Предметно-мовне інтегроване навчання у контексті інтернаціоналізації та глобалізації освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Предметно-мовне інтегроване навчання у контесті інтернаціоналізації та глобалізації освіти

Загородній Сергій Петрович кандидат педагогічних наук, проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних питань, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами,

Матіюк Дмитро Володимирович кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри германської філології, перекладу та зарубіжної літератури

м. Вінниця

Анотація

У статті висвітлено особливості підходу «Предметно- мовне інтегроване навчання», показано передумови його виникнення, вплив викликів інтернаціоналізації та глобалізації освіти на подальший розвиток вищезазначеного методу. Проаналізовано праці провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячені особливостям використання предметно-мовного інтегрованого навчання.

Авторами досліджено процес інтеграції європейських освітніх і наукових просторів, зокрема вплив прийняття Сорбонської декларації та Болонських угод на глобалізаційні процеси в освіті, висвітлено історію зародження та подальшого розвитку підходу «Предметно-мовне інтегро- ване навчання», філософію цього методу, показано його вплив на академічну мобільність та інтернаціоналізацію освіти в Україні. Розглянуто особливості системи освіти України, які необхідно враховувати при розробці методик використання предметно-мовного інтегрованого навчання, визначено три основні моделі реалізації цього підходу. Висвітлено досвід провідних країн Європи (Італія, Німеччина) стосовно особливостей та перспектив впровадження підходу «Предметно- мовне інтегроване навчання», його вплив на покращення мовної освіти у зазначених країнах, підвищення мотивації студентів та викладачів до неформальної освіти.

У статті розглянуто документ «СТРАТЕГІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІ- ЗАЦІЇ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2019-2025 роки», яка спрямована на інтеграцію університету в міжнародний освітній та науковий простір, проаналізовано особливості викладання навчальних дисциплін іноземними мовами у вищезазначеному університеті у 2023 році. Авторами показано роль підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання» як ефективного інструменту для вирішення глобальних завдань вищої освіти України в умовах особливої актуальності та значущості євроінтеграційних процесів.

Ключові слова: міждисциплінарний підхід, професійні компетенції, білінгвальне навчання, мовні навички, інтеграція, інтернаціоналізація, глобалізація, CLIL, мотивація.

Abstract

Zahorodnii Serhii Petrovych Ph. D. in Pedagogy, Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Work and International Affairs, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Vocational Education and Management of Educational Institutions, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Matiiuk Dmytro Volodymyrovych Ph. D. in Pedagogy, Senior Lecturer of the Department of Germanic Philology, Translation and Foreign Literature, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

CONTENT LANGUAGE INTEGRATED LEARNING APPROACH IN THE CONTEXT OF INTERNATIONALISATION AND GLOBALISATION OF EDUCATION

The article highlights the peculiarities of ”Content and Language Integrated Learning” approach, reveals the pre-conditions for its occurrence, the impact of the challenges of internationalisation and globalisation of education on the further development of the above-mentioned method. The scientific works of the leading Ukrainian and foreign scholars on the methodology of using ”Content and Language Integrated Learning” have been analyzed in the article.

The authors have studied the process of integration of European educational and scientific spaces, in particular the impact of the Sorbonne Declaration and the Bologna Process on the globalisation of education, have highlighted the history of the origin and further development of the approach of ”Content and Language Integrated Learning”, the philosophy of the mentioned approach, have shown its impact on academic mobility and internationalisation of education in Ukraine. The article considers the peculiarities of the Ukrainian education system, which should be taken into account when developing the methods of using ”Content and Language Integrated Learning”, identifies the main models of implementation of this approach. The experience of the leading European countries (Italy, Germany) regarding the peculiarities of implementing the "Content and Language Integrated Learning" approach, its impact on improving language education in the above mentioned countries, increasing the motivation of students and teachers to non-formal education, has been studied in the article.

