Формування дослідницьких умінь майбутніх вихователів ЗДО у процесі виконання навчальних завдань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування дослідницьких умінь майбутніх вихователів ЗДО у процесі виконання навчальних завдань

Лисенко Неллі Василівна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

Лисенко Олександра Миколаївна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

Незамай Мар'яна Ігорівна,

доктор філософії, асистент кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

Лисенко Н.В., Лисенко О.М., Незамай М.І. Формування дослідницьких умінь майбутніх вихователів ЗДО у процесі виконання навчальних завдань

У статті розглянуто наукові підходи до реалізації актуального складника у змісті професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, оволодіння ними під час навчання у ЗВО педагогічними техніками загалом і дослідницькими уміннями зокрема.

Зроблено спробу розглядати дослідницькі уміння як педагогічні здібності, які сформовані у процесі опанування змісту освітніх компонентів фахової підготовки спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Наголошено на важливості вивчення студентами методології наукового дослідження, оскільки пошуково-дослідницька діяльність є важливим чинником формування критичного мислення дітей дошкільного віку, а також на засвоєнні ними змісту фахових психолого-педагогічних знань як цілісного комплексу, втім і конкретних методик їхнього навчання та виховання, які слугують для майбутніх вихователів основами для формування їхніх дослідницьких умінь.

Представлено наукові засади та актуальні підходи до розвитку індивідуального стилю професійної діяльності педагога у ракурсі його діяльності на заняттях відповідно до змісту чинних програм ЗДО.

Окреслено шляхи підвищення ефективності пізнавальної діяльності студентів та їхньої підготовки до організації відповідної діяльності з дітьми різних вікових груп задля набуття ними знань, формування навичок дослідницької поведінки, організації самостійних пошукових дій, а також оволодіння уміннями самостійно організовувати пошуки цікавої інформації в природному довкіллі та у спеціально створених умовах.

Доведено, що дослідницькі вміння майбутнього вихователя ЗДО формуються на опанованих теоретичних знаннях, практичних уміннях та навичках у різних видах педагогічної практики в ЗДО і вирізняються рефлексивністю, поліфункціональністю, цілісністю структури і позитивною мотивацією.

Ключові слова: педагогічні техніки, дослідницькі уміння, професійна підготовка, педагогічна діяльність, індивідуальний стиль.

Lysenko N., Lysenko O., Nezamai M. Formation of research skills of future teachers of special education in the process of performing educational tasks

The article examines scientific approaches to the implementation of a relevant component in the content of the professional training of future teachers of preschool education institutions - mastering pedagogical techniques in general and research skills, in particular, during their studies in higher education institutions.

An attempt was made to consider research skills as pedagogical abilities, which are formed in the process of mastering the content of the educational components of professional training in the specialty 012 “Preschool education”. The importance of studying the methodology of scientific research by students is emphasized, since search and research activity is an important factor in the formation of critical thinking of preschool children, as well as their assimilation of the content of professional psychological and pedagogical knowledge as a whole complex, however, and specific methods of their education and upbringing, which serve for future educators as the basis for the formation of their research skills.

The scientific principles and current approaches to the development of the individual style of the teacher's professional activity are presented in the perspective of his activity in classes in accordance with the content of the current programs of professional education.

Ways to increase the effectiveness of students' cognitive activities and their preparation for organizing appropriate activities with children of different age groups are outlined in order to acquire knowledge, develop research behavior skills, organize independent search actions, as well as master the skills of independently organizing the search for interesting information in the natural environment and in specially created conditions.

It has been proven that the research skills of the future teacher of special education are formed on acquired theoretical knowledge, practical skills and skills in various types of pedagogical practice in special education and are characterized by reflexivity, multi-functionality, structural integrity and positive motivation.

Key words: pedagogical techniques, research skills, professional training, pedagogical activity, individual style.

Вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» має чітке спрямування на формування у студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» цілісного комплексу науково-дослідницьких умінь і навичок, які є обов'язковим складником педагогічних технік щодо надання дітям якісних освітніх послуг у ЗДО різного типу.

Актуальність порушеної проблеми зумовлена необхідністю забезпечення чіткої логіки між структурними компонентами процесу опанування студентами дослідницьких умінь на основі засвоєних ними психолого-педагогічних знань упродовж їхньої фахової підготовки як майбутніх вихователів ЗДО; важливістю окреслення сучасних шляхів формування умінь застосовувати теоретичні знання шляхом комплексного підходу до їхнього вибору; доцільністю реалізації дослідницьких умінь у різних видах пошуково-експериментальної роботи з дітьми у процесі формування критичного мислення, а також як методичного складника фахової майстерності, проєктуючи різні способи організації самоосвіти у майбутній педагогічній діяльності.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі результатів досліджень сучасних учених України обґрунтувати важливість формування дослідницьких умінь майбутніх вихователів дітей дошкільного віку, які забезпечують високий рівень їхніх освітніх досягнень, а також оптиміза- цію навчально-виховного процесу ЗДО загалом.

