Стратегії викладання іноземних мов: висновки семінару професійного розвитку Бюро з міжнародної мовної координації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії викладання іноземних мов: висновки семінару професійного розвитку Бюро з міжнародної мовної координації

Ольга Лемешко, кандидатка педагогічних наук, доцентка,

заступниця начальника кафедри іноземних мов, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького



У статті висвітлено результати семінару професійного розвитку викладачів іноземної мови (NATO BILC Professional Development Seminar) у межах співпраці між Міністерством оборони Азербайджану та Бюро міжнародної мовної координації (BILC), у якому взяли участь 55 учасників з 26 країн світу, метою якого був обмін думками щодо застосування інновацій у викладанні англійської мови у сфері військової освіти. Деталізовано виступи учасників семінару професійного розвитку викладачів іноземної мови, зокрема доповіді, воркшопи, презентації, цифрові постери.

Визначено поняття “стратегії”, яке розуміють як військове мистецтво, спосіб досягнення мети, розумові та комунікативні процеси для вивчення другої мови, поведінку та думки, спеціальні техніки або підходи, певні дії, кроки, прийоми або навіть поведінку, що використовують учні для покращення навчання. Стратегія навчання допомагає викладачам і студентам зменшити проблеми викладання та вивчення англійської мови як іноземної або другої мови за межами англомовних країн.

Авторка проаналізувала шляхи визначення кращих викладачів за їх відданістю, творчими інноваційними стратегіями навчання, експериментами з новими видами діяльності з вивчення іноземної мови та інструментами навчання для покращення результатів навчання. Досліджено різні підходи вивчення іноземних мов, зокрема комунікативне викладання мови (Communicative language teaching), викладання мови на основі завдань (Task-based language teaching), інтегрування викладання іноземної мови та інших навчальних предметів (Content and language integrated learning), спільне вивчення мови (Cooperative Language Learning), прямий метод (Direct Method), граматичний переклад (Grammar-Translation), повна фізична реакція (Total Physical Response), мовчазний шлях (The Silent Way), природний підхід (The Natural approach).

Також вивчено викладацькі якості і навички професійного викладача: ефективна комунікація, хороші навички слухання, емпатія, терпіння, адаптивність, креативність, зацікавленість, пристрасть, знання, співпраця, підготовленість, управління групою, лідерство, мотивація, безперервне навчання.

Ключові слова: освітній процес; принципи викладання; інноваційні стратегії; викладацькі навички; Бюро міжнародної мовної координації.



Lemeshko O.

STRATEGIES OF FOREIGN LANGUAGES TEACHING: CONCLUSIONS OF THE PROFESSIONAL DEVELOPMENT SEMINAR OF THE BUREAU FOR INTERNATIONAL LANGUAGE COORDINATION

The article highlights the results of the NATO BILC Professional Development Seminar within the framework of cooperation between the Ministry of Defense of Azerbaijan and the Bureau of International Language Coordination (BILC), which was attended by 55 participants from 26 countries, aimed at exchanging views on the application of innovations in teaching English in the field of military education. The article details the speeches of the participants of the professional development seminar for foreign language teachers, namely reports, workshops, presentations, digital posters.

The concept of “strategy” was defined as a military art, a way to achieve a goal, mental and communication processes for learning a second language, behavior and thoughts, special techniques or approaches, certain actions, steps, techniques or even behavior, that learners use to enhance their learning. A learning strategy helps teachers and students to reduce the challenges of teaching and learning English as a foreign or second language outside of English-speaking countries.

The author analyzes the ways to identify the best teachers by their commitment, creative innovative teaching strategies and experiments with new types of foreign language learning activities and teaching tools to improve learning outcomes. Different approaches to foreign language learning are investigated, namely Communicative language teaching, Task-based language teaching, Content and language integrated learning, Cooperative Language Learning, Direct Method, Grammar-Translation, Total Physical Response, The Silent Way and The Natural approach.

The article also examines the teaching qualities and skills of a good teacher: effective communication, good listening skills, empathy, patience, adaptability, creativity, interest, passion, knowledge, cooperation, preparedness, group management, leadership, motivation, and lifelong learning.

Keywords: educational process; teaching principles; innovative strategies; teaching skills; Bureau of International Language Coordination.



ВСТУП

Постановка проблеми. У сучасному світі знання іноземної мови не вважається перевагою, а є необхідністю. Сьогодні до особистості виставляються вимоги знати не лише рідну мову, але й хоча б одну іноземну.

Підходи та методи викладання іноземних мов постійно переоцінюються. Нові ідеї продовжують з'являтися в міру того, як зростає складність засобів комунікації. Крім того, політичний, соціальний та економічний вплив глобалізації, нові вимоги ринку праці, прагнення до конкурентоспроможності, виклики міжкультурної комунікації відкрили нові перспективи щодо ролі, яку відіграють іноземні мови у розвитку сучасного суспільства. Це має далекосяжні наслідки з точки зору вивчення іноземних мов.

Вивчення іноземної мови, як і вивчення рідної, можна вважати складним процесом. Насправді вивчення іноземної мови може мати певні складнощі, тому що ті, хто вивчає іноземну мову, намагаються зробити це тим методом, який був застосований під час вивчення рідної мови.

За останні роки кілька досліджень виокремили дієві способи викладання другої мови, які засновані на принципах вивчення мови. Розуміючи взаємозв'язок між практикою і теорією, викладачі мають підґрунтя, чому обирають і застосовують ті чи інші методики.

Вивчення мови це навчання спілкуванню цією мовою, тому воно спрямоване на вдосконалення комунікативних навичок у різних контекстах спілкування. У процесі навчання спілкуванню розвиваються такі здібності, як здатність розуміти, інтерпретувати, оцінювати. Для розвитку цих здібностей, викладання мови має фокусуватися на принципах вивчення мови, а потім впроваджувати ці принципи в різні види навчальної діяльності. По суті, викладання мови, незалежно від того, це перша мова чи друга, є діяльністю, яка не є самодостатньою, а потребує залучення інших суміжних дисциплін.

Під вивченням іноземної мови розуміють вивчення нерідної мови за межами середовища, де нею спілкуються. Сучасні дослідження інновацій у викладанні іноземних мов відкрили нове розуміння стратегій вивчення мов відтепер навчання орієнтоване не на викладача, а стало студентоцентрованим. Викладачі розробили стратегії викладання, які залучають студентів до інтерактивних комунікативних мовних завдань. Перехід від конкретного методу викладання іноземної мови до визначення мовної компетентності призвів до зміни ролі викладача з експерта до фасилітатора.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вивчення проблематики сучасних стратегій викладання іноземних мов зверталися як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Багато зарубіжних дослідників вивчали особливості викладання англійської мови, зокрема методологічні принципи викладання іноземних мов: (M. Long [1], D. Larsen-Freeman та M. Anderson [2], H. Brown [3]); принципи вивчення та викладання мови для розвитку комунікативних навичок (D. Aprianto & N. Zaini [4]); принципи викладання англійської мови як міжнародної (S. McKay [5]); інтерактивний підхід до мовної педагогіки (G. Fu [6]; J. Harmer [7]; L. Cohen [8]); організаційні аспекти та інтегровані концепції мовної освіти (R. Easton [9]); самостійне вивчення мови (D. Gardner [10]); навчальні стратегії у вивченні другої мови (J. O'Malley, A. Chamot [11]); стилі вивчення мови (R. Oxford [12]).

Вітчизняні науковці не були осторонь досліджень у цій галузі. Так, І. Беженар [13] і Н. Ягельська [14] зосередили увагу на методиці навчання майбутніх філологів та викладачів іноземних мов, використовуючи професійний мовний портфель; В. Борщовецька [15] вивчала використання навчальних стратегій для оволодіння іншомовною лексикою; І. Задорожна [16] охопила теоретико-методичні засади організації самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною комунікативною компетенцією.

Учені О. Бігич, Н. Бориско та Г. Борецька [17] звернули увагу на методику навчання іноземних мов і культур, а Т. Олійник [18] на особливості формування навчально-стратегічної компетентності.

Метою статті є аналіз сучасних стратегій викладання іноземних мов за результатами семінару професійного розвитку викладачів іноземної мови (NATO BILC Professional Development Seminar).



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

англійська мова військова освіта

Бюро з міжнародної мовної координації (Bureau of international language coordination) має на меті досягнення досконалого рівня володіння іноземними мовами всіма країнами-учасницями НАТО. Бюро поширює інформацію про розвиток мовної підготовки серед країн-учасниць, проводить щорічну конференцію і семінар, під час яких країни-учасниці аналізують роботу, виконану в галузі координації і вивчення конкретних мовних тем, консультує з питань володіння мовами, а також здійснює підготовку і координацію в галузі мовного тестування, включивши інші мови, окрім англійської та французької, які є офіційними мовами НАТО.

15-20 жовтня 2023 року в м. Баку відбувся семінар професійного розвитку викладачів іноземної мови (NATO BILC Professional Development Seminar) у рамках співпраці між Міністерством оборони Азербайджану та Бюро міжнародної мовної координації (BILC), у якому взяли участь 55 учасників з 26 країн світу: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Італія, Латвія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія, Туреччина, Україна, Сполучені Штати Америки, Об'єднане Королівство Великої Британія і Північної Ірландії.

Метою семінару був обмін думками щодо застосування інновацій у викладанні англійської мови у сфері військової освіти.

У перший день виступили представники: Грузії (Натія Іванелашвілі з доповіддю “Теорія вивчення мови”), Естонії (Катрі Сіркель “Теорія і практика в розробці курсу CLIL: важливість аналізу потреб”), Франції (Жером Коллен “Не судіть книгу за обкладинкою”), Польщі (Агатта Ягело Тондера “Залучи мене і я навчуся”), Іспанії (Ірен Перес Гарачана “Як слухання наших студентів може покращити нашу практику викладання”), України (Ольга Лемешко “Сприйняття слухачами ефективних практик викладання”), США (Роберт Савукінас і Детлев Кестен “Навчання мови, орієнтоване на студента”).

У другий день поінформували щодо викладання іноземних мов представники: Канади (Джулі Дюбо, Яна Василь Бегович, Нахід Алавад “Дослідження навчальної дилеми: у пошуках оптимального співвідношення між Сучасною арабською мовою / діалектом”), Норвегії (Єва Марі Холанд “Військові навчання як арена для відпрацювання мови та навичок усного перекладу вправа Хаммаршельд”), Азербайджану (Наргіз Халілова “Взаємозв'язки між мовою, культурою та навчанням”, Гулнур Асланова “Викладачі-носії мови проти не носіїв мови”), Чеської Республіки (Їтка Томкінс “Викладачі-носії мови проти не носіїв мови”), Франції (Емілі Клерет “Крізь дзеркало носія мови ілюзія носія мови”).

Заходи були присвячені не лише доповідям, але й семінарам (workshop). Так, своїми думками обмінялися представники: США (Рей Кліффорд “Викладання мови: що комп'ютер може і що не може робити”), Хорватії (Боряна Солдо “Викладання без підключення до інформаційних технологій”), Азербайджану (Азер Джабраїлов “Джуманджи з Англії”), Польщі (Йоланта Лесяк “Вплив штучного інтелекту на навчання та викладання”), Румунії (Камелія Кармен Георгіта “Використання технології для вивчення мови виклики та переваги”).

Усіх учасників було розділено на 4 групи для обговорення та відпрацювання семінарів на базі Азербайджанського національного університету оборони з тем: “Викладання англійської мови в сфері авіації в Австрійських збройних силах” (Анжеліка Сгустаф, Австрія); “Проблеми навчання на курсах англійської мови для морських сил” (Петіна Вічева, Болгарія); “Розробка курсу англійської мови професійного спрямування ходьба по канату між занадто технічним та занадто загальним змістом” (Емілі Клерет та Жером Колін, Франція); “Використання штучного інтелекту у викладанні мови” (Ненсі Саді та Аарон Вілсон, Велика Британія).

Учасники семінару обмінялися досвідом викладання іноземних мов і провели презентації цифрових постерів (Digital poster presentation). Представник Бельгії, Сілк Гоммерс, розкрив “Сутність форматного навчання на занятті: техніки та виклики”; представниця Азербайджану, Чичак Бадалова, звернула увагу на “Підвищення компетентності через професійний розвиток викладачів”; Мурат Халієв (США) наголосив на професійному розвитку викладачів шляхом взаємних обмінів викладачами; Ульрік Скрівер (Данія) презентував “Дидактику вивчення мови з датської військової точки зору”; Анна Рівіноя (Фінляндія) розкрила “Побудову стосунків: погляди студентів на передову практику на онлайн заняттях”; “Професійний розвиток на основі відео” представила Анною ді Віргіліо (Італія), “Порівняння дизайну тестів STANAG 6001 Proficiency tests і ESP Assessment” -Пеггі Гарза (США). Суть цифрових постерів полягала в майстерності викладачів висвітлити всю інформацію з теми доповіді на одному слайді.

Представники семінару професійного розвитку дійшли висновку, що успішних викладачів мови часто можна визначити за їх відданістю, творчими та інноваційними стратегіями навчання на заняттях. Вони постійно випробовують нові стратегії навчання мов, щоб залучити своїх студентів, і експериментують із новими видами діяльності з вивчення мови та інструментами навчання для покращення результатів навчання. Існують різноманітні підходи вивчення іноземних мов, але варто зазначити, що жоден із цих підходів не слід вважати “найкращим”, оскільки кожне заняття, викладач і студент різні. Варто використовувати підходи, пристосовувати до конкретного контексту та оцінювати їх результат. Ці стратегії можна адаптувати та комбінувати різними способами, щоб вони відповідали різним студентам, контекстам і освітнім цілям. Найефективнішим підходом до навчання мови часто є поєднання кількох стратегій, адаптованих до потреб окремих студентів.

Перше питання, яке постає перед дослідником стратегії навчання, що таке стратегія? Слово “стратегія” походить від давньогрецького терміна “strategia”, що означає “військове мистецтво” [19]; стратегія неформально належить до широкого способу досягнення мети в різних контекстах [20]; використовується для конкретних методів підходу до проблеми або завдання, способів діяльності для досягнення певної мети та запланованих проєктів для контролю та маніпулювання певною інформацією; це розумові та комунікативні процеси, які учні застосовують для вивчення другої мови; поведінка та думки, які учень застосовує під час навчання [21].

Деякі стратегії навчання використовуються свідомо, а інші автоматично [22]; це спеціальні техніки або підходи, які учні застосовують для вивчення другої або іноземної мови [23]; певні дії, кроки, прийоми або навіть поведінка, що використовують учні для покращення навчання, коли вони заохочують себе до вирішення складних мовних завдань або шукають партнерів для спілкування [24]; методи організації зразків і запам'ятовування другої мови, які використовують студенти, які вивчають другу мову [25]. Стратегія навчання це спроба допомогти викладачам і студентам зменшити проблеми викладання та вивчення англійської мови як іноземної або другої мови за межами англомовних країн. Насправді можна стверджувати, що стратегія навчання необхідна для прогресу в англійській мові як іноземній, і дослідження підтверджують думку, що використання стратегії навчання є важливим на заняттях з англійської мови професійного спрямування [26].

Комунікативне викладання мови (Communicative language teaching), імовірно, зараз є найпопулярнішою моделлю викладання англійської мови в усьому світі. Частково тому, що ця модель спрямована на те, щоб занурити студентів у різноманітні ситуації реального життя, які дають змогу навчитися використовувати свої мовні навички для спілкування в реальному світі. Тому педагоги, зазвичай зосереджуються на вільному спілкування, а не на точності, а заняття є більше практичними ніж теоретичними. Цей підхід характеризує інтерактивні види на занятті разом із діяльністю з використанням автентичних матеріалів. Викладачі заохочують студентів якомога більше змістовно спілкуватися.

Викладання мови на основі завдань (Task-based language teaching) зосереджено виключно на виконанні цікавого завдання, яке залучає до роботи всіх студентів. Студенти використовують засвоєні мовні навички, які допомагають їм виконати завдання та пройти три окремі етапи попереднє завдання, саме завдання та постзавдання. Можна запропонувати, наприклад, виступити з презентацією на будь-яку цікаву тему, для чого їм потрібно буде прочитати / прослухати вихідний матеріал, провести дослідження в інтернеті, а також написати та подати саму презентацію. Дослідження свідчать про те, що студенти на таких заняттях вмотивовані, оскільки вони розуміють мову та можуть вирішувати завдання.

Інтегрування викладання іноземної мови та інших навчальних предметів (Content and language integrated learning) переважно передбачає вивчення одного предмета та вивчення мови ефективна інтеграція двох предметів. Навчання мови організовано відповідно до вимог першого предмета, а не до цільової мови. Тому надзвичайно важливо переконатися, що студенти залучені в освітній процес. Відповідно цей підхід створює значні можливості для міжпредметної роботи, це відкриває нові можливості вивчення мови в ширшому контексті та може використовуватися для повторного залучення раніше демотивованих студентів.

Спільне вивчення мови (Cooperative Language Learning) спрямоване на те, щоб максимально використати спільну діяльність за участю пар і малих груп студентів на занятті. Це підхід до навчання мови, орієнтований на студента, а не на викладача. Усі види діяльності з вивчення мови свідомо розроблені так щоб максимізувати можливості для соціальної взаємодії. Студенти мають виконувати завдання, взаємодіючи між собою та розмовляючи / працюючи разом. Роль викладача полягає в тому, щоб виступати як фасилітатор і учасник навчальних завдань.

Прямий метод (Direct Method). У цьому підході до навчання мови все навчання відбувається цільовою мовою, що змушує студента думати та говорити цією мовою. Студент взагалі не використовує рідну мову на занятті. У результаті опрацьовуються ключові граматичні поняття, практикуючи мову та посилюючи свій вплив на неї. Стандартні методи навчання для цього підходу містять запитання+відповіді, бесіду, читання вголос, письмо та самовиправлення студента.

Граматичний переклад (Grammar-Translation) є традиційним підходом до навчання, який надає пріоритет перекладу з рідної мови студента на цільову мову і навпаки. Щоб досягти успіху в цьому підході, студенти мають запам'ятати велику кількість лексичних одиниць та граматичних форм і правил.

Цей підхід акцентує на точності, а не на вільному володінні мовою, і має тенденцію до розвитку навичок читання та письма, а не розмовних навичок. Недоліком цього підходу є те, що він не готує студентів до спонтанного спілкування. Тому заняття зазвичай містять граматичні вправи, тести на знання лексики та заохочення студентів до використання нових граматичних понять у стандартних письмових завданнях.

Аудіолінгвізм (Audiolingualism) був розроблений у відповідь на деякі проблеми, пов'язані з перекладом граматичних форм. Як результат, заняття зазвичай проводять цільовою мовою, оскільки, використовуючи цей підхід, викладач свідомо прагне надати пріоритет навичкам говоріння та аудіювання. Студенти повторюють лексичні одиниці за викладачем, доки не отримають правильну вимову. Хороша робота винагороджується викладачем, а помилки швидко виправляються.

Повна фізична реакція (Total Physical Response) є способом викладання мови, при якому викладач подає мовні об'єкти у вигляді інструкцій, а студенти мають робити саме те, що викладач їм каже (сісти, встати, вказати на годинник або пройти аудиторією). У міру того, як студенти швидко реагують на інструкції містити, такі інструкції можуть ставати більш детальними, включаючи додаткові елементи для розуміння мови, зокрема прислівники (наприклад, говорити швидко), прикметники (наприклад, одягни свій червоний джемпер) і прийменники (наприклад, стань перед викладачем).

Мовчазний шлях (The Silent Way). Мабуть, важко уявити собі заняття з мови, де викладач не говорить багато, але саме цей принцип лежить в основі цього підходу. Цей підхід свідомо зміщує фокус з викладання викладача на навчання студента. Очевидно, що в цьому підході викладач використовує тишу як інструмент навчання. Це заохочує студентів бути більш незалежними і відкривати для себе мову, яку вони вивчають. Викладачі мають використовувати якомога ширший спектр жестів і міміки для спілкування.

Природний підхід (The Natural approach) характеризується як визначення та підкреслення різниці між вивченням та опануванням мови. Вивчення мови вимагає підручників, ресурсів і запам'ятовування граматичних правил або лексичних одиниць. Тоді як опанування мови потребує від викладачів лише створення середовища, яке занурює студентів у повторення, корекцію та пригадування їхньої цільової мови.

Передусім цей підхід призначений для початківців, викладачі акцентують на цікавому, зрозумілому вхідному матеріалі і створюють ситуації з низьким рівнем тривожності. Так заняття, що проводяться з використанням природного підходу, зосереджені на розумінні повідомлень іноземною мовою, і майже не надають значення виправленню помилок, відпрацюванню або свідомому вивченню граматичних правил.

Незалежно від того, проводиться заняття онлайн чи в класі, викладачі демонструють педагогічні якості, які допомагають їм позитивно взаємодіяти зі своїми студентами. Найважливішими якостями викладача є комунікабельність, адаптивність, емпатія, знання, пристрасть і творчість, трохи терпіння.

Ось 15 викладацьких якостей і навичок, які доречно використовувати на заняттях: ефективна комунікація, хороші навички слухання, емпатія, терпіння, адаптивність, креативність, зацікавленість, пристрасть, знання, співпраця, підготовленість, управління групою, лідерство, мотивація, безперервне навчання.

Ефективна комунікація. Якщо ви викладач або виконуєте викладацькі функції, ефективна комунікація є надзвичайно важливим атрибутом. Можливо, це найважливіша характеристика викладача, оскільки без неї може бути дуже важко донести свої ідеї. Вміння ефективно спілкуватися це те, що часто відрізняє хорошого викладача від чудового, а чудового викладача від відмінного.

Викладачам бажано бути ефективними комунікаторами, щоб доносити інформацію до своїх студентів, керувати поведінкою на занятті та будувати позитивні стосунки зі своїми студентами.

Хороші комунікативні навички дозволяють викладачам вести складні розмови, надавати чіткі інструкції та перевіряти розуміння. Крім того, коли викладачі здатні ефективно спілкуватися зі своїми студентами, це може допомогти створити більш позитивне і продуктивне навчальне середовище.

Багато людей думають, що комунікація це вербальна річ. Однак важливо не забувати про всі невербальні сигнали, які викладачі можуть використовувати на занятті. Жести, міміка і зоровий контакт можуть бути однаково цінними, коли йдеться про передачу ідеї, запитання чи вказівку.

Вміння спілкуватися за допомогою мови тіла одна з найважливіших якостей хорошого викладача мови. Наприклад, якщо мова йде про викладачів TEFL (викладання англійської мови як іноземної), то вони завжди спілкуються лише англійською, навіть з початківцями! Як це працює, якщо вони не знають жодного слова англійською? Студенти успішно спілкуються мовою жестів. Очевидно, що існують певні якості, які сприяють формуванню сильних комунікативних навичок, і мова йде не лише про усне мовлення. Викладачі мають вміти ілюструвати свої ідеї, адже люди спілкуються, говорячи, спостерігаючи та чуючи.

Уміння слухати є життєво важливим для викладача, оскільки воно дозволяє йому зрозуміти потреби своїх студентів. Уміння добре слухати це ключова складова ефективної комунікації і, без сумніву, одна з найважливіших якостей викладача.

Різні студенти мають різні потреби. Слухаючи і розуміючи своїх студентів, викладачі можуть створювати плани занять, які відповідають їхнім потребам і допомагають їм навчатися у найбільш ефективний спосіб. До того ж хороші навички слухання дозволяють будувати міцніші стосунки зі своїми слухачами. Студенти хочуть, щоб їх чули та розуміли так само, як і всі інші. Якщо викладачі виявляють щиру зацікавленість у студентах і намагаються допомогти їм, наскільки це можливо, вони матимуть впевненість у собі, щоб підійти до викладачів і поставити запитання.

Ставити запитання життєво важливий аспект навчання студентів. Якщо у них виникають сумніви чи запитання, викладачі мають бути готові вислухати їх і відповісти на них у найкращий спосіб. Викладачу потрібні ефективні техніки опитування на занятті, щоб перевірити розуміння студента. Якщо викладач подає гарний приклад і слухає студентів, вони з більшою імовірністю будуть слухати його. Прищеплення цього студентам, без сумніву, є однією з найважливіших якостей викладача. І навпаки, якщо викладач демонструє відсутність інтересу і не слухає уважно, його студенти стають замкнуті, почуваються більш сором'язливими і перестають ділитися інформацією.

Емпатія важлива на занятті, тому що вона дозволяє студентам розуміти викладачів і один одного, а також матеріал, який вони вивчають, і встановлювати з ним зв'язок. Коли студенти відчувають, що їх розуміють і підтримують, вони з більшою імовірністю будуть зацікавлені та ефективно навчатимуться. Отже, емпатія йде пліч-о-пліч зі слуханням, адже слухаючи своїх студентів, викладачі можуть краще зрозуміти їх. Зрештою, усі навчаються по-різному: деякі студенти будуть повільнішими за інших, і кожна людина має свої сильні та слабкі сторони. Викладачам бажано пам'ятати про це і намагатися бути емпатичними до особливостей кожного студента, щоб заохочувати їх.

Терпіння. Незалежно від того, кого викладачі навчають, їм завжди знадобиться терпіння. Вони постійно працюватимуть зі студентами, які мають різний рівень розуміння, досвіду і характеру. Не всі студенти зможуть працювати в однаковому темпі, і викладачам, можливо, доведеться працювати повільніше, ніж хотілося б, щоб весь колектив міг ефективно робити нотатки. Це може засмучувати, якщо матеріалу багато, але обов'язок викладача набратися терпіння і зробити так, щоб найважливіші моменти були охоплені. Терпіння, без сумніву, є однією з найважливіших якостей викладача. Терплячий викладач зможе працювати з кожним студентом, щоб допомогти йому зрозуміти матеріал і повністю розкрити свій потенціал.

Адаптивність. Ще однією з необхідних характеристик для успішного викладання є адаптивність. Викладачі мають бути адаптивними, оскільки вони постійно працюють з новими студентами, новим матеріалом і новими методами викладання. Нерідко викладачам доводиться мати справу з різними віковими групами. Тому вони повинні вміти адаптуватися до своєї аудиторії. Це допомагає під час заміщення інших викладачів і при навчанні різних студентів. Наприклад, навчання дітей дуже відрізняється від навчання дорослих. Викладачі також повинні вміти адаптуватися до мінливих потреб своїх студентів. У міру свого зростання вони можуть змінюватися. Те, що працювало для них рік тому, може не працювати зараз. Крім того, з часом можуть змінюватися студенти, навчальна програма і доступні ресурси. Щоб бути ефективним викладачем, потрібно бути готовим до цього.

Ще один фактор, який слід враховувати це технологічні зміни. Розвиток інтернету, комп'ютерів і технологій ознаменував значні зміни у викладанні. Особливо це стосується останніх кількох років, коли багатьом викладачам довелося звикнути до викладання онлайн у Zoom або до використання інших інструментів онлайн-навчання.

Творчість. У своїй кар'єрі викладачі будуть бачити постійні зміни та виклики. Щоб подолати їх, викладачам часто потрібно буде проявляти творчість. Творчість важлива для викладачів, оскільки дозволяє їм знаходити нові та інноваційні способи залучення студентів до навчання. Наприклад, викладач можете створити власний вебсайт для викладачів або розробити цікаві ігри для своїх студентів. Творчий підхід до навчання робить заняття веселими і цікавими, що допомагає студентам краще зрозуміти і запам'ятати матеріал.

Зацікавленість. Це, мабуть, одна з найважливіших якостей, які поважають студенти. Цікаві заняття допомагають навчальній групі залишатися залученими до роботи на занятті. Інший аспект цікавості бути доступним для студентів, що допомагає налагодити взаєморозуміння та побудувати довіру, що сприяє створенню сприятливого навчального середовища.

Пристрасть. Є багато причин, чому пристрасть є однією з важливих якостей викладача. По-перше, пристрасні викладачі з більшою імовірністю будуть повністю віддані своїй роботі. Це часто призводить до того, що вони отримують задоволення від викладання, що може зробити їх більш ефективними у залученні своїх студентів. Просто будучи захопленими, викладачі можуть надихати своїх студентів на розвиток і реалізацію власних захоплень, а це одна з якостей хорошого викладача. До того ж пристрасні викладачі часто навчаються безперервно, постійно шукаючи нові способи вдосконалення свого викладання. Ці знання вони можуть передати своїм студентам, які тільки виграють від цього.

Знання. Для того щоб ефективно викладати, необхідно мати ґрунтовні знання у своїй предметній галузі. Знання дозволяють відповідати на запитання студентів і допомагати їм вчитися. Викладачам також бажано постійно вчитися і здобувати нові знання. Без цього інформація та методи, які вони використовують на занятті, можуть бути неактуальними. Одна з найгірших речей, яку може зробити викладач це дати неправдиву інформацію. У зв'язку з цим, викладач має бути обізнаним про різні методи викладання і про те, як найкраще викладати свій предмет. Це пов'язано з тим, що різні теми вимагають різних підходів до викладання.

Співпраця. Хороший викладач це викладач, який співпрацює. Співпраця є ключовим моментом у навчанні. Викладачам бажано вміти працювати разом, щоб створити згуртоване навчальне середовище для своїх студентів. Співпраця дозволяє викладачам обмінюватися ідеями та найкращими практиками, що може допомогти підвищити загальну якість освіти.

Підготовленість. Однією з життєво важливих характеристик викладання є підготовленість. Хороша організація часу та підготовка матеріалів заздалегідь мають вирішальне значення для того, щоб заняття пройшло легко і щоб викладачі підтримували свій викладацький авторитет. Їм варто переконатися, що знають тематику заздалегідь, щоб ефективно її викладати і бути готовим відповісти на будь-які потенційні запитання студентів. Так викладачі будуть готові впоратися з будь-якою ситуацією, що може виникнути на занятті. Зрештою, не планувати означає планувати невдачу.

Управління аудиторією. Вміння керувати аудиторією невід'ємна частина роботи хорошого викладача. Управління йде пліч-о-пліч з підготовкою. Викладач може бути найкращим у світі оратором і бути добре підготовленим, але без ефективного управління аудиторією все може піти не за планом. На щастя, хороші методи управління допомагають викладачам встановлювати і підтримувати контроль над групою, а також сприяють позитивній поведінці студентів і хорошій атмосфері на занятті. Ключовою частиною досягнення цієї мети є визначення правил поведінки на занятті та встановлення розпорядку. Для цього потрібно вміти вести за собою студентів.

Лідерство. Лідерські навички одна з найцінніших якостей для викладача. Всі дивляться на хорошого лідера, і викладач має бути прикладом для наслідування для своїх студентів. Для викладача бути хорошим лідером означає керувати аудиторією, надихати та мотивувати студентів. Хороший лідер також може допомогти створити позитивне навчальне середовище, у якому студенти почуватимуться комфортно, ризикуючи та роблячи помилки. Крім того, лідерські навички можуть допомогти викладачу ефективно справлятися зі складними ситуаціями на занятті.

Мотивація. Викладачі є важливими рольовими моделями для своїх студентів, і для них важливо бути мотивуючими, щоб надихати своїх студентів вчитися. Викладачі можуть подавати позитивний приклад своїм студентам, наполегливо працюючи та захоплюючись власним навчанням. Так, викладачі можуть допомогти прищепити любов до навчання своїм студентам. Коли студенти вмотивовані, вони зазвичай краще навчаються. Це стосується академічного розвитку. Частиною мотивації є встановлення високих очікувань для всіх ваших студентів і розвиток у них впевненості. Очікування, які викладачі покладають на студента, можуть сильно вплинути на рівень його успішності. Якщо викладачі вірять у студентів, то, швидше за все, студенти позитивно будуть реагувати і докладатимуть зусиль, щоб не підвести викладачів.

Безперервне навчання. Уміння вчитися впродовж життя одна з ключових характеристик успіху викладача. Найкращі викладачі, як правило, навчаються впродовж усього життя, тому що вони хочуть продовжувати рости і розвиватися як професіонали. Вони знають, що навчання це нескінченний процес, і хочуть надавати своїм студентам найкращу освіту. Усе це є частиною мислення, спрямованого на розвиток. Іншим елементом цього є готовність вчитися у своїх студентів. Викладачі, які приділяють увагу своїм студентам, можуть використовувати те, що вони дізнаються, для вдосконалення своїх стратегій викладання. Зрештою, кожен студент відрізняється від інших і має різні стилі навчання.

Викладачі також цінують важливість постійного навчання для самовдосконалення та власного особистісного зростання. Для того щоб успішно орієнтуватися у цьому процесі, важливо визначити прогалини в навичках, які ви маєте, і пройти курси, що спрямовані на розвиток потрібних вам якостей підготовки викладачів.



ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Усі по-різному розуміють, що робить викладача успішним, і це часто залежить від обставин та індивідуального досвіду. У статті ми окреслили те, що, на думку учасників семінару професійного розвитку викладачів, є одними з найкращих викладацьких якостей і характеристик для викладання. Ми дослідили поняття стратегії. “Стратегія” походить від давньогрецького терміна “strategia” і означає військове мистецтво; належить до способу досягнення мети в різних контекстах і використовується для запланованих проєктів для контролю та маніпулювання певною інформацією; це розумові та комунікативні процеси для вивчення другої мови, поведінка та думки, спеціальні техніки або підходи, які учень застосовує під час навчання; певні дії, кроки, прийоми або навіть поведінка, що використовують учні для покращення навчання. Стратегія навчання це спроба допомогти викладачам і студентам зменшити проблеми викладання та вивчення англійської мови як іноземної або другої мови за межами англомовних країн.

Було досліджено різні підходи вивчення іноземних мов: комунікативне викладання мови, викладання мови на основі завдань, інтегрування викладання іноземної мови та інших навчальних предметів, спільне вивчення мови, прямий метод, граматичний переклад, повна фізична реакція, мовчазний шлях, природний підхід та викладацькі якості хорошого викладача: ефективна комунікація, хороші навички слухання, емпатія, терпіння, адаптивність, креативність, зацікавленість, пристрасть, знання, співпраця, підготовленість, управління групою, лідерство, мотивація, безперервне навчання.

Подальші дослідження у цій сфері вбачаються у ґрунтовнішому дослідженні кожного підходу до вивчення іноземних мов і використання їх в освітньому процесі.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Long M. Methodological principles for language teaching. The handbook of language teaching. 2009. Рр. 371-394.

2. Larsen-Freeman D., Anderson M. Techniques and principles in language teaching. 3rd edition. Oxford handbooks, 2013.

3. Brown H. Principles of language learning and teaching: A course in second language acquisition. Pearson or language teachers. Oxford university press, 2014.

4. Aprianto D., Zaini N. The principles of language learning and teaching in communication skill developments. VELES (Voices of English Language Education Society). № 3(1). 2019.

5. McKay S. Principles of teaching English as an international language. Principles and practices for teaching English as an international language. Routledge. 2012. Pp. 28-46.

6. Fu G. Teaching by principles: An Interactive approach to language pedagogy. Asian Journal of English Language Teaching. № 8. 1998. Рр. 117-123.

7. Harmer J. How to Teach English. Longman. 2007. 288 p.

8. Cohen L. Teaching Vocabulary to English Teacher Trainees. Forum. Vol. 35(1). 1996. P. 36.

9. Easton R. Collection of case studies on examples of good practice in teacher education with a focus on organizational aspects and integrated concepts of language education. European Center for Modern Languages. 2001. P. 85.

10. Gardner D. Fostering autonomy in language learning. Zirve University. 2011. 279 p.

11. O'Malley J., Chamot A. Learning Strategies in Second Language Acquisition. Cambridge: Cambridge University Press, 1990.

12. Oxford R. Language learning styles and strategies: an overview. Gala. 2005.

25 p.

13. Беженар І. Методика навчання майбутніх філологів англійського писемного мовлення з використанням мовного портфеля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання: германські мови”. Київ. 2012. 22 с.

14. Ягельська Н. Методика організації самостійної роботи студентів з англійської мови з використанням професійного мовного портфеля: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання: германські мови”. Київ. 2005. 23 с.

15. Борщовецька В., Семенчук Ю. Використання навчальних стратегій для оволодіння іншомовною лексикою. Іноземні мови. № 2. 2009. С. 1-23.

16. Задорожна І. Теоретико-методичні засади організації самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною комунікативною компетенцією: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання: германські мови”. Київ. 2012. 44 с.

17. Бігич О., Бориско Н., Борецька Г. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних та лінгвістичних університетів. Київ: Ленвіт, 2013. 590 с.

18. Олійник Т. Особливості формування навчально-стратегічної компетентності. Іноземні мови. № 4. 2013. С. 9-20.

19. Oxford R. Language Learning Strategies: What Every Teacher Should Know. USA: HEINLE CENGAGE Learning, 1990.

20. Matthews P. H. Concise Dictionary of Linguistics. Oxford: Oxford University Press, 2011.

21. Birjandi P. & Mosallanejad P. FL/SL Teaching and Learning. Tehran: Sepahan Publication, 2010.

22. Nunan D. Second Language Teaching & Learning. USA: HEINLE & HEI NLE Publisher, 2001.

23. Birjandi P., Mosallanejad P. & Bagheridoust E. Principles of Teaching Foreign Languages. Tehran: Rahrovan Publications, 2006.

24. Leaver B, L, Ehrman M, and Shekhtman B. Achieving Success in Second Language Acquisition. UK: Cambridge University Press, 2005.

25. Ellis R. Second Language Acquisition. Oxford: Oxford University Press, 2003.

26. Scarcella R. & Oxford R. The Tapestry of Language Learning: Individual in the Communicative Classroom. Boston, MA: Heinle & Heinle, 1992.

27. Johnson K. & Johnson H. Encyclopedic Dictionary of Applied Linguistics. UK: Blackwell Publishers Ltd, 1999.

28. Naiman N., Frohlich M., Stern H. & Tedesco A. The Good Language Learner Research in Education Series. Toronto: OIES, № 7. 1978.



REFERENCES

1. Long M. (2009). Methodological principles for language teaching. The handbook of language teaching, pp. 371-394. [in English]

2. Larsen-Freeman D., Anderson M. (2013). Techniques and principles in language teaching. Oxford handbooks. [in English]

3. Brown H. (2014). Principles of language learning and teaching: a course in second language acquisition. Pearson or language teachers. Oxford university press. [in English]

4. Aprianto D., Zaini N. (2019). The principles of language learning and teaching in communication skill developments. VELES (Voices of English Language Education Society), no. 3(1). [in English]

5. McKay S. (2012). Principles of teaching English as an international language. Principles and practices for teaching English as an international language. Routledge, pp. 28-46. [in English]

6. Fu G. (1998). Teaching by principles: An Interactive approach to language pedagogy. Asian Journal of English Language Teaching, no. 8, pp. 117-123. [in English]

7. Harmer J. (2007). How to Teach English. Longman. [in English]

8. Cohen L. (1996). Teaching Vocabulary to English Teacher Trainees. Forum, vol. 35(1), p. 36. [in English]

9. Easton R. (2001). Collection of case studies on examples of good practice in teacher education with a focus on organizational aspects and integrated concepts of language education. European Center for Modern Languages. [in English]

10. Gardner D. (2011). Fostering autonomy in language learning. Zirve University. [in English]

11. O'Malley J., Chamot A. (1990). Learning Strategies in Second Language Acquisition. Cambridge: Cambridge University Press. [in English]

12. Oxford R. (2005). Language learning styles and strategies: an overview. Gala. [in English]

13. Bezhenar I. (2012). Metodyka navchannia maibutnikh filolohiv anhliiskoho pysemnoho movlennia z vykorystanniam movnoho portfelia [Methods of teaching future philologists of English written communication using a language portfolio]. Extended abstract of PhD thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

14. Yahelska N. (2005). Metodyka orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv z anhliiskoi movy z vykorystanniam profesiinoho movnoho portfelia [Methods of organizing students' independent work in English using a professional language portfolio]. Extended abstract of PhD thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

15. Borshchovetska V., Semenchuk Yu. (2009). Vykorystannia navchalnykh stratehii dlia ovolodinnia inshomovnoiu leksykoiu. Inozemni movy [Using learning strategies to master foreign language vocabulary. Foreign languages]. No. 2, pp. 1-23. [in Ukrainian]

16. Zadorozhna I. (2012). Teoretyko-metodychni zasady orhanizatsii samostiinoi roboty maibutnikh uchyteliv z ovolodinnia anhlomovnoiu komunikatyvnoiu kompetentsiieiu [Theoretical and methodological bases of organization of future teachers' independent work on mastering English communicative competence]. Extended abstract of doctor's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

17. Bihych O., Borysko N., Boretska H. (2013). Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka: pidruchnyk dlia stud. klasychnykh, pedahohichnykh ta linhvistychnykh universytetiv [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for students of classical, pedagogical and linguistic universities]. Kyiv: Lenvit. [in Ukrainian]

18. Oliinyk T. (2013). Osoblyvosti formuvannia navchalno-stratehichnoi kompetentnosti. Inozemni movy [Features of the formation of educational and strategic competence]. Foreign languages. No. 4, pp. 9-20. [in Ukrainian]

19. Oxford R. (1990). Language Learning Strategies: What Every Teacher Should Know. USA: HEINLE CENGAGE Learning. [in English]

20. Matthews P. H. (2011). Concise Dictionary of Linguistics. Oxford: Oxford University Press. [in English]

21. Birjandi P. & Mosallanejad P. (2010). FL/SL Teaching and Learning. Tehran: Sepahan Publication. [in English]

22. Nunan D. (2001). Second Language Teaching & Learning. USA: HEINLE& HEI NLE Publisher. [in English]

23. Birjandi P., Mosallanejad P. & Bagheridoust E. (2006). Principles of Teaching Foreign Languages. Tehran: Rahrovan Publications. [in English]

24. Leaver B. L. Ehrman M. & Shekhtman B. (2005). Achieving Success in Second Language Acquisition. UK: Cambridge University Press. [in English]

25. Ellis R. (2003). Second Language Acquisition. Oxford: Oxford University Press. [in English]

26. Scarcella R. & Oxford R. (1992). The Tapestry of Language Learning: Individual in the Communicative Classroom. Boston, MA: Heinle & Heinle. [in English]

27. Johnson K. & Johnson H. (1999). Encyclopedic Dictionary of Applied Linguistics. UK: Blackwell Publishers Ltd. [in English]

28. Naiman N., Frohlich M., Stern H. & Tedesco A. (1978). The Good Language Learner Research in Education Series. Toronto: OIES. [in English]

Размещено на Allbest.ru

...