Організаційні умови опрацювання учнями 3(4)класів навчального матеріалу змістової лінії "Досліджуємо мовні явища" мовно-літературної освітньої галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційні умови опрацювання учнями 3(4)класів навчального матеріалу змістової лінії «Досліджуємо мовні явища» мовно-літературної освітньої галузі

Дубовик Світлана Григоріївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти Факультету педагогічної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Каденко Людмила Миколаївна студентка Факультету педагогічної освіти, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,

Анотація

У статті розглянуто організаційні умови опрацювання з учнями 3(4) класів навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» мовно-літературної освітньої галузі. Конкретизовано основні поняття досліджуваної проблеми. Проаналізовано сучасні підходи до формування мовних понять у лінгводидактиці початкової школи. Акцентовано увагу на важливості підготовки сучасного педагога до роботи над формуванням у молодших школярів мовних понять із фонетики, лексикології і граматики (морфології і синтаксису) на уроках вивчення української мови в початковій школі. Досліджено умови, які сприяють успішному засвоєнню знань із основних розділів початкового курсу української мови і формуванню на їх основі відповідних мовних умінь і навичок учнів початкової школи. Акцентовано увагу на доцільності застосування поетапної організаційно-методичної системи роботи з вивчення змістової лінії «Досліджуємо мовні явища». Описано методику опрацювання зазначеної лінії програми, яка охоплює важливі напрями роботи педагога з формування в молодших школярів мовних умінь. Схарактеризовано етапи методики формування в учнів початкової школи мовних умінь (пропедевтичний, основний, підсумковий). Рекомендовано систему доцільних методів і прийомів роботи, форм і засобів формування в учнів мовних умінь. Подано класифікацію мовних вправ і завдань, які необхідно застосовувати у процесі формування мовної компетентності учнів початкової школи. Зазначено методичні рекомендації для вчителів із питань опрацювання змістової лінії «Досліджуємо мовні явища» у практиці початкового навчання української мови. Розроблено систему оцінювання, спрямовану на виявлення рівнів сформованості мовних умінь. Проведено моніторинг ефективності розроблених організаційних умов опрацювання з молодшими школярами змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» на уроках української мови в початковій школі.

Ключові слова: організаційні умови, організаційно-методична система, мовно-літературна галузь, змістова лінія програми «Досліджуємо мовні явища», мовні поняття, мовна компетентність, знання з мови, мовні вміння і навички, формування мовних умінь і навичок.

Abstract

Dubovyk Svitlana Hryhoriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Primary Education, Faculty of Pedagogical Education, Kyiv Capital University named after Borys Grinchenko,

Kadenko Ludmila Mykolaiv Student of the Faculty of Pedagogical Education, Kyiv Capital University named after Borys Grinchenko

ORGANIZATIONAL CONDITIONS OF PROCESSING BY STUDENTS OF GRADE 3(4) EDUCATIONAL MATERIAL OF THE CONTENT LINE ”WE EXPLORE LANGUAGE PHENOMENA” OF LANGUAGE AND LITERATURE EDUCATIONA FIELD

The article examines the organizational conditions for working with students of the 3rd (4th) grades of educational material of the content line of the program "Exploring language phenomena" in the linguistic and literary field of education. The main concepts of the researched problem are specified. Modern approaches to the formation of language concepts in primary school language didactics are analyzed. Emphasis is placed on the importance of preparation of a modern teacher to work on the formation of language concepts in phonetics, lexicology and grammar (morphology and syntax) in elementary school students of the Ukrainian language. The conditions that contribute to the successful assimilation of knowledge from the main sections of the elementary course of the Ukrainian language and the formation of appropriate language skills and skills of elementary school students on their basis have been studied. Attention is focused on the expediency of using a step-by-step organizational and methodical system of work with study of the content line "Investigating linguistic phenomena". The method of working out the specified line of the program is described, which covers the important directions of the teacher's work on the formation of language skills in younger schoolchildren. The stages of the method of formation of language skills in elementary school students are characterized (propaedeutic, basic, final). A system of expedient methods and methods of work, forms and means of forming students' language skills is recommended. A classification of the required language exercises and tasks is given to be used in the process of formation of language competence of primary school students. Methodological recommendations for teachers regarding the development of the content line "Investigating linguistic phenomena" in the practice of primary teaching of the Ukrainian language are indicated. An evaluation system aimed at identifying the levels of formation of language skills has been developed. Monitoring of the effectiveness of the developed organizational conditions for working with younger schoolchildren of the content line of the "Exploring language phenomena" program in Ukrainian language lessons in primary school was carried out.

Keywords: organizational conditions, organizational and methodological system, linguistic and literary field, content line of the program "Exploring linguistic phenomena", linguistic concepts, linguistic competence, language knowledge, linguistic abilities and skills, formation of linguistic abilities and skills.

Постановка проблеми

Одним із найважливіших завдань початкової освіти є формування мовної компетентності учнів. Це завдання передбачає засвоєння учнями знань про мову, розвиток і вдосконалення їхніх мовно- мовленнєвих умінь і навичок.

Одним із важливих складників мовної компетентності є знання про мовні явища. У початковій школі молодші школярі у межах мовно-літературної освітньої галузі вивчають змістову лінію програми «Досліджуємо мовні явища», яка спрямована на засвоєння мовних понять із основних розділів початкового курсу української мови (фонетики і графіки, лексикології, орфографії, граматики) і формування відповідних умінь і навичок (фонетико- графічних, лексикологічних, орфографічних, граматичних).

Успіх у вивченні цієї змістової лінії залежить від багатьох факторів, а саме: створення сприятливого освітнього середовища на уроках української мови; відповідності змісту навчального мовного матеріалу віковим особливостям учнів; добору ефективних методів і прийомів, форм і засобів навчання мови і мовлення.

У сучасній методиці навчання української мови в початковій школі значна увага приділяється питанням створення методичної системи роботи, яка передбачає застосування активних методів і прийомів навчання, доцільних форм організації навчальної діяльності на уроках і засобів навчання, які сприяють залученню всіх учнів до процесу засвоєння мови, розвитку їхнього мовлення і мовленнєво-творчих здібностей.

Однак ефективність такої системи роботи залежить від того, наскільки доцільно вона впроваджується в освітній процес початкової школи на уроках української мови.

У цьому контексті виникає проблема, яка полягає в необхідності визначення організаційних умов і розроблення методики опрацювання навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» в 3(4) класах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження і публікації з означеної проблеми свідчать про те, що в сучасній лінгводи- дактиці початкової школи увага дослідників зосереджена на вивченні окремих розділів початкового курсу української мови, а комплексно в наукових працях це питання не розглядалося.

Як зазначається в науковій літературі з проблеми дослідження, оптимальна реалізація процесу навчання на уроках української мови можлива на основі комунікативного та особистісно орієнтованого навчання, а також застосування активних та інтерактивних технологій і методів [3].

У науковій розвідці «Формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови» дослідниця К. Пономарьова обґрунтовує необхідність використання активних методів і прийомів навчання під час опрацювання цієї змістової лінії програми. Автор зазначає, що активні методи навчання сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, формуванню їхніх мовленнєвих навичок і вмінь [5].

У статті «Дослідницькі завдання на уроках української мови в початковій школі» автори досліджують ефективність використання дослідницьких завдань у процесі вивчення мовних явищ у початковій школі. М. Вашуленко, О. Дорошенко, С. Дубовик, О. Заболотний, Н. Іваницька, С. Омельчук зазначають, що дослідницькі завдання сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, формуванню їхніх мовленнєвих умінь і навичок, а також творчому мисленню молодших школярів [2].

У публікації «Комплексний підхід до формування в учнів 4-го класу практичних умінь застосовувати різні види мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях» Т. Карабут розглядає роль практичних дій у засвоєнні мовних явищ і формуванні мовно-мовленнєвих умінь і навичок учнів початкових класів. Авторка зазначає, що практичні дії сприяють формуванню мовної компетентності учнів, удосконаленню вмінь і навичок висловлюватися і спілкуватися.

У науковій праці «Розвиток критичного мислення молодших школярів на уроках мовно-літературної освітньої галузі» З. Полінська розглядає актуальність проблеми з розвитку критичного мислення в сучасному суспільстві та роль мовно-літературної освітньої галузі у цьому процесі.

Авторка зазначає, що критичне мислення є важливим компонентом загальної культури особистості, яке сприяє її успішному навчанню, та формуванню дослідницьких навичок на уроках мовно-літературної освітньої галузі.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Одним із невирішених питань у межах загальної проблеми є питання щодо визначення організаційних умов опрацювання в 3(4) класах навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» і розроблення на їх основі ефективної методичної системи навчання молодших школярів.

У сучасній методиці навчання української мови в початковій школі існує широкий спектр методів і прийомів навчання, які можна використовувати під час опрацювання цієї змістової лінії. Однак ефективність системи роботи із застосування цих методів і прийомів залежить від багатьох факторів, зокрема: педагогічної майстерності вчителя; мети і завдань уроку; вікових особливостей учнів; складності мовного явища, яке вивчається.

У цьому контексті виникає проблема, яка полягає в необхідності розроблення методичних рекомендацій щодо вибору ефективних методів і прийомів, форм і засобів навчання, які доцільно застосовувати під час опрацювання з учнями 3(4) класів навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» у межах мовно-літературної галузі.

Мета статті. Мета статті «Організаційні умови опрацювання навчального матеріалу змістової лінії «Досліджуємо мовні явища» в 3(4) класах» полягає в розробленні методичної системи роботи і рекомендацій учителям початкової школи щодо вивчення означеного розділу програми на уроках української мови в початковій школі.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі розвитку початкової мовної освіти відбувається динамічний перехід від процесу пасивного засвоєння учнями знань із мови до їх активного опанування під час проведення дослідницької діяльності. Такий підхід відображений у змістовій лінії програми «Досліджуємо мовні явища» у межах мовно-літературної освітньої галузі.

Реалізація змістової лінії «Досліджуємо мовні явища» під час вивчення основних розділів початкового курсу української мови сприятиме формуванню мовної особистості молодшого школяра, яка не тільки знає мову, але й уміє нею користуватися як засобом пізнання навколишнього світу, спілкування і вирішення найважливіших життєвих задач. Засвоєння цієї лінії програми забезпечить розвиток навичок вільного володіння мовою, правильного і точного висловлення думок із використанням різноманітних мовних засобів. Під час опрацювання навчального матеріалу зазначеної лінії програми молодші школярі усвідомлять роль мови у житті кожної людини, зрозуміють, як саме мудрість багатьох поколінь українського народу, його історія, культура втілені у змісті мовних явищах.

Важливо зазначити, що змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» має вивчатися у єдності з іншими лініями програми, а саме: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа» у межах мовно-літературної галузі. Засвоєння мовного матеріалу має відбуватися системно і комплексно, коли всі змістові лінії програми взаємодіють і доповнюють одна одну. Завдання для вивчення різних мовних явищ або понять мають формувати цілісну систему, мета якої - забезпечення вільного володіння державною мовою [6, С.131-139].

Мета вивчення початкового курсу української мови - мовна освіта і розвиток мовлення учнів; оволодіння мовною теорією і комунікативно- мовленнєвий розвиток молодших школярів, який передбачає їх здатність висловлювати свої думки в усіх доступних формах, типах і стилях мовлення. У зв'язку з цим, сучасна методична система навчання української мови має бути спрямована на усвідомлення учнями комунікативної ролі мови та застосування з цією метою функціонального підходу до вивчення мовних явищ. Це означає, згідно з висновками М.С. Вашуленка, що більшість мовних і мовленнєвих вправ, які містяться у підручниках з української мови, мають ураховувати мету комунікації та спілкування [1, с.13].

За період навчання у початковій школі молодшим школярам необхідно засвоїти теоретичні знання про мовні явища, а також оволодіти усним і писемним мовленням на рівні, який дозволить їм легко та вільно використовувати власний словниковий запас під час спілкування з різними співрозмовниками у відповідних мовленнєвих ситуаціях.

Зазначимо, що основою для розвитку мовленнєвих умінь і навичок учнів початкової школи є вміння слухати та розуміти усне мовлення. Таким чином, із першого класу уроки української мови мають бути спрямовані на формування аудіативних умінь учнів на двох рівнях: 1) розпізнавання значень окремих елементів тексту - основних мовних одиниць (слів, словосполучень, речень); 2) розуміння тексту в цілому, включаючи тему, фактичний зміст, основну думку, структурні особливості та стиль.

Формування вмінь і навичок усного діалогічного і монологічного мовлення відіграє важливу роль у розвитку мовлення учнів початкових класів і формування їх мовної особистості. Робота над діалогом складається з двох етапів: 1) відтворення та імпровізація діалогу з прослуханого або прочитаного тексту; 2) створення діалогу на основі ситуативного зображення, використання допоміжного мовного матеріалу, а також формул мовленнєвого етикету та культури спілкування. Формування усного монологічного мовлення здійснюється шляхом переказування прочитаних або прослуханих текстів та створення власних висловлень, базуючись на сприйнятому, прочитаному та пережитому. Учитель початкової школи має дбати про нормативність мовлення молодших школярів і дотримання ними основних мовних норм (орфоепічних, лексичних, граматичних).

Необхідною передумовою для мовленнєвої діяльності є майстерне володіння мовою, яке формується через усвідомлення початкових лінгвістичних знань. Змістова лінія програми «Досліджуємо мовні явища» спрямована на реалізацію цього аспекту початкової мовної освіти. На теоретичному рівні в початковій школі передбачена пропедевтична робота над формуванням в учнів знань про одиниці різних мовних рівнів: текстового (структура тексту, типи та стилі текстів); синтаксичного (словосполучення, речення, види речень за метою висловлювання та інтонацією, звертання, головні та другорядні члени речення, однорідні члени речення); морфологічного (частини мови, їх граматичні форми); лексичного (значення слова, лексичні групи слів, а саме: багатозначні слова, пряме та переносне значення слів, синоніми, антоніми, омоніми, лексична взаємодія слів); фонетичного (звуки мовлення, склад, наголос, інтонація) [3, с.112].

Змістова лінія програми «Досліджуємо мовні явища» в 3(4) класах передбачає насамперед опрацювання мовних явищ із таких розділів початкового курсу української мови, а саме: «Слово. Значення слова», «Будова слова і словотвір», «Слово. Частини мови», «Синтаксис».

У 3(4) класах продовжується і завершується вивчення початкового курсу української мови. Учні мають не тільки здобути нові мовні знання, а й систематизувати засвоєні відомості з різних розділів початкового мовного курсу, закріпити й узагальнити опрацьований навчальний матеріал у 1 - 4 класах, оволодіти практичними вміннями в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні (слуханні і розумінні), говорінні, читанні й письмі. Адже ці знання і вміння є основою для вивчення системного курсу української мови в середній і старшій ланках загальноосвітньої школи.

Зазначимо, що навчальний матеріал із зазначених розділів дає широкі можливості для реалізації такого важливого складника програми з української мови, як діяльнісний. Адже ним передбачено формування в молодших школярів на мовному матеріалі вмінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати мовні явища різних рівнів, робити висновки.

Для опрацювання мовних явищ із поданих розділів рекомендуємо вчителеві початкової школи застосовувати різноманітні форми організації навчання.

Урок є основною формою організації навчання української мови в початковій школі. На уроках опрацювання навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» доцільно використовувати різні методи і прийоми навчання, зокрема: вивчення нового матеріалу: розповідь учителя, пояснення, бесіда, робота з підручником, дидактичними матеріалами; закріплення знань і вмінь: вправи, завдання, тестові завдання, практичні роботи; контроль і оцінка навчальних досягнень: контрольні роботи, самостійні роботи, тестові завдання.

Факультатив - це форма організації навчання, яка дозволяє учням поглиблювати та розширювати свої знання з української мови. На факультативних заняттях рекомендуємо педагогові використовувати такі методи і прийоми навчання, а саме: дослідницькі завдання: аналіз мовних явищ, порівняння, класифікація, систематизація; практичні дії: створення мовних моделей, імітація мовних явищ; інтелектуальні ігри: мовні кросворди, вікторини, конкурси.

Гурток - це форма організації навчання, яка дозволяє учням задовольняти свої інтереси та потреби у вивченні української мови. Під час гурткової роботи доцільно застосовувати такі методи і прийоми навчання, зокрема: творчі завдання: написання творів, віршів, оповідань, сценаріїв; мовні експерименти: дослідження мовних явищ, створення мовних інновацій; мовні проєкти: розроблення мовних пам'яток, створення завдань для мовних конкурсів.

Домашнє завдання - це форма організації навчання, яка дозволяє учням закріплювати та поглибити свої знання з української мови в домашніх умовах. Домашнє завдання може бути різним за складністю та обсягом. Рекомендуємо вчителям початкової школи застосовувати домашні завдання творчого характеру.

Зовнішні форми навчання - це форми організації навчання, які проходять за межами школи. До зовнішніх форм навчання відносимо: екскурсії, подорожі, творчі конкурси, олімпіади.

Зазначимо, що вибір форм організації навчання української мови в 3(4) класах залежить від таких факторів, а саме: мета і завдання уроку української мови, вік учнів, індивідуальні особливості учнів, матеріально-технічне забезпечення процесу навчання. Учитель має вміло поєднувати різні форми організації навчання, щоб забезпечити ефективне засвоєння учнями знань про мовні явища та розвиток їхнього мовленнєвого розвитку [4, с.131].

Форми організації навчання української мови в початковій школі, які рекомендуємо вчителеві застосовувати в освітньому процесі під час опрацювання навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища», мають передбачати використання компетентнісного підходу. Важливо зазначити, що в межах компетентнісно орієнтованого навчання української мови насамперед необхідно надавати перевагу формам організації, що забезпечують постійну взаємодію учасників навчального процесу, передбачають створення мовленнєвих ситуацій, у яких кожен учень може безпосередньо спілкуватися з іншими молодшими школярами, висловлювати свою думку, переконувати інших, заперечувати, вербально презентувати результати своєї навчальної діяльності. Зокрема, найціннішими з цього погляду є форми організації роботи в парах і групах [5, с.105].

Компетентнісний підхід до вивчення української мови вимагає перегляду підходу до формування знань про мову та мовних умінь і навичок. Для досягнення цієї мети важливо чітко розрізняти два напрями у вивченні мовної теорії: засвоєння знань про мову та формування вмінь ефективно та адекватно використовувати мовні засоби у процесі мовленнєвої діяльності. Обидва напрями роботи мають взаємодіяти у процесі навчання, проте основний акцент має бути на розвитку практичних умінь і навичок, пов'язаних із застосуванням мовних засобів відповідно до орфоепічних, лексичних, орфографічних і граматичних норм сучасної української літературної мови.

Для успішної реалізації зазначеного змісту початкової мовної освіти необхідно добирати ефективні комунікативно спрямовані методи і прийоми, засоби навчання форми організації навчальної діяльності. Навчання, орієнтоване на розвиток мовної компетентності, насамперед передбачає використання методів і прийомів, які сприяють активній участь усіх учнів. Зокрема, рекомендуємо вчителям початкової школи застосовувати відповідні групи методів і прийомів навчання, а саме: продуктивні (вивчений мовний матеріал застосовується в мовленнєвій діяльності); евристичні або частково- пошукові (учень знаходить окремі елементи нових мовних знань під час розв'язання завдань); проблемні (учень усвідомлює проблему та знаходить шляхи її вирішення); інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність та визначає рівень своєї успішності).

Застосування останньої групи методів найбільш ефективне у роботі з формування комунікативної компетентності молодших школярів, оскільки її використання передбачає створення життєвих ситуацій, проведення рольових ігор, що сприяють розвитку мовленнєвих умінь і навичок, формуванню цінностей, а також створенню атмосфери співпраці та взаємодії на уроці української мови. Інтерактивні методи і прийоми роботи сприяють розвитку мовленнєвих здібностей кожної дитини, дозволяють їй демонструвати свої навчальні досягнення у конкретних ситуаціях спілкування, порівнювати власний рівень мовленнєвого розвитку з іншими учасниками освітнього процесу.

З метою успішної реалізації компетентнісного підходу до опрацювання навчального матеріалу змістової лінії програми «Досліджуємо мовні явища» необхідно вдосконалювати засоби навчання, створюючи нові підручники, посібники, мультимедійні засоби та різноманітний дидактичний матеріал з української мови. Зазначимо, що ці засоби мають виконувати не лише інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

Особливу увагу у процесі засвоєння мовних явищ необхідно приділяти питанням добору ефективних засобів мотивації вивчення української мови, а саме: пізнавальний текстовий та ілюстративний матеріал, дидактичні ігри та вправи, спрямовані на нестандартний та цікавий для учнів процес виконання завдань.

На нашу думку, для реалізації розвивальної функції в межах сучасних навчальних засобів необхідно створити систему завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей учнів, формування їх умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Крім того, важливо сформувати загальнонавчальні вміння і навички, що є складниками ключової компетентності вміння вчитися.

Висновки

Змістова лінія програми «Досліджуємо мовні явища» в 3(4) класах передбачає розгляд мовних явищ різних розділів початкового курсу української мови (лексикології, граматики - морфології і синтаксису, орфографії) в єдності. Це сприяє розумінню сутності мовних понять і їх засвоєнню, формуванню відповідних мовних умінь і навичок. З метою ефективного опрацювання мовного матеріалу з означених розділів української мови вчитель початкової школи має застосовувати організаційно-методичну систему роботи, яка містить доцільні методи і прийоми, форми і засоби навчання. Важливим аспектом такої роботи педагога є використання і різноманітних форм організації навчальної діяльності молодших школярів.

Важливо зазначити, що робота вчителя має бути спрямована на мовну освіту і мовленнєвий розвиток учнів початкової школи. Акцентуємо увагу педагога на доцільності застосування в освітньому процесі компетентнісного підходу та організації активної взаємодії учасників навчання української мови. У процесі формування мовної компетентності молодших школярів рекомендуємо педагогові використовувати інтерактивні форми навчання (робота в парах, робота у групах), які передбачають максимальне залучення учнів до процесу комунікації і формування в них умінь спілкуватися і висловлюватися, використовуючи різні мовні засоби.

На нашу думку, досягненню успішних результатів у дослідженні мовних явищ сприяють засоби мотивації (цікавий текстовий матеріал, дидактичні ігри), які доцільно використовувати вчителеві на уроках української мови під час опрацювання навчального матеріалу зазначеної змістової лінії програми. Також відзначається необхідність створення завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей та загальнонавчальних умінь.

До перспектив дослідження проблеми опрацювання з учнями 3(4) класів навчального матеріалу змістової ліній програми «Досліджуємо мовні явища» відносимо важливість упровадження дослідницького підходу в освітній процес початкової школи на уроках української мови.

Література

1. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі. К.: Видавничий дім «Освіта». 2018. 400 с.

2. Вашуленко М., Дорошенко С., Дубовик С., Заболотний О., Іваницька Н., Омельчук С. Дослідницькі завдання на уроках української мови в початковій школі. Надруковано за ухвалою вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 6 від 25 травня 2023 р.). С. 39.

3. Організаційні форми навчання у початковій школі: посіб. / О.Я. Савченко, Н.М. Бібік, В.О. Мартиненко та ін.; за наук. ред. Бібік Н.М. Київ: Вид. дім «Сам». 2017. 304 с.

4. Полінська З. Розвиток критичного мислення молодших школярів на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Сучасні технології початкової освіти: реалії та перспективи: збірник наукових праць. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, педагогічний факультет, кафедра теорії та методик початкової освіти; редкол.: Н.В. Бахмат, Н.В. Гудима, О.В. Ковальчук. Київ: Міленіум. 2020. Випуск 3. С.131.

5. Пономарьова К.І. Реалізація компетентнісного підходу в системі початкової мовної освіти. Рекомендовано до друку вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол № 6 від 25 квітня 2019 р.). С.105 - 107.

6. Шевчук Т., Ткачук О. Реалізація змістової лінії «Досліджуємо мовні явища» у процесі вивчення розділу «Будова слова» в початковій школі. Acta Paedagogika Volynienses. 3. 2021. С.131-139.

References

1. Vashulenko, M.S. (2018). Ukrayins'ka mova i movlennya vpochatkoviy shkoli [Ukrainian language and speech in primary school]. K.: Vydavnychyy dim «Osvita». [in Ukrainian].

2. Vashulenko, M., Doroshenko, S., Dubovyk, S., Zabolotnyy, O., Ivanyts'ka, N., Omel'chuk, S. Doslidnyts'ki zavdannya na urokakh ukrayins'koyi movy v pochatkoviy shkoli [Tasks in Ukrainian language lessons in elementary school.]. [in Ukrainian].

3. Savchenko, O.YA., Bibik, N.M., Martynenko, V.O., et al. (2017). Orhanizatsiyni formy navchannya u pochatkoviy shkoli [Organizational forms of education in primary school]. N.M. Bibik (Ed.) Kyyiv: Vyd. dim «Sam» [in Ukrainian].

4. Polinska, Z. (2020). Rozvytok krytychnoho myslennya molodshykh shkolyariv na urokakh movno-literaturnoyi osvitn'oyi haluzi. Suchasni tekhnolohiyipochatkovoyi osvity: realiyi ta perspektyvy: zbirnyk naukovykh prats [Development of critical thinking of younger schoolchildren in language and literature education. Modern technologies of primary education: realities and prospects: a collection of scientific works.]. Kamianets-Podilskyi: Kamianets- Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka [in Ukrainian].

5. Ponomarova K.I. Realizatsiya kompetentnisnoho pidkhodu v systemi pochatkovoyi movnoyi osvity [Implementation of the competence approach in the system of primary language education]. [in Ukrainian].

6. Shevchuk, T., Tkachuk, O. (2021). Realizatsiya zmistovoyi liniyi «Doslidzhuyemo movni yavyshcha» u protsesi vyvchennya rozdilu «Budova slova» v pochatkoviy shkoli [Implementation of the content line "Exploring language phenomena" in the process of studying the section "Structure of words" in elementary school]. Acta Paedagogika Volynienses, 3 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru