Професійна спрямованість як критерій готовності до професійного самовизначення майбутніх вчителів хімії

Розглядається професійна спрямованість як критерій готовності до професійного самовизначення майбутніх вчителів хімії. Показано, що формування інтересу до певного навчального предмету займає перше рангове місце з-поміж інших індикаторів цього критерію.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.08.2024
Размер файла 15,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна спрямованість як критерій готовності до професійного самовизначення майбутніх вчителів хімії

Форостовська Тетяна Олександрівна

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри природничих наук, хімії, географії та методик їхнього навчання Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Україна

Бохан Юлія Володимирівна

кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри природничих наук, хімії, географії та методик їхнього навчання Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Україна

Анотація

В статті розглядається професійна спрямованість як критерій готовності до професійного самовизначення майбутніх вчителів хімії. Визначено показники вияву професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя: зорієнтованість на отримання професії, бажання досягати кращого результату, вмотивованість обраною спеціальністю, змагальність з іншими, професійна перспектива. Показано, що формування інтересу до певного навчального предмету та оволодіння міцними професійними знаннями займає перше рангове місце з-поміж інших індикаторів цього критерію.

Ключові слова: професійне самовизначення, професійна спрямованість, критерії готовності до професійного самовизначення, професійне становлення, майбутні вчителі хімії.

Сучасне суспільство потребує креативних, професійно компетентних фахівців із високим рівнем професійного самовизначення, здатних творчо вирішувати професійні проблеми, самостійно здобувати знання та уміти застосовувати їх в різних ситуаціях. Тому перед закладами вищої освіти гостро постає завдання у підготовці вчителів, здатних до професійного саморозвитку та актуалізації власних потенційних можливостей у творчій праці.

Особливістю професійного самовизначення є його професійна спрямованість. Формування професійної спрямованості відбувається в тісному взаємозв'язку з формуванням самої особистості, яке є безперервним, цілісним процесом розвитку і здійснюється в результаті її соціалізації, виховання і самовиховання [1]. В результаті цього процесу відбувається не тільки професійне становлення особистості, а й її гармонійний розвиток, розширення світогляду, формування життєвих цінностей. Спрямованість особистості студента - це ціннісно-орієнтаційна категорія його свідомості. Спрямованість визначає всю систему спонукань, стратегічні й тактичні цілі, які регулюють діяльність особистості тощо. Завдяки своїй спрямованості люди здатні долати перешкоди, докладати зусилля і йти своїм життєвим курсом. Але цей курс завжди лежить в межах певних соціальних відносин, соціальних цінностей, що освоюються і привласнюються індивідом [2].

Спрямованість особистості розглядається як системоутворююча її властивість (Л. Божович), як «динамічна тенденція» (С. Рубінштейн), «сенсоутворюючий мотив» (О. Лєонтьєв), «основна життєва спрямованість» (Б. Ананьєв), «динамічна організація "сутнісних сил" людини» (О. Прангішвілі).

У сучасній педагогічній методології у визначенні суті й структури професійно-педагогічної спрямованості виділяється три напрями: емоційно- ціннісне відношення до професії учителя, схильність до тих видів діяльності, які утілюють специфіку цієї професії; професійна значуща якість особистості учителя або компонент педагогічних здібностей; управління рефлексії розвитком тих, що навчаються.

Перша група дослідників спирається на положення теорії відношень В. Мясіщєва. Тут авторами в основу розуміння професійно-педагогічної спрямованості особистості покладені поведінковий або діяльнісний компоненти, що припускають прояв суб'єктом спрямованої активності в період підготовки до педагогічної праці. В той же час, необхідно відмітити, що діяльнісний компонент припускає врахування не лише вже сформованих подструктур професійної спрямованості, але також і потенційних, ще не актуалізованих.

Другий напрям пов'язаний з розглядом професійно-педагогічної спрямованості з позиції професійно значущих властивостей і якостей особистості вчителя. Відмічаючи спрямованість особистості як систему професійно значущих якостей, автори створюють модель професійно- спрямованої особистості майбутнього педагога. Існуюча модель відбиває актуальний стан сформованих якостей особистості, але не дає можливості відбити динамічні характеристики, що не представляється зручним для процесу підготовки майбутніх педагогів.

Третій напрям пов'язаний з розглядом педагогічної діяльності як метадіяльності [3]. Завдання професійної діяльності учителя, згідно цієї точки зору, зосереджуються на організації такої діяльності тих, що навчаються, результатом якої ставав би розвиток їх моральних позицій, системи знань, умінь, навичок і пізнавальних здібностей. Причому управління діяльністю тих, що навчаються повинно будуватися на основі рефлексії, де педагог не робить прямої дії, а передає учневі «основи» для знаходження самостійного рішення[3].

Такий підхід дозволяє, також як і в другому випадку, побачити «учителя у дії», але не в динаміці професійного становлення, що не відповідає потребам нашого дослідження.

Погодившись з критерійною основою групування наукових підходів, ми вбачаємо необхідність виділення і опису четвертого напряму у визначенні суті професійно-педагогічної спрямованості. У рамках цього напряму професійно- педагогічна спрямованість розглядається з позицій системно-цілісного підходу як компонент системи вищого порядку і як ієрархічна система, що має чіткі взаємозв'язки і рівні (В. Ільін, В. Сластьонін, Т. Нєвзорова та інші). Тут професійно-педагогічна спрямованість ототожнюється з мотиваційним ядром (системою мотивів) особистості, розглядається як системоутворюючий компонент готовності до педагогічної діяльності [4].

Розроблені нами критерії мають такий якісний зміст і відповідні показники вияву професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя:

* зорієнтованість на отримання професії;

* бажання досягати кращого результату;

* вмотивованість обраною спеціальністю;

* змагальність з іншими;

* професійна перспектива.

Експериментально було визначено, що у майбутніх вчителів хімії перше рангове місце з-поміж інших індикаторів цього критерію посідає індикатор виду діяльності «Формування інтересу до певного навчального предмету та оволодіння міцними професійними знаннями». Це пояснюється тим, що у процесі навчання передається не тільки інформація про предмет, але і певні загальнолюдські цінності, морально-етичні та інші установки, ідеали, способи пізнання оточуючої дійсності, соціальні практики, які сприяють розвитку гуманітарної культури, формуванню особистості та соціалізації студента [5]. Від викладача, його майстерності, його знань, його особистості буде залежати, якими стануть його учні. Будь-яка майстерність зокрема і педагогічна, пов'язана з високим рівнем самореалізації індивідуальних особливостей - з індивідуальним стилем діяльності.

Розвиток професійно-педагогічного інтересу при усій його індивідуальності й неповторності не стихійний, а керований, регульований процес. Результативність й успішність даного процесу залежить від створення особистісно-орієнтаційного освітнього середовища для студента, що містить розвивальне навчання, продуктивне учіння, творчу діяльність, творчу співпрацю, індивідуально-освітні маршрути й ґрунтується на сукупності педагогічних умов: орієнтація на рефлексію, можливості розвиваючої диференціації, створення ситуації успіху, співпраця, організація самостійної пізнавальної діяльності [2].

Серед основних напрямків розвиток професійного інтересу майбутніх учителів хімії важливе місце займає інтеграційний підхід. Гуманістичні орієнтири в здійсненні інтеграції змісту освіти виявляються в показі студентам різних способів інтеграції знань, завдяки освоєнню яких вони будуть розкриті в професійній діяльності, в розумінні життєвих ситуацій, в самоосвіті і самопізнанні - у всіх сферах життєдіяльності [6].

Формування індивідуального стилю майбутнього вчителя хімії визначається не лише методикою навчальних занять, але й методологічною позицією викладача. Якщо він відмовиться від так званих правильних рішень педагогічних завдань і визнає кожний акт впливу творчим, зумовленим конкретністю обставин і своєрідністю особливостей, то це ефективний шлях до позбавлення від рецептурності і штампів [2].

Особливого значення у процесі формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього вчителя хімії набуває педагогічна практика. Це пояснюється тим, що педагогічна практика є важливою ланкою у процесі професійного становлення майбутнього фахівця, яка дає можливість реально оцінити себе і із площини ідеальних уявлень про майбутню професійну діяльність перейти у систему реальних установок і поглядів майбутнього вчителя.

Висновки

професійна спрямованість вчитель хімія

Таким чином, професійна спрямованість є важливим критерієм готовності до професійного самовизначення майбутніх вчителів хімії, оскільки в результаті цього процесу відбувається не тільки професійне становлення особистості, а й її гармонійний розвиток, розширення світогляду, формування життєвих цінностей.

Список використаних джерел:

[1] Вечірко М. С. (2013) Формування готовності майбутніх вчителів філологічних спеціальностей до професійного самовизначення (дис. ... канд. пед.. наук). КДПУ ім. В. Винниченка. Кіровоград, Україна.

[2] Лебедик І. В. (2007) Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації у процесі вивчення фахових дисциплін (дис. ... канд. пед.. наук). КДПУ ім. В. Винниченка. Кіровоград, Україна.

[3] Вершловский С. Г. (2003) Взрослый как субъект образования. Педагогика, (8), 3-8.

[4] Альмурзинова З. Б. (2008) Об организации проектной деятельности учащихся. Химия в школе, (2), 29-30.

[5] Ляшенко Р. О. (2017) Розвиток професійної самоактуалізації майбутнього викладача-філолога в процесі магістерської підготовки (дис. ... канд. пед.. наук). ЦДПУ ім. В. Винниченка. Кропивницький, Україна.

[6] Живокоренцева Т. В. (2005) Интеграция содержания образования в педагогическом колледже как проблема коллективного практико¬ориентированного исследования (дисс. ... канд. пед. наук). Институт образования взрослых Российской Академии образования. Санкт-Петербург, Россия.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.