Розвиток цифрових компетентностей у фахівців із фізичної культури і спорту: теорія та практика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Служби безпеки України

Український гуманітарний інститут

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Розвиток цифрових компетентностей у фахівців із фізичної культури і спорту: теорія та практика

Чепелюк Анна Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту,

Лівак Петро Євгенович кандидат юридичних наук, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання,

Євтушенко Віктор Володимирович викладач кафедри спеціальної фізичної та бойової підготовки

м.Київ, м. Буча, м. Дрогобич

Анотація

Невпинний процес цифровізації освітньої галузі якісно впливає на вдосконалення професійних навичок фахівців сфери фізичної культури і спорту. На даному етапі перетворення система освіти України потребує узагальнення питання впровадження цифрових технологій у професійну діяльність фахівців із фізичної культури і спорту. З цією метою здійснено аналіз теоретичних та практичних аспектів використання цифрових технологій у професійній діяльності педагогів зазначеного напряму. Встановлено, що сьогодні цифрова компетентність викладача є рушієм удосконалення професійних навичок фахівців сфери фізичної культури і спорту. Проблемним питанням залишається доцільність, вартість та ілюзорність переваг, які виникають в навчальному процесі завдяки використанню сучасних цифрових технологій. Також важливою є розробка стратегій опанування цифрових засобів викладачами та здобувачами освіти. Отже, їх упровадження в навчальний процес із фізичного виховання й тренування має відбуватися поступово та лише у випадку встановлення беззаперечної переваги для освітнього процесу порівняно з традиційним форматом. Важливе значення у процесі цифровізації навчання з фізичного виховання має доступність технологій для всіх учасників освітнього процесу, що створюватиме рівні умови для навчання. Окреслені проблемні питання формують запити щодо структурної побудови цифрової компетентності сучасних фахівців із фізичної культури і спорту. Їх розвиток сприятиме розробці сучасних навчальних та тренувальних програм, оптимізованих з урахуванням можливостей цифрових технологій. Це потребує забезпечення безперервного процесу підвищення кваліфікації як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

Ключові слова: цифрові інструменти, аналіз даних, віртуальна реальність, спортивні додатки, електронний моніторинг, онлайн навчання.

Abstract

Chepeliuk Anna Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Physical Education and Sports, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

Livak Petro Ievgenovych Candidate of Sciences of law (Ph.D.), associate professor of the department of physical therapy, occupational therapy and physical education, Ukrainian Institute of Arts and Sciences, Bucha

Yevtyshenko Viktor Volodymyrovych Teacher of the Department of Special Physical and Combat Training National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

DEVELOPMENT OF DIGITAL COMPETENCES IN PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS SPECIALISTS: THEORY AND PRACTICE

The continuous process of digitization of the educational sector has a qualitative effect on the improvement of the professional skills of specialists in the field of physical culture and sports. At this stage of the transformation of the education system of Ukraine, it is necessary to generalize the issue of the introduction of digital technologies into the professional activity of physical culture and sports specialists. For this purpose, an analysis of the theoretical and practical aspects of the use of digital technologies in the professional activity of teachers of the specified direction was carried out. It has been established that today the digital competence of the teacher is the driving force for improving the professional skills of specialists in the field of physical culture and sports. The expediency, cost and illusory advantages that are created in the educational process due to the use of modern digital technologies remain a problematic issue. Also, the development of strategies for mastering digital tools by teachers and students of education remains an important issue. Therefore, their introduction into the educational process of physical education and training should take place gradually and only in the case of establishing an indisputable advantage for the educational process compared to the traditional format. The availability of technology for all participants in the educational process, which will create equal conditions for learning, is of great importance in the process of digitalization of physical education education. The outlined problematic issues form inquiries regarding the structural construction of digital competence of modern specialists in physical education and sports. Their development will contribute to the development of modern educational and training programs, optimized taking into account the possibilities of digital technologies. This requires ensuring a continuous process of professional development in both theoretical and practical aspects.

Keywords: digital tools, data analysis, virtual reality, sports applications, electronic monitoring, online training.

Постановка проблеми

Нагальна потреба в модернізації освіти України з урахуванням сучасних досягнень науки й техніки потребує реалізації компетентнісного підходу до професійного вдосконалення викладачів. Минули часи, коли знання, отримані протягом навчання в закладі освіти, залишалися актуальними й тривалий період могли застосовуватися педагогами під час підготовки майбутніх спеціалістів. Стрімкий розвиток інформаційно- комунікативних технологій, інформатизація суспільства швидко змінили уявлення про передачу знань, умінь та навичок у процесі професійної діяльності фахівців із фізичної культури і спорту. Склалася ситуація, коли ігнорування цифровізації такою архаїчною з погляду методології навчання сферою, як фізична культура і спорт, є неможливим. Прискорення процесів цифровізації галузі відбулося внаслідок пандемії Covid-19 і запровадження в державі тривалого воєнного стану. Очевидно, що у випадку повернення до мирного життя вплив цифрових технологій на освіту буде посилюватися, а не навпаки [7]. Більшість дослідників вказують на переваги, які можуть надати сучасні цифрові технології для модифікації традиційних підходів до навчання у сфері фізичної культури [9]. З огляду на це розвиток цифрової компетентності фахівців сфери фізичної культури і спорту є нагальною потребою сьогодення. цифровізація освітній професійний навичка

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інформаційно-освітнє середовище в системі підготовки фахівців із фізичного виховання та спорту має важливе значення для формування інформаційних компетентностей учасників освітнього процесу. Дослідники справедливо зазначають, що цей процес супроводжується пошуком доступних і ефективних засобів його модернізації [11], а сучасні реалії містять переконливі докази щодо створення переваг в освітньому процесі з фізичної культури і спорту через застосування інноваційних технологій [10]. О. Шукатка стверджує, що саме рівень цифровізації навчання виступає суттєвим критерієм позитивного вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців галузі [12]. Дане твердження підтримується дослідженнями О. McGarr [17]. С. Лазоренко вказує, що фундаментальні основи цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту мають закладатися протягом усього періоду навчання, виступаючи базисом подальшого їх вдосконалення у професійній діяльності [3]. О. Сторонська та М. Воробель наголошують, що професійна компетентність педагога суттєво змінюється під впливом цифровізації освіти через необхідність набуття нових знань та навичок паралельно з удосконаленням професійної готовності [5]. А. Кузміський переконує, що вже зараз цифрові технології можуть бути впроваджені в навчальний процес фізкультурно-спортивного характеру в традиційному форматі [1]. О. Фонарюк, В. Ульянова, Н. Партико досліджують вплив розвитку цифрової компетентності викладачів на покращення якості електронного навчання [8]. На думку В. Стоянова, важливим у цьому процесі є етичний компонент, що передбачає забезпечення природності формування цифрової компетентності фахівця, яка органічно пов'язана з іншими [6]. О. Сахно проаналізував можливості використання сучасних засобів для покращення навчального процесу в закладах освіти через встановлення переваг окремих цифрових технологій для покращення взаємодії між учасниками освітнього процесу та програмування самостійної активності здобувачів освіти [4]. Зарубіжні дослідники визначають пріоритети застосування сучасних інноваційних технологій для якісної цифровізації освітньої галузі [19], доводять, що технологізація навчального процесу сприяє його якісному перетворенню [20].

Таким чином, сутність і процес формування цифрової компетентності у фахівців із фізичної культури і спорту потребує детального вивчення з огляду на їх важливе значення для розвитку професійної майстерності педагогів.

Мета статті - обґрунтувати напрями розвитку цифрових компетентностей у фахівців із фізичної культури і спорту в теорії та практиці.

Виклад основного матеріалу

Розвиток компетентнісного підходу в галузі освіти сприяє формуванню динамічної структури професійної готовності фахівців з урахуванням сучасних педагогічних потреб та інноваційних тенденцій. Це передбачає набуття здобувачами необхідних для здійснення якісної професійної діяльності знань, умінь та навичок, що формуються педагогами в процесі навчання. Своєю чергою, викладачі безперервно розвивають та вдосконалюють власні компетентності в процесі професійної діяльності. Такий динамічний процес забезпечує сталість розвитку освіти у сфері фізичної культури і спорту в цілому, а також у процесі підготовки сучасних фахівців зазначеної галузі.

Наразі на процес якісного перетворення навчання у сфері фізичної культури і спорту впливає поява, розвиток і розширення доступності цифрових інструментів, які можуть надавати переваги під час процесу навчання. Таким чином, посилюється роль цифрових компетентностей у фахівців із фізичної культури і спорту, що передбачає опановування знаннями, вміннями й навичками створення цифрової інформації, а також забезпечення її безпечного зберігання й передачі в умовах електронного мережевого середовища.

Для розуміння сутності цифрової компетентності на рис. 1 представлені її узагальнені компоненти та критерії, які будуть формуватися й розвиватися від початку здобуття фахової освіти та протягом здійснення професійної діяльності.

Рис.1 Компоненти та критерії цифрової компетентності Джерело -розроблено авторами

Таким чином, сучасний фахівець має володіти знаннями й уміннями, пов'язаними з пошуком, збиранням, аналізом, управлінням та захистом цифрових даних відповідно до поставлених завдань.

Завдяки цьому вдосконалюються вміння й навички, які пов'язані з управлінням інформацією та здійсненням співпраці між учасниками навчального процесу. Для якісної роботи з інформацією фахівець з фізичної культури і спорту має володіти знаннями принципів побудови мовних конструкцій як у сфері педагогіки, так і у сфері науково-практичної діяльності. Це є неодмінною умовою вдосконалення здатності розуміти, осмислювати, оцінювати, аналізувати, узагальнювати, пояснювати інформацію щодо поставлених завдань у навчальній та тренувальній діяльності, яку здійснюють фахівці.

Безперечним і при цьому одним із найбільш складно реалізовуваних критеріїв цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту є розвиток уявлення про технічну структуру й принципи роботи цифрової техніки, мережевого обладнання, програмного забезпечення, розуміння принципів програмного управління даними.

Попередня умова ефективної цифровізації роботи фахівців із фізичної культури і спорту сприяє розвитку знань, умінь та навичок підбору та використання цифрових технологій у вирішенні прикладних завдань професійної діяльності в галузі адаптивної фізичної культури, а також орієнтування й відстеження нових видів цифрових пристроїв та програмних засобів. До того ж дана компетентність перебуває в тісному зв'язку з дослідницькою та професійною компетентностями. Це вимагає від фахівця розвитку здібностей до пошуку й критичного аналізу інформації щодо можливостей та переваг застосування окремих цифрових засобів, а також розробки положень їх програмного використання в навчальному й тренувальному процесах.

Важливо зазначити, що впровадження цифрових технологій у роботу фахівців сфери фізичної культури і спорту неодмінно має ґрунтуватися на дотриманні етичних цінностей, що є особливо важливим в умовах переходу частини взаємодії між учасниками освітнього процесу в цифровий формат.

Узагальнені вимоги до цифрової компетентності окремих представників сфери фізичної культури і спорту представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Цифрова компетентність залежно від професійного спрямування

Складено авторами на основі власних спостережень

Розвиток і вдосконалення цифрової компетентності за напрямами залежить від особливостей професійної діяльності фахівців сфери «фізична культура і спорт». При цьому спільним є розуміння того, що швидкість розвитку цифрових технологій потребує постійного вдосконалення цифрової компетентності. Складність полягає в тому, що цикл життя окремих технологій є досить коротким. Відповідно час, витрачений на розвиток уміння ними користуватися й використовувати в процесі навчання або тренування, не виправдовується. Існує потреба ретельного аналізу й осмислення переваг, а також прогнозування можливостей використання окремих цифрових технологій у майбутньому.

Зазначена проблема виходить за межі самоосвіти фахівців із фізичної культури і спорту, що пов'язано з обмеженістю часових та матеріально- технічних ресурсів. Вона має вирішуватися в процесі безперервного підвищення кваліфікації фахівців через проходження онлайн навчання та електронних курсів. Проте кількість заходів спеціалізованого спрямування для підвищення цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту українською мовою недостатня. Виняток становлять курси й тренінги для роботи з фізичного виховання зі школярами та курси щодо загального вдосконалення цифрової компетентності педагогів із використанням доступних цифрових технологій для обміну інформацією та організації навчальної діяльності.

Проте необхідно наголосити на значних перевагах використання засобів онлайн технологій навчання та підвищення кваліфікації для вдосконалення цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту. Саме цифрові технології навчання створюють виняткові переваги для підвищення кваліфікації викладачів та тренерів через скорочення часу на їх пошук та проходження в комфортних умовах. Фахівці сьогодні мають практично необмежений доступ до провідних навчальних курсів, які знаходяться в цифровому форматі, та можливість будувати індивідуальну траєкторію розвитку цифрової компетентності.

Безумовно, необхідним є осмислене визначення ключових напрямів застосування цифрових технологій у фізичній культурі. Найбільше обговорюється використання таких технологій, як трекери фізичної активності й підготовленості, мобільні фітнес-програми та онлайн-ігри, доповнена та віртуальна реальність, з акцентом на розв'язання постійних проблем, пов'язаних з оптимізацією зворотного зв'язку в процесі навчання та тренування. Так, використання портативних фітнес-трекерів у фізичній культурі та спорті є життєздатним технологічним розв'язанням проблеми контролю виконання запланованих активностей тими, хто навчається з використанням дистанційних технологій. Пристрої відстеження показників активності, зокрема Fitbit, Jawbone Up, Movband 3, Polar Loop, Omron Activity Monitor та Apple Watch, фіксують характеристики за допомогою вбудованих датчиків (наприклад, акселерометра, гіроскопа, GPS) [18]. Ці пристрої записують та вимірюють такі параметри фізичного стану організму, як режим сну, витрата енергії, частота серцевих скорочень, рухові характеристики (кроки, відстань та швидкість).

Водночас для забезпечення належного контролю й підтримки зворотного зв'язку у фізичному вихованні та спорті необхідне проведення якісного й кількісного аналізу ключових характеристик, які визначають ефективність навчального або тренувального процесу. Поточні стратегії контролю передбачають використання електронних журналів активності, дошки обговорень, роботи з відеозаписами рухів та самозвіти тих, хто навчається, про виконання запланованої програми заняття. Крім того, такі інструменти, як Google Tables, дозволяють викладачам миттєво надавати персональний зворотний зв'язок за допомогою таблиць, діаграм та графіків, якими можна поділитися з іншими користувачами. Такий високий рівень особистого зворотного зв'язку від педагога з фізичної культури і спорту дозволяє адаптувати зміст навчання та тренування до особистих цілей кожного вихованця.

Поява смартфонів та мобільних додатків здійснила революцію в способах доступу людей до інформації та суттєво вплинула на те, як викладачі презентують, діляться та керують контентом і навчальними матеріалами. Ці зміни зумовили явище, яке називається мобільним навчанням і визначається як навчання «в будь-який час і в будь-якому місці». При повному впровадженні мобільне навчання може змінити спосіб доставки контенту в навчанні з фізичної культури і спорту. Мобільні додатки надають набір навчальних інструментів та ресурсів для подання інформації про фізичну активність, створення завдань, оцінку рівня фізичної підготовленості та відстеження виконання фізичної активності. Багато фітнес-трекерів мають вбудований компонент мобільного додатку. Мобільні фітнес-додатки в поєднанні з можливостями фітнес-трекера точно вимірювати рухи надають педагогам із фізичної культури і спорту можливість об'єктивно оцінювати необхідну фізичну активність. Кожен із додатків пропонує широкий спектр функцій та можливостей, які, якщо вони відповідають цілям курсу, дозволяють викладачам використовувати їх як інструмент онлайн-навчання.

Проте існує занепокоєння щодо можливостей використання цифрових технологій для навчання рухових дій, особливо в контексті онлайн-навчання. Передові технологічні можливості сучасних мобільних пристроїв використовують мультимедіа (наприклад, зображення, відео, аудіо, доповнену реальність) для захоплення й відображення фізичних рухових дій, а також доповнюють їх демонстрацією у випадку навчання в традиційному форматі [16]. Однак використання візуальних демонстрацій дозволяє педагогам із фізичної культури і спорту отримати певну перевагу в навчанні. Ці мобільні інструменти в поєднанні з мобільними програмами для аналізу відео (наприклад, CoachMyVideo, Coach's Eye, Ubersense) надають здобувачам візуальний зворотний зв'язок та впевненість у тому, що рухові завдання виконуються правильно. Різні мобільні програми містять фото- та відеобібліотеки рухових дій та вправ, які можуть служити візуальним довідковим керівництвом для здобувачів за умови автономного навчання. Проте, актуальною залишається думка, що відеозворотний зв'язок не може повністю замінити зворотний зв'язок, який надається в традиційних умовах навчання та тренування

Інтеграція соціальних мереж у сферу фізичної культури і спорту є ще однією перспективною можливістю створити переваги в навчанні фізичної культури та спорту. Використання соціальних мереж полегшує спілкування та співпрацю з іншими учасниками процесу навчання в комфортному віртуальному середовищі, а також пошук та обмін навчальними ресурсами в Інтернеті [13]. Правильне використання інструментів соціальних мереж, інтегрованих до мобільних додатків, може сприяти створенню більш соціально інтерактивної атмосфери навчання та тренування.

Без сумніву, до передових цифрових технологій, які можуть з успіхом використовуватися у фізичному вихованні та спорті, є інтерактивні ігри та віртуальна реальність. Наприклад, exergaming як тип інтерактивної відеогри (наприклад, Xbox Kinect, Nintendo Wii, смартфони) вимагає від гравця виконання кінестетичних рухів для проходження гри [15]. Онлайн-ігри дозволяють здобувачам реалізовувати широкий спектр фізичної активності спільно з іншими учасниками навчального процесу. Однак існують очевидні перешкоди для широкого впровадження консольних онлайн-ігор у процес фізичного виховання та спорту через додаткові витрати (наприклад, ігрові консолі, периферійні пристрої та користувацькі підписки) у поєднанні з відносно коротким життєвим циклом обладнання, що використовується для запуску exergames [14]. Під час вибору ігрових програм педагогам необхідно вибирати ті, що засновані на принципах гейміфікації та є мультиплатфор- менними (iOS, Android тощо).

Таким чином, сьогодні є чітке розуміння виняткової важливості й складності розвитку цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту. Цифровізація навчального та тренувального процесів є одним з ключових та дозволених факторів їх удосконалення. Цьому сприяє незарегульованість упровадження цифрових технологій у сферу освіти та спортивного тренування. Проте вартість та обмежена доступність інноваційних технологій є суттєвою обмежувальною характеристикою їх широкого використання й модифікації навчальних програм фахівцями сфери фізичної культури і спорту.

Висновки

Таким чином, здійснене дослідження розширює уявлення про важливість цифрової компетентності педагогів сфери фізичної культури і спорту, а також доповнює дані щодо впровадження актуальних цифрових технологій у навчальний та тренувальний процеси. Не викликає сумніву важлива роль цифрових компетентностей у фахівців із фізичної культури і спорту, що передбачає опановування знаннями, вміннями й навичками створення цифрової інформації, а також забезпечення її безпечного зберігання й передачі в електронному мережевому середовищі.

Розвиток цифрової компетентності відбувається рефлексивно, що потребує реагування на появу нових технологій через їх опанування викладачами та розробку стратегій впровадження в освітній процес за умови створення переваг для навчання майбутніх фахівців. Мобільні додатки, фітнес-трекери, інтерактивні ігри та віртуальна реальність визнані перспективними сучасними технологіями, які можна використовувати в навчальному та тренувальному процесах. Проте, їх масове використання поки має суттєві обмеження через вартість та обмежену доступність. Відповідно повна трансформація навчального процесу шляхом його цифровізації продовжує залишатися предметом дискусій.

Подальші дослідження необхідно спрямувати на розробку спеціалізованих курсів із розвитку цифрової компетентності фахівців із фізичної культури і спорту.

Література

1. Кузміський A. Цифрова трансформація професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання. Естетика і етика педагогічної дії. 2023. № 28. С. 209-221.

2. Лазоренко С. Організаційна модель формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в умовах змішаного навчання. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2020. № 13. С. 26-35.

3. Лазоренко С. Теорія і практика формування інформаційно-цифрової культури майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в умовах змішаного навчання. Освіта. Інноватика. Практика. 2021. № 9(2). С. 38-47.

4. Сахно О. В. Цифрова компетентність і технології для освіти: принципи та інструменти. Імідж сучасного педагога. 2020. № 6(195). С. 10-14.

5. Сторонська О., Воробель М. Професійна компетентність педагога в умовах цифровізації освіти. Молодь і ринок. 2023. № 10/218. С. 72-76.

6. Стоянов В. А. Інформаційна культура майбутнього фахівця фізичної культури як складова освітніх технологій в умовах інформаційного простору. Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2015. № 47. С. 110-117.

7. Толочко С. В. Цифрова компетентність педагогів в умовах цифровізації закладів освіти та дистанційного навчання. Вісник Національного університету « Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. 2021. № 169(13). С. 28-35.

8. Фонарюк О. В., Ульянова В. С., Партико Н. В. Інформаційно-цифрова компетентність викладача як запорука успішного електронного навчання студентів. Інноваційна педагогіка. 2022. № 2(52). С. 157-161.

9. Шавель Х. Є., Котенджи Л. В., Соколенко Л. С. Щодо модифікації традиційних методів фізичного виховання для використання на платформах дистанційної освіти в Україні. Педагогічна Академія: наукові записки. 2024. № 2. С. 1-8.

