Соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти в Україні

Митус Володимир Іванович аспірант кафедри психології, соціальної роботи та педагогіки, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ,

Анотація

В статті розкрито соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти в Україні, під якою варто розуміти навчально-виховний процес в умовах відкритої інформаційно-освітньої сфери, коли взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу та доставка навчальних матеріалів відбуваються із використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Розкрито мету та роль дистанційної освіти в сучасних умовах в Україні. З'ясовано, що в умовах дистанційної освіти викладач чи учитель виступає «тьютором», який керує пізнавальною роботою учнів та студентів, створює належні передумови для залучення учнів та студентів у діяльність, мотивує їх до процесу мислення, використання вмінь та навичок, а також забезпечує рефлексію тощо. Визначено особливості соціально-психологічної адаптації в процесі дистанційної освіти. З'ясовано, що досягнути високий рівень ефективності соціальної адаптації можливо лише при умові, коли вона співвідноситься із певними умовами взаємовідносин задля досягнення певної мети або ж програмно-освітніх результатів згідно із освітньо-професійними програмами. дистанційна освіта психологічний соціальний

Наведене позитивні аспекти дистанційної освіти в Україні, які по'вязані із високим рівнем гнучкості, модульністю, високою економічною ефективністю, значною економією часу учителів та викладачів при тиражування існуючих навчальних матеріалів; кращим засвоєнням матеріалів учнями та студентами та зростанням рівня підготовки їх в якості спеціалістів; можливістю учнів та студентів здійснювати контроль за роботою учителів та викладачів, зокрема якість розміщених матеріалів, строки перевірки завдань та правильність їх оцінювання тощо; існуванням миттєвого доступу до кожної сфери простору; зменшенням психологічної напруги, яка з'являється в процесі очного навчання; скороченням витрат на транспорт та оренду приміщення, зменшення бюрократизму; можливістю формування індивідуального графіку; надання однакових можливостей усім особам в кожному районі держави та за її межами реалізувати своє право на освіту та одержання інформаційних даних. Визначено параметри вдалої психічної адаптації в освітньому процесі за допомогою дистанційної форми. Як висновок наведено, що соціально-психологічний аспект дистанційної освіти пов'язаний із системною професіоналізацію світобачення майбутніх професіоналів за допомогою спілкування.

Ключові слова: дистанційна освіта, мета, соціально-психологічні аспекти, соціально-психологічна адаптація, позитивні аспекти дистанційної освіти.

Mytus Volodymyr Ivanovych graduate student of the department of psychology, social work and pedagogy, V. I. Vernadsky Tavri National University, s. Kyiv

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF DISTANCE EDUCATION IN UKRAINE

Abstract. The article reveals the socio-psychological aspects of distance education in Ukraine, which should be understood as the educational process in the conditions of an open information and educational sphere, when the relationships between all participants in the educational process and the delivery of educational materials take place using the latest information and communication technologies. The purpose and role of distance education in modern conditions in Ukraine is revealed. It has been found that in the conditions of distance education, the lecturer or teacher acts as a "tutor" who manages the cognitive work of pupils and students, creates appropriate prerequisites for the involvement of pupils and students in activities, motivates them to the process of thinking, the use of skills and abilities, and also ensures reflection, etc. The peculiarities of social and psychological adaptation in the process of distance education are determined. It has been found that achieving a high level of social adaptation efficiency is possible only if it is correlated with certain conditions of relationships in order to achieve a certain goal or program-educational results according to educational-professional programs.

The positive aspects of distance education in Ukraine are given, which are associated with a high level of flexibility, modularity, high economic efficiency, significant saving of time for teachers and lecturers when duplicating existing educational materials; better assimilation of materials by pupils and students and an increase in the level of their training as specialists; the ability of pupils and students to control the work of teachers and lecturers, in particular the quality of posted materials, deadlines for checking tasks and the correctness of their assessment, etc.; the existence of instant access to every sphere of space; reduction of psychological tension that appears in the process of face-to-face training; reduction of costs for transport and rental of premises, reduction of bureaucracy; the possibility of forming an individual schedule; providing equal opportunities to all persons in every region of the state and beyond its borders to exercise their right to education and receiving informational data. The parameters of successful mental adaptation in the educational process using the remote form have been determined. The conclusion is that the socio-psychological aspect of distance education is connected with the systematic professionalization of the outlook of future professionals through communication.

Keywords: distance education, goal, social-psychological aspects, social- psychological adaptation, positive aspects of distance education.

Постановка проблеми

Виклики сьогодення (передусім епідемія коронавірусної хвороби, а потім і повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави) змусили освітні заклади не лише в Україні, але й у світі проводити навчання за допомогою дистанційної форми навчання. Варто зазначити, що активний розвиток даної форми навчання набув у 2020 році. В цей час було затверджено Положення про дистанційне навчання [1] та визначено організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 [2]. Варто зазначити, що водночас перед науковцями постала проблема, успішне вирішення якої дало б можливість оптимізувати реформування вітчизняної сфери освіти не тільки в контексті належного законодавчого та матеріально-технічного забезпечення, а й дієвої підготовки висококваліфікованих кадрів. Однак, з плином часу виникає необхідність пошуку рівноваги між усіма існуючими формами навчання у освітніх закладах. В той же час якість підготовки висококваліфікованих кадрів залежить від стану ментального здоров'я, ступеня соціально-психологічного пристосування до певного навчального осередку, зокрема у випадку, коли він створений новітніми інформаційними технологіями. Відтак, на сьогоднішній день у наукових літературних джерелах недостатньо приділено уваги проблематиці соціально-психологічних аспектів дистанційної освіти у вітчизняних умовах, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дану проблематику досліджували такі науковці як О. Бобокал, Н. Глушкова, О. Жиляк, І. Зайцева, А. Заслужена, І. Лембрик, І. Лукашенко, О. Луценко, В. Мазур, Р. Мерена, Т. Шатинська, І. Шлімкевич, А. Шпак та інші.

Метою статті є розкриття соціально-психологічних аспектів дистанційної освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Насамперед, варто нагадати, що успішна реалізація засад освіти в режимі онлайн залежить від психологічної зрілості усіх учасників освітнього процесу, їхньої готовності до змін, гнучкості мислення, здатності самоорганізуватися та постійно самоудосконалюватися тощо. В процесі навчання у режимі онлайн, як зазначають вчені, зазнає трансформації системи взаємодії викладача та студента в психологічному, соціальному та ціннісному плані, покликана задовольнити всі освітні потреби особи, а з іншого боку, - уособлює механізми їх досягнення. Йдеться про соціально-психологічну адаптацію, як інтегральний показник стану особистості, що передбачає її здатність виконувати певні психосоціальні функції, адекватно сприймати дійсність, вибудовувати систему взаємовідно-син, мати охоту до праці, навчання, вміло пристосовуватися до виконання різних соціальних ролей у формальному спілкуванні та взаємодії. Важливим інструментом досягнення адекватної соціально-психологічної адаптації тих, хто навчається є базисне виховання, емоційний та соціальний інтелекти, безперервність освіти, професійна підготовка, а надалі - досягнення та системне удосконалення професійної компетентності. Останні не можливі самі по собі без впливу на здобувача освіти середовища перебування (домашні умови, гуртожиток, приватне помешкання, локації з гарним інтернет зв'язком тощо). Також йдеться про окремі індивідуально-психологічні характеристики студента, як от: вік, стать, етнічна та расова приналежність, віра, культурні цінності, когнітивні та інтелектуально-мнестичні функції, які слід враховувати при підготовці інформальних курсів, вебінарів, тематичних лекцій, тощо [3].

Дистанційне навчання з'явилося досить давно, ще в XVIII столітті. Тоді воно мало форму кореспондентської освіти, студенти отримували навчальні матеріали звичайною поштою. Система дистанційного навчання сьогодні дозволяє придбати необхідні нові знання і навички за допомогою персонального комп'ютера з виходом в мережу Інтернет. За нормативними документами, що стосуються організації дистанційної освіти, вона визначається як індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, що створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо- кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників. Водночас завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання відповідно до їх здібностей [4].

Отже, на нашу думку під дистанційною освітою варто розуміти навчально-виховний процес в умовах відкритої інформаційно-освітньої сфери, коли взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу та доставка навчальних матеріалів відбуваються із використанням новітніх інформаційно- комунікаційних технологій. Зважаючи на те, що в процесі навчання у закладах освіти відбувається формування професійної свідомості учнів та студентів, їх навчально-професійне спрямування, на даний час актуальними для дистанційної форми є питання дидактичного характеру (навіщо та яким чином навчати?). В умовах дистанційної освіти викладач чи учитель виступає «тьютором», який керує пізнавальною роботою учнів та студентів, створює належні передумови для залучення учнів та студентів у діяльність, мотивує їх до процесу мислення, використання вмінь та навичок, а також забезпечує рефлексію тощо. Тому важливу роль при цьому відіграють комунікаційні зв'язки між учасниками освітнього процесу в процесі дистанційної освіти, адже саме навчання здійснюється за допомогою комунікаційних процесів.

На думку деяких науковців, досягнути високий рівень ефективності соціальної адаптації можливо лише при умові, коли вона співвідноситься із певними умовами взаємовідносин задля досягнення певної мети або ж програмно-освітніх результатів згідно із освітньо-професійними програмами. Водночас вона залежить й від здатності індивіда до неперервного навчання із врахуванням сучасних якісних форм комунікації та взаємовідносин.

Визначено найбільш якісну форму соціально-психологічної адаптації особистості - гармонійний баланс між внутрішньою та зовнішньою адаптив- ністю, що передбачає здатність до змін під впливом середовища, а, з іншого боку,- властивість індивіда залишатися самим собою, без грубих трансформацій деяких особистісних підструктур. Таку свого роду проміжну форму адаптивності особистості визначає у тому числі соціальний інтелект. В це поняття зазвичай вкладають здатність певної соціальної групи та особистості зокрема, сприймати та розуміти вербальні та невербальні прояви комунікації, інтенції (наміри), емоції, відчуття, а також можливість передбачити ймовірні наслідки міжособистісних контактів. Саме на соціальний інтелект покладають особливі надії в аспекті соціального пристосування, складання думки про людину та ймовірність спрогнозувати результати її дій/вчинків, а, відповідно, бути адаптованим у соціумі краще за інших, особливо якщо йдеться про навчання у режимі онлайн. Адже людина із низьким соціальним інтелектом має великі труднощі з взаємодією та комунікацією, тяжче сходиться з людьми, має певні бар'єри в професійній та комунікативні сферах, що визначають врешті рівень її соціально-психологічної адаптації. З іншого боку, така особа може, наприклад, мати розвинуту емпатійність, певний стиль спілкування, певні навички, риси характеру та вдачу, які доповнюють таку взаємодію з оточуючими [5].

Сучасні можливості технічного оснащення вищих навчальних закладів надають додатковий простір для вдосконалення освітнього процесу. Так, студенти мають доступ до великого обсягу інформації і за допомогою нових методів можуть здійснювати її швидку обробку. До того ж можливість впровадження та активного використання дистанційних технологій в освіті дає змогу мобілізувати освітній простір дистанційної освіти, що сприяє стиранню національних кордонів у міжнародному освітньому просторі Така ситуація активізує освоєння нових технологій, розширення професійних зв'язків та вдосконалення методичних розробок, переорієнтацію взаємодії зі студентами [6].

На думку деяких вчених, під час дистанційної освіти відбувається телекомунікація. Телекомунікація містить три смислових шари: з'єднання, взаємозв'язок і спілкування. Духовний компонент спілкування на основі комунікативних засобів передбачає, що психологічний шар поєднується не тільки з матеріально-технічним, а й з інформаційним. Це означає, що для студентів цільовим завданням є досягнення духовних начал на практично- дієвій основі дистанційної освіти. Навчальний і науково-пізнавальний потоки інформації утворюють духовні розряди, коли, наприклад, в режимі телеконференцій проявляється ефект зростання інформації, і одночасно духовна змістовність викладання постає в реальній живій формі. Йдеться не про односторонньо раціональні (прагматичні) дії або афективно-емоційні, імпульсивно-вольові, проективно-ідеалізовані прояви, але перш за все про взаємопов'язаність і зчеплення духовних звернень сторін [7].

Дистанційна освіта надає широкі можливості й для студента як суб'єкта освітнього простору. По-перше, це самостійна постановка освітніх цілей, вибір напрямів, форм і темпів навчання в різних освітніх сферах; по-друге, це збільшення обсягу доступної інформації, реалізованість доступу до світових культурних та наукових ресурсів і здобутків; по-третє, це необмежена можливість спілкування між усіма суб'єктами навчання, незалежно від їх територіального розташування. Технології дистанційної освіти передбачають певну специфіку взаємодії між студентом і викладачем. Серед найбільш популярних на сьогодні технологій можна назвати кейс-технології, ТВ-технології, мережеві технології. Кейс-технологія передбачає комплектування навчально-методичних матеріалів у так званий «кейс», що надсилається студенту. Така форма давно відома як заочна, тому не передбачає безпосередньої чи опосередкованої взаємодії між викладачем і студентом. Змістовний кейс разом з високим рівнем мотивації до навчання дає змогу людині самостійно засвоїти знання. ТВ-технологія є на щабель вищою за кейс-технологію та передбачає очну взаємодію між студентом і викладачем. Надані навчальні матеріали лише підкріплюють її. Лекції, що записані на носії (аудіо- чи відеоматеріали), можуть транслюватися в будь-який зручний час та для певного загалу студентів [8].

Позитивні аспекти дистанційної освіти в Україні по'вязані із:

- високим рівнем гнучкості (учні та студенти можуть навчатися у комфортному режимі);

- модульністю (будь-який курс продукує цілісне бачення стосовно певної предметної сфери, що сприяє розробленню програми у відповідності із індивідуально-груповими потребами усіх учасників освітнього процесу);

- високою економічною ефективністю (дистанційна освіта є дешевшою порівняно із традиційними формами навчання та при цьому розраховується на чималу кількість учнів та студентів);

- значною економією часу учителів та викладачів при тиражування існуючих навчальних матеріалів;

- кращим засвоєнням матеріалів учнями та студентами та зростанням рівня підготовки їх в якості спеціалістів;

- можливістю учнів та студентів здійснювати контроль за роботою учителів та викладачів, зокрема якість розміщених матеріалів, строки перевірки завдань та правильність їх оцінювання тощо;

- існуванням миттєвого доступу до кожної сфери простору;

- зменшенням психологічної напруги, яка з'являється в процесі очного навчання;

- скороченням витрат на транспорт та оренду приміщення, зменшення бюрократизму;

- можливістю формування індивідуального графіку;

- надання однакових можливостей усім особам в кожному районі держави та за її межами реалізувати своє право на освіту та одержання інформаційних даних.

Згідно з «Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні» соціальне значення системи дистанційної освіти полягає у можливості позитивного впливу на вирішення таких проблем як: підвищення рівня освіченості суспільства і якості освіти; реалізація потреб населення в освітніх послугах; підвищення соціальної і професійної мобільності населення, його підприємницької і соціальної активності; збереження та поновлення знань, кадрового і матеріально-технічного потенціалу, що накопичені вітчизняною системою освіти; формування єдиного освітнього простору в рамках усього світового співтовариства. Створення системи дистанційної освіти забезпечить:

- розширення кола споживачів освітніх послуг з важко доступних, малонаселених регіонів, районів, віддалених від наукових і культурних центрів України;

- підвищення якості навчання слухачів, студентів і школярів незалежно від їх місцезнаходження;

- створення додаткових робочих місць для громадян України;

- створення спеціальних курсів дистанційної освіти, які спрямовані на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

- створення програм і курсів психологічної підтримки;

- можливість для громадян зарубіжних країн отримати освіту за українськими програмами;

- реалізацію системи безперервної освіти «протягом усього життя»;

- індивідуалізацію навчання при масовості освіти [9].

