Взаємозв’язок між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Взаємозв'язок між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів

Олена Гевко старша викладачка кафедри психології, педагогіки

та соціально-економічних дисциплін,

Наталія Голярдик кандидатка психологічних наук, доцентка,

доцентка кафедри психології, педагогіки

та соціально-економічних дисциплін,

м. Хмельницький, Україна



Анотація

Взаємозв'язок між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів

У сучасних умовах зростання геополітичних та безпекових викликів професійна готовність військових до ефективного виконання завдань національної оборони є важливою складовою національної безпеки. Вивчення рідної мови, як основної складової культурно-ідентичного контексту, може визначати якість професійної підготовки та здатність військових виконувати стратегічні завдання.

Метою статті є визначення взаємозв'язку між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів для окреслення впливу мовної підготовки на ефективність комунікації, патріотизм та готовність до викликів сучасної військової служби.

Проведене дослідження вказує на те, що існує значущий взаємозв'язок між рівнем мовної підготовки та розвитком професійної компетентності у майбутніх військових.

Було визначено п'ять складових, що свідчать про високий рівень мовної компетентності: чіткість і точність інструкцій; ефективна комунікація в стресових умовах; використання спеціальної термінології; формування довіри та спільності; адаптація до нових варіацій. Також охарактеризовано п'ять функцій української мови, що формують національну ідентичність військовослужбовців.

На основі результатів дослідження розроблено конкретні рекомендації для поліпшення мовної підготовки курсантів, серед яких: впровадження інноваційних методів навчання, створення спеціалізованих курсів та підтримка мовних ініціатив у військовому середовищі.

Визначення складових, що впливають на рівень володіння мовою, дозволяє розробити ефективні стратегії для підвищення якості мовного навчання.

Майбутні дослідження можуть бути спрямовані на розроблення та оцінювання нових методів викладання, які сприятимуть поліпшенню мовної підготовки військовослужбовців.

Ключові слова: мовна підготовка; мовна компетентність; військовослужбовці; українська мова для військових; військова освіта.



Вступ

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України ще з більшою силою актуалізувалося питання важливості вивчення української мови у закладах вищої військової освіти. Володіння державною мовою в умовах війни є стратегічно важливим для ефективної комунікації, гарантування безпеки та збереження культурної та національної ідентичності. Російська пропаганда є одним із видів психологічного впливу на українське населення, який спрямовано на розхитування психологічної стійкості та зниження бойового духу. З огляду на це, знання української мови та вміння правильно послуговуватися нею сприяє захисту від дезінформації та неправдивих інтерпретацій інформації, яка може бути використана для дестабілізації суспільства або впливу на громадську думку.

Мова відіграє ключову роль у передавання та збереженні культурного спадку. В умовах війни, коли загроза втрати ідентичності може бути великою, мова стає важливим елементом утвердження та збереження національної самосвідомості як цивільних, так і військових. Здатність ефективно спілкуватися з міжнародними партнерами, а також вивчення іноземних мов для ведення переговорів і забезпечення міжнародної підтримки також є важливими, але володіння державною мовою є основою для внутрішньої координації та спілкування.

Вивчаючи державну мову, майбутні військовослужбовці формують важливі комунікативні навички. Ефективна комунікація у військовому середовищі є важливою для передачі інструкцій, управління кризовими ситуаціями та гарантування безпеки. Точна й чітка мова є ключовою для виконання завдань без помилок. Навички використання військової технічної термінології є необхідними для формування професійної компетентності військовослужбовців.

Постановка проблеми. Українська армія як ключовий елемент національної безпеки зіштовхується з низкою викликів, серед яких важливе місце посідає вивчення рідної мови в контексті формування професійної компетентності військовослужбовців. Дослідження має на меті ретельно проаналізувати взаємозв'язок між навчанням української мови та готовністю курсантів до викликів та завдань, що постають перед ними в контексті національної оборони.

Проблема полягає в необхідності розкриття впливу мовної підготовки на ефективність комунікації, формування національної самосвідомості, а також захист від інформаційних загроз. Дослідження буде спрямовано на ідентифікацію ключових аспектів, що зумовлюють взаємозв'язок мовної освіти та успішної військової служби, з метою розроблення ефективних стратегій підготовки військових до сучасних викликів у сфері національної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженні Ю. Па- щук і М. Торської розглянуто основні складнощі, які пов'язані з досягненням ефективності інтенсивних курсів іноземних мов для українських військовослужбовців, зокрема щодо вивчення англійської. Дослідниці здійснили аналіз ефективності таких курсів у системі мовної підготовки Збройних Сил України (ЗСУ) з урахуванням чотирьох ключових аспектів: організація навчальної діяльності, підготовка та професійна майстерність викладачів, комплексне забезпечення мовної підготовки та мотивація слухачів.

Окрім того, у роботі йдеться про впровадження перспективних напрямів розвитку мовної підготовки особового складу, зокрема застосування інноваційних методик вивчення іноземних мов, що базуються на використанні інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ) [1].

Наукова розвідка Т. Ворони, А. Ворони та М. Ворони розкриває важливість співпраці ЗСУ з провідними військовими відомствами інших країн у сфері мовної підготовки та визначає роль цієї співпраці в зміцненні національної безпеки та оборони України. На основі отриманих результатів дослідників дійшли висновку, що в сучасних ЗСУ існує ефективна система мовної підготовки, яка забезпечує неперервне вивчення іноземних мов курсантами вищих військових навчальних закладів на всіх етапах підготовки та під час виконання професійних обов'язків [2].

Учені О. Шостак, Н. Глушаниця та Г. Білоконь досліджували проблему забезпечення належного рівня володіння мовою військовослужбовцями. Вони дійшли висновку, що процес мовної підготовки має бути спрямований на розвиток комунікативної компетентності курсантів і базуватися на загально-дидактичних принципах, таких як науковість, системність, послідовність, безперервність, автономність навчання, а також на спеціальних принципах, які взаємодіють і застосовуються комплексно організації навчання. Лінгводидактичні принципи комунікативності враховують комунікативні потреби та когні- тивні здібності курсантів у військово-професійній сфері під час вибору змісту, методів, форм та засобів навчання [3].

Дослідження К. Бєлової та ін. дає визначення провідних понять у контексті викладання української мови для майбутніх військових:

· професійна мовна компетенція є акумулювальною базою систематизованих знань щодо норм і правил літературної мови, на основі яких будуються відповідні мовні конструкції та повідомлення у професійній сфері;

· мовленнєва професійна компетенція містить систему вмінь і навичок з використання здобутих знань під час фахового спілкування з метою ефективного передавання конкретної інформації;

· комунікативна професійна компетенція є комплексом знань, умінь і навичок, які необхідні для успішної взаємодії, та охоплює розуміння мови, використання вербальних та невербальних засобів спілкування, культурні особливості та національні аспекти суспільства; володіння цими знаннями та вміннями є ключем до ефективного використання під час комунікації [4].

Як зазначає С. П. Шумовецька, вивчення “Української мови за професійним спрямуванням” у контексті гуманітарної підготовки у вищому військовому навчальному закладі є базовим, сприяє розвитку особистості, прийняттю моральних норм, формуванню необхідних інтелектуальних якостей, відповідного ставлення до світу, розуміння його багатогранності, здатності давати правильну оцінку проблем сучасного світу, приймати ефективні та виважені рішення. Загалом окреслено, що оволодіння професійною культурою - одна із найважливіших умов підвищення ефективності діяльності прикордонного відомства [5, с. 13].

Відповідно до висновків дисертації І. Ковальчук, формування професійно-комунікативної компетентності у майбутніх офіцерів має відбуватися у спеціально створеному освітньому процесі вищих військових навчальних закладів. Ефективність цього процесу залежить від чіткого визначення критеріїв, таких як стимулювально-спонукаль- ний, знаннєво-когнітивний, практично орієнтований, ціннісно-комунікативний, а також визначення показників і рівнів компетентності: початкового, достатнього та високого [6].

Важливість викладання української мови для майбутніх військових у контексті гуманітарної підготовки розглядала А. Сваричевська. З огляду на це дослідниця зазначила, що засади удосконалення гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів розглядаються як систематизована та оптимально організована сукупність гуманістичних стратегій, умов, суб'єктів, методів і засобів, які спрямовані на досягнення визначених результатів у формуванні соціально-професійних компетентностей та гуманістичних якостей майбутніх офіцерів.

Оновлення гуманітарної частини освітнього процесу тісно пов'язане з творчою інноваційною діяльністю викладачів військових вищих навчальних закладів. Дослідниця наголосила на важливості того, щоб вони мали навички проєктування та створення відповідного гуманітарного освітнього середовища, а також вміли збагачувати зміст навчання й виховання майбутніх офіцерів новими ідеями та практичним досвідом військової діяльності [7].

У дослідженні П. Мадей зазначено, що однією з ключових переваг використання ІКТ у військовому середовищі є доступність великої кількості ресурсів для вивчення мов.

Військовослужбовці можуть скористатися різноманітними віртуальними платформами, мобільними додатками та онлайн-курсами для вдосконалення своїх лінгвістичних умінь. Дослідник наголосив на тому, що адаптивні платформи можуть враховувати індивідуальні потреби військовослужбовців і створювати для них індивідуальні програми навчання, які враховують рівень володіння мовою, швидкість вивчення та конкретні потреби з певних мовних аспектів. Крім того, використання ІКТ може містити інноваційні методи, такі як віртуальна реальність (VR) або розпізнавання мови. Метод VR може забезпечити імерсивне оточення для віртуальних мовних тренувань, тоді як розпізнавання мови може полегшити процес оцінювання та коригування вимови військовослужбовців [8].

Роль значення та особливості формування компетенції з української мови у курсантів, які здобувають вищу військову освіту досліджували Л. Голіченко та ін. Було розглянуто погляд вчених і викладачів на особливості розвитку військової освіти, зокрема мотивів, елементів та основних факторів успішності у формуванні мовної компетентності майбутніх військовослужбовців. Результати дослідження розкривають роль і значення україномовної компетенції у здобувачів військових спеціальностей, а також визначають критерії, умови формування та засоби, які є найбільш ефективними для розвитку мовних навичок військовослужбовців [9].

Мета статті - визначення взаємозв'язку між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у майбутніх військових для оцінювання ступеня впливу мовної підготовки на ефективність комунікації, патріотизм і готовність до викликів сучасної військової служби.



Методика дослідження

Під час дослідження взаємозв'язку між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез наукових джерел для визначення основних тенденцій і проблем вивчення мови, функцій української мови у формуванні національної ідентичності; порівняння наявних підходів до формування мовної компетентності військовослужбовців; узагальнення теоретичних даних для розроблення конкретних рекомендацій щодо поліпшення мовної підготовки майбутніх військових.

Результати дослідження

На основі проведеного аналізу наукових публікацій було з'ясовано, що психолінгвістичні та культурні аспекти вивчення рідної мови у військовому середовищі є важливими складовими, які впливають на ефективність військової комунікації та інтеграцію військовослужбовців у національний культурний контекст.

До психолінгвістичних аспектів належать такі:

· ефективність комунікації: знання рідної мови допомагає забезпечити ефективну комунікацію серед військовослужбовців. Розуміння та використання військової термінології є критичним для точності та чіткості в передачі інструкцій і взаємодії під час виконання завдань;

· психологічна готовність: вивчення рідної мови може сприяти психологічній готовності військовослужбовців та робити комунікацію більш пристосованою до стресових ситуацій, що є необхідним для успішного функціонування у військовому середовищі.

Водночас культурні аспекти містять такі компоненти:

· формування патріотизму: вивчення рідної мови у контексті військової підготовки сприяє формуванню патріотизму та приналежності до національних цінностей. Розуміння культурних аспектів рідної мови підсилює почуття національної ідентичності;

· міжкультурна взаємодія: знання рідної мови сприяє ефективній міжкультурній взаємодії військовослужбовців, особливо в умовах спільної служби та співпраці з представниками різних регіонів країни;

· збереження культурного спадку: вивчення рідної мови враховує не лише специфіку військового життя, а й допомагає зберігати та передавати культурний спадок через мовні та виразні засоби.

Українська мова як невід'ємна частина культурної та національної спадщини відіграє визначальну роль у формуванні національної ідентичності та патріотизму майбутніх офіцерів.

У таблиці 1 наведено основні функції української мови, які відіграють важливу роль у формуванні національної ідентичності та патріотизму військовослужбовців.

Таблиця 1

Функції української мови у формуванні національної ідентичності військовослужбовців

Функції української мови	Тези	Пояснення
1	2	3
Засіб спілкування та єднання	Мова є основою спілкування	Українська мова є мовним інструментом взаємодії між військовослужбовцями. Здатність ефективно спілкуватися рідною мовою сприяє єднанню та формує відчуття спільності у військовому колективі
Поширення культурних цінностей	Мова є носієм культурних та історичних аспектів	Використання української мови дозволяє військовослужбовцям отримувати та передавати інформацію про культурні та історичні аспекти України. Це сприяє усвідомленню важливості та унікальності власної культурної спадщини
Формування національної самосвідомості	Мова є засобом вираження національної самосвідомості	Вивчення та використання української мови сприяє формуванню почуття національної ідентичності. Мова виступає як засіб вираження та визначення ідентичності та приналежності до власної країни
Підтримка патріотизму	Мова є засобом вираження патріотичних почуттів	Використання рідної мови в контексті військової служби підсилює патріотичні почуття серед військових. Вона стає виразом глибокого патріотизму та відданості своїй країні
Утвердження національної безпеки	Мова є фактором національної єдності	Використання української мови відображає національну єдність та внутрішню стабільність. Вона є важливим елементом у забезпеченні національної безпеки та відстоюванні національних інтересів

Отже, українська мова як невід'ємна частина культурної та національної спадщини відіграє визначальну роль у формуванні національної ідентичності та патріотизму серед військовослужбовців.

Мовна компетентність відіграє важливу роль у військовому середовищі, оскільки вона безпосередньо впливає на ефективність комунікації між військовослужбовцями та значною мірою визначає їхню здатність до спільної дії та вирішення завдань. Від рівня розвитку мовної компетентності залежить ефективність комунікації у військовому середовищі. Відтак про високий рівень мовної компетентності, а отже ефективність комунікації свідчать:

1. Чіткість і точність інструкцій. Мовна компетентність допомагає виразно і точно формулювати інструкції та накази. У військовому середовищі, де кожне слово може мати стратегічне значення, важливо, щоб військовослужбовець міг чітко розуміти та передавати необхідну інформацію.

2. Ефективна комунікація у стресових умовах. Військові часто опиняються у стресових ситуаціях, де швидка та зрозуміла комунікація може врятувати життя. Мовна компетентність робить комунікацію більш ефективною, навіть в умовах екстремального тиску та обмежених часових рамок.

3. Використання спеціалізованої термінології. Військова діяльність містить використання специфічної термінології. Мовна компетентність дозволяє військовослужбовцям правильно розуміти й використовувати ці терміни, що є критичним для уникнення непорозумінь і помилок.

4. Формування довіри та спільності. Здатність виразно висловлювати свої думки та розуміти інших сприяє формуванню довіри та спільності у військовому колективі. Мовна компетентність сприяє побудові ефективних відносин між військовослужбовцями.

5. Адаптація до мовних варіацій. У великих військових колективах можуть бути представники різних регіонів, які мають свої мовні особливості. Мовна компетентність дозволяє військовослужбовцям адаптуватися до мовних варіацій та забезпечує єдність у комунікації.

Отже, мовна компетентність у військовому середовищі є ключовим фактором, який сприяє точній, чіткій та ефективній комунікації, яка зі свого боку є критичною для успішного виконання завдань і гарантування безпеки.

Інформаційні загрози та дезінформація стали невід'ємною частиною сучасного світу, особливо у контексті військових дій і національної безпеки, але мовна підготовка виявляється визначальним інструментом для захисту від подібних загроз.

Передусім здатність чітко та правильно розуміти інформацію є невід'ємною частиною ефективного захисту. Володіння мовною компетентністю дозволяє відрізняти правдиву інформацію від дезінформації та визначати можливі загрози.

Значення мовної підготовки полягає у здатності продуктивно ко- мунікувати та реагувати на інформаційні загрози. Військовий персонал, який володіє високим рівнем мовної компетентності, може вчасно та адекватно реагувати на дезінформацію, передбачати можливі інформаційні атаки та здійснювати ефективну контрпропаганду.

Також мовна підготовка є основою для розвитку критичного мислення та аналітичних навичок. Військовослужбовці, які вивчають мову, навчаються критично оцінювати інформацію, перевіряти її джерела та аналізувати контекст. Це важливий інструмент для визначення можливих загроз і запобігання розповсюдженню дезінформації.

На тлі постійних інформаційних атак та спроб маніпуляції, мовна підготовка стає ще актуальнішою. Вона не лише допомагає зберігати чистоту мовного середовища, але і створює здатність утримувати інформаційну незалежність і гідно захищати себе від потенційних загроз.

Отже, мовна підготовка відіграє стратегічно важливу роль у забезпеченні національної безпеки та захисту від інформаційних загроз і дезінформації, надає інструменти для відокремлення фактів від маніпуляцій та формує розуміння обов'язковості критичного ставлення до інформації.

Взаємозв'язок між глибоким володінням українською мовою та професійною готовністю майбутніх військових до викликів національної оборони визначає не лише ефективність комунікації, але і спроможність виконувати стратегічні завдання на користь безпеки та суверенітету країни.

По-перше, вивчення української мови є ключовим фактором для формування ідентичності та патріотизму військовослужбовців. Глибоке занурення у власну культурну спадщину через мову підвищує рівень приналежності до рідного народу та підсилює відчуття відповідальності за його долю. військовий професійний курсант український компетентність

Це зі свого боку мотивує військовослужбовців бути готовими вступати в боротьбу за незалежність та безпеку.

По-друге, вивчення української мови є передумовою для ефективної комунікації у військовому колективі. Здатність чітко та однозначно висловлювати свої думки, розуміти інструкції та взаємодіяти з командою - усе це є важливими чинниками для забезпечення координації та виконання стратегічних завдань. Мовна компетентність є основою для формування єдності та взаєморозуміння серед військових.

По-третє, вивчення рідної мови сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок, які є ключовими у вирішенні стратегічних завдань національної оборони. Майбутні військові, які вивчають українську мову, навчаються розрізняти правдиву інформацію від дезінформації, що є невіддільною частиною сучасного інформаційного простору.

У таблиці 2 репрезентовано основні рекомендації для поліпшення мовної підготовки курсантів.

Таблиця 2

Рекомендації для поліпшення мовної підготовки курсантів

Рекомендація	Пояснення
1	2
Розроблення індивідуалізованих програм	Розроблення індивідуалізованих програм з вивчення української мови, яка враховує рівень кожного курсанта. Забезпечення можливості персонального вибору завдань та акценту на конкретні аспекти, що потребують удосконалення
Менторство та підтримка	Запровадження системи менторства, де більш досвідчені військовослужбовці можуть допомагати своїм менш досвідченим колегам у вивченні мови, надавати поради та підтримку
Забезпечення	Організація культурно-мовного імерсіону, який
культурно-мовного імерсіону	включатиме в себе участь курсантів у мовних заходах, традиційних святах і культурних подіях для максимального входження у мовне середовище
Проведення мовних оцінок і спостережень	Регулярне проведення мовних оцінок для визначення прогресу курсантів. Спостереження за їхнім мовним розвитком та адаптація програм відповідно до потреб
Організація тематичних курсів для специфічних галузей	Створення тематичних курсів, які орієнтовані на специфіку конкретних галузей військової служби. Це дозволить курсантам оволодіти специфічними термінами та виразами для їхньої професійної діяльності
Використання мовних технологій	Використання сучасних мовних технологій (мобільні додатки та онлайн-ресурси) для надання доступу до навчальних матеріалів, тестів та інтерактивних вправ
Створення мовних груп для самостійного вивчення	Запровадження мовних груп для самостійного вивчення, де курсанти можуть обмінюватися досвідом, вирішувати практичні завдання та спілкуватися українською мовою
Забезпечення інтенсивних імерсійних курсів	Організація інтенсивних імерсійних курсів з української мови, де курсанти зможуть взаємодіяти з мовним середовищем і вдосконалювати практичні навички
Упровадження інтерактивних методів навчання	Застосування інтерактивних методів, таких як: відеоуроки, віртуальні лекції та мовні практикуми для стимулювання активного вивчення та підтримки візуального запам'ятовування



Окрім того, важливу роль у поліпшенні мовної підготовки курсантів відіграє самоосвіта. У сучасному діджиталізованому світі самоосвіта, що передбачає активне вивчення та поглиблення знань, стала доступнішою, різноманітнішою та сприяє навчанню курсантів у будь- яких умовах. Майбутні офіцери, які самостійно вивчають мову, можуть активно розширювати свій словниковий запас, вивчати нові концепції та термінологію, що використовується у військовому контексті.

Варто зазначити, що дотримання цих рекомендацій сприятиме не лише поліпшенню мовної підготовки курсантів у відповідних закладах освіти, але й підвищенню їхньої професійної готовності до викликів національної оборони.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Вивчення психолінгвістичних (ефективність комунікації, психологічна готовність) і культурних (формування патріотизму, міжкультурна взаємодія) аспектів рідної мови у військовому середовищі вказує на важливість збереження мовної ідентичності та розвитку комунікативних навичок. Мова є не лише інструментом спілкування, але й важливим чинником формування психологічного клімату у військовому колективі. Отже, українська мова є засобом спілкування та єднання, поширення культурних цінностей і патріотизму, формування національної самосвідомості та утвердження національної безпеки.

Збереження та розвиток мовних традицій сприяє розвитку належності до своєї культури та готовності віддавати обов'язок своїй країні. Вивчення впливу мовної компетентності на комунікаційні процеси у військовому середовищі свідчить про те, що ефективна мовна підготовка сприяє зменшенню непорозумінь і поліпшує координацію дій, що важливо для виконання стратегічних завдань. До мовної компетенції військовослужбовців належать вміння зрозуміло й точно пояснювати інструкції, ефективно комунікувати у стресових умовах, доречно використовувати спеціальну термінологію, розуміти й використовувати різні мовні варіації, створювати щирі взаємини тощо.

Варто зазначити, що мовна підготовка відіграє критичну роль у захисті від інформаційних загроз і дезінформації. Відданість правильному сприйняттю та розумінню інформації є важливою умовою для ефективної роботи військового персоналу. Дослідження вказує на тісний взаємозв'язок між вивченням української мови та професійною готовністю майбутніх військових до викликів національної оборони. Глибоке розуміння мови визначає їхню здатність ефективно взаємодіяти у професійному середовищі. Розроблені рекомендації поєднують індивідуалізовані програми, використання інтерактивних технологій, організацію мовних груп та імерсійне навчання. Ці заходи мають сприяти поліпшенню мовної підготовки, підвищенню ефективності та відданості обов'язкам військовослужбовців.

Перспективи подальших досліджень можуть фокусуватися на ефективності застосування нових технологій у мовній підготовці, вивченні впливу різних методів навчання на мовні навички військовослужбовців, а також дослідженні рольових аспектів мовного навчання у військовому контексті. Такі дослідження можуть сприяти

формуванню нових знань і вдосконалення системи підготовки військового персоналу.



Список використаних джерел

1. Пащук Ю., Торська М. Дослідження шляхів підвищення ефективності мовної підготовки слухачів інтенсивних курсів іноземних мов Збройних Сил України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. 2021. Т. 24. № 1. С. 336-352. DOI: https://doi.org/10.32453/ pedzbirnyk.v24i1.648 (дата звернення: 18.01.2024).

2. Ворона Т., Ворона А., Ворона М. Мовна підготовка військовослужбовців: закордонний досвід. Військова освіта. 2022. № 1(45). С. 40-51. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-1783/2022-45/40-51 (дата звернення: 18.01.2024).

3. Шостак О. Г., Глушаниця Н. В., Білоконь Г. М. Принципи організації процесу мовної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів. Збірник наукових праць “Педагогічні науки”. 2023. № 101. С. 74-81. DOI: https:// doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-101-12 (дата звернення: 18.01.2024).

4. Українська мова за професійним спрямуванням для військовослужбовців : навч. посібник / К. В. Бєлова, І. І. Снігурова, О. В. Дяченко, Н. В. Писарська. Харків : Форт, 2021. 161 с. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/ handle/KhPI-Press/53145 (дата звернення: 18.01.2024).

5. Шумовецька С. П. Теоретичні і методичні основи формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі : автореф. дис. ... д. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2020. 40 с.

6. Ковальчук І. С. Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих військових навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Житомир, 2018. 142 с. URL: http://eprints.zu.edu.Ua/27796/1/dys_Kovalchuk.pdf (дата звернення: 18.01.2024).

7. Сваричевська А. П. Гуманітарна підготовка майбутніх офіцерів у контексті модернізаційних перетворень вищої військової школи. Збірник наукових праць “Педагогічні науки”. 2021. № 95. С. 113-119. DOI: https://doi. org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-16 (дата звернення: 18.01.2024).

8. Madej P The use of ICT tools for teaching foreign languages in the military sector. Security and Defence Quarterly. 2017. Vol. 15. No 2. P. 85-107. URL: https:// www.ceeol.com/search/article-detail?id=1056183 (дата звернення: 18.01.2024).

9. Ukrainian language competence of a higher military education seeker / L. Holichenko et al. Journal of Higher Education Theory & Practice. 2023. Vol. 23. No 1. DOI: https://doi.org/10.33423/jhetp.v23i1.5792 (дата звернення: 18.01.2024).



Abstract

Relationship between studying the Ukrainian language and formation of professional competence among cadets

Gevko O., Holiardyk N.

In today's conditions of growing geopolitical and security challenges, the professional readiness of the military for the effective implementation of national defense tasks is an important component of national security.

Learning the native language, as the main component of the cultural identity context, can determine the quality of professional training and the ability of the military to perform strategic tasks.

The purpose of the article is to study the relationship between the study of the Ukrainian language and the formation of professional competence in future soldiers to determine the impact of language training on the effectiveness of communication, patriotism and readiness for the challenges of modern military service. The conducted research indicates that there is a significant relationship between the level of language training and the development of professional competence in future military personnel.

Five components indicating a high level of language competence were identified: clarity and accuracy of instructions; effective communication in stressful conditions; use of special terminology; formation of trust and community; adaptation to new variations.

Five functions of the Ukrainian language that shape the national identity of military personnel are also characterized. Based on the results of the study, specific recommendations were developed to improve the language training of future military personnel, including: the introduction of innovative teaching methods, the creation of specialized courses, and the support of language initiatives in the army environment.

Determining the factors affecting the level of language proficiency allows for the development of effective strategies for improving the quality of language learning. Future research may focus on the development and evaluation of new teaching methods aimed at improving the language training of military personnel.

Keywords: language training; language competence; military; Ukrainian language for the military; military education.



References

1. Pashchuk Y. & Torska, M. (2021). Doslidzhennia shliakhiv pidvyshchennia efektyvnosti movnoi pidhotovky slukhachiv intensyvnykh kursiv inozemnykh mov Zbroinykh Syl Ukrainy [An approach to improving the efficiency of intensive foreign language courses in the Armed Forces of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny, no. 24(1), pp. 336-352. DOI: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.648 (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

2. Vorona T., Vorona A. & Vorona M. (2022). Movnapidhotovka viiskovosluzh- bovtsiv: zakordonnyi dosvid [Language training of military personnel: Foreign experience]. Viyskova osvita, no. 1(45), pp. 40-51. DOI: https://doi.org/10.33099/2617- 1783/2022-45/40-51 (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

3. Shostak O. H., Glushanytsia N. V. & Bilokon G. M. (2023). Pryntsypy orhani- zatsii protsesu movnoi pidhotovky kursantiv vyshchykh viiskovykh navchalnykh zak- ladiv [Principles of organizing the process of language training of cadets of higher military educational institutions]. Zbirnyk naukovykh prats “Pedahohichni nauky, no. 101, pp. 74-81. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-101-12 (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

4. Bielova K. V. et. al. (2021). Ukrainska mova zaprofesiinym spriamuvanniam dlia viiskovosluzhbovtsiv [Professional-oriented ukrainian language for military personnel]. Kharkiv : Fort. Retrieved from: https://repository.kpi.kharkov.ua/han- dle/KhPI-Press/53145 (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

5. Shumovetska S. P. (2020). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannya profesiynoyi kul'tury maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u vyshchomu viys'kovomu navchal'nomu zakladi [Theoretical and methodological foundations of the formation of the professional culture of future border officers in a higher military educational institution]. Extended abstract of doctor's thesis. Khmelnytskyy. [in Ukrainian]

6. Kovalchuk I. S. (2018). Formuvanniaprofesiino-komunikatyvnoi kompetent- nosti maibutnikh ofitseriv u protsesi vyvchennia humanitarnykh dystsyplin u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh [Formation of professional-communicative competence of future officers in the study of humanities disciplines at higher military educational institutions]. Doctor's thesis. Zhytomyr : Ivan Franko State University. Retrieved from: http://eprints.zu.edu.ua/27796/1/dys_Kovalchuk.pdf (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

7. Svarychevska A. P. (2021). Humanitarna pidhotovka maibutnikh ofitseriv u konteksti modernizatsiinykh peretvoren vyshchoi viiskovoi shkoly [Humanitarian training of future officers in the context of modernization transformations of the higher military school]. Zbirnyk naukovykh prats' “Pedahohichni nauky”, no. 95, рр. 113-119. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-16 (accessed 27 January 2024). [in Ukrainian]

8. Madej P. (2017). The use of ICT tools for teaching foreign languages in the military sector. Security and Defence Quarterly, no. 15(2), рр. 85-107. Retrieved from: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1056183 (accessed 27 January 2024). [in English]

9. Holichenko L. et. al. (2023). Ukrainian language competence of a higher military education seeker. Journal of Higher Education Theory & Practice, no. 23(1). DOI: https://doi.org/10.33423/jhetp.v23i1.5792 (accessed 27 January 2024). [in English]

Размещено на Allbest.ru

...