Створення безпечного освітнього середовища та ідеї забезпечення життедіяльності дитини за В. Сухомлинським

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Створення безпечного освітнього середовища та ідеї забезпечення життедіяльності дитини за В. Сухомлинським

Батрун І.В., Харківська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 101

Виклад основного матеріалу

Освітнє середовище - система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні [1].

«Безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та / або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та / або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та / або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та / або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та / або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин» [2].

Сучасні науковці та практики трактують освітнє середовище, як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання, розвитку [3].

Освітнє середовище є певним виховним простором, в якому соціалізується особистість. Освітнє середовище - це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні.

Створення безпечного освітнього середовища перегукується з ідеями В. Сухомлинського, щодо традиційної української системи національної освіти і виховання, яка ґрунтувалась на турботі про здоров'я. «Турбота про людське здоров'я, тим більше про здоров'я дитини, - це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил, не перелік вимог до режиму, харчування, праці, відпочинку. Це насамперед турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості» [4, с. 108].

Важливим етапом формування є пізнання дитиною світобудови, світотворення, формування на цій основі широкого світогляду, розуміння загальної картини світу, органічної єдності людини-природи-суспільства, нерозривності і наступності часів і поколінь. Педагог відзначає, що важливо врахувати закономірності розумового розвитку особистості, психофізіологічні механізми мислення людини. Для педагогів має значення врахування вікових особливостей дітей [4]. Важливим є поетапний розвиток мислення дитини - від образного до абстрактного, бо дитина мислить образами - «образне мислення - обов'язковий етап для переходу до мислення поняттями» [4, с. 133]. Важливими в закладі освіти є створення психологічного комфорту, взаємодія дитини з природою і суспільством, дотримання культури розумової праці та дослідницький характер пізнання світу. Але пізнання має бути взаємопов'язано із «вируючим інтелектуальним життям, яке відбувається в світі гри, казки, краси, музики, фантазії і творчості» [4, с. 75].

Потреби сьогодення обумовлюють необхідність оновлення змісту національного виховання в умовах НУШ, в умовах інклюзивної освіти, універсального дизайну та безпечного освітнього середовища, що спрямовані на підпорядкування по новому сприйняття дитиною світу в умовах цифровізації та глобальних викликів і принципово новому її ставленню до нації, суспільства, громади, в якій живе дитина, природи, людей, розумінню самого себе, матеріальної і духовної спадщини населення рідного краю. Погоджуємось із висновками В. Сухомлинського, що школа має навчити дитину вчитися, сформувавши в неї необхідні вміння та навички [4, с. 97].

За таких умов виховання здійснюється з метою ідентифікації дитини із загальнолюдськими та національними цінностями і якостями. Відомо, що система цінностей і якостей особистості розвивається через її власні ставлення.

Таблиця 1.Зміст національно-патріотичного виховання в ЗЗСО і позашкільних навчальних закладах. Зміст національно-патріотичного виховання в ЗЗСО і позашкільних навчальних закладах відповідно до ідей педегогічної спадщини В. Сухомлинського в умовах НУШ грунтується на:

Сучасний ЗЗСО має так побудувати виховну діяльність, щоб її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності [5].

Слова «Україна», «Батьківщина», «патріотизм» мають набути для дитини особливого сенсу, тобто сприйматись «не лише розумом, а й серцем», і це завдання педагогів НУШ [6]. Не менш важливим є виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

Патріотизм є суспільною та особистісною цінністю. Держава потребує того, щоб діти стали національно свідомими громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі. Для суспільства важливо, щоб розвиток особистості й становлення її патріотичної самосвідомості здійснювались на моральній основі.

Нормативні документи визначають основні завдання, розв'язання яких має забезпечити досягнення мети національно-патріотичного виховання учнів:

- формування національного мовно-культурного простору;

- формування активної громадянської позиції;

- утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей українського народу, національної самобутності;

- здійснення постійної комунікації з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;

- утвердження традиційних сімейних цінностей;

- створення умов для повного розкриття духовного, творчого, інтелектуального, морального потенціалу особистості;

- дотримання моральних норм співіснування в колективі, що потребує самоорганізації, самодисциплінованості особистості та змістовного обміну моральним досвідом;

- формування життєвих принципів загальнолюдської моралі;

- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського й конституційного обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, її національних інтересів;

- зосередження уваги на вивченні історичних подій та діяльності видатних суспільних діячів України;

- досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, толерантності, поваги до інших культур та релігій, наявних у нашій області;

- виховання дбайливого ставлення до природних багатств країни, поваги до її традицій;

- орієнтування педагогів та учнів на конструктивне діалогічне спілкування;

- постійне підвищення професійної компетентності педагогів;

- упровадження в педагогічну практику колективної стратегії критичного мислення учнів, особистісно орієнтованих та проектних технологій, інноваційних форм освітньої діяльності;

- розширення ролі батьківської спільноти, культурно- освітніх установ, громадських організацій.

Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі схвалена Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 розроблена на виконання Указу Президента України від 7 грудня 2019 року № 894 «Про невідкладні заходи щодо покращення здоров'я дітей» та конкретизує основні напрями реалізації розбудови безпечного і здорового освітнього середовища [7].

Національна стратегія ґрунтується на принципах:

- пріоритету прав і свобод дитини, забезпечення прав на освіту, охорону здоров'я, безпечні умови навчання та праці;

- доступу учнів до навчання, виховання, розвитку в здоровому та безпечному освітньому середовищі без дискримінації за будь-якою ознакою;

- відповідальної взаємодії відповідно до компетенції всіх учасників освітнього процесу, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадських об'єднань у забезпеченні належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формування у них гігієнічних навичок та засад здорового способу життя;

- стимулювання особистої відповідальності людини за збереження та зміцнення здоров'я, забезпечення безпеки власної життєдіяльності та перетворення здорового та безпечного способу життя у повсякденну практику;

- міжсекторального співробітництва та координації, комплексного підходу до організації здорового та безпечного освітнього середовища;

- наукової доказовості підходів до розбудови безпечного та здорового середовища.

Реалізацію Національної стратегії безпечного освітнього середовища важливо здійснювати за такими стратегічними цілями:

- здоров'язбережувальна складова освіти - зміст освіти та методики навчання формують в учнів компетентності, необхідні для здорового та безпечного життя;

- комплексність розвитку фізичної культури та посилення рухової активності - підвищити рівень фізичної активності учнів, широке залучення працівників закладів освіти, батьків та місцевих громад до культури фізичної активності;

- розбудова системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок;

- удосконалення медичного обслуговування учнів та працівників закладів освіти;

- ефективне психологічне забезпечення освітнього процесу - створення в закладі освіти умов, які сприяють охороні психічного здоров'я учнів та педагогів, надання їм психологічної та соціально-педагогічної підтримки;

- підготовка працівників закладу освіти та їх здоров'я - працівники закладів освіти дотримуються принципів здорового та безпечного способу життя, сприяють формуванню відповідних компетентностей в учнів, вміють запобігати проявам насильства та булінгу (цькування);

- безпечність, доступність та інклюзивність освітнього середовища - у закладі освіти мають створені умови, що забезпечують належні та безпечні умови навчання, виховання, розвитку учнів, формування у них гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, створені умови фізичної та психологічної безпеки учнів, з урахуванням їх потреб та можливостей, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами;

- міжсекторальна взаємодія та залучення соціальних інституцій - заклади охорони здоров'я, органи та установи у сферах молодіжної політики, спорту, соціального захисту, культури, правоохоронні органи співпрацюють у процесі створення та забезпечення функціонування здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища.

За участі всіх учасників освітнього процесу формується та підтримується освітнє середовище, що відповідає їх потребам у розвитку, збереженні здоров'я та безпеці. Батьки учнів, місцева громада, громадські організації та активісти заінтересовані у здоровому та безпечному способі життя дітей, активно долучаються до формування середовища, максимально сприятливого для всебічного розвитку та безпеки дітей.

Національна стратегія ґрунтується на тому, що учні повинні оволодіти знаннями, уміннями, навичками, способами мислення стосовно:

- створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденному житті (у побуті, під час навчання та праці тощо), так і в умовах надзвичайних ситуацій;

- основ захисту здоров'я та життя людини від небезпек, оцінки існуючих ризиків середовища та управління ними на індивідуальному рівні;

- формування індивідуальних характеристик поведінки та звичок, що забезпечують необхідний рівень життєдіяльності (відповідно до потреб, інтересів тощо), достатній рівень фізичної активності та здорове довголіття;

- усвідомлення важливості здорового способу життя та гармонійного розвитку, високої працездатності, духовної рівноваги, збереження та поліпшення власного здоров'я (підвищення імунітету, уникнення різних захворювань, підтримання нормальної ваги тіла тощо);

- моделей безпечної та ненасильницької міжособистісної взаємодії з однолітками та дорослими у різних сферах суспільного життя;

- знань і навичок здорового, раціонального та безпечного харчування, здійснення усвідомленого вибору на користь здорового харчування;

- усвідомлення цінності життя та здоров'я, власної відповідальності та спроможності зберегти та зміцнити здоров'я, підвищити якість свого життя.

Оволодіння всіма зазначеними компетенціями не лише здобувачами освіти, їх батьками, педагогічними працівниками, наставниками, асистентами, а й іншими особами, які працюють із дітьми шкільного віку, забезпечують їх навчання, виховання та розвиток.

Висновки

освітнє середовище нова українська школа

Таким чином, створення безпечного освітнього середовища та актуалізація ідей В. Сухомлинського передбачає наявність безпечних умов навчання та праці в закладі освіти. Комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутність будь-яких проявів насильства та наявність ресурсів для їх запобігання, дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу. Для створення безпечного освітнього середовища та забезпечення підвищення рівня якості національно-патріотичного виховання у вітчизняних закладах освіти, які втілюють ідеї НУШ та В. Сухомлинського, важливо приділяти увагу плануванню роботи за зазначеним напрямом представників ЗЗСО - якість та гуманістичність міжособистісних відносин, захищеність та комфортність в освітньому середовищі, задоволеність всіх учасників навчання. Важливо також формування безпечних, комфортних та здорових умов навчання в закладі освіти, освітнього середовища, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, формування культури безпечної та здорової поведінки. Національно-патріотичне та громадянське виховання, передбачають конструктивну взаємодію між суб'єктами національно-патріотичного виховання і громадою, взаємодію ЗЗСО і родин учнів.

Список використаних джерел

1. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі // Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789

2. Закон України «Про освіту» // Режим доступу: https ://zakon .rada.gov.ua/l aws/show/ 2145-19#Text

3. Лист МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 «Про деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних

життєвих навичок» // Режим доступу: https://drive.google.com/file/ d/1Ap6C0f7v3EkdWcCAnjhe38h5TUh6p-dc/view

4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори в 5 томах. Київ: Радянська школа, 1977. Том 3. С. 5 - 279.

5. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. Вибрані твори в 5 томах. Київ: Радянська школа, 1976. Том 2. С. 419 - 654.

6. Ціннісні орієнтири сучасної української школи // Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva% 20conferentcia/2019/Presentasia-Roman-Stesichin.pdf

7. Про невідкладні заходи щодо покращення здоров'я дітей // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 894/2019#Text

Размещено на Allbest.ru