10. Шинкарук О., Денисова Л., Харченко Л. Інформаційні технології як фактор освітніх перетворень у закладах вищої освіти з фізичної культури і спорту. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2018. № 1. С. 90-94.

11. Шинкарук О., Бишевець Н., Яковенко О., Харченко Л. Інформаційно-освітнє середовище в системі підготовки фахівців з фізичного виховання та спорту. Фізична культура, спорт та здоров'я нації. 2019. № 8. С. 367-374.

12. Шукатка О. В. Цифровізація професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту як закономірність інформатизації суспільства. Фізико-математична освіта. 2020. № 4(26). С. 141-147.

13. Almusawi H. A., Durugbo C. M., Bugawa A. M. Innovation in physical education: Teachers' perspectives on readiness for wearable technology integration. Computers & Education. 2021. № 167. Р. 104-120.

14. Calabuig-Moreno F., Gonzalez-Serrano M. H., Fombona J., Garcia-Tascon M. The emergence of technology in physical education: A general bibliometric analysis with a focus on virtual and augmented reality. Sustainability. 2020. № 12(7). Р. 27-38.

15. Ding Y., Li Y., Cheng L. Application of Internet of Things and virtual reality technology in college physical education. Ieee Access. 2020. № 8. Р. 96065-96074.

16. Haleem A., Javaid M., Qadri M. A., Suman R. Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers. 2022. № 3. Р. 275-285.

17. McGarr O., Mifsud L., Colomer Rubio J. C. Digital competence in teacher education: comparing national policies in Norway, Ireland and Spain. Learning, Media and Technology. 2021. № 46(4). Р. 483-497.

18. Qi Y., Sajadi S. M., Baghaei S., Rezaei R., Li W. Digital technologies in sports: Opportunities, challenges, and strategies for safeguarding athlete wellbeing and competitive integrity in the digital era. Technology in Society. 2024. № 1. Р. 102-120.

19. Skantz-Aberg E., Lantz-Andersson A., Lundin M., Williams P. Teachers' professional digital competence: An overview of conceptualisations in the literature. Cogent Education. 2022. № 9(1). Р. 206-222.

20. Zhao Y., Sanchez Gomez M. C., Pinto Llorente A. M. Zhao L. Digital competence in higher education: Students' perception and personal factors. Sustainability. 2021. № 13(21). Р. 121-130.

References

1. Kuzminskyy, A. (2023). Tsyfrova transformatsiya profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv fizychnoyi kultury v umovakh zmishanoho navchannya [Digital transformation of professional training of future teachers of physical culture in conditions of mixed education]. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii - Aesthetics and ethics of pedagogical action, 28, 209-221.

2. Lazorenko, S. (2020). Orhanizatsiyna model formuvannya informatsiyno-tsyfrovoyi kultury maybutnikh fakhivtsiv fizychnoyi kultury i sportu v umovakh zmishanoho navchannya [Theory and practice of forming the information and digital culture of future specialists in physical education and sports in conditions of mixed education.]. Profesionalizmpedahoha: teoretychniy metodychni aspekty - Education. Innovation. Practice, 13, 26-35.

3. Lazorenko, S. (2021). Teoriya i praktyka formuvannya informatsiyno-tsyfrovoyi kultury maybutnikh fakhivtsiv fizychnoyi kultury i sportu v umovakh zmishanoho navchannya [Organizational model of formation of information and digital culture of future physical culture and sports specialists in conditions of mixed education]. Osvita. Innovatyka. Praktyka - Teacher professionalism: theoretical and methodical aspects, 9(2), 38-47.

4. Sakhno, O. V. (2020). Tsyfrova kompetentnist i tekhnolohiyi dlya osvity: pryntsypy ta instrumenty [Digital competence and technologies for education: principles and tools.]. Imidzh suchasnoho pedahoha - The image of a modern teacher, 6(195), 10-14.

5. Storonska, O., & Vorobel, M. (2023). Profesiyna kompetentnist' pedahoha v umovakh tsyfrovizatsiyi osvity [Professional competence of the teacher in the conditions of digitalization of education]. Molod i rynok - Youth and the market, 10/218, 72-76.

6. Stoyanov, V. A. (2015). Informatsiyna kultura maybutnoho fakhivtsya fizychnoyi kultury yak skladova osvitnikh tekhnolohiy v umovakh informatsiynoho prostoru [Information culture of the future physical culture specialist as a component of educational technologies in the conditions of the information space]. VisnykKharkivskoyi derzhavnoyi akademiyi kultury. Seriya: Sotsialni komunikatsiyi - Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture. Series: Social communications, 47, 110-117.

7. Tolochko, S. V. (2021). Tsyfrova kompetentnist pedahohiv v umovakh tsyfrovizatsiyi zakladiv osvity ta dystantsiynoho navchannya [Digital competence of teachers in conditions of digitization of educational institutions and distance learning]. VisnykNatsionalnoho universytetu «Chernihivskyy kolehium» imeni TH Shevchenka - Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after TG Shevchenko, 169(13), 28-35.

8. Fonaryuk, O. V., Ulyanova, V. S. & Partyko, N. V. (2022). Informatsiyno-tsyfrova kompetentnist vykladacha yak zaporuka uspishnoho elektronnoho navchannya studentiv [Information and digital competence of the teacher as a key to successful electronic learning of students]. Innovatsiyna pedahohika - Innovative pedagogy, 2(52), 157-161.

9. Shavel, Kh. Ye., Kotendzhy, L. V., & Sokolenko, L. S. (2024). Shchodo modyfikatsiyi tradytsiynykh metodiv fizychnoho vykhovannya dlya vykorystannya na platformakh dystantsiynoyi osvity v Ukrayini [Regarding the modification of traditional methods of physical education for use on distance education platforms in Ukraine]. Pedahohichna Akademiya: naukovi zapysky - Pedagogical Academy: scientific notes, 2, 1-8.

10. Shynkaruk, O., Denysova, L., & Kharchenko, L. (2018). Informatsiyni tekhnolohiyi yak faktor osvitnikh peretvoren u zakladakh vyshchoyi osvity z fizychnoyi kultury i sportu [Information technologies as a factor of educational transformations in institutions of higher education in physical culture and sports]. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu - Theory and methodology of physical education and sports, 1, 90-94.

11. Shynkaruk, O., Byshevets, N., Yakovenko, O., & Kharchenko, L. (2019). Informatsiyno- osvitnye seredovyshche v systemi pidhotovky fakhivtsiv z fizychnoho vykhovannya ta sportu [Information and educational environment in the system of training specialists in physical education and sports]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii - Physical culture, sport and health of the nation, 8, 367-374.

12. Shukatka, O. V. (2020). Tsyfrovizatsiya profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv fizychnoyi kultury i sportu yak zakonomirnist informatyzatsiyi suspilstva [Digitization of professional training of future physical culture and sports specialists as a regularity of societys informatization]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 4 (26), 141-147.

13. Almusawi, H. A., Durugbo, C. M., & Bugawa, A. M. (2021). Innovation in physical education: Teachers' perspectives on readiness for wearable technology integration. Computers & Education, 167, 104-120.

14. Calabuig-Moreno, F., Gonzalez-Serrano, M. H., Fombona, J., & Garcia-Tascon, M. (2020). The emergence of technology in physical education: A general bibliometric analysis with a focus on virtual and augmented reality. Sustainability, 12(7), 27-38.

15. Ding, Y., Li, Y., & Cheng, L. (2020). Application of Internet of Things and virtual reality technology in college physical education. Ieee Access, 8, 96065-96074.

16. Haleem, A., Javaid, M., Qadri, M. A., & Suman, R. (2022). Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers, 3, 275-285.

17. McGarr, O., Mifsud, L., & Colomer Rubio, J. C. (2021). Digital competence in teacher education: comparing national policies in Norway, Ireland and Spain. Learning, Media and Technology, 46(4), 483-497.

18. Qi, Y., Sajadi, S. M., Baghaei, S., Rezaei, R., & Li, W. (2024). Digital technologies in sports: Opportunities, challenges, and strategies for safeguarding athlete wellbeing and competitive integrity in the digital era. Technology in Society, 1, 102-120.

19. Skantz-Aberg, E., Lantz-Andersson, A., Lundin, M., & Williams, P. (2022). Teachers' professional digital competence: An overview of conceptualisations in the literature. Cogent Education, 9(1), 206-222.

20. Zhao, Y., Sanchez Gomez, M. C., Pinto Llorente, A. M., & Zhao, L. (2021). Digital competence in higher education: Students' perception and personal factors. Sustainability, 13(21), 121-130.

Размещено на Allbest.ru