одразу занурюються у розвивальне середовище закладу, тісно взаємодіючі з педагогічним колективом, дітьми та батьками.

Освітній процес в «Мандаринці» побудований на реалізації педагогічним колективом низки сучасних методик та технологій у роботі з дітьми дошкільного віку, зокрема:

технологія М. Монтессорі сприяє розвитку в дитини лівої півкулі головного мозку, що відповідає за логіку, моторику, інтелект та аналітичні здібності;

методика Макато Шічіда дозволяє вже з раннього віку координувати роботу продуктивного мислення, розвитку пам'яті дитини;

ТРВЗ-педагогіка (ТРВЗ - теорія вирішення винахідницьких задач) застосовується для розвитку творчої уяви та нестандартного мислення;

методика М. Зайцева складає основу для навчання дитини творчим видам діяльності - розспіву складів, простукування у долоні ритмічних рисунків, читанню у грі тощо.

Також значної уваги у роботі з дітьми заслуговує застосування вихователями закладу спільно із студентами-

практикантами системи ейдетики, яка вчить дітей запам'ятовувати без зазубрювання, допомагає знижувати емоційну напругу, виводити їх зі стану стресу за допомогою асоціацій та особливих предметів та ін.

«Мандаринка» має центр іноземних мов для дітей від трьох років, де викладаються іноземні мови - англійська, французька, німецька, адже саме у цьому віці дитина найбільш сприятлива до вивчення усього нового. Під час практики, студентам також випадає чудова можливість набувати педагогічний досвід в «Опііпе-Мандаринці» у роботі з малюками, які фізично не мають можливості відвідувати заклади-локації за різних обставин. За допомогою Super Safari (CAMBRIDGE UNIVERSITY PRESS) діти мають можливість вирушити у свою першу англійську подорож, в якій допитливі герої допомагають їм у вивченні іноземної мови, а методика занурення у мовне середовище формує здатність мислити й говорити іноземною, минаючи стадію внутрішнього перекладу.

У базових закладах дошкільної освіти, з якими співпрацює кафедра педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, зокрема «Wonderland», «Мандаринка» та інших закладається фундамент майбутнього життя кожної дитини, забезпечується її особистий, інтелектуальний, фізичний, художньо- естетичний розвиток. Крім цього, у цих закладах створені усі умови для опанування студентами-практикантами необхідних компетентностей, відповідно до Освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта та Програм практики.

На користь реалізації змісту практик спрацювало сміливе і зважене рішення, прийняте колективом кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти вже на початку березня 2022 року про створення на базі університету Освітнього хабу з метою проведення різноманітних заходів для дітей України у дистанційному форматі, зокрема заняття з елементами тренінгів, ігор, вікторин, конструювання, віртуальних подорожей тощо [8]. Студенти й викладачі своїм творчим запалом та педагогічною майстерністю зуміли вже з перших зустрічей на заняттях залучити до навчання сотні дітей дошкільного віку з усієї України.

Сьогодні у рамках навчально-педагогічних і виробничих практик студенти різних курсів продовжують проводити інтегровані online-заняття з дітьми дошкільного віку в рамках Освітнього хабу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, що є надважливим в умовах невизначеності освітньої ситуації.

Висновки

Аналіз вітчизняних і зарубіжних доробків з проблеми практичної підготовки майбутніх фахівців галузі дошкільної освіти, дозволяє сформулювати окремі ключові позиції про те, що практика: залишається важливою складовою цілісної підготовки студента до самостійної педагогічної діяльності, оскільки забезпечує трансляцію засвоєних під час навчання знань у практичну площину; сприяє зв'язку діяльності здобувачів освіти з реальною освітньою ситуацією у галузі; складає підґрунтя для збагачення методичного кейсу здобувача різноманітними формами й методами педагогічної роботи з дітьми; сприяє розширенню компетенцій, відкриває шляхи до самовдосконалення тощо.

Оприлюднений досвід організації та проведення практики, накопичений викладачами кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова підтверджений багаторічними напрацюваннями, методичними матеріалами, практико-орієнтованими доробками, пошуком нових online можливостей, розвитку інформаційних й нанотехнологій, мережевого навчання та спілкування, з урахуванням концептуальних змін у системі дошкільної освіти.

Перспективи подальших досліджень можуть реалізовуватись у таких напрямах:

вдосконалення підготовки майбутніх вихователів з урахуванням європейських тенденцій галузі зі збереженням національної ідентичності;

розширення компетентностей майбутніх фахівців через укріплення зв'язку теоретичної й практичної підготовки;

визначення нових стратегій співробітництва зі стейкхолдерами задля відшліфовування системи практичної підготовки майбутніх професіоналів дошкільної ланки в умовах постійних трансформаційних змін та викликів.

Список використаних джерел

Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.21, №33. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/ Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi% 20osvity.pdf [дата звернення 01.11.2022].

Бєлєнька Г. В. Підготовка вихователів дітей дошкільного віку: вектор євроінтеграції. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць № 35 (1) 2021. С. 30-35.

Додаток до Положення про організацію освітнього процесу в НПУ імені М.П. Драгоманова. URL: https://npu.edu.ua

Закон України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст. 259). Редакція від 02.04.2022, підстава - 2153-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2628-14#Text [дата звернення 02.11.2022]

Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380). Редакція від 27.10.2022, підстава - 2438-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text [дата звернення 02.11.2022]

Закон України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 30, ст. 142) Редакція від 08.06.2022, підстава - 2267-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2402-14#Text [дата звернення 03.11.2022]

Концепція освіти дітей раннього та дошкільного віку. Національна академія педагогічних наук України. Київ: ФОП Ференець В.Б., 2020. 44 с.

Мкртічян О. А. Дослідження проблем підготовки майбутніх вихователів у зарубіжній теорії та практиці. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», Вип. 92, 2020. С. 61-67.

Педагогічна практика кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти. URL: https://pf.npu.edu.ua/fakultet/struktura/ kafedry/kafedra-pedahohiky-i-psykholohii-doshkilnoi-osvity-fpp/ pedahohichna-praktyka-kafedry-ppdo/pedahohichna-praktyka- kafedry-pedahohiky-i-psykholohii-doshkilnoi-osvity

Педагогічна практика студентів у закладах дошкільної освіти (освітній ступінь бакалавра, спеціальність «Дошкільна освіта»): навчально-методичний посібник / Укл.: Цвєткова Г. Г., Шулигіна Р. А., Довбня С. О., Коржук О. С. Івано-Франківськ: НАІР, 2018. 128 с.

ПОЛОЖЕННЯ про організацію освітнього процесу у НПУ імені М.П. Драгоманова. URL: https://npu.edu.ua images NMC Polozhenia

Соколовська О. С. Застосування новітній технологій у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / [редкол.: А.В. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. Запоріжжя: КПУ, 2021. Вип. 75. Т. 3. С. 77-81.

Чаговець А. Сучасна професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Теоретичний аспект. Обрії. 2015. № 1 (40). С. 99-102.

Шулигіна Р. А., Андрущенко Н. В. Освіта ХХІ століття: реалії, виклики, тенденції розвитку: колективна монографія / за наук. ред. проф. Цвєткової Ганни. Hameln: InterGING, 2020. С. 479-508. URL: https://docs.academia.vn.ua/bitstream/handle/ 123456789/747/Monograph%20Tsvietkova%202020%20July% D1%81%D0%B6%D0%B0%D1%82%D 1 %8B%D0%B9.pdf? sequence=3&isAllowed=y

Шулигіна Р. Практика як засіб формування готовності майбутніх дошкільних педагогів до здійснення професійної діяльності. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер.: Філософія, педагогіка, психологія. 2014. Вип. 34. С. 123-130.

Dovbnia S. O., Melnyk N. I., Shulyhina R. A., Andrushchenko N. V., Kosenko Y. M. DIAGNOSIS OF CREATIVE POTENTIAL OF FUTURE TEACHERS AS A MENTAL BASIS FOR PROFESSIONAL SELF-IMPROVEMENT. Polish Psychological Bulletin this link is disabled, 2022, 53(1), Р. 47-52. URL: https://journals.pan.pl/dlibra/publication/140481/ edition/122990/content

Oberhuemer P., Ulich M. Working with young children in Europe: Provision and staff training. London: Paul Chapman. 1997. 204 p.

Urban M., Vandenbroeck M., Van Laere K., Lazzari A. & Peeters J. Towards Competent Systems in Early Childhood Education and Care. Implications for Policy and Practice. European Journal of Education, 2012. 47(4), Р. 508-526.

Van Oers B. Strategic Learning in the Curriculum. Journal of European Early Childhood Education Research. 2003. Vol. 11. Р. 43-52.

Размещено на Allbest.ru