Професійна мобільність учителів як сучасне європейське суспільство знань

Размещено на http://allbest.ru

Професійна мобільність учителів як сучасне європейське суспільство знань

Біда О.А. Біда Олена Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове, Кучай Т.П. Кучай Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове, Рокосовик Н.В. Рокосовик Наталія Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та літератури іноземної філології та перекладу Інституту філології та масових комунікацій, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», м. Київ

Анотація

Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Ми поставили за мету розглянути особливості професійної мобільності учителів як сучасне європейське суспільство знань. Зробивши аналіз праць науковців ми стверджуємо, що у наукових доробках зустрічаються різні трактування поняття «професійна мобільність». Виокремлено такі види мобільності: академічна, культурна, професійна, соціальна, територіальна, трудова та ін. З цих видів вагомою для нас є професійна мобільність, тому більш детально у статті зупинилися на її характеристиці.

Процес формування професійної мобільності залежить від низки чинників, серед яких найбільше значення мають такі: вплив на становлення майбутнього вчителя соціально-економічних криз; модернізація системи вищої освіти; впровадження сучасних інформаційних технологій, наявність запасу знань; чітке усвідомлення своїх професійних обов'язків.

Науковці класифікують фахівців за їх ставленням до мобільності на такі групи: фактично мобільні - ті, що змінили місце праці, посаду, місце проживання безпосередньо в період дослідження; потенційно мобільні - ті, що не змінили робочого місця, але мають відповідні наміри та плани; фактично стабільні - ті, що довго працюють на одному місці й не налаштовані на мобільність; потенційно стабільні - ті, що порівняно недавно прийшли на місце праці й поки що не планують його змінювати.

Зроблено висновок, що для України досягнення ефективної міжнародної академічної професійної мобільності в контексті Болонського процесу реальне лише за умови створення продуктивної системи національної академічної мобільності, її нормативно-правової бази, організаційно-економічного механізму, визначення джерел фінансування та готовності до партнерства суб'єктів процесу академічних обмінів. Така академічна професійна мобільність як найбільш розвинена форма інтернаціоналізації освіти сприяє інтеграції індивіда у міжнародну академічну спільноту в рамках глобального освітнього простору. Визначено основні цілі і завдання професійної мобільності студентів. Популярними є програми подвійного диплому та програми обміну для майбутніх учителів. Студенти мають можливість навчатися в університетах, з якими у вітчизняних ЗВО є відповідні угоди про співробітництво та здобувати освіту за програмами подвійного диплома.

Ключові слова: професійна мобільність, учителі, професійна підготовка учителів, заклади вищої освіти, академічна мобільність.

Abstract

Professional mobility of teachers as the modern European knowledge society

Bida Olena Anatoliivna Doctor Pedagogical Sciences, professor, head of the chair of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Berehove

Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Transcarpathia, Berehove

Rokosovyk Nataliya Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Literature, Foreign Philology and Translation, Institute of Philology and Mass Communications, Open International University of Human Development "Ukraine", Kyiv

The formation of a single world educational space occurs due to the convergence of approaches of different countries to the organization of education, as well as through the recognition of documents on the education of other countries. We set a goal to consider the peculiarities of the professional mobility of teachers as a modern European knowledge society. Having analyzed the works of scientists, we claim that there are different interpretations of the concept of "professional mobility" in scientific works. The following types of mobility are distinguished: academic, cultural, professional, social, territorial, labor, etc. Of these types, professional mobility is important for us, so the article focused on its characteristics in more detail.

The process of formation of professional mobility depends on a number of factors, among which the most important are the following: the impact on the formation of the future teacher of socio-economic crises; modernization of the higher education system; introduction of modern information technologies, availability of a stock of knowledge; clear awareness of one's professional duties.

Scientists classify specialists according to their attitude to mobility into the following groups: actually mobile - those who changed their place of work, position, place of residence directly during the research period; potentially mobile - those who have not changed their workplace, but have relevant intentions and plans; actually stable - those who work in one place for a long time and are not set on mobility; potentially stable - those who came to the workplace relatively recently and do not plan to change it yet.

It was concluded that for Ukraine, the achievement of effective international academic professional mobility in the context of the Bologna Process is real only under the condition of creating a productive system of national academic mobility, its regulatory and legal framework, organizational and economic mechanism, identification of sources of funding and readiness for partnership of subjects of the process of academic exchanges Such academic professional mobility as the most developed form of internationalization of education contributes to the integration of an individual into the international academic community within the framework of the global educational space. The main goals and objectives of the professional mobility of students are defined. Double degree programs and exchange programs for future teachers are popular. Students have the opportunity to study at universities with which domestic higher education institutions have relevant agreements on cooperation and to obtain an education under double degree programs.

Keywords: professional mobility, teachers, professional training of teachers, institutions of higher education, academic mobility.

Вступ

Постановка проблеми. Модернізація у сфері освіти, яка пов'язана з формуванням людини нової формації, ставить особливі вимоги до вчителів. Адже вони стоять у витоків формування майбутньої нації. Відомо, що місце в житті легше знаходить та людина, яка здатна приймати рішення, виконувати їх і відповідати за результати [1].

Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти (EHEA) й загальноєвропейський дослідницький простір (ERA) утворюють сучасне європейське суспільство знань. Спільний європейський освітній простір, з одного боку, сприяє зростанню мобільності студентів та професорсько-викладацького складу, а з іншого - академічна мобільність є необхідною умовою формування самого спільного освітнього простору [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми професійної мобільності є досить актуальними в публікаціях дослідників. Зокрема, перспективи українських студентів перед викликами сучасного світу, управління процесом міжнародної академічної мобільності, причини вибору навчання закордонном вивчали Ю. Грищук, Т. Жижко, С. Здіорук, А. Карапетян, О. Козієвська, Т. Костюк, Н. Мирончук, Р. Прима та ін.

Проблема професійної мобільності не втрачає сьогодні своєї актуальності і потребує ґрунтовних досліджень.

Мета статті. Ми поставили за мету розглянути особливості професійної мобільності учителів як сучасне європейське суспільство знань.

Виклад основного матеріалу

У працях сучасних науковців зустрічаються різні трактування поняття «професійна мобільність»:

- мобільність - міра здатності фактора виробництва до переміщення між сферами використання [7];

- мобільність - інтегративна якість особистості, що об'єднує в собі сформовану внутрішню потребу в професійній мобільності, здібності та знання основ професійної мобільності, як одна із сутнісних характеристик людини, яка проявляється в процесі праці, тобто професійній діяльності. Мобільний фахівець повинен являти собою людину як універсум [5].

Розрізняють такі види мобільності: академічна, культурна, професійна, соціальна, територіальна, трудова та ін.

З цих видів вагомою для нас є професійна мобільність, тому більш детально зупинимося на її характеристиці.

Процес формування професійної мобільності залежить від низки чинників, серед яких найбільше значення мають такі: вплив на становлення майбутнього вчителя соціально-економічних криз; модернізація системи вищої освіти; впровадження сучасних інформаційних технологій, наявність запасу знань; чітке усвідомлення своїх професійних обов'язків.

Науковці класифікують працівників за їх ставленням до мобільності на такі групи:

1) фактично мобільні - ті, що змінили місце праці, посаду, місце проживання безпосередньо в період дослідження;

2) потенційно мобільні - ті, що не змінили робочого місця, але мають відповідні наміри та плани;

3) фактично стабільні - ті, що довго працюють на одному місці й не налаштовані на мобільність;

4) потенційно стабільні - ті, що порівняно недавно прийшли на місце праці й поки що не планують його змінювати.

Професійна мобільність набуває особливого значення в умовах конкуренції на ринку праці. А це стимулює вчителів до самоосвіти, підвищення власного професіоналізму. Трудові переміщення є однією з форм визнання професійного статусу працівника, приведення фізичного, інтелектуального й духовного потенціалу у відповідність з умовами його динамічного руху [1].

Розвиток професійної мобільності в українських закладах вищої освіти, де готують майбутніх учителів на сьогоднішній день передбачає:

- відкриття в українських ЗВО філій міжнародного університету для організації обміну студентами;

- створення інформаційної бази даних про світові, європейські та національні університети, програми міжнародної мобільності;

- інтернаціоналізація навчальних планів;

- розробка веб-сторінок, які б відображали процеси, що відбуваються у створених консорціумах;

- створення необхідної системи кураторства, яка б дозволяла практичну реалізацію потреб студентів щодо мобільності;

- організація служб для адаптації студентів у новому середовищі;

- забезпечення належного рівня підготовки студентів до навчання в іноземному ЗВО за допомогою спеціальних курсів, конференцій, спеціалізованих тренінгових програм;

- створення нової системи підвищення кваліфікації та перепідготовки для професорсько-викладацького складу, яка б задовольняла реалізацію важливого загальноєвропейського принципу - «освіта через усе життя».

З метою посилення інтеграції в міжнародному просторі вищої освіти й дослідницькому просторі, а також сприяння розвитку майбутніх фахівців як сучасних дослідників з широким світоглядом, ЗВО можуть укладати прямі угоди щодо міжнародної співпраці. Це сприяє мобільності студентів, аспірантів і докторантів та розвитку міжнародного співробітництва між університетами.

Ми можемо зробити висновок, що для України досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності в контексті Болонського процесу реальне лише за умови створення продуктивної системи національної академічної мобільності, її нормативно-правової бази, організаційно- економічного механізму, визначення джерел фінансування та готовності до партнерства суб'єктів процесу академічних обмінів.

Така академічна професійна мобільність як найбільш розвинена форма інтернаціоналізації освіти сприяє інтеграції індивіда у міжнародну академічну спільноту в рамках глобального освітнього простору. Вона забезпечує доступ до освітніх здобутків провідних країн світу, сприяє розвитку інтеркультурних компетентностей та збільшує шанси на професійну самореалізацію [2].

Популярними є програми подвійного диплому та програми обміну. Студенти мають можливість навчатися в університетах, з якими у вітчизняних вишів є відповідні угоди про співробітництво та здобувати освіту за програмами подвійного диплома. Найбільш популярними в Україні є програми обмінів студентами і науковцями ДААД (Німеччина), ОАД (Австрія), ТЕМПУС (ЕС) та ін. Разом з тим, найбільш не стандартизованою виглядає система оцінювання якості діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників [3].

Визначимо основні цілі і завдання професійної мобільності студентів:

- надати студентам можливість здобувати освіту за кордоном з обраного напряму підготовки, забезпечити доступність до провідних освітніх закладів та наукових шкіл, розширити їхні знання у сфері культури і традицій нової країни;

- сприяти особистісному розвитку, підвищенню рівня знань і створенню можливостей для працевлаштування;

- стимулювати вивчення іноземних мов, як засобу міжнародної інтеграції й функціонування єдиного ринку освітніх послуг. Отже, мобільність надає широкі можливості для студентів - це й збільшення вибору можливих освітніх послуг і ступеня доступу до зарубіжних навчальних закладів. академічний мобільність український студент

Професійна мобільність майбутніх учителів - це форма організації освітнього процесу, спрямована на здобуття теоретичного й практичного досвіду навчальної або фахової діяльності. Вона передбачає навчання, виконання досліджень, стажування студентів у іншому ЗВО (в своїй країні чи за рубежем) протягом обмеженого періоду часу і їхнє повернення у базовий освітній заклад для завершення навчання. Така мобільність дозволяє вирішити низку освітніх завдань: розвиток професійних і міждисциплінарних компетенцій, здобуття загальних і вузькоспеціалізованих знань, знайомство з освітніми традиціями й науковими школами інших регіонів, країн, їхньою культурою. Вона надає можливість певною мірою задовольнити особистісні потреби (пошук кращих умов навчання й роботи тощо), а також сприяє розвитку системи освіти в цілому, розширенню культурних взаємозв'язків між країнами.

Серед різних видів мобільності (формальна, неформальна, незалежна, пряма, зворотна, фізична, віртуальна, вертикальна, горизонтальна, регіональна, міжнародна) найпоширенішими є просторова (реальна або фізична) та віртуальна академічна мобільність.

Просторова - передбачає навчання в іншому навчальному закладі, пов'язане з тимчасовим переїздом.

Віртуальна мобільність не вимагає фізичного переміщення студента в інший освітній заклад і реалізується через застосування засобів ІКТ чи системи дистанційної освіти.

Особистісний аспект цілей професійної мобільності передбачає свободу дій, впевненість у своїх силах, самосвідомість. При цьому професійний аспект цілей мобільності передбачає оволодіння фаховими знаннями, вміннями та навичками, розвиток творчого потенціалу. В процесі навчання в іншому ЗВО за програмою мобільності перед студентами поставлені такі завдання, як:

- оволодіння іноземною мовою;

- придбання нових знань, досвіду;

- встановлення нових особистих контактів;

- знайомство з новою культурою, традиціями.

Відповідно до програми мобільності студенту пропонується стандартний курс, який передбачений освітньою програмою зарубіжного закладу вищої освіти. Розробка власних програм допускається як виняток. Під час навчання можна збільшити кількість отриманих за семестр кредитів, навчаючись одночасно на двох факультетах. Однак таке навчання не заохочується.

Програми мобільності відзначаються різноманітністю. В цьому зацікавлені заклади вищої освіти, які запроваджують нові програми, по-перше, для того, щоб встановити певні контакти із закордонними ЗВО для проведення спільних досліджень, можливості публікацій, участі в міжнародних конференціях, по-друге, для обміну досвідом, знаннями, культурою.

Крім того ЗВО розширюють програми мобільності для того, щоб налагоджувати співпрацю з підприємствами, які також зацікавлені в мобільних студентах. Академічна мобільність сприяє розвитку університетів, оскільки приймання студентів з інших ЗВО та їх успішне навчання за різними програмами є підтвердженнями високого статусу закладу і є елементом його іміджу та привабливості [8].

За підтримки проекту ТЕМПУС та фінансування Європейського Союзу В Україні було затверджено Концепцію віртуальної інтернаціоналізації вищої освіти України. Зокрема, Концепція базується на досвіді та можливостях застосування інформаційних технологій для підвищення академічної мобільності студентів.

У Концепції представлено модель віртуальної інтернаціоналізації освіти, інструменти віртуальної інтернаціоналізації вищої освіти, платформу для підтримки віртуальної інтернаціоналізації вищої освіти та приклади віртуальної освітньої діяльності в Україні серед університетів- партнерів проекту [4]. Поняття «віртуальна академічна мобільність студентів» науковці розуміють як форму академічної мобільності, що дає можливість студентам віртуально переміщуватися в межах віртуального навчального середовища з метою отримання, передачі та обміну знаннями за допомогою Інтернет-технологій та без потреби подорожувати.

Суб'єктами віртуальної академічної мобільності виступають:

1) «віртуальний студент» (від англ. virtual student або online learner) - студент, який є учасником віртуальної академічної мобільності;

2) «віртуальний викладач» (від англ. virtual professor) - викладач курсу, який пропонується віртуально;

3) «віртуальний університет» (від англ. virtual university) - вищий заклад освіти, який пропонує онлайн-курс;

4) «віртуальний кампус» (від англ. virtual campus) - віртуальне навчальне середовище з використанням Інтернет-технологій. Аналізуючи переваги та недоліки віртуальної академічної мобільності студентів, варто наголосити, що остання підсилює фізичну академічну мобільність студентів і не направлена на її витіснення.

З одного боку, віртуальна академічна мобільність студентів має такі переваги: масовий та необмежений характер; є економічно вигідною, оскільки студенту не потрібно фізично перетинати кордони; можливість навчатися у ЗВО інших країн і співпрацювати з представниками інших культур; набуття міжнародного досвіду для розвитку професійних компетенцій; розвиток навичок мовної та міжкультурної комунікації; досвід самоосвіти тощо.

З другого боку, віртуальна академічна мобільність студентів непозбавлена недоліків, до яких можна зарахувати: залучення у віртуальний освітній процес лише певної кількості ЗВО; технічні труднощі із використанням інформаційно-комунікаційних технологій; мовний бар'єр серед учасників віртуальної мобільності; недостатній розвиток педагогічних технологій та методологічної бази в межах електронного навчання тощо. Участь студентів у процесі віртуальної академічної мобільності може стимулювати інтерес та бути передумовою їхньої участі в програмах фізичної академічної мобільності.

В Україні, за умов складної військової та економічної ситуації, а також попередження «витоку мізків» (від англ. brain drain) розвиток віртуальної академічної мобільності студентів може стати результативною альтернативою задля розвитку процесів академічної мобільності студентів в Україні та за її межами [6].

Висновки

Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн.

Зробивши аналіз праць науковців ми стверджуємо, що у наукових доробках зустрічаються різні трактування поняття «професійна мобільність».

Виокремлено такі види мобільності: академічна, культурна, професійна, соціальна, територіальна, трудова та ін. З цих видів вагомою для нас є професійна мобільність, тому більш детально у статті зупинилися на її характеристиці.

Процес формування професійної мобільності залежить від низки чинників, серед яких найбільше значення мають такі: вплив на становлення майбутнього вчителя соціально-економічних криз; модернізація системи вищої освіти; впровадження сучасних інформаційних технологій, наявність запасу знань; чітке усвідомлення своїх професійних обов'язків.

Науковці класифікують фахівців за їх ставленням до мобільності на групи, що розкриті у статті.

Зроблено висновок, що для України досягнення ефективної міжнародної академічної професійної мобільності в контексті Болонського процесу реальне лише за умови створення продуктивної системи національної академічної мобільності, її нормативно-правової бази, організаційно-економічного механізму, визначення джерел фінансування та готовності до партнерства суб'єктів процесу академічних обмінів. Така академічна професійна мобільність як найбільш розвинена форма інтернаціоналізації освіти сприяє інтеграції індивіда у міжнародну академічну спільноту в рамках глобального освітнього простору.

Визначено основні цілі і завдання професійної мобільності студентів. Наголошено на вагомості програмах подвійного диплому та програмах обміну для майбутніх учителів.

Подальші дослідження будуть спрямовані на обґрунтування класифікації працівників за їх ставленням до мобільності.

Література

1. Брижак Н. Ю. Професійна мобільність як фахова якість майбутнього вчителя. Науковий вісник ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Вип 1 (38). 67-70.

2. Грищук Ю. Міжнародна академічна мобільність в Україні: проблеми та перспективи. Освітологічний дискурс, Вип. 2 (6), 2014. 33-40.

3. Зленко А., Ісайкіна О., Ісайкіна О. Академічна мобільність як невід'ємна складова інтеграції України до сучасного європейського суспільства знань. Society. Document. Communication. Соціум. Документ. Комунікація, (6/2). 2019. 56-76. https://doi.org/10.31470/ 2518-7600-2019-6/2-56-76

4. Концепція віртуальної інтернаціоналізації вищої освіти України. Проект ТЕМПУС «Е-інтернаціоналізація для навчання у співпраці» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.eicl.kharkiv.edu/upload.

5. Кузьміч Т.А., Товстуха К.М. Проектування педагогічного простору для стимулювання внутрішньої і зовнішньої мобільності учасників навчально-виховного процесу: методичні рекомендації. Херсонська академія неперервної освіти. Херсон, 2012. 18

6. Сімак К. Віртуальна академічна мобільність студентів: досвід Канади. Український Педагогічний журнал. 2. 2017. 35-40.

7. Сушенцева Л. Професійна мобільність як сучасна педагогічна проблема. Креативна педагогіка : наук.-метод. журн. 2011. Вип. 1. 129-136.

8. Хоминець С. Поняття та види академічної мобільності студентів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2019. 2(45), 223-227.

References

1. Bryzhak N. YU. (2016). Profesiyna mobil'nist' yak fakhova yakist' maybutn'oho vchytelya [Professional mobility as a professional quality of the future teacher]. Naukovyy visnyk uzhhorods'koho universytetu. Seriya: «Pedahohika. Sotsial'na robota». Vyp 1 (38). 67-70. [in Ukrainian].

2. Hryshchuk YU. (2014). Mizhnarodna akademichna mobil'nist' v Ukrayini: problemy ta perspektyvy [International academic mobility in Ukraine: problems and prospects]. Osvitolohichnyy dyskurs, Vyp. 2 (6). 33-40. [in Ukrainian].

3. Zlenko A., Isaykina O., Isaykina O. (2019). Akademichna mobil'nist' yak nevid"yemna skladova intehratsiyi Ukrayiny do suchasnoho yevropeys'koho suspil'stva znan' [Academic mobility as an integral component of Ukraine's integration into the modern European knowledge society]. Society. Document. Communication. Sotsium. Dokument. Komunikatsiya, (6/2). 56-76. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-56-76 [in Ukrainian].

4. Kontseptsiya virtual'noyi intematsionalizatsiyi vyshchoyi osvity Ukrayiny [Concept of virtual internationalization of higher education of Ukraine]. Proekt TEMPUS «E-internatsionalizatsiya dlya navchannya u spivpratsi» [Elektronnyy resurs]: http://www.eicl.kharkiv.edu/upload. [in Ukrainian].

5. Kuz'mich T.A., Tovstukha K.M. (2012). Proektuvannya pedahohichnoho prostoru dlya stymulyuvannya vnutrishn'oyi i zovnishn'oyi mobil'nosti uchasnykiv navchal'no-vykhovnoho protsesu [Designing a pedagogical space to stimulate internal and external mobility of participants in the educational process: methodological recommendations]: metodychni rekomendatsiyi. Khersons'ka akademiya neperervnoyi osvity. Kherson. 18. [in Ukrainian].

6. Simak K. (2017). Virtual'na akademichna mobil'nist' studentiv: dosvid Kanady [Virtual academic student mobility: the Canadian experience]. Ukrayins'kyy Pedahohichnyy zhurnal. 2. 35-40. [in Ukrainian].

7. Sushentseva L. (2011). Profesiyna mobil'nist' yak suchasna pedahohichna problema [Professional mobility as a modern pedagogical problem]. Kreatyvna pedahohika: nauk.-metod. zhurn. Vyp. 1. 129-136. [in Ukrainian].

8. Khominets, S. (2019). Ponyattya ta vydy akademichnoyi mobil'nosti studentiv [Concepts and types of academic mobility of students]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya: «Pedahohika. Sotsial'na robota». 2(45), 223-227. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru