Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі

Гриньова Марина Вікторівна

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Полтавський національна педагогічнй університет імені В. Г. Короленка

Боярський Дмитро Едуардович

директор

Рокитненська гімназія з дошкільним структурним підрозділом виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області

PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPING FUTURE NATURAL SCIENCES TEACHERS' READINESS TO USE INTERACTIVE TECHNOLOGIES IN EXTRACURRICULAR ACTIVITIES

Hrynyova Maryna

Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor, Rector of V. G. Korolenko Poltava National Pedagogical University, Corresponding Member of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine

Boyarsky Dmytro

Director

Rokytnensky Gymnasium with Preschool Structural Subdivision of the Executive Committee of the Omelnytsk Village Council of the Kremenchuk District of the Poltava Region

Introduction. The article examines the concept of «pedagogical conditions for the formation of the readiness of a future science teacher to use interactive technologies in extracurricular activities » as circumstances and opportunities that affect the functioning and development of the pedagogical system, as well as requirements for the pedagogical process that should be followed to achieve effectiveness. It was found out that now the status of a science teacher serves as a basis for him to fulfil the role of the leader of the group. The authors are convinced that the role and functions of the leader of the natural sciences group as a professional and creative person are determined by his professional preparation to carry out high-quality educational and developmental work with students in the conditions of traditional, distance and mixed format, to ensure a high degree of interactivity of the group classes in any conditions.

Purpose. The article aims to determine and characterize the pedagogical conditions for the formation of the readiness of the future science teacher to use interactive technologies in extracurricular activities.

Methods. Theoretical methods were used: analysis of scientific literature (to identify essential and secondary concepts in different interpretations); generalization and systematization (to specify and distinguish the totality ofpedagogical conditions); synthesis (combination of separate aspects of different concepts and definition of the concept of «pedagogical conditions», which reflects its essence with new possibilities).

Results. The authors defined a set ofpedagogical conditions for forming the readiness of a future science teacher to use interactive technologies in extracurricular activities (creating positive motivation among students regarding the use of interactive technologies in extracurricular activities; creating an environment of interactive pedagogical support for students during the formation of their readiness to use interactive technologies in extracurricular activities work; study by students of modern Internet services for the organization of interactive classes in the natural sciences) and analysed the peculiarities of their implementation.

Conclusion. The conducted theoretical research makes it possible to organize a pedagogical experiment, the purpose of which is to check the effectiveness ofpedagogical conditions for the formation of the readiness of the future teacher of natural sciences to use interactive technologies in extracurricular activities.

Keywords: Natural Sciences, Teacher, Interactive Technologies, Extracurricular Activities, Pedagogical Conditions

У статті розглянуто поняття «педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі» як обставини та можливості, що впливають на функціонування та розвиток педагогічної системи, а також вимоги до педагогічного процесу, яких слід дотримуватися для досягнення ефективності. Визначено сукупність педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі (створення позитивної мотивації в студентів щодо використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі; створення середовища інтерактивної педагогічної підтримки для студентів під час формування в них готовності до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі; вивчення студентами сучасних інтернет-сервісів для організації інтерактивних занять гуртка з природничих наук) та проаналізовано особливості їх реалізації.

Ключові слова: природничі науки, вчитель, інтерактивні технології, позашкільна робота, педагогічні умови.

вчитель інтерактивний природничий

Постановка проблеми. На сьогоднішній день посилений інтерес до проблеми застосування інтерактивних технологій навчання в позашкільній роботі, зокрема під час роботи гуртків з природничих наук (фізика, біологія, хімія, географія, геологія тощо), викликаний різними мотивами: частина педагогів традиційно опановує ці технології, бо цього вимагає адміністрація; інші вбачають у підвищенні інтерактивності процесу навчання чергову панацею від усіх проблем в організації навчання в школі та позашкільній роботі; треті вважають, що запровадження інтерактивних технологій у поєднанні з цифровими - об'єктивний процес, який за своєю суттю є невід'ємним етапом еволюції процесу навчання (у школі, у закладах вищої освіти, у позашкільній освіті). Педагоги переконуються на практиці, що для розв'язання завдання вдосконалення позашкільної роботи слід спиратись на досягнуті технологічні здобутки під час провадження процесу навчання на уроках в школі. Відтак, на допомогу технологічним аспектам організації позашкільної роботи з природничих наук приходять інтерактивні технології навчання.

Водночас нині статус учителя природничих наук слугує підставою до виконання ним і ролі керівника гуртка. Вочевидь, роль і функції керівника гуртка з природничих наук як професіонала і творчої особистості визначаються його професійною підготовленістю здійснювати якісну освітньо -розвивальну роботу з учнями в умовах традиційного, дистанційного та змішаного формату, забезпечувати високий ступінь інтерактивності занять гуртка в будь-яких умовах. У зв'язку із цим актуалізується проблема підготовки майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій навчання в позашкільній роботі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження різних джерел (О. Гончар (2006), О. Комар (2006), І. Мороз (2006), О. Пометун (2008), І. Прокопенко (2018), А. Степанюк (2006), А. сбруєва (2021), та ін.) засвідчило, що педагогічна наука приділяє велику увагу проблемі професійної підготовки майбутніх учителів, включаючи формування їх навичок володіння інноваційними технологіями, зокрема інтерактивними. Учені вважають, що вчителі повинні бути творчими у своїй професійній діяльності з різних причин, які пов'язані з унікальністю. По-перше, унікальні кожен учень та вчитель; по-друге, унікальні суб'єктивні та об'єктивні умови організації навчального процесу, особливо в умовах реформи освіти; по-третє, унікальні життєві та професійні ситуації, у яких учителі мають працювати на уроках та в позаурочній діяльності, застосовувати новітні підходи й інтерактивні технології для вирішення широкого спектру педагогічних завдань. Водночас відсутні дослідження, які безпосередньо стосуються формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі.

Формулювання мети статті. Схарактеризувати педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі.

Виклад основного матеріалу. Заклад вищої освіти (ЗВО), котрий здійснює підготовку майбутнього вчителя природничих наук, повинен створити умови для формування його особистості, який позитивно ставитиметься до своєї професії та зможе творчо працювати у педагогічній сфері, зокрема у Новій українській школі (Концепція «Нова українська школа», 2016). Це вимагає зусиль науково- педагогічного колективу ЗВО, спрямованих на створення сприятливої інтелектуально -емоційної та духовно-моральної атмосфери, де кожен студент має змогу побачити перед собою приклад професіоналізму, педагогічної майстерності, моральності, професійної відповідальності та обов'язку в особі науково-педагогічних працівників університету. Дослідники О. Кіліченко та Л. Мільто також підкреслюють важливість цілеспрямованих зусиль в цьому напрямі (Кіліченко, 2012, Мільто, 2013).

Процес навчання майбутніх учителів природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі, на наше глибоке переконання, є не що інше, як вплив на свідомість та діяльність для підготовки до майбутньої професійної діяльності успішного шкільного вчителя, який буде здатним не лише провадити освітній процес, створювати якісне інтерактивне навчальне середовище (реальне та віртуальне) на уроках, але й провадити позаурочну діяльність: виховну, культурно-просвітницьку, гурткову тощо. Не викликає сумніву той факт, що інтерактивні технології в процесі професійної підготовки студентів у ЗВО впливають на підготовку майбутніх учителів природничих наук, допомагаючи їм створити якісне інтерактивне навчальне середовище, а також орієнтуючи на їх використання у майбутній професійній діяльності (під час уроків та у позашкільній роботі). Проте процес навчання студентів повинен формувати не тільки ключові компетентності, а й інтелектуальні якості, створюючи повноцінну особистість майбутнього вчителя. Сучасному вчителю потрібно знати та використовувати інтерактивні технології, досліджувати освітній сегмент інтернету, впроваджувати інформаційні технології в навчальний процес та вміти навчати учнів за допомогою різних засобів телекомунікації.

Цілком погоджуємося з О. Пожидаєвою, яка вважає, що успіх підготовки майбутніх фахівців залежить від якості дотримання педагогічних умов (Пожидаєва, 2012). Педагогічні умови охоплюють обставини та можливості, що впливають на функціонування та розвиток педагогічної системи, а також вимоги до педагогічного процесу, яких слід дотримуватися для досягнення ефективності. Готовність майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі є одним з показників професіоналізму, який формується в процесі педагогічної підготовки та залежить від якості дотримання педагогічних умов.

Дослідники А. Воскобойник та Н. Кононец зазначають, що педагогічні умови означають вибір, розробку та застосування методів, змісту та організаційних форм навчання з метою досягнення дидактичних цілей (Воскобойник, Кононец, 2021). У нашому дослідженні обговорюється низка педагогічних умов для формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі, визначена на підставі аналізу праць таких науковців, як С. Генкал (2005), О. Гончар (2006), Н. Кононец (2013), О. Комар (2006), І. Мороз (2006), О. Пометун (2008),І. Прокопенко (2018), О. Савчук (2011), В. Сідоров (2018), А. Сбруєва (2021), І. Холод (2012) та ін.

Перша умова полягає у створенні в студентів позитивної мотивації щодо використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі. Цього можна досягти за допомогою створення ситуацій успіху та розмірковування під час лекцій, практичних та лабораторних занять, а також за допомогою діалогового спілкування між викладачами та студентами.

Друга умова полягає у створенні середовища інтерактивної педагогічної підтримки для студентів під час формування їх готовності до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі. Цього можна досягти шляхом створення інтерактивного розвивального простору педагогічної взаємодії, який включає діалог як основну форму взаємодії, наявність поля особистісного автономного розвитку та сaморозвитку особистості в контексті застосування інтерактивних технологій.

Третя умова полягає у вивченні студентами сучасних інтернет-сервісів для організації інтерактивних занять гуртка з природничих наук. Це можна досягти за допомогою дослідження інтернет- простору на предмет виявлення таких сервісів, вивчення їхніх дидактичних можливостей для організації інтерактивного спілкування у позашкільній роботі, створення цифрових освітніх ресурсів (ЦОР), сайтів учителя, інтерактивних вправ тощо.

Ми припускаємо, що якщо ми створимо сприятливі умови для студентів (створення позитивної мотивації у студентів щодо використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі; створення середовища інтерактивної педагогічної підтримки для студентів під час формування їх готовності до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі; вивчення студентами сучасних Інтернет - сервісів для організації інтерактивних занять гуртка з природничих наук), то процес формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі буде ефективним. Ми пропонуємо використання такої сукупності педагогічних умов для формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі (рис. 1).

Рис. 1. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі

Схарактеризуємо ці педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя хімії до використання інтерактивних технологій навчання в старшій школі більш детально.

Створення в студентів позитивної мотивації щодо використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі як перша педагогічна умова передбачає у своїх реалізаційних механізмах такі заходи.

Для того щоб студенти були зацікавлені у використанні інтерактивних технологій у позашкільній роботі, потрібно застосовувати метод проєктів (С. Генкал (2005), Н. Кононец (2013), А. Сбруєва (2021) та ін.). Цей метод передбачає самостійну творчу роботу студентів, включає розроблення плану і його виконання протягом певного часу. Теми проєктів повинні стимулювати творче мислення, розвивати навички дослідження та інтегрування знань, сприяти педагогічній комунікації та формуванню позитивної мотивації до здобуття знань про інтерактивні технології для викладання хімії у старшій школі.

Цілком погоджуємося з А. Сбруєвою, що застосування різних проєктів, зокрема індивідуальних дослідницьких, групових проєктів, у майбутньому дасть можливість учителеві реалізувати особистісно орієнтовану модель освіти, згідно з якою школа та позашкільна робота вчителя максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму шляхом персоналізації навчання (Сбруєва, 2021).

Студентам доцільно запропонувати проєкти, які сприятимуть збільшенню мотивації майбутніх учителів природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі. Ці проєкти включають науково-методичний проєкт «Інтерактивне навчання природничих наук», де студенти вивчають науково-педагогічні публікації, відвідують уроки вчителів та готують наукові публікації; проєкт «Топ-20 інтерактивних методів викладання природничих наук», що включає створення медіатеки студентських презентацій; проєкт «Конструюємо інтерактивне заняття гуртка з природничих наук», де проводяться відкриті інтерактивні заняття та студенти готують фрагменти занять гуртка з використанням інтерактивних технологій; гостьові лекції від учителів-новаторів, керівників гуртків з природничих наук, де студенти відвідують лекції вчителів із застосування інтерактивних методів та подають звіти про їх використання на заняттях гуртка.

Важливо зазначити, що тематика проєктів може бути різноманітна і не обмежується лише пропозиціями викладачів кафедри ЗВО. Студенти також мають можливість самостійно запропонувати тему та дослідити можливості використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі.

Ще один спосіб стимулювати студентів до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі - це повний перехід науково-педагогічних кадрів на інтерактивні методи навчання студентів у ЗВО. Кожна лекція повинна бути інтерактивною, а практичні та семінарські заняття також повинні бути організовані з використанням інтерактивних технологій. Викладачі повинні демонструвати переваги такого інтерактивного навчального середовища у своїй щоденній роботі.

Таке навчальне середовище, яке викладачі повинні створювати у педагогічному виші, має такі ознаки: наявність настанов та позитивної мотивації до інтерактивної діяльності майбутніх учителів природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі; систематична підготовка студентів до отримання знань з психолого-педагогічних та професійно орієнтованих дисциплін з методичним спрямуванням на використання інтерактивних технологій у навчанні, у позашкільній роботі та поступове формування індивідуально-творчого стилю інноваційної педагогічної діяльності на цих засадах; створення емоціино-сприятливого клімату та взаємодії між викладачами та студентами, що сприяє створенню атмосфери інтерактивного освітнього середовища, наповненого просвітницьким інтерактивно - педагогічним змістом.

Як один із методів пропонуємо застосовувати метод «РАФТ - Різні авторські форми текстів», котрий є цікавим та інтерактивним способом, який може стимулювати мотивацію студентів під час процесу навчання. Цей метод полягає у написанні студентами різних видів текстів, які відображають їхні пропозиції та ідеї на певну тему. Наприклад, студенти можуть написати листа комусь із видатних фізиків, хіміків чи біологів, у якому вони висловлюють свої думки щодо їхніх відкриттів та інших питань. Цей метод включає кілька етапів. Спочатку студенти працюють індивідуально над темою за допомогою методики «вільного письма». Після цього вони об'єднуються в пари та складають спільний текст на цю тему. Нарешті, студенти працюють у групах та обговорюють і узагальнюють тексти попереднього етапу, щоб створити спільний проєкт. Головна ідея цього методу полягає в тому, що студенти висловлюють свої пропозиції та ідеї у своїх записах, щоб продемонструвати те, як видатні науковці використовували інтерактивні методи для своєї роботи. Цей метод може допомогти студентам розвинути свої навички у написанні та комунікації, а також стимулювати їхню творчість та інтерес до навчання та майбутньої позашкільної роботи з учнями.

Друга педагогічна умова (створення середовища інтерактивної педагогічної підтримки для студентів під час формування їх готовності до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі) реалізується за допомогою системи заходів, які забезпечують створення інтерактивного розвивального простору педагогічної взаємодії. Головними складовими такого простору є діалог, який є основною формою взаємодії учасників педагогічного процесу, поля особистісного автономного розвитку учасника взаємодії та саморозвиток особистості в контексті застосування інтерактивних технологій для викладання природничих наук та організації позашкільної роботи.

Принагідно зазначимо, що ми використали праці вчених (О. Савчук (2011), В. Сідоров (2018),І. Холод (2012) та ін.), щоб розглянути питання педагогічної підтримки студентів в процесі їх підготовки до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі. Аналіз досліджень дав змогу зробити такі висновки:

Педагогічна підтримка студентів включає форми та засоби, які допомагають у самостійному виборі інтерактивних технологій, сприяють їх професійному самовизначенню та доланню перешкод у навчальній, комунікативній та творчій діяльності.

Педагогічна підтримка може бути розглянута як особлива сфера діяльності викладачів, яка спрямована на допомогу в саморозвитку студентів та вирішенні їхніх індивідуальних проблем, пов'язаних із вивченням інтерактивних технологій та майбутнього їх застосування в позашкільній роботі.

Педагогічна підтримка базується на взаємодії викладача та студента, зосередженій на визначенні інтересів, нахилів, здібностей та мотивів студента, а також спробах створення інтерактивного навчального середовища.

Педагогічна підтримка є цілеспрямованою діяльністю науково-педагогічного колективу, яка спрямована на досягнення мети - підготовку майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі.

Науковці виокремлюють кілька типів педагогічної підтримки студентів, які найчастіше використовуються у ЗВО:

за формою проведення - безпосередня та опосередкована;

за кількістю учасників - індивідуальна, групова, колективна;

за сферою діяльності у навчанні - інтелектуальна, соціально-психологічна та комунікативна (Сідоров, 2019).

У нашому дослідженні інтерактивна педагогічна підтримка студентів вважається оперативною допомогою майбутнім учителям природничих наук у вирішенні їхніх індивідуальних проблем, пов'язаних із навчанням та використанням інтерактивних технологій, особливо, у майбутній позашкільній роботі. Це досягається через ефективну комунікацію під час проведення інтерактивного навчання, яке може бути реальним або віртуальним. Ми також досліджуємо професійний вибір стосовно розробленняки цифрових дидактичних ресурсів та створення інтерактивного навчального середовища для ефективного навчання природничих наук у школі та організації позашкільної роботи, організованого з використанням засобів зворотного зв'язку.

Щоб допомогти студентам готуватись до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі, можна створити середовище інтерактивної педагогічної підтримки, використовуючи бесіди, консультації (реальні та віртуальні), допомогу при виконанні завдань, мотиваційні методи та стимулювання самоосвіти. Доцільно запропонувати використання методу е -портфоліо (наприклад, студентський вебсайт), щоб студенти могли створити колекцію ЦОР, які відображають їхній досвід та досягнення в процесі навчання інтерактивним технологіям. Це дозволить викладачам оперативно реагувати на досягнення студентів та спілкуватися з ними через функціонал вебсайту, а також зорієнтовувати їх на подальший успіх. Головна мета е-портфоліо - відображення розвитку студентів, рівня їхніх навчальних досягнень, самодисципліни та самоорганізації.

Дослідники стверджують, що метод е-портфоліо має безліч переваг (Кононец, 2014, Сідоров, 2019). Використовуючи його, можна оцінити навчальні досягнення студентів, їх критичне та творче мислення у процесі проведення інтерактивного навчання в реальному та віртуальному середовищі, розробляти цифрові дидактичні матеріали та створювати інтерактивне навчальне середовище для більш ефективного навчання. Також метод е-портфоліо допомагає мотивувати студентів до навчання, наукового пошуку та творчої діяльності, що спрямована на формування здатності до проведення інтерактивного навчання в реальному та віртуальному середовищах, а також до самооцінки та інтерактивної взаємодії.

Третя педагогічна умова (вивчення студентами сучасних інтернет-сервісів для організації інтерактивних занять гуртка з природничих наук) зорієнтована на те, що студенти повинні навчитися використовувати сучасні інтернет-сервіси для організації інтерактивних уроків з природничих наук школі та у позашкільній роботі зі школярами. Це означає розроблення дидактичних заходів, щоб допомогти студентам вивчити, як використовувати доступні Інтернет -сервіси для інтерактивного навчання. Ці заходи можуть включати дослідження інтернету для знаходження сервісів, вивчення їх можливостей для навчання, створення електронних зошитів, вебсайтів вчителя, відкритих онлайн-курсів, інтерактивних вікторин тощо.

Практика показує, що сучасні учні та студенти набагато більше зацікавлені у виконанні завдань з використанням цифрових ресурсів, що підсилює емоційне сприйняття навчання. Це може допомогти у формуванні їхньої пізнавальної самостійності. Тому комп'ютер, інформаційно -комунікаційні технології та інтернет-сервіси можуть бути використані для вирішення складних завдань з природничих дисциплін, але потрібно вивчити способи їх ефективного використання. Для досягнення цілей навчання необхідно правильно сформулювати запитання чи описати ситуацію, розробити спосіб вирішення проблеми (використовуючи традиційні методи чи цифрові засоби), забезпечити однаковий доступ до матеріалів та засобів для усіх студентів, і дати їм можливість аналізувати свої результати навчання.

Нині багато ЦОР (зокрема застосунки для мобільних телефонів) можна використати для вивчення природничих наук у школі: Flora Incognita, PlantNet Plant Identification, Sbio.info, Explore.org, Explore Documentary Films, Healthline Body Maps, Zygote body, Cellsalive.com та багато інших. На основі цього матеріалу можна запропонувати розробити спецкурс або модуль для студентів, який міститиме практичні завдання для розробки інтерактивних уроків, вправ та вікторин. Також можна запропонувати включити цей модуль до змісту дисципліни «Інформаційні технології в освіті» або до інших дисциплін, які пропонує освітня програма підготовки майбутніх учителів природничих наук. Крім того, можна запропонувати модуль «Сучасні цифрові лабораторії для вивчення природничих дисциплін», щоб доповнити зміст дисципліни. Ми переконані, що цей модуль надасть студентам можливість використовувати цифрові лабораторії для вивчення природничих дисциплін. Крім того, можна запропонувати модуль «Цифрові застосунки для вивчення хімн/біології/фізики», у якому можна навчитися використовувати корисні застосунки, такі як Solution Calculator Lite, CHEMIST-Virtual Chem Lab, Physics Simulations, Golabz.eu, LabQuest 2, Globisens «LabDisc», Einstein та ін.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що вивчення сучасних інтернет-сервісів для інтерактивного вивчення природничих наук у школі та позашкіллі не тільки допоможе формувати готовність студентів до дослідницької діяльності, але і залучить їх до віртуального середовища для експериментування та провадження в майбутньому успішної гурткової діяльності з поглибленого вивчення природничих наук. Комп'ютери та мобільні пристрої стають засобом для організації експерименту, фіксації результатів, обробки даних та їх візуалізації. Звісно, ми не претендуємо на повний перелік можливих заходів для реалізації визначених педагогічних умов, але виконання різноманітних завдань засобами цифрових технологій та інтернет-сервісів підвищує пізнавальний інтерес та дозволяє студентам стати активними учасниками інтерактивного дидактичного процесу. Підкреслимо, педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя природничих наук до використання інтерактивних технологій у позашкільній роботі взаємозв'язані та повинні застосовуватися в процесі професійної підготовки у ЗВО комплексно. Водночас результативність їх комплексного застосування в процесі професійної підготовки майбутніх учителів природничих наук у ЗВО потребує експериментальної перевірки, що є перспективним напрямом наших подальших наукових досліджень.

Список використаної літератури

Воскобойник А. В., Кононец Н. В. Організаційно-методичні умови управління діловими комунікаціями в колективі в межах інноваційної діяльності закладу вищої освіти. Збірник наукових статей магістрів. Навчально- науковий інститут денної освіти. У 2 ч. Полтава: ПУЕТ, 2021. Ч. 1. С. 157-163.

Генкал С. Є. Дидактичні можливості індивідуальних освітніх проектів учнів профільних класів. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця, 2005. №14. С. 15-17.

Загальна методики навчання біології: навч. посібник / І. В. Мороз, А. В. Степанюк, О. Д. Гончар та ін. Київ: Либідь, 2006. 592 с.

Комар О. А. Застосування інтерактивних технологій - один із напрямків удосконалення навчального процесу. Школа. 2006. № 6. С. 64-67.

Кононец Н. В. Метод проектів при ресурсно-орієнтованому навчанні дисциплін комп'ютерного циклу студентів економічних спеціальностей аграрного коледжу. Наукові праці ДонНТУ. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. Донецьк, 2013. № 1 (13). С. 113-117.

Кононец Н. В. Портфоліо з інформатики як засіб контролю навчальної діяльності студента в процесі ресурсно-орієнтованого навчання. Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія 2: Комп 'ютерно орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць. Київ, 2014. Вип. 14 (21). С. 171-175.

Концепція Нової української школи. 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/

zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення 12.03.2023).

Мільто Л. О. Теорія і технологія розв'язання педагогічних задач: навч. посіб. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013.

156 с.

Основи педагогічної майстерності: модульно-рейтинговий підхід / автор-упорядник О. І. Кіліченко. Івано- Франківськ, 2012. 206 с.

Педагогічні технології в підготовці вчителів: навчальний посібник / кол. авторів; за ред. І. Ф. Прокопенка. 3-є вид., допов. і переробл. Харків: ХНПУ, 2018. 457 с.

Пожидаєва О. В. Педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних педагогів до консультативної діяльності. Наукові записки: Серія: Психолого-педагогічні науки: зб. ст. 2012. № 6. С. 133-139.

Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ: А.С.К., 2008. 192 с.

Савчук О. П. Педагогічна підтримка особистісної самореалізації майбутніх учителів природничих дисциплін: аналіз результатів дослідження. Науковий вісник нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2011. № 159. Ч. 4: Педагогіка, психологія, філософія. С. 88-93.

Сідоров В. І. Формування середовища інтерактивної педагогічної підтримки студентів у процесі кроскультурної підготовки. Рідна школа. 2018. № 5-8. С. 49-53.

Теорії та технології інноваційного розвитку професійної підготовки майбутнього вчителя в контексті концепції «Нова українська школа: монографія / за заг. ред. А. А. Сбруєвої. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 492 с.

Холод І. Форми педагогічної підтримки у сполученому королівстві Великобританії та Північної Ірландії. Міждисциплінарність як методологія гуманітарних наук: мова, освіта, культура: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Умань, 26-27 квітня 2012 р.). Умань: ПП Жовтий О. О., 2012. Ч. 1. С. 223-226.

References

Voskoboinyk, A. V., & Kononets, N. V. (2021). Orhanizatsiino-metodychni umovy upravlinnia dilovymy komunikatsiiamy v kolektyvi v mezhakh innovatsiinoi diialnosti zakladu vyshchoi osvity [Organizational and methodological conditions for managing business communications in the team within the innovative activities of the higher education institution]. Zbirnyk naukovykh statei mahistriv. Navchalno-naukovyi instytut dennoi osvity - Collection of scientific articles of masters. Educational and Research Institute of Full-time Education (Vols. 1-4). (Vols. 1), (pp. 157-163). Poltava: PUET. [in Ukrainian].

Henkal, S. Ie. (2005). Dydaktychni mozhlyvosti indyvidualnykh osvitnikh proektiv uchniv profilnykh klasiv [Didactic possibilities of individual educational projects of students of specialized classes]. Naukovi zapysky - Scientific notes, 14, 15-17. [in Ukrainian].

Moroz, I. V., Stepaniuk, A. V., & Honchar, O. D. (2006). Zahalna metodyky navchannia biolohii [General methods of teaching biology] Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].

Komar, O. A. (2006). Zastosuvannia interaktyvnykh tekhnolohii - odyn iz napriamkiv udoskonalennia navchalnoho protsesu [The use of interactive technologies is one of the ways to improve the educational process]. Shkola - School, 6, 64 - 67. [in Ukrainian].

Kononets, N. V. (2013). Metod proektiv pry resursno-oriientovanomu navchanni dystsyplin kompiuternoho tsyklu studentiv ekonomichnykh spetsialnostei ahrarnoho koledzhu [The method of projects in resource-oriented teaching of computer cycle disciplines for students of economic specialties of an agrarian college]. Naukovi pratsi DonNTU - Scientific works of DonNTU, 1(13), 113-117. [in Ukrainian].

Kononets, N. V. (2014). Portfolio z informatyky yak zasib kontroliu navchalnoi diialnosti studenta v protsesi resursno-oriientovanoho navchannia [Informatics portfolio as a means of monitoring the student's educational activity in the process of resource-based learning]. Naukovyi chasopys Nats. ped. un-tu imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 14(21), 171-175. [in Ukrainian].

Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [Concept of the New Ukrainian School]. (2016). mon.gov.ua. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

Milto, L. O. (2013). Teoriia i tekhnolohiia rozviazannia pedahohichnykh zadach [Theory and technology of solving pedagogical problems]. Kirovohrad: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

Kilichenko, O. I. (2012). Osnovy pedahohichnoi maisternosti: modulno-reitynhovyi pidkhid [Basics of pedagogical skill: modular rating approach]. IvanoFrankivsk, Ukraine. [in Ukrainian].

Prokopenko, I. F. (Ed.). (2018). Pedahohichni tekhnolohii v pidhotovtsi vchyteliv [Pedagogical technologies in teacher training]. (Vols. 3). Kharkiv: KhNPU. [in Ukrainian].

Pozhydaieva, O. V. (2012). Pedahohichni umovy pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pedahohiv do konsultatyvnoi diialnosti [Pedagogical conditions for training future social pedagogues for advisory activities]. Naukovi zapysky - Scientific notes, 6, 133-139. [in Ukrainian].

Pometun, O. (2008). Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia [A modern lesson. Interactive learning technologies]. Kyiv:A.S.K. [in Ukrainian].

Savchuk, O. P. (2011). Pedahohichna pidtrymka osobystisnoi samorealizatsii maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin: analiz rezultativ doslidzhennia [Pedagogical support of personal self-realization of future science teachers: analysis of research results]. Naukovyi visnyk nats.un-tu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy - Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 159(4), 88-93. [in Ukrainian].

Sidorov, V. I. (2018). Formuvannia seredovyshcha interaktyvnoi pedahohichnoi pidtrymky studentiv u protsesi kroskulturnoi pidhotovky [Formation of an environment of interactive pedagogical support for students in the process of cross- cultural training]. Ridna shkola - Native school, 5-8, 49-53. [in Ukrainian].

Sbruieva, A. A. (Ed.). (2021). Teorii ta tekhnolohii innovatsiinoho rozvytku profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia v konteksti kontseptsii «Nova ukrainska shkola» [Theories and technologies of innovative development of professional training of the future teacher in the context of the concept «New Ukrainian school]. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka. [in Ukrainian].

Kholod, I. (2012). Formy pedahohichnoi pidtrymky u spoluchenomu korolivstvi Velykobrytanii ta Pivnichnoi Irlandii [Forms of pedagogical support in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland]. Proceedings from:

Mizhnarodna naukovo-prakychna konferencia «Mizhdystsyplinarnist yak metodolohiia humanitarnykh nauk : mova, osvita, kultura» - International scientific and practical conference «Interdisciplinarity as a methodology of the humanities: language, education, culture». (Vols. 1), (pp. 223-226). Uman: PP Zhovtyi O. O.[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/