До сьогодні фахівці зазначають відсутність належного психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, не часте залучення спеціалістів з дидактики та психології до розробки онлайн курсів, вебінарів тощо, оскільки йдеться про відмінний від традиційного підхід, різні психолого-педагогічні принципи такого виду навчання. З іншого боку, не можемо не відмітити, неготовність окремих учасників освітнього процесу до дистанційного навчання. Проблеми дезадаптації до таких умов знайшли своє відображення у фаховій літературі. Якщо аналізувати ефективність окремих форм дистанційного навчання, то найбільш позитивно оцінили методику перевернутого класу, а вкрай негативно - підготовчий курс лекцій, який реалізувався в оффлайн або змішаному форматі. Вчені дійшли висновку, що дистанційне навчання є менш ефективним для першокурсників, аніж для випускників, оскільки перші не можуть ефективно адаптуватися та спілкуватися в новому для них соціальному середовищі, розвивати довірливі міжособистісні стосунки з однокурсниками та викладачами, а в режимі онлайн це вкрай важко зробити в принципі. Приблизно третина студентів університетів та коледжів США, які приймали участь в одному з досліджень, повідомила клінічному психологу про неадекватне сприйняття соціальної підтримки внаслідок погіршення психосоціальної адаптації [10].

Результати нещодавніх спостережень, проведених в Індії, засвідчили, що 66% студентів не задоволені онлайн заняттями, навчаючись кожен сам по собі, без обов'язкового дотримання власної освітньої траєкторії. 85% із опитаних засвідчили низький рівень оволодіння практичними навичками, 80,6% зауважили відсутність належної демонстрації викладачами практичних навичок в режимі онлайн. 71% студентів виявляли ознаки цифрової втоми, 62% пропускали заняття у групі, 73% мали низьку мотивацію до навчання. 33% здобувачів освіти успішно склали теоретичну, і лише 11% - практичну складову іспитів. Проблеми зі здоров'ям, з якими здобувачі освіти індійських ЗВО стикалися через онлайн-навчання, включали:соматичні скарги,

порушення сну, тривогу та симптоми депресії (у 40% випадків). Фахівці акцентують на проблемах із зором в активних користувачів інтернету (54,6%), появі вираженого головного болю, підвищеної втомлюваності. У 21,2% випадків зайва вага та порушення циклічності, якості, глибини основних фаз сну, трактувалася студентами як основний наслідок соматизації тривоги під час дистанційного навчання. Наведені у літературних джерелах дані наштовхують на думку про непоодинокі випадки цифрової втоми в здобувачів освіти, до проявів якої належать: розлади сну, головний біль, перепади артеріального тиску, запаморочення, погане самопочуття, фізична втома, швидке знесилення тощо. До передумов такої втоми належать нераціональне харчування, авітаміноз, різні види залежностей, хронічні та фонові захворювання студента, гормональні перепади [11].

Отже, при розгляді дистанційного навчання як діяльності, опосередкованої комп'ютерними технологіями, треба відзначити, що вона характеризується низкою психологічних особливостей в порівнянні з традиційними формами навчання: сприйняття, осмислення і засвоєння матеріалу потребує різного часу в залежності від віку, статі, професії; асиміляція нових знань у структуру особистіших смислів (досвід керівників, зміна професійних установок); фрустрація освітніх потреб особистості (соціальна дезадаптованість та психологічна нестійкість в дискурсі сучасних реалій життя); образ «Я»-особистості характеризується менш позитивним ставленням до себе; фрагментарність і роздрібненість інформації призводить до збільшення когнітивного навантаження на її сприйняття; під час тривалої роботи на людину починає впливати «інформаційний шум». Ефективність процесу навчання в системі дистанційна освіта можлива тільки в тому випадку, якщо створені всі необхідні для цього умови. Одне з таких умов - психологічна підтримка слухачів, метою якої є створення сприятливого психологічного клімату (СПК) при проведенні дистанційного навчання, надання допомоги слухачам у виробленні індивідуального стилю, орієнтованого на ефективне засвоєння знань у віртуальному середовищі [12].

На жаль, тривале онлайн навчання студентів денної форми, їх роз'єднаність, дистанційне спілкування між собою, не сприяє створенню позитивних соціально-психологічних умов для функціонування студентської групи як соціального середовища. Зменшуються комунікативні зв'язки, група поступово втрачає ознаки колективу, нівілюється роль і функції лідера, тобто гальмуються процеси соціалізації молоді. За таких умов дуже важливо побудувати ефективний психолого-педагогічний вплив на студентів, допомогти їм не тільки в здобутті знань, а також у збереженні комунікативних зв'язків, ціннісних орієнтирів, колективістських навичок. Саме з цією метою в дистанційному навчанні необхідно запроваджувати групові методи: залучати студентів до роботи в парах, в групах, проводити онлайн квести, дискусії, обговорення, рольові ігри; пропонувати проблемні групові домашні завдання. Це допоможе зберегти як колективістський дух, так і зацікавленість до обраної професії, повагу до навчального закладу, його статусу, традицій, здобутків. Таким чином, складні і напружені умови сучасного життя спонукають до максимального використання новітніх цифрових технологій і можливостей дистанційного навчання для досягнення не тільки освітніх задач організації ефективного та якісного навчального процесу, який забезпечує здобувачів вищої освіти знаннями і вміннями з обраного фаху. Не менш важливим є сьогодні спілкування із студентами з використанням всіх сучасних доступних засобів зв'язку на всіх рівнях (навчальному, особистісному, груповому) з метою надання їм психологічної підтримки, допомоги зберігати спокій і оптимізм, вселяти впевненість і віру в майбутнє [13].

Наукова розвідка, проведена викладачами кафедри психології Херсонського державного університету, засвідчила наступне: лише з початком пандемії коронавірусної хвороби з'явилася потреба у дослідженні психологічних аспектів дистанційного навчання. Фаховий аналіз вчених довів, що вивчення цієї тематики повинне ґрунтуватися на великих за обсягом, достатньо репрезентативних когортах здобувачів освіти, що включають у себе не лише кількість учасників освітнього процесу, але і різні спрямування освітньо-професійних програм та вибіркових дисциплін, що піддаються вивченню. Вчені закцентували свою увагу на можливих змінах ставлення учасників освітнього процесу до дистанційної освіти в процесі навчання, вивченні ставлення викладачів до дистанційного навчання в розрізі переваг та недоліків, дослідженню взаємозв'язку мотивації до освіти у форматі онлайн до її ефективності тощо. Психологи та соціальні працівники, на думку авторів, повинні бути залученими до вивчення сильних та слабких сторін дистанційної освіти у режимі онлайн, та на основі отриманих результатів укласти навчально-методичні рекомендації викладачам для оптимізації ефективності викладання освітніх компонент дистанційно [14].

Головними параметрами вдалої психічної адаптації в освітньому процесі за допомогою дистанційної форми слід вважати:

- рівень ефективності навчальної діяльності (вирішення фахових завдань певного рівня складності, покращення кваліфікаційного рівня (зокрема цифрової культури), співдія і комунікація людини у колективі);

- підвищення безпеки роботи та освітніх умов, які повинні запобігати погіршенню стану ментального здоров'я тощо.

Водночас учні та студенти повинні безперервно працювати над власною мотивацією до самонавчання і самовдосконалення. Так, доцільно акцентувати увагу на необхідності відвідувати онлайн-курси за цікавою для них тематикою, що дозволить поглибити знання, вміння, а також набути та удосконалити соціальні навички, зокрема і емоційний інтелект.

Тому, можна стверджувати, що важливе значення дистанційної освіти обумовлено можливістю створення зручного психологічного осередку, спрямованого на оптимізацію соціально-психологічної адаптації будь-якої людини до навчання, безперервність освітнього процесу у змішаній формі, не зважаючи на расовий, статевий чи соціально-економічний аспект. При цьому зменшити цифрову виснажливість у всіх учасників освітнього процесу, на нашу думку можна за рахунок збалансованого харчування, достатнього пиття, ефективного планування власного часу, спорту.

Висновки

Таким чином, через різкі трансформаційні процеси в Україні та світі, дистанційна освіта забезпечує кожну людину безмежними можливостями в одержанні певних знань, вмінь та навичок. За будь-яких кризових обставин людина є більш захищеною в процесі дистанційної форми навчання. Соціально-психологічний аспект дистанційної освіти пов'язаний із системною професіоналізацію світобачення майбутніх професіоналів за допомогою спілкування. Відтак, можна стверджувати, що більшість науковців, які займалися дослідженням даної проблематики, вважають, що усім учасникам освітнього процесу притаманна недостатня психічна стійкість під час воєнного стану та періоду пандемії, навчаючись дистанційно або у змішаній формі. Не зважаючи на порівняно позитивне оцінювання дистанційної освіти, в процесі проведених науковцями опитувань виражається певне невдоволення загальною та практичною підготовкою, що веде до дистресу, депресії, тривоги та соматизації.

Література:

1. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 25 квітня 2013 року № 466. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0703-13#Text.

2. Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19: Наказ МОН України від 16 березня 2020 року № 406. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v0406729-20#Text.

3. Лембрик І.С., Жиляк О.В., Шатинська Т.В., Шлімкевич І.В., Мерена Р.І. Соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти у вищій медичній школі. Перспективи та інновації науки. 2023. № 15 (33). С. 279-292.

4. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 25 квітня 2013 року № 466. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0703-13#Text.

5. Мазур В.М. Дистанційні освітні технології в підготовці психологів. Актуальні проблеми психології. 2009. Вип. 20. С. 5-7.

6. Шпак А., Бобокал О. Психологічні особливості взаємодії учасників дистанційного навчання в освітньому процесі. URL: https://college.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2021/ 03/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BA.pdf.

7. Заслужена А.А., Зайцева І.В. Позитивні наслідки дистанційної освіти: соціально- психологічний контекст. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 2 (35). С. 232-237.

8. Мазур В.М. Дистанційні освітні технології в підготовці психологів. Актуальні проблеми психології. 2009. Вип. 20. С. 5-7.

9. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: Постанова МОН України від 20 грудня 2000 р. URL: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html.

10. Bin Mubayrik HF. Exploring Adult Learners' Viewpoints and Motivation Regarding Distance Learning in Medical Education. AdvMedEduc Pract. 2020. № 11. Р. 139-146.

11. Лембрик І.С., Жиляк О.В., Шатинська Т.В., Шлімкевич І.В., Мерена Р.І. Соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти у вищій медичній школі. Перспективи та інновації науки. 2023. № 15 (33). С. 279-292.

12. Лукашенко І.М., Луценко О.Л. Психологічні аспекти навчання у віртуальному середовищі. Вісник ХНУ. 2016. № 60. С 40-43.

13. Глушкова Н.М. Соціально-психологічні аспекти дистанційного навчання у вищій школі в сучасних умовах. URL: http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/10549/1/Glushkova_ 2022_Soc_psych_aspekty.pdf.

14. Лембрик І.С., Жиляк О.В., Шатинська Т.В., Шлімкевич І.В., Мерена Р.І. Соціально- психологічні аспекти дистанційної освіти у вищій медичній школі. Перспективи та інновації науки. 2023. № 15 (33). С. 279-292.

References:

1. Nakaz MON Ukrainy «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia» [Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine «On the approval of the Regulation on distance learning»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0703-13#Text [in Ukrainian].

2. Nakaz MON Ukrainy «Pro orhanizatsiini zakhody dlia zapobihannia poshyrenniu koronavirusu COVID-19» [Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine «On organizational measures to prevent the spread of the COVID-19 coronavirus»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0406729-20#Text [in Ukrainian].

3. Lembryk, I.S., Zhyliak, O.V., Shatynska, T.V., Shlimkevych, I.V., & Merena, R.I. (2023). Sotsialno-psykholohichni aspekty dystantsiinoi osvity u vyshchii medychnii shkoli [Socio- psychological aspects of distance education in a higher medical school]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 15 (33), 279-292 [in Ukrainian].

4. Nakaz MON Ukrainy «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia» [Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine «On the approval of the Regulation on distance learning»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0703-13#Text [in Ukrainian].

5. Mazur, V.M. (2009). Dystantsiini osvitni tekhnolohii v pidhotovtsi psykholohiv [Distance educational technologies in the training of psychologists]. Aktualniproblemy psykholohii - Actual problems of psychology, 20, 5-7 [in Ukrainian].

6. Shpak, A., & Bobokal, O. (2021). Psykholohichni osoblyvosti vzaiemodii uchasnykiv dystantsiinoho navchannia v osvitnomu protsesi [Psychological features of the interaction of distance learning participants in the educational process]. Retrieved from https://college.nuph.edu.ua/ wp-content/uploads/2021/03/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BA.pdf [in Ukrainian].

7. Zasluzhena, A.A., & Zaitseva, I.V. (2020). Pozytyvni naslidky dystantsiinoi osvity: sotsialno-psykholohichnyi kontekst [Positive consequences of distance education: socio- psychological context]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zaporizhzhya National University. Pedagogical sciences, 2 (35), 232-237 [in Ukrainian].

8. Mazur, V.M. (2009). Dystantsiini osvitni tekhnolohii v pidhotovtsi psykholohiv [Distance educational technologies in the training of psychologists]. Aktualni problemy psykholohii - Actual problems of psychology, 20, 5-7 [in Ukrainian].

9. Postanova MON Ukrainy «Kontseptsiia rozvytku dystantsiinoi osvity v Ukraini» [Resolution of the Ministry of Education and Culture of Ukraine «Concept of distance education development in Ukraine»]. (n.d.). osvita.org.ua. Retrieved from http://www.osvita.org.ua/ distance/pravo/00.html [in Ukrainian].

10. Bin Mubayrik, HF. (2020). Exploring Adult Learners Viewpoints and Motivation Regarding Distance Learning in Medical Education. AdvMedEduc Pract, 11, 139-146.

11. Lembryk, I.S., Zhyliak, O.V., Shatynska, T.V., Shlimkevych, I.V., & Merena, R.I. (2023). Sotsialno-psykholohichni aspekty dystantsiinoi osvity u vyshchii medychnii shkoli [Socio- psychological aspects of distance education in a higher medical school]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 15 (33), 279-292 [in Ukrainian].

12. Lukashenko, I.M., & Lutsenko, O.L. (2016). Psykholohichni aspekty navchannia u virtualnomu seredovyshchi [Psychological aspects of learning in a virtual environment]. Visnyk KhNU-KHNUBulletin, 60, 40-43 [in Ukrainian].

13. Hlushkova, N.M. (2022). Sotsialno-psykholohichni aspekty dystantsiinoho navchannia u vyshchii shkoli v suchasnykh umovakh [Socio-psychological aspects of distance learning in higher education in modern conditions]. Retrieved from http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/ 10549/1/Glushkova_2022_Soc_psych_aspekty.pdf [in Ukrainian].

14. Lembryk, I.S., Zhyliak, O.V., Shatynska, T.V., Shlimkevych, I.V., & Merena, R.I. (2023). Sotsialno-psykholohichni aspekty dystantsiinoi osvity u vyshchii medychnii shkoli [Socio- psychological aspects of distance education in a higher medical school]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 15 (33), 279-292 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru