Готовність до професійної діяльності в контексті професійної підготовки іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готовність до професійної діяльності в контексті професійної підготовки іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі

Михеєва Т.О. Національний авіаційний університет

Вступ

Актуальність дослідження професійної підготовки іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі у контексті нашого дослідження обґрунтовується низкою факторів, зокрема:

- зростанням кількості авіаційних перевезень, що впливає на потребу підприємств авіаційної галузі у відповідних висококваліфікованих спеціалістах та призводить до підвищення попиту на здобуття освіти у сфері авіації;

- необхідністю входження українських закладів вищої освіти (ЗВО) до міжнародних рейтингів таких, як QS World University Rankings, Academic Ranking of World Universities, The Higher Education World University Rankings, що забезпечує інтеграцію українських університетів у міжнародний освітньо-науковий простір та досягається частково за рахунок збільшення кількості іноземних студентів [1];

- інтеграцією ЗВТО у європейський і світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів, що може бути реалізовано завдяки інтернаціоналізації науково- освітнього процесу та активному залученню іноземних студентів до навчання в Україну шляхом здійснення наступних кроків: узгодження освітніх програм українських та зарубіжних ЗВО, що дасть змогу збільшити кількість освітніх програм подвійних дипломів; залученням іноземних викладачів до освітнього процесу вітчизняних ЗВО; активної участі університетів у міжнародних грантових програмах, що, у свою чергу, передбачає удосконалення процедури набору та зарахування іноземних громадян згідно правил, що використовуються провідними університетами світу (шляхом заміни вступних іспитів конкурсом документів); формування сприятливого освітнього середовища та створення комфортних умов для навчання та перебування іноземних студентів в Україні; унормування можливості працевлаштування для іноземних студентів у вільний від навчання час задля навчання та опанування ними практичних фахових компетентностей" та ін. [2].

Особливості дослідження готовності до професійної діяльності іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі, в той же час, обумовлені необхідністю вирішення суперечностей між:

- популярністю серед іноземців здобуття авіаційної освіти у ЗВО України та недостатнім рівнем їх професійної орієнтації на стадії вибору професії;

- сучасними високими вимогами міжнародного ринку праці до фахівців-випускників технічних університетів та недостатнім науковим обґрунтуванням побудови освітньо - інформаційного середовища ЗВТО, спрямованого на формування готовності до успішного здійснення професійної діяльності;

- необхідністю реалізації студентоцентрованого навчання з урахуванням індивідуальних та національних особливостей іноземних студентів та недостатньою готовністю науково-педагогічних працівників до здійснення такої діяльності [3, с. 49].

У рамках нашого дослідження вважаємо доцільним розглянути погляди сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців щодо поняття "готовність до професійної діяльності" різних фахівців.

Виклад основного матеріалу. Результати аналізу наукових доробок вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Б. Ананьєв, А. Адлер, Г. Балл, О. Леонтьєв, М. Кулакова, Т. Ковалькова, Т. Кобилянська, О. Самойленко, О. Москаленко, О. Коломієць, Л. Рябокінь, І. Радзівілова, І. Крохмаль та ін. засвідчили, що наразі існує багато поглядів і трактувань поняття "готовності до професійної діяльності" фахівців різних сфер, що відображено у таблицях 1, 2. професійний студент авіація

Ґрунтовний аналіз стандарту вищої освіти за спеціальністю 272 "Авіаційний транспорт" для другого (магістерського) рівня вищої освіти [4], освітньо-професійної програми "Технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів" другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 272 "Авіаційний транспорт" [5], та завдань і обов'язків інженерів з обслуговування повітряних суден, зазначених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників [6], дали нам змогу зробити висновок, що побудова особистісної траєкторії навчання іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі у відповідному освітньо-інформаційному середовищі Національного авіаційного університету (НАУ) та формування у них готовності до професійної діяльності потребують розробки та упровадження в освітній процес системи відповідних психолого-педагогічних умов, що складають системоутворююче ядро відкритого системно- синергетичного освітнього простору НАУ.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних науково-педагогічних джерел щодо трактування різними дослідниками поняття діяльності дозволив структурувати отриману інформацію, що відображено у таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення поняття діяльності у науково-педагогічних джерелах

Ми поділяємо думку Б. Ананьева, А. Адлера, Г. Балла, О. Леонтьева відносно їх визначення діяльності як системи дій особистості, яка взаємопов'язана і взаємозалежна з соціальним та інформаційним середовищем, у якому ця особистість перебуває.

В той же час, вважаємо доцільним зупинитись більш детально на тлумаченні терміну "професійна підготовка". Дослідниця С. Калаур зауважує, що професійна підготовка сучасного кваліфікованого фахівця повинна мати не тільки гуманістичне спрямування, але й "забезпечувати вільний розвиток здібностей, потреб та інтересів". З методологічної позиції вчена розглядає професійну підготовку як "специфічний соціокультурний інститут, через який здійснюється трансляція спеціалізованого соціального та культурного досвіду, накопиченого суспільством"; у загальнонауковому контексті професійна підготовка передбачає дві стратегії: по-перше, освіту, як процес і результат оволодіння певним стандартизованим змістом освіти...; по-друге, освіту як безперервний процес розвитку, становлення особистості, що передбачає формування мотиваційної сфери, пізнавальних здібностей і професійно-важливих якостей" [7].

Дослідник Г. Лещенко пропонує розглядати професійну підготовку як "органічний складник професійної освіти, який формує й розвиває прикладні практичні знання, уміння, навички, здібності та якості фахівця" і зазначає, що процес професійної підготовки фахівців у ЗВО повинен здійснюватись у єдності з "розвитком необхідних знань, умінь і навичок, вихованням особистісних якостей, розвитком інтелектуальних та фізичних якостей", які необхідні для ефективної професійної діяльності [8].

Дослідниця Д. Люта професійну підготовку розуміє як цілісний, спеціально організований процес, систему організаційно-педагогічних заходів, метою та кінцевим результатом якого є формування готовності до виконання майбутньої професійної діяльності [9].

Як зазначає вчена С. Фурдуй, "професійна підготовка майбутніх фахівців передбачає одержання кваліфікації за відповідним напрямом або спеціальністю, формування професійної компетентності, ціннісної орієнтації, соціальної спрямованості на виконання професійної діяльності" [10].

Отже, результатом професійної підготовки фахівців є сформована готовність до здійснення професійної діяльності. Результати аналізу сучасної науково-педагогічної думки щодо трактування поняття "готовності до професійної діяльності" різних фахівців представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Визначення поняття готовності до професійної діяльності у науково-педагогічних джерелах

Відтак, у межах нашого дослідження готовність до професійної діяльності іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі ми розглядаємо як динамічну систему взаємопов'язаних зовнішніх та внутрішніх чинників особистості, які взаємодіють у сукупності з набутими під час професійної підготовки знаннями, вміннями та навичками, спрямованими на успішне виконання завдань професійної діяльності [3].

В той же час, як зазначається у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників [6], інженер з технічного обслуговування повітряних суден виконує, зокрема, такі завдання та обов'язки:

- розробляє заходи щодо поліпшення експлуатації та обслуговування авіаційної техніки та забезпечення безпеки польотів;

- контролює діяльність підпорядкованого персоналу під час проведення обслуговування і ремонту авіаційної техніки та випробувань устаткування;

- розробляє заходи, спрямовані на забезпечення льотної придатності та безпеки польотів;

- бере участь у розслідуванні відмов і несправностей авіаційної техніки, недоліків в роботі інженерно-технічного складу, аналізує причини виробничого травматизму;

- бере участь у розробці і впровадженні стандартів і технічних умов з експлуатації авіаційної техніки;

- вносить зміни в паспорти устаткування;

- засвідчує придатність до польоту повітряного судна або його елементів та підписує свідоцтво про технічне обслуговування.

Проаналізувавши вищезазначені завдання та обов'язки, а також беручи до уваги перелік нормативно-правових документів, які повинен знати інженер з технічного обслуговування повітряних суден, ми можемо стверджувати, що професійна діяльність авіаційних інженерів характеризується невизначеністю умов. Таке твердження підтверджується також стандартом вищої освіти за спеціальністю 272 "Авіаційний транспорт" для другого (магістерського) рівня вищої освіти [4] та освітньо - професійною програмою (О 1П 1) "Технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів" другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 272 "Авіаційний транспорт" [5].

Так, згідно ОПП випускники можуть обіймати наступні посади:

- наукових співробітників (авіаційний транспорт);

- інженерів з експлуатації повітряних суден на етапі науково-дослідних випробувань;

- викладачів ЗВО;

- інженерів з технічного обслуговування, ремонту та діагностики авіаційної техніки;

-інженерів впровадження інноваційних технологій на транспорті тощо.

Крім цього, випускники згаданої ОШ 1 можуть продовжити навчання за програмою третього (освітньо - наукового) рівня вищої освіти. Щодо програмних компетентностей, то загальні та фахові компетентності об'єднуються інтегральною компетентністю, а їх взаємозв'язок і взаємозалежність візуалізовано на рис. 1.

У згаданих документах під інтегральною компетентністю розуміється забезпечення міждисциплінарності зв'язків у формуванні загальних та фахових компетентностей у майбутніх інженерів авіаційної галузі [4].

Висновки

У межах даної статті нами було здійснено ґрунтовний огляд сучасної науково-педагогічної літератури з метою визначення поняття "готовності до професійної діяльності". Беручи до уваги думки провідних науковців та основні положення нормативно-правового забезпечення освітнього процесу підготовки авіаційних інженерів в українських ЗВО, нами запропоновано власне трактування поняття готовності до професійної діяльності іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі, специфічною властивістю якої є невизначеність умов.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні рівня сформованості толерантності до невизначеності у іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі.

Список використаних джерел