Розвиток мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з/без особливих освітніх потреб засобами цифрових технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з/без особливих освітніх потреб засобами цифрових технологій

Журавко Тетяна Валеріївна викладач кафедри психології та педагогіки розвитку дитини, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

У статті розкрито проблему розвитку мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з/без особливих освітніх потреб засобами цифрових технологій. З'ясовано, що важливою умовою, яка дозволяє прогнозувати ефективність використання цифрових технологій у роботі з дошкільниками та молодшими школярами з розвитку мовлення, є ставлення до них педагогічних працівників та їх готовність до здійснення цього процесу.

Обґрунтовано доцільність використання цифрових технологій як ефективного засобу розвитку пізнавального інтересу в дітей в умовах закладів освіти. Використання онлайн-платформ сприяє розвитку мовленнєвої компетенції, сприяє активізації і закріпленню мовленнєвих навичок, що відіграє значний вплив на якість мовлення і готує дошкільника до успішної мовленнєвої комунікації і вступу до школи.

Завдяки продуманій методиці викладання української мови, цифрові засоби допомагають розв'язувати конкретні завдання навчання мови та підвищувати якість мовної, мовленнєвої та комунікативної освіти дітей. Використання комп'ютерних технологій у навчанні мови дітей дошкільного віку сприяє їхньому творчому розвитку, активному засвоєнню предметів і підготовці до життя в інформаційному суспільстві. Як сучасний метод навчання, цифрові засоби мотивують освітній процес, забезпечують задоволення від ігрової до навчальної діяльності та забезпечують інноваційний підхід у вивченні рідної мови.

Розкрито особливості використання цифрових технологій задля оптимізації корекційного впливу на розвиток дітей з порушеннями мовлення. Використання вчителями-логопедами цифрових освітніх ресурсів під час занять розширює простір для реалізації можливостей кожної дитини, робить корекційні впливи успішними й комфортними, особистісно-зорієнтованими і мобільними, відтак оптимізує процес корекційно-розвиткової роботи загалом. Мовленнєво-комунікативна ідготовка сприяє інтелектуальній, емоційній, вольовій та мотиваційній готовності дітей дошкільного віку до школи, а також їх готовності у сфері спілкування.

Ключові слова: діти дошкільного та молодшого шкільного віку, діти з особливими освітніми потребами, освітні платформи, медіа-технології, освітній контент, мовна одиниця, цифровий простір, діджиталізація, медіа- засоби, мультимедійна презентація.

Abstract

дошкільник школяр розвиток мовлення

Zhuravko Tetiana Valeriivna teacher of the Department of Psychology and Psychology of Child Development, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

SPEECH DEVELOPMENT OF CHILDREN OF PRESCHOOL AND LOWER SCHOOL AGE WITH/WITHOUT SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS USING DIGITAL TECHNOLOGIES

The article reveals the problem of speech development of children of preschool and primary school age with/without special educational needs by means of digital technologies. It was found that an important condition that allows predicting the effectiveness of using digital technologies in working with preschoolers and younger schoolchildren on the development of speech is the attitude of pedagogical workers towards them and their readiness to carry out this process.

The expediency of using digital technologies as an effective means of developing cognitive interest in children in the conditions of educational institutions is substantiated. The use of online platforms contributes to the development of speech competence, promotes the activation and consolidation of speech skills, which has a significant impact on the quality of speech and prepares a preschooler for successful speech communication and entry into school.

Thanks to a well-thought-out method of teaching the Ukrainian language, digital tools help solve specific tasks of language learning and improve the quality of children's language, speech and communication education. The use of computer technologies in language teaching of preschool children contributes to their creative development, active learning of subjects and preparation for life in the information society. As a modern method of learning, digital tools motivate the educational process, provide satisfaction from gaming to learning activities and provide an innovative approach in learning the native language.

The peculiarities of using digital technologies to optimize the corrective effect on the development of children with speech disorders are revealed. The use of digital educational resources by speech therapist teachers during classes expands the space for the realization of each child's potential, makes correctional effects successful and comfortable, personally oriented and mobile, thus optimizing the process of correctional and developmental work in general.

Speech and communication training contributes to the intellectual, emotional, volitional and motivational readiness of preschool children for school, as well as their readiness in the field of communication.

Keywords: children of preschool and primary school age, children with special educational needs, educational platforms, media technologies, educational content, language unit, digital space, digitalization, media tools, multimedia presentatation.

Постановка проблеми

Сучасне життя досить складно уявити без використання цифрових технологій, така тенденція притаманна і для освітнього процесу, де без інформаційних технологій не обійтися. Тому використання комп'ютера та засобів нформаційно-комунікативних технологій на заняттях та у організації освітньої роботи з дітьми дошкільного, молодшого шкільного віку, формує готовність нового покоління до майбутнього життя в інформаційному суспільстві.

Знайомство з цифровими засобами вже в дошкільному віці може сприяти розвитку компетенцій, які будуть важливими в майбутньому. Навчання дітей ефективно спілкуватися та взаємодіяти в цифровому середовищі є ключовим для їх соціального розвитку та адаптації у сучасному світі. Раннє знайомство з цифровими технологіями може полегшити перехід дітей до формального освітнього середовища, де такі технології вже активно використовуються, а також сприяти розвитку креативності та інноваційного мислення.

Навчальні програми, інтерактивні ігри та цікавий мультимедійний контент можуть покращити навчальний досвід дітей і допомогти їм набути необхідних навичок у різних сферах. Цифрові інструменти також можуть покращити комунікацію, розв'язання проблем та дрібну моторику дітей.

Одне із провідних місць у формуванні готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі посідає мовленнєвий розвиток дітей, зокрема чисте і правильне мовлення, багатий словник, уміння вільно спілкуватись з однолітками і дорослими, із знайомими і незнайомими співрозмовниками; виявляти ініціативу у відповідних комунікативних ситуаціях; доречно використовувати етичні норми спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підґрунтям для впровадження цифрових технологій при модернізації дошкільної освіти стали теоретичні та методологічні праці дослідників цієї сфери: дослідження розвитку медіа-технологій в цілому (Д. Бекінгем, Л. Мастерман); психолого- педагогічні визначення впливу цифрових технологій на дітей дошкільного віку (Л. Баженова, С. Семчук); виокремлення поняття: «мовленнєва підготовка» (А. Богуш, Л. Калмикова, Л. Пеньєвська) і «мовленнєва готовність» (М. Вашуленко, Л. Дейниченко, Л. Іщенко) дошкільників до навчання у початковій школі; використання цифрових технологій на уроках в початковій школі стало предметом дослідження таких науковців як О. Пінчук, О. Чупріна [23; 5; 6; 7; 11].

Аналізуючи сучасний стан упровадження цифрових технологій в закладах освіти з інклюзивною формою навчання, М. Заїка, В. Коваленко, Ю. Носенко називають низку проблемних аспектів застосування технологій як засобів підтримки навчання дітей з особливими освітніми потребами. Цифрові технології як компенсаторний, комунікаційний та дидактичний засіб оптимізує організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами та забезпечує доступ до низки дидактичних матеріалів у форматі, прийнятному для всіх учасників освітнього процесу [22].

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз розвитку мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з/без особливих освітніх потреб засобами цифрових технологій.

Виклад основного матеріалу

Розвиток мовлення дітей дошкільного віку відбувається на всіх рівнях через засвоєння основних мовних одиниць (звуків, слів, словосполучень і, зрештою, речень). Тому ефективність розвитку мовленнєвої компетентності забезпечується тісним взаємозв'язком таких завдань як: навчання культури мовлення, розвиток словникового запасу, формування граматично правильного мовлення та розвиток зв'язного діалогічного і монологічного мовлення.

Саме тому виникає потреба в оновленні змісту, удосконаленні форм, методів і цифрових технологій навчання та мовленнєвого розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з/без особливих освітніх потреб засобами цифрових технологій.

Цифровий простір став невід'ємною частиною життя кожної людини. Він є джерелом формування дитячих уявлень про навколишній світ. Для сучасних дітей пізнавальна, дослідницька та ігрова діяльність з використанням комп'ютерних засобів - це звична, цікава діяльність та доступний спосіб отримання нових знань та емоцій. Цифрові технології встановлюють нові стандарти і ставлять нові виклики. Особливого значення набуває діджиталізація дошкільної та початкової освіти, адже якісні зміни неможливі без трансформації освітнього процесу, що максимально використовує потенціал сучасних цифрових технологій [8].

За допомогою сучасних медіа-технологій педагоги можуть об'єднати багато видів інформації в один комплекс. Наприклад, текст і медіа, графіку і відео, ілюстрації та аудіо. Такий інтегрований підхід стимулює свідомі (висловлення власної думки) та несвідомі (підспівування) імпульси дітей до мовлення та засвоєння мови. Таким чином у дитячому колективі формується культура мовлення та мовно-мовленнєва компетентність.

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у освітньому напряму «Мовлення дитини» розвитку комунікативних навичок дитини сприяють демонстрації їй способів комунікації за допомогою гаджетів, обговорення їхніх переваг і недоліків порівняно з живим спілкуванням [2].

Комп'ютерні технології розширюють можливості для висвітлення розвивального і дидактичного матеріалу. Дуже важливо відзначити, що заняття із застосуванням цифрових технологій підсилюють пізнавальний інтерес дошкільників і активізують дитячу увагу. Цифрові технології можна включити в усі види дитячої діяльності.

Цифрові технології, як і цифрова інформація, не менш важливі для цифрової грамотності. Цифрові пристрої, такі як обчислювальні та комунікаційні інструменти, та інструменти, такі як бази даних, забезпечують доступ, управління та створення цифрової інформації. Ці засоби взаємодії з цифровою інформацією розглядаються як мережеві пристрої, а не просто як обчислювальні пристрої. Сама по собі цифрова інформація надає цифровий матеріал для дій. Наша здатність демонструвати через взаємодію з цим цифровим середовищем визначає наш рівень цифрової грамотності.

Сучасне покоління дітей оточене і занурене в цифрове середовище. Традиційні медіа, такі як телебачення, радіо та періодичні видання, доповнюються новими цифровими ехнологіями, які сприяють інтерактивності та соціальній взаємодії, надаючи дітям миттєвий доступ до розваг, інформації, знань та соціальних контактів. Традиційні засоби масової інформації, як правило, створювалися зовні за допомогою усталеного виробничого джерела, такого як кіностудія, телевізійна мережа або співробітники редакції, і надавались особам або широкій аудиторії для пасивного перегляду або читання. На відміну від них, нові цифрові медіа, зокрема соціальні та інтерактивні, є формами медіа, які дозволяють користувачам як споживати, так і активно створювати контент. Прикладами є додатки, багатокористувальні відео-ігри, відео на YouTube та відео-блоги.

Сучасна дослідниця медіа-грамотності дітей дошкільного віку Т. Чашка виділили етапи навчання та опанування цифровими технологіями. Вона зазначає: «Етапи навчання та опанування медіа-засобами:

I етап - навчання сприймати інформацію з екрана починається вже з молодшого дошкільного віку (діти четвертого року життя).

II етап - навчання оцінювати якості інформації починається з середнього дошкільного віку (діти п'ятого року життя).

III етап - навчання емоційного сприйняття медіа-тексту починається в середньому дошкільному віці, а навчання критичного сприйняття продовжується в старшому дошкільному віці (діти шостого року життя).

IV етап - оволодіння технічними засобами медіа можна починати з молодшого дошкільного віку (опанування найпростіших медіа-засобів - натиснути кнопку на фотоапараті, знайомство з мікрофоном), продовжувати в середньому дошкільному віці (озвучування кадрів за допомогою мікрофону та комп'ютера, опанування мобільним телефоном тощо) та закінчується на рівні старшого дошкільного віку (створення діафільмів, мультфільмів за допомогою різних медіа-засобів та інструментів за участю педагога).

V етап - розкриття технологій створення інтерпретацій інформації відбувається на рівні старших дошкільнят (створення медіа-репрезентацій) [19].

Дані ЮНЕСКО резюмують, що коли людина дивиться, вона запам'ятовує 25% видимої інформації, коли слухає - 15% мовної інформації, коли слухає й дивиться - 65% усієї інформації. Вихователі застосовують у освітньому процесі дошкільників мультимедійні технології як аудіовізуальний засіб, що впливає на різні органи чуття [13, с. 25-32].

Однією з мультимедійних технологій є презентація як подання освітнього матеріалу. Розглянемо місце мультимедійних презентацій у системі засобів навчання.

У роботі Чупріної О. досліджено чинники та шляхи використання мультимедійних засобів в освітньому процесі, визначено мультимедійні засоби, які є найбільш поширеними та ефективними для розвитку мовлення (комп'ютерні тренажери, автоматизовані навчальні системи, навчальні фільми, мультимедіа-презентації). Автором проаналізовано методи, прийоми і засоби розвитку мовлення. За результатами роботи Чупріною О. визначено, що комплексне застосування традиційних та інноваційних (мультимедійних) засобів дає змогу оптимізувати перехід мовної освіти на якісно новий рівень, позитивно впливає на мотивацію дітей до навчання, створює умови для успішного досягнення педагогічних цілей [23, с. 17].

Презентації є чудовими наочними посібниками, а їхній демонстраційний матеріал сприяє підвищенню ефективності навчання. При використанні в освітній діяльності вони можуть зробити заняття більш емоційними та цікавими, а також підвищити інтерес дітей до предмета.

Створюючи інтерактивні презентації, педагоги повинні дотримуватися низки вимог щодо їх оформлення, щоб допомогти дітям старшого дошкільного віку краще засвоювати матеріал. Зокрема, презентації мають бути витримані в єдиному стилі та за одним шаблоном. Фон презентації має бути у світлих відтінках, які підкреслюють інформацію, не перекриваючи її. Зображення, що використовуються в презентації, повинні бути чіткими та пропорційними, семантично навантаженими, а зміст - зрозумілим. Використання мультимедійних презентацій в освітній діяльності сприяє розвитку мовленнєвої діяльності на основі емоційного усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку змісту заняття. Однак слід пам'ятати, що використання мультимедійних презентацій, хоча і є розумним і доцільним джерелом інформації, є додатковим ресурсом. Комп'ютерні слайди не повинні повністю замінювати класичні форми роботи з дітьми. Важливо забезпечити відповідний методичний супровід та збалансувати умови використання цифрових інструментів у практиці роботи закладу дошкільної освіти [9].

Дослідниця О. Чекан зазначає, що практика проведення занять із розвитку мовлення продемонструвала, що використання комп'ютерних презентацій є особливо ефективним у процесі розв'язання завдань на зразок: «Давайте складемо розповідь про ...», «Давайте складемо казку про ...», а також під час вивчення віршів. На думку дослідниці, такі заняття «сприяють створенню позитивного настрою в дітей та дають змогу вихователю закріпити навички словотворення та граматично правильного зв'язного мовлення за допомогою широкого спектру наочних та ігрових вправ у вигляді слайд-шоу» [20, с. 48-50].

Цифровими інструментами сучасного дошкільного педагогічного працівника нині є такі освітні платформи:

- освітня онлайн дошка на Padlet;

- інтерактивні вправи на leamingApps.org;

- створення пазлів на www.jigsawplanet.com;

- освітня платформа для дошкільників www.Learning.ua;

- онлайн-платформа, яка дозволяє створювати різні типи вправ - від кросвордів до карточок зі словами для роздруку https://wordwall.net/uk;

- онлайн-сайт із казками всіх народів світу, є багато легенд України, вірші, мультики та аудіо-казки - Kazkar.info;

- онлайн-платформа НУМО 3.0 містить розділ «Що Ще для розвитку» з дитячим онлайн-садком і освітніми мультфільмами від ЮНІСЕФ.

Практика сучасних закладів дошкільної освіти доводить, що цифрові освітні ресурси поєднують потужні освітні засоби, можуть забезпечити формування ключових компетентностей, до яких перш за все належать інформаційна та комунікативна (мовленнєва).

Зазначимо, що упровадження цифрових технологій у роботу з дошкільниками, вимагає дотримання відповідних вимог, а саме: наявності банку спеціально розроблених електронних матеріалів (розвивальних, комп'ютерних, ігрових програм), телевізійних передач, пізнавальних мультфільмів, що відповідають віку дитини, наявності адрес онлайн-ігор, електронних бібліотек, що можливо використовувати у роботі з дітьми, а також наявності дидактичних та методичних матеріалів з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітній роботі [15; 17].

З огляду на педагогічну мету використання електронних ресурсів у навчанні учнів загальноосвітніх навчальних закладів найчастіше виокремлюють такі засоби цифрових технологій в освітньому процесі початкової школи: демонстраційні засоби, інформаційні джерела, інструментальні, контролюючі засоби, розвиваючі ігри, автоматизовані навчальні системи, інтерактивна дошка, електронні навчальні посібники.

Окрім наведених класифікацій програм, задля процесу формування мовленнєвих умінь активно використовуються спеціальні дидактичні електронні засоби, навчальних програм, що включають матеріали для різних видів навчальної діяльності, з методикою їх застосування (наприклад, «Сорока Білобока», «Вундеркінд з пелюшок», «Нова школа», «Основа», «Ранок» та ін.).

Широко впроваджуються онлайн платформи такі як: EdEra, LearningApps, Google Classroom, Wordart.com, Майстер-Тест, Online Test Pad, Quizizz, Smart Kids та ін.

Спираючись на досвід розробки та впровадження власних мовних ігор, дослідниця Л. Мелешко стверджує, що «поєднання комп'ютерних ігор і традиційних методів навчання може значно підвищити ефективність і якість освітнього процесу, забезпечити мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, сприяти формуванню мовленнєвої компетентності як складової навчання української мови» [16].

Дослідниця О. Рябошапка зазначає, що ще однією сучасною платформою для навчання дітей молодшого шкільного віку став безкоштовний міжнародний проект «Вивчаю - не чекаю», який створили War Child Holland та ГС «Освіторія» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та донори: UBS Optimus Foundation, Jacobs Foundation, Roger Federer Foundation і Fourfold Foundation. Застосунок розроблений українськими педагогами за технологією від War Child (компанія, що допомагає отримувати освіту дітям в умовах воєнних дій). Додаток містить відео й ігри, які повністю адаптовані для українських дітей та відповідають чинній українській навчальній програмі [18].

Цифрові технології мають широкий спектр можливостей, які підвищують ефективність освітнього процесу. Дані технології можуть бути використані на різних етапах уроків української мови в початковій школі. Так, на етапі перевірки домашнього завдання можна запропонувати завдання на слайді мультимедійної презентації. В якості завдання творчого та репродуктивного характеру, можуть бути вправи, що передбачають аналіз мовлення персонажів; складання переказів і творів на основі ілюстрацій тощо; складання висловлень описового характеру, творів-роздумів та ін.

На етапі створення проблемних ситуацій у процесі розвитку мовленнєвої діяльності школярів, зокрема на уроках читання, письма мають місце запитання, подані на слайдах презентації формі запитань (Чому так вважаєш? Обґрунтуй. Що б ти порадив герою твору?).

Під час оголошення теми уроку доцільним є відображення ї на слайді, або у вигляді ребусу чи кросворду.

У процесі пояснення нової теми доцільним є демонстрація на екрані визначень, схем які вчитель коментує та пояснює.

На етапі контролю знань доцільним є використання комп'ютерного тестування або у вигляді мультимедійної презентації, або тести створенні за допомогою онлайн сервісів [3].

Використання можливостей цифрових технологій сприяє успішному вирішенню багатьох важливих завдань навчання та виховання для дітей з особливими освітніми потребами. Мовлення та комунікація є основою соціальної взаємодії. Для більшості людей процес оволодіння комунікацією не є складним. Однак існує певна частина людей, які не здатні в повній мірі спілкуватися за допомогою мовлення.

Відтак, МОН запропонувало методичні рекомендації «Використання методів альтернативної та додаткової комунікації у закладах освіти», з метою забезпечення умов для навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в закладах освіти.

У методичних рекомендаціях наведені практичні кейси використання АДК у різних сферах, покрокова методологія введення засобів АДК у комунікацію, визначено групи користувачів АДК, види АДК. Дані рекомендації є практичним посібником для успішного старту використання АДК у щоденній роботі педагогів з різною віковою категорією [12].

Щороку розробляється все більше і більше комп'ютерних логопедичних ігор, завдань, які сприяють збагаченню словника, розвитку зв'язного мовлення дітей, покращують фонематичне сприйняття тощо. Існують такі комп'ютерні ігри як «Буквений дощик», «Прийменник», «Склади слово», «Склади речення за малюнками», «Артикуляційна гімнастика» тощо. Використання цифрових технологій під час проведення логопедичних занять допомагає цікавіше і переконливіше подавати матеріал. Активно використовують спеціальні програми: інтерактивний куб з аудіо-системою, каркасні сухі басейни, м'які сенсорні подушки «Музичне піаніно», Офтальмотренаж, скрінрідери [21, с. 24-32].

Для роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями доцільно використовувати групу електронних тренажерів, спрямованих на вирішення проблем заїкання, формування правильного вимовляння звуків, розвитку фонематичного слуху - «Монолог», «Ігри для Тигри» тощо.

У роботі з дітьми з особливими освітніми потребами ефективно використовувати такі онлайн-ресурси як:

Digital Inclusion - перший україномовний мобільний застосунок для розвитку мовлення і полегшення вербальної комунікації. Мета мобільного додатку - залучення всього суспільства у використання технологій для розвитку або відновлення мовлення, соціалізацію та реабілітацію дітей та дорослих. У розділі «СЛОВА» можна вибрати категорію, про що людина хоче сказати. Наприклад, «Сім'я», «Харчування». Далі можна вибрати від 1 до 10 слів одночасно, щоби сформувати речення. До того ж є регулятор гучності озвучення слів, слова можна обирати та видаляти [4].

Синтез мовлення від Google - програма в якій можуть озвучувати текст на екрані.

NonVisual Desktop Access (NVDA) - програма дає змогу працювати з основними програмами Windows і стежити за подіями на екрані, використовуючи синтезатор мови. Так, програма озвучує (промовляє) все, що розташоване чи відбувається на робочому столі (у всіх додатках) у разі наведення курсору миші. Текст читає по абзацах [1].

Макатон - це мовна програма, мета якої - дати можливість комунікації людям з особливими освітніми потребами. Макатон використовує одночасно жести, графічні символи і мову. Паралельно з використанням макатона, як правило, йде інтенсивна логопедична робота. Макатон - перш за все допоміжний вид комунікації, і лише в разі коли промова неможливо, він стає альтернативним [14].

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім'ї.

Цифрові технології дають змогу вчителю-логопеду налагодити активне спілкування з батьками та привернути їхню увагу до актуальних проблем мовленнєвого розвитку дітей, оперативно доводити до відома батьків актуальну інформацію, консультувати онлайн і, що важливо, - отримувати зворотний зв'язок. Прикладом є технологію «Фідбек» (від англ. feedback - відгук, зворотний зв'язок), яка дає змогу налагодити ефективну співпрацю з батьками дошкільників та громадськістю медіа-засобами. За допомогою технології: налагоджуємо співпрацю з родинами дітей, які мають мовленнєві порушення; формувати логопедичну компетентність; навчати запобігати мовленнєвим порушенням у дітей; організувати сприятливе мовленнєве середовище; активізувати процеси формування мовлення дітей; контролювати перебіг розвитку мовлення дошкільників; забезпечувати вчасне надання логопедичної допомоги; надавати логопсихологічну допомогу батькам; озброювати батьків практичними прийомами корекційно-розвивальної роботи. Створити насичене інформаційне поле з метою мотивувати батьків контролювати перебіг мовленнєвого розвитку їхньої дитини; підвищити педагогічну обізнаність батьків щодо особливостей розвитку мовлення дитини [10].

Звісно дані цифрові технології не забезпечують повністю організацію освітнього процесу та не заміняють її, але вони слугують підсиленням освітнього процесу.

Завдяки правильно підібраним методам і прийомам процес навчання перетворюється у цікаву гру, під час якої діти самі прагнуть до мовленнєвого розвитку, намагаючись активізувати вже набуті мовленнєві навички і вправлятися у набутті нових. У процесі навчання виступає необхідність поєднання наочних і словесних методів і прийомів, які будуть доповнювати один одного і закріплювати здобутий досвід мовного спілкування. Враховуючи певні особливості розвитку дітей дошкільного віку, вихователь повинен підтримувати і постійно збагачувати мовлення дітей, це забезпечить позитивний вплив на загальний розвиток дитини і підготує її до подальшого навчання у школі.

Висновки

Отже, глобальне завдання сучасної медіа-освіти - розвиток комунікативної компетентності дітей.

Застосування цифрових засобів в освітньому процесі закладів освіти робить його наочним, формує інформаційну культуру дітей, активує їхній розвиток розумово-аналітичних та дослідницьких здібностей. Правильно організоване використання цифрових технологій та ресурсів стимулює творчість дітей, надає широкі можливості для їх самовираження. У стрімкому розвитку суспільства цифрова компетентність є чи не найважливішим складником сучасного освітнього процесу.

Література

1. 9 безплатних додатків для навчання і спілкування дітей з інвалідністю. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://golosiiv.irc.org.ua/news/10-11-19-09-07-2021/

2. Базовий компонент дошкільної освіти. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20 komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

3. Бондар В. Формування мовленнєвих умінь учнів початкових класів за допомогою діджитал-технологій. Сучасні тенденції та концептуальні шляхи розвитку освіти і педагогіки [зб. наук. пр.]: матеріали I міжнародної науково-практичної інтернет- конференції (27 листопада). Київ, 2020. С. 42-49.

4. З'явився додаток для розвитку мовлення у дітей з аутизмом. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nus.org.ua/news/z-yavyvsya-dodatok-dlya-rozvytku-movlennya-u-ditej- z-autyzmom/

5. Іщенко Л. В. Навчання дітей дошкільного віку рідної мови. Умань: Жовтий, 2013.

138 с.

6. Калмикова Л. О. Формування у дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої діяльності: діагностико-розвивальний комплекс. Київ: Слово, 2016. 386 с.

7. Козар К. А., Маркусь Ю. М., Чекан О. І. Теоретичні засади формування комунікативної активності у дітей молодшого дошкільного віку засобами інноваційних технологій. Наука майбутнього. 1(7). 2021. С. 47-51.

8. Колеснікова І. В., Орлова О. А. Цифровізація освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Випуск 50. Том 2. 2022. С. 188-191.

9. Кондратюк С., Ставська О. Розвиток мовленнєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами ІКТ в умовах сучасного інформаційного суспільства. Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»: Зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 46. С. 186-193.

10. Король А. Технологія «Фідбек» як засіб співпраці вчителя-логопеда з батьками. Вихователь-методист дошкільного закладу. №11. 2016. С. 51-58.

11. Лебеденко Д., Кузава І. Особливості використання прийомів і методів для розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Педагогічний часопис Волині. №4(11). 2018. С. 112-116.

12. Лист МОН Про методичні рекомендації «Використання методів альтернативної та додаткової комунікації у закладах освіти» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/2022/09/14/List-4.2373-22- 09.09.2022-Pro.metod.rekom.14.09.2022.pdf

13. Лісовець О. В., Сватенков О. В. Сучасні інформаційні технології у професійній діяльності соціального педагога та практичного психолога [Навчальний посібник]. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011. 104 с.

14. Макатон. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://englishprofi.com.ua/ makaton/

15. Мардарова І., Баранова В. Підготовка майбутніх вихователів до розвитку мовлення дошкільників засобами ІКТ. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. № 1 (64). Лютий 2019. С. 161-166.

16. Мелешко Л. В. Формування мовленнєвої компетентності учнів у процесі навчання української мови з використанням комп'ютерних ігор. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 60. № 4. С. 87-94.

17. Нестеренко В. В., Мардарова І. К. Особливості розвитку пізнавального інтересу в дошкільників засобами ІКТ. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. №5(118). 2017. С. 71-76.

18. Рябошапка О. В., Гурський І. Ю. Альтернативні освітні технології у роботі з сучасним поколінням дітей. Інноваційна педагогіка. 2023. №59. С. 255-260.

19. Чашка Т. Розвиток мовлення дошкільників засобами медіа. Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи: матер. Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. (18-19 березня). Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. С. 93-108.

20. Чекан О. І. Комп'ютерні технології в роботі з дітьми: курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта». Мукачево: МДУ, 2016. 123 с.

21. Чекан О. І. Методика застосування комп'ютерних технологій при навчанні дітей із вадами мовлення: опорні конспекти лекцій у схемах і таблицях з дисципліни «Методика застосування комп' ютерних технологій при навчанні дітей із вадами мовлення» для здобувачів спеціальність 016.01 «Спеціальна освіта. Логопедія», першого бакалаврського рівня вищої освіти, Ч. І. Мукачево: МДУ, 2022. 54 с.

22. Чупахіна С. В., Стинська В. В. Цифрові технології в корекційно-розвитковій роботі з дітьми з особливими освітніми потребами: готовність учителів-логопедів. Педагогіка XXI століття: сучасний стан та тенденції розвитку. 2021. С. 916-951.

23. Чупріна О. В. Методика розвитку мовлення учнів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів. Автореф. дис. к. пед. наук, Київ, 2019. 25 с.

References

1. 9 bezplatnykh dodatkiv dlia navchannia i spilkuvannia ditei z invalidnistiu [9 free applications for learning and communication of children with disabilities]. golosiiv.irc.org.ua Retrieved from: https://golosiiv.irc.org.ua/news/10-11-19-09-07-2021/ [in Ukrainian].

2. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [Basic component of preschool education]. mon.gov.ua Retrieved from:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovo ho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

3. Bondar, V. (2020). Formuvannia movlennievykh umin uchniv pochatkovykh klasiv za dopomohoiu didzhytal-tekhnolohii [Formation of speaking skills of primary school students using digital technologies]. Suchasni tendentsii ta kontseptualni shliakhy rozvytku osvity ipedahohiky - Modern trends and conceptual ways of development of education and pedagogy. [zb. nauk. pr.]: materialy I mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (27 lystopada). Kyiv, 42-49 [in Ukrainian].

4. Ziavyvsia dodatok dlia rozvytku movlennia u ditei z autyzmom [An application for the development of speech in children with autism has appeared]. nus.org.ua Retrieved from: https://nus.org.ua/news/z-yavyvsya-dodatok-dlya-rozvytku-movlennya-u-ditej-z-autyzmom/ [in Ukrainian].

5. Ishchenko, L. V. (2013) Navchannia ditei doshkilnoho viku ridnoi movy [Teaching children of preschool age the native language]. Uman: Zhovtyi [in Ukrainian].

6. Kalmykova, L. O. (2016) Formuvannia u ditei starshoho doshkilnoho viku movlennievoi diialnosti: diahnostyko-rozvyvalnyi kompleks [Formation of speech activity in children of older preschool age: diagnostic and developmental complex]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

7. Kozar, K. A., Markus, Yu. M., Chekan, O. I. (2021) Teoretychni zasady formuvannia komunikatyvnoi aktyvnosti u ditei molodshoho doshkilnoho viku zasobamy innovatsiinykh tekhnolohii [Theoretical principles of formation of communicative activity in children of younger preschool age by means of innovative technologies]. Nauka maibutnoho - Science of the future. 1(7). 47-51 [in Ukrainian].

8. Kolesnikova, I. V., Orlova, O. A. (2022) Tsyfrovizatsiia osvitnoho protsesu v zakladi doshkilnoi osvity [Digitization of the educational process in the preschool education institution]. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti - nformation and communication technologies in education. Vypusk 50. Tom 2. 188-191 [in Ukrainian].

9. Kondratiuk, S., Stavska, O. (2019) Rozvytok movlennievoi kompetentnosti ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy IKT v umovakh suchasnoho informatsiinoho suspilstva [Development of speech competence of older preschool children by means of ICT in the conditions of the modern information society]. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet- konferentsii «Tendentsii ta perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsii» - Materials of the International Scientific and Practical Internet Conference "Trends and Prospects of the Development of Science and Education in the Conditions of Globalization" Zb. nauk. prats. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Vyp. 46. 186-193 [in Ukrainian].

10. Korol, A. (2016) Tekhnolohiia «Fidbek» yak zasib spivpratsi vchytelia-lohopeda z batkamy [«Feedback» technology as a means of cooperation between a speech therapist and parents]. Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu - Methodist preschool teacher. №11. 51-58 [in Ukrainian].

11. Lebedenko, D., Kuzava, I. (2018) Osoblyvosti vykorystannia pryiomiv i metodiv dlia rozvytku movlennia ditei starshoho doshkilnoho viku [Peculiarities of the use of techniques and methods for the development of speech of older preschool children]. Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky - East European National University named after Lesya Ukrainka. Pedahohichnyi chasopys Volyni. №4(11). 112-116 [in Ukrainian].

12. Lyst MON Pro metodychni rekomendatsii «Vykorystannia metodiv alternatyvnoi ta dodatkovoi komunikatsii u zakladakh osvity» [Letter of the Ministry of Education and Culture About methodical recommendations "Using methods of alternative and additional communication in educational institutions"]. mon.gov.ua Retrieved from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ inkluzyvne-navchannya/2022/09/14/List-4.2373-22-09.09.2022-Pro.metod.rekom.14.09.2022.pdf [in Ukrainian].

13. Lisovets, O. V., Svatenkov, O. V. (2011) Suchasni informatsiini tekhnolohii u profesiinii diialnosti sotsialnoho pedahoha ta praktychnoho psykholoha [Modern information technologies in the professional activities of social pedagogues and practical psychologists]. [Navchalnyi posibnyk] Nizhyn: Vydavnytstvo NDU im. M. Hoholia [in Ukrainian].

14. Makaton [Makaton]. englishprofi.com.ua Retrieved from: https://englishprofi.com.ua/ makaton/ [in Ukrainian].

15. Mardarova, I., Baranova, V. (2019) Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do rozvytku movlennia doshkilnykiv zasobamy IKT [Preparation of future teachers for the development of speech of preschoolers by means of ICT]. Naukovyi visnykMNU imeni V. O. Sukhomlynskoho - Scientific Bulletin of V. O. Sukhomlynskyi MNU. Pedahohichni nauky. № 1 (64). Liutyi. 161-166 [in Ukrainian].

16. Meleshko, L. V. (2017) Formuvannia movlennievoi kompetentnosti uchniv u protsesi navchannia ukrainskoi movy z vykorystanniam kompiuternykh ihor [Formation of pupils' speaking competence in the process of learning the Ukrainian language using computer games]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids. T. 60. № 4. 87-94 [in Ukrainian].

17. Nesterenko, V. V., Mardarova, I. K. (2017) Osoblyvosti rozvytku piznavalnoho interesu v doshkilnykiv zasobamy IKT [Peculiarities of the development of cognitive interest in preschoolers by means of ICT]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnohopedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho - Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinskyi. №5(118). 71-76 [in Ukrainian].

18. Riaboshapka, O. V., Hurskyi, I. Yu. (2023) Alternatyvni osvitni tekhnolohii u roboti z suchasnym pokolinniam ditei [Alternative educational technologies in work with the modern generation of children]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy. №59. 255-260 [in Ukrainian].

19. Chashka, T. (2016) Rozvytok movlennia doshkilnykiv zasobamy media [Development of speech of preschoolers by means of media]. Praktychna mediahramotnist: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski perspektyvy - Practical media literacy: international experience and Ukrainian perspectives: mater. Chetvertoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kyiv: Tsentr Vilnoi Presy, Akademiia ukrainskoi presy, 93-108 [in Ukrainian].

20. Chekan, O. I. (2016) Kompiuterni tekhnolohii v roboti z ditmy: kurs lektsii dlia studentiv dennoi ta zaochnoi form navchannia napriamu pidhotovky 6.010101 «Doshkilna osvita» [Computer technologies in working with children: a course of lectures for full-time and part-time students of training direction 6.010101 "Preschool education"]. Mukachevo: MDU [in Ukrainian].

21. Chekan, O. I. (2022) Metodyka zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii pry navchanni ditei iz vadamy movlennia: oporni konspekty lektsii u skhemakh i tablytsiakh z dystsypliny «Metodyka zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii pry navchanni ditei iz vadamy movlennia» dlia zdobuvachiv spetsialnist 016.01 «Spetsialna osvita. Lohopediia», pershoho bakalavrskoho rivnia vyshchoi osvity [Methods of using computer technologies in the education of children with speech disabilities: reference notes of lectures in diagrams and tables from the discipline «Methods of using computer technologies in the education of children with speech disabilities» for applicants of specialty 016.01 «Special education. Speech therapy», of the first bachelor's level of higher education]. Ch. I. Mukachevo: MDU [in Ukrainian].

22. Chupakhina, S. V., Stynska, V. V. (2021) Tsyfrovi tekhnolohii v korektsiino-rozvytkovii roboti z ditmy z osoblyvymy osvitnimy potrebamy: hotovnist uchyteliv-lohopediv [Digital technologies in corrective and developmental work with children with special educational needs: readiness of speech therapist teachers]. Pedahohika XXI stolittia: suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku - Pedagogy of the 21st century: current state and development trends. 916-951 [in Ukrainian].

23. Chuprina, O. V. (2019) Metodyka rozvytku movlennia uchniv pochatkovykh klasiv iz zastosuvanniam multymediinykh zasobiv [Methodology of speech development of elementary school students using multimedia tools]. Avtoref. dys. k. ped. nauk, Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru