Вебквест як сучасна освітня технологія на уроках технологій
Характеристика технології вебквесту та особливості використання цієї технології в освіті на прикладі уроків технологій у старших класах закладів загальної середньої освіти. Підходи їх творців до тлумачення та наповнення цієї освітньої технології.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.07.2024 |
| Размер файла | 32,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Вебквест як сучасна освітня технологія на уроках технологій
Борисенко Надія Анатоліївна,
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри технологічної і професійної освіти
Анотація
У статті схарактеризовано технологію вебквесту та зосереджено увагу на особливостях використання цієї технології в освіті на прикладі уроків технологій у старших класах закладів загальної середньої освіти. Розглянуто підходи творців вебквестів (Б. Доджата Т. Марча) до тлумачення та наповнення цієї освітньої технології. Подано класифікацію вебквестів за Б. Доджем (за тривалістю виконання, за предметним змістом, а типом завдань, які виконуються здобувачами освіти), а також за українськими дослідниками Р. Гуревичем та М. Кадемією. Розкрито структуру вебквесту за Берні Доджем, який виділяє в ній сім етапів. Окреслено та схарактеризовано види завдань, які можуть використовуватися у вебквестах. Визначено, що науковці виокремлюють дев'ять видів завдань для вебквестів. Подано послідовність та алгоритм створення та реалізації вебквесту на уроках технологій, наведено критерії оцінювання вебквесту як сучасної освітньої технології.
Ключові слова: вебквест, технологія навчання, учителі технологій, освітня технологія, інноваційна технологія, заклади загальної середньої освіти.
Abstract
Web quest as a modern educational technology in technology lessons
BorysenkoNadiia
Candidate of Pedagogical Sciences (PhD), Senior Lecturer of the Technological and Professional Education Chair
OleksandrDovzhenkoHlukhiv National Pedagogical University
Introduction. Currently, it is important to teach high school students the skills of rapid adaptation to the conditions of continuous production renewal, to form individuals capable of constant self-improvement, interested in professional growth throughout their lives. These tasks can be solved by implementing web quests in the educational process, in particular in technology lessons.
Purpose. The purpose of the article is to study the essence of the web quest technology, to determine the principles of their classification, structure, algorithm for creating and implementing a web quest, as well as methods of evaluating the developed web quests.
Methods. Analysis of scientific literary sources, generalization, systematization.
Results. With the introduction of new information technologies into education, it became possible to use modern educational technologies, which raise the educational interaction of the participants in the educational process to a new level, and allow the principle of individualization of education to be applied in practice. One of the important components of such a didactic design is a modern web quest. The term «web quest» was proposed in 1995 at San Diego State University in the USA. In general, a web quest is presented in scientific publications as: the process of searching for information, a game, a problem task, a type of research activity, an educational site, a learning technology, a form of organizing educational activities, a means of learning, etc.
A web quest in education is a problematic task with elements of role-playing, for the implementation of which information resources of the Internet are used. The teacher who creates the tasks selects information on the Internet, finds the necessary materials there and provides students with relevant hyperlinks. High school students complete the suggested tasks in a group or individually and, upon completion, present their own web page on the topic or some other creative work in electronic, printed or oral form.
Bernie Dodge classifies web quests by duration: short-term and long-term; by subject content: monoprojects and interdisciplinary web quests; by type of tasks performed by students: retelling tasks, mystery tasks, consensus building tasks, self-knowledge tasks, compilation tasks, design tasks, journalistic tasks, creative product tasks, analytical tasks, judgment tasks, scientific tasks. He highlights the following structure of a web quest: introduction, task process, evaluation, conclusion, credits, and teacher page.
The process of developing a web quest is creative, but involves common steps. 1. Choosing a topic. 2. Choosing a site that has a matrix (template) for developing a web quest. 3. Creation of tasks. 4. Selection of the evaluation system. 5. Selection of information sources. 6. Developing a web quest.
The criteria for methodical assessment of web quests, developed by B. Dodge and T. March, are aimed at determining the degree of implementation of the tasks in each section of the quest.
Originality. The study involved the analysis of various scientific approaches to understanding the concept of «web quest», its classification, the process of developing and evaluating a web quest.
Conclusion. Therefore, the use of web quests in the educational process develops the cognitive activity of students and the skills of independent acquisition of knowledge. An educational web quest is a didactic structure, with the help of which the subject teacher improves the search activity of students. This technology is modern and promising, has a number of advantages, and deserves to be widely implemented in the educational process. We see the prospects of our research in the development and testing of web quests for compulsory optional modules of the curriculum «Technologies. Grade 10-11» (standard level).
Key words: web quest, learning technology, technology teachers, educational technology, innovative technology, general secondary education institutions
Основна частина
Постановка проблеми (Introduction). Інформаційне суспільство в Україні розвивається за такими провідними напрямами, як створення інформаційних електронних ресурсів для загального доступу, підвищення результативності освітнього процесу внаслідок упровадження й поширення інформаційних технологій. Завдання сучасних закладів загальної середньої освіти - сприяти формуванню особистості, котра виявляє моральне ставлення до людей і довкілля, уміє працювати з інформацією ефективно, усвідомлено сприймає поточні події, відповідально робить свій вибір, планує й здійснює навчання протягом усього життя.
Наразі, коли обсяги доступної інформації постійно збільшуються, навчати здобувачів освіти старших класів класичними методами стає вже нерезультативно. Важливо навчати їх швидко адаптуватися до умов постійного оновлення промисловості, постійного самовдосконалюватися, цікавитися професійним зростанням протягом життя. Ці завдання можливо вирішити, упроваджуючи в освітніх процес, зокрема на уроках технологій, інноваційні технології навчання.
Нормативні основи освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти закладені в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Державному стандарті базової і повної загальної освіти» (2011 р.), «Державному стандарті базової середньої освіти» (2020 р.), Концепції «Нова українська школа» (2016 р.) та інших нормативних актах Міністерства освіти і науки України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій (Recentstudiesreview). У зв'язку з вищезазначеним усе більшу увагу науковців, педагогів, учителів технологій привертають дослідження питань застосування веб-квестів в освітньому процесі. Прийняття низки законодавчих, а також підзаконних актів вищих органів державної влади підтверджує важливість інформатизації освіти. Серед законодавчих актів чільне місце займають Закони України «Про освіту», «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації» тощо.
Теоретичні засади застосування сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі розкрито в працях І. Богданової, О. Михайлової, В. Матірко, В. Полякова, Ю. Ткаченка, О. Сидоренка, Ю. Сурміна, В. Лободи, А. Фурди. З-поміж дослідників, які вивчають проблему застосування веб-квестів у професійній підготовці майбутніх фахівців, варто згадати таких, як: І. Албегова, Р. Гуревич, М. Кадемія, І. Каньковський, А. Новікова, І. Петухов, О. Федоров, Г. Шамотонова.
Формулювання мети статті (Purpose). Метою статті є дослідження сутності технології веб-квест, визначення принципів їх класифікації, структури, алгоритму створення та реалізації веб - квесту, а також способів оцінювання розроблених вебквестів.
Виклад основного матеріалу (з повним обґрунтуванням отриманих результатів) (Results).
Із вупровадженням в освіту нових інформаційних технологій з'явилася можливість створювати такі педагогічні й технічні засоби навчання, що піднімають на новий рівень освітню взаємодію учасників освітнього процесу, дозволяють застосовувати на практиці принцип індивідуалізації навчання. Одним із важливих компонентів такої дидактичної конструкції є сучасні веб-квести.
Поняття «веб-квест» було запропоновано в 1995 році в Державному університеті Сан-Дієго у США (Б. Додж). Згідно з визначенням Берні Доджа, вебквест - це «орієнтовна діяльність, де практично вся інформація береться з мережі Інтернет» [1]. У прямому перекладі з англійської web - веб, мережа, (всесвітня) павутина; quest - пошук. Згідно з поглядами Б. Доджата Т. Марча, вебквести мають на меті розвиток в учасників освітнього процесу вмінь аналізу, синтезу й оцінки інформації.
Українські педагоги Р. Гуревич і М. Кадемія визначають, що вебквест - це інформаційно-навчальна технологія, що має провідною метою здійснення здобувачами освіти самостійного пошуку інформації, необхідної для вирішення висунутого завдання [2]. Загалом, вони окреслюють, що вебквест є дидактичною структурою, у межах якої педагог організовує пошукову діяльність здобувачів освіти, обмежує їх умовами здійснення цієї діяльності й регламентує її час. Він вже не є «джерелом знань», а виступає творцем необхідних умов для їх пошуку [2]. Ця діяльність перетворює старшокласників із пасивних об'єктів освітньої діяльності в її активних суб'єктів, відтак підвищуються мотивація щодо здійснення пошуку інформації, особиста відповідальність здобувачів освіти за результати проведеної діяльності та їхню презентацію. Описуючи вебквест, Т. Марч зазначає, що він обов'язково має бути цікавим, а саме: мати інтригуючу назву, базуватися на реальних ситуаціях з життя, має об'єднувати формування та розвиток пізнавальних навичок і можливість їх докладання до інших галузей [3]. Таким чином, вебквест у наукових публікаціях розглядають як: процес пошуку необхідної інформації, ігрову ситуацію, проблемне завдання, різновид дослідницького завдання, освітній сайт, інноваційну технологію навчання, форму організації або засіб навчальної діяльності тощо.
Ми погоджуємося з думкою І. Сокол, що вебквест - це інноваційна технологія, яка залучає учасників в освітні, дослідницькі та пізнавальні проблемні завдання відповідно до ігрових планів/сюжетів, у той же час вибираючи і систематизуючи інформацію та виконуючи незалежну дослідницьку роботу [4].
Існують офіційні вебсайти, спрямовані на дослідження і застосування вебквестів, зокрема, сайт Т. Марчастосується цій темі. Також є багато пов'язаних вебсайтів, наприклад:
http://questgarden.com/index.php, www.zunal.comтощо [3]. Проаналізувавши вітчизняні й закордонні наукові публікації, встановили, що найперші з них мали на меті ознайомити читачів з новим на той час поняттям «веб-квест» (T. March, B. Dodge, Я. Биховський, Ю. Романцовата ін.) і роз'яснювали особливості змістового наповнення й структури цієї технології (B. Dodge, T. March, A. Lamb, Chr. BauerRamazani).
Вебквест (web-quest) в освіті - це проблемне завдання, котре містить елементи рольової гри, для його реалізації використовуються інформаційні ресурси мережі «Інтернет». Це означає, що вчитель, який створює завдання, вибере інформацію в Інтернеті, знайде там необхідні матеріали і надасть здобувачам освіти відповідні гіперпосилання. Усе це зберігається на будь-якому вебресурсі, розробленому і структурованому як вебквест. Старшокласники виконують запропоновані завдання в групі або індивідуально і, по завершенню роботи, представляють свою власну вебсторінку на цю тему чи якусь іншу творчу роботу в електронній, друкованій або усній формі [5].
КентонЛеткеман, людина, що створила багато вебквестів, переконаний, що це прекрасний інструмент навчання. Здобувачі освіти не отримують готових відповідей або рішень при виконанні веб - квесту. Вони вирішують поставлені перед ними завдання самостійно, за рахунок чого розвиваються.
Вебквести можуть бути присвячені розв'язанню окремої проблеми, створюватися в межах навчального предмету або теми чи бути міжпредметними. Берні Додж виокремлює такі підходи до класифікації веб-квестів.
1. За тривалістю виконання: короткострокові й довгострокові.
Метою проєктів, що є короткостроковими за часом, є набуття знань й інтегрування набутого в загальну систему. Час, відведений на виконання такого вебквесту, може охоплювати 1-3 заняття.
Довгострокові вебквести надають можливість оволодівати новими знаннями, а також поглиблювати й уточнювати вже засвоєні поняття. Перейшовши до завершального етапу виконання такого веб-квесту, старшокласник має ретельно проаналізувати набуті знання, переосмислити їх, володіти навчальними відомостями настільки добре, щоб якнайкраще розв'язати завдання в межах квесту та оформити напрацювання. Робота над довгостроковим вебквестом може тривати як один тиждень, так і місяць (максимум два).
2. За предметним змістом: монопроєкти й міжпредметні.
3. За типом завдань, які виконуються учнями: переказ (retellingtasks), загадки (mysterytasks), вирішення проблем (consensusbuildingtasks), самопізнання (self-knowledgetasks), компіляційні (compilationtasks), конструкторські (designtasks), журналістські (joumalistictasks), творчі (creativeproducttasks), аналітичні (analyticaltasks), оціночні (judgmenttasks), наукові (scientifictasks).
Спираючись на публікації таких науковців, як Р. Гуревич та М. Кадемія, зауважимо, що всі форми вебквестів класифікуються на три групи: за тривалістю виконання, за типом завдань, за предметним змістом.
Педагогічна технологія вебквесту має більш чітку структуру, більш широку систему впровадження, чим і відрізняється від методу навчання. Берні Доджвиділяє таку структуру веб-квесту: Introduction(Введення), Task(Завдання), Process(Виконання), Evaluation(Оцінювання), Conclusion(Висновок), Credits (Використані матеріали), TeacherPage (Коментарі для викладача) [6]. Однак ця структура є гнучкою.
Учитель може конструювати квест, використовуючи її як основу.
Introduction(Введення) - тут розробник має сформулювати тему квесту, описати основні ролі учасників, пропрацювати сценарій квесту, скласти план роботи учасників квесту. Мета - підготувати і мотивувати здобувачів освіти. Тому тут важливе місце займають мотивація старшокласників та продумана пізнавальна цінність.
Task(Завдання) - треба чітко й цікаво описати проблемну задачу та форму звітності за кінцевим результатом. У якості завдання квесту можуть бути використані [6]: проблема, захист власної позиції, авторський продукт, реферат, доповідь, творча робота тощо. Завдання варто подавати проблемними, чітко сформульованими, які мають пізнавальну цінність.
Process(Виконання) - варто точно описати вимоги до виконання основних етапів роботи; подати керівництво діями, поради, які допоможуть зібрати інформацію (наприклад, у вигляді контрольного списку питань для аналізу отриманої інформації, різні рекомендації щодо виконання завдань, шаблон веб - сторінки для звіту, поради щодо використання інформаційних ресурсів тощо); з методологічної точки зору матеріал повинен бути актуальним, різноманітним і оригінальним ресурсом; мати різноманітні завдання для розвитку розумових здібностей високого рівня; передбачати методичну підтримку - додаткові ресурси для виконання поставленого завдання; при використанні рольових елементів - належний комплект ролей і необхідних ресурсів для виконання дій згідно з кожною роллю. Наприклад, можна вказати покликання на інтернет-ресурси, а не розміщувати їх в окремому розділі.
Evaluation(Оцінювання) - необхідно описати критерії та параметри, згідно з якими відбуватиметься оцінювання проходження веб-квесту, яке подається як бланк оцінювання. Критерії оцінювання залежать від типу запропонованих для виконання навчальних завдань, які розв'язуються у веб - квесті.
Conclusion(Висновок) - треба коротко й точно описати, які знання та уміння здобудуть старшокласники, пройшовши цей вебквест. Обов'язково повинен простежуватися логічний в'язок з введенням.
Credits (Використані матеріали) - навести покликання на ресурси, що бути використані для створення веб-квесту. За бажанням цей розділ допускається об'єднати з Process(Виконання).
TeacherPage (Коментарі для викладача) - варто навести перелік методичних рекомендацій для педагогів, які, як передбачається, зможуть скористатися веб - квестом [69].
Розробляючи веб-квест, можна обрати найрізноманітнішу тематику, використані проблемні завдання мають різнитися ступенем складності.
B. Dodgeописує наступні види завдань для веб-квестів [7].
Переказ - передбачає, що здобувачі освіти продемонструють розуміння теми. Для цього вони мають подати матеріали, отримані з різних джерел, у незвичному, новому форматі. Наприклад, презентація, плакат, креативна розповідь тощо.
Планування і проектування - має на меті розроблення плану або творчого проєкту, спираючись на задані умови.
Самопізнання - передбачає здійснення будь-яких досліджень різних боків особистості.
Компіляція - здійснення трансформації формату подання інформації, що збирається з різних джерел. Наприклад, створити книгу кулінарних рецептів, організувати віртуальну виставку, капсулу часу, капсулу культури.
Творчезавдання - організація та проведення творчої роботи в конкретному жанрі - створити та розіграти п'єсу, декламувати вірш, співати пісні, створити відеоролик.
Аналітична задача - здійснення пошуку й проведення систематизації зібраної інформації.
Детектив, таємнича історія, головоломка - організація і проведення дослідження, розслідування з наступним формулюванням висновків, що спираються на аналіз суперечливих фактів, наведення об'єктивного викладу зібраної інформації.
Досягнення консенсусу - формулювання висновків та рішень щодо розв'язання гострої проблеми, дискусії з метою схилити на свій бік опонентів або осіб, які налаштовані нейтрально.
Оцінювання - здійснення обґрунтування конкретної точки зору, дослідження різних явищ, фактів, відкриттів, спираючись на унікальні онлайн-джерела.
Процес створення веб-квесту складний, проте цікавий і творчий, може не підлягати визначеним правилам. Проте для розробки веб-квестів існують загальновизнані етапи, які потрібно виконати.
1. Вибір теми вебквесту. Тема квесту має відповідати конкретним умовам:
- відповідати вимогам, висунутим держстандартами до змісту освітніх програм;
- містити якомога різноманітніші завдання, що розвивають мислення здобувачів освіти;
- оновлювати зміст або доповнювати базові навчальні матеріали, які вчитель використовує для опрацювання теми уроку;
- результативно використовувати можливості інтернету.
2. Вибір сайту, на якому є матриця (шаблон) для створення вебквесту.
3. Створення завдань. Старшокласникам варто пропонувати такі завдання вебквесту, які подаються в незвичному, неподібному одне на одне вигляді та у різних формах подання.
4. Добір системи оцінювання. Вебквест є комплексним проєктом. Його оцінювання має відбуватися відповідно до визначених критеріїв, які відповідають типу проблемного запитання, що вирішувалося в квесті, та формі представлення отриманого результату.
5. Добір джерел інформації, якими будуть користуватися учні для пошуку відповідей.
6. Маючи розроблений план та узгоджену модель вебквесту, володіючи його інформаційною підтримкою, далі переходять до розроблення вебквесту.
Розширеним і детальним є алгоритм розроблення та реалізації вебквестів за І. Міщанчук.
І. Організаційно-підготовчий етап
1. Визначення навчальних потреб учнів.
2. Визначення теми, мети й типу квесту. Рекомендовано вибирати теми, які важко даються старшокласникам і, таким чином, в ігровій формі можна мотивувати учнів до їх вивчення. Обираючи тип квесту, звертають увагу на вік дітей: початкова ланка - живий квест; середня ланка - квест-змагання; старша ланка - квест типу «метод проєктів».
3. Формулювання сюжету та завдань. Сюжет повинен бути ігровий, інтригуючий, цікавий. Завдання доцільно формулювати на ускладнений пошук та подавати їх в незвичайній формі - загадки, зашифрованого послання, вживання в роль. Після розробки завдань доцільно попередньо їх протестувати для виявлення існуючих проблем. Варто використовувати у завданнях сучасні інтернет-сервіси.
4. Опис головних ролей учасників.
5. Складання плану роботи.
6. Визначення термінів реалізації квесту. Рекомендовано не робити занадто довгий квест (9 і більше завдань, такий, проходження якого триватиме до 2-х місяців), оскільки в учнів може зникнути інтерес (оптимально: 6 завдань, 1 місяць). На виконання завдань краще відводити 2-3 дні, щоб було достатньо часу для виконання завдань.
7. Розроблення та створення додаткових документів.
8. Розроблення вхідного та вихідного тестування.
9. Розроблення критеріїв оцінювання діяльності учнів.
10. Підготовка списку інформаційних джерел. Рекомендовано заздалегідь продумати структуру платформи, додати всі необхідні документи і чітко описати всі етапи роботи. Для квесту типу «метод проєктів» бажано, щоб здобувачі освіти самостійно розміщували свої напрацювання на платформі, для цього необхідно заздалегідь надати їм доступ.
ІІ. Етап реалізації
1. Ознайомлення учнів з організаційними моментами, сюжетом, основними питаннями.
2. Проведення та аналіз вхідного тестування.
3. Коригування сюжету та завдань квесту (у разі необхідності).
4. Об'єднання учнів у групи (за необхідності) та розподіл завдань.
5. Ознайомлення учнів з платформою для реалізації квесту.
6. Ознайомлення з критеріями оцінювання.
7. Проведення консультацій для учнів щодо роботи з квестом.
8. Супроводження проходження квесту учнями.
9. Перевірка й оцінювання проміжних етапів.
ІІІ. Завершальний етап
1. Оцінювання діяльності учнів за розробленими критеріями.
2. Визначення результату діяльності учнів.
3. Проведення та аналіз вихідного тестування.
4. Формулювання висновків. Доцільним є демонстрування старшокласниками тих знань, умінь та навичок, якими вони оволоділи внаслідок проходження квесту, з якими сервісами вони змогли скористатися, які факти дізналися.
4. Нагородження переможців.
При підготовці та проведенні вебквесту допускають такі помилки:
- невідповідність теми вебквесту поставленій меті, мети - завданням, завдань - поділу на ролі;
- непрацюючі сайти, на які подаються посилання в завданнях веб-квеста;
- несправедливість оцінювання роботи (якщо один робив роботу за всю підгрупу, а всі отримали однакові бали);
- неможливість регламентування часу роботи учня за комп'ютером (необхідно коротко сформулювати завдання, щоб учень виконав їх за 1 -2 години, провести роз'яснювальні бесіди).
Критерії методичної оцінки веб-квестів, які розробили B. Dodgeі T. March, спрямовані на визначення ступеня реалізації поставлених завдань в кожному розділі квесту:
1) введення - мотивуюча і пізнавальна цінність;
2) завдання - проблемність, чіткість формулювання, пізнавальна цінність;
3) порядок роботи і необхідні ресурси - точний опис набору дій; актуальність, різноманітність і оригінальність ресурсів; різноманітні завдання для розвитку розумових здібностей високого рівня; наявність методичної підтримки - додаткових ресурсів для вирішення завдання; при використанні рольових елементів - відповідний підбір ролей і ресурсів для кожної ролі;
4) оцінка - валідність поданих критеріїв для оцінки типу завдання, ясність опису критеріїв і параметрів, а також можливість вимірювання результатів роботи;
5) висновок - взаємозв'язок з введенням, точний опис навичок, які набудуть учні, виконавши запропонований вебквест [19].
З точки зору У. Каннінгема та Дж. Велса критерії оцінювання вебквесту можуть мати вигляд (табл.):
вебквест освіта технологія урок
Критерії оцінювання вебквесту
|
Критерії |
1-5 балів |
6-9 балів |
10-12 балів |
|
|
Глибина розуміння завдання |
Містяться зайві (нерелевантні) матеріали, інформація; наведено тільки одне джерело інформації, відсутній аналіз наведеної інформації |
Містяться релевантні та зайві матеріали; подана недостатня, невелика кількість джерел |
Подані виключно релевантні матеріали, звіт за достатньою кількістю джерел, що визначено критеріями, подано аналіз використаної інформації |
|
|
Виконання завдання |
Інформація підібрана випадковим чином, загалом відомості не відповідають темі, відсутній їх аналіз |
Не всі літературні джерела є достовірними, подані відомості неповні, здійснено їхній поверховий аналіз |
Використана велика кількість літературних джерел, вони достовірні, інформація перевірена, містяться висновки, їх аргументовано, наведені цитати |
|
|
Результат роботи |
Звітний матеріал не структуровано логічно, відсутні конкретні відповіді на поставлені запитання, має місце спам |
Подання матеріалу логічне та структуроване, проте мається недостатнє власне оцінювання результатів |
Здійснено логічне подання інформації, вона структурована. Здійснено критичний аналіз зібраного матеріалу, наявний особистий вклад автора в оцінювання інформації |
|
|
Творчий підхід |
Має місце копіювання відповідної інформації з різних джерел без її критичного аналізу |
У судженнях переважає єдина точка зору на проблему, висвітлення інформації однобоке, відсутні висновки |
Наведено різноманітні підходи до вирішення проблеми, має місце її критичне осмислення, присутня чітка індивідуальна точка зору в заявлених висновках |
Отже, використання вебквестів в освітньому процесі розвиває пізнавальну активність здобувачів освіти та навички самостійного отримання знань. Освітній вебквест - це дидактична структура, за допомогою якої вчитель технологій удосконалює пошукову діяльність учнів. Причому параметри цієї діяльності та час заздалегідь визначені. Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів освітньої діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності та їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має низку переваг, заслуговує на широке впровадження в освітній процес у старших класах закладів загальної середньої освіти.
Так, ми розглянули класифікацію вебквестів за Б. Доджем (за тривалістю виконання, за предметним змістом, а типом завдань, які виконуються здобувачами освіти). Визначили процес створення вебквесту як творчий, але такий, що передбачає загальноприйняті кроки, зокрема вибір теми; вибір сайту, на якому є матриця (шаблон) для створення вебквесту, створення завдань, підбір системи оцінювання, добір джерел інформації, створення вебквесту. Дослідили критерії методичного оцінювання вебквестів, спрямовані на визначення ступеня реалізації поставлених завдань в кожному розділі квесту. Перспективи нашого дослідження вбачаємо в розробленні та апробації вебквестів до обов'язково-вибіркових модулів програми «Технології. 10-11 клас» (рівень стандарту).
Список використаної літератури
1. Dodge B. Some Thoughts About Web-Quests. WebQuest: website. URL: https://www.scirp.org/journal/paperinformation? paperid=113806 (last accessed: 13.11.2023).
2. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Вебквест як інноваційна технологія навчання у вищій і середній школі. ВісникЛуганськогонаціональногоуніверситетуімені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2011. №21. Частина 1. С. 36-45.
3. March T. Criteria for Assessing Best WebQuests. BestWebQuests: website. URL: https://tommarch.com/strategies/webquests/assessing-best-webquests/ (last accessed: 2.10.2023).
4. Тимченко О.В. Використання технології «вебквест» для організації самостійної роботи учнів. URL: https://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/5_34_2017 / Висник_5_34_2017_педагогика_Тимченко.pdf (дата звернення: 10.06.2023).
5. ХарлашЛ. М. Технологія «вебквест» у методичному арсеналі сучасного вчителя. URL: https://core.ac.ukdownload/pdf/300405055.pdf (дата звернення: 15.12.2023)
6. Dodge B. WebQuestTaskonomy. ATaxonomyofTasks: website. URL: https://www.raco.cat/index.php/iem/article/viewFile/205330/273868 (last accessed: 3.10.2023).
7. Домашенко І.К. Сучасні методи викладання іноземної мови: технологія вебквест. URL: http://dspace.khntusg.com.ua/bitstream/123456789/5018/2/227-235.pdf (дата звернення: 11.08.2023).
8. КаннінгемУорд, УелсДжиммі. Педагогічний вебквест: вебсайт. URL: http://ru.calameo.com/read/0028809973f260559471b (дата звернення: 16.09.2023)
References
1. Dodge B. Some Thoughts About Web-Quests. URL: https://www.scirp.org/joumal/paperinformation?paperid= 113806 [in English].
2. Hurevych, R.S., KademiiaM. Iu. (2011) Veb-kvest yak innovatsiinatekhnolohiianavchannia u vyshchiiiseredniishkoli [Web quest as an innovative learning technology in higher and secondary schools]. VisnykLuhanskohonatsionalnohouniversytetuimeniTarasaShevchenka - Bulletin of LuhanskTaras Shevchenko National University, 21, 36-45 [in Ukrainian].
3. March T. Criteria for Assessing Best WebQuests. URL: https://tommarch.com/strategies/webquests/assessing-best - webquests/ [in English].
4. Tymchenko, O.V. Vykorystanniatekhnolohii «veb-kvest» dliaorhanizatsiisamostiinoirobotyuchniv [The use of «web-quest» technology to organize students' independent work]. URL: https://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/5_34_2017 / Висник_5_34_2017_педагогика_Тимченко.pdf [inUkrainian].
5. Kharlash, L.M. Tekhnolohiia «Veb-kvest» u metodychnomuarsenalisuchasnohovchytelia [«Web-quest» technology in the methodological arsenal of a modern teacher]. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/300405055.pdf [in Ukrainian].
6. Dodge B. WebQuestTaskonomy. ATaxonomyofTasks URL: https://www.raco.cat/index.php/iem/article/viewFile/205330/ 273868 [in English].
7. Domashenko, I.K. Suchasnimetodyvykladanniainozemnoimovy: tekhnolohiiaveb-kvest [Modern methods of teaching a foreign language: web quest technology] URL: http://dspace.khntusg.com.ua/bitstream/123456789/5018/2/227-235.pdf [in Ukrainian].
8. KanninhemUord, UelsDzhymmi. Pedahohichnyiveb-kvest:veb-sait. [Educational webquest: website]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета "Технології". Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету. Штучне освітлення в майстерні предмета "Технології".
дипломная работа [3,3 M], добавлен 13.03.2014Сутність понять "освітні технології", "педагогічні технології", "технології навчання". Характеристика окремих технологій навчання географії. Методичні рекомендації із застосування інноваційних технологій навчання в процесі викладання географії.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 11.12.2011Проведення інформатизації суспільства, особливості його становлення. Освіта в інформаційному суспільстві. Інформаційні технології як основа процесу інформатизації освіти. Напрями застосування та особливості впровадження інформаційних технологій навчання.
реферат [71,4 K], добавлен 01.04.2015Історія розвитку проблеми здоров’язбереження. Поняття "здоров’язберігаючі технології", їх класифікації та функції. Технології навчання здоров'ю. Технологічні засади підготовки педагога до використання здоров’язбережувальних освітніх технологій.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 28.04.2014Історія виникнення освітньої технології. Концептуальні положення. Мета і завдання дослідницької технології. Понятійний апарат: пізнання, дослідження, метод, спостереження, порівняння. Зміст технології. Вимоги до особистості вчителя. Конспекти уроків.
реферат [42,2 K], добавлен 29.10.2007Особливості використання інформаційних технологій, зокрема персонального комп'ютера, які дають можливість інтенсифікувати процес поточного оцінювання знань, зробити його більш систематичним, оперативним. Мультимедійні технології в освітньому просторі.
дипломная работа [7,0 M], добавлен 06.04.2012Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес. Методи інтерактивного навчання. Структура інтерактивного уроку. Суть та організація навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 15.06.2010Інтерактивне навчання - специфічна форма організації пізнавальної діяльності. Використання інтерактивного навчання і інтерактивних методів в системі нових освітніх технологій. Особливості застосування цієї методи і технології на уроках географії.
реферат [18,3 K], добавлен 20.12.2011Освітня система-соціальний інститут, створений для цілеспрямованого формування особистості. Розвиток творчої особистості. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень. Способи реалізації технології розвивального навчання.
курсовая работа [75,1 K], добавлен 11.11.2008Поняття "інформаційні технології", їх класифікація та характеристика. Значення і місце інформаційних технологій в розвитку сучасної освіти. Дослідження студентів для аналізу готовності майбутнього педагога-початківця до застосування інноваційних методик.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 22.04.2013Визначення та класифікація педагогічних технологій. Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу. Використання гнучких технологій модульно-рейтингового навчання слухачів та курсантів ВНЗ МВС України.
контрольная работа [68,8 K], добавлен 05.07.2009Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку сучасних технологій навчання у викладанні історії. Сполучення сучасних і традиційних технологій у навчанні історії. Ідеї гуманізму в науці і освіті. Модульні, проектні, лекційно-семінарські технології навчання.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.07.2010Роль інноваційної технології у навчанні географії. Можливості застосування елементів релаксопедичної технології. Сучасний стан шкільної практики з використання педагогічної технології на уроках географії. Вплив релаксопедії на якість навчання з географії.
статья [344,4 K], добавлен 24.04.2018Сучасні підходи до організації навчання та інтерактивні технології, особливості та умови їх використання, оцінка практичної ефективності. Розробка уроку фізики із застосуванням інтерактивних технологій навчання, головні вимоги до нього, етапи проведення.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 31.03.2019Використання інноваційних технологій навчання в викладанні фізики. Принципи особистісно-зорієнтованого, проблемного, розвивального навчання. Технологія розвитку критичного мислення, інтерактивного навчання. Інформаційна і проектна технології викладання.
курсовая работа [23,7 K], добавлен 06.04.2012Залучення комп’ютерних технологій у процес здобуття хімічної освіти, основні напрямки використання їх можливостей. Апаратні, програмно-методичні та навчально-методичні засоби, реалізація дидактичних цілей і завдань на уроках вивчення хімії в школі.
реферат [606,8 K], добавлен 09.11.2009Використання комп’ютерних технологій у навчанні. Створення та обробка зображень, анімації, відео фрагментів, звукового супроводу. Особливості вікового періоду та викладання природознавства у 5 – 6 класах. Пізнавальний інтерес та засоби його формування.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.09.2008Завдання технологій соціально-педагогічної діяльності. Педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я учнівської молоді. Практичне застосування технології проектування у роботі соціального педагога у загальноосвітній школі.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 22.03.2015Ігрові технології як метод навчання учнів, оцінка їх практичної ефективності. Кросворди, сканворди, ребуси та інші головоломки, їх формування та використання. Програмний пакет вправ Gcompris, його структура та зміст, використання на уроках інформатики.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 26.05.2015Вплив педагогічних технологій на організацію навчально-виховного процесу старшокласників. Відмінні особливості та педагогічне обґрунтування проектно-технологічної діяльності, умови її ефективного застосування на уроках технології у старшій школі.
статья [22,7 K], добавлен 13.11.2017