Порушена нами проблема перебуває в полі зору наукових пошуків відомих учених України за такими напрямами: оновлення змісту навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку, що зумовлює активну розробку інноваційних технологій фахової підготовки фахівців ЗДО до педагогічної діяльності в нових умовах реформування освіти - Л. Артемова, А. Бєлєнька, А. Богуш, В. Бондар, О. Рейнпольська, О. Савченко, С. Сисоєва, Т. Танько та ін.; дослідження професіоналізму педагога закладу дошкільної освіти у вимірах педагогічної культури - Н. Бібік, І. Бех, Н. Гавриш, Ю. Косенко, С. Курінна, Т. Піроженко, О. Половіна, І. Рогальська- Яблонська, О. Семенов, О. Сухомлинська та ін.; підготовка педагогів до забезпечення освіти дітей у дошкільних закладах різного типу - Л. Зданевич, О. Кононко, І. Улюкаєва, Т. Степанова та ін.; шляхи творчого запозичення досвіду європейських країн з фахової підготовки педагогів ЗДО - І. Іванова, М. Марусинець, М. Олійник, А. Рего та ін. дослідницькі уміння вихователь навчальний

В умовах стрімкого розвитку дошкільної освіти в компетентнісній парадигмі актуальним розглядаємо діяльнісний та студентоцентрований підходи в педагогічному процесі ЗВО, які забезпечують підготовку майбутніх педагогів для закладів дошкільної освіти. Саме такі підходи розглядаємо як такі, що зумовлюють ефективне оволодіння різними педагогічними техніками забезпечення міжособистісної взаємодії в руслі гуманістичної педагогіки у системі «педагог-дитина-батьки-педагог» (Семиченко, 2000).

Педагогічні техніки вихователя ЗДО розглядаємо у статті на прикладі викладання змісту фахових дисциплін на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях здобуття вищої освіти як цілісний і динамічний комплекс професійних умінь, які започатковуються вже на першому курсі в обсязі освітніх компонентів: «Педагогіка дошкільна», «Основи наукових досліджень», «Вступ до спеціальності» та ін.

Комплекс таких умінь не лише зумовлює ефективне розв'язування типових для ЗДО завдань з надання дітям освітніх послуг високої якості, а й функціонує як своєрідний педагогічний полігон для особистісного самовираження і самореалізації кожного вихователя (після завершення навчання в магістратурі - методиста чи директора ЗДО). Саме педагогічні техніки, як сукупність професійних умінь, спонукають вихователя до налагодження толерантної та адекватної міжособистісної взаємодії у зазначеній вище системі, оскільки загальною особливістю для всіх умінь педагогічної техніки і є, власне, міжособистісна взаємодія педагога з дітьми та їхніми батьками.

Безумовними чинниками оволодіння педагогічними техніками розглядаємо чітке й гнучке (відповідно до навчальної ситуації) програмування, формування та моніторинг обсягу засвоєних кожним студентом знань, опанованих практичних умінь і навичок, які є дотичними до мети конкретної навчальної ситуації, до прикладу, у формі заняття. У сукупності таких умінь і навичок саме дослідницькі уміння посідають чільне місце. На прикладі «Методики ознайомлення дітей з природою» проаналізуємо реалізацію професійних умінь щодо структурування заняття як традиційної форми організації навчально-виховного процесу ЗДО (Лисенко, 2021).

Зауважимо, що заняття розглядаємо у процесі фахової підготовки майбутніх вихователів як цілісну, динамічну і процесуальну систему, що закономірно зумовлює запитання: Як готувати студента до аналізу заняття з позиції процесуального підходу?

Отже, насамперед проілюструємо процесуальну модель заняття як форми організації навчання дітей різних вікових груп ЗДО, які педагог планує з усіх розділів чинної програми (див. рис. 1).

Спираючись на таку орієнтовну модель, студентів доцільно орієнтувати спершу на виокремлення та обґрунтування вихідної ідеї: забезпечення єдності між навчанням, вихованням і розвитком дитини (1). Цілком очевидною за такого підходу постає загальна мета (2) - цілісне формування особистості у руслі розвивального навчання (3, 4, 5), а також окреслення відповідно до її змісту дидактичної мети заняття (6) - складового компонента загальної функції, яку втілено у вихідній ідеї (1).

Відповідно до такої логіки підпорядкування структурних компонентів заняття студенти набувають практичних навичок моделювання різних типів і видів занять з різних розділів програми і для дітей різних вікових груп.

До важливих у структуруванні різних занять відносимо аналітичні навички. Саме вони забезпечують ефективну взаємодію між його трьома обов'язковими компонентами. А це - зміст навчального матеріалу, метод (методи) навчання, спосіб чи способи організації діяльності дітей. Така структура заняття спонукає студентів до його аналізу у вимірах динамічності, системності та цілісності. Оскільки кожен із компонентів заняття окремо не функціонує, а отже, і не забезпечує очікуваних освітніх результатів, аналітичні уміння студенти практикують у поглибленому розгляді кожного з них за такою логікою, яку подаємо схематично (див. рис. 2).

У процесі поетапного аналізу кожного структурного компонента заняття студентів залучають до опису їхньої взаємодії, враховуючи насамперед індивідуальні можливості та здібності дітей до навчання. Від їхнього рівня залежить наближення відповідності між результатами і спрогнозованою метою. Отже, актуалізується питання щодо педагогічних технік вихователя. Як бачимо, вибрані ними педагогічні техніки і технології зазвичай є аналогічними до таких, які активно використовувались під час їхнього навчання в педагогічному процесі ЗВО. І саме вони спрямовують навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти у русло компетентнісної парадигми, яка є стратегією БКДО (2021).

Поняття «дослідницькі уміння» трактуємо у контексті професійної майстерності, професійної компетентності: педагог ЗДО має бути добре обізнаний зі специфікою дошкільної освіти як педагогічної галузі.

Рис. 2

Дослідницькі уміння спираються на попередньо опановані студентами знання, які слугують основою для успішного розв'язання теоретичних і практичних завдань із надання дітям освітніх послуг досить широкого спектра (Лисенко, Незамай, 2024).

Набуті студентами знання в обсязі кожної фахової дисципліни апріорі проєктують адекватні вміння задля їхньої успішної реалізації в освітньому процесі ЗДО. За умови забезпечення діяльнісного і студентоцентричного підходів уміння набувають особистісної значущості. Саме така їхня особливість і стимулює педагогів до самоорганізації професійної діяльності з дітьми різних вікових груп на рефлексивній основі. Можемо стверджувати, що дослідницькі вміння студентів, які сформовані під час навчання у ЗВО, ініціюють надалі їхню активність як молодих фахівців - випускників ЗВО. Їхня активність опредмечується в уміннях доцільного використання раціональних методів і засобів педагогічного впливу на дітей та моделювання між- особистісної взаємодії всіх учасників освітнього процесу ЗДО.

Науковий потенціал дослідницьких умінь майбутніх педагогів значною мірою детермінований змістом і формами їхнього залучення до розв'язання практичних завдань під час педагогічної практики в різних вікових групах ЗДО.

Актуалізуючи дослідницьку діяльність у проєктуванні змісту інших видів діяльності дітей, на особливу увагу заслуговують методи залучення студентів до виконання науково-дослідних тем, які передбачають педагогічне дослідження. Приміром, це аналіз різних навчальних і проблемних ситуацій; аналіз педагогічних технік, які використовує вихователь; пошуки з різних джерел наукової та методичної інформації для моделювання педагогічних рішень щодо налагодження взаємодії з батьками вихованців тощо.

За такого підходу студентів навчають передусім технології ведення педагогічного спостереження. Таке дослідницьке уміння розглядаємо важливим, оскільки його сутність передбачає опанування ними способами раціонального розподілу уваги педагога, темпами її швидкого переключення у процесі взаємодії з дітьми, навичками синтезу різних поведінкових дій кожної дитини у контексті розвитку її когнітивно-поведінкової сфери та ін.

Загалом, педагогічна спостережливість забезпечує позитивний мікроклімат у колективі вихованців, оскільки будь-яка вказівка, порада чи застереження спираються на візуально зафіксовані педагогом утруднення або помилки дітей, їхні побоювання щодо невдачі чи прояви невпевненості у своїй обізнаності зі способами виконання завдання і готовності подолати утруднення та ін. Педагог, який оволодів умінням педагогічної спостережливості, не лише тримає всіх вихованців у полі зору, а й персоніфікує кожне звертання, не відволікаючи загал дітей від виконання колективних завдань.

За умови оволодіння педагогічною спостережливістю як дослідницьким умінням педагог успішно проєктує різні напрями особистісного розвитку конкретного вихованця чи колективу групи загалом; прогнозує результати надання для них дотичних освітніх послуг; моделює різні педагогічні техніки і педагогічні технології задля досягнення очікуваних результатів.

Діяльнісний підхід до формування дослідницьких умінь майбутніх педагогів, з нашого погляду, значною мірою детермінований рівнем розвитку їхнього творчого мислення. Особливо акцентуємо увагу на тому, що саме його сформованість є обов'язковим компонентом педагогічної творчості та педагогічної культури.

Результати самостійного аналізу педагогічного процесу спонукають вихователя до чіткого окреслення освітніх досягнень кожної дитини, вивчення і систематизації не лише її успіхів, а й прогалин, їхнього узагальнення та на цій основі прогнозування траєкторії розвитку цього процесу і своєї діяльності загалом.

Реалізуючи дані самоаналізу педагогічної діяльності під час практики, майбутні вихователі чітко увиразнюють свої прорахунки, окреслюють шляхи самоосвіти задля розширення й поглиблення набутих знань, сформованих умінь і навичок, прогнозують різні варіанти здобуття неформальної освіти з проблем навчання і виховання дітей, а також шляхом участі у різних формах методичної роботи у ЗДО тощо.

Дослідницькі вміння майбутнього педагога у ЗДО слід розглядати як системоутворюючі, оскільки у їхній сутності закладено не лише реальну освітню мету, а й позитивні внутрішні мотиви до опанування фаху, суб'єктивну оцінку об'єктивних педагогічних явищ та ін. Загалом, вони стимулюють кожного студента під час навчання у ЗВО не лише до розвитку і саморозвитку, а до досягнення високого рівня опанування професійною компетентністю.

Таким чином, можемо стверджувати, що дослідницькі вміння слід трактувати у контексті аналізу педагогічних здібностей, які сформовані у процесі опанування студентами не лише змісту навчальних дисциплін фахової підготовки, а й методології наукового дослідження за умови комплексного підходу до забезпечення єдності теоретичного, практичного та методичного видів діяльності не тільки на практичних і семінарських заняттях, а й під час різних видів педагогічної практики.

Список використаної літератури

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) від 12.01.21 № 33. Київ : Освіта, 2021.

2. Закон України «Про дошкільну освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/2628-14#Text.

3. Лисенко Н. В., Лисенко О. М., Незамай М. І. Організація та методичний супровід науково- дослідної діяльності студентів : методичний посібник на допомогу студентам спеціальності 012 «Дошкільна освіта» з вивчення навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень». Івано-Франківськ, 2024. 118 с.

4. Лисенко Н. В., Кирста Н., Лазарович Н. Педагогіка українського дошкілля : навчальний посібник : у 3-х ч. Ч. 3. Київ : Слово, 2021. 376 с.

5. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1556-18#Text.

6. Семиченко В. А. Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід? Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / За ред. І. А. Зязюна. Київ, 2000. С. 176-203.

7. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти» / під. кер А. Богуш. Київ, 2019. 20 с.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (nova redaktsiia) vid 12.01.21 № 33 [Basic component of preschool education of 12.01.21 No. 33]. (2021). Kyiv: Osvita [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pro doshkilnu osvitu» [Law of Ukraine «About preschool education»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

3. Lysenko, N. V., Lysenko, O. M., & Nezamai, M. I. (2024). Orhanizatsiia ta metodychnyi suprovid naukovo-doslidnoi diialnosti studentiv [Organization and methodical support of students' research activities]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

4. Lysenko, N., Kyrsta, N., & Lazarovych, N. (2021). Pedahohika ukrainskoho doshkillia: u 3-kh ch. [Pedagogy of Ukrainian preschool: in 3 v.]. Vol. 3. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

5. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 № 1556-VII [About higher education: Law of Ukraine of 01.07.2014 No. 1556-VII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18#Text [in Ukrainian].

6. Semychenko, V. A. (2000). Priorytety profesiinoi pidhotovky: diialnisnyi chy osobystisnyi pidkhid? [Priorities of professional training: functional or personal approach?]. Neperervna profesiina osvita: problemy, poshuky, perspektyvy - Continuous professional education: problems, searches, prospects. (pp. 176-203). Kyiv [in Ukrainian].

7. Standart vyshchoi osvity Ukrainy za spetsialnistiu 012 «Doshkilna osvita» haluzi znan 01 «Osvita / Pedahohika dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity» [Standard of higher education of Ukraine in specialty 012 «Preschool education»]. (2019). Ed. A. Bohush. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru