Стратегії розвитку автономії студентів технічного вишу у вивченні іноземних мов з використанням цифрових технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії розвитку автономії студентів технічного вишу у вивченні іноземних мов з використанням цифрових технологій

Саєнко Наталія Віталіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно- дорожній університет, м. Харків

Анотація

Успішна міжкультурна комунікація сучасного інженера багато в чому залежить від його знання іноземних мов. Іншомовна підготовка в університеті не може забезпечити компетенціями на все життя, оскільки на вивчення іноземної мови (ІМ) відведено обмежену кількість годин, а підтримка рівня володіння мовою потребує систематичної самостійної роботи протягом усього життя, тому актуальним завданням дослідників у галузі викладання ІМ є розвиток автономії студентів в опануванні ІМ. Метою статті є аналіз існуючих стратегій розвитку автономії студентів у вивченні ІМ та опис досвіду використання власних стратегій у цифровому середовищі навчання. Аналіз робіт дослідників розвитку автономії студентів у вивченні ІМ свідчить, що оволодіння стратегіями самонавчання дозволяє студентам усвідомлювати свої цілі, самостійно розробляти плани самоосвіти, ефективно обирати та застосовувати відповідні методи самостійної роботи, відстежувати та адекватно оцінювати свої результати та досягнення. Однак на перших порах прагнення студентів до автономії зазвичай стикається з браком досвіду організації самонавчання, тому знайомство з методами самостійної роботи та їх усвідомлений вибір здійснюється, як правило, за допомогою викладача, завданням якого є навчання студентів стратегіям автономного опанування ІМ. Описано досвід використання стратегій розвитку автономії студентів у вивченні ІМ у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Викладачі університету розробили низку онлайн-курсів з використанням аудіовізуального перекладу, призначених для самостійного вивчення англійської мови. В основі курсів лежать деякі стратегії, що використовуються поліглотами, тобто людьми, які досягли блискучих результатів у самостійному вивченні мов. Стратегію автономного вивчення ІМ за допомогою аудіовізуального перекладу розглядаємо як перспективний напрямок досліджень, проте цей напрямок поки що зароджується в лінгводидактиці й вимагає подальшого вивчення та розвитку. стратегія самонавчання автономія

Ключові слова: іноземна мова, студенти технічного університету, автономія, стратегії.

Saienko Nataliia Vitaliivna Doctor of Science in Education, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv

STRATEGIES OF DEVELOPMENT OF TECHNICAL UNIVERSITY STUDENTS' AUTONOMY IN LEARNING FOREIGN LANGUAGES WITH THE USE OF DIGITAL TECHNOLOGIES

Abstract. Successful cross-cultural communication of modern engineers largely depends on their knowledge of foreign languages. Foreign language training at university cannot provide lifelong competences, since a limited number of hours are allocated to learning a foreign language (FL), besides, maintaining a graduate's level of language proficiency requires systematic independent work throughout life, therefore, the development of students' autonomy in learning FL is an urgent task of researchers. The purpose of the paper is to analyse existing strategies for the development of FL learners' autonomy and to describe the experience of using our own strategies in a digital learning environment. The analysis of researchers' works on the development of student autonomy in FL learning shows that mastering self-learning strategies allows students to realize their goals, independently develop self-education plans, effectively choose and apply appropriate methods of self-directed work, monitor and adequately evaluate their results and achievements. However, at first, students' desire for autonomy is usually faced with a lack of experience in organizing selflearning, so familiarization with methods of independent work and their grounded choice are usually carried out with the help of a teacher whose task is to instruct students on strategies for FL autonomous learning. The experience of using strategies for the development of FL learners' autonomy at the Kharkiv National Automobile and Highway University is described. The university teachers developed a number of online courses using audiovisual translation, designed for self-study of the English language. The courses are based on some strategies used by polyglots, who achieve excellent results in independent language learning. We consider the strategy of FL autonomous learning via audiovisual translation as a promising area of research, however, this direction is still emerging in linguistic didactics and requires further study and development.

Keywords: foreign language, technical university students, autonomy, strategies.

Постановка проблеми

Сучасним інженерам доводиться постійно вдосконалювати свої знання та навички, а також намагатися встановлювати ділові контакти з зарубіжними партнерами, щоб йти в ногу з розвитком своєї галузі. Цього важко досягти без знання іноземної мови (ІМ), насамперед англійської як основного засобу комунікації в інженерному середовищі.

Протягом останніх кількох десятиліть англійська мова стала домінуючим засобом спілкування в галузі науки і техніки: понад 90% наукових статей з природничих наук, що проіндексовані, опубліковано саме цією мовою [1]. Англійська мова практично незамінна як для публікації результатів своїх досліджень у міжнародних виданнях, так і для розвитку академічної кар'єри в галузі інженерії [2].

Однак обмежена кількість годин, що відведені на вивчення ІМ в технічному університеті, недостатня мотивація студентів, і здебільшого їхній низький вихідний рівень володіння ІМ значно ускладнюють процес підготовки до міжкультурної професійної комунікації. Не менш важливим є також той факт, що знання ІМ після закінчення університету без регулярного «підживлення» недовговічні, тому актуальним завданням методистів у галузі викладання ІМ завжди був розвиток автономії студентів у оволодінні ІМ, перетворення їх на суб'єктів власного навчання.

Сучасні підходи до вирішення цієї проблеми сьогодні змінюються у зв'язку зі стрімким розвитком інформаційно-комп'ютерних технологій, які, з одного боку, пропонують велику кількість ресурсів для самостійного вивчення ІМ, з іншого боку, можуть призвести до сум'яття та розгубленості через безмежні обсяги ресурсів для вивчення мов, якщо студенти не підготовлені до роботи з ними та не навчені стратегіям роботи з різними матеріалами.

Отже, розвиток автономії студентів є важливим аспектом теорії та практики іншомовного навчання, оскільки вивчення мови не закінчується в аудиторії, а має стати справою всього життя, або як складова професійного розвитку, або як просто корисне хобі, що робить пізнання світу різнобічним та багатшим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток автономії студентів у вивченні мови знаходиться в центрі уваги сучасних наукових розвідок протягом останніх кількох десятиліть. Дослідження зарубіжних вчених зосереджені в основному на трьох ключових напрямках: вивченні природи автономії, способах її розвитку та простеженні взаємозв'язку між рівнем автономії студентів та їхніми результатами у вивченні мови [3].

Доповідь, зроблена [4] для Ради Європи, вважається одним із перших ключових документів, що стосуються автономії у вивченні мов. В основі цього документа лежить ідея про надання дорослим можливостей вдосконалення мови протягом усього життя. На підставі цієї доповіді по всьому світу почали створюватися центри для самостійного вивчення ІМ (так звані «ресурсні центри», в яких ті, що вивчають мову, могли скористатися багатою колекцією матеріалів для самонавчання).

Розвиток здатності до самостійного вивчення ІМ студентами університетів став важливим маркером просування реформи англомовної освіти початку 21 століття [5]. У наш час акцент на особистісно- орієнтованому навчанні є однією з провідних тенденцій розвитку вищої освіти, а автономне навчання є проявом цієї тенденції, оскільки воно створює можливості, що дозволяють студентам усвідомлювати свої цілі навчання, самостійно розробляти плани самоосвіти, ефективно обирати та застосовувати відповідні стратегії самонавчання, ретельно відстежувати та адекватно оцінювати його результати [6].

Незважаючи на твердження [7], що високий рівень автономії та участі у власній освіті - це те, що очікується від студентів вишів, насправді їм найчастіше потрібна допомога у навчанні самостійності, і формальна освіта відіграє значну роль у цьому процесі, оскільки саме педагоги можуть і мають навчити студентів стратегій автономного опанування мови.

Поняття автономного навчання, самонавчання, саморегульованого навчання часто розглядають як взаємопов'язані напрями в мовній освіті, всі вони означають оптимізацію та розширення вибору студентами ресурсів та методів навчання, зосередження уваги на потребах окремих індивідів, а не на завданнях викладача чи навчального закладу, а також надання студентам права приймати рішення [8].

Дослідники виділяють такі ключові характеристики автономії, як усвідомлення необхідності самостійного вивчення мови [9], мотивацію та переконання студентів, а також самоефективність як віру людини у свою здатність досягти мети або успішно впоратися з завданням [10].

Автономне вивчення іноземної мови розглядається як подвійний процес: з одного боку, студент вивчає іноземну мову; з іншого боку, навчається вчитися [4].

Цей інший бік автономного навчання передбачає, на думку українських дослідників, розвиток механізмів саморегуляції та самостимуляції студентів, які забезпечують мобілізацію їхніх особистісних властивостей для подолання труднощів та досягнення цілей самонавчання. Вчені розглядають сутність саморегуляції, обґрунтовують теоретичні та методичні положення формування саморегуляції у процесі професійної підготовки студентів, пропонують педагогічні технології, методи та засоби формування саморегуляції та професійного розвитку майбутніх спеціалістів [11; 12; 13].

Поява та постійне вдосконалення інформаційних технологій значно розширили можливості самостійного вивчення мов, що викликає необхідність розробки нових стратегій розвитку автономії студентів у опануванні ІМ та безперервній іншомовній освіті.

Мета статті - проаналізувати існуючі стратегії розвитку автономії студентів у вивченні іноземної мови, запропонувати власні стратегії з використанням цифрових технологій.

Виклад основного матеріалу

Самостійність, автономність у набутті знань, здатність до саморегуляції є важливими показниками сформованості особистості майбутнього інженера, а одним із найважливіших завдань навчального закладу є стимулювання розвитку цих здібностей.

Автономія студентів - це насамперед усвідомлення ними своїх потреб у навчанні, здатність визначати цілі самоосвіти, обирати відповідні матеріали та ресурси, а також планувати, контролювати та оцінювати власне навчання без безпосередньої участі педагога.

У галузі вивчення ІМ студентам необхідно усвідомлювати індивідуальні потреби, оскільки опанувати мову у всій її повноті практично неможливо, вміти ретельно підбирати ресурси, що відповідають цим потребам та власному рівню знань, поетапно планувати засвоєння граматичних, лексичних та фонологічних лінгвістичних форм.

Однак спочатку прагнення студентів брати на себе відповідальність за вибір ресурсів, моніторинг та оцінку свого навчання зазвичай натрапляє на брак досвіду організації самоосвіти, тому знайомство зі стратегіями автономного навчання та їх усвідомлений вибір здебільшого здійснюється за допомогою викладача.

Стратегії навчання розглядаються як складні, динамічні дії, які студенти обирають та застосовують у певних ситуаціях для виконання лінгвістичних завдань та підвищення свого рівня володіння мовою [14].

У процесі формальної освіти викладач може скористатися низкою стратегій, запропонованих і апробованих дослідниками.

Наприклад, [9] пропонує модель з п'ятьма рівнями стимулювання самостійності студентів. Відповідно до цієї моделі, перший рівень - це усвідомлення педагогічних цілей та доцільності використовуваних ресурсів. Другий рівень - це участь у виборі цілей із низки запропонованих альтернатив. Третій рівень, так зване «втручання» - це участь студентів у зміні змісту програми навчання. Четвертий рівень є творчим, коли студенти самі визначають свої цілі та завдання. І, нарешті, останній, трансцендентальний рівень, дозволяє студентам виходити за межі навчальної аудиторії і самостійно встановлюють зв'язки із зовнішнім світом.

Педагогічна модель, запропонована [15], складається з наступних стратегій, спрямованих на підвищення самостійності студентів: розвиток активності, участь у дослідницькій діяльності, персоналізація, рефлексія та підтримка.

Активність залежить від того, якою мірою педагогічне середовище заохочує студентів брати участь у самостійній діяльності. Участь у дослідницькій роботі означає, що студентам пропонується можливість зайнятися реальним дослідженням та розширити власне розуміння тем і напрямків, які для них є важливими.

Персоналізація передбачає усвідомлення студентами особистої значущості завдань, у вирішенні яких їх запрошують взяти участь. Ця стратегія є значною проблемою для педагогів, оскільки кожен студент має унікальний набір інтересів та здібностей. Тому дуже важливо, щоб навчальні програми були відкритими та особистісно-центрованими.

Стратегія рефлексії викликана необхідністю роздумів над тим, що зроблено та досягнуто для оцінки досвіду навчання та побудови планів на майбутнє.

Останнім елементом запропонованої педагогічної моделі є стратегія підтримки, яка означає здатність педагога передбачати, яка допомога знадобиться студентам для досягнення поставлених завдань при самостійній роботі з ресурсами, які виходять за межі програмних вимог.

Ще одна класифікація стратегій розвитку автономії запропонована [16], а саме: когнітивні стратегії (запам'ятовування матеріалу; інтеграція як встановлення зв'язків між контентами, що вивчаються); метакогнітивні стратегії (планування та моніторинг самостійної діяльності); стратегії регулювання мотивації (наприклад, підвищення пізнавального інтересу; вміння контролювати емоції); стратегії зміцнення мотиваційних переконань (переконаність у корисності матеріалу, що вивчається, самоефективність як впевненість студентів у своїй здатності вчитися, врахування впливу зовнішньої мотивації, наприклад, зацікавленість у покращенні результатів тестів).

Однією з стратегій розвитку автономії є пояснення студентам важливості такого феномену сучасної психології, як мислення зростання (growth mindset), який означає віру індивіда в те, що він може стати кращим, якщо докладе зусиль; допомога у встановленні стандартів самостійної оцінки; пояснення неминучості помилок і невдач та акцентування їхньої конструктивної ролі у досягненні мети [17].

Як підкреслює [18], для студентів важлива комфортність середовища навчання, коли вони відчувають емоційне піднесення та бажання експериментувати з різними стратегіями навчання, не бояться ставити запитання викладачеві та просити про допомогу, коли це необхідно. Згодом у них розвивається здатність самостійної взаємодії з навчальним середовищем, яка не потребує безпосереднього втручання педагога.

Найсучасніші стратегії розвитку автономії у вивченні ІМ пов'язані з онлайн і, у першу чергу, мобільним навчанням, які реалізуються багато в чому завдяки мобільним пристроям (mobile- assisted language learning або MALL). Однак, як вважають [19], мобільне навчання - це не просто перенесення навчальних ресурсів на пристрій; це повне переосмислення матеріалів та способу їх подачі, а мобільна педагогіка - це не просто завантаження контенту, а посилення співпраці та стимулювання саморозвитку.

Використання існуючих на сьогодні різноманітних інтернет- ресурсів (віртуальне ЗБ-навчання, програми Kahoot, вивчення мови за допомогою ютуберів, модель перевернутого класу, TED, MIT OpenCourseWare, Open Textbooks, Listen to English Daily Practice, LearnEnglish Podcasts та VOA Learning English та багатьох інших) посилюють мотивацію нинішнього «цифрового покоління» та сприяють розвитку автономії студентів у різних видах мовленнєвої діяльності. Технології мобільного навчання індивідуалізують навчальний процес та виводять його за межі аудиторії, забезпечуючи доступ до величезного сховища інформації у будь-який час та в будь-якому місці.

Мобільне навчання вважається новим етапом електронного навчання, що підвищує ефективність освіти. До його особливостей відносять простоту використання мобільних пристроїв у будь-якому місці та в будь-який час, зокрема в неблагополучних та віддалених районах світу, їх помірну ціну і доступність для студентів, можливість спілкування через Інтернет чи мобільні мережі, що сприяє розвитку нових освітніх методів [20].

Уже існують і продовжують розроблятися численні програми, призначені для вивчення іноземної мови з використанням мобільних технологій. Як правило, ці додатки створені авторитетними організаціями, вони містять величезний обсяг інформації з різних ресурсів з безкоштовним доступом. У студентів з'являються широкі можливості доступу до автентичного матеріалу та практики у виконанні різних типів завдань [21].

Однак навіть за наявності різноманітних інтернет-ресурсів не припиняються спроби створити щось нове і не менш ефективне, оскільки питання відбору систематизовано викладених, простих для самостійного вивчення курсів, які б забезпечували тренування студентів у всіх видах мовленнєвої діяльності, залишається відкритим.

Спробу створення такого ресурсу було здійснено колективом Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, який розробив низку онлайн-курсів з використанням аудіовізуального перекладу (АВП), призначених для самостійного вивчення англійської мови.

АВП є сучасним напрямом лінгводидактики, який швидко розвивається в міру вдосконалення цифрових технологій, і визначається як передача мовлення аудіовізуальними засобами.

В останні роки у методиці навчання іноземних мов сформувався особливий транслінгвальний підхід до навчання спілкування іноземною мовою. Як зазначає [22], в центрі уваги цього підходу, з одного боку, дискурсивні практики бі- та полілінгвів, з іншого боку, цей підхід спрямований на формування навичок коректного спілкування всіма мовами, якими володіє людина, на розвиток навичок швидкого та ефективного перемикання з одного мовного коду на інший.

Добре відомо, що засвоєння мови у вирішальній мірі залежить від її використання: ми можемо навчитися говорити, лише говорячи, читати, тільки читаючи тощо.

Використовуючи основні положення АВП, ми адаптували цю технологію для своїх цілей, застосувавши паралельний переклад лексичних одиниць та текстів, які були озвучені та розміщені у вигляді роликів на платформі YouTube. Під час пауз, які робить диктор, студенти мають можливість повторювати нові слова та фрази, що сприяє поліпшенню їхніх мовленнєвих навичок та дозволяє отримати негайний зворотний зв'язок, оскільки вони одразу чують правильний варіант, вимовлений диктором.

Подання лексико-фразеологічних та синтактичних одиниць як візуально, так і у вигляді звуків, впливає одночасно на зоровий та

слуховий канали студентів, які можуть багаторазово повертатися до однієї і тієї ж інформації по мірі необхідності, повторювати та закріплювати її, а паралельний переклад дає повне розуміння висловлювання у найкоротші терміни. Маніпулюючи мовними фрагментами стільки разів, скільки необхідно, студенти міцно засвоюють та автоматизують їх, а на заняттях матеріал відпрацьовується та закріплюється завдяки творчим чи проблемним завданням.

Відомо, що найкраще навчати на конкретних прикладах. Найбільш наочним та переконливим зразком самостійного вивчення іноземних мов є поліглоти - люди, які самостійно опанували велику кількість мов, і багато з них, до речі, активно використовували метод паралельного перекладу.

Доведено, що стратегії кожного з поліглотів, як минулого, так і сьогодення, ґрунтуються на певних психологічних моделях. Дослідники [23] розділили процес засвоєння поліглотами будь-якого мовного матеріалу на чотири основні групи, кожна з яких потребує особливих поведінкових стратегій та піддається моделюванню: 1) стратегії введення (завантаження) мовної інформації; 2) стратегії запам'ятовування (збереження у пам'яті) отриманої інформації; 3) стратегії організації доступу до вже вивченої інформації, тобто різні прийоми її вилучення з довгострокової пам'яті; 4) стратегії довгострокової несвідомої організації кожної нової мови як навички володіння природною мовою.

На основі аналізу досвіду поліглотів для кожної з чотирьох груп було зроблено такі узагальнення, які можуть бути корисні для будь-якої людині, яка вивчає мови самостійно:

1) Діяльність на етапі запровадження нової мовної інформації відрізняється залежно від переважно зорової чи слухової стратегії конкретного поліглоту. Так, для візуалів звичним способом є читання текстів іноземною мовою; для аудіалів зазвичай новий матеріал спочатку сприймається на слух. Поліглоти приділяють пріоритетну увагу відпрацюванню моделей діалогічного спілкування і виявляють високу вимогливість до коректності вхідної інформації. Вони повинні бути абсолютно впевнені, що правильно зрозуміли значення кожного слова, що запам'ятовується, як воно вимовляється і як пишеться. Впевненість у артикуляції досягається за рахунок обов'язкової вимови вголос з одночасним повторенням мелодійного малюнка фрази.

2) Етап утримання нового матеріалу у пам'яті протікає як включення нових знань у найрізноманітніші когнітивні контексти. Вивчаючи мовленнєві моделі, поліглот одночасно систематизує граматичні закономірності. Широко використовується візуалізація різних схем та таблиць, що допомагають зберегти в пам'яті граматичну інформацію. Для запам'ятовування лексики широко використовуються тематична організація лексики, її включення до різних емоційно забарвлених контекстів.

3) Етап доступу до раніше вивченого матеріалу пов'язаний із організацією повторення. Періодичність повернення до раніше вивченої інформації є принципово важливою на цьому етапі.

4) Етап перетворення засвоєного матеріалу в навичку пов'язано з автоматизацією мовленнєвих реакцій. Тут важлива регулярна практика всіх видів мовленнєвої діяльності.

Поліглотів поєднують також загальні особистісні характеристики, основними з яких є такі: цілеспрямованість та дисциплінованість, тобто вміння ставити цілі та наполегливість у їх досягненні; здатність створювати та послідовно застосовувати власні стратегії вивчення мови, засновані на використанні найсильніших своїх здібностей; працьовитість; уміння підтримувати стан активного творчого інтересу до процесу навчання.

Метод АВП створює персоналізоване середовище навчання. Кожен студент має свої переваги щодо комфортної організації процесу індивідуального навчання. Хтось засвоює все «на льоту», іншим потрібно більше часу та зусиль, аби зрозуміти та запам'ятати матеріал. Метод АВП, при якому у вивченні мови задіяно зір, слух, пам'ять, роботу артикуляційного апарату, забезпечується негайний зворотний зв'язок, існує можливість повертатися до матеріалу стільки разів, скільки це необхідно у кожному конкретному випадку, сприяє високоіндивідуалізованому навчанню в рамках так званого адаптивного навчання.

Адаптивне навчання - це метод, розроблений для забезпечення персоналізованого навчання, створення ефективної індивідуальної траєкторії отримання освіти із залученням кожного студента в процес навчання. В його основі лежить персоналізований підхід до тих, хто навчається, оскільки їм пропонується вивчати матеріал відповідно до їхніх здібностей, потреб, віку та знань [24].

Ще однією стратегією, яка сприяє розвитку навичок автономного навчання і яку ми активно використовували для розвитку навичок самостійності у вивченні ІМ, є так зване «перевернуте навчання» або «перевернутий клас».

Ідея підходу полягає в тому, що основні етапи викладання та навчання, такі як аудиторна діяльність та виконання домашнього завдання, міняються місцями. Тобто студенти самостійно опрацьовують матеріал курсу, прослуховуючи та переглядаючи відеоролики, розміщені в Інтернеті, а на заняттях вони виконують практичні завдання та обговорюють проблемні питання. Отже, під час очних занять студенти вже мають певний базовий рівень знань з теми, що обговорюватиметься в аудиторії. Це робить заняття динамічнішим та ефективнішим, оскільки студенти почуваються впевненіше, ставлячи питання та обговорюючи проблеми з викладачем та одногрупниками.

Такий підхід дозволяє студентам, яким потрібно більше часу для розуміння та вивчення певного матеріалу, не відставати від групи. Завдяки відеороликам, доступним онлайн у будь-який час, студенти, які змушені пропускати заняття з різних причин, можуть швидко надолужити втрачене.

Отже, у перевернутому класі студенти мають можливість контролювати своє навчання. Вони можуть навчатися у своєму темпі завдяки наявності та доступності всіх необхідних ресурсів у середовищі електронного навчання. Ба більше, студенти можуть вибирати, коли і де займатися в межах відведеного на те чи інше завдання часу, вони можуть переглядати матеріал у будь-який час, коли їм це необхідно, або отримувати онлайн-допомогу від викладача чи однолітків завдяки чатам та форумам.

Ми використовували наші власні курси на YouTube для роботи в режимі «перевернутий клас» як зі студентами молодших та старших курсів, так і з аспірантами, для яких було розроблено спеціальний курс. Крім того, досвід показав, що цей ресурс підходить для самостійної роботи колишніх випускників університету, а також викладачів, які відзначили корисність та нетрадиційність курсу. Однак розроблені за такого підходу курси вимагають доопрацювання для забезпечення можливості самооцінювання та рефлексії, які більшість дослідників називають одними з основних стратегій розвитку автономії у вивченні іноземної мови.

Висновки

Опанування іноземної мови - це тривалий процес, що в ідеалі продовжується все життя. Враховуючи важливість іншомовної підготовки сучасного інженера, викладачеві з перших занять слід шукати способи поєднання аудиторного та позааудиторного, формального, неформального та інформального навчання ІМ, та поступово розвивати у студентів здатність до самостійної роботи з різноплановими ресурсами за відсутності викладача, готувати їх до автономної іншомовної самоосвіти після проходження академічного курсу в освітньому закладі.

Така підготовка передбачає ознайомлення студентів з найбільш ефективними стратегіями самостійного вивчення мови з урахуванням їхніх особистісних характеристик, вміння орієнтуватися в різноманітних ресурсах, зокрема цифрових, розвиток навичок планування, самооцінювання та рефлексії, які випускникам вишів доведеться, можливо, використовувати протягом усього життя, якщо вони хочуть розвиватись далі.

Сьогодні Інтернет створює безпрецедентні можливості для самостійного доступу до різних аудіо- та відеоматеріалів для вивчення мов. На щастя, велика кількість освітніх ресурсів безкоштовна, і студенти можуть легко отримати доступ до них у будь-який час і в будь-якому місці на власний розсуд, а завдання викладача - навчити їх оцінювати якість цих ресурсів та ефект від їх використання.

Необхідно навчити студентів не тільки самостійному використанню новітніх комунікаційних та інформаційних ресурсів, а й оптимальному використанню ресурсів власної особистості. І досвід поліглотів може багато чого в цьому плані навчити.

З погляду пізнавальної активності студентів самонавчання можна вважати вищим рівнем навчальної діяльності, досягнення якого є одним з основних показників успішного саморозвитку.

Незважаючи на те, що на сьогодні існує велика різноманітність онлайн-матеріалів та мобільних ресурсів, які можна використовувати для автономного вивчення ІМ, пошук найбільш раціональних та ефективних форм та методів самостійного навчання продовжується.

Підхід до опанування ІМ за допомогою АВП розглядаємо як перспективний напрямок досліджень, оскільки цифрові технології та Інтернет підвищують доступність аудіовізуальної продукції та сприяють активному використанню аудіовізуального програмного забезпечення для відпочинку, роботи та освіти, проте цей напрямок поки що тільки зароджується у лінгводидактиці, і потребує подальшого вивчення та розвитку.

Література:

1. Ammon U. Linguistic inequality and its effects on participation in scientific discourse and on global knowledge accumulation - With a closer look at the problems of the second-rank language communities. Applied Linguistics Review. 2012. № 3. P. 333-355.

2. Shrestha R. N., Pahari B. R, Awasthi J. (2016). Impact of English on the career of engineering students: a brief overview in g(local) context. Journal of the Institute of Engineering. 2016. № 11(1). P. 182-188.

3. Benson P. Teaching and Researching Autonomy. Routledge, 2013. 296 p.

4. Holec H. Autonomy in Foreign Language Learning. Oxford: Pergamon. 1981. 53 p.

5. Du Y. Study on cultivating college students' English autonomous learning ability under the flipped classroom model. English Language Teaching. 2020. № 13 (6). P. 13-19.

6. Lai C., Yeung Y., Hu J. University student and teacher perceptions of teacher roles in promoting autonomous language learning with technology outside the classroom. Computer Assisted Language Learning. 2015. № 29 (4). P. 703-723.

7. Ruelens E. Measuring language learner autonomy in higher education: the selfefficacy questionnaire of language learning strategies. Language Learning in Higher Education. 2019. № 9 (2). P. 371-393.

8. Cotterall S. The pedagogy of learner autonomy: Lessons from the classroom. Studies in Self-Access Learning Journal. 2017. № 8 (2). P. 102-115.

9. Nunan D. Designing and Adapting Materials to Encourage Learner Autonomy. Autonomy and Independence in Language Learning. Eds: P. Benson, P. Voller. Longman, 1997. P.192-203.

10. Bandura A. Self-efficacy: The Exercise of Control. Freeman, 1997. 610 p.

11. Гриньова М. В., Кононова М. М. Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді: монографія. Полтава: Астрая, 2021. 384 с.

12. Шевченко Н. Ф. Розвиток емоційно-вольової саморегуляції студентів в умовах вищого навчального закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2010. № 1 (3). С. 270-280.

13. Стрижак Ю. О. Саморегуляція як основа успішного професійного становлення студентів закладу вищої освіти. Імідж сучасного педагога. 2021. № 3 (198). С. 68-71.

14. Oxford R. Teaching and researching language learning strategies: Selfregulation in context. Routledge, 2017. 370 p.

15. Murray G. Pedagogy of the possible: Imagination, autonomy and space. Studies in Second Language Learning and Teaching. 2013. № 3 (3). P. 377-396.

16. Chen J., Lin C. H., Chen G., Fu H. Individual differences in self-regulated learning profiles of Chinese EFL readers: A sequential explanatory mixed-methods study. Studies in Second Language Acquisition. 2023. № 45. P. 955-978.

17. Bai B., Wang J. The role of growth mindset, self-efficacy and intrinsic value in self-regulated learning and English language learning achievements. Language Teaching Research. 2023. № 27 (1). P. 207-228.

18. Cabugsa D. J. Pre-service teachers' autonomy in English language learning. Saudi Journal of Language Studies. 2022. № 2 (2). P. 107-127.

19. Saienko N., Lavrysh Yu. Mobile Assisted Learning for Self-Directed Learning. Development at Technical University: SWOT Analysis. Universal Journal of Educational Research. 2020. № 8 (4). P. 1466-1474.

20. Bourekkache S., Kazar O. Mobile and Adaptive Learning Application for English Language Learning. International Journal of Information and Communication Technology Education. 2020. № 16 (2). P. 36-46.

21. Nguyen T. L. Promoting Learner Autonomy in Learning English Listening Skills through Mobile-Assisted Applications. AsiaCALL Online Journal. 2023. № 14 (2). P. 118-139.

22. Chen X. Translingual Practices in the First-year International Students' English: Academic Writing. International TESOL Journal. 2017. № 14 (1). P. 25-50.

23. Atkinson M., Rae С. The Art and Science of Coaching: The Step-by-Step System to Transformational Conversations. Vancouver: Exalon Publishing, 2007. 250 p.

24. Hsu C. K., Hwang G. J., Chang C. K. Development of a reading material recommendation system based on a knowledge engineering approach. Computers & Education. 2010. № 55. (1). P. 76-83.

References:

1. Ammon, U. (2012). Linguistic inequality and its effects on participation in scientific discourse and on global knowledge accumulation--With a closer look at the problems of the second-rank language communities. Applied Linguistics Review, 3, 333-355.

2. Shrestha, R. N., Pahari, B. R, & Awasthi, J. (2016). Impact of English on the career of engineering students: a brief overview in g(local) context. Journal of the Institute of Engineering, 11(1), 182-188.

3. Benson, P. (2013). Teaching and Researching Autonomy. Routledge.

4. Holec, H. (1981). Autonomy in Foreign Language Learning. Oxford: Pergamon.

5. Du, Y. (2020). Study on cultivating college students' English autonomous learning ability under the flipped classroom model. English Language Teaching, 13(6), 13-19.

6. Lai, C., Yeung, Y. & Hu, J. (2015). University student and teacher perceptions of teacher roles in promoting autonomous language learning with technology outside the classroom. Computer Assisted Language Learning, 29(4), 703-723.

7. Ruelens, E. (2019). Measuring language learner autonomy in higher education: the self-efficacy questionnaire of language learning strategies. Language Learning in Higher Education, 9(2), 371-393.

8. Cotterall, S. (2017). The pedagogy of learner autonomy: Lessons from the classroom. Studies in Self-Access Learning Journal, 8(2), 102-115.

9. Nunan, D. (1997). Designing and Adapting Materials to Encourage Learner Autonomy. In P. Benson, P. Voller (Eds.), Autonomy and Independence in Language Learning (pp. 192-203), Longman.

10. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The Exercise of Control. Freeman.

11. Hrynova, M. V., & Kononova M. M. (2021). Samorehuliatsiia navchalnoi diialnosti ta profesiinyi rozvytok studentskoi molodi: monohrafiia [Self-regulation of educational activity and professional development of student youth: monograph]. Poltava: Astraia [in Ukrainian].

12. Shevchenko, N. F. (2010). Rozvytok emotsiino-volovoi samorehuliatsii studentiv v umovakh vyshchoho navchalnoho zakladu [Development of emotional and volitional self-regulation of students in the conditions of a higher educational institution]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 1(3), 270-280 [in Ukrainian].

13. Stryzhak, Yu. O. (2021). Samorehuliatsiia yak osnova uspishnoho profesiinoho stanovlennia studentiv zakladu vyshchoi osvity [Self-regulation as a basis for the successful professional development of students of a higher education institution]. Imidzh suchasnohopedahoha, 3(198), 68-71 [in Ukrainian].

14. Oxford, R. (2017). Teaching and researching language learning strategies: Self-regulation in context (2nd edition). Routledge.

15. Murray, G. (2013). Pedagogy of the possible: Imagination, autonomy and space. Studies in Second Language Learning and Teaching, 3(3), 377-396.

16. Chen, J., Lin, C. H., Chen, G. & Fu, H. (2023). Individual differences in self- regulated learning profiles of Chinese EFL readers: A sequential explanatory mixed- methods study. Studies in Second Language Acquisition, 45, 955-978.

17. Bai, B., & Wang, J. (2023). The role of growth mindset, self-efficacy and intrinsic value in self-regulated learning and English language learning achievements. Language Teaching Research, 27(1), 207-228.

18. Cabugsa, D. J. (2022). Pre-service teachers' autonomy in English language learning. Saudi Journal of Language Studies, 2(2), 107-127.

19.

20. Saienko, N., & Lavrysh, Yu. (2020). Mobile Assisted Learning for Self- Directed Learning Development at Technical University: SWOT Analysis. Universal Journal of Educational Research, 5(4), 1466-1474.

21. Bourekkache, S., & Kazar, O. (2020). Mobile and Adaptive Learning Application for English Language Learning. International Journal of Information and Communication Technology Education, 16(2), 36-46.

22. Nguyen, T. L. (2023). Promoting Learner Autonomy in Learning English Listening Skills through Mobile-Assisted Applications. AsiaCALL Online Journal, 14(2), 118-139.

23. Chen, X. (2017). Translingual Practices in the First-year International Students' English: Academic Writing. International TESOL Journal, 14(1), 25-50.

24. Atkinson, M., Rae, С. (2007). The Art and Science of Coaching: The Step-byStep System to Transformational Conversations. Vancouver: Exalon Publishing.

25. Hsu, C. K., Hwang, G. J., & Chang, C. K. (2010). Development of a reading material recommendation system based on a knowledge engineering approach. Computers & Education, 55(1), 76-83.

Размещено на Allbest.ru