Розвиток соціально-емоційних навичок у дітей з особливими потребами через інклюзивну освіту

Размещено на http://allbest.ru

1Навчально-науковий інститут педагогіки і психології

2Український державний університет імені М.П. Драгоманова

Розвиток соціально-емоційних навичок у дітей з особливими потребами через інклюзивну освіту

1Любащенко Альона Андріївна аспірант,

кафедра спеціальної та інклюзивної освіти,

2Руденко Лілія Миколаївна доктор психологічних наук, професор,

2Дьоміна Ганна Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент,

м. Суми, м. Київ

Анотація

У світі, де глобальні трансформації швидко змінюють вимоги до сучасної освіти, виникає нагальна потреба підготувати дітей до успішної самореалізації, адаптації до непередбачуваних викликів та забезпечення їхнього гармонійного розвитку. В цьому контексті вчителю важливо не лише передати великий обсяг академічних знань, але й розвивати широкий спектр життєвих навичок, який допоможе учням ефективно взаємодіяти в сучасному суспільстві. Особливо це стосується дітей з особливими потребами, яким необхідна додаткова підтримка для того, щоби вони могли успішно інтегруватися в суспільство та мати повноцінні можливості для самореалізації. Розвиток соціально- емоційних навичок у таких дітей стає ключовим елементом, оскільки він сприяє формуванню позитивного соціального оточення, взаєморозумінню та підтримці соціальних зав'язків.

Інклюзивна освіта виступає потужним інструментом для досягнення цієї мети, сприяючи інтеграції дітей в навчальне середовище. Розглянуто сутність понять «соціальна компетентність», «емоційна компетентність», «емоційний інтелект», «емоційне мислення» та «емоційний показник інтелекту» в рамках теми дослідження.

У статті наголошено на тому, що використання сучасних технологій навчання відповідно до потреб та можливостей таких учнів сприяє кращому засвоєнню знань та розширенню меж педагогічної взаємодії.

Здійснено системний аналіз основних технологій інклюзивного навчання, які спрямовані на розвиток соціальних та емоційних компетентностей дітей з особливими потребами.

Серед цих технологій виокремлено кооперативне, тренінгове, проблемне, когнітивне, проєктне навчання, навчання соціальних навичок, організацію ігрових видів активності, арттерапію тощо. Зазначено, що їм властиве емоційно-особистісне включення усіх об'єктів навчання у спільну діяльність, обов'язковою є індивідуальна та групова рефлексія.

Результати дослідження роблять великий внесок у розуміння впливу інклюзивної освіти на соціально-емоційний розвиток дітей з особливими потребами, наголошуючи на необхідності подальших досліджень у цьому напрямку та розвитку педагогічних стратегій для оптимальної інтеграції кожного учня в навчальне середовище.

Ключові слова: діти з особливими потребами, самореалізація, адаптація, гармонійний розвиток, роль вчителя, соціально-емоційні навички, інклюзивна освіта, технології в навчанні.

Abstract

Development of social and emotional skills in children with special needs through inclusive education

Liubashchenko Alona Andriivna graduate student, Educational Scientific Institute of Pedagogy and Psychology, Department of Special and Inclusive Education, Sumy

Rudenko liliia Mykolaivna Dr in Psychology, Professor, Dragomanov Ukrainian State University, Ukrainian State Drahomanov University, Kyiv

Domina Hanna Anatoliyivna Candidate of Psychological Sciences, Docent, Ukrainian State Drahomanov University, Kyiv

In a rapidly changing world, modern education should prepare children for successful self-realization, adaptation to unpredictable challenges, and ensure their harmonious development. Teachers are supposed to impart not only academic knowledge, but also a wide range of life skills to help pupils interact effectively in modern society. This is especially true for children with special needs, who require additional support to successfully integrate into society and have full opportunities for self-realization. Developing social and emotional skills in these children is crucial as it contributes to the formation of a positive social environment, mutual understanding, and the maintenance of social ties.

Inclusive education is a powerful tool for achieving this goal by promoting the integration of children into the learning environment. This article examines the concepts of 'social competence', 'emotional competence', 'emotional intelligence', 'emotional thinking', and 'emotional intelligence indicators' within the framework of the research topic. The paper highlights the benefits of using modern teaching technologies that are tailored to the needs and capabilities of pupils, which can lead to improved learning outcomes and expanded pedagogical interactions. It systematically analyses the main technologies used in inclusive education to develop the social and emotional competences of children with special needs. Among these technologies are cooperative learning, training, problem-based learning, cognitive learning, project-based learning, social skills training, organization of game activities, and art therapy. They involve emotional and personal involvement of all learning objects in joint activities, individual and group reflection is mandatory.

The study's results contribute significantly to understanding the impact of inclusive education on the socio-emotional development of children with special needs. The findings highlight the need for further research in this area and the development of pedagogical strategies to optimally integrate each student into the learning environment.

Keywords: children with special needs, self-realization, adaptation, harmonious development, role of the teacher, socio-emotional skills, inclusive education, technology in education.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасне суспільство ставить перед собою завдання забезпечити повноцінний розвиток для кожної дитини, включаючи тих, у кого є особливі потреби. Інклюзивна освіта виступає як ключовий інструмент для досягнення цієї мети, сприяючи їхній соціальній інтеграції та академічному прогресу.

Стратегічні орієнтири державної політики України щодо таких дітей визначені Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, яка була ратифікована у 2008 році, а також Конвенцією ООН про права дитини та Національною стратегією розвитку освіти до 2021 року. Право на освіту для громадян України, зокрема дітей з особливими потребами, закріплене в законах «Про освіту» (2017 р.) та «Про загальну середню освіту» (2018 р.), які гарантують прийняття до державних навчальних закладів незалежно від стану здоров'я та створення умов для навчання відповідно до здібностей та інтересів кожного громадянина.

Попри визначені в законодавстві та міжнародних конвенціях принципи, інклюзивна освіта не завжди забезпечує ефективну соціальну інтеграцію та навчання дітей з особливими потребами. Переважна частина наукових досліджень та практичного досвіду зосереджується на загальних аспектах інклюзивної освіти, проте важливо окреслити конкретні виклики, з якими зіштовхуються ці діти в процесі свого навчання та соціалізації.

Однією з актуальних проблем є недостатня увага до розробки та впровадження ефективних методик розвитку соціально-емоційних навичок учнів з особливими потребами в інклюзивних навчальних середовищах. Це може призводити до стресових ситуацій для цієї групи учнів, обмежуючи їхню можливість повноцінно брати участі в навчальному процесі та суспільному житті.

Крім того, необхідно вивчити можливі негативні впливи інклюзивної освіти на самооцінку та психосоціальний стан таких дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом останнього десятиліття такі вітчизняні науковці, як В. Бойко, Л. Будяк, І. Гевко, Г. Давиденко, З. Ленів, Т. Логвиненко, О. Мартинчук, Т. Пантюк, О. Таранченко, О. Федоренко, З. Шевців та інші, провели численні наукові студії, присвячені корекційній педагогіці та навчанню дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти.

Емпіричні дослідження впливу універсальних технологій в цьому напрямку були проведені В. Засенко, К. Островською, Т. Скрипник, О. Хохліною, М. Чайковським та іншими, які дозволили визначити переваги та ефективність використання інклюзивних методів навчання для соціального та емоційного розвитку дітей з особливими потребами.

Аспекти соціалізації були детально розглянуті в роботі А. Капської у 2021 році. Її дослідження вказують на необхідність створення сприятливого середовища для розвитку соціальних та емоційних компетентностей учнів, зокрема тих, у кого є особливі потреби.

Науковці Н. Квітка, А. Колупаєва, Н. Компанець, Л. Коваль- Бардаш, А. Лапін, К. Тороп, О. Чеботарьова, Н. Ярмола приділяли свою увагу проблемам залучення таких осіб до навчання в освітніх закладах, їх реабілітації та соціалізації відповідно до суспільних норм. Попри важливість та актуальність інклюзивної освіти, науковці визначають ряд проблем у її науковій розробці та практичній реалізації.

Інклюзивне освітнє середовище та система освітніх послуг повинні відповідати міжнародним стандартам. Це свідчить про необхідність гармонізації підходів до інклюзивної освіти на національному рівні із загальноприйнятими міжнародними нормами для того, щоби забезпечити високий стандарт надання освітніх послуг для осіб з особливими потребами.

Проблема полягає у нестачі кваліфікованих кадрів учителів та доступ до ресурсів [1, С.202]. Важливо враховувати ці аспекти при розробці та впровадженні стратегій інклюзивної освіти. Також науковці вказують на необхідність удосконалення методології та практичних аспектів інклюзивної освіти, що включає розробку ефективних навчальних програм, адаптованих до різних потреб учнів, та посилення ролі батьків у процесі інклюзивної освіти.

Метою статті є визначення ефективних педагогічних підходів та технологій, які сприяють формуванню позитивного соціального та емоційного розвитку учнів з особливими потребами в інклюзивному освітньому середовищі.

Виклад основного матеріалу

Діти з особливими потребами - це різноманітна група, яка об'єднує молодших членів суспільства із фізичними, розумовими, емоційними чи соціальними особливостями, які потребують додаткової уваги та підтримки для гармонійного розвитку. Особливі потреби можуть бути результатом різних факторів, таких як вроджені вади, хронічні захворювання, аутизм, розлади розвитку та інші медичні, психічні або соціальні причини. Основною ідеєю інклюзивної освіти є створення сприятливого навчального середовища, де кожен учень, незалежно від своїх індивідуальних особливостей, може здобути повноцінну освіту та розвиватися відповідно до свого потенціалу. Принцип інклюзивної освіти базується на декількох ключових засадах [2, С. 41]. соціальний педагогічний інклюзивний освіта

Перш за все, це доступність, що передбачає створення умов для навчання кожної дитини, незалежно від її фізичних, розумових чи емоційних особливостей. Рівні можливості в інклюзивній освіті гарантують учневі право на повноцінну участь у навчальних процесах. Цей підхід покликаний сприяти соціальній інтеграції дітей з особливими потребами, зменшуючи відокремленість та сприяючи їхній взаємодії з ровесниками. Важливою частиною інклюзивної освіти є індивідуальний підхід, що передбачає адаптацію навчання до потреб кожного учня для того, щоби максимально розкрити його потенціал. Сприяючи соціальній інтеграції та розумінню різноманітності, інклюзивна освіта веде до зменшення стереотипів та формує толерантне відношення, сприяє розвитку кожної дитини в максимально можливому обсязі, стимулює творчість, інноваційний підхід до навчання.

Соціально-емоційні навички стають ключовими у формуванні повноцінної особистості, особливо в контексті дітей з особливими потребами. Навчання, спрямоване тільки на накопичення академічних знань, залишає поза увагою важливі аспекти, такі як система цінностей, вміння володіти собою, взаємодія в групі та розв'язання складних ситуацій. Сучасні реалії підкреслюють, що успішна самореалізація особистості та кар'єрне зростання значною мірою залежать від соціально-емоційних навичок. Зокрема, ТОП-10 необхідних вмінь 2025 року включатиме розв'язання складних проблем, критичне мислення, лідерство, соціальний вплив, витривалість, стресостійкість і гнучкість. Однак, у контексті дітей з особливими потребами, навички соціально-емоційного характеру набувають особливого значення. Вони допомагають дитині не лише адаптуватися до навколишнього середовища, але й розвивати ідентичність, відчуття власної гідності та емоційну стабільність [3, С.17].

Згідно зі світовими трендами, які враховуються в реформі «Нова українська школа», важливим завданням стає не просто формувати знання. Критично необхідним виявляється вміти їх практично застосовувати в житті, розробляти власну систему переконань на основі цінностей. Участь у соціально-емоційному навчанні (СЕН) визначається як один із ключових елементів цього завдання. Це означає вивчення соціальних взаємин, розвиток емоційної інтелігенції, формування комунікативних навичок, роботу над самопізнанням та саморегуляцією. Застосування соціально-емоційного навчання дозволяє дітям з особливими потребами легше інтегруватися в соціум, розвивати власний потенціал та ефективно взаємодіяти з іншими людьми. Зазначимо, що соціально-емоційне навчання не лише сприяє особистісному розвитку, але й позитивно впливає на взаємини в командах, сім'ї, інституціях та суспільстві в цілому, сприяючи оздоровленню стосунків та збереженню гармонії під час взаємодії.

Соціальна компетентність стає важливим аспектом розвитку особистості, який визначається як складне переплетення умінь, знань та дій, спрямованих на ефективну взаємодію у соціальному середовищі. Ці навички відкривають шлях до самореалізації у визначеній соціальній системі, відображаючи відносини «Я» і «суспільство». Розуміння емоційної компетентності вимагає осмислення понять «емоції» та «емоційний». Сучасна психологія розглядає емоційну компетентність як комплексний аспект, який включає дві складові: особистісну компетентність (розуміння себе, саморегуляція та мотивація) і соціальну компетентність (емпатія та соціальні навички). У розгляді цих компонентів виділяємо такі ключові аспекти:

1. Розуміння себе включає адекватну самооцінку та впевненість в собі. Дитина розвиває здатність розпізнавати свої емоції, оцінювати власні сили та обмеження, а також визначати цінності та здібності.

2. Саморегуляція охоплює самоконтроль, надійність, сумлінність, пристосованість та відкритість до нового. За допомогою цих елементів дитина навчається ефективно управляти своїми емоціями, реагувати на внутрішні стани та взаємодіяти з різними ситуаціями.

3. Мотивація включає старанність, ініціативу та оптимізм. Дитина вчиться визначати свої цілі, розвивати відданість їм, бути активною та оптимістичною у досягненні мети.

4. Емпатія полягає в розумінні інших, сприянні їх розвитку, орієнтацію на толерантність, визнанні різноманіття та політичну делікатність. Дитина навчається бути чутливою до почуттів інших, враховувати їхні потреби та бажання.

5. Соціальні навички включають переконання, комунікацію, розв'язання конфліктів, лідерство, каталізацію змін, створення зв'язків, співробітництво та здатність працювати в команді. Ці навички допомагають дитині ефективно взаємодіяти зі своїм оточенням та впливати на нього.

Емоційна компетентність передбачає уміння виражати власні емоції, розпізнавати їх у себе та інших, а також ефективно керувати ними. Ця навичка є важливою для створення позитивного емоційного середовища в навчальному процесі.

Емоційний інтелект, включаючи емоційне мислення, є важливим аспектом розвитку особистості, який означає здатність розуміти власні та чужі емоційні стани, їхні причини та вплив на взаємодію з іншими. Емоційний показник визначає рівень розвиненості емоційного інтелекту, який передбачає вміння ефективно використовувати емоції для досягнення позитивних результатів в різних сферах життя [7, С.99].

У інклюзивній освіті, де діти з різними потребами навчаються разом, соціальна та емоційна компетентність стає необхідним елементом гармонійного розвитку. Для дітей з особливими потребами ці компетентності є особливо важливими, оскільки вони допомагають взаємодіяти з оточенням, розвивати емпатію та будувати довірливі відносини, які ґрунтуються на підтримці та взаємоповазі. Розуміння соціальної та емоційної компетентності в інклюзивній освіті сприяє створенню середовища, де кожна дитина відчуває себе важливою та почутою, що сприяє не лише її освіті, але і соціальній інтеграції.

В інклюзивному навчанні для дітей з особливими потребами використовуються різні технології, спрямовані на розвиток соціально-емоційних компетентностей. Застосування віртуальної реальності (VR) дозволяє створювати імерсивне середовище, в якому діти опиняються в різних ситуаціях та виконують вправи, які спрямовані на розвиток емпатії, спілкування та вирішення конфліктів. Наприклад, вони можуть взаємодіяти з віртуальними персонажами, які переживають різні події, і намагатися розуміти їхні емоції та почуття. Віртуальні ігри та завдання сприяють спільній діяльності дітей, навчаючи їх ефективно співпрацювати в групі, що передбачає спільне розв'язання завдань, виконання віртуальних проєктів чи групових вправ, які сприяють зміцненню командного духу.

Ігри створюють відокремлене віртуальне або фізичне середовище, де діти вчаться взаємодіяти, розвивати комунікативні навички та вирішувати завдання разом. У додатку «Toontastic 3D» можна створювати анімаційні історії, сприяючи спільному розробленню сценаріїв, вибору персонажів. В онлайн-середовищі «Scratch» діти об'єднують свої зусилля для розробки проєктів, розвивають творчість. Гра «Keep Talking and Nobody Explodes» покращує комунікаційні навички, гравці співпрацюють для вирішення складних завдань. Віртуальне середовище у Minecraft «Autcraft», яке створене для гравців з аутизмом, сприяє взаємодії та розвитку соціальних навичок у спеціально створеному віртуальному світі.

Використання мультимедійних ресурсів у контексті інклюзивного навчання розширює можливості для розвитку соціально-емоційних компетентностей. Вони включають відео та аудіо матеріали, які спрямовані на навчання емоційного розпізнавання, розвиток виразності мовлення та спілкування. Зокрема, використання коротких відеороликів чи анімацій допомагає інтерактивно вивчати та розпізнавати різні емоції. Діти можуть обговорювати та імітувати вирази обличчя персонажів для того, щоби легше розуміти їхні почуття.

Аудіо матеріали, такі як аудіо записи, аудіоказки чи ігрові сценарії, використовуються для розвитку виразності мовлення та розуміння інтонацій. Діти слухають історії та відтворюють різні голосові тони, сприяючи розвитку артикуляції. Створення мультимедійних презентацій з використанням зображень, графіки та анімацій дозволяє візуалізувати соціальні ситуації та сприяє кращому розумінню важливих аспектів спілкування. Мультимедійні ресурси також можуть включати віртуальні екскурсії та інтерактивні відеокурси, які допомагають вивчати нові місця, розуміти різноманітні культури та розвивати соціальні навички.

Використання мобільних додатків у контексті інклюзивного навчання є ефективним засобом для розвитку соціально-емоційних компетентностей у дітей з особливими потребами. «Mood Meter» допомагає дітям розпізнавати та виражати свої емоції через інтерактивний інтерфейс та стратегії саморегуляції. «Social Express», який розроблений спеціально для дітей з порушеннями соціальних навичок, надає анімації та інтерактивні сценарії для вивчення правил спілкування та соціальних взаємин. «Choiceworks» спрямований на дітей з аутизмом і використовує візуальні підказки та розклади для організації рутини та розуміння соціальних ситуацій. «Emotionary» є мобільним словником емоцій, допомагаючи дітям вивчати та розпізнавати різні почуття за допомогою ілюстрацій та пояснень. «Model Me Going Places» спрямований на навчання навичок соціальної поведінки та взаємодії через відеосценарії, що моделюють правильну поведінку. «Special Words» дозволяє створювати індивідуалізовані навчальні матеріали для дітей з особливими потребами в навчанні мови.

Інтерактивні педагогічні програми та віртуальні навчальні ігри, розроблені з урахуванням індивідуальних потреб кожного учня, відіграють ключову роль в інклюзивному навчанні. Цей підхід дозволяє створювати персоналізовані завдання, спрямовані на розвиток емоційного та соціального інтелекту, забезпечуючи комфортне середовище.

Програма «Second Step» призначена для учнів молодших класів і фокусується на розвитку соціальних, емоційних та навчальних навичок. Вона містить інтерактивні уроки, групові вправи та віртуальні сценарії, щоб допомогти дітям краще розуміти свої почуття та взаємодіяти з іншими. «Ripple Effects» має за мету розвивати такі соціальні навички, як емпатія, розв'язання конфліктів і співпраця.

Учні можуть взаємодіяти з віртуальними сценаріями та завданнями, які сприяють їхньому соціальному та емоційному розвитку. «Zones of Regulation» орієнтована на регулювання емоцій та вчить учнів розпізнавати та керувати своїми почуттями. Вона містить інтерактивні вправи, ігри та ресурси для навчання саморегуляції та розуміння емоційного стану. «Mind Yeti» використовує короткі аудіосеанси медитації для дітей, допомагає розвивати навички управління стресом, концентрації та емоційної стабільності через інтерактивні практики.

Різні методи навчання відіграють важливу роль у розвитку соціальних та емоційних компетентностей учнів. Кооперативне навчання акцентує на співпраці та взаємодії між учнями для досягнення спільної мети. Цей підхід базується на ідеї, що взаємодопомога та спільна робота сприяють як освітньому, так і соціальному розвитку учнів. Групова робота є ключовим елементом кооперативного навчання, де учні поділяються на групи для спільного вирішення завдань чи виконання проєктів. Взаємодія у групах сприяє розвитку навичок ефективної комунікації, де учні навчаються слухати інших, висловлювати свої думки та реагувати на критику.

Взаємодопомога в групі підтримує ідею єдиної відповідальності. Учні вчаться ділитися знаннями, навичками та ресурсами для спільного вирішення завдання. Групова робота також дозволяє навчитися реагувати на різні погляди та ідеї, поважати думки інших та знаходити спільну мову. Крім того, такий вид діяльності допомагає краще розуміти соціальні ролі та ефективно взаємодіяти, враховуючи різні особистості та перспективи. Такий підхід створює позитивне навчальне середовище, де учні розвивають не лише академічні навички, але і соціальні та комунікативні компетентності.

Тренінгове навчання визначається як метод, який дає можливість відчувати реальні ситуації та розвивати соціальні навички через систематичні тренування та практику. Програми з розвитку комунікаційних навичок спрямовані на вдосконалення учнівської здатності ефективно спілкуватися та містять рольові ігри, сценарії взаємодії, тренування в умінні слухати та розуміти інших. Вправи для розвитку емпатії сприяють усвідомленню та розумінню почуттів інших людей. Учні можуть брати участь у ситуаціях, які викликають різні емоції, та ділитися своїм досвідом. Програми з управління стресом допомагають розвивати стресостійкість та знаходити конструктивні шляхи розв'язання проблем. Це може бути тренування на природі, релаксаційні методики. Програми конфліктології включають рольові ігри та сценарії, спрямовані на вирішення конфліктів. Учні навчаються ефективно взаємодіяти у важливих ситуаціях та розвивати навички медіації. Тренінг толерантності містить вправи, які спрямовані на розуміння та прийняття різноманітності, включають обговорення культурних відмінностей, рольові ігри та спільні проєкти [9, С.335].

Проблемне навчання сприяє розвитку критичного мислення, оскільки учні навчаються аналізувати та оцінювати інформацію, розпізнавати проблеми та шукати альтернативні рішення. Цей підхід передбачає контекстуалізоване навчання, де учні вирішують завдання у конкретних ситуаціях, застосовуючи свої знання та навички для розв'язання практичних завдань. Одним із важливих аспектів проблемного навчання є можливість учнів застосовувати свої знання на практиці.

Це допомагає усвідомлювати важливість теоретичних знань у реальному житті. Спрямованість на реальні проблеми також стимулює інтерес учнів до навчання, оскільки вони бачать конкретний результат своєї діяльності та можливість вирішення реальних проблем.

Когнітивне навчання є методом, який націлений на розвиток інтелектуальних навичок, включаючи здатність розуміти та обробляти інформацію. Цей підхід в освіті використовує різноманітні вправи, які сприяють розвитку таких когнітивних функцій учнів, як сприйняття емоцій, аналіз ситуацій та прийняття обґрунтованих рішень. Ігрові сценарії містять ситуації, які стимулюють розумові процеси, позитивно впливають на розвитку креативності та критичного мислення, включають вправи, які допомагають учням розрізняти та розуміти емоції у спілкуванні, враховуючи вираз обличчя, жести та мову тіла. Інтерактивні завдання, такі як головоломки та ігри, є важливим елементом когнітивного навчання, позитивно впливаючи на розвиток креативності та концентрації.

Проєктне навчання вимагає співпраці та організації для досягнення спільної мети. Працюючи над проєктом, учні вчаться вирішувати труднощі, взаємодіяти з однолітками та керувати власними емоціями у групових ситуаціях. Це сприяє розвитку навичок комунікації, розподілу обов'язків та взаємодопомоги. Також, працюючи над проєктом, учні залучаються до творчого процесу, що розвиває їхню здатність генерувати ідеї та шукати творчі рішення. Крім того, проєктне навчання вимагає від учнів самоорганізації. Їм необхідно планувати свій час, визначати пріоритети та виконувати власні завдання [12, С.105].

Застосування арттерапії та ігрових видів активності має важливий вплив на стимулювання соціального та емоційного розвитку у дітей з особливими потребами. Ці методи надають можливість виражати себе, розвивати соціальні навички та роблять акцент на індивідуальних потребах кожного учня. В рамках арттерапії діти можуть використовувати мистецтво як інструмент самовираження та показу емоцій. Малювання, ліплення та інші творчі форми служать альтернативними способами спілкування для тих, хто має обмеженість у вербальній комунікації.

Створення безпечного середовища через арттерапію є важливою складовою, оскільки дозволяє дітям відчути себе комфортно та довіряти оточенню. Це особливо актуально для дітей з особливими потребами, які можуть відчувати стрес у нових ситуаціях. Застосування арттерапії також допомагає дітям відкривати та розвивати таланти та інтереси. Загальною метою використання цих методів є створення позитивного, безпечного середовища, де кожен учасник може розвивати свої сильні сторони.

Роль вчителя в розвитку соціально-емоційних навичок учнів з особливими потребами визначається його здатністю створювати відкрите, довірливе та мотиваційне середовище, а також індивідуалізувати підхід до кожного учня. Залучення спеціалістів, таких як педагоги-дефектологи, психологи, логопеди, дозволяє отримати конкретні поради та підтримку для розвитку кожного учня. Вчителі повинні активно сприяти створенню інклюзивного навчального середовища, де кожен учень з особливими потребами відчуватиме себе прийнятим, що закладає основу для розвитку позитивних взаємин та соціально-емоційних навичок.

Вчителям необхідно персоналізувати підхід до кожного учня, враховуючи його потреби, сильні сторони та труднощі, а це передбачає адаптацію методик, надання підтримки. Позитивний клімат в класі сприяє розвитку емоційної стабільності та довіри, тому вчителі повинні бути чутливими до емоційного самопочуття учнів з особливими потребами, створювати можливості для вираження їхніх почуттів. Це передбачає індивідуальні бесіди, терапевтичні методи або використання арттерапії. Установлення партнерських відносин з батьками таких дітей дозволяє враховувати індивідуальні потреби та розроблять плани підтримки. Систематичний моніторинг та оцінка соціально-емоційного прогресу допомагає виявляти та розв'язувати проблеми, підтримуючи позитивний розвиток.

Важливість регулярної індивідуальної та групової рефлексії для учнів з особливими потребами полягає в тому, що цей процес сприяє їхньому особистісному розвитку, самовизначенню та покращенню соціально-емоційного стану. Рефлексія включає осмислення та аналіз власних дій, досвіду та досягнень, що може мати позитивний вплив на навчання та соціальну адаптацію. Самосприйняття та самовизначення розвиваються через регулярну індивідуальну рефлексію, де учні навчаються оцінювати власні можливості та обмеження, визначати цілі та встановлювати шляхи їх досягнення [5].

Індивідуальна рефлексія сприяє покращенню академічних результатів та активної участі у навчальному процесі. Групова рефлексія створює можливості для дітей з особливими потребами обговорювати перспективи, що сприяє розвитку соціальних навичок, таких як спілкування, взаємодія та взаєморозуміння. Цей процес допомагає виражати емоції, розуміти їхні причини, розвивати емоційну стабільність та управління емоціями.

Висновки

Розвиток соціально-емоційних навичок у дітей з особливими потребами виявляється надзвичайно важливим аспектом для їхнього повноцінного розвитку та соціальної інтеграції. Сучасне суспільство визнає, що окрім академічних здібностей, успіх у різних сферах життя вимагає від особистості розвинути соціальну компетентність, емоційну стабільність та вміння ефективно взаємодіяти з іншими.

Діти з особливими потребами, які опановують соціально-емоційні навички, мають можливість не лише легше адаптуватися до навколишнього середовища, але й розвивати свою ідентичність та емоційну стійкість. Вони навчаються володіти емоціями, ефективно спілкуватися та вирішувати конфлікти, що є ключовими елементами їхнього соціального і психологічного благополуччя.

Зазначимо, що реформи в галузі освіти, такі як «Нова українська школа» та закон «Про освіту», наголошують на формуванні соціально-емоційних навичок як необхідної складової сучасного навчального процесу. Це визнає важливість цих навичок для успішної адаптації та самореалізації учнів у різних сферах життя.

У контексті інноваційних підходів до навчання, використання спеціалізованих програм та додатків стає ефективним інструментом для тренування соціальних навичок та розвитку емпатії у дітей з особливими потребами. Ці технології сприяють не лише освоєнню академічних знань, а й формуванню навичок емоційного самоконтролю, взаємодії в групі та розвитку критичного мислення.

Особливу увагу слід приділяти індивідуальній та груповій рефлексії, які сприяють формуванню позитивного самовідчуття та самооцінки учнів. Цей підхід є не лише інструментом самовдосконалення, але й сприяє створенню відкритого, довірливого та інклюзивного середовища в освітніх установах.

Таким чином, використання технологій та систематичний розвиток соціально-емоційних навичок стають ключовими факторами для гармонійного розвитку дітей з особливими потребами. Подальші дослідження передбачають встановлення ролі технологій, а саме їх ефективність у розвитку комунікативних навичок та оцінка віртуальної реальності для симуляції соціальних ситуацій.

Література

1. Будяк Л. В. Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти: аналіз міжнародних документів і законодавства України. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2010. № 7. С. 202-206.

2. Дидактичні та методичні засади спеціальної освіти дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку: нав.-метод. посіб. / Н.О. Макарчук, А.М. Висоцька,

О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко, А.В. Міненко, С.В. Трикоз, Г.О. Блеч., І.В. Бобренко. Київ. 2014. 337 с.

3. Колупаєва А. A., Таранченко О. M. Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі : наук.-метод. посіб. Харків : Вид-во «Ранок», 2019. 304 с

4. Компанець Н.М. Моделювання індивідуальної програми розвитку дошкільника з особливими освітніми потребами. Київ. 2018. 56 с

5. Мартинчук О. В. Підготовка фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 430 с.

6. Чеботарьова О.В. Сучасні підходи до трудового навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату та інтелекту. Особлива дитина: навчання і виховання. 2017. № 4 (84). С. 56-64.

7. Ярмола, Н. А., Тороп, К. С. Системоутворювальна роль компетентностей в організації навчального процесу для дітей з особливими потребами. Вид-во НПУ ім. МП Драгоманова. 2021. № 40. С. 99-106.

8. Akalin S., Sucuoglu B. Effects of classroom management intervention based on teacher training and performance feedback on outcomes of teacher-student dyads in inclusive. Kuram ve Uygulamada Egitim Bilimleri. 2015. № 15 (3). pp. 739-758. https://doi.org/10.12738/estp.2015.3.2543

9. Bay D. N. Investigation of the relationship between self-efficacy belief and classroom management skills of preschool teachers with other variables. International Electronic Journal of Elementary Education. 2020. № 12 (4). pp. 335-348. https://doi.org/ 10.26822/iejee.2020459463

10. Chopra P. K., Kanji G. K. Emotional intelligence: A catalyst for inspirational leadership and management excellence. Total Quality Management and Business Excellence. 2010. № 21 (10). pp. 971-1004. https://doi.org/10.1080/14783363.2010.487704

11. Denervaud S., Mumenthaler C., Gentaz E., Sander D. Emotion recognition development: Preliminary evidence for an effect of school pedagogical practices. Learning and Instruction. 2020. № 69. https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2020.101353

12. Hoffmann J. D., Brackett M. A., Bailey C. S., Willner C. J. Teaching emotion regulation in schools: Translating research into practice with the RULER approach to social and emotional learning. Emotion (Washington, D. C.). 2020. № 20 (1). рр. 105-109. https://doi.org/10.1037/emo0000649

13. Moeller R. W., Seehuus M., Peisch V. Emotional Intelligence, Belongingness, and Mental Health in College Students. Frontiers in Psychology. 2020. № 11 (93). https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00093

14. Sadik F., Akbulut T. An Evaluation of Classroom Management Skills of Teachers at High Schools (Sample from the City of Adana). Procedia -- Social and Behavioral Sciences. 2015. № 191. рр. 208-213. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.04.539

15. Wolff C. E., Jarodzka H., Boshuizen H. P. Classroom Management Scripts: a Theoretical Model Contrasting Expert and Novice Teachers' Knowledge and Awareness of Classroom Events. Educational Psychology Review. 2020. https://doi.org/10.1007/s10648- 020-09542-0

References

1. Budiak, L. V. (2010). Normatyvno-pravove zabezpechennia inkliuzyvnoi osvity: analiz mizhnarodnykh dokumentiv i zakonodavstva Ukrainy [Regulatory and Legal Support for Inclusive Education: Analysis of International Documents and Ukrainian Legislation]. Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy - Current issues of education and upbringing of people with special needs, 7, 202-206 [in Ukrainian].

2. Makarchuk, N.O., Vysotska, A.M., Chebotarova, O.V., Hladchenko, I.V., Minenko, A.V., Trykoz, S.V., Blech., H.O., Bobrenko, I.V. (2014). Dydaktychni ta metodychni zasady spetsialnoi osvity doshkilnykiv z porushenniamy intelektualnoho rozvytku [Didactic and methodological principles of special education of preschool children with intellectual disabilities]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Kolupaieva, A.A, Taranchenko, O. M. (2019). Navchannia ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v inkliuzyvnomu seredovyshchi [Educating children with special educational needs in an inclusive environment]. Kharkiv: Vyd-vo «Ranok» [in Ukrainian].

4. Kompanets, N.M. (2018). Modeliuvannia indyvidualnoi prohramy rozvytku doshkilnyka z osoblyvymy osvitnimy potrebamy [Modelling an individual development programme for a preschooler with special educational needs]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Martynchuk, O. V. (2018). Pidhotovka fakhivtsiv zi spetsialnoi osvity do profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi [Preparation of special education specialists for professional activity in an inclusive educational environment]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

6. Chebotarova, O.V. (2017). Suchasni pidkhody do trudovoho navchannia uchniv z porushenniamy oporno-rukhovoho aparatu ta intelektu [Modern approaches to labour training for students with musculoskeletal and intellectual disabilities]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia - A special child: education and upbringing, 4(84), 56-64 [in Ukrainian].

7. Yarmola, N. A., Torop, K. S. (2021). Systemoutvoriuvalna rol kompetentnostei v orhanizatsii navchalnoho protsesu dlia ditei z osoblyvymy potrebamy [The systemic role of competences in the organisation of the educational process for children with special needs]. Vyd-vo NPU im. MP Drahomanova - Drahomanov National Pedagogical University of Ukraine, 40, 99-106 [in Ukrainian].

8. Akalin, S., Sucuoglu, B. (2015). Effects of classroom management intervention based on teacher training and performance feedback on outcomes of teacher-student dyads in inclusive. Kuram ve Uygulamada Egitim Bilimleri, 15 (3), 739-758. https://doi.org/ 10.12738/estp.2015.3.2543 [in English].

9. Bay, D. N. (2020). Investigation of the relationship between self-efficacy belief and classroom management skills of preschool teachers with other variables. International Electronic Journal of Elementary Education, 12 (4), 335-348. https://doi.org/10.26822/ iejee.2020459463 [in English].

10. Chopra, P. K., Kanji, G. K. (2010). Emotional intelligence: A catalyst for inspirational leadership and management excellence. Total Quality Management and Business Excellence, 21(10), 971-1004. https://doi.org/10.1080/14783363.2010.487704 [in English].

11. Denervaud, S., Mumenthaler, C., Gentaz, E., Sander, D. (2020). Emotion recognition development: Preliminary evidence for an effect of school pedagogical practices. Learning and Instruction, 69. https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.202 0.101353 [in English].

12. Hoffmann, J. D., Brackett, M. A., Bailey, C. S., Willner, C. J. (2020). Teaching emotion regulation in schools: Translating research into practice with the RULER approach to social and emotional learning. Emotion (Washington, D. C.), 20 (1), 105-109. https://doi.org/10.1037/emo0000649 [in English].

13. Moeller, R. W., Seehuus, M., Peisch, V. (2020). Emotional Intelligence, Belongingness, and Mental Health in College Students. Frontiers in Psychology, 11(93). https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00093 [in English].

14. Sadik, F., Akbulut, T. (2015). An Evaluation of Classroom Management Skills of Teachers at High Schools (Sample from the City of Adana). Procedia -- Social and Behavioral Sciences, 191, 208-213. https://doi.org/10.1016/_j.sbspro.2015.04.539 [in English].

15. Wolff, C. E., Jarodzka, H., Boshuizen, H. P. (2020). Classroom Management Scripts: a Theoretical Model Contrasting Expert and Novice Teachers' Knowledge and Awareness of Classroom Events. Educational Psychology Review. https://doi.org/10.1007/ s 10648-020-09542-0 [in English].

Размещено на Allbest.ru