The document ”THE INTERNATIONALISATION STRATEGY of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University for 2019-2025”, aimed at integrating the university into the international educational and scientific space, has been studied in the article. The specifics of teaching disciplines in foreign languages in the above mentioned university in 2023 have been indentified. The role of ”Content and Language Integrated Learning” as an effective tool for solving global problems of higher education in Ukraine in the context of the special relevance and importance of European integration processes has been shown in the article.

Key words: interdisciplinary approach, professional competences, bilingual education, language skills, integration, internationalisation, globalisation, CLIL, motivation.

Постановка проблеми

У статті розглядається предметно-мовне інтегроване навчання. Вищезазначений дидактичний метод передбачає викладання немовних дисциплін з використанням іноземної мови як засобу комунікації та обміну навчальним контентом, що сприяє формуванню лінгвістичної та комунікативної компетенції майбутніх фахівців з іноземної мови в тому ж освітньому контексті, в якому формуються їхні загальні знання та вміння [1, с. 105]. У світовій педагогічній літературі цей підхід більше відомий як «Content and Language Integrated Learning» (CLIL). Передумовами його виникнення стали потреби в розвитку білінгвізму, що були обумовлені декількома причинами, такими як: елімінація міжнаціональних конфліктів, консолі- дація суспільства як чинник його соціального благополуччя і розвитку, створення конкурентоздатного ринку праці, інтеграція до світового і європейського освітнього, наукового, економічного простору та ін. [2].

Однією із характерних рис вищої освіти у XXI столітті є її інтернаціоналізація, що є складовою частиною глобалізаційного процесу [3]. З огляду на це подальший розвиток підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання» пояснюється викликами інтернаціоналізації та глобалізації освіти, розширенням можливостей участі у програмах академічної мобільності, розвитком загального і спеціального знання, потребою в змінах технологічного устрою суспільства і виробленням швидкої реакції професійних співтовариств на ці зміни, євроінтеграцій- ними процесами. Формування іншомовного комунікативного поля - завдання особливої значущості для вищої освіти країн пострадянського простору. В силу тривалої закритості, володіння іноземною мовою не було ключовим в кваліфікації фахівців. Разом із тим, у новому баченні світової освітньої парадигми іноземна мова перестає бути додатковою компетенцією і розглядається не лише як засіб передачі інформації, але і як засіб її отримання, що дозволяє зробити освіту глобальною і інтегрованою з точки зору обміну науковими знаннями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі предметно- мовного інтегрованого навчання у своїх працях приділяли увагу такі вітчизняні науковці, як С. Бобиль, Є. Громов, Ю. Руднік, Ю. Cоболь та ін. Серед зарубіжних дослідників предметно-мовного інтегрованого навчання слід виокремити таких науковців, як М. Аллен, А. Бонне, Д. Греддол, Л. Коллінз, Д. Марш, І. Тінг та ін.

Аналіз наукових досліджень, присвячених методиці використання підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання», дає змогу стверджувати, що ефективність вищезазначеного підходу для вирішення поставлених завдань є очевидною, проте, передумови, наявні у системах освіти різних країн для його використання, мають неоднорідний характер. Як правило, зазначені вище системи освіти є сильно націоналізованими, у зв'язку із чим необхідно розглядати специфіку того середовища, в якому цей підхід планується використовувати. Ця основа стала стимулом для аналізу особливостей української системи вищої освіти для того, щоб оцінити потреби системи і можливості використання методу CLIL для реалізації цих потреб, а також сформувати перелік заходів і визначити механізми по адаптації підходу в освітній процес.

Мета статті - дослідження такого освітнього підходу, як предметно-мовне інтегроване навчання, яке розглядається авторами як ефективний інструмент для формування іншомовної предметної компетенції у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

В умовах глобалізації та інтерна- ціоналізації розвиток систем вищої освіти вимагає комплексного підходу, нових технологій і ефективних управлінських рішень. Сьогодні у всьому світі ЗВО розглядаються як важливі державні структури, що відповідають за забезпечення кадрового потенціалу країни, благополуччя і економічне зростання якої залежатиме цілком і повністю від тих знань і компетенцій, які випускники отримають у процесі навчання в університеті [4].

Стартом інтеграції національних європейських освітніх і наукових просторів є прийняття документу «Сорбонська декларація» (англ. «Sorbonne Joint Declaration»), яка була підписана 25 травня 1998 р. міністрами чотирьох країн, а саме Франції, Німеччини, Великобританії та Італії. Мета декларації полягає у створенні спільних положень із стандартизації Європейського простору вищої освіти, де мобільність слід заохочувати як для студентів і випускників, так і для підвищення кваліфікації персоналу. Окрім того, вона повинна була забезпечити відповідність кваліфікацій сучасним вимогам на ринку праці. інтегрований мотивація неформальний освіта

Цілі Сорбонської декларації були підтверджені в 1999 р., при підписанні Болонської декларації, в якій 29 країн висловили свою готовність взяти на себе зобов'язання підвищити конкурентоспро- можність європейського простору вищої освіти, підкреслюючи необхідність збереження незалежності і самостійності всіх закладів вищої освіти [5].

Вища освіта, відповідно до Болонських угод, до яких Україна приєдналася у 2005 р., покликана розширити знаннєві і культурні межі, забезпечити інтенсивний розвиток науки, інтеграцію світового досвіду і знань, посилити академічну мобільність і збільшити кількість професійних колективів, співтовариств і дослідницьких лабораторій.

У зв'язку із цим перед кожним університетом постають нові виклики, так або інакше пов'язані із глобалізацією та інтернаціона- лізацією освіти та науки. При цьому вони передбачають проведення цілої серії заходів, більшість із яких мають довгострокові цілі, а отже є пролонгованими в часі і потребують комплексного підходу.

Завдання глобалізації виявилося досить складним для вищої освіти країн пострадянського простору у зв'язку із тривалою консервацією і майже миттєвим розпадом СРСР, що спричинило довгий процес розробки, розвитку і адаптації власних освітніх стандартів, які враховували б самостійність, пов'язану із виходом на зовнішній ринок, зміною економічної і політичної системи і розвитком власного технологічного устрою.

Представники закладів вищої освіти впродовж певного часу були спантеличені питаннями пошуку способів, що мають вплив на прискорення темпів самостійного розвитку, зокрема, виходу на світовий освітній ринок, переходу на світові освітні стандарти, під якими розуміється відкритість і доступність національної освіти для всього світу.

Основні кроки в реалізації поставлених цілей університети вбачають у пошуку можливостей для дієвої співпраці між ЗВО за рахунок академічної мобільності на рівні інтеграції знань і успішних освітніх і управлінських практик. Будь-яка міжнародна співпраця, якщо говорити про розширення меж національної освіти, передбачає участь у процесах інтернаціоналізації, а, отже комунікацію іноземною мовою. Таким чином, іншомовне комунікативне поле університетів є важливою складовою розвитку університету, засобом його впізнаваності у світі та інструментом, що сприяє покращенню професійної взаємодії. Окрім того, привабливість ЗВО для іноземних студентів є одним із ключових показників оцінки ефективності його роботи. Цей показник в рейтингах TIMES і QS має найменування «Академічна репутація», ваговий коефіцієнт якого складає до третини показника. Показник «Відношення кількості іноземних викладачів до чисельності місцевих науково- педагогічних кадрів» має вагу до 5% відповідно [6].

Ефективність підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання» часто описується у науковій літературі з позиції особливостей роботи і сприйняття людського мозку [7], що відбувається за рахунок активізації паралельних розумових процесів, які посилюють роботу мозку і пам'яті. Попри те, що його основні принципи і форми вже більш-менш досліджені європейськими представниками окремих наукових кіл, підхід CLIL залишається одним із спірних явищ сучасної педагогіки, зокрема, з точки зору його можливостей для поліпшення якості університетської освіти. Основні протиріччя, що виникають нині, грунтуються на різному розумінні цілей підходу, а, отже, їх змісту, механізмів дії і управління.

Головна ідея методу «Предметно-мовне інтегроване навчання» полягає в тому, що мова повинна виступати як засіб досягнення предметних знань, а не бути самостійною метою навчання. Термінологічно CLIL - це підхід до навчання, орієнтований на досягнення двоєдиної мети, де іноземна мова використовується в якості засобу навчання предмету і одночасно виступає об'єктом вивчення [8].

Сумнівів не може викликати той факт, що мова, перш ніж стане інструментом, має бути вивченою на досить високому рівні, студент повинен мати певні навички, інакше подальше навчання у цьому напрямі не матиме сенсу. У зв'язку із цим, для багатьох викладачів постає питання стосовно того, як раціонально спланувати процес предметно-мовного інтегрованого навчання, в якому збережеться предметна складова і у той же час покращиться мовна компетенція студентів, у чому й полягає основний виклик використання CLIL.

Підхід «Предметно-мовне інтегроване навчання» зародився як форма білінгвального утворення в Канаді (провінція Квебек) в 1970-х. Це було зроблено для консолідації суспільства, успішної інтеграції франкомовного населення (підготовка на рівні школи) на англомовний ринок за рахунок розвитку у англосаксів здатності і толерантності взаємодії з представниками французької культури [7].

Набагато пізніше, на початку 2000-х років, про підхід «Предметно- мовне інтегроване навчання» заговорили і у європейському освітньому просторі, розглядаючи його як нову педагогічну філософію, а також як засіб мовної консолідації суспільства і інструмент мультилінгвального розвитку. Таким чином, генерація підходу була обумовлена різними соціальними і економічними чинникам, а його еволюція триває до цього часу.

Проте, якщо CLIL розглядати тільки як засіб підвищення мовної компетенції, то це буде не зовсім правильно. І тут постає питання, що підміна понять буде супроводжуватися нераціональним використанням ресурсів, адже якщо ставиться мета навчити мові на матеріалі певного предмету, то це цілком може бути посильним завданням для лінгвістів.

Для цього немає необхідності додатково навчати викладача предметника мові, здійснювати дороговартісну розробку матеріалів, зважаючи на той факт, що освітній процес у ЗВО є безперервним явищем, а вільних резервів немає. Відповідно, все робиться у стислі терміни, методом пілотного тестування, часто із втратою у якості.

Оскільки підхід CLIL спочатку розроблявся в англомовному середовищі, то його основний принцип - ”learning the content through the language but not in the language”, досить важко перекласти українською зі збереженням первинної ідеї через так званні «ігри прийменників». Окрім того, прийменник "in" віддзеркалює сутність іншого підходу, який в зарубіжній методиці називається EMI (”English as a medium of instructions”), що передбачає зміну мови як засобу комунікації під час заняття, але не зміну методів і форм роботи. Така форма навчання є досить типовою для європейських університетів за рахунок досить високого рівня академічної мобільності, коли англійська мова є, по суті, єдиним можливим засобом комунікації, що є зрозумілим для всіх. Окрім того, використання підходу предметно-мовного інтегрованого навчання є ефективним як під час аудиторного навчання, так і під час навчання у онлайн форматі та у змішаному форматі [9, с. 377].

Таким чином, ми приходимо до висновку, що якщо підхід «Предметно-мовне інтегроване навчання» може істотно поліпшити рівень інтернаціоналізації освіти в Україні, його варто використати, проте, потрібна адаптація під умови середовища, специфіку контингенту, культурні і ментальні особливості. Вищезазначений метод вимагає опису із точки зору цілей, змісту та форми організації навчання.

У процесі дослідження нами було визначено деякі можливі форми організації CLIL-навчання і проаналізовано власні умови.

Отже, на даний момент CLIL переважно реалізується за трьома основними моделями:

1) навчання мові окремо, як підготовка до вивчення предмета державною мовою (підготовчі мовні курси в зарубіжному університеті);

2) вивчення іноземної мови через предметний зміст, який вже було вивчено рідною мовою (англійська для досягнення спеціальних цілей);

3) вивчення мови і предмета в межах одного курсу.

Саме третя модель більшою мірою відповідає принципам CLIL, проте зараз на практиці в Україні це рідко реалізується у чистому вигляді, тому що умови і готовність навчального процесу і системи вищої освіти в цілому не дозволяють цього, а також не стимулюють робити цього. Варто відзначити, що систематичне використання підходу

«Предметно-мовне інтегроване навчання» сприяє формуванню готовності до саморефлексії власної як навчальної, так і професійної діяльності [10, с. 115].

Аналіз праць вітчизняних науковців показує, що активне впровад- ження підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання» сприятиме популяризації та подальшому розвитку міждисциплінарних досліджень викладачів та студентів [11, с. 236], застосуванню компетентнісного підходу у процесі неперервної освіти [12, с. 88], формуванню готовності до підвищення кваліфікації та безперервного професійного розвитку [13, с. 64]. Розглянемо далі деякі особливості системи вищої освіти, щоб чіткіше уявляти наші можливості для використання підходу

«Предметно-мовне інтегроване навчання». Наразі реалізація зазначеного вище методу в українській вищій школі носить епізодичний характер і, якщо здійснюється, то фрагментарно, в окремих навчальних закладах. При цьому університети чітко усвідомлюють важливість здатності фахівців до ефективного інформаційного обміну і інших форм функціонування у середовищі, в якому затребувана іншомовна комуні- кативна компетентність.

На жаль, традиційна система мовної підготовки в ЗЗСО та ЗВО довела свою невисоку здатність ефективно відповідати сучасним викликам.

Розглянемо деякі особливості системи освіти України, які, на наш погляд, необхідно взяти до уваги при розробці CLIL-методик:

1. Соціально-економічна особливість полягає у тому, що процеси міграції в Україні існують, але не на рівні європейського масштабу (за виключенням років повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли значна кількість населення була вимушена емігрувати в дуже короткий період).

2. Культурно-політична особливість полягає у тому, що на світовому ринку Україну відрізняє високий рівень економічної пасивності громадян, з яких одна третина з різних причин не входять до складу робочої сили, знаходячись у працездатному віці.

Решта населення, будучи економічно активним, в силу специфіки менталітету орієнтовано переважно на внутрішній ринок праці. Таким чином, іншомовна компетентність з точки зору конкурентоспро- можності на українському ринку не має істотного значення.

3. Культурно-політична особливість полягає у тому, що мобільність в Україні, у порівнянні з країнами Європи, розвинена не так широко, що обумовлено рядом економічних, політичних і культурних причин, у зв'язку з чим виникає нестача фахівців, що є носіями іноземної мови або володіють іноземною мовою на рівні, достатньому для проведення заняття. Власного ресурсу бракує, а часто його просто немає, тому що вища школа не була готова до ситуації високої конкуренції на світовому ринку освітніх програм і довгий час вела традиційну політику відносно мовної освіти, розглядаючи іноземну мову як вторинну необхідність.

4. Ідеологічна особливість. Система вищої освіти в Україні є досить інертною і статичною. Вона протистоїть появі нових тенденцій. Відсутність розуміння і мотивації в прийнятті нових ідей, технологій і підходів до навчання, які потребують додаткових ресурсів і додаткових зусиль, ускладнюють проведення реформ у вищій освіті. На експерименти готові йти небагато, у зв'язку з чим, спостерігається демотивация і високий рівень пасивності серед викладачів.

5. Правова особливість. Відсутність академічної свободи українських ЗВО в ухваленні глобальних рішень по будь-яким змінам, навіть якщо ці зміни мають потенціал на поліпшення. Система вищої освіти відрізняється високим ступенем стандартизації. Окрім того, ЗВО жорстко підпорядковані державним освітнім стандартам, тому будь-які відхилення від норми можуть призвести до порушення правової основи, що украй небезпечно і може спричинити негативні наслідки в частині ліцензування і акредитації освітніх програм.

Заслуговує на увагу передовий досвід провідних країн Європи у напрямі впровадження підходу «Предметно-мовне інтегроване навчання». Зокрема, цікавим є досвід Італії стосовно впровадження вищезазна- ченого підходу у вищій школі, його вплив на покращення мовних навичок студентів [14]. Окрім того, перспективним для подальшої екстраполяції в систему освіти України є прогресивний досвід Німеччини у цьому напрямі, а саме використання підходу ”CLILiG” (Content and Language Integrated Learning in German) в інноваційних проєктах Гете-інституту «Дитячий цифровий університет» (нім. «Digitale Kinderuni») та «Німецький цифровий підлітковий університет» (нім. «Deutsche Digitale Junioruni»), навчання у яких побудовано на основі підходів гейміфікації, диференціації, предметно-мовного інтегрованого навчання, що сприяє підвищенню мотивації студентів та викладачів до неформальної освіти, формуванню готовності до освіти впродовж життя [15, с. 177].

У процесі дослідження нами було проаналізовано документ «СТРАТЕГІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2019-2025 роки». Вищезазначена стратегія спрямована на інтеграцію університету в міжнародний освітній та науковий простір. Відповідно до цього документу одним із основних напрямів і завдань інтернаціоналізації Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського є збільшення кількості курсів і освітніх програм іноземними мовами для здобувачів вищої освіти рівня «бакалавр», «магістр», «доктор філософії» [16]. З огляду на це, нами було проаналі- зовано особливості викладання навчальних дисциплін іноземними мовами у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського у 2023 році. Зокрема, у 2 семестрі 2022-2023 навчального року в інституті та на 6 факультетах університету викладалось іноземними мовами 30 дисциплін (28 дисциплін англійською мовою і 2 дисципліни польською мовою), а у 1 семестрі 2023-2024 навчального року в інституті та на 7 факультетах університету викладалось іноземними мовами 23 дисципліни (21 дисципліна англійською мовою та 2 дисципліни польською мовою).

Висновки

Проаналізований нами підхід «Предметно-мовне інтегроване навчання» імовірно буде дуже ефективним інструментом для вирішення глобальних завдань вищої освіти України в умовах Європейської інтеграції, яка має тенденцію до стійкого поглиблення. Ми говоримо - імовірно, тому що вищезазначений підхід є досить новим явищем. Його практики ще не відпрацьовані і не прийняті остаточно системою вищої освіти, навіть з точки зору ресурсної готовності. Поки ми говоримо про його ефективність, посилаючись лише на європейський досвід. Разом із тим, ми розуміємо, що маючи схожі потреби з європейською вищою освітою, ми маємо різні соціальні мотиви, економічні можливості, культурні традиції і, відповідно, різні умови для реалізації підходів.

Поки ще ми не готові говорити про існування природного середовища іншомовної комунікації, в якому іноземна мова, переважно, англійська, була б єдиною мовою спілкування. У той же час глобальні завдання у виді готовності ЗВО до «широкої освіти» залишаються актуальними і вимагають швидких рішень. Відповідно, зростає потреба у введені предметних курсів, які б викладались іноземними мовами. Формою навчання, на перших етапах, можуть виступати окремі невеликі модулі в межах цілого курсу, що буде зрозумілим для студентів і залишиться посильним завданням для викладачів.

Пасивність ринку праці повинна із часом знижуватися за рахунок створення умов відкриття освітніх кордонів, а саме програм академічної мобільності. Разом із тим, система управління ЗВО має бути більш сприйнятливою до змін, якщо ЗВО зацікавлений у більш високих позиціях. Відповідно, умови володіння іноземними мовами для навчання і професійного спілкування мають бути озвучені і прийматися студентом як безальтернативна умова отримання вищої освіти. При цьому, ЗВО повинен звертати увагу і мати (резервувати при плануванні) ресурс на залучення іноземних фахівців, створюючи тим самим переду- мови для розвитку мовного середовища в університеті і привчаючи студентів до спілкування іноземною мовою як єдино можливою.

Усі перераховані умови можуть бути включені в програми розвитку університетів, що дозволить значно посилити потенціал для зростання і здобувати новий досвід роботи в сучасних динамічних умовах сьогодення.

Література

1. Gromov I., Hordiienko Y., Knysh T., Hnatiuk N., Hubina A. Foreign Language Training of eastern European Humanitarian Colleges Students Using Content and Language Integrated Learning. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Випуск 67. - 2023. - С. 104-111.

2. Mehisto P., Marsh D., Frigols M. (2008). Uncovering CLIL: Content and Language Integrated Learning in Bilingual and Multilingual Education. Oxford: Macmillan Education, 240 p.

3. Громов Є.В., Коломієць А. М., Супрун М.В., Коломієць Т.Д., Гордієнко Ю.А. Internationalization of Higher Education in Ukraine as an Integral Component of the Globalization Process. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 5. - 2022. - С. 56-61.

4. Розвиток людського капіталу: на шляху до якісних реформ.

5. Sorbonne Declaration 1998.

6. QS World University Rankings.

7. Marsh D. (2002). Content and language integrated learning: the European dimension - actions, trends and foresight potential. Oxford: Oxford University Press, 204 p.

8. Інноваційні технології навчання: Навч. посібн. для студ. вищих технічних навчальних закладів / [Кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова Х.Ш.; наук. ред. Арістова А.В.; упорядн. словника Волобуєва С.В.]. - К. : НТУ, 2017. - 172 с.

9. Ihnatova O., Zhovnych O., Drobakha L. The Effectiveness of Blended Learning in English Teacher Training. Teaching English for Specific and Academic Purposes. Issue, No 3, 2022

10. Ігнатова О.М., Жовнич О.В. Використання практико-дослідницького проєкту у професійній підготовці майбутніх вчителів німецької мови засобом саморефлексії. Молодь і ринок. No5-6/191-192. Дрогобич, 2021. - с. 114-119.

11. Акімова О.В., Сапогов М.В., Гапчук Я.А. Середовищний підхід у сучасних міждисциплінарних дослідженнях з цифровізації освіти. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 46. С. 234-238.

12. Загородній С. П. Компетентнісний підхід у процесі неперервної освіти в умовах європейської інтеграції України / Загородній, С. П.; Іванічкіна, Н. П. // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2022. - С. 88 - 93.

13. Нагорняк С. Методологія безперервної освіти та її вплив на процедуру підвищення кваліфікації вчителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 75. Вінниця, 2023. С. 63-69.

14. Valente, F. (2024). Can CLIL give Italian high school students in the private sector a greater opportunity to develop their EFL speaking skills?. Applied Psychology Research, 1(1).

15. Матіюк Д. В. Перспективні напрями екстраполяції в систему неформальної освіти України: досвід Німеччини. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Сєвєродонецьк, 2020. № 1 (94). С. 171 - 181.

16. СТРАТЕГІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2019-2025 роки.

References

1. Gromov I., Hordiienko Y., Knysh T., Hnatiuk N., Hubina A. (2023). Foreign Language Training of eastern European Humanitarian Colleges Students Using Content and Language Integrated Learning. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. Vypusk 67 - S. 104-111. [in English].

2. Mehisto P., Marsh D., Frigols M. (2008). Uncovering CLIL: Content and Language Integrated Learning in Bilingual and Multilingual Education. Oxford: Macmillan Education, 240 p. [in English].

3. Hromov I. V., Kolomiets A. M., Suprun M. V., Kolomiets T. D., Hordiienko Y. A. (2022). Internationalization of Higher Education in Ukraine as an Integral Component of the Globalization Process. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. - Scientific journal of M. P. Drahomanov National Pedagogical University, Series 5. - S. 56 - 61 [in English].

4. Rozvytok liudskoho kapitalu na shliakhu do iakisnykh reform [The development of human capital on the way to qualitative reforms].

5. Sorbonne Declaration 1998.

6. QS World University Rankings.

7. Marsh D. (2002). Content and language integrated learning: the European dimension - actions, trends and foresight potential. Oxford: Oxford University Press, 204 p. [in English].

8. Innovatsiini tekhnolohii navchannia: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyschtschykh navchalnykh zakladiv [Innovative teaching technologies: A textbook for students of higher technical education institutions] / [Kol. avtorivв; vidp. red. Bakhtiiarova Kh. Sh. ; nauk red. Aristova A. V.; uporiadnyk slovnyka Volobueva S. V.]. - K. : NTU, 2017. - 172 S. [in Ukrainian].

9. Ihnatova O., Zhovnych O., Drobakha L. (2022). The Effectiveness of Blended Learning in English Teacher Training. Teaching English for Specific and Academic Purposes. Issue, No 3, 2022 [in English].

10. Ihnatova O. M., Zhovnych O. V. (2021). Vykorystannia praktyko- doslidnytskoho proektu u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv nimetskoi movy zasobom samorefleksii [The Self-reflection of a Foreign Language Lesson as a Way of Professionalization by Experience of Using the Practice and Research Project]. Molod i rynok. No5-6/191-192. Drohobych, 2021. - S. 114-119 [in Ukrainian].

11. Akimova, O.V., Sapohov, M.V., & Hapchuk, Y.A.(2022). Seredovyshchnyi pidkhid u suchasnykh mizhdystsyplinarnykh doslidzhenniakh z tsyfrovizatsii osvity. [Environmental approach in modern interdisciplinary research on digitalization of education. Innovatsiina pedahohika [Innovative pedagogy]. 46, 234-238 [in Ukrainian].

12. Zahorodnii, S. P. (2022). Kompetentnisnyi pidkhid u protsesi nepererbnoi osvity pedahohiv v umovakh yevropeiskoi intehratsii Ukrainy [A competent approach in the process of continuous education of teachers in the conditions of the European integration of Ukraine]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. [Scientific journal of M. P. Drahomanov National Pedagogical University], 88-93 [in Ukrainian].

13. Nahorniak S. (2023). Metodolohiia bezperervnoii osvity ta ii vplyv na protseduru pidvyschtschennia kvalifikatsii vchyteliv [Methodology of Continuous Education and its Influence on the Procedure of Improving the Qualifications of Teachers]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Vypusk 75. Vinnytsia, 2023. S. 63-69. [in Ukrainian].

14. Valente, F. (2024). Can CLIL give Italian high school students in the private sector a greater opportunity to develop their EFL speaking skills?. Applied Psychology Research, 1(1). [in English].

15. Matiiuk D. V. (2020). Perspektyvni napriamy ekstrapoliatsii v systemu neformalnoii osvity Ukraiiny: dosvid Nimechchyny [Perspective Directions of Extrapolation to the Informal Education System of Ukraine: Experience of Germany]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. Severodonetsk, 2020. № 1 (94). S. 171 - 181 [in Ukrainian].

16. STRATEHIIA INTERNATSIONALISATSII Vinnytskoho derzhavnoho peda- hohchnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho na 2019-2025 roky [THE INTERNATIONALISATION STRATEGY of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University for 2019-2025].

Размещено на Allbest.ru