Вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці

Крецул Наталія Іванівна кандидат історичних наук, доцент кафедри природничих дисциплін та методики навчання

Анотація

Вивчення лікувальних властивостей рослин сягає сивої давнини. Ще первісні люди з метою лікування недугів використовували дикорослі трави, коріння, плоди. У глибину віків сягають корені вітчизняної фітотерапії. За описом Геродота у скіфів було розповсюджене окурювання лікарськими рослинами, а Пліній Старший писав, що скіфські лікарські рослини використовуються в Греції та Італії.

Перші промислові заготівлі та культивування лікарських рослин в Україні відносяться до початку ХУШ ст. У цей час відкриваються, так звані «запасні аптеки», при яких часто організовувалися аптекарські сади.

В умовах сьогодення в Україні вирощують близько 50 видів лікарських рослин. Суттєво вплинули на обсяги вирощування лікарських рослин спочатку воєнні дії на сході України, а з 24 лютого 2022 року повномасштабна війна.

У статті проаналізовано та узагальнено відомості з історії вивчення та вирощування лікарських рослин в Україні, розкрито особливості культивування квітково-декоративних рослин, які використовуються як лікарські (нагідки лікарські (Calendula officinalis) та чорнобривці розлогі (Tagetespatula)) на шкільній навчально-дослідній ділянці.

Дослідницька робота учнів з живими об'єктами на навчально- дослідній ділянці забезпечує формування моральних якостей учнів, виховання любові та бережливого ставлення до природи; повагу до трудової діяльності. Учні, працюючи на ділянці, закріплюють свої знання про розвиток рослин, отримують уявлення про головні агрономічних прийомах обробітку ґрунту та навички роботи з рослинами в певній системі, за певним планом.

Дослідницька діяльність по вирощуванню лікарських рослин підвищує якість знань з біології, сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу, наближує навчання до життя, виховує в учнів любов і бережливе ставлення до природи, а також дає певні економічні знання, (розрахунок норм висіву насіння, внесення добрив, підрахунок заготовленої та висушеної сировини, отримання прибутків тощо).

Ключові слова: вирощування лікарських рослин, шкільна

навчально-дослідна ділянка, компетентність, учні, техніка вирощування, чорнобривці розлогі, нагідки лікарські.

Kretsul Natalia Ivanivna Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Natural Sciences and Teaching Methodology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

CULTIVATION OF MEDICINAL PLANTS IN THE SCHOOL EDUCATIONAL AND RESEARCH AREA

Abstract

The study of the medicinal properties of plants dates back to ancient times. Primitive people used wild herbs, roots, and fruits for the purpose of treating ailments. The roots of domestic phytotherapy reach far back into history. According to Herodotus, the Scythians practiced the fumigation of medicinal plants, and Pliny the Elder wrote that Scythian medicinal plants were used in Greece and Italy.

The first industrial harvesting and cultivation of medicinal plants in Ukraine dates back to the beginning of the 18th century. During this time, so- called "reserve pharmacies" were established, often accompanied by pharmaceutical gardens.

Today, Ukraine cultivates approximately 50 species of medicinal plants. The volumes of medicinal plant cultivation were significantly influenced initially by military actions in eastern Ukraine, and since February 24, 2022, by full-scale war.

The article analyzes and summarizes information on the history of studying and cultivating medicinal plants in Ukraine, revealing the peculiarities of cultivating ornamental flowers, which are used as medicinal plants (such as calendula (Calendula officinalis) and French marigold (Tagetes patula)) in the school's educational and research area.

The research work of students with living objects in the educational and research area ensures the formation of moral qualities in students, fostering love and a careful attitude toward nature, respect for labor activity. Working in the area, students consolidate their knowledge of plant development, gain an understanding of the main agronomic soil treatment techniques, and acquire skills in working with plants according to a specific system and plan.

Research activities on the cultivation of medicinal plants improve the quality of biology knowledge, contribute to a better understanding of the educational material by students, bring education closer to life, foster students' love and careful attitude toward nature, and also provide certain economic knowledge (calculation of seed sowing rates, fertilizer application, calculation of harvested and dried raw materials, profit calculation, etc.).

Keywords: cultivation of medicinal plants, school educational and research area, competence, students, cultivation techniques, French marigold, calendula.

Постановка проблеми. На сьогодні, в Україні близько 85% лікарської рослинної сировини заготовляють у природних місцезростаннях. За останні роки видовий склад сировинно-цінних рослин майже не змінився, разом з тим, обсяг заготівлі суттєво зменшується кожні 3-5 років. Причинами такого стану є дигресія ценопопуляцій лікарських рослин під дією сукупності антропогенних та екологічних факторів, а також надмірна експлуатація окремих масивів лікарських рослин.

Вирощування лікарських рослин дозволяє вирішувати окремі екологічні проблеми, наприклад, ті, що пов'язані зі збереженням запасів лікарських рослин у їх природному середовищі. Одним із шляхів є культивування лікарських рослин, яке дозволяє зберегти і збагатити біорізноманіття, а також співвідноситься з концепцією сталого розвитку та регенеративного землеробства. Науковці довели, що значна кількість лікарських рослин може зростати на непродуктивних і деградованих землях, а деякі види здатні навіть покращувати якість ґрунту [1].

Нині відмічається помітне зростання попиту на лікарські засоби рослинного походження, відповідно і на лікарську рослинну сировину. В Україні поступово набирає обертів вирощування лікарських рослин не тільки в спеціалізованих господарствах, а й у приватних. Технології по вирощуванню тих чи інших видів лікарських рослини освоюють учні гімназій та ліцеїв, під час гурткової та позаурочної роботи. Тому висвітлення теми вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці є досить актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання лікарських рослин в шкільній програмі з біології, а також проведення дослідницької роботи учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці неодноразово висвітлювалось провідними вітчизняними науковцями та вчителями-практиками: Грицай Н.Б., Оніпко В. В., Шульга І. А., Ягенська Г. В., Цуруль О. А. Шулдик В. І., Недодатко Н.Г., Постернак Н.О. та інші.

Разом з тим, варто констатувати, що вивчення питання вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці потребує подальшого дослідження та практичного втілення.

Мета статті полягає у розкритті особливостей вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Якщо говорити про перші згадки по вирощуванню лікарських рослин в Україні, варто звернутись до праць Геродота, який при описі українських земель вказував на вирощування цілющих рослин.

У літописах XI ст. описується городництво, яке було надзвичайно розвиненим, саме на грядках Великого Києва вирощували не тільки різноманітні овочі, а й лікарські рослини.

За гетьмана Івана Мазепи в м. Лубни було створено одну з перших державних українських аптек, разом з аптекарським огородом, де вирощувалися лікарські рослини. Навіть сьогодні, під Лубнами збереглася назва старої місцевості - «Ботанічна Левада».

Дата заснування першого саду лікарських рослин у Києві, - 1770 рік, розташований він був поблизу Андріївської церкви. Правда, існував сад недовго, відомостей про його діяльність майже не збереглося [2].

Перші промислові заготівлі та культивування лікарських рослин в Україні розпочалися у XVIII столітті - Глухів (1706 р.), Лубни (1709 р.) [2].

У подальшому, Лубенський повіт став центром промислових заготівель та культивування лікарських рослин. Тут було значна кількість гуртових комор, куди селяни зводили сушене цілюще зілля. Варто сказати, що в Полтавській губернії 83% населення займалось заготівлею трав, особливо в Лубенському та Переяславському повітах. Саме з полтавських аптекарських садів в культуру ввійшли такі лікарські рослини: нагідки лікарські, м'ята перцева, наперстянка пурпурова, вирощування яких й сьогодні не втрачає свого значення [3].

Київський акліматизаційний сад, який був заснований у 1913 році М. Ф. Кащенком на Лук'янівці, на початку своєї діяльності займався вирощуванням лікарських рослин. Наприклад, у 1916 році колекція культивованих лікарських рослин нараховувала 150 видів. Співробітниками саду вирощувались, як місцеві види, так і завезені з інших країн. Найбільшого значення надавалось таким рослинам як м'ята японська {Mentha japonica), полин цитварний {Artemisia сіла L.), беладона кавказька {Atropa caucasica), валеріана лікарська {Valeriana officinalis L.), наперстянка пурпурова {Digitalis purpurea L.) та інші. Внаслідок селекційної роботи було створено нові сорти та форми лікарських рослин, зокрема, зимостійкі форми валеріани лікарської {Valeriana officinalis L.), рицини звичайної (Ricinus communis L.), ромашки лікарської (Matricaria chamomilla L.) тощо [4,5].

Перша в Україні дослідна станція лікарських рослин розмістилася на околиці м. Лубен і почала працювати з 1916 року. Директором станції був призначений ініціатор її створення Петро Гавсевич. У новоствореній станції, планувалося організацію маточного розсадника з 60 видами лікарських рослин, створення дослідницьких лабораторій, а також заводу по переробці лікарської сировини [3].

У 1917 році в зв'язку з нестачею робочих рук і загальною розрухою заготівля лікарських рослин в Україні була майже повністю припинена. Вивчали лікарські рослини практично тільки на Лубенській станції та в Київському акліматизаційному саду.

Лубенська станція лікарських рослин була підпорядкована Полтавському губземвідділу, потім перейшла у відання Наркомзему України як Сільськогосподарська дослідна станція по культурі лікарських рослин, а з 1929 року - Українська станція лікарських та етероолійних рослин Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук. Починаючи з 1934 року Лубенська станція увійшла до мережі новоствореного Всесоюзного науково-дослідного інституту лікарських і ароматичних рослин (ВІЛАР) як Українська зональна дослідна станція.

Після закінчення другої світової війни, Українська зональна дослідна станція зіграла провідну роль у відновленні та розвитку культивування лікарських рослин. Саме співробітники станції забезпечили господарства насінням і посадковим матеріалом, організовували теоретичну та практичну підготовку кадрів для спеціалізованих господарств [3].

У 1992 році, після набуття Україною незалежності, Станція була реорганізована в Інститут лікарських рослин, а з кінця 1998 року стає Дослідною станцією лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

У свій час вчені Української та Кримської науково-дослідних станцій лікарських рослин розробили й впровадили у виробництво технології вирощування багатьох видів інтродукованих рослин. Дослідження щодо уведення дикорослих рослин у культуру тривають. Ботанічні сади, дендропарки, біологічні кафедри вищих навчальних закладів біологічного та медичного профілів продовжують вивчати ресурси лікарських рослин та розробляти методи інтродукції цінних лікарських рослин вітчизняної та зарубіжної флори [2].

У навчальному процесі сучасного освітнього закладу значна увага приділяється дослідницькій роботі та екологічному вихованню учнів. Виходячи з цього, шкільна навчально-дослідна ділянка стає лабораторією для пізнання природи.

Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою проведення навчальних, лабораторних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної природоохоронної роботи учнів. Саме під час роботи на ділянці у школярів формуються перші навики дослідницької роботи. Її наявність дає можливість школярам виконувати певний обсяг наукових досліджень [6].

Навчально-дослідна земельна ділянка може існувати при всіх типах середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів і позашкільних навчально-виховних закладах відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад та Положення про позашкільний навчально-виховний заклад. Надається така ділянка у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Розміри навчально- дослідної земельної ділянки встановлюються залежно від кількості учнів, які навчаються в освітньому закладі та місцевих умов.

Згідно Положення про навчальні дослідні земельні ділянки, загальноосвітніх навчально-виховних закладів на цій ділянці розміщуються такі відділи: колекційний; селекційно-генетичний; квітково- декоративний; зоолого-тваринницький; дендрологічний; плодово-ягідний; закритого ґрунту; польових культур; овочевих культур. Мінімальна кількість відділів становить: для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня - 4 відділи; для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів, І-ІІІ ступенів - 5 відділів.

Саме у колекційному відділі вирощуються типові представники основних сільськогосподарських і систематичних груп рослин: лікарські, овочеві, технічні, кормові, декоративні тощо [6].

Під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці ставляться такі основні завдання: освітні, розвиваючі, виховні. Зокрема, до освітніх відносимо: поглиблення теоретичних знань завдяки практичній діяльності; пробудження інтересу до знань про зміни в природі та її впливу на життя людини і тварин; розширення знань про складну взаємозалежність явищ природи і діяльності людини; зацікавлення і заохочення учнів до вивчення природи; формування здорового способу життя на основі спілкування з природою [7].

Основні розвиваючі завдання: розвиток самостійності, творчої самоорганізованості, ініціативи, пізнавальних здібностей учнів та зацікавленості до дослідницької роботи; набуття певних умінь і навичок; спрямування уваги учнів на пошуки причин, які зумовлюють зміни в природі, особливо під дією антропогенного фактору.

Одним з вирішальних факторів виховання під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці є згуртування учнівського колективу. Разом з тим, до важливих виховних завдань належить бережливе та відповідальне ставлення до природи рідного краю, охорона рослин та тварин, формування в учнів екологічного стилю мислення, екологічної культури; виховання культури праці [7].

Загальновідомо, що біологія разом з іншими шкільними предметами робить свій внесок у формування ключових компетентностей. Наприклад, під час вирощування лікарських рослин на навчально- дослідній ділянці формування компетентності ініціативність і підприємливість забезпечуватиметься набуттям таких умінь, як генерування ідей та ініціатив щодо проектної діяльності, ефективне використання природних ресурсів, прогнозування впливу біології на розвиток нових напрямів підприємництва, використання можливості створювати цінності для себе та інших.

При формуванні соціальної і громадянської компетентності учні набудуть умінь працювати в команді під час виконання біологічних дослідів та проектів, зможуть оцінити позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля.

Математична компетентність розвиває уміння застосовувати математичні методи для розв'язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів. Навчальними ресурсами для цього стануть виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації.

У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» [8].

Візьмемо для прикладу змістову лінію «Підприємливість і фінансова грамотність», яка націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Під час вирощування лікарських рослин на навчально- дослідній ділянці можна орієнтувати учнів на пояснення залежності урожаю від умов середовища, формування вмінь розв'язувати елементарні екологічні проблеми тощо. Під час вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці вивчається питання особливостей заготівлі та реалізації лікарської сировини, отримання прибутку тощо.

Проблема виховання компетентної особистості, здатної до само- реалізації, яка володіє навичками саморозвитку та самовдосконалення, людини свідомої, здатної зберігати біорізноманіття та раціонально його використовувати, є найбільш вагомою у для сучасної школи. Сучасна школа зацікавлена в широкому використанні учнями програмних знань, умінь і навичок, оскільки саме в практичній діяльності діти переконуються в їх необхідності та соціальній значущості. У цьому контексті актуальною є проблема розробки та впровадження матеріалів щодо організації та проведення дослідницької роботи учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці. Дослідницька робота з біології відкриває можливості для розвитку в учнів біологічних понять, вивчення законів та закономірностей, а також сприяє застосуванню отриманих знань для рішення практичних вправ [7, 8].

Виконуючи нескладні досліди з рослинами, учні закріплюють, розширюють і поглиблюють знання, отримані на заняттях, набувають вміння та навичок у вирощуванні рослин, долучаються до колективної праці. У процесі здійснення дослідно-практичних робіт в учнів виховується відповідальність, вони навчаються доводити до кінця розпочату справу. Проведення дослідів активізує пізнавальну і творчу діяльність учнів, дає можливість краще зрозуміти основну суть життєвих процесів у рослин, сприяє формуванню біологічних понять, розвиває навички науково-дослідницької роботи, озброює методами біологічної науки, прищеплює повагу до сільськогосподарської праці, сприяє профорієнтації учнів [9].

Одним з напрямів дослідницької роботи учнів може стати вирощування лікарських рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці. При проведенні досліджень потрібно чітко сформулювати мету, ознайомити учнів з методикою дослідження та спостереження, вказати на необхідність ведення щоденника. У щоденнику повинні бути відображені морфологічний опис рослин, які є об'єктом дослідження, аналіз проведених спостережень, висновки. На основі вивчення додаткової літератури учні заносять до щоденника відомості про використання рослин людиною, готують реферативні повідомлення про досліджувані рослини. Результати кращих спостережень використовуються в органічному зв'язку зі змістом тієї чи іншої теми при вивченні відповідних розділів шкільного курсу біології.

Для культивування лікарських рослин цілком придатні не тільки родючі грунти. Ділянки під них можуть бути розташовані на деградованих або малородючих грунтах, знаходитись поблизу будівель, площа ділянки може бути незначною. Звичайно, краще ділянку розбити на окремі частини та вирощувати не один вид лікарських рослин. Це б дозволило ввести сівозміну, попередило засмічення специфічними бур'янами, шкідниками та збудниками захворювань. дослідницька робота учень

Варто вирощувати лікарські рослини, які рекомендують культивувати в тій чи іншій природній зоні, де накопичено певний дослід, а той розроблена технологія вирощування науковими установами. При цьому варто звернути увагу алелопатичну активність лікарських рослин, їх взаємодію при спільному зростанні та післядію при вирощуванні інших рослин. Для культивування лікарських рослин необхідно знати їх біологічні особливості та технологію вирощування.

Насіння лікарських рослин для посіву можна зібрати приватно, отримати при обміні, звернутися за допомогою у спеціалізовані господарства та наукові установи (ботанічні сади, дендропарки тощо) або купити в насіннєвих магазинах. Відібране для посіву насіння повинно бути чистим, без домішок, не пошкодженим. Насіння перевіряють на посівні якості, а саме на схожість та енергію проростання. Важливо виконати умови передпосівної обробки насіння тієї чи іншої культури. Перед пророщуванням насіння, його необхідно знезаразити та обробити стимуляторами росту. Для стимулювання можна використати препарати, які пропонує промисловість (епін, корневін та інші). Разом з тим, для учнів буде цікавим використання соку кімнатних рослин, таких як каланхое та алое, які містять біологічно активні речовини, що використовуються для стимулювання росту та розвитку інших рослин. Успіх у роботі по вирощуванню лікарських рослин в подальшому буде залежати від своєчасного та якісного виконання необхідних агроприйомів.

На шкільній навчально-дослідній ділянці не рекомендують вирощувати отруйні рослини та рослини, які містять сильнодіючі речовини в окремих органах (конвалія, дурман, наперстянка тощо). Крім трав'янистих росли на шкільній території варто вирощувати і дерев'янисті рослини, особливо кущі, які мають лікувальні властивості. Наприклад, шипшину, барбарис, калину, аронію, глід та інші. Названі рослини одночасно можуть слугувати зеленою огорожею шкільної території.

Лікарські рослини варто згрупувати по одній із ознак: приналежність до однієї родини, місця зростання, або відповідно фармакологічним властивостям. Як зазвичай на шкільній навчально-дослідній ділянці групують по приналежності лікарських рослин до систематичних груп, які вивчаються, або приуроченості до місць зростання. На першому етапі проведення дослідів по вирощування лікарських рослин хорошим прикладом може стати культивування представників найбільш поширеної родини флори України та світу Складноцвіті (Compositae): нагідок лікарських (Calendula officinalis) та чорнобривців розлогих (Tagetes patula). Рослини однорічні, технологія їх вирощування відома, результати дослідів будуть отримані в короткий термін. Насіння нагідок лікарських (Calendula officinalis) висівають у відкритий ґрунт у квітні, або під зиму в жовтні місяці, впродовж літа, можна також висівати повторно. У цьому випадку рослина зацвіте у вересні-жовтні, суцвіття у рослин буде значно більшим, масивним, а колір пелюсток більш насиченим. Навесні час сіяти настає, коли земля достатньо прогріється і просохне після танення снігу.

Насіння нагідок сіють у ґрунт на глибину 1-2 см з інтервалом між насінинами 25-30 см, а відстань між рядами з близько 60-70 см, якщо вирощувати нагідки лікарські як лікарські рослини, то інтервал між рядами може бути 30-40 см. У цьому разі дистанцію між насінинами в ряду можна скоротити до 7-10 см. Якщо у кожну лунку розмістити по дві насінини на глибину 3-4 см, то можна обійтись без проріджування. Насіння, зазвичай, починає проростати вже за тиждень. Сіянці, які вивільнилися можна посадити в іншому місці - нагідки чудово зносять пересадку. За весняного посіву зацвітають нагідки через 10 тижнів з моменту посіву насіння у відкритий ґрунт.

Для того, щоб календула зацвіла раніше, її вирощують розсадним способом. Насіння на розсаду сіють у кінці березня або на початку квітня в окремі горщики діаметром до 7 см з універсальним ґрунтом для кімнатних рослин. Висівають по дві насінини в горщик, на глибину не більше 2 см, горщики накривають плівкою і розміщують у світлому місці, захищеному від прямих сонячних променів, при температурі 18-20 °С.

Коли з'являються сходи, плівку знімають, а температуру знижують до 14-15 °С. Догляд на цьому етапі полягає в поливі ґрунту і підживленні сіянців слабким розчином комплексного мінерального добрива один раз на десять днів.

Коли у сіянців буде по 4-5 справжніх листочків, здійснюється посадка рослин у відкритий ґрунт - зазвичай це буває в середині травня. Незважаючи на те, що нагідки лікарські рослина холодостійка і витримує нічні весняні заморозки, перед висадкою все ж необхідно провести загартування. Для цього горщики упродовж тижня щодня виносять ненадовго на свіже повітря.

Посадка нагідок лікарських у ґрунт проводиться за тією ж схемою, що і посів: відстань між екземплярами в ряду витримується в межах 7-10 см для лікарських, а міжряддя залишають шириною 30-40 см.

Цвітіння нагідок, висіяних на розсаду, починається через 40-50 днів з моменту посіву насіння на розсаду [3].

Вирощування та догляд за нагідками не вимагає особливих умов та значних зусиль. Полив у посушливу погоду, розпушування ґрунту, прополювання ділянки і щомісячне підживлення комплексним мінеральними добривами. Вирощування нагідок лікарських як лікарської сировини, має одну особливість: для продовження довгого і рясного цвітіння варто відразу після того, як язичкові квітки кошиків набудуть горизонтального положення, збирати всі розкриті квітки. Цей захід сприятиме утворенню значної кількості кошиків, пишне цвітіння триватиме до глибокої осені. Збирати повністю розкриті суцвіття- кошики слід постійно, якщо цього не робити, цвітіння триватиме лише до кінця липня.

Квітки календули містять каротиноїди, смоли, слизу, гіркоти (календен), флавоноїди. саліцилову і яблучну кислоти, глікозиди, сапонін, фітонциди. Календула має виражену протизапальну, бактерицидну, противірусну, ранозагоювальну, спазмолітичну властивістю; покращує процеси регенерації; збуджує секреторну активність травних органів; стимулює жовчоутворення та жовчовиділення; виявляє помірну седативну дію, допомагає стабілізувати пришвидшене серцебиття. Встановлено противірусну активність календули щодо вірусу грипу типу А, а також здатність протидіяти вірусу герпесу [2].

Технологія вирощування чорнобривців розлогих (Tagetes patula) при безрозсадному способі наступна: рослини висівають безпосередньо в грунт, коли минула небезпека заморозків і верхній шар грунту прогріється до 15-20°С. Насіння можна висаджувати без підготовки, але можна їх попередньо замочити у розчинах для прискорення появи сходів. Спосіб посіву - широкорядний з шириною міжрядь 40-45см, глибина загортання насіння - 1,0-1,5 см. Насіння укладають з відстанню одне від іншого 20 см, присипають тонким шаром ґрунту і добре поливають. Дуже важливо проводити акуратні поливи, адже посівний матеріал легко вимивається з ґрунту.

За такою ж технологією можна висівати чорнобривці в кінці жовтня, на початку листопада, при цьому не поливаючи посіви. Весною сходи будуть більш ранніми, квітування рослин настане раніше.

Для забезпечення раннього цвітіння, насіння чорнобривців можна висівати на розсаду (лютий-березень). Розсаду пікірують у стадії двох справжніх листків в окремі горщики або ящики, при цьому рослини добре переносять пікіровку. Розсаду чорнобривців слід загартовувати, для чого знижують температуру в приміщенні, або їх витримують кілька годин у день при на вулиці (необхідний захист від вітру).

У кінці квітня така розсада вже готова для висаджування у відкритий грунт, при чому на більшості рослин будуть присутні бутони.

Чорнобривці зовсім невибагливі рослини прекрасно ростуть в тіні і на сонці, але повної краси рослина досягає при вирощуванні на сонячних ділянках. Чорнобривці практично не хворіють, але для успішного вирощування варто дотримуватись основних правил культивування: регулярні поливи на початку росту; після поливу (дощу) обов'язкове розпушування ґрунту для поліпшення аерації коренів; видалення бур'янів; проріджування загущених насаджень (зайві кущі можна пересадити в інше місце). Підживлювати треба комплексними добривами, коли сіянці досягнуть висоти 10 см, потім при появі перших бутонів і на самому початку цвітіння.

Представники роду Чорнобривці (Tagetes L.) відомі своїм застосуванням у народній та науковій медицині, народному господарстві. Чорнобривці володіють високою ранозагоювальною, гепатозахисною, холеретичною та адаптогенною діями; вони є джерелом ефірної олії, що має інсектицидні властивості та використовується у парфумерній та інших галузях промисловості як джерело каротиноїдів.

Заготівлю лікарської сировини нагідок та чорнобривців проводять все літо під час цвітіння. Зібрані квіти сушать у сухому, затемненому, добре провітрюваному місці. Можна це робити на горищі або під навісом.

Останнім часом є актуальною проблема використання лікарських та ефіроолійних рослин, які містять значну кількість біологічно активних речовин, в озелененні для екосанації навколишнього середовища. На основі результатів дослідницької роботи по вирощуванню лікарських рослини можна розробити невеликий проєкт по створенню фітоклумб на території навчального закладу. Під час виконання проєкту, учні отримують завдання скласти перелік декоративних рослин, які використовуються як лікарські, дослідити, як вони впливають на навколишнє середовище, які біологічно активні речовини виділять. За результатами цього дослідження учні мають скласти актуальний список рослин, які можна висадити на фітоклумбах на території школи.

Висновки

Вирощування лікарських рослин на шкільній навчально- дослідній ділянці сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу, дає можливість ознайомити учнів з представниками різних родин та екологічних груп, умовами вирощування лікарських рослин, цінністю лікарської сировини, а також відпрацювати вміння та навички правильної заготівлі лікарської сировини. Під час проведення дослідів по вирощуванню лікарських рослин учні ведуть і правильно оформляють щоденники фенологічних спостережень.

Дослідницька робота на навчально-дослідній ділянці по вирощуванню лікарських рослин підвищить якість знань з біології, сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу, наближує навчання до життя, виховує в учнів любов і бережливе ставлення до природи, а також дає певні економічні знання, (розрахунок норм висіву насіння, внесення добрив, підрахунок заготовленої та висушеної сировини, отримання прибутків тощо).

Література

Мірзоєва Т.В. Аналіз сучасного стану виробництва лікарських рослин в Україні. Класичний приватний університет. 2018. Вип. 6 (11). С. 62-67.

Лікарські рослини. Технологія вирощування та використання: підручник / за ред. д-ра біол., проф. Б.Є. Якубенко; Національний університет біоресурсів і природокористування України. Житомир: Рута, 2015. 595с.

Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Режим доступу: http://dslr- naan.com.ua/pro-nas.html

Клименко С.В Вклад академіка М.Ф. Кащенка у розвиток теорії і практики інтродукції рослин в Україні. Інтродущіярослин. №4, 2003. С. 3-16

Кащенко М.Ф. На допомогу Київському акліматизаційному садові. Київ, 1925. 27 с.

Положення про навчальні дослідні земельні ділянки, затверджене Наказом

Міністерства освітні науки України від 30.01.2015 № 68 Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0337-15#Text

Грицай Н.Б. Методика позакласної роботи з біології. Дистанційний курс: навч. посіб. Рівне: Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, 2010. 164 с.

Біологія 6-9 класи. Навчальна програм для загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 Режим доступу: https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56139/

Шамрай С. М., Задорожний К. М. Біологічні дослідження. Планування і проведення. Харків: Основа, 2010. 112 с.

References

Mirzoeva, T.V. (2018). Analiz suchasnogo stanu virobnictva likars'kih roslin v Ukraini [Analysis of the current state of production of medicinal plants in Ukraine], Klasichnij privatnij universitet - Classical private university, 6 (11), 62-67 [in Ukrainain],

Jakubenko, В.Є. (2015). Likars'ki roslini. Tehnologija viroshlmvannja ta vikoristannja [Medicinalplants. Cultivation and use technology], Zhitomir: Ruta [in Ukrainain],

Doslidna stancija likars'kih roslin Institutu agroekologii і prirodokoristuvannja Nacional'no'i akademu agramih nauk Ukraini [Research station of medicinal plants of the Institute of Agroecology and Nature Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine], dslr-naan.com.ua Retrieved from http://dslr-naan.com.ua/pro-nas.html [in Ukrainain],

Klimenko, S.V (2003). Vklad akademika M.F. Kashhenka u rozvitok teorii і praktiki introdukcii roslin v Ukraini [Contribution of Academician M.F. Kashchenka in the development of the theory and practice of plant introduction in Ukraine], Introdukcija roslin - Introduction of plants, 4, 2003, 3-16 [in Ukrainain],

Kashhenko, M.F. (1925). Na dopomogu Kii'vs'komu aklimatizacijnomu sadovi [To help the Kyiv acclimatization garden], Ki'iv [in Ukrainain],

Nakaz Ministerstva osviti і nauki Ukra'ini “Polozhennja pro navchal'ni doslidni zemel'ni diljanki” [The Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “Regulations on educational research land plots”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0337-15#Text [in Ukrainain],

Gricaj, N.B. (2010). Metodika pozaklasnot roboti z biologit [Methods of extracurricular work in biology]. Rivne: Mizhnarodnij ekonomiko-gumanitarnij universitet imeni akademika Stepana Dem'janchuka [in Ukrainain],

Nakaz Ministerstva osviti і nauki Ukra'ini “Biologija 6-9 klasi. Navchal'na program dlja zagal'noosvitnih navchal'nih zakladiv” [The Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “Biology 6-9 grades. Educational programs for general educational institutions”], (n.d). osvita.ua Retrieved from https://osvita.ua/school/program/ program-5-9/56139/ [in Ukrainain],

Shamraj, S. M., Zadorozhnij, К. M. (2010). Biologichni doslidzhennja. Planuvannja іprovedennja [Biological studies. Planning and conducting. Xarkiv: Osnova [in Ukrainain],

Размещено на Allbest.Ru/